Зміст професіографічного конструкту "готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Зміст професіографічного конструкту «готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття»

Молнар Тетяна Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти

м. Мукачево

Анотація

У статті порушується проблема готовності майбутнього вчителя початкової школи до роботи з учнями в міжкультурному просторі Закарпаття. Акцентовано увагу на тому, що в складних соціокультурних умовах педагог повинен стати суб'єктом культурно-історичного процесу, розуміти закономірності розвитку культури як процесу створення, збереження і трансляції загальнолюдських цінностей, розбиратися в традиціях, духовних пріоритетах не тільки своєї, а й інших націй, уміти спілкуватися в сучасному світі, оперуючи світовими культурними еталонами й образами.

Представлено результати емпіричного дослідження щодо визначення ознак учителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття з точки зору представників професійної спільноти. За допомогою пакету «Факторний аналіз» програми Statistica 6 з'ясовано факторну структуру найбільш важливих характеристик професійної підготовленості педагога до роботи в міжкультурному просторі за такими компонентами: мотиваційно-аксіологічним, світоглядно-когнітивним, процесуально-діяльнісним, рефлексивно-творчим. Зокрема, у структурі мотиваційно-аксіологічного компонента виявлено такі фактори:

«Особистісно-професійні інструментальні якості й цінності», «Толерантність», «Гнучкість, послідовність і здатність до компромісу»; у структурі світоглядно-когнітивного компонента - фактор «Світоглядна самоідентифікація у майбутній професійній діяльності»; у структурі процесуально-діяльнісного компонента - фактори «Готовність до набуття професійно значущих знань», «Готовність до самовдосконалення»; у структурі рефлексивно-творчого компонента - фактори «Готовність до розвитку власних творчих здібностей і рефлексії», «Готовність до формування навичок міжкультурної комунікації у молодших школярів», «Рефлексивна компетентність». Створений конструкт репрезентує готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття.

Ключові слова: готовність, професійна підготовка, міжкультурний простір, вчитель початкової школи.

Abstract

Tetiana Ivanivna Molnar Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theory and Methodics of Primary Education, Mukachevo State University, Mukachevo,

THE CONTENTS OF THE PROFESSIONAL CONSTRUCT "PREPARATION OF THE FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHER TO WORK IN THE MULTICULTURAL SPACE OF TRANSCARPATHIA REGION"

The article has raisen up the problem of the readiness of the future primary school teacher to work with students in the multicultural space of Transcarpathia region. Attention has been focused on the fact that in complex social and cultural conditions, the teacher must become a subject of the cultural-historical process, to understand the patterns of cultural development as a process of creation, preservation and transmission of universal values, to understand the traditions and spiritual priorities not only of his own, but also of other nations, to be able to communicate in the modern world, using global cultural standards and images.

The author of the article has presented the results of an empirical study on determining the characteristics of an elementary school teacher ready to work in the multicultural space of Transcarpathia region from the point of view of representatives of the professional community. With the help of the "Factor analysis" package of the Statistica 6 program, we have clarified the factor structure of the most important characteristics of a teacher's professional preparation for work in a multicultural space according to the following components: motivational and axiological, worldview and cognitive, procedural and active, reflective and creative. In particular, the following factors were identified in the structure of the motivational and axiological component: "Personal and professional instrumental qualities and values", "Tolerance", "Flexibility, consistency and ability to compromise"; in the structure of the worldview-cognitive component - the factor "Worldview self-identification in future professional activity"; in the structure of the procedural and activity component - the factors "Readiness to acquire professionally significant knowledge", "Readiness to self-improvement"; in the structure of the reflective-creative component - the factors "Readiness to develop one's own creative abilities and reflection", "Readiness to develop intercultural communication skills in younger schoolchildren", "Reflective competence". The created structure has represented the readiness of the future primary school teacher to work in the multicultural space of Transcarpathia region.

Keywords: readiness, professional training, multicultural space, primary school teacher.

Постановка проблеми

Проблема організації соціокультурного життя у міжкультурному просторі є однією з найактуальніших для сучасного вчителя початкової школи. Педагог повинен стати суб'єктом культурно- історичного процесу, розуміти закономірності розвитку культури як процесу створення, збереження і трансляції загальнолюдських цінностей, розбиратися в традиціях, духовних пріоритетах не тільки своєї, а й інших націй, уміти спілкуватися в сучасному світі, оперуючи світовими культурними еталонами й образами. Цей процес пов'язаний з формуванням міжкультурного світогляду, що зумовлює таку організацію професійної діяльності, за якої вчитель має бути відкритим до сприйняття культур інших народів. Національне, при цьому, набуває ознак ґрунтовності, оскільки міжкультурний освітній простір має функціонувати як цілісна система полілогу культур як на загальнодержавному рівні, так і окремих регіонів. Відтак, підготовка вчителя початкової школи, готового до взаємодії з представниками інших культур, обміну культурними цінностями, трансляції смислів культури, є пріоритетним завданням вищої освіти, а його розв'язання сприяє ефективній організації простору міжкультурної взаємодії в Закарпатті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковим підґрунтям модернізації підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з учнями є численні дослідження, у яких розкрито різні аспекти з проблем професійного становлення майбутніх педагогів. Зазначимо проблеми, які досліджували вітчизняні науковці: професійної підготовки вчителя (І. Зязюн [4], Л. Коваль [5] та ін.); професійно-особистісного зростання фахівців (О. Пєхота [8], С. Сисоєва [10] та ін.); інновації у процесі підготовки (І. Богданова [3], А. Коломієць [6] та ін.); теоретичні проблеми компетентнісного підходу до навчання (Н. Бібік [2], О. Пометун [9] та ін.); формування міжкультурної компетентності у майбутніх фахівців (О. Байбакова [1], В. Скрипнікова [11] та ін.).

Мета статті - обґрунтувати зміст професіографічного конструкту «Готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття».

Виклад основного матеріалу

Важливим завданням нашого дослідження було визначення і систематизація ознак підготовленості майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття, а також їх представлення у формі професіографічного конструкту. Підґрунтям для цього виступили уявлення про структуру професійної підготовленості як сукупності характеристик, інтегрованих у структурні компоненти: мотиваційно-аксіологічний, світоглядно-когнітивний, процесуально-діяльнісний, рефлексивно-творчий [7].

Виконання означеного завдання пов'язане із проведенням емпіричного дослідження. Респондентами виступили працюючі педагоги, керівники ЗЗСО, викладачі ЗВО, загальна кількість яких становила 86 осіб. Результатом опрацювання бланків-анкет стало визначення ознак ідеального вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття з точки зору представників професійної спільноти. Ці ознаки було згруповано в кожному компоненті за рейтингом у порядку зменшення % респондентів, які відзначили характеристику як важливу (повторні ідентичні відгуки не враховувалися).

Опрацювання результатів анкетування за кожним окремим компонентом професійної підготовленості здійснювалось з використанням пакету «Факторний аналіз» програми Statistica 6. Як метод визначення факторів використовувався метод головних компонент (Principal components). Після знаходження простору спільних факторів проводилося обертання факторних навантажень за методом Varimax з метою знаходження максимально зручного для інтерпретації рішення.

Наше звернення до факторного аналізу обумовлено тим, що цей метод дав змогу всебічно та компактно описати характеристики ідеального вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття, за рахунок виявлення прихованих факторів, що обумовлюють наявність лінійних статистичних кореляцій між змінними, а також скоротити кількість змінних, необхідних для описання отриманих даних.

Результати описаної процедури для мотиваційно-аксіологічного компонента наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Зміст факторів, що характеризують структуру мотиваційно- аксіологічного компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

* істотно значущі навантаження

На основі матриці, наведеної в таблиці 1, побудовано факторну структуру мотиваційно-аксіологічного компонента підготовленості

майбутнього вчителя початкової школи до роботи з молодшими школярами, яка представлена в таблиці 2.

Таблиця 2 Факторна структура мотиваційно-аксіологічного компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

* загальна варіабельність вихідних даних складатиме 100%

Як видно з таблиці 2, у структурі мотиваційно-аксіологічного компонента виділяються 3 фактори, що пояснюють 59% загальної дисперсії вибірки.

У I факторі (21% дисперсії вибірки) найбільше факторне навантаження мають такі рівноцінні ознаки: «Цінності етнічної, мовної, конфесійної приналежності», «Мотивація на ціннісні орієнтації», «Аксіологічні орієнтири на міжкультурну взаємодію», «Гуманність». Ці ознаки, по суті, виступають інструментальними цінностями професійної спільноти, які мають прояв під час виконання завдань, що постають перед учителем початкової школи, який працює в міжкультурному просторі Закарпаття. Оскільки визначені характеристики належать до ціннісної сфери вчителя, а їх прояв у професійній діяльності виступає як прояв особистісних якостей фахівця, означимо цей фактор як «Особистісно-професійні інструментальні якості й цінності». міжкультурний професійний підготовленість

У II факторі (19% загальної дисперсії вибірки) найвища факторна вага в таких рівноцінних показниках, як «Комунікативна толерантність», «Терпимість до дискомфорту, що створюється представниками інших національностей або етнічних груп», а також «Толерантність до людей іншої культури або способу мислення». Означимо цей фактор як «Толерантність».

У III факторі (19% загальної дисперсії) значущими ознаками виступають «Гнучкість та здатність до компромісу в міжкультурній взаємодії», а також «Послідовність у відстоюванні власних світоглядних позицій». Спільним в ознаках, що входять до цього фактора, є те, що вони характеризують особистість учителя початкової школи в аспекті його вірності власним переконанням, а також з точки зору послідовності впровадження особистісних переконань у міжкультурній взаємодії. Виходячи з останнього, означимо цей фактор як «Гнучкість, послідовність і здатність до компромісу».

Отже, отримані в ході факторного аналізу характеристики мотиваційно-аксіологічного компонента ідеального вчителя початкової школи утворюють структуру, в основі якої лежать три складові (фактори): «Особистісно-професійні інструментальні якості й цінності»,

«Толерантність», «Гнучкість, послідовність і здатність до компромісу».

Відзначимо, що ознаки вчителя початкової школи, які не створюють значущих кореляційних зв'язків, у подальшому синтезі професіографічного конструкту ми залишили поза увагою.

Факторна структура світоглядно-когнітивного компонента професійної підготовленості майбутніх учителів представлена в таблиці 3 і унаочнена в таблиці 4.

Таблиця 3 Зміст факторів, що характеризують структуру світоглядно-когнітивного компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

* істотно значущі навантаження

Факторна структура світоглядно-когнітивного компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

У I факторі (45% дисперсії вибірки) значуще факторне навантаження мають ознаки: «Орієнтація на самореалізацію в міжкультурному просторі Закарпаття», «Орієнтація на світоглядні засади в міжкультурному просторі». Спільним у цих ознаках є запитання про ставлення до себе в цій діяльності. Означимо цей фактор як «Світоглядна самоідентифікація в майбутній професійній діяльності».

Факторна структура процесуально-діяльнісного компонента підготовленості вчителів представлена в таблиці 5 і унаочнена в таблиці 6.

Таблиця 4

Таблиця 5 Зміст факторів, що характеризують структуру процесуально- діяльнісного компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

* істотно значущі навантаження

мають характеристики: «Культура саморозвитку та самоосвіти», «Науково- дослідницька культура». Ці ознаки характеризують налаштованість учителя початкової школи на самостійне набуття ним професійних знань відповідно до нагальних потреб роботи з молодшими школярами. Відповідно до сутності цих ознак означимо цей фактор як «Готовність до набуття професійно значущих знань». У II факторі (25% загальної дисперсії вибірки) значуща факторна вага в таких ознаках, як «Інформаційна самостійність», а також «Здатність до самоосвітньої діяльності». Ці ознаки вказують на налаштованість вчителя початкової школи на перманентне самовдосконалення, а також на мобілізацію внутрішніх резервів для цього. Зважаючи на останнє, означимо цей фактор як «Готовність до самовдосконалення».

Таблиця 6 Факторна структура процесуально-діяльнісного компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

У I факторі (32% дисперсії вибірки) значуще факторне навантаження

Факторна структура рефлексивно-творчого компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття, представлена в таблиці 7 і унаочнена в таблиці 8.

Таблиця 7 Зміст факторів, що характеризують структуру рефлексивно- творчого компонента професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

* істотно значущі навантаження

Таблиця 8 Факторна структура рефлексивно-творчого компонента професійної підготовленості ідеального вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття

* загальна варіабельність вихідних даних складатиме 100%

Як бачимо з таблиці 8, у структурі рефлексивно-творчого компонента ідеального вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття, виділяються 3 фактори, що пояснюють 72% загальної дисперсії вибірки. У I факторі (30% дисперсії вибірки) найбільше факторне навантаження мають такі рівноцінні ознаки: «Досвід міжкультурної

взаємодії», «Готовність до розвитку власних творчих здібностей», «Готовність до підготовки учнів навчатися в міжкультурному просторі Закарпаття». Ці ознаки характеризують здатність вчителя початкової школи до ефективного вдосконалення здатностей до рефлексії та творчості, а також до їх реалізації в умовах міжкультурного простору, виходячи із чого означимо цей фактор як «Готовність до розвитку власних творчих здібностей і рефлексії».

У II факторі (29% загальної дисперсії вибірки) найвища факторна вага в таких рівноцінних ознаках, як «Знання психології творчості», «Комунікативність», а також «Навички з формування міжкультурної комунікації в молодших школярів». У цьому факторі поєднуються характеристики, пов'язані із формуванням у молодших школярів навичок комунікації. Означимо цей фактор як «Готовність до формування навичок міжкультурної комунікації в молодших школярів».

У III факторі (13% загальної дисперсії) значущою ознакою є «Рефлексивна компетентність».

Отже, отримані в ході факторного аналізу характеристики рефлексивно- творчого компонента утворюють структуру, в основі якої лежать такі фактори: «Готовність до розвитку власних творчих здібностей і рефлексії», «Готовність до формування навичок міжкультурної комунікації в молодших школярів», «Рефлексивна компетентність».

Проведений факторний аналіз даних анкетування дав змогу отримати впорядковану й обґрунтовану структуру найбільш важливих ознак професійної підготовленості вчителя початкової школи, готового до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття, яка може виступити підставою для синтезу конструкту «Готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття».

Отже, уточнимо сутність складових професіографічного конструкту і представимо їх у такому розумінні:

складова «Особистісно-професійні інструментальні якості й цінності» інтегрує інтеріоризовані майбутнім учителем початкової школи інструментальні цінності професійної спільноти, що мають прояв під час виконання ним професійних завдань. Зокрема, це такі ознаки, як цінності етнічної, мовної, конфесійної приналежності, мотивація на ціннісні орієнтації, аксіологічні орієнтири на міжкультурну взаємодію, гуманність;

ознаки, що входять до складової «Гнучкість, послідовність і здатність до компромісу» (гнучкість та здатність до компромісу в міжкультурній взаємодії, послідовність у відстоюванні своїх світоглядних позицій), характеризують вчителя початкової школи в аспекті його вірності власним переконанням, а також у послідовності реалізації цих переконань у професійній діяльності;

складова «Толерантність» інтегрує ознаки, пов'язані з прагненням та здатністю до підтримки спільності з іншими людьми, які відрізняються в деякому відношенні від загальноприйнятих стереотипів або не дотримуються загальноприйнятих поглядів. До складу цього компонента конструкту входять такі характеристики, як комунікативна толерантність, терпимість до дискомфорту, що створюється представниками інших національностей або етнічних груп, толерантність до людей іншої культури або способу мислення;

складова «Світоглядна самоідентифікація у майбутній професійній діяльності» поєднує ознаки, пов'язані зі ставленням особистості до майбутньої роботи з молодшими школярами. Це такі ознаки, як орієнтація на самореалізацію в міжкультурному просторі Закарпаття вчителя початкової школи, орієнтація на світоглядні засади в міжкультурному просторі;

до складової «Готовність до набуття професійно значущих знань» залучено ознаки, що характеризують налаштованість учителя початкової школи на самостійне набуття ним професійних знань відповідно до нагальних потреб роботи з молодшими школярами. Цими ознаками виступають: культура саморозвитку та самоосвіти, науково-дослідницька культура;

складова «Готовність до самовдосконалення» поєднує ознаки, що характеризують вчителя початкової школи в аспекті перманентного самовдосконалення, а також мобілізації ним своїх внутрішніх резервів для цього вдосконалення. Зокрема, до складу компонента входять культура саморозвитку та самоосвіти, здатність до самоосвітньої діяльності;

складова «Готовність до розвитку власних творчих здібностей і рефлексії» поєднує ознаки, що характеризують здатність учителя початкової школи до роботи з молодшими школярами. Цими ознаками виступають: досвід міжкультурної взаємодії, готовність до розвитку власних творчих здібностей, готовність до підготовки учнів навчатися в міжкультурному просторі Закарпаття;

складова «Готовність до формування навичок міжкультурної комунікації у молодших школярів» поєднує ознаки, що характеризують діяльність учителя початкової школи в аспекті вдосконалення навичок міжкультурної комунікації, а також реалізації цих навичок в умовах міжкультурного простору Закарпаття. Зокрема, цими ознаками виступають: знання психології творчості, комунікативність, навички з формування міжкультурної комунікації в молодших школярів;

складова «Рефлексивна компетентність» інтегрує ознаки, що характеризують учителя початкової школи в аспекті володіння ним прийомами формування базової компетентності, а також інших дій, необхідних для ефективної діяльності в умовах міжкультурної взаємодії. Іншими словами, цей компонент характеризує сформованість рефлексивної компетентності.

Висновки

Таким чином, створений конструкт адекватно репрезентує готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи в міжкультурному просторі Закарпаття у формі, прийнятній для визначення відповідних критеріальних показників та створення на їх основі ефективної діагностичної методики.

Література

1. Байбакова О. Формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців соціальної роботи у вищих навчальних закладах США: дис. канд. пед. наук. Ужгород, 2017. 256 с.

2. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування.

3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ: К.І.С., 2004. С. 47-52.

4. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Київ, 2003. 440 с.

5. Зязюн І. Філософія педагогічної дії: монографія. Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького. 2008. 608 с.

6. Коваль Л. В. Система професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування загальнонавчальних технологій: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ: АПН України, Інститут педагогіки, 2010. 44 с.

7. Коломієць А. М. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ: АПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, 2008. 44 с.

8. Молнар Т. І. Теорія та практика підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з учнями в міжкультурному просторі Закарпаття: монографія. Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2022. 484 с.

9. Пєхота О. М. Індивідуальність учителя: теорія і практика. Миколаїв: Фірма «Іліон», 2009. 272 с.

10. Пометун О. І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді закордонних країн. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики. Київ: К. І. С., 2004. С. 16-25.

11. Сисоєва С. О. Освіта і особистість в умовах постіндустріального світу: монографія. Хмельницький: ХГПА, 2008. 324 с.

12. Скрипнікова В. О. Розвиток міжкультурної компетентності у психолого- педагогічній теорії і практиці (зарубіжний досвід). Військова освіта. 2020. № 2 (42). С. 282-292.

References

1. Baibakova, O. (2017). Formuvannya mizhkul'turnoyi kompetentnosti maybutnikh fakhivtsiv sotsial'noyi roboty u vyshchykh navchal'nykh zakladakh SSHA [Formation of intercultural competence of future social work specialists in higher educational institutions of the USA]. Candidate's thesis. Uzhgorod [in Ukrainian].

2. Bibik, N.M. (2004). Kompetentnisnyy pidkhid: refleksyvnyy analiz zastosuvannya. Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayins'ki perspektyvy [Competency approach: reflexive analysis of application. Competency approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives]. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].

3. Bohdanova, I. M. (2003). Profesiyno-pedahohichna pidhotovka maybutnikh uchyteliv na osnovi zastosuvannya innovatsiynykh tekhnolohiy [Professional and pedagogical training of future teachers based on the application of innovative technologies]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Zyazyun, I. (2008). Filosofiya pedahohichnoyi diyi [Philosophy of pedagogical action]. Monograph. Cherkasy: Ed. from. Bohdan Khmelnytsky National University [in Ukrainian].

5. Koval, L. V. (2010). Systema profesiynoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do zastosuvannya zahal'nonavchal'nykh tekhnolohiy [The system of professional training of future primary school teachers for the use of general educational technologies]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: APN of Ukraine, Institute of Pedagogy [in Ukrainian].

6. Kolomiets, A. M. (2008). Teoretychni ta metodychni osnovy formuvannya informatsiynoyi kul'tury maybutn'oho vchytelya pochatkovykh klasiv [Theoretical and methodological foundations of the formation of the information culture of the future primary school teacher]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: APN of Ukraine, Institute of Pedagogical Education and Adult Education [in Ukrainian].

7. Molnar, T. I. (2022). Teoriya ta praktyka pidhotovky maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do roboty z uchnyamy v mizhkul'turnomu prostori Zakarpattya [Theory and practice of training future primary school teachers to work with students in the intercultural space of Transcarpathia]. Monograph. Zaporizhzhia: LLC "LIPS" LTD [in Ukrainian].

8. Pehota, O. M. (2009). Indyvidual'nist' uchytelya: teoriya i praktyka [Individuality of the teacher: theory and practice]. Mykolaiv: "Ilion" company [in Ukrainian].

9. Pometun, O. I. (2004). Teoriya i praktyka poslidovnoyi realizatsiyi kompetentnisnoho pidkhodu v dosvidi zakordonnykh krayin. Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayins'ki perspektyvy: biblioteka z osvitn'oyi polityky [Theory and practice of consistent implementation of the competence approach in the experience of foreign countries. Competency approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives: library of educational policy]. Kyiv: K. I. S. [in Ukrainian].

10. Sysoeva, S. O. (2008). Osvita ta osobystist' v umovakh postindustrial'noho svitu [Education and personality in the conditions of the post-industrial world]. Monograph. Khmelnytskyi: KhGPA [in Ukrainian].

11. Skrypnikova, V. O. (2020). Rozvytok mizhkul'turnoyi kompetentnosti u psykholoho- pedahohichniy teoriyi i praktytsi (zarubizhnyy dosvid) [Development of intercultural competence in psychological and pedagogical theory and practice (foreign experience)]. Viys'kova osvita - Military education, 2 (42), 282-292 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru