Світові інновації у професійному навчанні дорослих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світові інновації у професійному навчанні дорослих

Олександр Савенко,

У статті розкриваються світові інновації у сфері професійного навчання дорослих. Також висвітлено світовий досвід у сфері організації професійного навчання дорослих. Доведено, що професіоналізація освіти дорослих потребує підготовки педагогів у цій сфері. Згідно з дослідженнями зарубіжних дослідників були розроблені рольова карта і функції спеціаліста андрагога, які допомагають вибудувати уявлення про свою проблему і прийняти рішення щодо навчального і професійного вибору дорослої людини. Охарактеризовані найбільш раціональні шляхи розвитку системи підготовки й удосконалення педагогічного персоналу для роботи з дорослими за кордоном. Підкреслено важливість розвитку освіти дорослих в Україні на основі зарубіжного досвіду. Доведено, що практика організації професійної освіти в зарубіжних країнах базується на різних формах неформальної та позаформальної освіти.

Охарактеризована нова програма, спрямована на зміну підходів до освіти дорослих, - New Adult Learning Movement (NA LM) - Рух за оновлення освіти дорослих. Зазначено, що програма NALMможе бути застосована для освіти дорослих практично в будь-якій освітянській сфері (технічній чи гуманітарній, вищій або післядипломній освіті), оскільки її мета - формування загальнолюдської культури через пробудження цілеспрямованої волі людини та розвиток власного незалежного судження особистості. інновація навчання дорослий

Окрема увага приділяється "валідації неформальної та інформальної освіти" (англ. - validation of non-formal and informal learning", скорочено - VNIL або VNFIL). У перекладі з української мови "підтвердження/визнання результатів неформальної та інформальної освіти".

Ключові слова: світові інновації, провідні чинники, освіта дорослих, андрагог, Рух за оновлення освіти дорослих, визнання результатів неформальної та інформальної освіти.

Oleksandr Savenko, Olga Kaitanovska, Iryna Shniukova. World Innovations in vocational Education of Adults

The article reveals global innovations in the field of adult vocational training. The world experience in the field of organization of professional training of adults is also covered. It is proved that the professionalization of adult education requires the training of teachers in this field. In accordance with the research of foreign researchers, a role map and functions of an andragogy specialist have been developed, which help to build an idea of one's problem and make decisions about the educational and professional choice of an adult. The most rational ways of development of the system of training and improvement ofpedagogical stafffor work with adults abroad are characterized. The importance of the development of adult education in Ukraine based on foreign experience is emphasized. It is proved that the practice of organizing vocational education in foreign countries is based on various forms of non-formal and informal education.

A new program aimed at changing approaches to adult education - New Adult Learning Movement (NALM) - Movement for the renewal of adult education. It is noted that the NALM program can be usedfor adult education in almost any field of education (technical or humanities, higher or postgraduate education), as its goal is to form a universal culture through the awakening of purposeful human will and development of independent judgment.

Special attention is paid to "validation of non-formal and informal education" (VNIL or VNFIL). Translated from the Ukrainian language as "confirmation / recognition of the results of non-formal and informal education. "

Key words: world innovations, leading factors, adult education, andragogy specialist, Movement for renewal of adult education, validation of non-formal and informal learning.

Постановка проблеми. Сьогодні у суспільстві знань освіта дорослих як складник неперервної освіти впродовж життя входитиме до життєвої парадигми особистості, забезпечуватиме підготовку особистості до успішної життєдіяльності в особистому й професійному аспектах в умовах трансформаційних змін. Аби не відстати від прогресивних змін, людина має формуватися як така, для якої знання є основою життя й діяльності, методологією пошуку й ухвалення рішень. Мало побороти відстань між засвоєними знаннями й діяльністю людини, треба зробити знання основою всієї її поведінки і життя у будь-якій сфері, її сутнісною основою. Для такої людини навчання, отримання нової інформації має стати сутнісною рисою способу життя. Людина розумна у ХХІ ст. - це людина, яка постійно навчається.

Зокрема людина, яка ще вчора вважалася освіченою, за сучасними критеріями є носієм застарілої інформації й слабко пристосована до умов існування, а вже завтра буде повністю непридатна до повноцінного життя внаслідок функціональної неграмотності. Усе це зумовлює втрату актуальності попереднього "кінцевого" типу освіти, яка неспроможна вирішувати низку зрослих суспільно-економічних та інших завдань. Уже сьогодні необхідність неперервності освіти перестає бути прерогативою одного періоду в житті людини. Стає очевидним, що система освіти XXI ст. матиме дві невід'ємні, взаємопов'язані складові: освіта і виховання дітей та молоді і освіта дорослих.

Основне завдання першої складової - соціалізація і перша професійна орієнтація. Тоді як головне завдання другої складової полягає у коригуванні соціальних орієнтирів дорослої людини, а також розвитку її професійних знань і умінь з урахуванням мінливих умов трудової і суспільної діяльності.

Отже, основною теоретичною новацією сучасної освітньої парадигми стало розширення поняття освіти. Освіту сприймають як сукупність дій, спрямованих на зміни установок й моделей поведінки людини шляхом передавання їм нових знань, розвитку нових умінь і навичок впродовж життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання освіти дорослих, а поряд з ним, і питання щодо фахівців, які можуть здійснювати освітню діяльність в освіті дорослих вивчають такі вчені, як Аніщенко О.[19], Зінченко С.[13; 19], Карпенко М.[14], Лук'янова Л.[19], Сігаєва Л.[19]. В напрямку вивчення розвитку особистості та виховання духовності складено праці Зайченко І.[13], Коберником О.[15]. Тема, що визначає взаємозв'язок педагогіки з психологією, освічена в працях Муліки К.[16], Овчарової Р.[17], Панка В.[18], але в них недостатньо розкривається робота психолога чи педагога з дорослими. На жаль, в основному увага в досліджуваних питаннях в сучасній Україні приділяється напрямку професійної освіти, соціальної реалізації особистості або розвитку особистості взагалі як супроводжувальному ефекту в освіті дорослих. Окремо розглядається розвиток духовної культури, й не стільки особистості дорослої людини, скільки фахівця: наприклад, працівника педагогічного персоналу або психолога [14; 19]. Аналіз останніх публікацій та досліджень виявив, що недостатньо вивчається питання світових інновацій у сфері професійної освіти дорослих. Тому вищеозначені питання потребують більш об'ємного погляду з точки зору закордонного досвіду у сфері професійної освіти дорослих, оскільки є затребуваним як з боку науки, так із боку соціальної і практичної життєдіяльності.

Мета статті - дослідити світові інновації у професійному навчанні дорослих.

Виклад основного матеріалу дослідження. Зауважимо, що освіта дорослих в багатьох економічно розвинених країнах розглядається серед стратегічних цілей суспільства. Визначаються три основні принципи розвитку освіти дорослих: неперервності, відкритості та доступності, дотримання яких дозволяє створити нові стратегії організації навчання й виховання дорослого населення.

Варто зазначити, що освіта дорослих, яка ґрунтується на концептуальних засадах навчання впродовж життя, є необхідною умовою людського існування. Навчатися необхідно людині, щоб бути. Саме так ще у 1972 р. сформулювали імператив нашого часу члени спеціальної комісії ЮНЕСКО, результатом діяльності якої стала фундаментальна праця "Учитися бути" ("Learning to be").

Неперервна освіта як "принцип, на якому ґрунтується організація системи освіти у цілому і, як наслідок, кожна її складова частина", визнається нині всіма діячами освіти і вченими. Цією ідеєю керуються у своїй діяльності в галузі освіти такі міжнародні організації, як ЮНЕСКО, Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Європейська рада й ін. У багатьох країнах (таких, наприклад, як Швеція, Франція, Іспанія, Канада, Великобританія, ФРН, США) концепція неперервної освіти офіційно покладена в основу державної політики в галузі освіти. Саме розвиток неперервної освіти є метою та одним із найважливіших факторів проведення реформ у системах освіти багатьох країн світу. "ЮНЕСКО розглядає освітній потенціал суспільства як сукупність усіх освітніх впливів через формальні, неформальні та інформальні джерела. Неперервна освіта спрямовується на створення системи освітніх інституцій для дорослих" [1].

З метою усунення недоліків у традиційній освіті дорослих, наприкінці 90-х рр. минулого століття в ряді європейських країн (Велика Британія, Нідерланди, Німеччина тощо) започатковано нову програму, спрямовану на зміну підходів до освіти дорослих, - New Adult Learning Movement (NALM) - Рух за оновлення освіти дорослих. Ініціював цей процес Конрад ван Хойтен - голландський учений, соціолог, педагог, визнаний у Європі фахівець з оптимізації організації навчання дорослих. Йому належить низька праць, виданих у Німеччині та перекладених у Великій Британії - результат 20- річного досвіду роботи з дорослими в Центрі соціального розвитку (Емерсон - коледж, Велика Британія), численні лекції та навчальні курси, які викладаються у багатьох країнах [7-9].

Програма NALM може бути застосована для освіти дорослих практично в будь-якій освітянській сфері (технічній чи гуманітарній, вищій або післядипломній освіті), оскільки її мета - формування загальнолюдської культури через пробудження цілеспрямованої волі людини та розвиток власного незалежного судження особистості.

З урахуванням новітніх підходів до сутності людини та її розвитку К. Ван Хойтен поклав в основу NALM такі основні взаємопов'язані принципи [6]: навчання людини як пробудження її волі. Пробудження волі - це пробудження мотивації до навчання, дефіцит якої так гостро відчувається в наш час. Навчання, зміни, розвиток - це три аспекти єдиного процесу, що триває все людське життя. Цей процес не повинен проходити спонтанно, він потребує певного спрямування. Навчання завжди означає, що треба зробити зусилля, подолати опір. В освіті дорослих має бути задіяна незалежна, самостійна воля людини, а той, хто навчає дорослих, повинен бути "митцем волі".

За програмою NALM в Україні проводяться семінари, орієнтовані на підвищення кваліфікації вальдорфських педагогів. Ця робота здійснюється спільно з Голландським науково-дослідним інститутом, який найбільш активно в Європі займається дидактико -методичними проблемами та дослідженнями в галузі освіти дорослих. Тривалість семінару - три роки, форма роботи - очно-заочна: двічі на рік впродовж двох тижнів проводяться інтенсивні заняття в різних містах України (Київ, Одеса, Харків тощо). Паралельно робота з педагогами здійснюється у школах, що працюють за вальдорфською системою. Як правило, один-два рази на тиждень педагоги збираються разом для спільної роботи.

Основні підходи, форми та методи програми NALM творчо використовуються також у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди для підготовки та перепідготовки вчителів для роботи в умовах реалізації Концепції "Нова Українська школа". Ця робота здійснюється в межах спецсемінару "Антропософська освіта дорослих" та спрямована на пробудження волі дорослого учня до навчання і власного розвитку у професійній і особистісній сферах, до розвитку раціонального й образно-емоційного типів мислення, набуття соціальної мобільності, усвідомлення відповідальності за свою діяльність тощо [8].

Можна констатувати, що в Україні з'явився інтерес до NALM - Руху за оновлення освіти дорослих. Це відкриває перспективи не лише перед розвитком вальдорфської педагогіки, вальдорфських шкіл, семінарів із підготовки викладацьких кадрів для них, але й для розроблення нових підходів до вдосконалення професійної освіти, що сприятиме подальшій інтеграції вітчизняної вищої школи до європейського та світового освітнього простору.

В доповіді наголошується, що за думкою провідних світових експертів, бізнесменів та економістів в недалекому майбутньому більшість підприємств малого та середнього бізнесу стануть глобальними (за оцінками деяких з них в найближчі 30 років показник глобалізації малого бізнесу має зрости з 6% до 60%). При цьому, інтеграція кращих освітянських практик та досвіду щодо професійної підготовки до підприємницької діяльності інших країн, зокрема, Польщі та інших країн ЄС, покликана забезпечити формування ефективних крос-національних підприємницьких команд з участю українських підприємців, здатних успішно працювати на спільний підприємницький результат одночасно з різних куточків світу. Тому рівень фахової підготовки педагогічного працівника на етапі сучасних змін парадигм в світовій економіці буде визначатися здатністю підготувати конкурентоспроможного підприємця - креативного, мобільного, інтелектуально розвиненого, самоорганізованого, здатного здійснювати підприємницьку діяльність ефективно та результативно саме сьогодні.

У розвинутих країнах диверсифікації шляхів та методів формування професійної компетентності фахівців сприяє широко аспектна діяльність систем професійної освіти. Особливу роль у формуванні та вдосконаленні професійної компетентності відіграє післядипломна освіта, тобто постійне навчання після закінчення вищого навчального закладу.

У сучасних організаціях і на підприємствах, як зауважує О. Баніт, "набуває поширення орієнтація на інноваційний тип навчання для придбання нових знань, нових моделей мислення, за допомогою яких формується новий виробничий потенціал прикладом інноваційного за формою і змістом навчання персоналу в системі внутрішньофірмової підготовки є корпоративне навчання" [7].

У розвитку персоналу за кордоном перевага надається промисловим підприємствам і фірмам. Наприклад, у приватних фірмах США наприкінці 2000-х рр. 1,8 млрд дол. були спрямовані на реалізацію власних програм і 600 млн дол. на оплату навчання співробітників в інших організаціях: університетах, коледжах, навчальних центрах інших фірм, професійних об'єднаннях.

Зауважимо, що практично всі великі промислові компанії та фірми у США мають у своїх штатах викладачів відповідного профілю, загальна чисельність яких сягає 45 тис. осіб [10; 13].

У зарубіжних фірмах набуло поширення корпоративне навчання, метою якого є підвищення продуктивності праці та ефективності діяльності організації. У порівнянні з традиційним професійним навчанням, корпоративне має певні переваги, а саме:

- стрімкий розвиток науки і техніки, динамічність соціальних змін зумовлюють появу нових сфер діяльності, тому корпоративне навчання має випереджувальний характер порівняно з потребами практики;

- корпоративне навчання є мотиваційним і спрямоване на формування потреби оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками, що забезпечується усвідомленням персоналом необхідності саморозвитку та самореалізації;

- у процесі корпоративного навчання виробничий персонал отримує додаткові можливості для професійного зростання як у межах організації, так і поза нею;

- корпоративне навчання сприяє загальному інтелектуальному розвитку людини, зміцнює впевненість у собі;

- корпоративне навчання неперервне (як у набутті професійних знань, умінь та навичок, так і в соціально-культурному розвитку);

- система корпоративного навчання динамічна, гнучка, мобільна, адаптивна до постійних змін, що відбуваються в суспільстві, економіці, на виробництві;

- корпоративне навчання вимагає ініціативності і креативності [8].

Наголосимо, що корпоративне навчання буде ефективним, якщо воно відбуватиметься не тільки у бізнес-тренінгах, семінарах, курсах, а й у межах корпоративних університетів, які організовуються компаніями з метою здійснення професійної підготовки та організації неперервного навчання виробничого персоналу. Особливістю корпоративного університету є гнучка орієнтація на організацію навчання за затребуваними ринком праці напрямками і обсягами. Водночас позитивним моментом є те, що корпоративний університет не тільки пропонує програми навчання, а й виявляє потребу в навчанні в рамках організації.

В європейському освітньому просторі для позначення зазначених процесів послуговуються терміном, що дослівно перекладається як "валідація неформальної та інформальної освіти" (англ. - validation of non-formal and informal learning", скорочено - VNIL або VNFIL). В україномовному дискурсі вживають термін "підтвердження/визнання результатів неформальної та інформальної освіти".

У контексті висвітлення європейського досвіду у галузі визнання результатів неформальної та інформальної освіти вважаємо за доцільне використовувати європейський термін в українському перекладі (скорочено ВНФІО), щоб уникнути можливих непорозумінь чи неоднозначного трактування.

ВНФІО вважають ключовим чинником успіху стратегій навчання упродовж життя [4], оскільки визнання результатів неформальної освіти значно розширює освітні можливості для усіх членів суспільства. Зокрема, цей процес набуває особливої вагомості як спосіб досягнення наступного вищого рівня професійної (професійно-технічної) освіти від першого початкового до третього вищого рівня, чи отримання фахової передвищої освіти, чи як альтернативний шлях здобуття вищої освіти чи одного із її рівнів.

ВНФІО має низку переваг, однією з яких є розширення можливостей працівників з низькою кваліфікацією та людей з обмеженими можливостями. З точки зору суспільства, визнання результатів неформальної та інформальної освіти допомагає визначити та оцінити їхні навички та потенціал. З точки зору ринку праці ВНФІО може сприяти підвищенню рівня працевлаштування громадян або ліквідації дефіциту деяких професій, наприклад в економічному секторі. А з точки зору освіти, це - ще один інструмент, який може полегшити і заохочувати дорослих до навчання упродовж життя, зокрема тих, хто має належну кваліфікацію, завдяки своїй самоосвіті, професійному досвіду чи волонтерській діяльності, однак не має документу закладу формальної освіти, 497 що засвідчує цю кваліфікацію. Крім перерахованих, ВНФІО має й інші переваги. Наприклад, може прибрати такі бар'єри для навчання, як брак часу чи фінансування своєї освіти; може скоротити час на здобуття освіти. Для людей, які працюють це надзвичайно важливо, оскільки зменшується час не на робочому місці, а навчання відповідає їхнім індивідуальним потребам і запитам.

Аналіз останнього звіту Європейської комісії з ВНФІО (2019 р.) свідчить, що у 30 країнах-членах Євросоюзу та Туреччині діє система ВНФІО чи, принаймні, розвивається. У всіх країнах, крім Хорватії, є хоча б одна дійова система, яка дозволяє особі отримати кваліфікацію шляхом перевірки її неформального чи інформального навчання. Перевірка з метою підтвердження дозволяє особам отримати повну або частину офіційної кваліфікації в одному із секторів освіти (загальної, вищої, професійної чи освіти дорослих) у вигляді зарахування кредитів або модулів [10].

Зауважимо, що механізми підтвердження результатів неформального та інформального навчання діють не у всіх секторах освіти. Найбільш характерним місцем є сфера професійної і вищої освіти. Так, у секторі загальної освіти такі механізми впроваджено лише на 15%, в освіті дорослих - на 23%, у вищій освіті - на 27%, у професійній освіті - на 28% [10]. Важливим є те, що 60% країн, що подали статистичні дані, спрямовані на розвиток комплексної системи ВНФІО. Водночас 40% країн є прибічниками секторального підходу. Іншими словами, вони розробляють нормативне забезпечення та стратегії для кожного окремого сектору освітньої системи.

Франція, Норвегія, Данія та Фінляндія - країни, де впроваджуються комплексні системи ВНФІО, що ґрунтуються на вже наявних системах професійної підготовки. У Великобританії, зокрема, у Шотландії, секторальний підхід пронизує всі сектори освіти. В деяких європейських країнах також використовуються комплексні підходи, однак їхні системи менш усталені. Це характерно для Іспанії, Польщі, Італії та Румунії. Разом з тим, Португалія, Ісландія, Бельгія, Ірландія, Австрія та Словенія - країни, які реорганізують чинні системи перевірки та підтвердження результатів неформальної та інформальної освіти з метою забезпечити схеми перевірки, узгоджені між усіма секторами освіти. І лише кілька країн мають досить обмежені системи ВНФІО, наприклад Греція, Словаччина та Чеська Республіка, де ВНФІО діє на початковому етапі професійної освіти.

Незалежно від підходу, обраного для реалізації ВНФІО, усім європейським країнам притаманна подібна риса - використання формального освітнього середовища для перевірки, підтвердження результатів набутих знань, умінь і навичок шляхом неформального або інформального навчання. Насамперед йдеться про впровадження національних кваліфікаційних рамок.

Так, у Польщі Міністерство національної освіти було відповідальним за координацію впровадження інтегрованої кваліфікаційної системи (IQS), прийнятої в 2015 р. У ній описано всі кваліфікації, що присвоюються уповноваженими органами Польщі, і вона містить два основних елементи: Польську рамку кваліфікацій (PQF) та Інтегрований реєстр кваліфікацій (IQR).

Вивчення звіту Європейської Комісії за 2019 р. свідчить, що 26 із 35 країн - членів Євросоюзу використовують однакові стандарти для ВНФІО і для формальної освіти принаймні в одному із секторів системи освіти, про які йшлося вище. А у 12 країнах стандарти підтвердження результатів однакові у всіх освітніх секторах. У професійній освіті 21 країна використовує ті ж самі стандарти і для валідації результатів формального і неформального навчання. Як зазначається у Звіті, це демонструє високий рівень неформального професійного навчання, якщо його вимірюють так само як і формальне за допомогою компетентностей і професійних стандартів [12].

На жаль, в Україні не існує належної нормативно-правової бази щодо освіти дорослих. У Законі України "Про освіту" є положення щодо освіти дорослих (ст. 18) [1], але цього не достатньо. Проєкт Закону України "Про освіту дорослих" знаходиться на розгляді у Верховній Раді України [3]. Згадані фактори гальмують розвиток освіти дорослих в нашій державі.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Проведений аналіз світових інновацій та провідних чинників у професійній освіті дорослих засвідчив, що коло обов'язків різноманітних освітніх закладів, що надають послуги у сфері професійного навчання дорослих, постійно розширюється у напрямку сприяння професійному становленню самодостатніх громадян.

Система організації професійного навчання дорослих в Україні ще не сформувалась за зразком зарубіжних країн, як впорядкована сукупність взаємопов'язаних між собою інституцій, до основних завдань яких належить забезпечення потреб дорослих в освітніх послугах, а роботодавців - у кваліфікованій робочій силі.

Зростання ролі освіти дорослих обумовлене навчальними потребами дорослого населення в умовах швидкого розвитку та зміни виробничих технологій, змінюваною ситуацією на ринку праці.

Зважаючи на важливу роль професійного навчання дорослих у зарубіжних країнах, одним завдань є виявлення проблем та окреслення перспектив її розвитку як системи інституцій, що виконують завдання, пов'язані з побудовою кар'єри та освітою дорослих. Крім того, існує нагальна необхідність ухвалення Закону України "Про освіту дорослих".

Практика діяльності закладів освіти за кордоном засвідчила необхідність широкого запровадження спеціальних методик та підходів у навчанні дорослих осіб та можливість повною мірою реалізувати андрагогічну модель професійного навчання.

У цьому контексті необхідно продовжити роботу над створенням сприятливих умов забезпечення доступності якісного професійного навчання для різних категорій дорослого населення в Україні.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про освіту": чинне законодавство станом на 05 червня 2018 року. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text

2. Наказ МОН України №425 "Про фінансування спільних українсько-німецьких науково-дослідних проектів у 2017 р." від 20 березня 2017 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/npa/5a1fea177485b.pdf

3. Проект Закону України "Про освіту дорослих" URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73746

4. Балашова Н.В. Змішано-дуальна форма - як один із напрямів розвитку інноваційної складової системи професійного навчання безробітних. Науковий вісник Херсонського державного університету (Серія "Економічні науки"). Херсон: 2018. Вип. 28, частина 2. С. 116-119.

5. Баришніков В.М. Неформальне навчання в процесах соціальної адаптації переміщених осіб та учасників АТО. Роль держави та громадського сектору в соціальній адаптації переміщених осіб із зони агресії РФ та учасників АТО: збірник матеріалів круглого столу до Дня захисника України. (Київ, 17 жовтня 2018 року) / за заг. ред. Р.В. Войтович, П.В. Ворони. Київ: ТОВ "Видавничий дім "АртЕк", 2019. 329 с. С. 142-149.

6. Баришніков В.М. Інноваційні механізми надання соціальних послуг із залучення безробітних до підприємництва державною службою зайнятості. Науково-практичне забезпечення надання публічних послуг в умовах децентралізації: збірник матеріалів доповідей та тез науково - практичної інтернет-конференції, Київ, 4 грудня 2019 року.URL: https://ipk.edu.ua/wp-content/uploads/2019/07/Tezy-2018.pdf

7. Баришніков В.М. Освіта дорослих як важливий чинник сфери зайнятості в сучасних умовах децентралізації. Інституційні трансформації ринку праці в умовах євроінтеграції: збірник матеріалів доповідей та тез міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 12 листопада 2019 року / за заг. ред. Р.В. Войтович, П.В. Ворони. Київ, ТОВ "Видавничий дім "АртЕк", 2019. С. 67-71.

8. Балашова Н.В., Грамма О.В., Ортікова Н.В. Використання професійної діагностики в роботі спеціаліста служби зайнятості: аналіт. записка. К.: ІПК ДСЗУ, 2019. 20 с.

9. Стадник М.М., Савенко О.О. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток системи освіти дорослих і ринок праці України: наукова доповідь / за заг. ред. Р.В. Войтович. Київ: ІПК ДСЗУ, 2019. 66 с.

10. Грамма О.В. Вплив процесів глобалізації на формування перспективних професій в умовах ринку праці. Матеріали круглого столу "Глобалізація ринку праці: виклики для України", 11 грудня 2019 р. Київ: ІПК ДСЗУ, 2020. С. 7-11.

11. Грамма О.В. Професійний відбір на вакантні посади фахівців центрів зайнятості, які виконують функції кар'єрного радника. Форум прямої демократії: матеріали наук.-практ. конф. 4 груд. 2019 р. Київ, ІПК ДСЗУ, 2020. С.14-18.

12. Зайченко І. В. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих пед. навч. закладів, 2-е вид. Київ: Освіта України; КНТ, 2008. 528 с.

13. Зінченко С.В. Психологічні особливості неформальної освіти дорослих. Наукова еліта у розвитку держав: матеріали ІІ наук.-практ. конф. 9-10 жовтня 2012 р. Київ, 2012. С. 87-90.

14. Карпенко М. Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика. URL:http://www.niss.gov.ua/articles/252/

15. Коберник О.М. Організація виховного процесу на засадах психолого-педагогічного проектування. Педагогические науки. Сер. Метод. основы воспит. процесса. 2010. URL: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm

16. Муліка К.М. Діяльність психологічної служби: методичні та етичні акценти: методичний посібник / Упорядник К.М. Муліка. Полтава: ПОІППО, 2007. 187 с.

17. Овчарова Р.В. Практическая психология образования: учеб. пособие для студ. психол. фак. ун-тов. М.: Издательский центр "Академия", 2003. 448 с.

18. Панок В.Г. Теоретико-методологічні засади розвитку практичної психології в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д -ра психол. н. Київ, 2011. 28 с.

19. Сучасні технології освіти дорослих: посібник / авт. кол.: О.В. Аніщенко, Л.Б. Лук'янова, Л. Є. Сігаєва, С.В. Зінченко, О.В. Баніт, Н. І. Дорошенко. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 182 с.

20. REFERENCES

21. Zakon Ukrayiny' "Pro osvitu": chy'nne zakonodavstvo stanom na 05 chervnya 2018 roku. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

22. Nakaz MON Ukrayiny' #425 "Pro finansuvannya spil' ny'x ukrayins'ko - nimecz'ky'x naukovo-doslidny'x proektiv u 2017 r." vid 20 bereznya 2017 r. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/npa/5a1fea177485b.pdf [in Ukrainian].

23. Proekt Zakonu Ukrayiny' "Pro osvitu dorosly'x" URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73746 [in Ukrainian].

24. Balashova N. V. Zmishano-dual'na forma - yak ody'n iz napryamiv rozvy'tku innovacijnoyi skladovoyi sy'stemy' profesijnogo navchannya bezrobitny'x. Naukovy'j visny'k Xersons'kogo derzhavnogo universy'tetu (Seriya "Ekonomichni nauky'"). Xerson: 2018. Vy'p. 28, chasty'na 2. S. 116-119. [in Ukrainian].

25. Bary'shnikov V. M. Neformal'ne navchannya v procesax social'noyi adaptaciyi peremishheny'x osib ta uchasny'kiv ATO. Rol' derzhavy' ta gromads'kogo sektoru v social'nij adaptaciyi peremishheny'x osib iz zony' agresiyi RF ta uchasny'kiv ATO: zbirny'k materialiv kruglogo stolu do Dnya zaxy'sny'ka Ukrayiny'. (Ky'yiv, 17 zhovtnya 2018 roku) / za zag. red. R. V. Vojtovy'ch, P. V. Vorony'. Ky'yiv: TOV "Vy'davny'chy'j dim "ArtEk", 2019. 329 s. S. 142149. [in Ukrainian].

26. Bary'shnikov V. M. Innovacijni mexanizmy' nadannya social'ny'x

27. poslug iz zaluchennya bezrobitny'x do pidpry'yemny'cztva derzhavnoyu sluzhboyu zajnyatosti. Naukovo-prakty'chne zabezpechennya nadannya publichny'x poslug v umovax decentralizaciyi: zbirny'k materialiv dopovidej ta tez naukovo- prakty'chnoyi intemet-konferenciyi, Ky'yiv, 4 grudnya 2019 roku.URL: https://ipk.edu.ua/wp-content/uploads/2019/07/Tezy-2018.pdf [in Ukrainian].

28. Bary'shnikov V. M. Osvita dorosly'x yak vazhly'vy'j chy'nny'k sfery' zajnyatosti v suchasny'x umovax decentralizaciyi. Insty'tucijni transformaciyi ry'nku praci v umovax yevrointegraciyi: zbirny'k materialiv dopovidej ta tez mizhnarodnoyi naukovo-prakty'chnoyi konferenciyi. Ky'yiv, 12 ly'stopada 2019 roku / za zag. red. R. V. Vojtovy'ch, P. V. Vorony'. Ky'yiv, TOV "Vy'davny'chy'j dim "ArtEk", 2019. S. 67-71. [in Ukrainian].

29. Balashova N. V., Gramma O. V., Ortikova N. V. Vy'kory'stannya profesijnoyi diagnosty'ky' v roboti specialista sluzhby' zajnyatosti: analit. zapy'ska. K.: IPK DSZU, 2019. 20 s. [in Ukrainian]. [in Ukrainian].

30. Stadny'k M. M., Savenko O. O. Vply'v globalizacijny'x procesiv na rozvy'tok sy'stemy' osvity' dorosly'x i ry'nok praci Ukrayiny': naukova dopovid' / za zag. red. R. V. Vojtovy'ch. Ky'yiv: IPK DSZU, 2019. 66 s. [in Ukrainian].

31. Gramma O. V. Vply'v procesiv globalizaciyi na formuvannya perspekty'vny'x profesij v umovax ry'nku praci. Materialy' kruglogo stolu "Globalizaciya ry'nku praci: vy'kly'ky' dlya Ukrayiny'", 11 grudnya 2019 r. Ky'yiv: IPK DSZU, 2020. S. 7-11. [in Ukrainian].

32. Gramma O. V. Profesijny'j vidbir na vakantni posady' faxivciv centriv zajnyatosti, yaki vy'konuyut' funkciyi kar'yernogo radny'ka. Forum pryamoyi demokratiyi: materialy' nauk.-prakt. konf. 4 grud. 2019 r. Ky'yiv, IPK DSZU, 2020. S. 14-18. [in Ukrainian].

33. Zajchenko I. V. Pedagogika: navchal'ny'j posibny'k dlya studentiv vy'shhy'x ped. navch. zakladiv, 2-e vy'd. Ky'yiv: Osvita Ukrayiny'; KNT, 2008. 528 s. [in Ukrainian].

34. Zinchenko S. V. Psy'xologichni osobly'vosti neformal'noyi osvity' dorosly'x. Naukova elita u rozvy'tku derzhav: materialy' II nauk.-prakt. konf. 9-10 zhovtnya 2012 r. Ky'yiv, 2012. S. 87-90. [in Ukrainian].

35. Karpenko M. Osvita protyagom zhy'ttya: svitovy'j dosvid i ukrayins'ka prakty'ka. URL:http://www.niss.gov.ua/articles/252/ [in Ukrainian].

36. Koberny'k O. M. Organizaciya vy'xovnogo procesu na zasadax

37. psy'xologo-pedagogichnogo proektuvannya. Pedagogy'chesky'e nauky'. Ser. Metod. osnovbi vospy't. processa. 2010. URL:

38. http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm [in

39. Ukrainian].

40. Mulika K. M. Diyal'nist' psy'xologichnoyi sluzhby': metody'chni ta ety'chni akcenty': metody'chny'j posibny'k / Uporyadny'k K. M. Mulika. Poltava: POIPPO, 2007. 187 s. [in Ukrainian].

41. Ovcharova R. V. Prakty'cheskaya psy'xology'ya obrazovany' ya: ucheb. posoby'e dlya stud. psy'xol. fak. un-tov. M.: Y'zdatel'sky'j centr "Akademy'ya", 2003. 448 s. [in Ukrainian].

42. Panok V. G. Teorety'ko-metodologichni zasady' rozvy'tku prakty'chnoyi psy'xologiyi v Ukrayini: avtoref. dy's. na zdobuttya nauk. stupenya d-ra psy'xol. n. Ky'yiv, 2011. 28 s. [in Ukrainian].

43. Suchasni texnologiyi osvity' dorosly'x: posibny'k / avt. kol.: O. V. Anishhenko, L. B. Luk'yanova, L. Ye. Sigayeva, S. V. Zinchenko, O. V. Banit, N. I. Doroshenko. Kirovograd: Imeks-LTD, 2013. 182 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru