Проблеми консультування з питань розвитку молодіжного підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми консультування з питань розвитку молодіжного підприємництва

Людмила Базиль, доктор педагогічних наук, доцент, учений секретар; Валерій Орлов, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар'єри Інституту професійної освіти НАПН України

Abstract

Problems of consulting on youth entrepreneurship development

Lydmyla Bazyl, Doctor of Science in Pedagogy, Associate Professor, Academic Secretary, Valerii Orlov Doctor of Science in Pedagogy, Professor, Senior Research Fellow of Professional Career Laboratory, Institute of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine

The relevance is due to the acute need of society for the development of Youth Entrepreneurship as a priority direction of civilizational progress in economically developed countries of the world and an important way to increase the level of employment of the population, which requires recognition and consideration by legislators of the significance of this phenomenon, as well as involvement of young citizens of Ukraine in the processes of consideration and decision-making. This relevance will be especially evident in the post-war period, when the revival of the Ukrainian economy and society will require the creation of thousands of new jobs.

Objective: to study the state of development of the problem of consulting on Youth Entrepreneurship, which requires urgent solutions in the field of vocational (vocational and technical) education.

Methods: general theoretical methods of analysis and synthesis of scientific works, generalization of worldview positions and interpretive options for understanding the essence of Youth Entrepreneurship counselling; theoretical analysis, comparison and generalization of conceptual views on the problem under study.

Results: the main problems of advising applicants for Vocational Education on Youth Entrepreneurship are identified and characterized: there is no orientation of teachers and masters of industrial training, and therefore students, to the conditions of a modern market economy, which are dynamically changing; lack of knowledge of teachers and applicants for Vocational Education of non-economic specialties on the issues of assessment and management of market processes under the conditions when continuous and quite significant changes in technologies, sales markets and needs of future young entrepreneurs have become commonplace, and organizers - beginners of small and medium-sized businesses, trying to ensure their competitiveness, are forced to respond to this using the limited resources that they have; imperfection of the procedure for the implementation of psychological counselling on Youth Entrepreneurship, which provides, first of all, the analysis of specific situations that arise in the course of entrepreneurial, business activities, and providing timely assistance to the future entrepreneur in making the most adequate decisions.

Conclusions: it is established that representatives of State Institutions and societies of developed countries of the world as a whole show a significant interest in the development of Youth Entrepreneurship; at the same time, it is proved that in the conditions of dynamic development of the market economy, there is a lack of orientation of subjects of the educational process to the realities of economic life; improvement requires awareness of teachers and applicants of Vocational Education of non-economic specialties in the assessment and management of market processes; the lack of clear procedures and methods of consulting on Youth Entrepreneurship of subjects of educational processes of Vocational Education Institutions requires scientific research at the theoretical-methodological and conceptual-methodological levels; it is argued that the purposeful and scientifically base d organization of consulting on Y outh Entrepreneurship will contribute to solving the problems highlighted in the article, establishing Youth Entrepreneurship as one of the priority tasks of reviving the country's economy in the post-war period and its modernization in accordance with the requirements of the European Union.

Keywords: Vocational Education, Youth Entrepreneurship, entrepreneurial activity, consulting on Youth Entrepreneurship, consulting technology.

Реферат

Актуальність зумовлена гострою потребою суспільства у розвитку молодіжного підприємництва як пріоритетного напряму цивілізаційного прогресу економічно розвинених країн світу і важливого способу зростання рівня зайнятості населення, що потребує визнання й урахування законодавцями значущості цього явища, а також залучення молодих громадян України до процесів розгляду й ухвалення відповідних рішень. Особливо ця актуальність проявиться у повоєнний час, коли відродження економіки України і суспільство потребуватиме створення тисяч нових робочих місць.

Мета: дослідити стан розробленості проблеми консультування з молодіжного підприємництва, що потребує нагального вирішення у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

Методи: загальнотеоретичні методи аналізу і синтезу наукових праць, узагальнення світоглядних позицій та інтерпретаційних варіантів розуміння суті консультування з молодіжного підприємництва; теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення концептуальних поглядів щодо досліджуваної проблеми.

Результати: виявлено й схарактеризовано основні проблеми щодо консультування здобувачів професійної освіти з питань молодіжного підприємництва: відсутня зорієнтованість викладачів і майстрів виробничого навчання, а відтак і учнів, до умов сучасної ринкової економіки, котрі динамічно змінюються; недостатність знань педагогічних працівників і здобувачів професійної освіти неекономічних спеціальностей із питань оцінювання та управління ринковими процесами в умовах, коли безперервні та досить суттєві зміни в технологіях, ринках збуту та потребах майбутніх молодих підприємців стали звичайним явищем, і організатори-початківці малого і середнього бізнесу, прагнучи забезпечити свою конкурентоспроможність, змушені на це реагувати, використовуючи ті обмежені ресурси, які вони мають; недосконалість процедури щодо здійснення психологічного консультування з молодіжного підприємництва, що передбачає, перш за все, аналіз конкретних ситуацій, котрі виникають у ході підприємницької, бізнес-діяльності, та надання своєчасної допомоги майбутньому підприємцеві у прийнятті найбільш адекватних рішень.

Висновки: встановлено, що представники державних інституцій і суспільства розвинених країн світу загалом виявляють значну зацікавленість у розвитку молодіжного підприємництва; водночас доведено що умовах динамічного розвитку ринкової економіки спостерігається недостатня зорієнтованість суб'єктів освітнього процесу на реалії економічного життя; вдосконалення вимагає обізнаності педагогічних працівників і здобувачів професійної освіти неекономічних спеціальностей у питаннях оцінювання та управління ринковими процесами; нерозробленість чітких процедур і методик консультування з молодіжного підприємництва суб'єктів освітніх процесів закладів професійної освіти потребує проведення наукових досліджень на теоретико-методологічному і концептуально-методичному рівнях; аргументовано, що цілеспрямована і науково обґрунтована організація консультування з молодіжного підприємництва сприятиме вирішенню висвітлених у статті проблем, утвердженню молодіжного підприємництва як однієї з пріоритетних задач відродження економіки країни у повоєнний час і її модернізації у відповідності до вимог Європейського Союзу.

Ключові слова: професійна освіта, молодіжне підприємництво, підприємницька діяльність, консультування з молодіжного підприємництва, технологія консультування.

Вступ

Пріоритетним напрямом цивілізаційного прогресу економічно розвинених країн світу і важливим способом зростання рівня зайнятості населення справедливо визнається молодіжне підприємництво. В Україні громадянам у віці від 15 до 28 років надаються державні гарантії щодо працевлаштування на строк не менше двох років, а «випускникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної та комунальної форм власності, потреба в яких була визначена державним замовленням держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років» (Кодекс законів про працю України, 2022, ст. 197; Закон України Про основні засади молодіжної політики, 2021, ст. 22).

При цьому серед основних пріоритетів молодіжної політики визначено: «залучення молоді до участі в суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, а також підвищення мобільності, соціальної і культурної інтеграції молоді в суспільне життя України та світу» (Національна молодіжна стратегія до 2030 року, 2021). Успішна їх реалізація сприятиме якісним змінам у суспільстві та вдосконаленню різних сфер суспільного життя за умови визнання й урахування законодавцями значущості молодіжного підприємництва. Тому-то важливо залучати молодих громадян України до процесів розгляду й ухвалення відповідних рішень, що позиціонуємо як провідну умову розвитку інноваційного потенціалу Української держави. У цьому зв'язку актуалізується необхідність дослідження проблеми консультування здобувачів професійної освіти з питань молодіжного підприємництва.

Джерела

В українському науково-практичному дискурсі явище молодіжного підприємництва з початку ХХІ століття перебуває у фокусі наукових пошуків фахівців із економіки (Дави- дюк, 2019; Думанська, 2013; Капліна, 2021; Ку- цоконь, 2006; Левченко, 2009; Піддубна, 2013). Теоретичні та методичні засади підготовки здо- бувачів професійної і вищої освіти до започатку- вання власної справи обґрунтовано у працях із професійної педагогіки (Базиль, 2020a, с. 17-24; Базиль, 2020b, с. 44-50; Алєксєєва та ін., 2020; Матукова, 2014; Побірченко, 1999); про створення цілісної системи підготовки здобувачів освіти до підприємництва йдеться в публікаціях Алєксєєвої (2020); Закатнова (2020). Водночас, зауважимо про недостатність досліджень щодо молодіжного підприємництва, зокрема, з питань консультування здобувачів професійної освіти у здійсненні підприємницької діяльності.

Мета статті. Дослідити стан розробленості проблеми консультування з молодіжного підприємництва й висвітлити напрацювання та суперечливі питання в цьому ключі.

Методи

Для виконання завдань дослідження застосовано загальнотеоретичні методи аналізу і синтезу наукових праць, узагальнення світоглядних позицій та інтерпретаційних варіантів розуміння суті консультування з молодіжного підприємництва - для виявлення напрацювань і проблемних моментів у цій сфері; теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення концептуальних поглядів щодо досліджуваної проблеми - для визначення перспективних шляхів розв'язання наукової проблеми.

Результати та обговорення

Вивчення теоретичних напрацювань та практичного досвіду управління молодіжною сферою актуалізує необхідність її оновлення. Відтак сучасну модель щодо молодіжної політики вбачаємо максимально відкритою, демократичною, з обов'язковим забезпеченням державного управління й урахуванням на центральному та регіональному рівнях громадської думки. У такому контексті невід'ємною умовою як ефективного управління молодіжною сферою, так і розв'язання важливих проблем молоді є соціальне партнерство й ключовим рушієм цього процесу має бути молодіжне підприємництво. При цьому важливо, щоб на загальнодержавному і суспільному рівнях забезпечувався випереджувальний розвиток молодіжного підприємництва й молоді надавалися максимальні можливості для всебічного прояву потенціалів молодих громадян України й набуття ними якісної освіти, професійного досвіду та конкурентоздатності на ринку праці.

Однак, як бачимо, українська влада тривалий час тільки декларувала партнерські відносини із представниками бізнес-структур, не здійснюючи при цьому рішучих кроків, котрі суттєво б покращили обставини для успішного ведення бізнесу. Більшість державних інституцій і програм сприяння підприємництву зорієнтовані, переважно, на розв'язання не ключових, а швидше другорядних проблем розвитку бізнесу, формуючи у такий спосіб видимість продуктивної взаємодії між представниками влади і бізнесу, й відволікаючи від вирішення провідних проблем, зокрема щодо зниження безробіття молоді та першого працевлаштування молодих громадян, які ще не набули професійного досвіду.

Проблема розвитку молодіжного підприємництва в Україні має системний характер. Задля сприяння підприємницькій діяльності молоді, на думку більшості вчених, необхідно реформувати, передовсім, систему оподаткування, запровадити кардинальні зміни в освітньому просторі і, загалом, переосмислити і трансформувати загальнодержавні підходи до означеної проблеми. Відтак, на сьогодні чітко визначено основні завдання, виконання яких уможливить становлення молодіжного підприємництва в Україні. Зокрема, на думку І. Думанської, це такі завдання:

1) сприяння розвитку підприємницького сектору як невід'ємної частини економіки;

2) адаптування здобувачів вищої освіти до умов ринкової економіки;

3) створення сприятливих умов для активізації молодіжного підприємництва;

4) запровадження ефективних механізмів співробітництва органів державної влади і громадських об'єднань молодих підприємців для розв'язання соціально-економічних проблем;

5) удосконалення інфраструктури щодо сприяння молодіжному підприємництву, що забезпечує надання інформаційно-консультаційної та методичної допомоги у створенні та функціонуванні суб'єктів підприємництва;

6) розширення можливостей молоді для отримання кредитів та інвестицій на провадження підприємницької діяльності;

7) зниження рівня соціально-психологічної напруженості серед молоді (Думанська, 2013, с. 194-200).

Актуальними вбачаємо концептуальні ідеї визнаних теоретиків постіндустріального суспільства, в умовах якого молодіжне підприємництво отримує найбільшого сприяння. Так, П. Друкер обґрунтував ідею створення «економіки знань» (Друкер, 2007), тобто економіки, що створює, розповсюджує та використовує знання для забезпечення свого зростання та конкурентоспроможності (Федулова, 2009, с. 591); Р. Флоріда аргументував, що розвинені країни переходять до типу економіки, заснованої на інформації і керованої знаннями...», тобто до «креативної економіки» (Флорида, 2007, с. 58). Публікації цих вчених є актуальними в розрізі тематики щодо формування нових концептуальних засад розвитку молодіжного інноваційного підприємництва (Думанська, 2013, с. 194-200).

Науково значущими у цьому контексті вважаємо напрацювання С. Кові, який презентував молоді універсальний набір соціальних установок та інструментів, послідовне застосування яких гарантує зростання ефективності кожної людини, незалежно від рівня її освіти, соціального статусу і місця проживання. Виокремлені дослідником навички ґрунтуються на законах природи, котрі, на його думку, подібно до закону всесвітнього тяжіння, діють скрізь і неминуче (Кови, 2013). Певної уваги заслуговують праці Р. Кійосаки і Дж. Флемінга, які до проблем підприємництва підходять із позицій максимально наближених до реального життя. Результати досліджень означених авторів потребують теоретико-методологічного і концептуально-методичного обґрунтування щодо організації консультування з молодіжного підприємництва.

Методологію консультування і її концептуально-методичне обґрунтування розуміємо як системне, цілісне уявлення про підходи, принципи, методи дії щодо становлення і розвитку молодіжного підприємництва, а також готовність майбутніх фахівців до підприємницької діяльності і самозайнятості в умовах ринкової економіки. Зауважимо, що методологія консультування практично втілюється двома способами: в інтелектуальній дослідно-аналітичній та проєктній діяльності, в аналізі проблем та розробленні рішень; у взаємодії зі студентами з метою реалізації ними набутих знань та створення бізнес-планів.

Розвиток молодіжного підприємництва в Україні, за твердженнями вітчизняних вчених, потребує здійснення профільної підготовки, оволодіння основним правилам ведення бізнесу; масового залучення молоді до підприємницької справи; збільшення попиту на підприємницьку діяльність серед молоді; широкого інформування про державні програми для підтримки молодіжного підприємництва; відкриття можливостей для практики та стажування у бізнес-сфері; засвоєння маркетингових знань, для просування бізнесу (Думанська, 2013; Капліна, 2021; Левченко & Янішевська, 2009).

Вивчення теоретичних розвідок і досвіду молодіжного підприємництва в Україні дає змогу виокремити низку проблемних моментів. Так, однією з основних проблем підготовки здобува- чів професійної освіти до підприємницької діяльності вбачаємо недостатню зорієнтованість викладачів і майстрів виробничого навчання, а відтак і учнів, до умов сучасної ринкової економіки, котрі динамічно змінюються. Другою важливою проблемою є недостатність їхніх знань у галузі оцінки та управління ринковими процесами. При цьому безперервні та досить суттєві зміни в технологіях, ринках збуту та потребах майбутніх молодих підприємців стали звичайним явищем, і організатори-початківці малого і середнього бізнесу, прагнучи забезпечити свою конкурентоспроможність, змушені на це реагувати, використовуючи ті обмежені ресурси, які вони мають. У такій ситуації важливо, щоб викладачам, які читають курси «Основи економічної грамотності та підприємництва», «Основи галузевої економіки і підприємництва» тощо та випускникам закладів П(ПТ) і фахової передвищої освіти була своєчасно надана допомога з боку кваліфікованих консультантів або компаній, які спеціалізуються на наданні консалтингових послуг. У цьому сенсі співпраця закладів освіти і консалтингових компаній могла б бути не менш тісною, як і співпраця закладів професійної освіти із роботодавцями.

У процесі оволодіння основами економічних знань і підприємницької діяльності таким консультантом може бути викладач, який здійснює інформаційне забезпечення (пошук необхідної ринкової, статистичної, законодавчої, науково-технічної та інших видів інформації, її структурування, формування баз даних); допомагає в оволодіння знаннями (пошук, структурування та передача необхідних спеціалізованих знань - управлінських, економічних, технічних та ін.); разом із учнями проводить аналітично-дослідну роботу (ідентифікацію проблем, що виникають на різних етапах підприємницької діяльності, визначення та структуризацію причин, розроблення альтернативних рішень проблеми, презентування способів реалізації бізнес- планів тощо); оцінює готовність молодих підприємців і результати їхніх дій; прогнозує ймовірнісне визначення тенденцій розвитку подій, станів середовища, певних факторів на основі статистичних даних, припущень, передбачення; організовує розроблення предметно-цільового проєкту на різних рівнях підприємницької діяльності: управлінському, економічному, маркетинговому, кадрових рішень, впровадження інформаційних технологій управління. Доцільним є обговорення результатів виконаних здобувачами професійної освіти вправ проблемного характеру щодо стратегічного, виробничого й інших видів планування, розроблення організаційної структури, системи мотивації персоналу, системи контролю, документообігу та ін.

Така робота потребує значних зусиль і, відповідно, здоров'я та здібностей до напруженої, нерегламентованої, пов'язаної з додатковими зусиллями праці викладача-консультанта. Адже такому педагогові потрібно не тільки надати експертну оцінку як спеціаліста, а й пояснити, переконати, а деколи і допомогти учням реалізувати підготовлені рекомендації. Як свідчать результати тривалих спостережень і власний досвід авторів статті, здобувачі професійної освіти шанують викладачів, які доводять справу до позитивного результату, забезпечуючи відчутний рівень підготовки до успішної підприємницької діяльності. Таке консультування є досить складною роботою для людей із досвідом роботи у консалтинговій компанії, а викладачеві закладу професійної освіти, який не має такого досвіду, - це вкрай складно. Тому актуальною є проблеми підготовки викладачів до здійснення консультування студентів коледжів і технікумів, закладів професійної (професійно-технічної) освіти з молодіжного підприємництва.

У сучасному науково-освітньому просторі напрацьовано численні підходи, методи, методики, прийоми і стилі консультування, окремі з яких часто використовують у практиці консалтингового консультування. Наприклад, спеціальний метод, що застосовується для швидкого виявлення фактів - психологічне тестування - може застосовуватися для виявлення і розвитку підприємницьких якостей кожного зі студентів (це дає змогу визначити найбільш прийнятні завдання для виконання конкретним здобувачем освіти). Таким чином можна утворити конкурентоздатну команду, кожний учасник якої знаходитиметься на своєму місці і з захопленням виконуватиме призначене йому завдання або надану йому роль.

Нагадаємо, що консультація є складовою частиною системи професійної орієнтації, що проводиться з урахуванням фізичних і психологічних особливостей респондента, його загальних і професійних інтересів, схильностей і здібностей, загальної і професійної підготовки, медичних і психологічних вимог до працівника даної професії, а також зведених даних про попит на робочу силу, можливості працевлаштування і навчання за тими чи іншими професіями і спеціальностями

Метод консультування розуміємо як загальну схему сформовану з урахуванням узагальненого досвіду результативних консультацій цього виду, що дає змогу скласти відповідну програму дій. Зважаючи на це, вважаємо за доцільне, щоб кожний педагог закладу професійної (професійно-технічної) освіти опанував методику, методичний інструментарій (методичну базу), а також методологію та технологію консультування.

Вивчення та узагальнення теоретичних досліджень і зарубіжного практичного досвіду дозволяє позиціонувати методику консультування як сукупність коректних у методичному відношенні директив, що визначають методи, способи та прийоми дій, спрямовані на досягнення поставлених цілей. У такому контексті методичний інструментарій (методичну базу) розглядаємо як сукупність методик, які має викладач-консультант.

Технологія консультування з молодіжного підприємництва, на нашу думку, - це сукупність методів, способів, прийомів перетворення предмета праці у бізнес-продукт з використанням конкретних технічних і програмних засобів у певній послідовності дій (етапів, фаз, операцій, переходів). Технології існують у виробничій, операційній та інтелектуальній діяльності людини й обумовлюються як прийнятою методологією, так і рівнем розвитку засобів праці. На сьогодні технології консультування з молодіжного підприємництва - це, переважно, інформаційні технології і формуються самостійно кожним викла- дачем-консультантом. Водночас зауважимо, що в консультуванні широко застосовують методи із соціології, психології, статистики, математики та інших наук, а тому їх зміст (інтерв'ювання, опитування, тестування, синтез, прогнозування, спостереження, групова робота, ділові ігри, експертні оцінки, мозкова атака, дерево цілей, граф проблем та ін.) найбільш повно висвітлюється у спеціальній літературі (Блінов, 2013).

Як показує досвід, консультування найчастіше здійснюють у форматі тривалих у часі (від кількох днів до кількох місяців) консультаційних проєктів, а не як надання усних, разових порад. Іноді спільна успішна робота зі студентами щодо реалізації бізнес-проєктів може стати багаторічною і продовжуватися у післядипломний період становлення молодих підприємців.

Майбутні підприємці - випускники закладів професійної освіти - мають бути підготовленими до активної праці в складних соціально-економічних і психологічних умовах. Тому ще однією проблемою є здійснення психологічного консультування. Зазначений тип консультування передбачає, перш за все, аналіз конкретних ситуацій, що виникають у процесі підприємницької, бізнес-діяльності, та допомогу майбутньому підприємцеві у прийнятті найбільш адекватних рішень. Психологічне консультування з молодіжного підприємництва спрямовуємо на актуалізацію й усвідомлення майбутнім суб'єктом бізнесу тих якостей своєї індивідуальності, що впливають на його роботу (бізнес) та особистісний розвиток. Таким чином у кожного здобувача професійної освіти з'являється можливість адекватно оцінити себе, як професіонала в бізнесі з позиції критеріїв психологічної науки та вимог реалій сьогодення, побачити нові напрями і шляхи досягнення своїх цілей і визначити конкретні психологічні методи і прийоми для реалізації свого потенціалу.

Важливу роль у таких ситуаціях може відігравати співпраця викладача-консультанта з практичним психологом, який на постійній основі працює у закладі професійної освіти. Практичні психологи, як правило, досить добре обізнані з особистими характеристиками учнів/студентів. Проблеми, що підлягають психологічному аналізу, краще вирішуються у такій співпраці. Однак, багато прихованих проблем у взаєминах студентів із викладачем можуть залишатися не- виявленими за той термін роботи, що відведений для проведення консультацій. Крім цього, вкрай важко, а часом і неможливо простежити результати та соціально-психологічні наслідки проведення тестування або психотренінгу.

Завданням психологічного консультування є поліпшення психологічного клімату, згуртування здобувачів професійної освіти в єдину команду, надання підтримки співробітникам у розвиткові їхніх здібностей, підвищення комунікативної компетентності, сензитивності (емпатії) і комунікативних умінь, допомога у подоланні стресів, досягнення відповідності між внутрішнім складом людини та її уявленнями про молодіжне підприємництво та самозайнятість, оволодіння способами проведення розумної політики заохочень і покарань на фірмі де планується працювати в майбутньому, психокорекція особистісних деформацій, розвиток навичок релаксації, саморегуляції та самоконтролю, формування позитивних і активних життєвих установок, розвиток творчого потенціалу, активізація мотивації самоактуалізації та особистісного зростання, планування особистої і професійної кар'єри.

молодіжний підприємництво консультування освіта

Висновки

Результати дослідження стану розробленості теорії і методології організації молодіжного підприємництва в системі професійної підготовки в Україні і зарубіжній освітній практиці свідчать про значну зацікавленість державних інституцій і суспільства у розвитку молодіжного підприємництва. Водночас проблеми, що виникають в освітній практиці, вимагають подальших наукових досліджень і розв'язання на теоретико-методологічному і концептуально-методичному рівнях. Змушені констатувати, що більшість державних програм сприяння підприємництву зорієнтовані, переважно, на розв'язання другорядних проблем розвитку бізнесу, формуючи у такий спосіб видимість продуктивної взаємодії між представниками влади і бізнесу, й відволікаючи від вирішення провідних проблем, зокрема щодо зниження безробіття молоді та першого працевлаштування молодих громадян, які ще не набули професійного досвіду.

Маємо підстави стверджувати, що цілеспрямована і науково обґрунтована організація консультування з молодіжного підприємництва сприятиме вирішенню висвітлених у статті проблем, утвердженню молодіжного підприємництва як однієї з пріоритетних задач відродження економіки країни у післявоєнний час і її модернізації у відповідності до вимог Європейського Союзу.

Список посилань

1. Алєксєєва С.В., Базиль Л.О., Гриценок І.А., Єршова Л.М., Закатнов Д.О., Орлов В.Ф., Сохацька Г.В. (Ред.) (2020). Підготовка майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу: теорія і практика: монографія. Житомир: «Полісся».

2. Базиль Л.О. (2020). Концептуальні засади підготовки здобувачів професійної освіти до підприємницької діяльності. В Актуальні проблеми технологічної і професійної освіти. Матеріали ІІМіжнародної. науково-практичної конференції. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, с. 17-24.

3. Базиль Л.О. (2020). Методичні аспекти підготовки здобувачів професійної освіти до підприємницької діяльності. В Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання. Збірник матеріалів ХTV звітної Всеукраїнської науково-практичної конференції. Інститут професійно-технічної освіти НАПН України. За заг. ред. В.О. Радкевич. Київ: ІПТО НАПН України. С.45-50. [online]

4. Блинов А.О. (2013). Управленческое консультирование. М.: Дашков и К°.

5. Давидюк Л.П., Шкварко А.О. (2019). Молодіжне підприємництво як прогресивна сила розвитку країни. Інфраструктура ринку: електронний науково-практичний журнал, 37, 37-42.

6. Друкер П.Ф. (2007). Эпоха разрыва: ориентиры для нашего меняющегося общества. Санкт-Петербург: Изд. дом «Вильямс».

7. Думанська І.Ю. (2013). Молодіжне інноваційне підприємництво як національна доктрина модернізації економіки. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, 4 (2), 194200.

8. Капліна А.І. (2021). Молодіжне підприємництво у системі пріоритетів державної молодіжної політики: стан та механізми підтримки. Ефективна економіка.

9. Кови С. (2013). Правила выдающейся карьеры. М.: Эксмо.

10. Кодекс законів про працю України. [online] Верховна рада України.

11. Куцоконь М.П. (2006). Молодіжне підприємництво та активізація суб 'єктивного підприємницького потенціалу молоді. Навчально-методичний посібник. Донецьк: ЮгоВосток.

12. Левченко А.О., Янішевська А.В., 2009. Молодіжне підприємництво - перспективний шанс для молодих спеціалістів. Наукові праці КНТУ. Економічні науки, 15, 52-56.

13. Матукова Г.І. (2016). Теоретико-методологічні засади розвитку підприємницької компетентності у майбутніх фахівців економічного профілю: автореферат. Доктор наук. Київ: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

14. Національна молодіжна стратегія до 2030 року (2021). В Верховна рада України.

15. Піддубна К.С. (2013). Роль бізнесової освіти в розвитку молодіжного підприємництва. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент, 13, 19-33.

16. Побірченко Н.А. (1999). Формування особистої готовності учнів загальноосвітньої школи до підприємницької діяльності: монографія. Київ: Знання.

17. Про основні засади молодіжної політики (2021). Відомості Верховної Ради України (ВВР), 28, 233.

18. Федулова Л.І. (2009). Економіка знань: підручник. Київ.

19. Флорида Р. (2007). Креативный класс: люди, которые меняют будуще. М.: Издательский дом «Классика-ХХІ».

Переклад і транслітерація

1. Alyeksyeyeva S.V., Bazyl L.O., Hrytsenok I.A., Yershova L.M., Zakatnov D.O., Orlov V.F., Sokhatska H.V. (Red.). (2020). Pidhotovka maybutnikh kvalifikovanykh kadriv do pidpryyemnytskoyi diyalnosti v umovakh rozvytku maloho biznesu: teoriya i praktyka. [Training of future qualified personnel for entrepreneurial activity in the conditions of small business development: theory and practice]. Zhytomyr: «Polissya», [in Ukrainian].

2. Bazyl L.O. (2020). Kontseptualni zasady pidhotovky zdobuvachiv profesiynoyi osvity do pidpryyemnytskoyi diyalnosti. [Conceptual bases of preparation of applicants of professional education for business activity]. VMaterialy IIMizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Hlukhiv: Hlukhivsk NPU im. O. Dovzhenka, [in Ukrainian].

3. Bazyl L.O. (2020). Metodychni aspekty pidhotovky zdobuvachiv profesiynoyi osvity do pidpryyemnytskoyi diyalnosti [Methodological aspects of preparation of professional education seekers for entrepreneurial activity]. V Naukovo-metodychne zabezpechennia profesiinoi osvity i navchannia. Zbirnyk materialiv KHIV zvitnoyi Vseukrayinskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Scientific and methodological support of professional education and training. Collection of materials of the XIV reporting All-Ukrainian scientific-practical conference], Kyyiv: IPTO NAPN Ukrayiny, [in Ukrainian].

4. Blinov A.O. (2013). Upravlencheskoye konsultirovaniye [Management consulting]. M.: Dashkov i K, [in Russiun].

5. Davydyuk L.P., Shkvarko A.O. (2019). Molodizhne pidpryyemnytstvo yak prohresyvna syla rozvytku krayiny. Infrastruktura rynku [Youth entrepreneurship as a progressive force in the country's development.]. Elektronnyy naukovo-praktychnyy zhurnal. [Market infrastructure. Electronic scientific and practical journal], 37, 37-42., [in Ukrainian].

6. Druker P.F. (2007). Epokha razryva: oriyentiry dlya nashego menyayushchegosya obshchestva. [The Age of Gap: Landmarks for Our Changing Society]. Sankt-Peterburg : Izd. dom «Vil'yams», [in Russiun].

7. Dumanska I.Yu. (2013). Molodizhne innovatsiyne pidpryyemnytstvo yak natsional'na doktryna modernizatsiyi ekonomiky [Youth innovative entrepreneurship as a national doctrine of economic modernization]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky [Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic sciences], 2 (4), 194-200, [in Ukrainian].

8. Kaplina A.I. (2021). Molodizhne pidpryyemnytstvo u systemi priorytetiv derzhavnoyi molodizhnoyi polityky: stan ta mekhanizmy pidtrymky [Youth entrepreneurship in the system of priorities of state youth policy: status and support mechanisms]. Efektyvna ekonomika [Effective Economics], [in Ukrainian].

9. Kovi S. (2013). Pravila vydayushcheysya karyery [Rules for a distinguished career]. Moskva: Eksmo, [in Russiun].

10. Verkhovna rada Ukrayiny [The Verkhovna Rada of Ukraine]. Kodekszakonivpropratsyu Ukrayiny. [Labor Code of Ukraine]. [in Ukrainian].

11. Kutsokon M.P. (2006). Molodizhne pidpryyemnytstvo ta aktyvizatsiya subyektyvnoho pidpryyemnytskoho potentsialu molodi [Youth entrepreneurship and activation of subjective entrepreneurial potential of youth], Donetsk: YuhoVostok, [in Ukrainian].

12. Levchenko A.O., Yanishevska A.V. (2009). Molodizhne pidpryyemnytstvo - perspektyvnyy shans dlya molodykh spetsialistiv [Youth entrepreneurship is a promising opportunity for young professionals]. Naukovi pratsi KNTU. Ekonomichni nauky. [Scientific works of KNTU. Economic sciences], 15, 52-56, [in Ukrainian].

13. Matukova H.I. (2016). Teoretyko-metodolohichni zasady rozvytku pidpryyemnytskoyi kompetentnosti u maybutnikh fakhivtsiv ekonomichnoho profilyu: avtoref. [Theoretical and methodological principles of development of entrepreneurial competence in future economic specialists. Doktor nauk. Kyiv: Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy[Institute of Pedagogical and Adult Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine], [in Ukrainian].

14. Pro Natsionalnu molodizhnu stratehiyu do 2030 roku [On the National Youth Strategy until 2030]. № 94/2021 (2021). [in Ukrainian].

15. Piddubna K.S. (2013). Rol biznesovoyi osvity v rozvytku molodizhnoho pidpryyemnytstva [The role of business education in the development of youth entrepreneurship]. Mizhnarodnyy naukovyy forum: sotsiolohiya, psykholohiya, pedahohika, menedzhment [International scientific forum: sociology, psychology, pedagogy, management], 13, 19-33, [in Ukrainian].

16. Pobirchenko N.A. (1999). Formuvannya osobystoyi hotovnosti uchniv zahalnoosvitnoyi shkoly do pidpryyemnytskoyi diyalnosti [Formation of personal readiness of secondary school students for entrepreneurial activity]. Kyyiv: Znannya, [in Ukrainian].

17. Pro osnovni zasady molodizhnoyi polityky (2021) [On the basic principles of youth policy], 28, 233. [in Ukrainian].

18. Fedulova L.I. (2009). Ekonomika znan [Knowledge economy]. Kyyiv, [in Ukrainian].

19. Florida R. (2007). Kreativnyy klass: lyudi, kotoryye menyayut budushche. [Creative class: people who change the future]. M.: Izdatelskiy dom «Klassika-ХХІ», [in Russiun].

Размещено на Allbest.ru