Інноваційні технології в сучасному просторі освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні технології в сучасному просторі освіти

Островська Маріанна Ярославівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології, Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, м. Берегово

Анотація

Реформа освітньої системи України в напрямку інтеграції в європейський освітній простір передбачає розробку та впровадження інноваційних освітніх систем і технологій. Рівень реалізації технологічного підходу є одним із найважливіших критеріїв, за яким визначаються конкурентоспроможність та престиж закладу освіти, оскільки освітні технології забезпечують системність, цілеспрямованість, ефективність, результативність його діяльності. Завдяки технологізації освіти підвищується мотивація учасників освітнього процесу до навчання, відстежується зв'язок навчального матеріалу з реальними викликами сьогодення. Різноманітність функцій освітніх технологій пояснюється варіативністю їх структури, складовими якої є, крім традиційних, новітні засоби освітнього процесу, зокрема інтерактивні, інформаційно-комунікаційні технології, а також дистанційні форми організації навчання, які зараз набули особливої популярності в Україні, країнах Європейського Союзу та світі в цілому. Доцільність використання технологічного підходу очевидна. Проте сучасні педагоги досить часто відчувають труднощі в його реалізації, що зумовлено декількома причинами. По-перше, у педагогічній науці немає єдиної усталеної думки щодо трактування термінів «метод», «методика», «прийом», «освітня технологія», «педагогічна технологія», що призвело до неоднозначного розуміння педагогічними працівниками сутності технологічного підходу. По-друге, залишаються невирішеними суперечності в обґрунтуванні критеріїв оцінки використання освітніх технологій, оскільки на сьогодні відсутня універсально-ефективна технологія, яка б забезпечувала успішне навчання й виховання всіх без винятку суб'єктів освітнього процесу. Отже, досвід використання технологічного підходу переконує в тому, що якість освітнього процесу залежить передусім від професійної компетентності й майстерності педагога, від здібностей учнів та їх особистісної спрямованості, тобто зазначений процес автоматично не поліпшується від упровадження освітніх технологій. Проте вони є своєрідним орієнтиром у діяльності педагога, оскільки сприяють удосконаленню його педагогічної майстерності та професійної компетентності.

Ключові слова: інноваційні технології, освітні технології, педагогічна майстерність, педагог.

Abstract

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education Ukraine, Beregovo

INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN THE MODERN SPACE OF EDUCATION

Reform of the educational system of Ukraine in the direction of integration into the European educational space involves the development and implementation of innovative educational systems and technologies. The level of implementation of the technological approach is one of the most important criteria for determining the competitiveness and prestige of the educational institution, as educational technologies provide system, focus, efficiency, effectiveness of its activities. Due to the technologicalization of education, the motivation of participants in the educational process to learn increases, the connection of educational material with the real challenges of today is traced. The diversity of functions of educational technologies is explained by the variability of their structure, which includes, in addition to traditional, the latest tools of the educational process, including interactive, information and communication technologies and distance learning, which are now especially popular in Ukraine, the European Union and the world. in general. The expediency of using a technological approach is obvious. However, modern teachers often have difficulty in its implementation, due to several reasons. First, in pedagogical science there is no single established opinion on the interpretation of the terms "method", "methodology", "reception", "educational technology", "pedagogical technology", which led to ambiguous understanding of the essence of the technological approach. Secondly, the contradictions in the substantiation of the criteria for evaluating the use of educational technologies remain unresolved, as today there is no universally effective technology that would ensure the successful training and education of all, without exception, the subjects of the educational process. Thus, the experience of using the technological approach shows that the quality of the educational process depends primarily on the professional competence and skill of the teacher, the abilities of students and their personal orientation, ie this process does not automatically improve from the introduction of educational technologies. However, they are a kind of reference point in the activities of the teacher, as they contribute to the improvement of his pedagogical skills and professional competence.

Keywords: innovative technologies, educational technologies, pedagogical skills, teacher.

Постановка проблеми

інноваційні технології освіта

Сьогодні ключовою позицією в освіті стає не сам факт передачі знань від викладача до студента, а формування такої системи їхньої взаємодії, при якій можливо як створення нових знань, так і формування нових технологій їхнього практичного застосування. Дослідження даної проблеми полягає в тому, що вперше розглянуто підготовку майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій як систему взаємодії інформаційно-змістового, операційно-комунікативного та мотиваційно-ціннісного компонентів, обґрунтовано її зміст і структуру, розроблено теоретико-методологічні засади її функціонування. Визначено педагогічні умови функціонування системи підготовки майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій, серед яких: створення під час навчання спеціального емоційно-позитивного середовища для зростання інноваційного потенціалу майбутніх вчителів, зокрема їх оволодіння інтерактивною технологією; забезпечення спеціальної підготовки викладачів до проведення інноваційних занять з дисциплін психолого-педагогічного циклу та керівництва педагогічною практикою студентів; переорієнтація навчального змісту психолого-педагогічних дисциплін ЗВО на підготовку майбутніх вчителів до застосування технології інноваційного навчання; побудова навчального процесу у ЗВО з різних, насамперед психолого- педагогічних дисциплін з обов'язковим включенням інноваційних технологій навчання та її елементів; створення у ЗВО атмосфери співробітництва як під час занять, так і у спільній позанавчальній діяльності студентів і викладачів. Визначено критерії й апробовано методику діагностування рівнів підготовки студентів до застосування інноваційних технологій, виявлено кумулятивний характер, динаміку, поступовість і поетапність такої підготовки. Проаналізовано зовнішні чинники впливу на функціонування системи підготовки майбутніх учителів до застосування інноваційних технологій, її внутрішні протиріччя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження здійснювалося на основі концепції неперервної та цілісної професійної підготовки кадрів у вищих педагогічних закладах освіти (Д.Іщенко, А.Найн, І.Радванський, А.Тихончук, Є.Ткаченко); особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (Б.Ананьєв, В.Афанасьєв, С.Архангельська, В.Безпалько, Б.Ломов, К.Платонов); фундаментальних положень психологічної (Б.Ананьєв, М.Боришевський, Л.Виготський, П.Гальперин, Г.Костюк, Кузьмінський А., А.Леонтьєв, С.Максименко, A. Петровський, С.Рубінштейн, М.Савчин тощо) і педагогічної науки (В.Бахтін, І.Бех, Л.Вяткін, В.Давидов, Л.Занков, В.Сухомлинський, B. Химинець) щодо розвитку особистості.

Мета статті - в умовах глобального світу соціалізація особистості повинна включати володіння нової інформаційної культурою, що забезпечує можливість отримання та обміну інформацією за допомогою сучасних інноваційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Важливим для національної освіти є окреслення перспектив використання навчальних технологій у форматі сучасного освітнього простору будь-яка технологія передбачає мистецтво володіння процесом, певну послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментарію та алгоритму дій). Поняття технології при цьому відображає спрямованість наукових чи практичних досліджень (у тому числі і педагогічних) на цілеспрямоване вдосконалення діяльності людини, підвищення її результативності, інструментальності, технічності [2].

Методологічний рівень відображає взаємодію і взаємозв'язок наукових підходів до вивчення проблеми, зокрема: системно-структурного, що дає можливість вивчати підготовку майбутніх вчителів до застосування інноваційних технологій з позицій цілісності, взаємозбагачення та взаємозумовленості її структурних складових і компонентів системи такої підготовки; полісуб'єктного, який відображає єдність особистісного та діяльнісного аспектів, що становлять сутність методології сучасної гуманістичної педагогіки і дають змогу розглядати підготовку вчителя до застосування інноваційних технологій як специфічний спосіб професійної самореалізації особистості, певну сукупність психо-рефлексивних та соціально-психологічних особистісних утворень; аксіологічного,що передбачає спрямованість змісту професійної підготовки майбутніх вчителів на формування в них ціннісних орієнтацій, необхідних для педагогічної діяльності, і відповідної спрямованості особистості; культурологічного, який уможливлює розгляд підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій як інтеграції особистісного, інтелектуального та професійного зростання, елемента професійної культури і передбачає педагогічну підготовку вчителів у своєрідному соціокультурному контексті педагогічного навчального закладу, в єдності розвитку психіки, свідомості та діяльності, що створює умови для відповідного самовизначення і самореалізації особистості [3].

Теоретичний рівень визначає систему вихідних параметрів, дефініцій, теорій, без яких є неможливим розуміння сутності явища, що вивчається, його функцій та властивостей, і містить розробку, наукове обґрунтування моделі системи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій [4].

Практичний рівень передбачає перевірку ефективності креативно- прогностичної моделі як аналогу системи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій. Сукупність педагогічних принципів, умов, засобів, форм і методів, передбачених системою, спрямована на актуалізацію соціокультурної, предметно- навчальної та професійно-суб'єктивної сторін підготовки майбутніх вчителів і складається із взаємодоповнюючих, цілеспрямованих та опосередкованих впливів на формування особистості [3].

Методологічною основою дослідження є положення філософської та психолого-педагогічної науки про системну структурну характеристику особистості, багатоаспектну сутність її діяльності; взаємозалежність між розвитком особистості й адаптацією її навчально-пізнавальної діяльності; про людину як суб'єкта діяльності, спілкування і відносин, ідеї та концепції сучасної науки про освіту як процес засвоєння новим поколінням сукупності матеріальних та духовних цінностей людства, специфічний спосіб людської діяльності, важливий засіб цілісного формування особистості та процес творчої самореалізації особистості; про вирішальну роль освіти у перетворенні суспільного життя країни; сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми суспільної діяльності; загально-філософські та соціально-педагогічні положення теорії особистості та теорії діяльності; положення вітчизняної педагогічної і психологічної науки стосовно вимог до рівня професійних і морально-психологічних якостей вчителів [4].

Для розв'язання поставлених у статті завдань, перевірки сформульованої гіпотези використовувався комплекстеоретичних і емпіричних методів дослідження:

* теоретичні методи (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних засад дослідження, уточнення сутності й особливостей процесу підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій;

* емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме та непряме спостереження, метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосувалися з метою вивчення сформованості готовності майбутніх вчителів до застосування інноваційних технологій;

* педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності системи підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інноваційних технологій;

* методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що досліджувались [3, с. 55; 4].

Вивчення положень, теоретико-практичних підходів підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних передбачає опрацювання:

- праць вітчизняних, українських та інших науковців світового значення в галузях педагогіки, психології та інших суміжних дисциплін, які дозволять здійснити глибокий і всебічний аналіз проблеми дослідження;

- офіційних нормативно-правових документів і різнопланових матеріалів, які регулюють функціонування, розвиток і реформування педагогічної освіти досліджуваної країни;

- документів, що становлять нормативно-правову базу фахової підготовки педагогічних працівників України;

- інформаційно-аналітичної, навчально-довідкової літератури різнорівневих освітніх закладів (університетів, коледжів, шкіл, докторських шкіл, закладів післядипломної освіти тощо: навчальних планів, програм навчальних курсів, методичних і дидактичних матеріалів, навчально-методичних видань та онлайн забезпечення навчально-виховного процесу підготовки вчителів початкових класів);

- офіційних доповідей і звітів про стан, стандарти, моніторинг якості, тенденції розвитку системи підготовки педагогічних працівників України;

- періодичних, монографічних видань, матеріалів наукових і науково-практичних конференцій, в яких висвітлено проблему фахової підготовки вчителів початкових класів до застосування інноваційних технологій, забезпечення якості освіти, порівняльної педагогіки та ін. [3].

Але сьогодні вже недостатньо закінчити вищий навчальний заклад й фахово працювати, володіючи ІКТ на рівні звичайного користувача. Швидкоплинність оновлення фундаментальних і прикладних наукових знань, як і знань технологічно-виробничого характеру, створює умови, коли, за твердженнями американських фахівців, відбувається швидке «старіння фахових знань», а отже, і зниження компетентності працівника на 50 %, відбувається менше ніж за п'ять років [1, с. 706]. Сьогодні є очевидним, що плідні рішення містяться не у сфері приватних поліпшень і вдосконалення системи освіти, а в галузі кардинальних змін, що дістали назву, -- «зміна парадигми освіти». Нова освітня парадигма -- це своєрідна стратегія «освіти для майбутнього» [5, с. 174]. Визнаним у світі інструментом нової освітньої парадигми стала концепція «безперервної освіти», у якій базова освіта не є кінцевою чи завершеною, а слугує лише основою і фундаментом постійного професійного зростання через використання програм додаткової освіти [1, с. 707].

Етап переходу до «суспільства знань» принципово відрізняється від попередніх формацій людського розвитку новою роллю знання та інформації [2].

Саме тому другим ключовим трендом модернізації систем освіти слід визнати перехід до концепції «безперервної освіти протягом життя» (Lifelong Learning), яку ЮНЕСКО визнала основним принципом реформування освітньої галузі. Безперервна освіта як теорія та як практика вже доволі відома в Європі та світі, описана в численних публікаціях, проаналізовані найкращі та невдалі кейс-стаді, навіть існує «Абетка освіти протягом життя» [6].

Таким чином, третім ключовим трендом модернізації систем освіти є індивідуалізація (персоніфікація) здобуття знань, навчального процесу та освітніх технологій.

Інформаційне суспільство, з одного боку, надає можливості отримання значних обсягів інформації без територіальних та часових кордонів - тут і зараз, за кілька митей після того, як відбулася певна подія. Таким чином, доступ до інформації стає повсюдним. Більше того, інформація перетворюється на основне джерело виробництва товарів, послуг та благ. Але, з іншого боку, навіть видатна людина в умовах навали інформації, що динамічно змінюється, виявляється неспроможною оперувати інформаційними потоками, кваліфіковано орієнтуватися в них без допомоги інформаційно-обчислювальних технічних засобів, відповідного програмного забезпечення. Колишній дефіцит масового знання перетворився на дефіцит інформаційно-комп'ютерної компетентності.

Це означає, що кожна людина для успішного власного розвитку потребує вже не стільки знань, як відповідних компетенцій, уміння працювати з комп'ютером та іншими сполученими з ним гаджетами, здатність розбиратися у програмному забезпеченні, працювати з операційними системами, навичок орієнтування в інтернеті, інформаційного пошуку тощо. І все це вже не є окремим освітнім напрямком, предметом, навчальною дисципліною як, скажімо, фізика, хімія, біологія - це перетворюється на освітню інфраструктуру: загальне освітнє середовище, оволодіння яким дає змогу сьогодні успішно вивчати і фізику, і хімію, і біологію. Як справедливо зазначає професор В. Степанов, «становлення інформаційного суспільства актуалізує формування творчої, креативної особистості, здатної приймати рішення на основі суперечливих, різнорідних даних в умовах динамічно змінних обставин. У цих умовах метою освіти стає не підготовка людини до майбутньої діяльності завдяки здобуттю якнайбільшого обсягу готових, систематизованих дійсних знань, а розвиток особистості, навчання способів здобуття тих, що існують, і генерування нових знань» [5, с. 173]. За визначенням науковців, експертів та дослідників глобального інформаційного простору, провідним трендом сучасності постає завдання оволодіння інформаційно-комп'ютерною грамотністю кожною людиною, що на рівні суспільства та держави перетворюється на завдання модернізації освітніх систем та навчальних закладів шляхом тотальної інформатизації освіти.

Висновки

Сучасний світ стрімко рухається до епохи інформаційного суспільства та «суспільства знань», в якому володіння інформаційними та комп'ютерними технологіями стає головною компетентнісною вимогою до кожної людини на певному етапі її життя. До цього підводить сам стан людського прогресу, коли «протягом кількох останніх десятиліть кардинально змінилася система генерації й передавання знань, а їхній обсяг зріс у багато разів. Нині щорічно оновлюється близько 5% теоретичних і 20% професійних знань»[7, с. 706]. Зрозуміло, що таким обсягом інформації, що в геометричній прогресії накочується на людину, людський мозок вже не здатний оперувати без допомоги комп'ютерно-обчислювальної техніки та інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ). Ці та інші виклики вимагають нового формату освіти, нових освітніх стратегій, які формують спроможність людини бути адекватною і темпам суспільних змін, і діапазону можливостей для власного розвитку. Сьогодні ключовою позицією в освіті стає не сам факт передачі знань від викладача до студента, а формування такої системи їхньої взаємодії, при якій можливо як створення нових знань, так і формування нових технологій їхнього практичного застосування. Ці та інші виклики вимагають нового формату освіти, нових освітніх стратегій, які формують спроможність людини бути адекватною і темпам суспільних змін, і діапазону можливостей для власного розвитку. Таким чином, сучасний педагог має володіти різноманітними освітніми технологіями з метою створення у закладі освіти ефективної та дієвої педагогічної системи, в основі якої лежать специфічні для певного типу освітнього середовища прийоми та технології реалізації освітнього процесу, що концептуально об'єднані пріоритетними освітніми цілями, а також пов'язані між собою завданнями та змістом, формами та методами впровадження інноваційних технологій.

Таким чином, подальший розвиток сучасних систем освіти є неможливим без цілеспрямованого використання інформаційно-комп'ютерних технологій, інтегрування освітнього та інформаційного середовища, виходу навчального процесу у глобальний інформаційний простір.

Література:

1. Беззуб І. Поширення інформаційно-комунікаційних технологій в освіті протягом життя / Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2017. Вип. 48. С. 707-726.

2. Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі: колективна монографія / За заг. редакцією Г.Л. Єфремової. - Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. - 444 с.

3. Комар О. А. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивних технологій: теоретико-методичні аспекти : монографія / О. А. Комар. - Умань : Софія, 2008. - 332 с.

4. Островська М.Я. «Формування інформаційних-технологічних компетентностей у майбутніх вчителів технологій» / IV Міжнародній науково-практичній конференції: Проблеми і тенденції розвитку сучасної економіки в умовах інтеграційних процесів: теоретична та практичні аспекти, - Херсон, 2019. - С.214-215

5. Степанов В. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті. / Вісник Харківської державної академії культури. 2010. Вип. 30. С. 173-179

6. Україна медійна : на порозі інформаційної революції : моногр. [Олександр Бухтатий, Олександр Радченко, Гліб Головченко; За науковою редакцією д. держ. упр., проф. Радченка О. В.]. Київ : Видавець СВС Панасенко, 2015. 208 с.

7. Declaration of Principles. Building the Information Society: a global challenge in the new Millennium. URL: http://www.itu.int/wsis/docs/geneva /official/dop.html.

References:

1. Bezzub, I. (2017). Poshyrennia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v osviti protiahom zhyttia [Spread of information and communication technologies in education during life] / Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho. - Scientific works of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskyi, 48, 707-726 [in Ukrainian].

2. Efremova, G.L., (2020). Innovatsiini tekhnolohii v suchasnomu osvitnomu prostori [Innovative technologies in the modern educational space] Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka - Sumy: A. S. Makarenko Publishing House of the Sumy DPU named after A. S. Makarenko, 444 [in Ukrainian].

3. Komar, O. A. (2008). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do zastosuvannia interaktyvnykh tekhnolohii: teoretyko-metodychni aspekty [Preparation of future primary school teachers for the use of interactive technologies: theoretical and methodological aspects] Uman: Sofiia, - Uman: Sofia, 332 [in Ukrainian].

4. Ostrovska, M.Ya. (2019).Formuvannia informatsiinykh-tekhnolohichnykh kompetentnostei u maibutnikh vchyteliv tekhnolohii [Formation of information-technological competences in future technology teachers] IV International Scientific and Practical Conference: Problems and trends of the development of the modern economy in the conditions of integration processes: theoretical and practical aspects, - IV Mizhnarodnii naukovo-praktychnii konferentsii: Problemy i tendentsii rozvytku suchasnoi ekonomiky v umovakh intehratsiinykh protsesiv: teoretychna tapraktychni aspekty, Kherson - Kherson, 214-215 [in Ukrainian].

5. Stepanov, V. Yu. (2010). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v suchasnii osviti [Information and communication technologies in modern education]. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii kultury Bulletin of the Kharkiv State Academy of Culture, 30,173-179 [in Ukrainian].

6. Radchenko, O.V. & Bukhtaty, O.& Radchenko, O.& Golovchenko, H. (2015). Ukraina mediina : na porozi informatsiinoi revoliutsii [Media Ukraine: on the threshold of the information revolution]. Kyiv: Vydavets SVSPanasenko - Kyiv: SVSPanasenkoPublisher, 208 [in Ukrainian].

7. Declaration of Principles. Building the Information Society: a global challenge in the new Millennium. URL: http://www.itu.int/wsis/docs/geneva /official/dop.html

Размещено на Allbest.ru