Розвиток партнерського підходу в школі В.О. Сухомлинського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток партнерського підходу в школі В.О. Сухомлинського

Олена Павлова,

аспірант кафедри педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова, Херсонський державний університет

м. Херсон, Україна

У статті розглядається освітнє середовище Павлиської школи, шо сприяло розвиткові партнерського підходу. Розкрито такі поняття: «освітнє середовище» «педагогіка партнерства», «партнерський підхід». Висвітлено педагогічну діяльність В.О. Сухомлинського в контексті розвитку партнерського підходу в освіті 50-60-х рр. ХХ століття. Встановлено особливості формування всебічно розвиненої особистості школяра на засадах партнерського підходу в Павлиській школі. З'ясовано, що матеріальна база школи, яка розглядається в єдності з обстановкою, це необхідна умова повноцінного педагогічного процесу; засіб впливу на духовний світ школярів, формування їх поглядів, переконань та звичок. Проаналізовано деякі аспекти організації освітнього процесу в школі В.О. Сухомлинського. В дослідженні використано такі методи: персоналістично - біографічний, історико-генетичний, історично-порівняльний. Мета - виявити розвиток партнерського підходу в школі В.О. Сухомлинського. Досліджено освітнє середовище Павлиської школи, що сприяло доцільній реалізації партнерського підходу.

Розглянуто оптимальне освітнє середовище, яке уможливлювало втілення партнерського підходу. Встановлено, що у Павлиській школі утверджувались такі принципи: любов і повага до кожного школяра; розвиток творчих сил особистості в умовах колективної співдружності; формування морально-естетичних переконань в освітньому процесі. Крім того, розглянуто окремі ідеї В. О. Сухомлинського, які віддзеркалені в концепції «Нова українська школа» (2016). Також, відповідно до результатів дослідження уточнено, педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського мають практично-смислове значення в реалізації освітніх завдань сьогодення.

Ключові слова: В. О. Сухомлинський, педагог-новатор, Павлиська школа, освітнє середовище, педагогіка партнерства, партнерський підхід, навчання, виховання, Нова українська школа.

DEVELOPMENT OF THE PARTNERSHIP APPROACH IN THE SCHOOL OF V.O. SUKHOMLYN SKYI

Pavlova Olena,

postgraduate student of the Department of Pedagogy,

Psychology and Education Management named after prof. E. Petukhov,

Kherson State University,

Kherson, Ukraine

The article examines the educational environment of Pavlyska school, which contributed to the development of the partnership approach. The following concepts are revealed: "educational environment", "partnership pedagogy", "partnership approach". The pedagogical activity of V. O. Sukhomlynskyi in the context of the development of the partnership approach in education in the 50s and 60s of the twentieth century. The peculiarities of the formation of a comprehensively developed personality of a schoolchild based on the principles of a partnership approach at the Pavlyska school have been established. It was found that the material base of the school, which is considered in unity with the environment, is a necessary condition for a full-fledged pedagogical process; a means of influencing the spiritual world of schoolchildren, shaping their views, beliefs and habits. Some aspects of the organization of the educational process at the school of V. O. Sukhomlynskyi. The research used the following methods: personalistic- biographical, historical-genetic, historical-comparative. The goal is to reveal the development of a partnership approach in the school of V. O. Sukhomlynskyi. Consider the educational environment of Pavlyska school, which contributed to the appropriate implementation of the partnership approach.

The optimal educational environment, which made it possible to implement a partnership approach, was considered. It was established that the following principles were established in the Pavlyska school: love and respect for each student; development of the creative forces of the individual in the conditions of the collective commonwealth; formation of moral and aesthetic beliefs in the educational process. In addition, some ideas of V. O. Sukhomlynskyi, which are reflected in the "New Ukrainian School" concept (2016). Also, according to the research results, the pedagogical ideas of V. O. Sukhomlynskyi have a practical and meaningful significance in the implementation of today's educational tasks.

Keywords: V.O. Sukhomlynskyi, teacher-innovator, Pavlyska school, educational environment, partnership pedagogy, partnership approach, education, upbringing, New Ukrainian school

Постановка проблеми

Зауважимо, перспективним державним проектом щодо реформування загальної середньої освіти є концепція «Нова українська школа» (2016) в якій окреслено аспекти партнерського підходу. Водночас метою державної освітньої політики являється створення освітнього середовища, що сприятиме різнобічному розвиткові, вихованню та соціалізації особистості кожного школяра. Ключові елементи доцільної побудови освітнього середовища віддзеркалено в діяльності школи В.О. Сухомлинського. Зокрема, в Павлиській школі втілювався партнерський підхід в оптимальній освітньо-професійній траєкторії, що охоплює діалог та багатосторонню комунікацію між вчителем, батьками і учнем, яка змінює авторитарну взаємодію вчитель -учень. В цілому, діяльність школи В.О. Сухомлинського представляє ідеал освітнього закладу, як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні.

Мета статті - виявити розвиток партнерського підходу в школі В.О. Сухомлинського. Розглянути освітнє середовище Павлиської школи, що сприяло доцільній реалізації партнерського підходу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

партнерський підхід школа сухомлинський

Спектр питань щодо діяльності школи В.О. Сухомлинського розкрито в дослідженнях українських науковців (М.Я. Антонець [1], Л.М. Бондар, Л.Д. Березівська [1], А.М. Богуш, Н.П. Дічек, О.П. Міхно, О.В. Сухомлинська та ін.). Зазначимо, що історію розвитку гуманної взаємодії в різних соціальних інститутах розглядають: Н. А. Калініченко, Т.С. Кравчинська, Н.С. Побірченко, С.О. Сисоєва, В.Л. Федяєва та ін. Водночас особливості педагогіки партнерства (партнерського підходу) висвітлено у працях: Н.М. Бібік, О.П. Коханової, І.В. Калько, Л.А. Онищук, Н.І. Черв'якової, Г.Й. Шевчук та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасні освітні виклики спрямовано на удосконалення й суттєву модернізацію навчального і виховного процесу в умовах інформатизації суспільного простору. Звісно, виникає потреба створення такого освітнього середовища, яке сприяло б пізнавальній активності, розвиткові всебічно розвиненої особистості школяра на засадах партнерського підходу. На сторінках концепції «Нова українська школа» (2016) зазначено, що «в основі підходу педагогіки партнерства - спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, які об'єднані спільними цілями і прагненнями та є добровільними, зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат» [5, с. 14]. Підкреслимо, що з 2018 року в Україні здійснюється реалізація цієї концепції в початковій школі, зокрема створено творче освітнє середовище, що сприяє здійсненню «педагогіки партнерства». Отже, «зміні підлягають фізичне просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання. Планування і дизайн освітнього простору школи спрямовано на розвиток дитини і мотивації її до навчання [5, с. 28]. У цьому контексті наголосимо, що окреслені аспекти віддзеркалено в діяльності школи В. О. Сухомлинського.

Варто зазначити, відповідно до великого тлумачного словника української мови, «партнерство» витлумачено як багатовимірне поняття: 1. Узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи. 2. Взаємні відносини, контакти держав, громадських угруповань, підприємств і т. ін., основані на взаємовигідності та рівноправності. Економічне партнерство [2, с. 459].

У тлумачному словнику української мови натрапляємо на визначення поняття «підхід»: 1. Місце, до якого підходять (підхід до села); 2. Спосіб трактування чого-небудь; сприймання, розуміння чогось (класовий підхід до дійсності) [3, с. 193]. Також, «підхід» позначає «сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого- небудь. // перев. мн., розм. Замасковані прийоми, виверти, до яких удаються з якоюсь метою» [2, с. 459].

На переконання Н.І. Черв'якової, «неоднозначність у визначені поняття «партнерство» пояснюється своєрідним запозиченням і привнесенням його в освітню сферу з соціально-економічного та політичного дискурсу» [8, с. 290]. Крім того, Г. Й. Шевчук зауважує, становлення педагогіки партнерства в Україні пов'язано з педагогічною спадщиною А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, О.А. Захаренка та ін. [9, с. 274].

Вважаємо, реформування шкільної освіти в Україні, зокрема актуалізація концепції «Нова українська школа» (2016) сприяла виокремленню поняття «педагогіка партнерства» (партнерський підхід) в царині педагогічної науки. У цьому аспектові ми подаємо тлумачення терміна «партнерський підхід».

Партнерський підхід - це підхід в педагогіці, який містить двосторонню, так і багатосторонню взаємодію, співробітництво між учнями, вчителями, батьками, спрямований на формування особистості, її всебічний розвиток, здійснення навчання і виховання, що охоплює педагогічний вплив з врахуванням психологічних особливостей школярів.

Зазначимо, В. О. Сухомлинський очолював Павлиську середню школу на Кіровоградщині (1948-1970) та доклав багато зусиль, щоб піднести сільську школу на рівень найкращих у Радянському Союзі загальноосвітніх навчальних закладів, щоб зробити її справжньою лабораторією передової педагогічної думки. Новаторською ознакою в системі роботи цієї школи була творча праця педагогічного колективу. Встановлено, що реалізація партнерського підходу повною мірою залежала від вчителя, його духовних і моральних якостей, педагогічної культури, переконань та прагнень.

За словами академіка О. Я. Савченко, «діяльність Павлиської школи тих часів являла приклад цілісної системи гуманізації, олюднення усіх складових взаємовідносин учнівського і педагогічного колективу, збагачення змісту навчання особистим досвідом учнів, розширення та зміцнення культурного середовища школи». До того ж «психологічною основою цієї діяльності було глибоке, всебічне, доброзичливе вивчення дитячих здібностей, характеру, волі, проникнення у внутрішній світ кожної дитини» [6, с. 11].

На сторінках праці В. О. Сухомлинського «Павлиська середня школа» (1969) зазначено, «матеріальна база школи (сюди ми відносимо й обстановку, що оточує дітей) - це, по-перше, необхідна умова повноцінного педагогічного процесу, а по-друге, засіб впливу на духовний світ вихованців, засіб формування їх поглядів, переконань і звичок». Водночас «матеріальну базу школи ми розглядаємо в нерозривній єдності з обстановкою, до якої входить природа, праця і суспільна діяльність навколишніх людей» [6, с. 89]. Педагог-новатор стверджував, що матеріальні цінності, предмети обстановки, значна кількість яких створена школярами, входять у духовне життя кожної дитини та зміцнюють колективістські відносини, які, безсумнівно, формувались на принципах партнерського підходу.

У Павлиській середній школі навчальні заняття проводились в чотирьох будинках. Головний будинок з десятьма класними кімнатами призначений для V-X класів (V-VII класи - на першому поверсі, VIII-X класи - на другому). Зауважимо, у трьох розміщених поряд будинках - класні кімнати І, ІІ, ІІІ і IV класів. Як засвідчує фактичний матеріал, для інтелектуального, морального, естетичного розвитку учнів в кожному будинку, призначеному для молодших вікових груп, і на кожному поверсі головного навчального корпусу були кімнати для читання. В цих кімнатах були: науково-популярні і наукові книжки, журнали і брошури, дитячі хрестоматії з науки і техніки, дитячі енциклопедії, художня література. В. О. Сухомлинський акцентував, «не поповнювати літературу в кімнатах для читання - це означало б підрубати коріння, що живить розумову працю на уроці», а також, на наш погляд, що сприяє доцільній реалізації партнерського підходу. Встановлено, що за змістом прочитаних книжок у Павлиській школі втілювались бесіди на основі доброзичливості, взаємодовіри, взаємоповаги - принципах партнерського підходу [6, с. 93].

Крім того, в Павлиській школі для кабінетів: фізичний, хімічний, біології й ґрунтознавства, машинознавства та електротехніки (для старших класів) було відведено окремий будинок, за 30-40 метрів від головного навчального корпусу. Отже, у фізичному і хімічному кабінетах було по 20 двомісних столів, екрани для демонстрування навчальних фільмів, до кожного столу підведено електрику і воду, робоче місце забезпечено «кишеньковою лабораторією» (невеликий набір приладів і матеріалів). У біологічному кабінеті - екран для демонстрування кінофільмів і діафільмів; кожне робоче місце забезпечено мікроскопом, набором луп і препаратів, гербаріями і колекціями, які зібрані школярами. У фізичному, хімічному, біологічному кабінетах - папки «Новини науки і техніки», в які вчителі та учні вкладали вирізки з газет і журналів. Уточнено, зазначене освітнє середовище сприяло оптимальному втіленню партнерського підходу в навчанні і вихованні.

Окрему увагу зосередимо на фізичному кабінеті, у якому знаходились установки для програмованого навчання. На столі вчителя - пульт управління, з'єднаний електроканалом з кожним робочим місцем. На кожному робочому місці була установка для приймання завдань від пульта управління. Тому, вчитель мав змогу давати одночасно завдання в 36 варіантах - кожен учень одержував окреме індивідуальне завдання. Виконавши певне завдання, учень повідомляв результат на пульт управління, отримував оцінку і нове завдання. Втілення партнерського підходу розглядаємо в тому, що вчитель координував роботу учнів, які виконували індивідуальні завдання [6, с. 103].

На думку В. О. Сухомлинського, «у формуванні духовності дитини велике значення має те, що вона бачить навколо себе - на стіні у шкільному коридорі, у класі, у майстерні. Обстановка, що оточує дитину, повинна її до чогось закликати, чогось учити». Педагог стверджував, «ми прагнемо (педагогічний колектив - О.П.) до того, щоб кожний малюнок, кожне слово, яке прочитає дитина, пробуджували в неї думки про саму себе, про товаришів» [6, с. 116].

Зазначимо, у шкільних коридорах, класах, майстернях Павлиської школи були монтажі-плакати, малюнки, що «спонукали» до праці і добрих вчинків: «Чому це так буває?», «Де це відбувається?», «Подумай, деталь якої машини тут намальовано та яка роль відводиться цій деталі?», «Що тут неправильно зображено?» та ін. На першому поверсі головного навчального корпусу був оформлений такий плакат: «Знання - велике багатство. Оволодівай знаннями наполегливо, вперто, щоб зробити світ кращим, бути щасливим і приносити щастя іншим» [4, с. 28]. Під цим зверненням портрети і висловлювання видатних вчених, письменників про науку і освіту. Уточнено, творче освітнє середовище школи сприяло оптимізації пізнавальної активності, розвиткові моральних і духовних якостей кожного школяра, що є важливими у здійсненні партнерського підходу. Встановлено, у бесіді вчителю важливо було зацікавити учнів, зокрема передовими розвідками у сфері науки, а також виявити, що цікавить учня, яка діяльність для нього є значимою, прагнути щоб учень став з ним однодумцем.

В узагальненому вигляді подаємо розвиток партнерського підходу в школі В. О. Сухомлинського відображено на рис. 1.

Крім того, у Павлиській середній школі була радіолабораторія, що мала устаткування для практичних робіт з радіотехніки: набори радіодеталей для конструювання нових радіоприймачів, радіопередавач, передавальну установку для управління моделями механізмів, що приводяться в рух по радіо. Також, у радіолабораторії був шкільний радіовузол для трансляції по радіо щотижневого радіожурналу (у кожному класі, у майстернях і робочих кімнатах установлено репродуктори). Наголосимо, що учні під керівництвом вчителя змонтували дві радіостанції: одна з них знаходилась в радіолабораторії, інша - у фізичному кабінеті. Як бачимо, освітнє середовище школи сприяло активізації пізнавальній активності школярів, а також реалізації партнерського підходу в навчальному процесі [6, с. 98].

Рис. 1. Розвиток партнерського підходу в школі В. О. Сухомлинського