Формування комп’ютерної компетентності студентів спеціальності 061 "Журналістика"

Размещено на http://allbest.ru

ФОРМУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 061 «ЖУРНАЛІСТИКА»

Головко О.А.

старш. викл. кафедри видавничої справи та редагування Навчально-наукового видавничо-поліграфічного інституту, КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ, Україна

ФОРМУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 061 «ЖУРНАЛІСТИКА»

Статтю присвячено розгляду питань формування комп'ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика». Комп'ютерна компетентність визначається як готовність студентів спеціальності 061 «Журналістика» застосовувати на практиці різноманітні програмні засоби для збору, зберігання, обробки та передачі інформації. Вона проявляється у знанні можливостей комп'ютерної техніки, вмінні ефективно реалізовувати їх у конкретній практичній професійній та соціальній діяльності.

Встановлено, що формування комп'ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика» слід розглядати як: невід'ємну частину загального процесу їхнього професійного становлення; закономірну, цілеспрямовану зміну внутрішньої структури комп'ютерної компетентності студентів-журналістів та зовнішніх форм її прояву, внаслідок чого виникають нові багаторівневі якісні стани, основою яких є діалектична єдність можливого і дійсного, потенційного та актуального; саморегульований процес, тобто внутрішньо необхідний рух, «саморух» від наявного потенціалу до вищих рівнів формування комп'ютерної компетентності студентів-журналістів відповідно до етапів даного процесу: мотиваційно-цільовий, активно-дієвий та узагальнюючий.

Визначено окремі проблеми формування комп'ютерної компетенції студентів спеціальності 061 «Журналістика». Запропоновані шляхи їх вирішення, а саме: розробити загальний стандарт, в якому сформулювати загальні вимоги до рівня володіння комп'ютерною технікою фахівців із соціально-комунікаційних технологій; на підставі загального стандарту підготувати документи, що регламентують освітні програми студентів спеціальності 061 «Журналістика», які відображають профільність у освоєнні знань, пов'язаних із комп'ютерними технологіями; збільшити кількість годин, відведених на освоєння знань, пов'язаних із комп'ютерними технологіями (оптимізувати зміст циклу дисциплін, пов'язаних із комп'ютерними технологіями); розробити навчально-методичні матеріали з дисциплін циклу, спрямованих на підвищення комп'ютерної компетенції студентів-журналістів, які враховуватимуть специфіку їх майбутніх професій; сформувати технічне мислення, яке забезпечує винахідливість, виховати у випускників впевненість у своїх силах, розвивати інтуїцію, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення тощо. Встановлено, що комплексне вирішення зазначених проблем дозволить студентам набути комп'ютерної компетентності для вирішення професійних завдань, здійснювати оцінку ефективності застосування програмного забезпечення на практиці, отримувати додаткову освіту через Інтернет-технології, а також виконувати свої обов'язки на більш продуктивному рівні.

Ключові слова: компетентність, комп'ютерна компетентність, студенти, журналістика, комп'ютерні технології, соціально-комунікаційні технології, навчання, вища школа, ВНЗ

комп'ютерна компетентність студент спеціальність журналістика

Актуальність. Сучасне суспільство, яке стоїть на порозі шостого технологічного устрою, характеризується повсюдним використанням різних комп'ютерних технологій. Процес інформатизації суспільства, який відбувається у ХХІ ст., не тільки відкриває величезні можливості для розвитку та інформаційного забезпечення людини, а й ставить певні завдання перед системою освіти, які вимагають не лише підготовки достатньої кількості кваліфікованих фахівців, а й підвищення рівня їхньої комп'ютерної компетентності.

Результативність багатьох видів професійної праці істотно залежить від того, на якому рівні суб'єктом, задіяним у цій праці, було освоєно комп'ютерну компетентність при здобутті вищої освіти. Сучасний фахівець, який отримав підготовку за напрямом 061 «Журналістика», повинен мати не лише профільні предметні знання, а й досвід роботи із сучасними комп'ютерними засобами, добре знати можливості комп'ютерних технологій (насамперед, різного програмного забезпечення) та застосовувати їх на практиці. Масовість програмних продуктів, їх різ- носпрямованість, наявність величезного розмаїття функціональних можливостей веде до того, що користувач змушений витрачати багато часу на вивчення потенційних можливостей комп'ютерної програми. Без системного підходу до вивчення необхідних програмних продуктів користувач, здебільшого, розкриває закладений у них функціонал на 20-30 %, що призводить до нераціональних витрат робочого часу та загального зниження продуктивності. Щоб ефективно працювати за спеціальністю, студент (у нашому випадку -- майбутній фахівець із соціально-комунікаційних технологій) повинен під час свого навчання стати комп'ютерно-компетентним.

Питанням формування компетентності студентів присвячено багато досліджень, зокрема таких науковців, як Н. Баловсяк [1], Г. Беліцька, І. Гевко [3], М. Головань [4], Л. Дибкова [5], К. Ковальова [7], Г. Ковальчук [8], О. Овчарук [9], Ю. Рамський [11] та інші. Проте незважаючи на розробленість питань загальної компетентності студентів проблематика формування комп'ютерної компетентності саме студентів спеціальності 061 «Журналістика» все ще не була об'єктом наукових пошуків.

Метою статті є дослідження загальних аспектів формування комп'ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика».

Результати дослідження. Нині, на фоні зламу освітньої системи, реформування її складових частин та обмежень, викликаних введенням на території всієї країни військового стану, майбутні фахівці із соціально-комунікаційних технологій -- студенти профільних ВНЗ -- змушені безсистемно освоювати комп'ютерну компетентність, що змушуватиме їх витрачати багато часу на її формування вже після отримання диплома. У зв'язку з цим перед вітчизняною системою освіти постає завдання підвищення рівня комп'ютерної компетентності студентів, в тому числі студентів спеціальності 061 «Журналістика», відповідно до вимог професії та загальних вимог сучасного суспільства.

Щоб стати професіоналом, майбутньому спеціалісту із соціально-комунікаційних технологій необхідно опанувати систему відповідних навичок та умінь, які допоможуть йому досягти поставлених професійних цілей. Необхідною умовою, що забезпечує продуктивність результатів трудової діяльності людини при вирішенні нею тих чи інших робочих завдань, у профільній педагогічній літературі визнається наявність у неї відповідної професійної компетентності.

Компетентність розглядається як інтегральна властивість (якість) особистості, що характеризує її функціональний прояв під час активної успішної ефективної діяльності у мінливих, непередбачуваних умовах з досягненням поставленої мети як запланованого результату такої діяльності. Тобто, компетентність особистості проявляється у процесі її успішної діяльності і визначається за результатами такої діяльності [6, с. 134]. Стосовно поняття «професійна компетентність» у педагогічній літературі не існує єдиної думки. При цьому аналіз різних визначень дозволяє сформувати наступні постулати, які відносяться до будь-якого з наведених у літературі понять «професійна компетентність»: 1) завжди розглядається в контексті професійної діяльності; 2) є сумою різних компетенцій суб'єкта; 3) характеризує ступінь підготовленості суб'єкта до трудової діяльності, характер та ефективність її здійснення; 4) формується під час освоєння суб'єктом відповідної діяльності. Ми дійшли висновку, що професійна компетентність дозволяє приймати рішення в галузі професійної діяльності, в якій суб'єкт має достатні знання про зміст, форми, методи та засоби досягнення її цілей. Професійна компетентність виступає основою вирішення різноманітних завдань та цілей, які постають перед людиною у процесі професійно-трудової діяльності.

Стосовно комп'ютерної компетентності, то, враховуючи професійну компетентність фахівця із соціально-комунікаційних технологій, вона виступає її обов'язковим елементом. Комп'ютерна компетентність виявляє готовність студентів спеціальності 061 «Журналістика» (далі -- студентів-журналістів) застосовувати на практиці різноманітні програмні засоби для збору, зберігання, обробки та передачі інформації. Комп'ютерна компетентність проявляється у знанні можливостей комп'ютерної техніки, вмінні ефективно реалізовувати їх у конкретній практичній професійній та соціальній діяльності. Сутністю формування комп'ютерної компетентності студентів-журналістів є змістовне збагачення їх відповідним досвідом. Процес формування досвіду є безперервним у процесі навчання студентів і сприймається як розвиток їх особистісних характеристик.

Аналізуючи підхід С.А. Ракова [10, с. 36], можна зробити висновок, що до складу комп'ютерної компетентності студентів-журналістів необхідно включати такі складові: методологічну -- усвідомлення комп'ютера як основи інтелектуального технологічного навколишнього середовища, усвідомлення можливостей та обмежень застосування засобів комп'ютерних технологій для розв'язування соціальних та індивідуально значущих завдань сьогодні й у майбутньому; дослідницьку -- усвідомлення комп'ютера як універсального технічного засобу автоматизації дослідження; володіння засобами комп'ютерних технологій і методами застосувань та наукових досліджень галузі знань «соціальна робота»; модельну -- усвідомлення комп'ютера як універсального засобу інформаційного моделювання; опанування професійними пакетами комп'ютерного моделювання для галузі знань «соціальна робота» і навчальних предметів; алгоритмічну -- усвідомлення комп'ютера як універсального виконавця алгоритмів і як універсального засобу конструювання алгоритмів; володіння базовими поняттями теорії алгоритмів, володіння сучасними засобами конструювання алгоритмів; технологічну -- усвідомлення комп'ютера як універсального автоматизованого робочого місця для будь-якої професії; володіння сучасними засобами комп'ютерних технологій для розв'язування практичних завдань. Сформувавши у процесі освітньої діяльності належний рівень комп'ютерної компетентності, новоспечений фахівець із соціально-комунікаційних технологій буде здатний ефективно працювати в колективі, організовувати, налагоджувати продуктивні зв'язки, планувати індивідуальну та колективну діяльність тощо, а також грамотно вирішувати поставлені перед ним завдання за допомогою комп'ютерних засобів. Взаємозв'язок комп'ютерної компетентності та професійної компетентності дозволяє нам дотримуватися позиції, згідно з якою формування комп'ютерної компетентності студентів-журналістів слід розглядати як:

— невід'ємну частину загального процесу їхнього професійного становлення;

— закономірну, цілеспрямовану зміну внутрішньої структури комп'ютерної компетентності студентів-журналістів та зовнішніх форм її прояву, внаслідок чого виникають нові багаторівневі якісні стани, основою яких є діалектична єдність можливого і дійсного, потенційного та актуального;

— саморегульований процес, тобто внутрішньо необхідний рух, «саморух» від наявного потенціалу до вищих рівнів формування комп'ютерної компетентності студентів-журналістів відповідно до етапів даного процесу: мотиваційно-цільовий, активно-дієвий та узагальнюючий.

Формування комп'ютерної компетентності під час навчання у ВНЗ здійснюється у процесі проведення навчально-виховного процесу. Даний процес спрямований на засвоєння студентами соціального досвіду в галузі комп'ютерних технологій у вигляді знань, дій застосування технічного та програмного забезпечення обчислювальних систем, розвитку й закріплення нових особистісних якостей, необхідних для виконання студентами спеціальності 061 «Журналістика» в майбутньому своїх професійних обов'язків у рамках отриманої спеціалізації.

У процесі навчання студентів-журналістів, виходячи з рівня їхньої базової підготовки, цілей, завдань та потреб, викладачем здійснюється вибір методів та засобів створення оптимальних умов оволодіння комп'ютерною компетенцією. У системі вітчизняної вищої освіти функціонують різноманітні форми навчання. У дидактиці ці форми трактуються як методи управління пізнавальною діяльністю для вирішення певних дидактичних завдань. Водночас лекція, семінар, практичне заняття, самостійна робота виступають як організаційні форми навчання, оскільки є способами здійснення взаємодії студентів та викладачів, у рамках яких реалізуються зміст та методи навчання. З урахуванням поширення в Україні дистанційного навчання слід надавати перевагу таким формам, які дозволили б студентам-журналістам максимально ефективно використовувати комп'ютерні технології для вирішення навчальних завдань, такі як: науково-практичні телеконференції, дослідні телеконференції, телекомунікаційні проекти, комп'ютерний практикум, практичні заняття пошукового, дослідного характеру і т.д. Варто зазначити, що цьому сприяє впровадження у педагогічний процес сучасних ВНЗ мультимедіа та гіпермедіа, майже повний перехід освіти на дистанційну систему та її залежність від комп'ютерних технологій і відповідного програмного забезпечення. У свою чергу, формування комп'ютерної компетентності студентів-журналістів пов'язане з низкою проблем.

По-перше, документи, що регламентують освітні програми студентів спеціальності 061 «Журналістика», не відображають особливості їхньої профільної підготовки в освоєнні знань, пов'язаних із комп'ютерними технологіями. І це цілком закономірно, оскільки в Україні відсутній стандарт, закріплений у нормативно-правових документах, який би фіксував вимоги, що висуваються до рівня комп'ютерної компетентності випускника спеціальності 061 «Журналістика» різними установами та організаціями -- роботодавцями. Вважаємо, що для вирішення поставленої проблеми необхідно розробити загальний стандарт, у якому слід сформулювати загальні вимоги до рівня володіння комп'ютерною технікою фахівців із соціально-комунікаційних технологій. Безумовно, документи такого рівня повинні мати спрямовуючий, орієнтуючий характер та бути основою для коригування профільними ВНЗ освітніх програм студентів спеціальності 061 «Журналістика».

По-друге, кількість годин, відведених на освоєння знань, пов'язаних із комп'ютерними технологіями, не відповідає обсягу та змісту матеріалу, що вивчається. Крім того, ці знання характеризуються поверхневі- стю, проте в цьому немає вини викладача (оскільки він і радий би дати більш поглиблені знання в рамках відведеного часу, але обмежений рівнем підготовки абітурієнтів). Нерівномірність у рівні комп'ютерної підготовки абітурієнтів ВНЗ за спеціальністю 061 «Журналістика» призводить до того, що більшу частину аудиторних і позааудиторних занять викладачі змушені проводити, орієнтуючись на слабко підготовлених студентів, і займатися ліквідацією комп'ютерної безграмотності. Отже, викладач приділяє менше часу та уваги професійній складовій володіння комп'ютерною технікою. Вищі навчальні заклади змушені вирішувати не притаманні їм завдання; на жаль, це загальна проблема для всієї системи освіти.

По-третє, відсутні навчально-методичні матеріали з дисциплін циклу, спрямованих на підвищення комп'ютерної компетенції сту- дентів-журналістів, які враховують специфіку їх майбутніх професій. Зазначена проблема безпосередньо пов'язана з професорсько-викладацьким складом, задіяним у підготовці студентів за спеціальністю 061 «Журналістика» та їх надмірною завантаженістю другорядними завданнями. Вважаємо, що даний склад, який безпосередньо бере участь у процесі формування комп'ютерної компетентності сучасного фахівця із соціально-комунікаційних технологій, має бути представлений як фахівцями, що володіють сучасною інформаційною технікою, так і фахівцями, які мають технічну підготовку. Що стосується надмірної завантаженості, то, на наш погляд, назріла очевидна необхідність обґрунтованого планування та оцінювання трудовитрат викладача за всіма формами навчальної, навчально-методичної, наукової, науково-методичної, організаційної та суспільно-виховної роботи, що дозволило б виявити резерви часу та перерозподілити їх на найбільш затребувані сьогодні види діяльності (наприклад, створення профільних навчально-методичних матеріалів). Враховуючи, що комп'ютерна компетентність не формується сама по собі, а потребує спеціально організованої діяльності, проблема підготовки навчально-методичних матеріалів набуває особливої гостроти.

Комплексне вирішення зазначених та інших проблем дозволить студентам-журналістам набути комп'ютерної компетентності для вирішення професійних завдань, здійснювати оцінку ефективності застосування програмного забезпечення на практиці, отримувати додаткову освіту через Інтернет-технології, а також виконувати свої обов'язки на більш продуктивному рівні.

Аналізуючи сучасну специфіку формування комп'ютерної компетентності студентів спеціальності 061 «Журналістика» варто зазначити, що комп'ютерна компетентність спеціаліста із соціально-комунікаційних технологій включає в себе дві підсистеми: «Компетентність у галузі апаратного забезпечення персонального комп'ютера» та «Компетентність у галузі програмного забезпечення». Вважаємо, що в рамках спеціальності 061 «Журналістика» має переважати вивчення програмної складової інформаційної техніки, оскільки використання комп'ютера у професійній діяльності спеціаліста із соціально-комунікаційних технологій зводиться до роботи з різними програмними продуктами, а отже, формування навичок роботи студента-журналіста з комп'ютерною технікою має бути орієнтовано, насамперед, на програмну складову персонального комп'ютера.

Навички в галузі базового (системного) програмного забезпечення можуть бути обмежені операційними системами, зокрема операційною системою Windows, оскільки саме вона є домінуючою системою, з якою взаємодіють фахівці із соціально-комунікаційних технологій. У процесі формування комп'ютерної компетенції студенти-журналісти повинні отримати навички використання та обслуговування файлової системи, налаштування засобів оформлення та управління операційною системою, використання стандартних додатків, встановлення та налаштування нового апаратного і програмного забезпечення. Прикладне програмне забезпечення представлено у кількох аспектах: програми загального призначення або так звані офісні програми; проблемно-орієнтоване програмне забезпечення або спеціальні програми, а також оригінальні програми для вирішення конкретних завдань, які можуть виникнути перед фахівцем із соціально-комунікаційних технологій.

Мінімальна структура офісних програм повинна включати: текстовий редактор Microsoft Office Word, електронні презентації Microsoft Office Power Point, програму для роботи з електронними таблицями Microsoft Office Excel, програми комп'ютерної верстки (наприклад, Adobe InDesign) та ін. Наведений перелік не є повним, але на нашу думку, володіння цими програмними продуктами створює сприятливі передумови для оволодіння іншими прикладними програмами. Крім того, слід враховувати, що найпоширенішим програмним продуктом в Україні є продукція Microsoft. Саме тому формування комп'ютерної компетенції має базуватись на програмних продуктах цієї фірми. При цьому зрозуміло, що при необхідності методика комп'ютерної підготовки може бути легко переорієнтована на інші типові програмні продукти.

Робота з оформлення текстів -- це робота з текстовим редактором. Дуже часто можливості найпотужнішого програмного продукту Microsoft Office використовуються лише на декілька відсотків, а комп'ютери вартістю десятки тисяч гривень виконують функції друкарських машинок. Досвід показує, що дуже важко звикнути до того, що не потрібно власноруч перекладати рядок, оформляти зміст, нумерувати сторінки та ін. Незначна частина навіть досвідчених користувачів працює зі структурою документа, використовуючи можливості «Стилю документа», «Предметного покажчика», «Тезауруса», «Приміток», «Виносок» тощо. Адже це ті функції, які полегшують роботу з багатосторінковими текстами, документами, які часто використовуються в роботі фахівців із соціально-комунікаційних технологій.

Сучасна діяльність фахівців, які здобули освіту за спеціальністю 061 «Журналістика», не обходиться без хоча б мінімальної статистичної обробки накопичених кількісних даних. Однак, найчастіше ця обробка зводиться до оформлення даних у таблиці, які не завжди правильно складені, при цьому замість профільних продуктів (таких як Microsoft Office Excel) використовується Microsoft Office Word і т.д. Здебільшого, це недолік сучасної освіти. Математична статистика є навіть не другорядним предметом у ВНЗ при підготовці фахівців із соціально-комунікаційних технологій. Облік статистичних даних, накопичення статистики за великий проміжок часу та можливість аналізу динаміки, побудова діаграм та графіків, створення готових статистичних форм із заздалегідь заданими формулами обчислень, розробка електронних форм обліку роботи -- далеко не повний перелік можливостей Microsoft Office Excel, які не використовуються при сучасній підготовці студентів за спеціальністю 061 «Журналістика».

Комп'ютерна компетентність студентів спеціальності 061 «Журналістика» передбачає сформованість творчого мислення, здатність перетворити наявні знання та набутий досвід у нові знаряддя праці в галузі комп'ютерних технологій, забезпечує спрямованість інтересів спеціаліста із соціально-комунікаційних технологій на здійснення професійної діяльності. Засвоюючи в ході освітнього процесу комп'ютерні знання та способи їх застосування на практиці, студенти також засвоюють способи самостійного здобуття нових знань за допомогою досягнень комп'ютерних технологій. Правильно сформована комп'ютерна компетентність дозволить студентам у подальшому виділяти етапи розв'язання інформаційних завдань, ставити конкретні цілі у межах кожного етапу та досягати їх.

Висновки. Підсумовуючи, хотілося б підкреслити, що згідно вимог до рівня комп'ютерної компетенції фахівців із соціально-комунікаційних технологій необхідно вирішити наступні завдання: розробити загальний стандарт, в якому сформулювати загальні вимоги до рівня володіння комп'ютерною технікою фахівців із соціально-комунікаційних технологій; на підставі загального стандарту підготувати документи, що регламентують освітні програми студентів спеціальності 061 «Журналістика», які відображають профільність у освоєнні знань, пов'язаних із комп'ютерними технологіями; збільшити кількість годин, відведених на освоєння знань, пов'язаних із комп'ютерними технологіями (оптимізувати зміст циклу дисциплін, пов'язаних із комп'ютерними технологіями); розробити навчально-методичні матеріали з дисциплін циклу, спрямованих на підвищення комп'ютерної компетенції сту- дентів-журналістів, які враховуватимуть специфіку їх майбутніх професій; сформувати технічне мислення, яке забезпечує винахідливість, виховати у випускників впевненість у своїх силах, розвивати інтуїцію, прагнення до саморозвитку та самовдосконалення тощо.

СПИСОК ВИКОРСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Баловсяк Н. В. Інформаційна компетентність фахівця. Педагогіка і психологія професійної освіти, 2004. № 5. С. 21 - 28.

2. Габрелян А. Ю. Вектор розвитку України: дилема вибору. Суспільство XXI у дискурсі соціально-політичних наук, правознавства та суспільних комунікацій: матеріали міжнародної спеціалізованої наукової конференції, м. Хмельницький, 19 лютого, 2021 р. Міжнародний центр наукових досліджень. Вінниця: Європейська наукова платформа, 2021. С. 11-14.

3. Гевко І. В., Торубара О. М. Вплив інформаційних компетенцій на підготовку майбутнього фахівця. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки, 2019. Вип. 1. С. 28 - 33.

4. Головань М. С. Інформатична компетентність як об'єкт педагогічного дослідження. Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. праць / Українська інженерно-педагогічна академія. Х., 2007. № 16. С.314 - 324.

5. Дибкова Л. М. Індивідуальний підхід у формуванні професійної компетентності майбутніх економістів. К., 2016. 224 с.

6. Дорошенко Ю.О., Бірілло І.В., Хлюпін О.А., Блащук С.М. Концептуальні засади формування інформатичної компетентності майбутніх архітекторів. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: Збірник Матеріалів ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 12-14 листопада 2012 року). Львів: ЛДУ БЖД, 2012. С. 133 - 139.

7. Ковальова К.В. Розвиток інформаційної компетентності студентів економічних спеціальностей. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики, 2019. № 3. С. 182 - 190.

8. Ковальчук Г.О., Баніт Ю.С. Використання цифрових навчальних текстів для формування адаптивної компетентності студентів - майбутніх економістів. Інформаційні технології і засоби навчання, 2018. Т. 64. № 2. С. 152 - 169.

9. Овчарук О.В. Компетентності як ключ до формування змісту освіти. Стратегія реформування освіти України. Київ.: К.І.С., 2003. 295 с.

10. Раков С.А. Сучасний учитель інформатики: кваліфікація і вимоги. Комп'ютер у школі та сім'ї, 2005. № 3. С. 35 - 38.

11. Рамський Ю.С. Формування інформаційної культури особи - пріоритетне завдання сучасної освітньої діяльності. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова.

Размещено на Allbest.ru