Вивчення сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький

Кафедра іноземних мов

Вивчення сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності

Кустовська Ірина Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри

Янковець Олена Володимирівна

доктор філософії з філології, доцент кафедри

Анотація

літературний заняття національний самобутність

В статті досліджуються основні форми і методи проведення заняття для студентів-філологів під час вивчення сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності. Дається характеристика літературного процесу як поняття, виділяються основні етапи його розвитку, акцентується увага на впливі української критичної думки на розвиток світової літератури. Особлива увага приділяється тому, що саме у важкі лихі часи побачили світ найвідоміші твори українських класиків в різні історичні епохи. Літературний процес є безперервним і невіддільним від нації, якої він безпосередньо стосується, відображаючи її самобутність.

Переживаючи сьогодні такі страшні та лихі часи боротьби України з підступним ворогом, необхідно як ніколи аналізувати та робити висновки щодо впливу слова на моральний стан та дух нашої нації. Таким чином під час вивчення літературознавчих дисциплін в першу чергу потрібно приділяти увагу формуванню у студентів знань про роль самобутності нашого народу у розвитку світової літератури.

Під час вивчення сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності для успішного засвоєння студентами матеріалу можна використовувати на занятті фрагменти проблемно - пошукового методу під час бесіди, елементи лекції з презентаціями викладача або ж студента, які виконувалися як індивідуальна робота за запропонованою раніше тематикою, а також рекомендується форма навчальних дискусій з елементами аналізу життєвих ситуацій, що завжди викликає у студентів інтерес як метод застосування теоретичних знань на практиці.

Ключові слова: літературознавство; літературознавчі дисципліни; літературний процес; сучасний світовий літературний процес; методи і форми; методика викладання; бесіда; лекція; дискусія; національна самобутність.

Kustovska Iryna Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages of the National Academy of the State Border Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Yankovets Olena Volodymyrivna Doctor of Philosophy in Philology, Associate Professor of the Department of Foreign Languages of the National Academy of the State Border Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

Study of the modern world literary process in the context of national self-identity

Abstract

The article examines the main forms and methods of conducting classes for students-philologists during the study of the modern world literary process in the context of national identity. The description of the literary process as a concept is given, the main stages of its development are distinguished, attention is focused on the influence of Ukrainian critical thought on the development of world literature. Special attention is paid to the fact that the most famous works of Ukrainian classics in different historical eras appeared in difficult times. The literary process is continuous and inseparable from the nation it directly affects, reflecting its identity.

Experiencing such terrible and evil times of Ukraine's struggle with an insidious enemy today, it is necessary to analyze and draw conclusions about the influence of words on the moral state and the spirit of our nation. Thus, during the study of literary disciplines, first of all, attention should be paid to the formation of students' knowledge about the role of the identity of our people in the development of world literature.

During the study of the modern world literary process in the context of national identity, for the successful assimilation of the material by students, it is recommended to use problem-searching method during the conversation, elements of the lecture with presentations by the teacher or the student, which were performed as individual work on the previously proposed topic. The form of educational discussions with elements of analysis of life situations is also recommended, because it always arouses students' interest as a method of applying theoretical knowledge in practice.

Keywords: literary studies; literary subjects; literary process; modem world literary process; methods and forms; teaching method; conversation; lecture; discussion; national identity.

Постановка проблеми

Літературне життя суспільства нерозривно пов'язане із епохою, в якій воно живе. Всі події будь-якого характеру знаходять своє відображення у літературному процесі тієї чи іншої нації. Зрозуміло, що літературне життя будь-якого народу певної епохи здебільшого залежить від розуміння самого поняття літератури, її функцій і призначення в той чи інший історичний період. Всі ці моменти необхідно пов`язувати між собою під час вивчення в контексті літературознавства сучасного світового літературного процесу на основі національної самобутності.

Переживаючи сьогодні такі страшні та лихі часи боротьби України з підступним ворогом, необхідно як ніколи аналізувати та робити висновки щодо впливу слова на моральний стан та дух нашої нації. Таким чином, під час вивчення літературознавчих дисциплін в першу чергу потрібно приділяти увагу формуванню у студентів знань про роль самобутності нашого народу у розвитку світової літератури. Існує ряд форм і методів вивчення літературознавчих дисциплін взагалі, але на сьогоднішній день методика вивчення світового літературного процесу базується ще й на безпосередньому досвіді переживання обставин війни учасниками освітнього процесу - все відбувається на наших очах. Цей гіркий досвід має враховуватися викладачем під час складання плану заняття і обдумуванні форм і методів його проведення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теорії та методиці викладання літературознавчих дисциплін присвячені дослідження таких вітчизняних науковців, як Ф. Штейнбук [1], Л. Мірошниченко [2], О. Ісаєва [3], О. Волковинський [4], О. Кеба [5] та ін. Велика увага приділяється вченими особливостям навчання зарубіжної літератури в школі та навчання цій методиці студентів у педагогічних вузах - майбутніх вчителів.

У нашій статті розглядатиметься методика викладання для філологів такого поняття як літературний процес під час вивчення літературознавчих дисциплін з урахуванням національної самобутності українського народу. Дослідженням літературного процесу з точки зору літературознавства займалися такі вчені, як М. Іванишин [6], порушуючи проблему класифікації сучасного літературного процесу; А. Дубровська [7], акцентуючи увагу на культурно - мистецьких новаціях у літературному процесі; Т. Конєва [8], розглядаючи загальні тенденції літературного процесу в теоретичному аспекті.

Мета статті - обґрунтування основних форм та методів вивчення сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності під час вивчення літературознавчих дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж говорити про особливості викладання літературознавчих дисциплін та форми і методи вивчення окремих його елементів, зокрема сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності, потрібно з'ясувати, що являє собою літературний процес взагалі.

За одним із загально прийнятих визначень літературний процес -- це різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній та жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького і суспільного світового чи регіонального порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тій чи іншій країні чи в певному її культурному центрі [9]. В іншому джерелі знаходимо, що літературний процес - це певна особлива форма існування та функціонування літератури у певній країні у певну конкретну історичну добу [10].

Літературний процес охоплює не тільки напрямки художньої літератури, а й пов'язані з ним критику, філософію, суміжні мистецтва та складається з таких чинників як творчі напрями, їх становлення, розвиток і занепад. Сюди ж відносять стильові течії, їх протиборство, історичні рамки, а також безпосередню творчість митців, їх новаторство, літературну критику та її вплив на розвиток письменства. Складовою літературного процесу є за цим твердженням також періодика, видавнича справа та зв'язок з літературами інших народів, літературні групи, письменницькі організації.

Літературний процес у кожній окремій країні є складником єдиного світового суспільно-історичного процесу розвитку мистецтва слова. Термін «літературний процес» виник на рубежі 20--30-х років XX ст., а широко використовуватися став тільки з 60-х років. Саме ж поняття формувалося протягом XIX--XX ст., при цьому у XIX ст. використовувалися в ролі даного визначення такі поняття як «літературна еволюція» та «літературне життя». В сучасному літературознавстві утвердилась така хронологічна послідовність зміни художньої самосвідомості: міфопоетична, традиційна, індивідуально-авторська, яка враховує структурні зміни художнього мислення на протязі певного періоду часу [10].

Як і в житті, постійний, і до того ж стрімкий розвиток спостерігається і в літературі. У різні історичні епохи її стан постійно змінювався, маючи при цьому і свої здобутки, і свої втрати. Літературний процес безперервно змінюється, переживаючи різні історичні етапи. Вважається, що свій історичний розвиток література бере з античного періоду, охоплюючи цілі століття -- від V ст. до н.е. до V ст. н.е., виділяючи при цьому такі головні літературознавчі праці як "Поетика" Арістотеля і "Наука поезії" Горація. Далі літературний процес підхоплюється середньовічним періодом, який триваючи майже тисячу років -- від V до XV ст. н.е. - характеризується дослідниками як найтемніша та найжорстокіша смуга в розвитку людської духовності, спричинена подекуди неправильним трактуванням християнської ідеології і запереченням античності як поганства. Ці роки не характеризуються вагомими працями наукового літературознавства. Деякі риси пробудження та поступового розвитку, що мали фольклорно-художній і бібліографічний характер, проявилися в XI--XII ст. у східній Європі на Кавказі і в Київській Русі, але татаро - монгольське нашестя призупинило цей процес.

Ренесансний період розвивався у XV-XVIII ст. на противагу Середньовіччю під знаком відродження античних традицій культури і науки. В цей час літературознавство збагатилося численними варіантами поетик, написаними за зразком згадуваних праць Арістотеля та Горація. Найпродуктивнішими є поетики італійців Ю. Скалігера (1561) та О. Донаті (1631), німців Я. Понтана (1594) та Я. Масена (1654), француза Н. Буало (1674). В Україні найстарішими вважаються "Поетика" Ф. Прокоповича 1705 року, "Сад поетичний" М. Довгалевського 1736 року, "Мистецька поетика" Г. Сломинського 1745, "Практична поетика" Г. Кониського 1746 року. Прогресивним для літературного процесу стало те, що на основі античних традицій формувалася новочасна мистецька творчість національними мовами, яка пройшовши бароко, рококо і просвітництво призвела до народження нового періоду в духовності людства загалом і літературознавства зокрема. На пограниччі цих періодів в Україні постає Г. Сковорода, відіграючи з його художньою і філософською творчістю максимально позитивну роль у цьому процесі.

Романтичний період, виникнувши в західноєвропейських країнах як реакція на догматичний класицизм у Німеччині, Англії, Франції, Італії, Іспанії, породив дослідження Й. Гердера з новим розумінням народної основи поезії, естетику краси Ф. Шеллінга, братів Шлегелів та Г. Гегеля, символіку міфотворчості братів Грімм, розвивався з кінця XVIII до середини XIX ст. На початку XIX століття романтичні віяння стають реальністю і в творчості таких українських літературознавців як П. Гулак-Артемовський, А. Метлинський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Куліш, Т. Шевченко, що створює передумови для зародження історичної школи в літературознавстві.

Період реалізму сприяє подальшому розвитку історичної школи у другій половині XIX ст. Ця епоха активізувала ідеологічне, в тому числі народницьке, як його різновид, літературознавство. До українського літературного процесу долучається О. Котляревський, набуває розвитку багатогранна дослідницька діяльність М. Драгоманова та І. Франка. З'являються на світ літературно-критичні праці І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, П. Грабовського. Першу систематизовану "Історію літератури руської (української)" публікує доктор філософії О. Огоновський упродовж 1887-1894 років, висвілюючи в першому томі розвиток літературного процесу в Русі від давньої доби до кінця 18 століття. Другий том присвячений ліриці 19 століття, третій - прозі цього ж періоду, а четвертий описує «етнографію» 19 століття. Незважаючи на те, що це дослідження зазнало критики з боку І. Франка, в цій праці було зроблено опис саме українського літературного процесу на тлі історичного розвитку.

Визначальним у більшості літературознавчих досліджень були роздуми про літературу як художнє відтворення ходу історії з акцентом на одному із його завдань випереджати історію і бути трибуною відображення теперішнього буття та ідей свободи. Український народ був, є і буде надзвичайно свободолюбивим і незалежним, що яскраво відображається не лише у художніх творах, а й у літературознавстві протягом розвитку усього літературного процесу.

Період модерністський ознаменував рішучий поворот у погляді на літературу як на феномен естетики, утверджуючи різні варіанти філологічної школи в літературознавстві, хоча й залишаються актуальними історико - ідеологічні трактування літературної творчості. Аномальним на цьому тлі було матеріалістичне, себто марксистсько - ленінське літературознавство, яке проіснувало майже століття в окремих країнах Європи, залишаючи сьогодні свій кривавий слід на українській святій землі від чобота російського окупанта, вихованого на основі цього спотвореного світобачення. У тоталітарному суспільстві мистецтво взагалі, а відповідно і література зазвичай зведені до ролі слухняного ідеологічного інструмента, а письменництво стає ідеологом державної політичної машини, що яскраво ілюструється сьогодні в російському медіа просторі під час цієї жахливої війни.

У вільному демократичному суспільстві, де панує свобода слова та волевиявлення літературний процес буде набувати небувалого розквіту та полярності видів і напрямків літературної творчості. Відповідно обумовлюється розвиток літератури багатьма факторами мистецького і суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні країни чи в певному культурному центрі. Що стосується українського літературного насліддя, то слід зазначити, що культурними і духовними осередками нашого народу були не лише такі відомі адміністративно-культурні центри в Україні як Київ, Львів, Харків, а й відомі далеко за її межами міста в різних країнах світу з представниками нашої нації. Однозначно до 90-х років XX століття демократична література розвивались не в Україні, а переважно в західній діаспорі, яка і сьогодні проводить активну роботу по популяризації всього українського, підтримуючи тим самим нашу землю і наш народ у боротьбі з ворогом.

У ХХ столітті пріоритетним усе ж залишалося літературознавство модерне, філологічне, яке з різним ступенем активності та розмаїттям розвивалося протягом усього століття., передуючи постмодерністській літературі ХХІ ст. Літературний процес третього тисячоліття почав свій розвиток в період стрімкого розповсюдження інформації, що не може не відображатися на актуальності творів із максимальним залучанням самого народу. Особливо яскраво це ілюструється сьогодні, коли вся українська нація повстала проти російських окупантів. Ми з вами маємо змогу спостерігати як цілі фрази стають девізом нашого народу в цій непростій боротьбі, перекочовуючи в пісні, вірші, поеми, надихаючи наших літераторів на створення цілих збірок творів. Стискається серце, коли читаєш поезію, опубліковану у червні 2022 року «100 днів війни...» Д. Коршунова:

Сто днів війни - життя за право жити б'ється,

Це час героїв та незламності їх душ.

Сто днів війни, немов епоха пролетіла,

Ірпінь та Буча, Маріуполь та Херсон,

Сто днів війни, нам рідна ненька шепотіла,

Мене вбивають, прокидайтесь, це не сон. [11]

Беззаперечною аксіомою є те, що наша нація є споконвіку вміючою римувати та надзвичайно співочою, бо у піснях та віршах відображався сум і біль за пережиті страждання. Саме у важкі лихі часи побачили світ найвідоміші твори українських класиків в різні історичні епохи. Сьогодні ми з гордістю говоримо про Володимира Сосюру, Василя Стуса, Ліну Костенко та багатьох інших поетів та поетес, в чиїх рядках відображаються думки кожного свідомого українця.

Сучасники сьогоднішнього лихоліття теж віршують свій біль від війни, що отримало назву Поезія Вільних, а в літературознавстві класифікують як воєнну лірику українства 21-го століття.

Збиранням віршів про війну зайнялося Міністерство культури та інформаційної політики України, створивши сайт Поезія Вільних, де можна розмістити свої твори. Організатори ініціативи вважають, що саме в поезіях теперішньої війни відображається все про нашу історію для наступних поколінь.

Це легендарна і нескорена Ліна Костенко написала про війну рядки, опубліковані у 1998 році:

Мій перший вірш написаний в окопі.

Він друкувався просто на землі. [12]

А як актуально і страшно сьогодні звучить В. Сосюра після знущань і ґвалтувань у Бучі, Ірпені, Ізюмі і багатьох інших містах України:

Я знову плачу мимоволі...

Чому?.. Та хто б не плакать міг. Ось люди, вирвані з неволі, Ідуть по вулицях вузьких... “Бабуся!.. Як вони терзали Тебе. Все клацав їх курок.”

Дівчино, де твоє намисто?

Хто розгубив його між трав?..”

“Моє намисто у фашиста,

Вінок мій німець розтоптав .”[12]

Серед нових імен - Дарина Кривохатько, яка так точно кількома рядками описала стан людини, змушеної переселятися через масовані обстріли

В мене під вікнами знов чути Град:

Мабуть, сьогодні я точно помру.

В мене в кишенях банкноти й картки.

В мене в наплічнику кішка і крам. [12]

Про жінку на війні пише Наталка Слободянюк:

Королева кришталева ходить у броні.

Королева з міста Лева зараз на війні.

Комусь квіти, в когось свято і життя без меж.

А вона із автоматом в вихорі пожеж. [12]

І таких прикладів можна навести ще дуже багато. І це ще раз підкреслює, що літературний процес є безперервним і невіддільним від нації, якої він безпосередньо стосується, відображаючи її самобутність.

Отже, розглянувши основні поняття сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності, слід розділити вивчення цієї теми на кільки етапів, використовуючи при цьому різні методи і форми. Охарактеризувавши поняття літературного процесу, потрібно ознайомити студентів з різними підходами до цих формулювань і спробувати за допомогою проблемно - пошукового методу під час бесіди сформулювати власне визначення. Адже саме бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи, яку майстерно використовував ще Сократ. Бесіда - це діалог між викладачем та студентами, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих запитань спрямувати увагу на активізацію отриманих знань, стимулювати до розмірковування та розв'язання проблемної ситуації. [13]

Після того, як буде сформульовано загальне визначення поняття літературного процесу, необхідно у формі лекції розповісти про основні етапи розвитку світового літературного процесу, використовуючи при цьому презентації як ілюстративний матеріал сказаного для кращого розуміння переходів з одного періоду в інший. В цій частині можна використовувати активно і індивідуальну роботу студентів, а саме запропонувати студентам на попередньому занятті тематику презентацій, поділивши на кілька доповідей етапи розвитку світового літературного процесу, наприклад тематика може бути наступною:

Античний період розвитку літературного процесу. Головні представники.

Тенденції Середньовіччя. Роль філософської творчості Г.Сковороди.

Період становлення національних літератур.

Літературний процес 19 століття. Вплив української критичної літературної думки.

Модернізм та постмодернізм 20 століття.

А от розгляд літературного процесу сучасності, а саме 21 століття можна проводити у формі навчальних дискусій з елементами аналізу життєвих ситуацій, що завжди викликає у студентів інтерес як метод застосування теоретичних знань на практиці. Тут доречним буде і декламування віршів, які студенти можуть і самі знайти в інтернеті чи серед близьких людей або навіть власні поезії представити аудиторії, якщо вони є звичайно. Це завдання може бути і наступним домашнім.

Висновки

Таким чином, під час вивчення сучасного світового літературного процесу в контексті національної самобутності для успішного засвоєння студентами матеріалу можна використовувати на занятті фрагменти проблемно-пошукового методу під час бесіди, елементи лекції з презентаціями викладача або ж студента, виконаної як індивідуальну роботу за запропонованою раніше тематикою, а також форму навчальних дискусій з елементами аналізу життєвих ситуацій, що завжди викликає у студентів інтерес як метод застосування теоретичних знань на практиці.

Подальше дослідження буде спрямоване на дослідження ефективних форм і методів проведення заняття при вивчення ціннісних орієнтирів світового літературознавства.

Література

1. Штейнбук Ф. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навч. посібник. 2-ге вид., випр. та уточи. Тернопіль: Мандрівець, 2009. с. 278.

2. Мірошниченко Л. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. К.: Вища шк., 2007. с. 413.

3. https://pidruchnyk.com.ua/1143-zarubizhna-10-klas-isaeva-standart.html.

4. Волковинський О. Практичні та лабораторні заняття зі “Вступу до літературознавства Кам'янець-Подільський, 2007. с. 30.

5. Кеба О. Зарубіжна література: 10 кл.: Матеріали до вивч. / Базилевич, М.Л., Шулик, П.Л., Кеба, О.В. Кам'янець-Подільський: Абетка, 2000. с. 243.

6. http://molodyvcheny.in.Ua/files/journal/2017/4.3/22.pdf.

7. http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/9112/1/%D0%A4%D1%80%D0% B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20.pdf.

8. (http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/15639/1/KONIEVA.pdf).

9. https://sites.google.com/site/vsesvitnijliteraturnijproces/.

10. https://dovidka.biz.ua/shho-take-literaturniy-protses.

11. https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47535&poem=396627.

12. https://vikna.tv/styl-zhyttya/virshi-pro-vijnu-yak-rymuvannya-pidtrymuye-ukrayinskyj - bojovyj-duh/.

13. https://osvita.ua/school/method/780/.

References

1. Shtejnbuk, F. (2009). Metodika vikladannja zarubizhnoi literaturi v shkoli [Methodology of teaching foreign literature at school]. (vol. 1-2). Ternoph': Mandrivec' [in Ukrainian].

2. Mmoshnichenko, L. (2007). Metodika vikladannja svitovo'i literaturi v serednih navchal'nih zakladah [Methodology of teaching world literature in secondary schools]. K.: Vishha shk. [in Ukrainian].

3. Retrieved from https://pidruchnyk.com.ua/1143-zarubizhna-10-klas-isaeva-standart.html [in Ukrainian].

4. Volkovins'kij, O. (2007). Praktichni ta laboratorni zanjattja zi “Vstupu do literaturoznavstva” [Practical and laboratory classes on "Introduction to Literary Studies"]. Kam'janec'-PoddVkij [in Ukrainian].

5. Keba, O. (2000). Zarubizhna literature: 10 kl. [Foreign literature: 10thgrade] [in Ukrainian].

6. Retrieved from http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/4.3/22.pdf [in Ukrainian].

7. repositsc.nuczu.edu.ua Retrieved from http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/9112/1/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20.pdf [in Ukrainian].

8. dspace.pnpu.edu.ua Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/15639/1/KONIEVA.pdf [in Ukrainian].

9. sites.google.com Retrieved from https://sites.google.com/site/vsesvitnijliteraturnijproces/ [in Ukrainian].

10. dovidka.biz.ua Retrieved from https://dovidka.biz.ua/shho-take-literaturniy-protses [in Ukrainian].

11. www.stihi.in.ua Retrieved from https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47535&poem=396627 [in Ukrainian].12. vikna.tv Retrieved from https://vikna.tv/styl-zhyttya/virshi-pro-vijnu-yak-rymuvannya-pidtrymuye-ukrayinskyj-boj ovyj -duh/ [in Ukrainian].

12. osvita.ua Retrieved from https://osvita.ua/school/method/780/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru