Виховання національно свідомої особистості в умовах російсько-української війни на основі застосування нових експериментальних технологій в освітній сфері України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виховання національно свідомої особистості в умовах російсько-української війни на основі застосування нових експериментальних технологій в освітній сфері України

Світлана Бойко,

У статті обґрунтовано важливість виховання національно свідомої особистості в умовах війни. Проаналізовано загальні концептуальні підходи до вивчення означеної проблематики, її методологічну та інструментальну складові. Авторка статті звертає увагу на різні аспекти національного виховання учнівської молоді на основі застосування системної методології й нових експериментальних технологій в освітній сфері, які сфокусовані на пріоритетності методу усної історії у вихованні національно свідомої особистості в закладах загальної середньої освіти України.

У статті здійснено науковий аналіз ефективності застосування методу усної історії, який розглядається як один із важливих і актуальних дослідницьких методів в освіті, що передбачає збір усних повідомлень (свідчень) людей (військових, волонтерів, колишніх учaсників aбо свідків конкретної історичної події), що стосуються конкретного історичного періоду чи процесу. Sa допомогою цього методу учні самостійно і невимушено формують свій погляд нa історичні події, здійснюють пошуково-дослідницьку діяльність та вчаться критично мислити.

Наведено основні форми, методи й заходи, в яких застосовується метод усної історії з метою виховання національно свідомої особистості. До них відносяться: біогрaфічні інтерв'ю, спілкувaння з членaми сім'ї нa конкретну історичну тему, спілкувaння з учасниками бойових дій, участь у проєктній діяльності, у проведенні уроків пам 'яті та уроків мужності, у літніх військово-спортивних таборах та інші.

Доведено, що метод усної історії активно застосовується не лише у закладах освіти, а й на загальнонаціональному рівні у формі різних освітніх проєктів і дозволяє ефективно реалізувати вимоги Концепції Нової української школи. виховання освітній учнівський

Ключові слова: виховання, освіта, війна, особистість, національна свідомість, експериментальні технології, метод усної історії.

Svitlana Boiko. Education of the personality who shares a sense of national consciousness in the conditions of the Russian-Ukrainian war based on the usage of new experimental technologies in the educational sphere of Ukraine

Key words: education; enlightenment; war; specialty; national awareness; experimental technologies; method of oral history.

Постановка проблеми. Зростаючий рівень вимог, які висуває сучасне життя до українських освітян в умовах війни в Україні, яка з новою силою розгорнулася Російською Федерацією 24 лютого 2022 року, зміни в економічній, політичній та соціальній сферах вимагають від педагогів надзвичайної мобілізації емоційних, психофізіологічних, когнітивних та професійних ресурсів, постійної готовності вирішувати наявні життєві проблеми.

У цих умовах не останню роль займає інноваційна освітня діяльність педагогів, що спрямована на розроблення й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень та розробок з різних питань, з виховання національно свідомої особистості, зокрема, що є дуже важливим для захисту і національної безпеки України.

Актуальність, гостра суспільна та наукова потреба в розв'язанні багатьох нагальних проблем, які виникли в цей непростий для України час, зумовили вибір теми дослідження.

Мета статті - узагальнити застосування системної методології й нових експериментальних технологій в освітній сфері, які сфокусовані на пріоритетності методу усної історії у вихованні національно свідомої особистості в закладах загальної середньої освіти України, на які звертається увага під час воєнних дій в Україні, спровокованих Російською Федерацією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У процесі теоретичного аналізу науково-методичної літератури з проблеми дослідження [4], вивчення та аналізу наукових підходів бралися до уваги праці І. Д. Беха [1], М.Й. Боришевського, Г.Г. Ващенка, О. І. Вишневського, О.В. Дьоміної, П.Р. Ігнатенка, І. О. Кучинської, Б.Ф. Мельниченко, О. І. Пометун, Ю. І. Римаренка, Р.Л. Сойчук [8], О.В. Сухомлинської, К. І. Чорної [11] та інших.

Зверталась увага на збірники наукових праць, у яких наводились результати опитувань учасників війни на Сході України 2014-2016 років [10], збірники праць, у яких висвітлювалися фрагменти спогадів очевидців протестних акцій під час Революції Гідності [6], збірники матеріалів науково- практичних конференцій, на яких обговорювалися проблеми сучасного українського соціуму в умовах війни [9] та інші.

Вагомою для дослідження стала читанка "Щоб не забули. Пам'ять про тоталітаризм в Європі" [12], яка створена в рамках спільного проєкту організацій та установ, що працюють разом на Платформі європейської пам'яті та сумління (Прага, Чеська Республіка) з метою вшанування пам'яті тих мільйонів невинних європейців, які стали жертвами тоталітаризму, чинили опір і боролися за відновлення вільного демократичного суспільства.

Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, який увібрав у себе системний, аналітичний, історичний, компаративний та культурологічний методи, що дозволило обґрунтувати особливості виховання національно свідомої особистості в конкретній історичній обумовленості.

Виклад основного матеріалу дослідження. Результати роботи зроблено на основі сучасних науково доведених досліджень, які були здійснені українськими і зарубіжними науковцями з точки зору застосування методу усної історії у вихованні національно свідомої учнівської молоді як в закладах освіти України, так і в європейських країнах.

Чимало вітчизняних і зарубіжних науковців вважають, що чим більше людей діляться своїми спогадами, переживаннями, емоціями щодо певної події, тим виразніше промальовується її об'єктивність, достовірність та масштабність. Наведемо приклади таких праць.

У збірнику "Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах" (Київ, 2016) [6], який підготували науковці Українського інституту національної пам'яті, висвітлено спогади митців щодо протестних акцій, які відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. (Цей період називають Революцією Гідності).

Цінним у цих спогадах є те, що вони допомагають зрозуміти унікальність, особливе значення та силу мистецтва у надзвичайних ситуаціях. Вони дуже актуальні й для сьогодення як важливі шляхи для об'єднання українців, підняття їх національного духу і віри у перемогу, створення мирного майбутнього як для України, так і для всього світу. Нині, оглядаючись назад, ми помалу усвідомлюємо, що події на Майдані змінили життя не лише України, а й світу загалом.

У книзі "Життя-тобі..." (Львів, 2015) [3] надруковані думки, малюнки та літературно-мистецькі твори українських дітей і учнівської молоді віком від 7 до 17 років з метою висвітлення подій 2013 -2015 років в Україні дитячими очима, щоб якомога повніше розкрити жахи військово-політичного конфлікту, спричиненого агресією Російської Федерації, яка призвела до військових дій на Сході України, окупації АР Крим та частини Донецької та Луганської областей. Саме в цей час в Україні вперше в історії незалежності з'явилася проблема масової внутрішньої вимушеної міграції українців. (За даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, розміщеної на головній сторінці Міністерства соціальної політики України, станом на 30 листопада 2020 р. взято на облік 1 458 999 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим).

Книга "Життя-тобі." надрукована як результат проведення однойменного Міжнародного літературно-мистецького конкурсу "Життя- тобі.", який організовував Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету "Львівська політехніка" (МІОК) спільно з норвезько-українською громадською організацією "Maidan Norway".

Завдяки цьому Конкурсу було також проаналізовано дитяче бачення і розуміння таких понять, як: "європейські цінності", "демократичні свободи", "єдність", "солідарність", "сім'я", "рідне місто", "рідна країна", "відстоювання інтересів держави", "страх", "біль", "безмежна любов до рідної землі", "розпач", "духовний світ дитини", "розуміння як дитяче серце і загалом тіло реагує на війну", "відчуття дитини, яка стала сиротою", "відчуття біженця", "скалічений світ", "знищений будинок, школа", "розстріл близьких людей на очах дитини", "рани, які не загоюються", "допомога", "захист", "підтримка", "зміна реальності", "мрії українських дітей", "віра у вільну Україну", "українська мова", "українська пісня", "український народ", "предки", "нескореність українських бійців", "перемога" тощо.

У читанці "Щоб не забули. Пам'ять про тоталітаризм в Європі" [12], яка призначена для учнів старших класів закладів освіти в усіх європейських країнах, розміщено розповіді про сміливців, які протистояли тоталітаризмові. У розповідях висвітлено історії про дітей, молодь, дорослих людей (жінок і чоловіків) різних професій (учителів, лікарів, інженерів, письменників, художників, військових, священників), різних культур і різного віросповідання (католики, протестанти, юдеї, цигани, мусульмани, атеїсти), яким вдалося вижити, або які трагічно загинули.

Завдяки методу усної історії вдалося зафіксувати історії 16 реальних людей з 16 європейських країн, що зазнали тоталітаризму. У цих розповідях відчувається невимовне горе і біль, які довелося пережити і перетерпіти від підсобників тоталітаризму. Водночас всі оповідачі звертали увагу на велике бажання отримати свободу і незалежність, зробити щось цінне для своєї країни і свого народу, наголошували на значенні людської гідності, сміливості, несхитності, віри та надії у краще майбутнє, відданості загальнолюдським цінностям.

Таким чином, метод усної історії як інструмент виховання національно свідомої особистості є досить актуальним як у мирний час, так і в часи воєнних дій.

Враховуючи, що сьогодні все більше українських громадських організацій, засобів масової інформації, журналістів вдаються до збору інформації про героїв російсько-української війни, волонтерів, представників територіальної оборони та цивільних громадян України, які беруть участь в обороні рідної землі від російських окупантів, починаючи з кінця 2013 року і продовжують нині, у 2022 році (у зв'язку з новою хвилею нищівних ударів Росії по Україні), підтверджується факт, що метод усної історії є дуже затребуваним в різних сферах діяльності, зокрема й в освітній.

Так, на основі результатів роботи експериментальних закладів загальної середньої освіти України, які брали участь у проведенні експериментів та реалізації інноваційних освітніх проєктів усеукраїнського рівня з національно - патріотичного виховання дітей і молоді та виховання свідомих громадян України, що проводилися в різних куточках України за останні 7 років, починаючи з 2015 року і до сьогодення [2], було з'ясовано, що в освітньому процесі з метою виховання національно свідомої особистості метод усної історії застосовувався в багатьох формах роботи, зокрема:

У у формах роботи, пов'язаних із вивченням родоводу (збирання історій життя своїх предків, вивчення традицій свого роду, сімейних цінностей, дослідження героїв свого роду, які боролися за незалежність України та інші);

У формах роботи, пов'язаних із вивченням історії свого краю, історії та культури України, традицій та звичаїв українського народу (збирання документів та матеріальних пам'яток з метою глибшого пізнання духовних і матеріальних цінностей свого народу, збирання фольклорних творів, пошукова робота в межах діяльності гуртків з українознавства, народознавства чи краєзнавства, робота у шкільному музеї та інші);

S у формах і методах роботи з військово -патріотичного виховання (участь у патріотичних клубах, організації "Пласт", у літніх військово - спортивних таборах, міській військово-патріотичній спортивній грі "Прорив", у інтелектуальних вікторинах "Пишаємося подвигами предків", "Видатні військові України", "Історія дипломатії", "Військове побратимство", заходах із популяризації серед учнів військової справи та здорового способу життя, фізичної культури, та інших);

S у пошуково-дослідницькій діяльності (спілкування з ветеранами російсько-української війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, підготовка матеріалу до шкільних газет на тему "Ветеран мого двору", "Солдатські вдови", "Збережемо пам'ять про подвиг", "Волонтерський рух в Україні у спогадах учасників", "Відчайдушна боротьба за місто Дебальцево", "Ворожий наступ на Мар'янку" та інші);

S у формах і методах, присвячених правам людини (підготовка до дискусії "Свобода чи вседозволеність", участь у клубі юних дипломатів та інші);

S у проведенні уроків пам'яті та уроків мужності (відзначення пам'ятних дат, проведення уроків за темами: "Їх славні імена в літописі Донеччини", "Наша вулиця носить ім'я героя війни", "В єдності наша сила", "Волонтер - мирний воїн", відзначення Дня захисника України та інші);

S участь у проєктній діяльності з використанням інформаційних та цифрових технологій (підготовка проєкту "Лише правдиві історичні факти", мета якого навчити учнів шукати підтверджуваний матеріал до інформації оповідача, вміння розпізнавати фейки і міфи від правдивих даних; проєкт історичних реконструкцій "Обірвані струни майбутнього нації" та інше);

S участь у заходах, присвячених українській писемності та мові, українській пісні (заходи на тему: "Бійці невидимого фронту: снаряд чи слово?", "І на сторожі поставлю слово.... І. Франко, Т. Шевченко, Леся Українка - постаті-символи національного мовного та культурного відродження", "Героїчна боротьба запорозького козацтва за волю в народних піснях та думах", "Тривалість історичної пам'яті кобзарського руху" та інші);

S участь у заходах, присвячених національній ідеї, загальнолюдським і національним цінностям, національно-культурній ідентичності (заходи на тему: "Національна ідентичність і народні традиції українців", "Захист територіальної цілісності в умовах російсько -української війни", "Значення української незалежності у минулому, сучасному та майбутньому" та інші).

Всі заходи і форми роботи проводилися з врахуванням вікових особливостей учнів та можливостей забезпечення класу (закладу освіти) технічними засобами навчання.

Варто звернути увагу й на те, що на виховання національно свідомої особистості впливають як зовнішні (об'єктивні), так і внутрішні (суб'єктивні) фактори. До зовнішніх (об'єктивних) факторів можна віднести соціально - історичні особливості, надзвичайні ситуації, військові дії, культурні традиції країни, прийняту в ній систему освіти та виховання. До внутрішніх (суб'єктивних) факторів, які впливають на виховання національно свідомої особистості, відносять індивідуальні особливості вихованців, рівень компетентності педагогів, їх здатність протистояти стресовим факторам і вміння знаходити безпечні шляхи вирішення конфліктних випадків в суспільно-несприятливих ситуаціях. До внутрішніх факторів відносять також ціннісні орієнтації учасників виховного процесу, психологічний клімат у колективі, стиль педагогічного керівництва, а також матеріальні умови, в яких відбувається процес національного виховання особистості.

Ці фактори є дуже важливими при застосуванні методу усної історії як для того, хто бере інтерв'ю, так і для того, хто відповідає на питання. Так, на основі результатів експерименту всеукраїнського рівня за темою "Система національно-патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України" (у 2015-2019 рр.) було з'ясовано, що на виховання національної свідомості учнів дуже сильно впливає думка батьків учнів та ставлення родини учня/ учениці до певних історичних подій чи ситуацій. Очевидним є факт, коли педагогам важко було переконати учнів у правдивості певних історичних подій, якщо думка батьків щодо обговорюваних ситуацій була іншою, ніж у вчителів. Виходило так, що ті аргументи, які вчителі наводили учням, потрібно було доносити і до батьків учнів.

Так, у Сватівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 6 Сватівської районної ради Луганської області з'явилася необхідність у створенні "Школи для батьків", мета якої полягала в активізації позитивного виховного впливу батьків на особистість дитини, підвищенні рівня психолого -педагогічних знань батьків за проблемою експериментальної роботи та розвитку знань з історії України [5].

У цілому, педагогічним колективом спільно з науковим керівником

О.В. Просіною (завідувачем кафедри філософії і освіти дорослих Центрального інституту післядипломної освіти Державного закладу вищої освіти "Університет менеджменту освіти", кандидатом педагогічних наук) було розроблено педагогічну технологію національно-патріотичного виховання учнів у закладі освіти з урахуванням специфіки та особливостей східного регіону України в умовах війни [7]. (Технологія спрямована на забезпечення поетапного формування нового українця та діє на основі національних та європейських цінностей шляхом впровадження інноваційних форм навчання та виховання).

У рамках запровадження цієї технології було створено історичний клуб "Terra incognita" (для учнів 14-17 років), головною метою якого є сприяння навчанню історії України на основі історії рідного краю, формування в учнів наукового світогляду та виховання національно свідомого громадянина України. Завдяки педагогічному експерименту у закладі освіти було збільшено години варіативної частини на вивчення різних факультативних курсів ("Пізнаємо Україну" з англійської мови, "Народознавство", "Українознавство", "Національно-патріотичне виховання старшокласників засобами народознавства", історико-правознавчого клубу "Феміда"; гуртка військово-патріотичного спрямування "Патріот" (для учнів 12 -17 років).

У ході експериментальної роботи були також апробовані програми: "Християнська етика в українській культурі" (для учнів 1 -4 класів) та "Християнська етика" (для учнів 5-11 класів), основною метою яких є сприяння духовно-моральному розвиткові дітей і прищеплення їм любові до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими моральними чеснотами, які водночас глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими.

За період роботи творчих груп її членами напрацьовані методичні рекомендації з проблеми дослідження (схвалені Науково -методичною радою комунальної установи "Сватівський районний методичний кабінет" протокол № 4 від 30.08.2019 р.), розробки щодо розкриття специфіки та особливостей виховання учнів східного регіону України, зокрема національно-патріотичного виховання в умовах гібридної війни.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, наведені форми і методи роботи з виховання національно свідомої особистості покликані формувати в особистості когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вміння ставити питання, аналізувати, шукати власні відповіді, брати участь у громадському житті, критично мислити, захищати власні інтереси, поважати інтереси і права інших, з повагою ставитися до думки співбесідника та інше.

У цілому, застосування системної методології й нових експериментальних технологій в освітній сфері, які сфокусовані на пріоритетності методу усної історії у вихованні національно свідомої особистості в закладах загальної середньої освіти України, на які звертається увага під час воєнних дій в Україні, спровокованих Російською Федерацією, сприяє формуванню стійких переконань учнів, розвиває їхню ініціативу, впливає на розвиток почуттів, моральних якостей, виховує громадянина- патріота України, який усвідомлює свою приналежність до українського народу, причетність до долі країни, її ролі у світовій спільноті, а також є носієм української культури, мови, береже історичну пам'ять, цінує культуру, традиції, виявляє повагу і любов до своїх батьків, родини.

Подальші розвідки з обраної теми можуть бути пов'язані з дослідженнями українських та зарубіжних освітніх проєктів і конкурсів, що передбачають застосування методу усної історії.

Список використаних джерел

1. Бех І. Д. Виховання особистості : підручник / Іван Дмитрович Бех. Київ: Либідь, 2008. 848 с.

2. Дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня у закладах освіти України: інформаційно-аналітичний довідник / Упорядники: С.М. Бойко, Л.М. Павлова, О. І. Кіян, Г.Е. Самойленко, І. Д. Кондратюк та ін.; За заг. ред. Ю. І. Завалевського, С.В. Кириленко. Київ: Редакційно- видавничий центр Київського Палацу дітей та юнацтва, 2020. 72 с.

3. "Життя-тобі...". Львів: Апріорі, 2015. 360 с.

4. Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам'ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах. Дніпро: ЛІРА. 2017. 196 с.

5. Літвінчук Н.В. Дослідно-експериментальна діяльність педагогічного колективу з формування національно-патріотичного світогляду учнів. Виховна робота в школі. 2017. № 11 (156) листопад. С. 2-6.

6. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах / упоряд. Тетяна Ковтунович, Тетяна Привалко; Укр. ін-т нац. пам'яті. Вип. 2. Київ: К.І.С., 2016. 304 с.

7. Просіна О. Специфіка патріотичного виховання учнів в умовах східного пограниччя України. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. Інститут проблем виховання НАПН України. Вип. 20. Кн.2. Київ, 2016. С. 151-163.

8. Сойчук Р.Л. Теоретико-методичні засади виховання національного самоствердження в учнівської молоді : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.07 / Сойчук Руслана Леонідівна. Київ, 2017. 573 с.

9. Українське суспільство в умовах війни: виклики сьогодення та перспективи миротворення: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, м. Маріуполь, 22 червня 2020 р. Маріуполь: ДонДУУ, 2020. 275 с.

10. Усна історія російсько-української війни (2014-2016 роки). Випуск 2. Київ, 2016. 464 с.

11. Чорна К. І. Інноваційні методи виховання патріотизму старшокласників в позакласній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Матеріали V Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій / Упоряд. Г.А. Назаренко. Черкаси, ЧОПОПП, 2013. С. 47-50.

12. Щоб не забули. Пам'ять про тоталітаризм в Європі. Читанка для учнів старших класів середньої школи в усіх європейських країнах / Ред. Джиліан Певез. 2015. 320 с.

13. REFERENCES

14. Bex I. D. Vy'xovannya osoby'stosti : pidruchny'k / Ivan Dmy'trovy'ch Bex. Ky'yiv : Ly'bid'. 2008. 848 p. [in Ukrainian].

15. Doslidno-ekspery' mental' na robota vseukrayins' kogo rivnya u zakladax

16. osvity' Ukrayiny': informacijno-anality'chny'j dovidny'k / Za zag. red. Yu. I. Zavalevs'kogo, S. V. Ky'ry'lenko. K.: redakcijno-vy'davny'chy'j centr Ky'yivs'kogo Palaczu ditej ta yunacztva. 2020. 72 p. [in Ukrainian].

17. "Zhy'ttya - tobi...". L'viy': Apriori. 2015. 360 p. [in Ukrainian].

18. Zbirka metody'chny'x rekomendacij do vidznachennya pam'yatny'x dat u zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladax. Dnipro / LIRA. 2017. 196 p. [in Ukrainian].

19. Litvinchuk N. V. Doslidno-ekspery'mental'na diyal'nist'

20. pedagogichnogo kolekty'vu z formuvannya nacional'no-patrioty'chnogo svitoglyadu uchniv. Vy'xovna robota v shkoli. # 11 (156) ly'stopad. 2017. P. 2-6. [in Ukrainian].

21. Majdan vid pershoyi osoby'. My'stecztvo na bary'kadax / uporyad. Tetyana Kovtunovy'ch, Tetyana Pry'valko; Ukr. in-t nacz. pam'yati. Vy'p. 2. Ky'yiv: K.I.S. 2016. 304 p. [in Ukrainian].

22. Prosina O. Specy'fika patrioty'chnogo vy'xovannya uchniv v umovax sxidnogo pograny'chchya Ukrayiny'. Teorety'ko-metody'chni problemy' vy'xovannya ditej ta uchnivs'koyi molodi: zb. nauk. pracz'. Insty'tut problem vy'xovannya NAPN Ukrayiny'. Vy'p. 20. Kn.2. Ky'yiv. 2016. P. 151-163. [in Ukrainian].

23. Sojchuk R. L. (2017). Teorety'ko-metody'chni zasady' vy'xovannya nacional'nogo samostverdzhennya v uchnivs'koyi molodi : dy's. ... doktora ped. Nauk : 13.00.07 / Sojchuk Ruslana Leonidivna. Ky'yiv, 573 p. [in Ukrainian].

24. Ukrayins'ke suspil'stvo v umovax vijny': vy'kly'ky' s'ogodennya ta

25. perspekty'vy' my'rotvorennya: materialy' III Vseukrayins'koyi naukovo-

26. prakty'chnoyi internet-konferenciyi, m. Mariupol', 22 chervnya 2020 r. Mariupol': DonDUU. 2020. 275 p. [in Ukrainian].

27. Usna istoriya rosijs'ko-ukrayins'koyi vijny' (2014-2016 roky'). Vy'pusk 2. Ky'yiv. 2016. 464 p. [in Ukrainian].

28. Chorna K. I. Innovacijni metody' vy'xovannya patrioty'zmu starshoklasny'kiv v pozaklasnij diyal'nosti zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv. Materialy' V Mizhnarodnogo festy'valyu pedagogichny'x innovacij / Uporyad. G. A. Nazarenko. Cherkasy', ChOPOPP. 2013. P. 47-50. [in Ukrainian].

29. Shhob ne zabuly'. Pam'yat' pro totalitary'zm v Yevropi. Chy'tanka dlya uchniv starshy'x klasiv seredn'oyi shkoly' v usix yevropejs'ky'x krayinax / Red. Dzhy'lian Pevez. 2015. 320 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru