Дистанційне навчання майбутніх учителів музичного мистецтва: виклики сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційне навчання майбутніх учителів музичного мистецтва: виклики сьогодення

Барановська І.Г., Барановський Д.М., Якименко Ю.І.

Стаття присвячена важливій проблемі сьогодення - організації та здійснення навчання музики в умовах онлайн. Розглянуто феномени «медіа-технології», «комп'ютерні технології» в педагогічній ретроспективе Виділено основні типи та різновиди медіа-технологій та схарактеризовано їх особливості. Вивчено відмінні риси та можливостей сучасних комп'ютерних та медіа-технологій. Зазначено, що для організації якісного процесу дистанційного навчання музики важлива не сама комп'ютерна чи медіа-технологія, а те, наскільки її використання забезпечує досягнення освітніх цілей та завдань. Окреслено основні вектори навчання за допомогою комп'ютерних та медіа-технологій, що динамічно розвиваються в українському освітньому просторі. Представлено позитивний досвід використання безкоштовних онлайн платформ, сервісів, додатків, допоміжних програм, мультимедійних редакторів для створення освітнього контенту для навчання музики. Ера інформаційних технологій змушує активно включатися у підготовку творчих учителів-новаторів, здатних не тільки вміло користуватися накопиченим педагогічним досвідом, але й збагачувати його новими знаннями, цінностями, шляхом впровадження у процес навчання музики інноваційних комп'ютерних та медіа-технологій.

Ключові слова: навчання музики, музичні здібності, професійна підготовка, медіа-технології, комп'ютерні технології, дистанційне навчання

Baranovska I.G., Baranovskyi D.M., Yakymenko Yu.I.

Online distance education of future music teachers: modern challenges

The article is devoted to an important problem today - the organization and implementation of music education in online conditions. The phenomena of "media technology", "computer technology" in a pedagogical retrospective are considered. The main types and varieties of media technologies are highlighted and their features are characterized. Distinguishing features and capabilities of modem computer and media technologies are studied. It is noted that for the organization of a high-quality distance learning process of music, it is not the computer or media technology itself that is important, but the extent to which its use ensures the achievement of educational goals and objectives.

The main vectors of learning with the help of computer and media technologies, which are dynamically developing in the Ukrainian educational space, are outlined: active use of services and educational portals in the practice of teaching children, pupils, students, adults; use of digital (electronic) libraries; formation of technological and media literacy; distance learning in educational institutions of all levels; discussions in classes (groups) by hash-tags; using the computer as a tool for listening, creating and arranging music; application of the technical capabilities of the computer and gadgets (camera, video camera, voice recorder, player, multimedia editor) as a tool for creating educational media content.

The positive experience of using free online platforms, services, applications, auxiliary programs, multimedia editors for creating educational content for teaching music is presented. Types of interactive, musical-creative tasks for the development of musical abilities, musical thinking, and improvement of vocal and technical-performance skills of future music teachers are outlined.

It is noted that the era of information technologies in which we live forces us to be actively involved in the training of creative innovative teachers who are able not only to skillfully use the accumulated pedagogical experience, but also to actively and creatively enrich it with new knowledge and values, by introducing into the process of teaching music innovative computer and media technologies.

Keywords: music education, musical abilities, professional training, media technologies, computer technologies, distance learning

Вступ

Найбільш стійкою тенденцією розвитку світового освітнього простору є застосування сучасних комп'ютерних та медіа-технологій. Реалії сьогодення диктують нові вимоги до організації освітнього процесу в закладах освіти України. Комп'ютерна техніка, завдяки своїм властивостям накопичувати, зберігати та сумісно використовувати великий об'єм текстового, звукового, візуального матеріалу стала зручним та необхідним засобом для передачі й отримання знань, потужним засобом підтримки й збагачення навчальних програм, посібників, методичних розробок. Освіта в Україні крок за кроком перетворюється на інформаційний насичений простір вільної творчої комунікації, який дозволяє здобувачам пізнавати, освоювати широкий спектр інформаційних та навчальних матеріалів.

Орієнтація на нові засади, новий інформаційний підхід до освіти дозволяє забезпечити одночасну взаємодію процесу навчання, управління потоками інформації з урахуванням прискореного розвитку суспільства. Перед освітянами постає непросте завдання - навчитись оптимально правильно, безпечно, використовувати комп'ютер, гаджети, програмне забезпечення, інформаційний контент в освітніх цілях; підготувати для здобувачів (дітей, учнів, студентів) освітній контент, який допоможе з користю проводити час, знаходити та читати корисну інформацію про безмірний світ музики, слухати та писати музику, розвивати музичні здібності, тощо. Зазначимо, що для організації якісного процесу дистанційного навчання музики важлива не сама медіа-технологія, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей та завдань. З метою оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва було вивчено умови оптимального використання можливостей комп'ютерних та медіа-технологій для навчання музики в онлайн режимі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В освіті, зокрема в музично- педагогічній, феномени «медіа-технології» та «комп'ютерні технології» розглядається з різних позицій. Проблеми взаємодії людини з комп'ютерною технікою та медіа-технологіями, закономірностей їх діалогу (використання можливостей локальних, корпоративних та глобальних мереж), зміни процесів сприйняття та переробки інформації, впливу на емоційну та пізнавальні сфери, розглядалися Р. Гуревичем, О. Дем'янчук, І. Дичківською, В. Івановим, К. Иенсеном, М. Кадемією, Л. Мільто, В. Недбай, П. Савиним, Б. Потятиником та ін. [4; 6; 8; 11; 12; 13; 14; 18]. У дослідженнях та публікаціях учених та педагогів-практиків (О. Бордюка, О. Балєвєвої, І. Красильнікова, Л. Масол, О. Науменко, Ю. Локарева, О. Переверзова) [1; 2; 3; 8; 12; 14] висвітлюються питання використання комп'ютерних та медіа-технологій для підвищення ефективності навчання музики, для розвитку музичних та творчих здібностей, образного мислення, застосування медіа як інструментів для розробки педагогічних програм, створення методичного та презентаційного супроводу. Використання медіа-технологій та комп'ютерної техніки для слухання, написання, аранжування музики, музичної творчості висвітлено в роботах Л. Гаврілової, В. Луценко, Н. Мозгальова, Н. Новікова, Ю. Олійник, С. Шипа, О. Чайковської та інших [2; 20].

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні важливої умови оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в онлайн режимі - використання можливостей комп'ютерних та медіа-технологій для навчання музики та розвитку музичних здібностей.

Виклад основного матеріалу

Досягнення технологій сучасного інформаційного суспільства, виникнення нових способів обробки, передачі, доступу до інформації зумовили помітні зрушення у всіх напрямках соціальної взаємодії та комунікації. Відмінною рисою сучасних медіа-технологій є їхня здатність не тільки відображати та зберігати інформаційний продукт, але й здійснювати непрямий вплив на людину.

У сучасних словниках подані різні визначення цього поняття. Наприклад, у словнику - Медіа IQ подане таке тлумачення: «медіа-технології - виробництво медіа-продукції за допомогою спеціальної медіатехніки (медіазасобів) та спеціальних прийомів» [15]. Також у словнику вказано, що в кінці XX ст. з'явився термін «нові медіа». Його варто «застосовувати до інтерактивних електронних видань і нових форм комунікації виробників контенту з споживачами для позначення відмінностей від традиційних медіа (наприклад, газет). Цим терміном позначають процес розвитку цифрових, мережевих технологій і комунікацій», зазначено у виданні [15].

Медіа (англ, media - засоби, способи) для комунікації - це канали та інструменти, що використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані. Засоби комунікації розділяють на дві групи мас-медіа та директ-медіа (прямі медіа) [8].

В широкому значенні термін «медіа» часто застосовується як глобальне поняття, що охоплює як дидактичні засоби, наукову підтримку, так і засоби масової комунікації. Медіа можна вважати єдиним середовищем, що використовують для передачі будь-яких даних з будь-якою метою. Таким чином, медіа виступають посередником у передачі даних, поширенням інформації та новин від одного адресата до іншого. Медіа - це «спосіб взаємодії комунікантів», зазначає О. Балєва [1, с.23]. У педагогічній літературі це поняття вживається переважно до допоміжних наукових і технічних засобів, які застосовуються в навчанні.

Отже, медіа - це засоби, такі як: предмети, обладнання і носії, що передають певні дані (комунікати) через слова, зображення і звуки, з можливістю їх подальшого опрацювання, зберігання та передачі [5, с.38].

Розгляд медіа-технологій в історичній ретроспективі дозволяє виділити основні типи, що виникали паралельно з розвитком суспільства (рисунок 1).

Рис.1. Типи медіа-технологій (за О.Н. Дем'янчуком та П.В. Савариним)

Реалії сьогодення доводять, що сучасне навчання стає все більш інтерактивним та мультимедійним. Спробуємо окреслити основні вектори навчання за допомогою комп'ютерних та медіа-технологій, що динамічно розвиваються в українському освітньому просторі:

* активне використання сервісів та освітніх порталів у практиці навчання дітей, учнів, студентів, дорослих,

* застосування цифрових (електронних) бібліотек,

* формування технологічної та медіа грамотності,

* дистанційна навчання у закладах освіти всіх рівнів,

* дискусії в класах (групах) за хештегами,

* використання комп'ютера, як інструменту для прослуховування, створення та аранжування музики,

* застосування технічних можливостей комп'ютеру та гаджетів (фотоапарат, відеокамера, диктофон, програвач, мультимедіа редактор), як інструменту для створення освітнього медіа контенту [1;2;3;4;5;7].

Медіа-технології - носії інформації, тому в освіті вони забезпечують гнучку підтримку тієї чи іншої частини освітнього процесу. Особливими характеристиками медіа-технологій є можливість поєднання різноманітних медіа для донесення здобувачам інформації (даних) із одночасним застосуванням як усних, так і технічних способів їх передачі. Медіа-технології дозволяють використовувати динамічні (потокові) медіа-данні, як надходять з різних джерел, тому мають здатність щохвилинно оновлюватися. Наприклад, сьогодні всі здобувані використовують для дистанційного навчання комп'ютер або гаджети, тобто вони добре знайомі з гіпертекстовою технологією WWW (World Wide Web). Як вказує О. Дем'янчук, WWW - це технологія гіпертексту, а саме нелінійної форми запису текстових даних із позначенням посилань на фрагменти тексту будь-якого документа, це графічні, аудіо-, відео- і ін. дані, що знаходиться в автоматизованій інформаційній системі, це можливість швидкого переходу до цих фрагментів [ 5, с. 8].

Також у практиці існують та широко використовують інші різновиди медіа- технологій, такі як: лінійні (представлення елементів мультимедіа у простій формі, де користувач може пасивно їх переглядати, оскільки послідовність перегляду запрограмована сценарієм; нелінійні (інтерактивні), коли користувачу надана можливість самостійно робити вибір елементів мультимедіа, керувати ними в режимі діалогу; гіпермедіа (інтерактивні), коли користувач має можливість самостійно послідовно вибрати необхідний елемент (інформацію) у структурі зв'язаних елементів мультимедіа (серед різних видів запису даних); живе (реальне) відео, коли користувач використовує засоби медіа для роботи в реальному часі [5; 8; 9; 10; 14; 17; 18; 19].

Отже, сучасний викладач та здобувачі мають бути озброєнні знаннями щодо можливостей комп'ютерних та медіа-технологій, як множинних засобів зберігання та передачі даних. Аналізуючи роботи науковців у галузі медіа-освіти, медіа-педагогіки, застосування комп'ютерних та медіа-технологій в освітньому процесі, ми виділили прояви їх можливостей. Це - зберігання, обробка, представлення інформації у цифровій формі; трансляція різних видів інформації (текстової, графічної, аудіо, відео та ін..); тісний нероздільний синергетичний зв'язок між звуком, зображенням та текстом; інтерактивний, творчий характер взаємодії ресурсу, програми, послуги, людини [5; 19.].

Підготовку кваліфікованих учителів музики в умовах онлайн сьогодні неможливо здійснити без застосування медіа-технологій та комп'ютерної техніки. У психолого-педагогічних дослідженнях відзначається, що медіа-технології, можливості візуалізації інформації суттєво впливають на формування творчого й художнього мислення, а образність подачі матеріалу активізує процеси пам'яті, збагачує їх, сприяє кращому сприйняттю та запам'ятовуванню навчального матеріалу. Вивчення дисциплін «Комп'ютерні та медіа-технології за спеціальним спрямуванням» та «Педагогічна практика з дисциплін спеціалізації «Мистецтво»» сприяло не тільки ознайомленню здобувачів із змістом наявних освітніх безкоштовних онлайн платформ, сервісів, додатків та допоміжних програм для навчання музики, а й забезпечило цінний досвід створення та використання безпечного освітнього медіа контенту для дистанційного навчання музики здобувачів та учнів [2; 3].

Наприклад, під час виконання завдання: «скласти цікаву розповідь про композитора, музичний твір чи музичне поняття» здобувачі використовували методику storitelling, сервіс Storybird (для створення історій з ілюстраціями) та конструктор інтерактивних карток Boom Cards. Під час педагогічної практики, в школах, що також проходила в дистанційному режимі, майбутні вчителі презентували власні медіа продукти на онлайн уроках з мистецтва. Важливо, що школярі активно сприймали новий матеріал про відомих музикантів та композиторів, опановували складні музичні поняття, захоплено відгукувались та бралися за виконання музично-творчих завдань, були мотивовані на самостійний пошук цікавих фактів та відомостей про відомих і ще не дуже відомих українських композиторів та музикантів-виконавців.

Наситити музикою онлайн заняття та уроки мистецтва вдалося за допомогою програм MuseScore та Easy Music Composer Free. Майбутні вчителі музичного мистецтва підбирали музичні твори різних жанрів для прослуховування та перегляду на екрані. Акцент в онлайн навчанні робився на оригінальній подачі музичного матеріалу, з метою спонукати до активних роздумів, викликати інтерес до традиційних та новітніх музичних напрямків та стилів.

Варто констатувати, що сучасне покоління учнів та здобувачів з легкістю опановують сучасні технології. Цікавими вийшли мистецькі проекти «Україна очима Володимира Івасюка», «Історія створення всесвітньо відомого «Щедрика», «Відомі джазові виконавці», «Соломія Крушельницька» та інші, що були створені за допомогою безкоштовних відео редакторів DaVinci Resolve Lite, Shotcut, OpenShot, HitFilm Express [2]. Для створення цікавих відеороликів, відеопрезентацій, інтерактивних плакатів та вправ, хвилинних анімаційних фільмів здобувані використовували сервіси Canva, Gloster, Mindmeister, Kahoot, онлайн мультимедіа редактори (https://audiotoolset.com/; https://www.bearaudiotool.com/). Залучення як здобувачів, так і учнів до виконання таких інноваційних інтерактивних завдань сприяло розвитку як музичних здібностей, смаків, так і формуванню універсальних soft skills (творчого мислення, емоційного інтелекту, уміння працювати в команді, тощо).

Звичайно, головним завданням у процесі навчання музики є розвиток музичному інструменті, розширення музичного тезаурусу, набуття музично- виконавського досвіду. Достатньо популярним серед здобувачів став додаток Guitar Tuna. Це гітарний тюнер, який дозволяє не лише налаштувати інструмент, але і вдосконалити музичний слух та метро-ритмічне чуття виконавця завдяки вбудованому метроному. Додаток Cleartune - більш функціональний, оскільки за його допомогою можна не тільки налаштувати (підстроїти) гітару, скрипку, віолончель, чи навіть фортепіано, а й повноцінно перевірити свій музичний слух. Недоліком вважаємо його доступність лише на платформі iOS та те, що він не є безкоштовним.

Зазначимо, що в процесі вивчення теоретичних музичних дисциплін в онлайн режимі комп'ютерні та медіа-технології надають можливість знаходити та опрацьовувати значну кількість нотної та методичної літератури, виконувати різнофункціональні завдання (поєднувати друкований текст, графічне зображення, відео, фото з аудіо записами). Комп'ютер у дистанційному навчанні музики став музичним інструментом, на якому можна слухати музику різних стилів та жанрів, самостійно виконувати музичні теми, гармонічні послідовності, порівнювати та оцінювати різні інтерпретації музичного твору, створювати музичний супровід (акомпанемент) до пісень, імпровізації в рухово-ритмовій формі до вокальних творів, мелодії на гармонічну або ритмові (ритмічну) послідовність, тощо. Виконання завдань сприяло розвитку музичних здібностей в органічному синтезі різних видів музично-творчої діяльності. На заняттях майбутні вчителі музичного мистецтва отримали навички роботи в нотних редакторах, таких як: Finale, MuseScore, Sibelius, Guitar pro. Макети нотних редакторів - це партитури, де є можливість моделювати звучання інструментів, створювати оркестрові аранжування, експериментувати з різними тембрами, тощо. За допомогою цих програм здобувані мали можливість прослухати музичні твори у виконанні відомих музикантів, створити та виконати власні музичні імпровізації на заданий ритмічний малюнок чи задану тему, здійснити спроби аранжування музичних творів, відтворення повноти оркестрового (ансамблевого) звучання, писати музичні диктанти на слух, розв'язувати кросворди, виконувати тестові та інтерактивні завдання, самовиявлення співаком творчих потенцій тощо.

Виклики сьогодення сприяли опануванню здобувачами програми Open Broadcaster Software (OBS) для створення, запису та трансляції відео уроків у форматі скрінкастів. Програма дозволяє використовувати різні медіа та створювати онлайн ефіри, наближені до спілкування в реальному часі. Це програмне забезпечення є безкоштовним, однак варто вказати на високу студійну якість вихідного матеріалу, що прямо пропорційно залежить від наявного обладнання та продуктивності вашого комп'ютера. Здобувані відмітили як перевагу цієї програми - вміст низки налаштувань під різні стрімінгові платформи, такі як: YouTube, Twitch, Instagram, Facebook та інші.

Корисним для створення освітнього контенту стало ознайомлення здобувачів з bandlab.com [https://www.bandlab.com/], одним з небагатьох медіа ресурсів для слухання, аналізу, вдосконалення навичок виконання відомих музичних творів. Цей ресурс майбутні вчителі музики використовували для створення авторських музичних творів та їх аранжувань. Він є хмарним набором записів, який дає можливість музикантам, що співпрацюють, користуватися доступом до одного і того ж міксту в будь-якій точці світу [https://muztochka.com/blog/3-sotsialnye-seti-dlya- muzykantov],

В процесі підготовки до музичних занять рекомендуємо також використовувати портал Ultimate-guitar. За його допомогою можна здійснити пошук готових партій відомих музичних творів, зробити запис власного виконання, редагувати існуючі. Цей медіа ресурс корисно використовувати на заняттях з музичного інструменту та постановки голосу (вокалу), оскільки надана можливість прослухати музичний твір в цілому виконанні, а також кожну партію окремо. Суттєвим недоліком цього порталу вважаємо платну підписку (https://www.ultimate- guitar.com/pro).

Доступний по платній підписці ще один музичний портал - Lick of the Day. Тут зібрано уроки професійних музикантів-виконавців, подано детальний розбір особливостей звучання та виконання кожної окремої партії.

Широко використовується в процесі дистанційного навчання майбутніх вчителів музики платформа SoundCloud, яка дозволяє поширити музичний контент: від подкастів та до цілих альбомів. Для підсумкового контролю здобувані записували виконання музичного твору у власній інтерпретації, викладали до мережі, отримували відгуки, як схвальні, так і критичні. Оцінка незалежних експертів була об'єктивною та цінною, стало добрим мотивуючим фактором для подальшого музичного розвитку та професійного зростання, [https://soundcloud.com/].

Корисною для розширення мистецького кругозору, набуття нових цікавих знайомств стали соціальні мережі для музикантів та фанів Show4Me та благодійний Фонд Марії Максакової (https://mashamusic.org/), створений для підтримки талановитих дітей у віці від 5до21 років.

дистанційне навчання учитель музичний

Висновки

Дистанційне навчання музики - складний освітній процес, що здійснюється на основі сучасних досягнень у галузі техніки, медіа-технологій та педагогічної науки. Ера інформаційних технологій, в яку ми живемо, змушує активно включатися у підготовку творчих учителів-новаторів, здатних не тільки вміло користуватися накопиченим педагогічним досвідом, але й активно, творчо збагачувати його новими знаннями, цінностями, шляхом впровадження у процес навчання музики інноваційних комп'ютерних та медіа-технологій.

Література

1. Балєва О. (2014) Інформаційно-комунікаційні технології на уроках музики. Кривий Ріг.29 с.

2. Барановська І.Г., Мозгальова Н.Г., Барановський Д.М. БордюкО.М. (2021) Використання засобів ІКТ у процесі дистанційного навчання майбутніх учителів музичного мистецтва. Наукові записки: збірник наукових статей. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск CL (150). С. 21-37. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/35295

3. Барановська І.Г, Мозгальова Н.Г. (2021) Медіаграмотність - життєво необхідна компетентність майбутніх учителів XXI століття. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я: тези доповідей XXVIII міжнародної науково-практичної конференції MicroCAD-2020. С.28-30

4. Гуревич Р.С. (2005) Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник Київ-Вінниця: ТОВ Планер. 366 с.

5. Дем'янчукО.Н., СаваринП.В. (2016) Застосування медіа-технологій викладачами технічних дисциплін у професійній діяльності: навчальний посібник. Луцьк: Ред.-вид. Відділ Луцького НТУ. 204с

6. ДичківськаІ.М. (2012) Інноваційні педагогічні технології: підручник Київ: Академвидав. 352 с.

7. Драйден Ґ. Революція в навчанні (2011) Львів: Літопис. 544с.

8. Короткий словник-довідник медіа-термінів (2017). Криве Озеро: РМНЦ відділу освіти Кривозерської райдержадміністрації. 2017. 28 с. URL: https://naurok.com.ua/korotkiy-slovnik-dovidnik- media-terminiv-11828.html.

9. Іванов В.Ф., Волошенюк О.В. (2012) Медіа-освіта і медіа-грамотність: підручник. Київ: Центр вільної преси. 352 с

10. Медіа. URL: https://uk.wikipedia.Org/wiki/M

11. Недбай В. Еволюція розвитку медіа-технологій: від первісного - до інформаційного суспільства. URL: http://social-science.com.ua/article/58.

12. Мільто Л.О. (1999) Гуманістична модель особистісно-зорієнтованих

технологій. Творча особистість вчителя: проблеми теорії і

практики. К. Вип. 3. С. 55-60.

13. Потятиник Б.В. (2004) Медіа: ключі до розуміння. Львів: ПАІС, 2004. 312 с.

14. ЧереповськаН. (2010) Медіа-культура та медіа-освіта студентів ЗОШ: візуальна медіа- культура. Київ: Шкільний світ. 128 с

15. Словник- MeflialQ.URL: http://media-iq.tilda.ws/glossary

16. Innovating Pedagogy (2014) URL: http://www.openeducationeuropa.eu/sites/

default/files/news/

17. Instructional Technology and Media for Learning / S. Smaldino, D. Lowther, J. Russell, J. Mims. New Jersey: PEARSON, 2014. 280 p.

18. Jensen К. B. (2013). How to do things with data: Meta-data, meta-media, and metacommunication. Lirst Monday, 18(10). Retrieved from

http://firstmonday.Org/ojs/index.php/fm/article/view/4870/375

19. Lievrouw L. (2014). Materiality and media in communication and

technology studies: An unfinished project. In T. Gillespie, P. Boczkowski, & K. Loot (Eds.), Media technologies: Essays on communication, materiality and society (pp. 21-52). Cambridge, MA: MIT Press.

20. Mozgalova, N. G., Baranovska, I. G., Hlazunova, I. K., Mikhalishen, A. V., & Kazmirchuk,N.

S. (2021) Methodological foundations of soft skills of musical art teachers in pedagogical institutions of higher education. Linguistics and Culture Review 5(S2), 317- 327. URL:https://doi.org/10.37028/lingcure.v5nS2.1355

References

1. Balieva O. (2014) Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii na urokakh muzyky. Kryvyi Rih.29 s.

2. Baranovska I. H., Mozghalova N. H., Baranovskyi D. M. Bordiuk O.M. (2021) Vykorystannia zasobiv IKT u protsesi dystantsiinoho navchannia maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva. Naukovi zapysky: zbimyk naukovykh statei. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova. Vypusk SL (150). S. 21-37. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/35295

3. Baranovska I.H, Mozghalova N.H. (2021) Mediahramotnist - zhyttievo neobkhidna kompetentnist maibutnikh uchyteliv KhKhI stolittia. Informatsiini tekhnolohii: nauka, tekhnika, tekhnolohiia, osvita, zdorov'ia: tezy dopovidei KhXVIII mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii MicroCAD-2020. S.28-30

4. Hurevych R.S. (2005) Informatsiino-telekomunikatsiini tekhnolohii v navchalnomu protsesi ta naukovykh doslidzhenniakh: navchalnyi posibnyk Kyiv-Vinnytsia: TOV Planer. 366 s.

5. Dem'ianchuk O.N., Savaryn P.V. (2016) Zastosuvannia media-tekhnolohii vykladachamy tekhnichnykh dystsyplin u profesiinii diialnosti: navchalnyi posibnyk. Lutsk: Red.-vyd. Viddil Lutskoho NTU. 204s

6. Dychkivska I.M. (2012) Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii: pidruchnyk Kyiv: Akademvydav. 352 s.

7. Draiden G. Revoliutsiia v navchanni (2011) Lviv: Litopys. 544 s.

8. Kontseptsiia vprovadzhennia media-osvity v Ukraini (2010). URL:

http://www.ispp.org.ua/news_44.htm.

9. Ivanov V.F., Volosheniuk O.V. (2012) Media-osvita і media-hramotnist: pidruchnyk. Kyiv: Tsentr vilnoi presy. 352 s

10. Media. URL: https://uk.wikipedia.Org/wiki/M

11. Milto L.O. (1999) Humanistychna model osobystisno-zoriientovanykh tekhnolohii. Tvorcha osobystist vchytelia: problemy teorii і praktyky. K. Vyp. 3. S. 55-60.

12. Nedbai V. Evoliutsiia rozvytku media-tekhnolohii: vid pervisnoho - do informatsiinoho suspilstva. URL: http://social-science.com.ua/article/58.

13. Potiatynyk B.V. (2004) Media: kliuchi do rozuminnia. Lviv: PAIS, 2004. 312 s.

14. Cherepovska N. (2010) Media-kultura ta media-osvita studentiv ZOSh: vizualna media-kultura. Kyiv: Shkilnyi svit. 128 s

15. Slovnyk-MedialQ.URL: http://media-iq.tilda.ws/glossary

16. Innovating Pedagogy (2014) URL: http://www.openeducationeuropa.eu/sites/

default/files/news/

17. Instructional Technology and Media for Learning / S. Smaldino, D. Lowther, J. Russell, J. Mims. New Jersey: PEARSON, 2014. 280 p.

18. Jensen К. B. (2013). How to do things with data: Meta-data, meta-media, and metacommunication. First Monday, 18(10). Retrieved from

http://firstmonday.Org/ojs/index.php/fm/article/view/4870/3751

19. Lievrouw L. (2014). Materiality and media in communication and technology studies: An unfinished project. In T. Gillespie, P. Boczkowski, & K. Foot (Eds.), Media technologies: Essays on communication, materiality and society (pp. 21-52). Cambridge, MA: MIT Press.

20. Mozgalova, N. G., Baranovska, I. G., Hlazunova, I. K., Mikhalishen, A. V., & Kazmirchuk,N.

S. (2021) Methodological foundations of soft skills of musical art teachers in pedagogical institutions of higher education. Linguistics and Culture Review 5(S2), 317-327. URL:https://doi.org/10.37028/lingcure.v5nS2.1355

Размещено на Allbest.ru