Моніторинг гуманітарної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей

Key words: humanitarian training, independent evaluation, higher education students, success rates, technical specialties, higher education.

На сьогодні до випускника вищого навчального закладу висуваються значні вимоги, що стосуються підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. Крім ґрунтовної фахової підготовки, вони повинні мати високий рівень загальної культури, що втілюється у здатності до командної роботи, ефективному спілкуванні, уникненні конфліктів тощо. Більшість з цих компетентностей формується під час опанування дисциплінами гуманітарного циклу, зокрема українською та англійською мовами за професійним спрямуванням, філософією тощо.

З метою забезпечення якості підготовки здобувачів вищої освіти, у тому числі з дисциплін гуманітарного спрямування, заклад вищої освіти повинен періодично проводити незалежні зрізи навчальних досягнень, що є одним із компонентів внутрішньої системи якості освіти. ТДАТУ імені Дмитра Моторного запровадив комплексне незалежне оцінювання досягнень у вигляді тестового контролю, що здійснюється відповідним структурним підрозділом за окремими дисциплінами. Такий підхід дозволяє реалізувати систему внутрішнього забезпечення якості, здійснювати моніторинг навчальних досягнень здобувачів вищої освіти та вносити відповідні корективи в освітній процес, підготовку викладачів тощо.

Гуманітарна підготовка важлива для всіх спеціальностей, оскільки соціальні компетентності, знання державної та іноземної мов є запорукою успішного працевлаштування, у тому числі за кордоном. На важливість гуманітарної підготовки майбутніх фахівців звертається увага у дослідженнях В. Григор'євої (майбутні інженери), Н. Грозної, О. Гуцоляка, Т. Шевчука та ін.

Навчальні досягнення здобувачів вищої освіти повинні періодично перевірятися з метою вдосконалення якості провадження освітньої діяльності. На важливість незалежного оцінювання якості освітніх послуг наголошено у роботах О. Осередчук, О. Ковтун, С. Сидоренко. Результати діагностики навчальних досягнень здобувачів вищої освіти та їх думок щодо якості освітнього процесу відображено у роботах С. Губіної, Ю. Степанчука, В. Кириковича та інших дослідників.

Враховуючи різноманітність підходів до реалізації системи внутрішнього забезпечення якості освіти у відповідності до європейських стандартів, актуальним є аналіз підходу до незалежного тестового контролю здобувачів вищої освіти, що здійснюється на базі Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.

Метою статті є висвітлення результатів незалежного тестового контролю здобувачів вищої освіти на прикладі дисципліни «Українська мова» (за професійним спрямуванням), що було здійснено на базі Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного при Центрі незалежного оцінювання.

В умовах високої конкуренції на ринку праці, технічний спеціаліст повинен мати не тільки ґрунтовну фахову підготовку, а й розвинені здатності до організаційної та творчої діяльності [12], бути носієм високої культури [3] тощо. З іншого боку, відсутність гуманітарних дисциплін у підготовці фахівців призводить до стандартизації особистості та деформації загальнокультурної підготовки. А це неприйнятно у сучасному гуманітарному суспільстві, що функціонує на засадах демократії.

Вища технічна освіта з урахування гуманітарної підготовки повинна передбачати освоєння методологією пізнання та творчості, залучення до освітнього процесу діячів науки та культури [6] тощо. У роботах різних науковців [3; 4] наголошується на необхідності зміни застарілих підходів до гуманітарної підготовки, що здійснюється в закладах вищої освіти, шляхом введення гуманітарних дисциплін до навчальних планів з урахуванням специфіки спеціальності. Саме дисципліни гуманітарного спрямування впливають на емоційну та мотиваційну сферу особистості, передбачають розвиток здатності до розуміння сутності суспільних процесів та явищ, формування навичок конструктивної взаємодії між людьми та здатності до командної роботи.

З урахуванням вищезазначеного, дисципліна «Українська мова» (за професійним спрямуванням), яка викладається в ТДАТУ імені Дмитра Моторного на 1 курсі всіх спеціальностей, є необхідним компонентом гуманітарної підготовки здобувачів вищої освіти. Метою курсу є розвиток національно-мовної особистості, поглиблення знань про державні документи і стандарти, що регулюють мовні аспекти професійної діяльності; норми сучасної української мови; особливості й різновиди усної і писемної комунікації у професійній сфері; розвиток комунікативних навичок майбутніх спеціалістів; підвищення та вдосконалення культури мовлення. Під час освітнього процесу здобувачі освіти опановують такі теми: Тема 1. Сучасна українська мова як засіб професійного спілкування. Тема 2. Основи культури української мови. Тема 3. Мовний етикет і стиль спілкування. Тема 4. Термінологія у професійному спілкуванні. Тема 5. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Тема 6. Риторика і мистецтво презентації. Тема 7. Культура усного фахового спілкування. Тема 8. Форми колективного обговорення професійних проблем. Тема 9-10. Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації. Тема 11. Наукова комунікація як складник фахової діяльності. Формою контрольного заходу з курсу «Українська мова» (за професійним спрямуванням) передбачений іспит.

Опанування дисциплінами гуманітарного циклу може супроводжуватися різноманітними засобами інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема електронними освітніми ресурсами, електронними підручниками, програмно-педагогічними засобами. Особливо це актуально в умовах змішаного або дистанційного навчання, коли здобувачі вищої освіти не завжди мають змогу бути присутніми на заняттях. В даному випадку добре себе зарекомендували масові відкриті онлайн курси, які дозволяють значно підвищити гуманітарну підготовку всіх бажаючих за допомогою україномовних або англомовних онлайн курсів [13]. За допомогою різноманітних електронних ресурсів, що підтримують технологію Web 2.0, вони можуть вивчати гуманітарні дисципліни під час самостійної роботи, яка вважається одним з основних видів навчальної діяльності здобувачів вищої освіти [2].

Дослідники звертають увагу на необхідність періодичного контролю навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, оскільки цей процес дозволяє визначити результативність поточної навчальної мети та сформувати нову [7]. Крім того, оцінювання здобувачів вищої освіти дозволяє формувати певні висновки ефективність викладачів [11], їх академічну та професійну підготовку. Кожний вищий навчальний заклад вирішує це питання, враховуючи специфіку, новітні підходи, досвід інших закладів вищої освіти, у тому числі закордонних.

Контроль результатів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з дисциплін, у тому числі гуманітарного спрямування, здійснюється у межах реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Зазвичай, з цією метою створюються відповідні центри, що здійснюють внутрішній моніторинг, обробку результатів та формування відповідних рішень, що розглядаються адміністрацією закладу вищої освіти. Внутрішній моніторинг здійснюється для уникнення суб'єктивізму у виставленні оцінок, врахування позитивних та негативних результатів у подальшій роботі [10]. В цьому контексті доречна думка О. Ковтун та С. Сидоренко, які наголошують на двох функціях моніторингу [8]: спостереження (сбір, обробка інформація, визначення стану освітньої системи) та попередження (прогнозування розвитку та внесення відповідних коректив). До принципів, які слід враховувати при розбудові внутрішньої системи забезпечення якості,

О.Бодик відносить студентоцентризм, цілісність системи управління якістю, гнучкість та адаптивність, постійне вдосконалення та вплив зовнішніх чинників [1].

В ТДАТУ імені Дмитра Моторного діє ефективна система внутрішнього забезпечення якості, що передбачає виконання низки заходів, спрямованих на забезпечення академічної доброчесності, підвищення якості освітньої діяльності, незалежне оцінювання знань з навчальних дисциплін як засіб моніторингу якості освіти [9] тощо. Процедурно, незалежне оцінювання є формою контролю, мета якого полягає в забезпеченні прозорості та об'єктивного висвітлення рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти за освітніми компонентами та запобіганні випадкам порушення принципів академічної доброчесності.

З метою перевірки якості гуманітарної підготовки був здійснений незалежний тестовий контроль знань здобувачів І курсу технічних спеціальностей у І семестрі 2021-2022 н.р. Для цього було обрано дисципліну «Українська мова» (за професійним спрямуванням), що викладається усім першокурсникам однаково, незалежно від обраного фаху. Беручи до уваги технічні спеціальності, розуміємо, що українська мова за професійним спрямуванням не є для них фаховою дисципліною. Водночас, однакова кількість начальних кредитів (годин) на різних спеціальностях, дозволила науково-педагогічним працівникам правильно побудувати освітній процес та надати здобувачам освіти навчальний матеріал у повному обсязі, незалежно від їхньої спеціальності.

Незалежний тестовий контроль було здійснено при Центрі незалежного оцінювання при ТДАТУ імені Дмитра Моторного. Усього до процедури оцінювання було долучено 3 факультети, 303 здобувача вищої освіти, 16 спеціальностей, 19 груп. Зріз знань здійснювався двічі за семестр під час першого та другого підсумкових модульних контролів (І ПМК та ІІ ПМК). Тестовий контроль здійснювався в комп'ютерних класах відповідно до заздалегідь складеного графіку тестування при Центрі незалежного оцінювання ТДАТУ.

Розглянемо результати тестового контролю під час І ПМК. На механіко-технологічному факультеті було обрано лише одну спеціальність «Агроінженерія», де маємо дві групи здобувачів вищої освіти, загальною кількістю 56 осіб. Для І ПМК якість знань в середньому складає 50,5%, успішність здобувачів 58,5%, явка на тестування склала 82,5 %.

Факультет агротехнологій та екології представлений 7 технічними спеціальностями: цивільна безпека, готельно-ресторанна справа, харчові технології, екологія, агрономія, садівництво та виноградарство, галузеве машинобудування. Усього охоплено 137 здобувачів вищої освіти. Якість знань, успішність та явка здо- бувачів на тестування за різними групами різна. Середній показник результатів І ПМК на факультеті агро- технологій та екології складає: якість знань 55,1%, успішність 91,6%, явка здобувачів 93,6%.

На факультеті економіки та бізнесу охоплено 110 здобувачів освіти за 8 спеціальностями: облік і оподаткування, фінанси і банківська справа, менеджмент, маркетинг, економіка, туризм, публічне управління, підприємництво і торгівля. За результатами І ПМК на факультеті маємо такі показники: якість знань 78,1%, успішність 85,2% явка здобувачів на тестування 100%.

Середній показник якості знань здобувачів вищої освіти за результатами І ПМК складає: 61,2% (303 здобувача вищої освіти). Успішність під час І підсумкового модульного контролю по університету складає 78,4%, а явка здобувачів освіти 92%. Різна якість знань з курсу «Українська мова» (за професійним спрямуванням) є свідченням загальної підготовки здобувачів вищої освіти.

Слід наголосити на тому, що під час ІІ ПМК здобувачі освіти вже швидше виконувати завдання, оскільки розуміли механізм проведення незалежного тестування (пошук тестів на курсі, особливості відміток в електронному форматі, кількість тестових завдань, кількість можливих правильних відповідей тощо).

Розглянемо результати тестового контролю під час ІІ ПМК. Механіко-технологічний факультет був представлений у кількості 56 осіб, на тестування з'явилося 93% здобувачів від загальної кількості. Якість знань студентів спеціальності агроінженерія за результатами ІІ ПМК складає 52,5%, успішність 62,5%. Факультет агротехнологій та екології під час ІІ ПМК показав такі результати: якість знань 75%, успішність 91,5%, явка студентів 96,6%.

Факультет економіки та бізнесу за показниками ІІ ПМК має такі результати: якість знань 89,2%, успішність складає 93,9%, а явка студентів 98,9%. Тут маємо досить високі показники, оскільки під час ІІ ПМК є групи здобувачів освіти, які прийшли на тестування зі 100% явкою, мають якість знань 100% та успішність 100% (групи 11 ПТ та ПУ).

Маючи результати І ПМК та ІІ ПМК за трьома факультетами, можемо вивести середнє значення показників в університеті І ПМК: якість знань складає 61,2%, успішність - 78,4%, явка студентів - 92%. За результатами ІІ ПМК по університету маємо такі середні показники: якість знань - 72,2%, успішність 82,6%, явка - 96,1%.

Аналізуючи результати І ПМК та ІІ ПМК в університеті, можемо зробити висновки, що ІІ ПМК написаний здобувачами значно краще. На нашу думку, це можна пояснити наступними причинами:

- першокурсники адаптувалися до особливостей організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі;

- ІІ ПМК за терміном проведення наближався до заліково-екзаменаційної сесії, тому здобувачі вищої освіти готувались досить серйозно до занять та, відповідно, до тестового контролю;

- здобувачі вищої освіти вивчили систему оцінювання та змогли використовувати отримані у школі знання, як базові.

Загальні результати по факультетам ТДАТУ за І ПМК та ІІ ПМК у 2021-2022 н.р. подано в таблиці 1.

Таблиця 1 Результати І ПМК та ІІ ПМК по факультетам ТДАТУ

Результати І ПМК та ІІ ПМК в університеті дозволяють вивести середнє значення поданих критеріїв по університету. Відповідно, показники якості знань по університету складають 66,7%, успішність - 80,5%, явка - 94% (таблиця 2).

Таблиця 2 Узагальнені дані з успішності здобувачів

Результати І ПМК та ІІ ПМК представляються на вченій раді університету, оприлюднюються на офіційному сайті університету, що є свідченням прозорості та об'єктивності процесу тестування. Слід зазначити, що для забезпечення якісної освіти повинна бути врахована і думка здобувачів вищої освіти, яку можна акумулювати у викладі різноманітних опитувань [5] та обробляти співробітниками деканатів або відповідних центрів.

За результатами заліково-екзаменаційної сесії здобувачів вищої освіти показники якості знань та успішності покращились, що є свідченням високого рівня підготовки студентів та професіоналізму науково-педагогічних працівників. За результатами заліково-екзаменаційної сесії з курсу «Українська мова» (за професійним спрямуванням) маємо якість знань 62% та 93% успішність здобувачів вищої освіти.

Висновки

На сьогодні гуманітарна культура є одним із необхідних компетенцій сучасного фахівця, який якісно виконує професійні обов'язки та водночас займає активні позиції у суспільному житті. Для забезпечення якісної підготовки майбутніх фахівців у закладі вищої освіти відбувається періодичних контроль навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, у тому числі з дисциплін гуманітарного циклу.

У ТДАТУ Дмитра Моторного постійно відбувається процес моніторингу якості знань здобувачів вищої освіти, орієнтуючись на незалежний замір знань (перед іспитом) та на замір залишкових знань (після сесії, на початку наступного семестру). Для перевірки якості гуманітарної підготовки зріз знань здійснювався двічі за семестр під час І ПМК та ІІ ПМК). До процедури оцінювання було долучено 3 факультети, 303 здобувача вищої освіти, 16 спеціальностей, 19 груп. Запропонований алгоритм незалежний тестового оцінювання може бути використаний для проведення моніторингу якості навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з різних дисциплін. За результатами заліково-екзаменаційної сесії з курсу «Українська мова» (за професійним спрямуванням) маємо якість знань 62% та 93% успішність здобувачів вищої освіти.

1. Бодик О. П. Вдосконалення системи внутрішнього забезпечення якості професійної підготовки вчителів англійської мови та філологів. Актуальні проблеми науки та освіти : матеріали науково-практичної конференції (7 лютого 2020 р., Маріуполь). С. 188-190.

2. Гладких Г В., Шарова Т. М. Організація самостійної діяльності здобувачів вищої освіти засобами ІКТ. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. Т. 2. №. 69. С. 70-74.

3. Григор'єва В. А. Шляхи вдосконалення гуманітарної підготовки майбутніх інженерів. Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. 2018. № 82(3). С. 126-129.

4. Грозна Н. З. Значення гуманітарної складової у професійній підготовці менеджерів-економістів у ВТНЗ. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2012. № 6(29). С. 48-52.

5. Губіна С. І., Степанчук Ю. С. Стан забезпечення культури якості вищої освіти. Науковий часопис. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. № 74. С. 27-31.

6. Гуцоляк О. О. Роль гуманітарної підготовки як складової формування особистості майбутніх фахівців в системі вищої технічної освіти. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти. 2012. № 32-33(36-37). С. 46-55.

7. Кирикович В. Д., Козяр В. О., Гіроль А. М. Незалежне оцінювання знань здобувачів вищої освіти. Стан та перспективи впровадження в Національному університеті водного господарства та природокористування. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2017. № 16. С. 18-20.

8. Ковтун О. В., Сидоренко С. І. Незалежне оцінювання якості освітніх послуг здобувачами вищої освіти: досвід та перспективи. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2018. № 1(12). С. 52-60.

9. Ломейко О. П., Самойчук К. О., Олексієнко В. О. Внутрішня система забезпечення якості вищої освіти в Таврійському державному агротехнологічному університеті. Інженерна освіта у сфері харчової і готельної індустрії: виклики сьогодення» : тези Міжнародної науково-методичної конференції «2019. С. 140-142.

10. Осередчук О. А. Зовнішній та внутрішній моніторинг якості освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2022. № 200. С. 112-116.

11. Сидоренко Н. Внутрішнє забезпечення якості вищої освіти в Україні як суспільно-освітній пріоритет. Державне управління та місцеве самоврядування. 2016. № 4. С. 81-86.

12. Шевчук Т. Роль гуманітарної підготовки в технічному ВНЗ. Науковий вісник Миколаївського національного університету іменіВ.О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2016. № 1. С. 70-75.

13. Sharov S., Filatova O., Biliatska V, Yankova N. Analysis of the MOOC Capabilities for Student Training in the Humanities. International Journal of Emerging Technologies in Learning. 2021. Т. 16. № 22. С. 113-128.

References:

1. Bodyk O. P. (2020). Vdoskonalennia systemy vnutrishnoho zabezpechennia yakosti profesiinoi pidhotovky vchyteliv anhliiskoi movy ta filolohiv [Improving the system of internal quality assurance of professional training of English language teachers and philologists]. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Aktualniproblemy nauky ta osvity» (7 liutoho 2020 r., Mariupol). PP. 188-190. [in Ukrainian]

2. Hladkykh H., Sharova T. (2020). Orhanizatsiia samostiinoi diialnosti zdobuvachiv vyshchoi osvity zasobamy IKT [Organization of individual activities of higher education applicants with the using of informational and communicational technologies]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 2020. Т. 2. № 69. PP. 70-74. [in Ukrainian]

3. Hryhorieva V (2018). Shliakhy vdoskonalennia humanitarnoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv [Ways to improve the humanitarian training of future engineers]. Zbirnyk naukovykhprats. Pedahohichni nauky. № 82(3). PP. 126-129. [in Ukrainian]

4. Hrozna N. (2012). Znachennia humanitarnoi skladovoi u profesiinii pidhotovtsi menedzheriv-ekonomistiv u VTNZ [The importance of the humanitarian component in the professional training of managers-economists at VTNZ]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu. 2012. № 6(29). PP. 48-52. [in Ukrainian]

5. Hubina S., Stepanchuk Yu. (2020). Stan zabezpechennia kultury yakosti vyshchoi osvity [The state of providing a quality of quality of higher education]. Naukovyi chasopys. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii taperspektyvy. 2020. № 74. PP 27-31. [in Ukrainian]

6. Gutsolyak O. (2012). Rol humanitarnoi pidhotovky yak skladovoi formuvannia osobystosti maibutnikh fakhivtsiv v systemi vyshchoi tekhnichnoi osvity [Humanitarian role of training as a component of the formation of future experts in the higher technical education]. Problemy ta perspektyvy formuvannia natsionalnoi humanitarno-tekhnichnoi elity. № 32-33(36-37). PP. 46-55. [in Ukrainian]

7. Kyrykovych V, Kozyar V, Hyrol A. (2017). Nezalezhne otsiniuvannia znan zdobuvachiv vyshchoi osvity. Stan ta perspektyvy vprovadzhennia v Natsionalnomu universyteti vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia [Independent evalution of knowledge getter higher education. state and prospects of implementation in nuwee]. Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity. № 16. PP. 18-20. [in Ukrainian]

8. Kovtun O., Sydorenko S. (2018). Nezalezhne otsiniuvannia yakosti osvitnikh posluh zdobuvachamy vyshchoi osvity: dosvid ta perspektyvy [Students' assessment of the university education quality: experience and prospects]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia. № 1 (12). PP. 52-60. [in Ukrainian]

9. Lomeiko O. P., Samoichuk K. O., Oleksiienko V O. (2019). Vnutrishnia systema zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity v Tavriiskomu derzhavnomu ahrotekhnolohichnomu universyteti [The internal system of ensuring the quality of higher education in Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University]. Tezy Mizhnarodnoi naukovo-metodychnoi konferentsii «Inzhenerna osvita u sferi kharchovoi i hotelnoi industrii: vyklyky sohodennia». PP. 140-142. [in Ukrainian]

10. Oseredchuk O. (2022). Zovnishnii ta vnutrishnii monitoiynh yakosti osvity [External and internal monitoring of the quality of education]. Naukovizapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. № 200. PP. 112-116. [in Ukrainian]

11. Sydorenko N. (2016). Vnutrishnie zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity v Ukraini yak suspilno-osvitnii priorytet [Internal quality assurance of higher education in Ukraine as social and educational priority]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. № 4. PP 81-86. [in Ukrainian]

12. Shevchuk T. (2016). Rol humanitarnoi pidhotovky v tekhnichnomu VNZ [The role of humanitarian training at the technical universities]. Naukovyi visnykMykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky. № 1. PP. 70-75. [in Ukrainian]

13. Sharov S., Filatova O., Biliatska V, Yankova N. (2021). Analysis of the MOOC Capabilities for Student Training in the Humanities. International Journal of Emerging Technologies in Learning. Т. 16. № 22. С. 113-128.

Размещено на Allbest.ru