Антикризові інструменти управління фахівцями креативних галузей під час освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра телебачення і радіомовлення

Навчально-наукового інституту журналістики

Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Антикризові інструменти управління фахівцями креативних галузей під час освітнього процесу

Черемних Інна Володимирівна

доктор наук із соціальних комунікацій, доцент

Анотація

Не встиг світ оговтатися від пандемії, спричиненої Covid, як на порозі з'явилася потужніша загроза третьої світової чи, навіть, ядерної війни під час розв'язання РФ військових дій в Україні. Нові реалії внесли суттєві зміни в освітній процес і потребують інноваційних рішень, нових ефективних інструментів управління творчим студентським колективом, що здатні вирішити складну проблему відтоку великої частини населення, переважно жінок із дітьми та молоді, на більш безпечні території у зв'язку з російсько- українською війною. Ці обставини в кілька разів ускладнюють, а часом унеможливлюють організацію навчального процесу не тільки у зв'язку з технічними труднощами автоматизації процесів і проведення занять онлайн, а ще й тому, що мова йде про специфічний навчальний процес підготовки майбутніх телерадіожурналістів, рекламістів, піарників під час пандемії, війни.

З одного боку, особливістю цих креативних професій є поєднання творчого потенціалу з технічними складниками виробництва та поширення візуального та аудіального контенту для споживання масовою авдиторією. А з другого боку, цей виробничий процес ускладнюється обставинами війни, через яку велика кількість студентства опинилася в статусі або тимчасово незахищеної, або внутрішньо переміщеної особи. Метою статті є знаходження ефективних антикризових інструментів управління фахівцями креативної галузі аудіовізуальної журналістики та соціальних комунікацій, що сприятиме урівноваженню їх інтелектуального, психоемоційного стану під час освітнього процесу в кризових умовах, продуктивному зростанню їх адаптивності до автоматизації технологічних процесів, а також зростанню енергопотенціалу під час практичної підготовки.

Ключові слова: кризові умови, антикризові інструменти управління, дистанційна форма навчання, медіапродукти, освітній процес.

Cheremnykh Inna Volodymyrivna Doctor of Science in Social Communications, Associate Professor of the Department of Television and Radio Broadcasting of the Educational and Scientific Institute of Journalism of Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv

ANTI-CRISIS TOOLS FOR MANAGEMENT OF CREATIVE INDUSTRY SPECIALISTS DURING THE EDUCATIONAL PROCESS

Abstract

The world did not have time to recover from the pandemic caused by Covid, when a more powerful threat of a third world war or even a nuclear war appeared on the threshold when the Russian Federation launched military operations in Ukraine. New realities have brought significant changes to the educational process and require innovative solutions, new effective tools for managing the creative student body, capable of solving the complex problem of the outflow of a large part of the population, mainly women with children and young people, to safer territories in connection with the Russian Ukrainian by war. These circumstances make the organization of the educational process several times more difficult, and sometimes impossible, not only due to the technical difficulties of automating processes and conducting classes online, but also because we are talking about a specific educational process of training future television and radio journalists, advertisers, and PR specialists during pandemic, war.

On the one hand, a feature of these creative professions is the combination of creative potential with the technical components of production and distribution of visual and audio content for consumption by a mass audience. And on the other hand, this production process is complicated by the circumstances of the war, due to which a significant part of the students found themselves in the status of either temporarily unprotected or internally displaced persons. The purpose of the article is to find effective anti-crisis management tools for specialists in the creative field of audiovisual journalism and social communications, which will contribute to balancing their intellectual and psycho-emotional state during the educational process in crisis conditions, the productive growth of their adaptability to the automation of technological processes, as well as the growth of energy potential during practical training.

Keywords: crisis conditions, anti-crisis management tools, distance education, product of media, educational process.

Вступ

Постановка проблеми. У ситуації постійної напруги щодо викликів зовнішнього середовища, як-то, світова пандемія, загроза економічної кризи, світових воєн, потепління та ін., все очевиднішим стає усвідомлення лідерами думок, у тому числі, менеджерами освітніх колективів не тільки своїх професійних компетентностей, що вимірюються коефіцієнтом IQ (intelligence quotient), а й рівнем емоційних складників EQ (emotional quotient), а також VQ (vitality quotient) - коефіцієнтом життєвої енергії. Адже ці вміння надають можливості не тільки забезпечити собі, як керівнику, певний профіцит енергії, реалізувати свої наміри як ефективного менеджера, а й передати це своїй команді, зокрема студентам журналістських, ПР-професій, працівникам інформаційного фронту в таких кризових ситуаціях як війна, пандемія тощо.

Як бути студентам творчих спеціальностей, які вимушені відмовитись від запису різножанрових навчальних відеосюжетів, зокрема, стендапів, інтерв'ю, репортажів, оглядів на свіжому повітрі, в знімальному павільйоні чи під час безпосередньої зустрічі з експертами? Які інструменти управління повинен запровадити й застосувати керівник навчального процесу (викладач), щоб його колеги (студенти) повною мірою могли реалізувати своє право на здобуття знань, ефективне засвоєння нових для них навичок у рамках жорстких обмежень, вимушеної ізоляції, спричинених пандемією та військовими діями?

Відповіді на ці питання частково лежать у площині антикризових дій українського керівництва на різних рівнях: від Президента до міністерств і відомств, що працюють в галузі науки й освіти в умовах військового стану. Відповідно до наказу Президента України № 64/2022 “Про введення військового стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [1], ряду розпоряджень керівництва КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема, “Про додаткові заходи щодо сприяння академічній мобільності здобувачів освіти, науково-педагогічних і наукових працівників” [2], “Положення про організацію освітнього процесу в КНУ імені Тараса Шевченка” (друга редакція від 11 квітня 2022 року) [3], наказу Міністерства освіти та науки “Про оплату праці працівників закладів освіти” [4] на території України, а також згідно зі ст.ст. 34, 60, 60-2, 113 Кодексу законів про працю України згенеровано правовий режим воєнного стану із відновленням навчального процесу і використанням дистанційної форми навчання з 14 березня 2022 року на тій території України, де не ведуться активні бойові дії, є стійкий інтернет, а також із зазначенням чітких алгоритмів під час сигналів тривоги [5].

Сприяють розумінню цих процесів і сучасні соціологічні дослідження, що вивчають соціально-економічне становище громадян, психоемоційний стан українців під час війни. Так дані соціологічної групи Рейтинг (від 18-19 червня 2022 року), вказують на те, що нині за рівнем адаптації українців умовно можна поділити на дві групи, зокрема «адаптовані» и «не адаптовані»; продовжується поступове повернення громадян до місць роботи, незважаючи на зростання кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) зі східних та південних регіонів країни И зменшення із центральних; переважна більшість громадян висловлюють намір повернутися додому; на четвертому місяці війни українці демонструють хороший рівень життєстійкості (3,8 із 5); в українців ще вистачає фізичних та моральних сил жити, працювати, допомагати, воювати, а пік емоційно-психологічного напруження спостерігався на початку квітня 2022 р. [6].

Однак стає цілком очевидно, що для відновлення належного рівня навчального процесу, необхідні додаткові ефективні антикризові інструменти управління фахівцями креативних галузей з метою збалансування їх інтелектуального, психоемоційного стану, що сприятиме зростанню їх енергопотенціалу та адаптивності під час практичної підготовки в непередбачуваних ситуаціях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами адаптації навчальних закладів, а також студентів та викладачів до нових реалій у зв'язку із зростанням технологій, автоматизацією процесів займалися дослідники різних країн, серед яких канадський вчений Джин Слік з Університету Королівських доріг [7], який вважає, що «здатність адаптуватися та імпровізувати, коли це необхідно, є ключем до успіху». І цьому, як не дивно, сприяла пандемія Соуіф яка допомогла швидше адаптувати навчальні заклади до дистанційного навчання. «Пандемія надзвичайно прискорює зміни», - наголошує колишній ректор Утрехта, університету в Нідерландах, автор книги «Вища освіта» у 2040 р. Берт ван дер Цваан і думку якого поділяє наукова журналістка із США Олександра Вітце [8].

Ще один напрям публікацій торкається різних підходів науковців щодо шляхів знаходження нових концептів заохочення розвитку людини, його інтелектуального потенціалу в різних обставинах. Це стосується добре відомої холістично-динамічної теорії мотивації А. Маслоу, завдяки якій будь-яка людина завжди прагне задовольнити свої потреби ієрархічним способом від найнижчих, як- то фізіологічні, безпекові, соціальні до більш високих запитів, зокрема, поваги, самовираження й реалізації. І якщо безпекові потреби, на його переконання, слід розглядати в термінах подолання, то такі феномени, як «психологічне змагання, самовираження, особистісне зростання чи самоактуалізація, не підлягають загальному правилу універсальності мотивації, а тому обговорювати їх слід не в термінах подолання, а в термінах експресії» [9, Гл.3-4].

Американським психологом Говардом Гарднером було уведено поняття «множинності інтелекту», зокрема семи моделей, які згодом він доповнив восьмим у книзі «Структура розуму: теорія множинного інтелекту» 1983 р. [10, 55]. Він вважає, що людина в процесі життя формує загальний профіль інтелекту, що залежить від багатьох чинників, зокрема і від генетики та досвіду, і кожен індивід має унікальне поєднання їх багатоваріантності. Він виділяє, зокрема, такі моделі, як мовний інтелект, логіко-математичний, музичний, тілесно-кінестетичний, просторовий, міжособистісний, внутрішньоособистісний і натуралістичний.

Доктор Гарварду Стівен Кові, в свою чергу, обґрунтовує свою позицію й виділяє такі чотири рівні інтелекту як фізичний (PQ - Physical Quotient), ментальний (IQ - Intelligence Quotient), емоційний (EQ - Emotional Quotient), духовний (SQ - Spiritual Quotient) [11, 17].

Найдоцільнішим у непередбачуваних ситуаціях нам видається підхід французького психолога П'єра Касса, який увів в обіг поняття VQ (vitality quotient), тобто коефіцієнті життєвої енергії, що відображається у вмінні лідера підтримувати себе в енергетично зарядженому стані, а також заохочувати й мотивувати інших бути послідовниками [12]. Його думку, крім нас, поділяє управляюча партнерка Cornerstone International Group-Kyiv Анна Нестерчук, яка впевнена, що «лідери, які не здатні контролювати й наповнювати рівень свого VQ відповідно до обставин, не зможуть досягти високих результатів» [13]. Якщо зауважити, що роль керівника в навчально- виробничому процесі виконує викладач певної дисципліни, а студенти є членами колективу, то разом вони стають учасниками творчого навчально- освітнього процесу, в якому лідер і має мотивувати, надихати й заохочувати свою команду на успішне виконання поставленої мети.

Незважаючи на достатню кількість наукових розвідок, що стосуються зазначеної теми, дослідження антикризових інструментів управлінського процесу, що забезпечать високий рівень енергетичного потенціалу лідеру й всьому колективу в критичних умовах, поки що не систематизовані і розроблені не в повному обсязі.

Мета статті - дослідження антикризових інструментів управління, що дозволять забезпечити керівнику й колективу високий рівень життєвої енергії під час освітнього процесу в критичних умовах.

Виклад основного матеріалу

На Всесвітньому економічному Форумі (World Economic Forum) в Давосі, його засновник Клаус Шваб у 2020 р. озвучив 10 навичок, якими кожен конкурентоздатний фахівець має володіти до 2025 р. Із-поміж інших нових компетентностей, зокрема, перекваліфікування 50% усіх працівників у зв'язку із зростанням технологій, автоматизацією процесів, застосування критичного мислення та вирішення проблем, Клаус Шваб назвав такі навички самоуправління, як активне навчання, стійкість, стресостійкість, гнучкість, а також стимулювання й збут продуктів, цифровий маркетинг, взаємодія людини з комп'ютером, талант, як основним ресурсом сьогодення [14].

Тобто сьогодні спеціалісту медіаіндустрій слід бути не тільки компетентним у багатьох сферах фахівцем, вміти реалізовувати свої інтелектуальні здібності, зокрема вивчати технічні особливості, автоматизацію процесів виготовлення різножанрових медіапродуктів, а й бути талановитим. Це означає вміти ефективно інвестувати в свою ресурсність, знати, як стати енергійним, втамувати емоції, а також мати творчий, креативний підхід, натхнення й мотивацію до накопичення, обробки, систематизації й структурування необхідної інформації, яку з часом кожен учасник процесу, як конкурентоздатний спеціаліст, здатен перетворити на нові навички й знання у вигляді нової ідеї чи нестандартного рішення.

Задля того, щоб краще зрозуміти, які теми під час пандемії Covid, російсько-української війни стали найпопулярнішими, а також, в яких відображався емоційно психологічний стан героїв студентських проєктів, піднімалися економічні, політичні й соціальні проблеми, ми використали метод контент-аналізу.

Аудіовізуальні продукти майбутніх тележурналістів, піарників були розміщені на телеграм-каналі #МійХештег кафедри телебачення і радіомовлення [15] протягом квітня 2020 - липня 2022 рр. Запропонований студентам і успішно створений під час карантину телеграм-канал натепер вміщує 85 аудіовізульних робіт студентів різних груп і дисциплін - від перших курсів журналістів та піарників до бакалаврських та магістерських проєктів. Всі медіапродукти створені під час дистанційного навчання, спричиненого до 24 лютого 2022 року Covid-19, а після - російською війною в Україні. Тому умовно їх можна поділити на два сегменти - до війни та під час військового вторгнення РФ на територію України. Через дотримання жорстких умов карантину, а також військові дії на території України, відеосюжети, фільми, промоція були створені авторами завдяки використанню таких платформ як Zoom, Google Meet, Skype та інших. Це означає, що діяли і технічні обмеження у створенні медіапродуктів, які не передбачали безпосередньої зустрічі членів знімальної групи з учасниками комунікаційного процесу і полягали у дистанційному записі синхронів експертів, очевидців подій, інтерв'ю, стендапів тощо.

Тож, можна вважати, що всі медіапродукти, що аналізуються у цій статті, були створені в особливих екстремальних умовах, що відповідають наказу МВС України “Про затвердження психологічного супроводу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій” від 31.08.2017 № 747 [16]. А саме, ці екстремальні умови є «винятковими, особливими, надзвичайними обставинами, які загрожують життю та здоров'ю людини, мають вплив стресових факторів, сприймаються та оцінюються як небезпечні, складні, безвихідні ситуації, і, як наслідок, вони підвищують тривожність, емоційне напруження і створюють травмуючий вплив на психіку людини» [16].

Цей емоційний стан відображено як у довійськових рубриках, темах сюжетів, зокрема «Карантине кіно», «Карантині обмеження», «Мистецтво на карантині», «Чотирилапий карантин», «Кава медикам», «Тренди карантину», «Кулінарія під час пандемії», «Харчування під час карантину», «Як уникнути психологічних проблем, стресових ситуацій», «Майбутнє освіти», «Малий бізнес під час локдауну», «Спростовуємо фейки російських пропагандистів», «Нові правила безвізу», «Про Covid паспорти». У військовій тематиці, теж відповідно бачимо, як назви вказують на події, що відбувалися в Україні з 24 лютого 2022 року. Назви відеопродуктів, творчих кваліфікаційних робіт, що виготовлені під час війни, стосуються її та є промовистими: «Одна країна. Одна війна. Тисячі історій», «Чи змінилися ціннісних орієнтирів українців під час війни?», «Якою буде Україна майбутнього?», «Чи виступає українська мова ідентифікатором коду української нації», «Екозлочини Росії в Україні», «Міграційні настрої українців», «Волонтери - друга професія українців», «Народження пісні. Війна. Зруйнували», «З вірою в перемогу!».

Успішній реалізації 85 опублікованих відеоробіт за період квітень 2020 - липень 2022 рр. передувала ретельна підготовка творчо-технологічного управлінського процесу, що відповідно, полягав, по-перше, в забезпечені безперебійних якісних зустрічей зі студентами онлайн із використанням платформи Zoom; по-друге, модерації мозкового штурму креативних ідей, що народжувалися під час онлайн навчання; по-третє, обранні студентської команди, яка здатна створити й просувати аудіовізуальний контент; по-четверте відмежуванні від медіапродуктів, що присутні на студентському медіаринку, створенні образу, ідентифікаційних брендових характеристик, назви медіапродукту, рекламних та промоційних рішень. Одним із найважливіших критеріїв в управлінському процесі було дотримання дедлайнів навчального процесу, яке було гнучким в тих обмежувальних критичних ситуаціях, спричинених пандемією і військовим вторгненням.

Як не дивно, але жорсткі карантинні обмеження, а також дистанційні зустрічі під час небезпеки фізичного знищення учасників навчального процесу з включенням сирен, після опанування керівником своїх емоцій (EQ) і зарядженням енергією (VQ) студентського колективу, створювали атмосферу творчості й знаходження виходу із критичних ситуацій. Зокрема, пропонувалися нові технічні алгоритми створення інтерв'ю, запису стендапів та інших видів робіт із використанням потужностей смартфонів для запису відео та звуку, лед ламп замість апаратно-студійного світла тощо. Таким чином, створювався технічно-творчий потенціал для розвитку і засвоєння нових інтелектуальних умінь і навичок (IQ) студентів. Мозок вчасно переключався з тривожного стану на продуктивний і стресові фактори не вдавалися взнаки, а в деякій мірі навіть сприяли творчому підходу. Тому, на нашу думку, коефіцієнт життєвої енергії (VQ) слід доповнити чинником якості, що означатиме коефіцієнт якості життєвої сили VQQ - Vitality Quolity Quotient, що сприяє творчості, розвитку.

Окрім безпосереднього виготовлення медіапродуктів, реалізації низки творчих практичних проєктів під час карантину, нами було запропоновано й здійснено вимірювання навчально-освітянських можливостей і статусу студентів під час російської агресії (15 квітня-18 травня 2022 р.). Метод опитування полягав в анкетуванні, в якому завдання створення анкети залишила за собою, а поширення її відбувалося завдяки спільним зусиллям, зокрема студентів першого курсу освітньої програми «журналістика та соціальні комунікації».

Опитування, в якому через обставини війни взяло участь понад 100 (115) респондентів і становило 100% відповідей, сприяло вивченню вмінь і можливостей цифрового покоління приймати стратегічні рішення у кризових ситуаціях щодо статусу, прав та соціальних гарантій внутрішньо переміщеної чи тимчасово незахищеної особи; реалізації й обмежень навчально- освітянського процесу в Україні й за кордоном під час військових дій; продовження навчання й працевлаштування в Україні та за кордоном; готовності й можливості повернутися в Україну.

Вибірка вікової авдиторії стосувалась переважно молодого покоління, яким виповнилося 18 років, адже саме це покоління найбільше представлене серед студентства. Відповідно, більшість із опитаних, це - молоді люди віком 18-25 років (76,5%), їхні батьки віком 36-45 років складають 11,3%, родичі або старші брати, сестри віком 26-35 представлені 8,7% (рис.1.).

Слід звернути увагу, на те, що під час військового стану ситуація здатна досить динамічно змінюватись. З огляду на це, цим опитуванням ми показуємо реперні точки нашого дослідження й додатково демонструємо порівняльний аналіз із даними опитування соціологічної групи Рейтинг [6], що дозволяє більш об'ємно й цілісно зрозуміти ситуацію.

Рис.1. Скільки вам років?

антикризовий фахівець креативний освітній

За результатами нашого онлайн опитування за допомогою Google Forms у період з 15 квітня до 18 травня 2022 р. вдалося з'ясувати, що переважна більшість реципієнтів, майже 75% (рис.2.) покинули свої домівки після вторгнення РФ на територію України, тобто набули статусу внутрішньо переміщених осіб чи ін.

Рис.2. Чи покинули ви рідну домівку після війни, розв'язаної Росією проти України?

За межі країни, тобто за кордон, виїхало майже половина опитаних, а саме 48,7% (рис.3.), але 51,3% залишились в Україні.

Рис.3. Чи виїхали ви за межі країни після вторгнення російських військ на територію України?

Таким чином, у статусі внутрішньо переміщеної особи (ВПО) (рис.4.) опинилось 29,6% респондентів, вимушених переселенців - 22,6%. Статусу осіб, які потребують допомоги набуло 19,1%. Незначна кількість реципієнтів (10,5%) обрали інше й визначили статус, на кшталт, тимчасовий прихисток, переїхали з міста в село, на передовій, туристка, волонтер. Достатня частина реципієнтів (18,2%), незважаючи на військові дії й певні пошкодження, залишились вдома.

Рис.4. В якому статусі ви нині перебуваєте в Україні чи за кордоном?

Опитування передбачало дослідження критеріїв зміни професії за кордоном у разі затягування війни (рис.5.). Найменший відсоток (12,2%) громадян дали позитивну відповідь, тобто бажають змінити професію, ймовірно, завдяки вступу й навчанню у закордонних вищих навчальних закладах, тому що їхній вік дозволяє це. Переважна більшість респондентів (52,2%) не збирається змінювати професію, тому що, певно, вже є студентами чи мають достатню кваліфікацію, яку можуть застосувати у будь-яких критичних умовах, навіть під час військового стану. Досить велика кількість ще не визначилися (35,7%), що означає приналежність або до першої, або до другої категорії, відповідно від зміни ситуації.

Рис. 5. Чи збираєтесь змінювати професію за кордоном?

Продовжувати навчання чи працевлаштовуватись за кордоном вирішило 30,4% опитаних (рис.6.). 40% респондентів не збирається це робити, ймовірно, тому що сподівається на швидке закінчення війни і повернення додому. 29,6% громадян не визначилися, а отже, з часом здатні схилитися до першого чи другого варіанту.

Рис. 6. Чи збираєтесь продовжувати навчання чи працевлаштовуватись за кордоном?

Наступний графік демонструє, що українці зазнали значних майнових втрат (рис.7.), адже 13% опитаних пошкодження торкнулися половини матеріальних ресурсів, серед яких втрата роботи, руйнація квартири, будинку тощо. 3,5% громадян через російсько-українську війну втратили все, тобто їм взагалі немає куди повертатися, тому, ймовірно, вони і складають той відсоток громадян, які не збираються повертатися в країну взагалі. 4,3% респондентів оцінили свої втрати в 6 балів. Достатня кількість респондентів (40,9%) не зазнали втрат, але за умов продовження військових дій, які дотепер тривають, ніхто не може гарантувати їм безпекових реалій.

Рис. 6. Чи зазнали майнових втрат і наскільки вони потужні?

Повернутись в Україну планують 78,3% респондентів за нашим опитуванням (рис.8.), що проводилось у квітні-травні 2022 року і 87% громадян за даними соціологічної групи Рейтинг [6] від 18-19 червня 2022 року. 20% реципієнтів серед тих, хто ще не визначився, за нашими показниками. Ці дані майже корелюють з вимірюванням групи Рейтинг, які таргетували респондентів на тих, хто планує повернутися найближчим часом, хочуть, але ще почекають і тих, хто повернеться після остаточного закінчення війни. За нашими даними 1,7% не планують взагалі повертатися в Україну. Тоді як показник групи Рейтинг набагато вищий - 8% [6]. І, на жаль, ця цифра має тенденцію до зростання. З огляду на те, що наше дослідження проводилось раніше, показник до збільшення тих, хто повернеться в Україну тільки після війни чи взагалі не повернеться, зберігається.

Рис. 8. Чи плануєте повернутись в Україну?

Час, коли громадяни України збираються повернутися в Україну (рис.9.), очевидний, тобто після повного припинення воєнних дій (32,2%), після припинення обстрілів (27%). 22,6% громадян зазначили, що перебувають вдома, решта громадян (18,2%) до кінця не визначилися. Наші дані деяким чином співмірні з дослідженням соціологічної групи Рейтинг, зокрема 15% готові повернутися найближчим часом, 24% - хочуть, але ще почекають, 48 - повернуться після закінчення військових дій, 8% - не планують повертатися [6].

Рис. 9. Коли готові повернутися в Україну?

Переважна більшість респондентів (66,1%) вважають, що для відбудови економіки України потрібно 5 років (рис.10.). 26,% визначилися більше позитивно, на користь 1 року. 3,5% громадян вирішили, що вистачить 1 року. Діапазон решти реципієнтів досить строкатий - хтось вважає, що для відбудови потрібно більше або менше відповідно всіх запропонованих нами років.

Рис. 10. Скільки часу потрібно для відбудови економіки України?

Висновки

Щоб бути в ресурсному стані керівнику будь-якого процесу на виробництві, зокрема, й у галузі освіти, нині необхідно бути енергійно зарядженим, вміло користуватися всіма видами інтелекту, швидко переключатися між процесами навіть у критичних, екстремальних ситуаціях. Для досягнення цих цілей, завдяки проведеним дослідженням, пропонується впровадження нових антикризових інструментів управління в критичних ситуаціях:

- впровадження і синергійне застосування в навчально-освітньому процесі таких видів інтелекту як розумового (IQ), емоційного (EQ), вітального (VQ) для забезпечення збалансованого продуктивного стану і поширення позитивної енергії від лідера (викладача) до колективу (студентів) і цей стан можна доповнити чинником якості, що означатиме коефіцієнт якості життєвої сили (Vitality Quolity Quotient), який сприятиме творчості, розвитку. Завдяки цьому вдалося реалізувати й створити на практичних заняттях онлайн серію медіапроєктів, які наповнили телеграм-канал #МійХештег без реальних зустрічей викладачів зі студентами в критичних, екстремальних ситуаціях пандемії й військових дій під час дистанційного навчання;

- застосування нових підходів і рішень до створення медіапродуктів, що надало можливості запису синхронів експертів, інтерв'ю, стендапів та реалізації інших завдань завдяки технічним особливостям програм Zoom, Google Meet, Skype та інших. Це дозволило використовувати ресурси цих платформ, що було економічно вигіднішими інструментами з точки зору світла, звуку, запису відео, монтажу, а також допомогло у вирішенні питань щодо реалізації й подолання технологічних бар'єрів під час створення аудіовізуальних продуктів;

- заохочення до розкриття талантів студентів шляхом мотиваційних брейнстормів, під час яких була почута й прийнята до уваги думка кожного члена колективу, зокрема під час знаходження креативних ідей щодо брендових характеристик телеграм-каналу, розбивки медіаконтенту на рубрики #МійУнівер, #МійЧас, #МояКраїна, а також використання нових підходів у веденні інтерв'ю (використання технологій фокус-груп), створенні і просуванні різножанрових медіапродуктів;

- реалізація нових горизонтальних партнерських стосунків між викладачем і студентами, в результаті чого на паритетних умовах з практичними порадами й використанням мого досвіду як викладача практика, вже поза рамками навчального процесу групою студентів першого курсу за допомогою спільних додаткових дистанційних зустрічей із викладачем було ініційовано, створено сценарій і власне короткометражний фільм «З вірою в перемогу!», який продемонстровано в соціальних мережах і на телеграм-каналі # МійХештег;

- повне прийняття нових технологічних та психоемоційних умов специфічного навчального процесу, в тому числі й завдяки проведеному контент-аналізу медіаконтенту телеграм-каналу #МійХештег та онлайн опитуванню, стало зрозуміло, що медіапродукти повністю віддзеркалюють реалії життєвих обставин героїв сюжетів. Вдалося з'ясувати, що незважаючи на досить велику руйнацію умов проживання, фізичну і реальну загрозу життю, студенти змогли адаптуватися й подолати сотні тисяч кілометрів, щоб опинитися в більш безпечному місці, зокрема і для реалізації своїх прав на освіту, змогли вчасно, з дотриманням дедлайнів засвоїти та застосувати набуті знання на практиці, виключно під час дистанційного навчання. Крім того, вони бажають повернутися в країну і вірять у динамічне відновлення економічного складника України.

Це наочно демонструє, що ієрархічний підхід А. Маслоу в критичних обставинах не працює, тобто навіть у певній чи значній небезпеці людина здатна завдяки застосуванню збалансованих видів інтелекту, як-то, розумового (ІО), емоційного (EQ), вітального (УО) долати відчай і творити.

Отже, ці обмежені обставини на практиці показали шлях до нових можливостей і ефективної реалізації навчально-освітнього процесу, завдяки чому всі його учасники здатні розвиватися, бути в ресурсному, продуктивному стані і на партнерських засадах створювати ефективний і високоякісний медіапродукт онлайн, навіть в критичних, екстремальних умовах.

Література

1. Про введення військового стану в Україні. Наказ Президента України № 64/2022 від 22 лютого 2022 року. https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397

2. Положення про додаткові заходи щодо сприяння академічній мобільності здобувачів освіти, науково-педагогічних і наукових працівників. https://knu.ua/news/12125

3. Положення про організацію освітнього процесу в КНУ імені Тараса Шевченка (друга редакція від 11 квітня 2022 року. https://knu.ua/pdfs/official/Polozhennia-pro- organizatsiyu-osvitniogo-procesu-11_04_2022.pdf

4. Наказ Міністерства освіти та науки про оплату праці працівників закладів освіти від 29 квітня 2022 року. https://buhgalter.com.ua/news/trudovi-vidnosini/mon-pro-oplatu-pratsi- pratsivnikiv-zakladiv-osviti/

5. Сергій Шкарлет розповів про організацію освітнього процесу у закладах освіти від 7 березня 2022 року. https://mon.gov.ua/ua/news/sergij-shkarlet-rozpoviv-pro-organizaciyu- osvitnogo-procesu-u-zakladah-osviti

6. Чотирнадцяте загальнонаціональне опитування: психологічні маркери війни

(18-19 червня 2022 р.). https://ratinggroup.ua/research/ukraine/chetyrnadcatyy_obschenacionalnyy_ opros_psihologicheskie_markery_voyny_18- 19_iyunya_2022.html

7. Slick J. “Coronavirus: When teaching during a disaster, students need to be partners”,

19 May, available at: https://theconversation.com/coronavirus-when-teaching-during-a-disaster- students-need-to-be-partners-136695 (accessed 05 July 2021).

8. Witze A. “Universities will never be the same after the coronavirus crisis”, Nature Research, 1 June 2020, available at: https://www.nature.com/articles/d41586-020-01518-y (accessed 05 August 2020). https://doi.org/10.1038/d41586-020-01518-y

9. Маслоу А. Мотивация и личность / пер. А. М. Татльїбаевой; терминолог. правка В. Данченка. Киев. PSYLIB, 2004. Гл.3-4.

10. Гарднер Г. Frames of Mind. The Theory of Multiple Intelligences. Структура розуму, пер. А. Свірід, Діалектика-Вільямс, 2018, 512 с., 55 с.

11. Кові С. Восьма звичка: від ефективності до величі. Альпіна Паблішер, 2004. 408 с. Stephen R. Covey. The 8-th Habit. From Effectiveness to Greatness. Free Press, p. 17.

12. VQ. Коефіцієнт життєвої сили лідера. https://bossclass.online/blog/tpost/s217nlfoy1- vq-koeffitsient-zhiznennoi - sili-lidera

13. Нестерчук А. Нельзя поделиться тем, чего нет: чем важен VQ в рекрутинге CEO. https://biz.liga.net/hr/all/opinion/nelzya-podelitsya-tem-chego-net-chem-vajen-vq-v-rekrutinge-ceo (25.09.2019).

14. Whiting K. These are the top 10 job skills of tomorrow - and how long it takes to learn them. https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top- 10-work-skills-of-tomorrow-how-long-it-takes-to- learn-them/ (accessed 21 October 2020).

15. Telegram. Department of TV and Radio, available at: https://t.me/miyheshteg (accessed 20 August 2022).

16. Про затвердження психологічного супроводу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Наказ МВС України від 31.08.2017 № 747. https://ips.ligazakon. net/document/re31258?an=1.

References

1. Nakaz Prezydenta Ukrai'ny “Pro vvedennja vijskovogo stanu v Ukraini”: vid 22 lutogo 2022 roku, № 64/2022 [Order the President of Ukraine “On the introduction of martial law in Ukraine” from December, 22, 2022 № 64/2022]. zakon.rada.gov.ua. Retrived from https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 [in Ukrainian].

2. Polozhennja “Pro dodatkovi zahody shhodo spryjannja akademichnij mobilnosti zdobuvachiv osvity, naukovo-pedagogichnyh i naukovyh pracivnykiv” [Regulations “On Additional measures to promote the academic mobility od education seekers, scientific-pedagogical and scientific workers”] n.d. Retrived from https://knu.ua/news/12125 [in Ukrainian].

3. Polozhennja “Pro organizaciju osvitn'ogo procesu v KNU imeni Tarasa Shevchenka” (druga redakcija vid 11 kvitnja 2022 roku [Regulations “On the organization of the educational process at Taras Shevchenko KNU” second edition date April 11, 2022]. Retrived from https://knu.ua/pdfs/official/Polozhennia-pro-organizatsiyu-osvitniogo-procesu- 11_04_2022.pdf [in Ukrainian].

4. Nakaz Ministerstva osvity ta nauky “Pro oplatu praci pracivnykiv zakladiv osvity”: vid 29 kvitnja 2022 roku [Order of the Ministry of Education and Science “On the remuneration of employees of educational institutions” from April, 29, 2022]. Retrived from https://buhgalter.com.ua/ news/trudovi-vidnosini/mon-pro-oplatu-pratsi-pratsivnikiv-zakladiv-osviti/ [in Ukrainian].

5. Sergij Shkarlet rozpoviv pro organizaciju osvitn'ogo procesu u zakladah osvity vid 7 bereznja 2022 roku [Sehii Shkarlet spoke about “The organization on the educational [process in institutions” from March 7, 2022]. Retrived from https://mon.gov.ua/ua/news/sergij-shkarlet- rozpoviv-pro-organizaciyu-osvitnogo-procesu-u-zakladah-osviti [in Ukrainian].

6. Chotyrnadcjate zagal'nonacional'ne opytuvannja: psyhologichni markery vijny: vid 18-19 chervnja 2022 roku [Fourteenth nationwide survey: “Psychological markers of war” from June, 18-19, 2022]. Retrived from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/chetyrnadcatyy_ obschenacionalnyy_opros_psihologicheskie_markery_voyny_18-19_iyunya_2022.html [in Ukrainian].

7. Slick J. “Coronavirus: When teaching during a disaster, students need to be partners”,

19 May, available at: https://theconversation.com/coronavirus-when-teaching-during-a-disaster- students-need-to-be-partners-136695 (accessed 05 July 2021).

8. Witze A. “Universities will never be the same after the coronavirus crisis”, Nature Research, 1 June 2020, available at: https://www.nature.com/articles/d41586-020-01518-y (accessed 05 August 2020). Retrived from https://doi.org/10.1038/d41586-020-01518-y

9. Maslou A. (2004). Motyvacyja y lychnost /per. A. M. Tatlbibaevoj; termynolog. pravka V. Danchenka. [Motivation and Personality] Kyiv: PSYLIB.

10. Gardner G. (2018). Frames of Mind. The Theory of Multiple Intelligences Struktura rozumu, per. A. Svirid, Dialektyka-Viljams.

11. Kovi S.(2004). Vosma zvychka: vid efektyvnosti do velychi. Alpina Pablisher. Stephen R.Covey. The 8-th Habit. From Effectiveness to Greatness. Free Press.

12. VQ. Koeficijent zhyttjevoi syly lidera [VQ. Leader's Vitality Factor]. Retrived from https://bossclass.online/blog/tpost/s217nlfoy1-vq-koeffitsient-zhiznennoi-sili-lidera

13. Nesterchuk A. Nel'zja podelyt'sja tem, chego net: chem vazhen VQ v rekrutynge CEO [You can't share what doesn't exist: the importance of VQ in CEO recruiting]. Retrived from https://biz.liga.net/hr/all/opinion/nelzya-podelitsya-tem-chego-net-chem-vajen-vq-v-rekrutinge-ceo

14. Whiting K. These are the top 10 job skills of tomorrow - and how long it takes to learn them (accessed 21 October 2020). https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top-10-work-skills- of-tomorrow-how-long-it-takes-to-learn-them/

15. Telegram. Department of TV and Radio, available at: https://t.me/miyheshteg (accessed 20 August 2021).

16. Ministry of Internal Affairs. Order. “On Approval of the Procedure for Psychological Assistance in the State Emergency Service of Ukraine”, available at: https://ips.ligazakon. net/document/re31258?an=1 (accessed 07 August 2020).

Размещено на Allbest.ru