Формування лінгвістичної компетентності філологів через міжпредметні інтеграції під час вивчення курсу української та польської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФІЛОЛОГІВ ЧЕРЕЗ МІЖПРЕДМЕТНІ ІНТЕГРАЦІЇ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ МОВ

Олена Колган, кандидат філологічних наук, доцент

Тетяна Колган, кандидат педагогічних наук, доцент

Руслана Падалка, кандидат філологічних наук, доцент

м. Слов'янськ, м. Краматорськ

Анотація

міжпредметний інтеграція лінгвістичний компетентність

Статтю присвячено питанню застосування принципів міжпредметної інтеграції у вищій школі задля формування лінгвістичної компетентності під час викладання курсів сучасної української літературної мови та польської мови. Розкрито теоретичні та практичні аспекти, що сприяють процесу формування названої компетентності в майбутніх філологів під час вивчення предметів лінгвістичного циклу. Обґрунтовано необхідність застосування принципів міжпредметних зв'язків у закладах вищої освіти. Запропоновано ілюстративний матеріал для впровадження в освітній процес на філологічному факультеті педагогічного закладу вищої освіти під час ознайомлення із матеріалом щодо груп лексики за походженням, зокрема в процесі вивчення запозиченої лексики. Наведено конкретні приклади функціонування запозичень із різних мов у публіцистичній літературі на прикладі мови творів відомого польського письменника Г. Сенкевича.

Ключові слова: компетенція; лінгвістична компетентність; міжпредметні інтеграції; іншомовна лексика; запозичення.

Annotation

FORMING LINGUISTIC COMPETENCE OF PHILOLOGISTS THROUGH INTERDISCIPLINARY INTEGRATIONS WHEN STUDYINGTHE COURSE OF THE UKRAINIAN AND POLISH LANGUAGES

Olena Kolhan Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Rector's Assistant, Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Literature, SHEI “Donbas State Pedagogical University”, Sloviansk, Donetsk region, Ukraine

Tetiana Kolhan Candidate of Pedagogical Sciences, Dean of the Faculty of Advanced Training of Pedagogical frames, Donetsk Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education Kramatorsk, Donetsk region, Ukraine

Ruslana Padalka Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Literature, SHEI “Donbas State Pedagogical University”

The study continues the cycle of the authors' publications on forming the key competences when teaching the educational components in institutions of higher education for future philologists. The article deals with applying the principles of interdisciplinary integrations in higher school to form linguistic competence when studying the contemporary Ukrainian and Polish literary languages. The education reform in Ukraine, in particular, in the field of higher education, brings to the fore the formation of the key competences in higher education applicants. Ukrainian education and science are aimed at entering the European educational space, which is impossible without the formation of the linguistic competence in students, future specialists of any profession, including philologists because language is a way to communicate.

Modern scholars are constantly studying the methods, means, and techniques that contribute to the formation of linguistic competence, as well as in integrated classes (L. Varzatska, Yu. Kartava, L. Kiienko, I. Kozlovska, M. Konieva, S. Korniienko, V. Rudenko, M. Mykytenko, T. Myroniuk, Pastyrska, L. Shutova, etc.).

The purpose of the article is to determine theoretically the content and peculiarities of the formation of linguistic competence of future teachers-philologists through interdisciplinary integrations and the development of means aimed at its development in the process of their professional training. The need for integrated classes at institutions of higher education has been proved. The specific illustrative material is recommended for vocabulary groups by origin, as well as in the process of studying borrowed vocabulary (based on the works of the Polish writers, in particular, H. Sienkiewicz's works). The examples of sentences with the functioning of borrowings from different languages in the author's journalism are offered. Taking into account that the priority of modern education is the formation of a competitive, competent specialist, versatile personality, integrated classes are becoming important, as well as in the process of improving the ability to analyze, compare language phenomena, improve the knowledge of the state and foreign languages (as well as Polish), the linguistic competence comes to the fore.

Key words: competence; linguistic competence; interdisciplinary integrations; foreign language vocabulary; borrowings.

Постановка проблеми в загальному вигляді

ХХІ століття для сучасної України є періодом стрімкого входження країни до європейського освітнього простору, тому до випускників закладів вищої освіти висувають чіткі вимоги, які є нагальною потребою сьогодення, адже українська освіта перебуває в стадії реформування, має сьогодні переміщення свого напряму в бік результатів навчання, формування ключових компетентностей у здобувачів вищої освіти, застосування знань у процесі фахової діяльності, зокрема й філологів, які на ринку праці є досить затребуваними, адже, мова є засобом діалогу культур, підґрунтям для розробки спільних освітніх, наукових та культурних проєктів із іноземними країнами, зокрема Польщею. Тому Україна потребує фахівців, які однаково досконало володіють як державною, так і іноземними мовами, зокрема польською. Слушною є думка Н. Сарновської, яка зауважила, що «на перше місце стає необхідність професійної мовної підготовки спеціалістів, спроможних здійснювати міжнародні контакти, враховуючи лінгвосоціокультурні особливості політичних та ділових партнерів тобто здатних до міжкультурної комунікації» (Сарновська, 2016).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблему лінгвістичної компетентності в науковій літературі розглядають у різних аспектах. Дослідженню цього питання присвячено праці таких учених, як Ю. Картава, Л. Кієнко, М. Конєва, С. Корнієнко, Т. Миронюк, М. Микитенко, В. Руденко, Л. Шутова та ін.

Проблемі міжпредметних інтеграцій приділено увагу низкою вчених, як Л. Варзацька, І. Козловська, І. Пастирська та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є теоретичне визначення змісту й особливостей формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів-філологів через міжпредметні інтеграції та розроблення засобів, спрямованих на її розвиток у процесі їхньої професійної підготовки.

Результати дослідження

В українській педагогіці компетентність визначають як «...результат набуття людиною компетенцій, які дають їй змогу якісно виконувати трудові функції, успішно засвоювати знання, взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, швидко адаптуватися до змін у професійній діяльності, набувати соціальної самостійності» (Компетентнісний підхід, 2014).

І. Зязюн, досліджуючи компетентність у контексті професійної підготовки, визначив її як «здатність вирішувати професійні задачі певного визначеного класу, що вимагає наявності реальних знань, умінь, навиків, досвіду» (Зязюн, 2005). Н. Бібік, наголошує, що «Компетентність представляє освітні результати, які досягаються не лише засобами змісту освіти, але й соціальної взаємодії; як у міжособистісному, так і в інституційному культурному контексті» (Бібік, 2004). Попри наявність різних думок щодо терміна компетентність, учені одностайні в думці, що складниками її є знання, уміння, навички, досвід, людські цінності, ставлення до обраного фаху. Під лінгвістичною компетентністю сучасні мовознавці розуміють «систему внутрішньо засвоєних правил функціювання мови, які людина застосовує в особистій мовленнєво -мисленнєвій діяльності. Лінгвістична компетентність філолога передбачає володіння знаннями з мови як суспільного феномена і знакової системи, її розвиток, будову та функціювання; уживання рідної мови на основі літературних норм; розширення лексичного запасу; формування здібностей щодо аналізу мовних фактів з фонетики, лексикології, фразеології, морфології, синтаксису, стилістики; усвідомлення зв'язків між різними лінгвістичними науками» (Картава, 2017). Зокрема, науковці виділяють чотири складові лінгвістичної компетентності: 1) знання щодо мовних одиниць і правил їх поєднання; 2) правила творення граматичних форм; 3) обсяг і точність володіння лінгвістичними компонентами; 4) здатність будувати речення за допомогою засвоєних мовних умінь (Корнієнко, 2009).

Зважаючи на думку Т. Симоненко про те, що «лінгвістична професійна компетенція», - це «сукупність знань про структуру мовної системи, а також уміння оперувати цими знаннями у процесі професійної діяльності: аналізувати, зіставляти, групувати факти мови, використовувати методи відповідного лінгвістичного опису» (Симоненко, 2006), у своїй професійній діяльності важливу увагу приділяємо міжпредметній інтеграції як необхідному дидактичному засобу формування компетентностей.

Досвід професійної діяльності в педагогічному закладі вищої освіти засвідчив ефективність проведення інтегрованих занять на філологічному факультеті під час викладання курсів «Сучасна українська літературна мова» та «Польська мова» для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література). Поділяємо думку Л. Пастирської, що «міжпредметні зв'язки як педагогічна категорія є комплексною, багатоаспектною проблемою, яка пов'язана з наочною структурою змісту навчання і виражається у методах, формах і засобах навчання» (Пастирська, 2019).

Наприклад, пропонуємо застосовувати міжпредметні інтеграції, вивчаючи такий розділ мовознавства як «Лексикологія», зокрема під час вивчення запозиченої лексики. Педагоги, які повинні тісно співпрацювати в процесі освітньої діяльності, мають усвідомлювати нагальну потребу діяти спільно задля формування компетентного фахівця-випускника ЗВО, адже «Міждисциплінарний контекст професійної підготовки фахівців - це новий сценарій розвитку вищої освіти» (Заскалєта & Щербакова, 2020). Вдумливо підходячи до відбору матеріалу до лекційних та практичних занять, викладач повинен взаємодіяти з колегами, які працюють у спільній галузі. Так, наприклад, радимо, готуючи ілюстративний матеріал до занять з курсу «Сучасна українська літературна мова» із названої вище тематики, пропонувати як ілюстративний матеріал студентам тексти польських авторів ( і навпаки, у процесі вивчення курсу «Польська мова» як приклади наводити речення з творів українських письменників), що сприятиме не лише напрацюванню вмінь і навичок аналізувати текст, формуючи лінгвістичну компетентність майбутнього філолога, а й розширить кругозір молоді.

Так, наприклад, під час практичної діяльності на інтегрованих заняттях у педагогічному університеті пропонуємо вивчати запозичену лексику через її функціонування в публіцистичних текстах Г. Сенкевича, адже, як відомо, численні подорожі вплинули не лише на світобачення майстра слова, а й на манеру його письма, особливо на вживання слів іншомовного походження, зокрема Америки, Італії, країн Африки та інших держав у кінці XIX - початку XX століть.

За допомогою мови творів публіциста можемо ознайомити студентів зі словами англійського походження, що функціонують як засоби виразності й підсилення значення сказаного, слугують для формування національно - культурного американського колориту. Важливим для нашого інтегрованого заняття є твір «Listy z podrozy», де автор використовує взаємодію іншомовних слів із польськими словами: «Potem od strony Triestu pojawia siз roznosc, zloto i cala cudna gra kolorow porannych; swiatlo tryska, rozlewa siз, obejmuje caly widnokrqg, a z przeciwnej strony wynurza siз z wody, w tych blaskach i majestacie - Wenecja, la Bella» (Sienkiewicz, 1994). Як ілюстративний матеріал до теми заняття - приклад вживання автором італійського словосполучення Wenecja, la Bella (Венеція - прекрасна).

Окремо під час викладення матеріалу зауважуємо, що іншомовні слова польський публіцист підпорядковував до граматичних форм польської мови. Так виникли такі слова як, наприклад, sleeping-car: «Wnocy marzylo mi siз, ze jeszcze stoimy w Tuano, dlatego budzilem siз co chwila; na koniec, gdy pierwsze promienie slonca zajrzaly przez zielone firanki sleeping-caru, ubralem siз i wyszedlem przed wagon. W ten sposob uplynql dzien, porobilismy znajomosci w naszym sleeping-carze, w ktorym jechalo arcydystyngowane jakies towarzystwo. Kto jezdzi tak zwanemu Sleeping-carami, temu podobna podroz przechodzi dosc znosnie...» (Sienkiewicz, 1988). Англіцизм цей в оригіналі звучить sleeping car і перекладають як спальний вагон. В англійській мові слова не відмінюють за родами, проте Г. Сенкевич писав тексти для поляків і відмінкові форми він вводив не помилково, а для кращого сприйняття співвітчизниками.

Окрему увагу в процесі викладення матеріалу заняття треба зупинити на функції запозичень у публіцистичних текстах. Ілюстративним матеріалом може слугувати приклад мовної гри в тексті названого твору, яку використано як вторинну функцію в деяких англіцизмах для підсилення комічності й надання виразності висловленій автором думці: «Swojq drogq, miзdzy nie umiejqcymi wcale tego jзzyka uchodzi za bardzo w nim bieglq, dopoki nie zjawi siз jaki cudzoziemiec i dopoki w rozmowie z nim nie pokaze siз, ze panna umie very little (bardzo malo) po francusku, ktore to very little zwykle w rzeczywistosci rowna siз zeru» (Sienkiewicz, 1988); «Reporter: Wlasniepragnqiem spytacpana o informacje! itd. Potem co bзdzie, to bзdzie, ale opis rozmowy z ministrem pojdzie do dziennika i bзdzie all right!» (Sienkiewicz, 1994) та ін.

Говорячи про різні способи пояснення запозичень в іншомовних публіцистичних текстах, наводимо приклад із пропонованого твору, де іншомовна лексема може бути розшифрована завдяки авторському коментарю: «...It is very sweet language (it is very swit lingwidz: to jest bardzo stodki jзzyk).» (Sienkiewicz, 1988). Письменник подав транскрипцію іншомовного виразу й переклад польською мовою, щоб спростити сприйняття для реципієнта. Г. Сенкевич також наводить переклад і транскрипцію англійського слова flirtation, що означає флірт, залицяння: «Rowniez przez takq tylko swobodз obyczajow panujqcq obok purytanskiej powagi mozna wytlumaczyc istnienie tu tak zwanego stosunku: flirtation (flirteszyn). Wyraz ten na polski jзzyk da siз przelozyc przez umizgi albo koperczaki» (Sienkiewicz, 1988). Невідомі латинські прислів'я Г. Сенкевич подає у зносках: «TakLiviuspisze opoczqtkach Rzymu, zepierwotna jego ludnosc byla to pastorum convenarumque plebs transfuga ex suis populis». Таке тлумачення цитати подано в кінці тексту: «Pastuchow i przyblзdow tlum wygnany ze swoich ludow» (Sienkiewicz, 1994). Проте значно частіше трапляються іншомовні слова без жодних пояснень у графічній формі оригіналу (нетранслітеровані фрази) і без перекладу: «Alez bylo to powiedziane za posrednictwem osoby trzeciej, wspolnej naszej znajomej, i glosno, wobec calego towarzystwa, jako zwykla uprzejmosc: sans consйquence»(Sienkiewicz, 1988).

Під час викладання матеріалу інтегрованого заняття, не зайвим є також зупинитися на тому, що часто відсутність перекладу в текстах Г. Сенкевича можна пояснити тим, що для письменника ці слова були вже настільки зрозумілими й повсякденними, що автор не вважав за потрібне наводити їх тлумачення, бо твори Г. Сенкевича зорієнтовано на інтелігента, який повинен володіти не менше, ніж трьома мовами, адже для пересічної людини без відповідної вищої освіти важко зрозуміти мову творів публіциста, яку насичено словами іншомовного походження, наприклад: « Wczoraj minister Teisserenc de Bort zwiedzat incognito oddziat fabryczny francuski. Mowitem z nim osobiscie. Minister oswiadczyt mi» (Sienkiewicz, 1994); «Wieczorem plac jest miejscem rendezvous dla catego piзknego swiata weneckiego. Kto nie chce siedziec w domu, ten stanowczo nie moze byc gdzie indziej» (Sienkiewicz, 1994).

Знайомлячи студентів із іншомовною лексикою, ілюструємо матеріал запозиченнями з художньої публіцистики польського письменника Г. Сенкевича, яку можна поділити на такі групи:

1) слова, що позначають мистецькі поняття: « La priиre d'une vierge» (Sienkiewicz, 1994) - відомий музичний твір польського композитора Т. Бондажевської-Барановської, що перекладають із французької як молитвe дівиці;

2) слова, що позначають житло, предмети меблів: «Siada w sleeping-carach lub drawing-roomach, zaktada nogi na nieprawdopodobnie wysokosci, zdejmuje surdut.... Drawing-room» - це купе в дорогому вагоні-салоні в Америці (Sienkiewicz, 1988);

3) слова, що позначають філологічні терміни: « Silva rerum» - латинський термін, що означає чернеткові нотатки, виконані на рукописі уже після його написання (Sienkiewicz, 1994);

4) воєнна лексика: «Wyzej na gorze zasiadat senat z trybunami w progu, ktorych wnioski przejmowaty gniewem I drzeniem partes conscriptos» (Sienkiewicz, 1988). Partes conscriptos - з англійської мови воєнна повинність, призов на службу у війську;

5) військово-політична лексика: «Ave, Caesar, morituri te salutant» (Sienkiewicz, 1988). У Римській імперії так звертались до цезаря гладіатори, перед смертельними боями: Слався, Цезар, імператор, ті, що йдуть на смерть вітають тебе;

6) слова, що позначають назви національних страв: « W otwartych sklepach sprzedajq potudniowe owoce, ryby, kraby, ostrygi, pajqki morskie i w ogole wszystko, co zwie siз frutti di mare» (Sienkiewicz, 1994). Італійці називають морепродукти frutti di mare;

7) економічна лексика: «Quod non fecerunt barbari, fecerunt Barberini!» (Sienkiewicz, 1988). Чого не зробили варвари, зроблять Барберіні. (Барберіні використовували уламки античних будівель під час спорудження свого палацу);

8) політична лексика: слова Тацита - філософа Стародавнього Риму про імперію: «...ruerunt in servitutem... » (Sienkiewicz, 1988);

9) лексика для позначення понять тодішнього побуту: «... a zarazem i drugi typ, wioskiego cicerone, ktory oprowadzajqc his lordship po salach palacu...» (Sienkiewicz, 1988). His lordship - це помістя, володіння лорда з англійської мови; «WSyrakuziepociqgzatrzymal siзpolgodziny dla breakfast, czyli rannego sniadania, poczйm ruszylismy dalйj do Rochester, miasta lezqcego nad samйm Ontario» (Sienkiewicz, 1988), breakfast - з англійської перекладають як сніданок;

10) вкраплення іншомовних виразів у їх транслітерації в польськомовний публіцистичний текст: «Pierwiastkowo mial to bye teatr ludowy mogqcy pomiescie dziesiзe tysiзcy ludzi, cos w rodzaju circus maximus»(Sienkiewicz, 1994). Circus Maximus - дослівно: Великий цирк (лат.); цирк Стародавнього Риму, у якому відбувалися скачки, перегони;

11) іншомовна транслітерація в назвах поезій, журналів, газет: «Slyszeliscie zapewne, jakie wrazenie zrobily listy ksiзcia Napoleona ogloszone swego czasu w «Revue des Deux mondes», traktujqce o sprawach politycznych i o polityce gabinetu francuskiego przed wojnq pruskq» (Sienkiewicz, 1994). Revue des Deux Mondes - французький журнал ліберального спрямування, що видавався усього два тижні й буквально перекладають як огляд старого й нового світу;

12) назви осіб і груп людей: «Otoz korespondent «Chicago Times» byl wlasnie na tropie i latalpo wystawie z notatkq i olowkiem, gdy nagle w glзbi jakiegospawilonu, jeszcze nie urzqdzonego, dostrzegl pewnego jegomosci, ktorego poczytal za pana Teisserenc de Bort» (Sienkiewicz, 1994);

13) слова на позначення абстрактної лексики: «Ach! biednepanny! Moze juz byly na wielu wystawach i zawsze... hors concours» (Sienkiewicz, 1994). Hors concours з французької прекладають як поза конкурсом;

14) вульгаризми, що використовують для мовної характеристики персонажів: «Tlumy otaczajqce ich byly w ogole usposobione nader nieprzyjaznie; ciqgle mozna bylo slyszee: Goddam you! Peste on you! i inne narodowe przeklenstwa» (Sienkiewicz, 1988). Goddam you! Peste on you! - народні прокльони, які використовують нижчі стани американського суспільства.

Цінними є тексти творів Г. Сенкевича для наших інтегрованих занять тим, що митець застосовує запозичення не лише з англійської мови і латинської, а й з італійської, французької, проте їх кількість значно менша порівняно з англіцизмами й латинськими одиницями: «Rybacy o brqzowych twarzach, z koszami na glowach, nawolujqpotзznym glosem do kupna swego towaru; polenta dymi na straganach; okrzyki: «Aqua fresca!» lub «Langurie! Langurie!» - mieszajq siз z nawoiywaniami rybakow» (Sienkiewicz, 1994). Вигуки венеціанських рибалок дослівно перекладають із італійської мови як річкова проточна вода.

Причиною вживання значної кількості іншомовних слів у певному тексті є необхідність відтворення правдивої картини світу певної країни, часу тощо, що неможливо без уживання запозичень: «Siychac przed niq rozmawiajqcych Anglikow, Francuzow, Niemcow, Wiochow i Hiszpanow... Przedobrazem stoi okrqgia kanapa. Pozujq na niej jasnowiose Angielki i Polki, zachwycajq siз niby obrazem, a pragnq, zeby zachwycano siз nimi: O that splendid! isn't? - siychac z jednej strony» (Sienkiewicz, 1994).

Для вивчення запозиченої лексики цінними є широковідомі крилаті вислови, ужиті у творах, назви, що мають відповідники в багатьох національних мовах. Наприклад, латинське прислів'я abyssus abyssum provocat, (Sienkiewicz, 1994), що має яскравий відповідник у польській мові: Piekio wzywa na pomoc piekia, у російському варіанті воно звучить як бездна бездну призывает, в українській мові такий відповідник відсутній. Ця цитата походить з Біблії, уживають у значенні - «одна біда зумовлює іншу». Інша латинська цитата «Plany byiy przedstawione miastu, miasto odesiaio je do komisji specjalistow, komisja specjalistow popatrzyia na nie, pokiwaia giowami... i poradziia panu Davioud, aby pomysiami swymi uszczзsliwiai inne narody, albowiem nemopropheta in partia sua» (Sienkiewicz, 1994). Цей латинський вираз має яскравий відповідник у польській мові, а саме: nikt nie jest prorokiem we wiasnej ojczyznie; nie masz proroka we wiasnym kraju. Усі люди рівні, і не можна когось робити пророком, бездумно йому підкорятися.

Окремо треба звернути увагу під час заняття на запозичення-крилаті вислови видатних письменників, процитованих Г. Сенкевичем, наприклад, знаменитого Гамлета У. Шекспіра: «Dziwne rzeczy dziejq siз w panstwie dunskim», jak mowi Hamlet» (Sienkiewicz, 1994), відомого давньогрецького філософа Цицерона: «Quo usque tandem abutere, Catilina, patientia nostra» (Sienkiewicz, 1988). Дослівний переклад: Як довго, Катиліно, будеш зловживати нашим терпінням?. Ця фраза стала крилатим висловом і сьогодні її вживають, щоб викрити підступність людини.

Отже, на прикладі мови творів іншомовних письменників, зокрема польських, мову яких вивчають в ЗВО України, зокрема Донбаському державному педагогічному університеті, можна через міжпредметні інтеграції подати студентам матеріал щодо особливостей функціонування запозичень у мові, зокрема й українській, адже запозичена лексика відображає різні сфери людської діяльності і стосується майже всіх сторін матеріального, суспільно - політичного, культурного життя країн.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

Інтегровані заняття, зокрема під час вивчення курсів «Сучасна українська літературна мова» та «Польська мова» є важливими засобами формування компетентностей майбутнього філолога. Такі поєднання сприяють удосконаленню вмінь і навичок аналізувати, зіставляти мовні явища, підвищенню рівня володіння як державною, так й іноземною мовою, зокрема польською, формуванню низки важливих компетентностей, зокрема лінгвістичної, адже «однією з визначальних умов успішного здійснення професійної діяльності спеціаліста є мовленнєве спілкування» (Шутова, 2013).

У перспективі дослідження - вивчення питання щодо формування громадянської компетентності під час викладання курсу «Польська мова» у ЗВО.

Список використаних джерел

1. Авшенюк, Н. М., Десятов. Т. М., Дяченко, Л. М., Постригач, Н. О., Пуховська, Л. П., & Сулима, О. В. (2014). Компетентнісний підхід до підготовки педагогів у зарубіжних країнах: теорія та практика: монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

2. Бібік, Н. М. (2004). Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. Під заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: «К.І.С.».

3. Варзацька, Л. О. (2006). Інтерактивні технології в системі особистісно зорієнтованої освіти. Бібліотека «Дивослово», № 4, 13-20.

4. Васьківська, Г. (2017). Дидактичні аспекти реалізації міждисциплінарних зв'язків у процесі фахової підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Освітологічний дискурс, № 3-4, 18-19.

5. Заскалєта, С., Щербакова, О. (2020). Застосування принципів міжпредметних зв'язків у вищій школі: зарубіжний досвід, Черкаси. Вип. 2 (29), 121-130

6. Зязюн, І. А. (2005). Філософія педагогічної якості в системі неперервної освіти. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, № 25, 13-18.

7. Картава, Ю. К. (2017). Лінгвістична компетентність як важлива складова професіоналізму вчителя-філолога. Соціум. Наука. Культура: матеріали ХШ міжнар. наук. інтернет-конф. (25-27січня 2017р.). Взято з http://mtkonf.org/kartava-yuk-lingvistichnakompetentnist-yak-vazhliva-skladova-profesionalizmu-vchitelya-filologa.

8. Коваль, Т. (2016). Міждисциплінарний контекст педагогічної підготовки майбутнього вчителя-філолога в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, № 3-4, 48-49.

9. Козловська, І. М. (1999). Дидактична інтегрологія як галузь педагогіки. Шляхи та проблеми входження України в світовий освітянський простір. Вінниця: Універсум. Т. 1.

10. Конєва, М. З. (2020). Лінгвістична компетентність як важливий складних іншомовної комунікації майбутніх учителів іноземної мови. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, Том 31 (70) № 1 Ч. 3. https://doi.org/10.32838/2663 -6069/2020.1-3/05.

11. Корнієнко, С. I. (2009) Сутність і основні характеристики лінгвістичної компетентності майбутніх учителів болгарської мови. Т. 4. Взято з http://vuzlib.com/content/view/416.

12. Микитенко, М. М. (2020). Сутність та структура лінгвістичної компетенції та компетентності майбутніх викладачів англійської мови. Педагогічний альманах, (45), 124-131. https://doi.org/10.37915/pa.vi45.98].

13. Пастирська, І. Я. (2019). Міжпредметні зв'язки як пропедавтичний етап розвитку інтеграції змісту освіти. Загальна педагогіка та історія педагогіки, Випуск 12, Т. 2.

14. Руденко, В. Б., Кієнко, Л. П., Миронюк, Т. Л., & Пахомова, Т. Г. (2014). Формування лінгвістичної компетентності в учнів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог нових навчальних стандартів: навчально-методичний посібник. Черкаси: ЧОІПОПП.

15. Сарновська, Н. І. (2016). Формування лінгвосоціокультурної компетентності майбутньго фахівця-міжнародника в процесі вивчення іноземної мови. Молодий вчений, № 4.1 (31.1). Взято з http://molodyvcheny.in.Ua/files/joumal/2016/4/188.pdf].

16. Симоненко, Т. В. (2006). Теорія і практика формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів. Черкаси: БРАМА.

17. Шутова, Л. І. (2013). Формування комунікативної компетентності студентів під час вивчення курсу «Гендерна лінгвістика». Науковий вісник Донбасу, № 2. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2013_2_35.

18. Sienkiewicz, H. (1988). Listy zpodrфzy do Ameryki. Warszawa.

19. Sienkiewicz, H. (1994). Z wrazen wtoskich. Warszawa.

References

1. Avsheniuk, N. M., Desiatov, T. M., Diachenko, L. M., Postryhach, N. O., Pukhovska, L. P., & Sulyma, O. V. (2014). Kompetentnisnyi pidkhid do pidhotovky pedahohiv u zarubizhnykh krainakh: teoriia ta praktyka [Competence approach to teacher training in foreign countries: theory and practice]. Kirovohrad: Imeks-LTD. [in Ukrainian].

2. Bibik, N. M. (2004). “Competence approach: reflexive analysis of application” in Competence approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives: Library of educational policy. O. V. Ovcharuk (Ed.). Kyiv: “K.I.S.”. [in Ukrainian].

3. Varzatska, L. O. (2006). Interaktyvni tekhnolohii v systemi osobystisno zoriientovanoi osvity [Interactive technologies in the system of personality-oriented education]. “Dyvoslovo” Library, 4. [in Ukrainian].

4. Vaskivska, H. (2017). Dydaktychni aspekty realizatsii mizhdystsyplinarnykh zviazkiv u protsesi fakhovoi pidhotovky studentiv vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv [Didactic aspects of realization of interdisciplinary connections in the process of professional training of students of higher pedagogical educational institutions]. Osvitolohichnyi dyskurs, 3-4, 18-19. [in Ukrainian].

5. Zaskalieta, S., & Shcherbakova, O. (2020). Zastosuvannia pryntsypiv mizhpredmetnykh zviazkiv u vyshchii shkoli: zarubizhnyi dosvid [Application of principles of interdisciplinary connections in higher school: foreign experience], Cherkasy, 2(29), 121-130. [in Ukrainian].

6. Ziaziun, I. A. (2005). Filosofiia pedahohichnoi yakosti v systemi neperervnoi osvity [Philosophy of pedagogical quality in the system of continuing education]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 25, 13-18. [in Ukrainian].

7. Kartava, Yu. K. (2017). Linguistic competence as an important component of professionalism of a teacher-philologist. Society. Science. Culture: Proceeding from XIII International scientific internet conference (25-27 January 2017). Retrieved from: http://intkonf.org/kartava-yuk-lingvistichna-kompetentnist-yak-vazhliva-skladova-profesionalizmuvchitelya-filologa/ [in Ukrainian].

8. Koval, T. (2016). Mizhdystsyplinarnyi kontekst pedahohichnoi pidhotovky maibutnoho vchytelia-filoloha v umovakh strimkoho rozvytku informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Interdisciplinary context of pedagogical training of a future teacher-philologist in terms of rapid development of information and communication technologies]. Neperervnaprofesiina osvita: teoriia ipraktyka, 3-4, 48-49. [in Ukrainian].

9. Kozlovska, I. M. (1999). Dydaktychna intehrolohiia yak haluz pedahohiky. Shliakhy ta problemy vkhodzhennia Ukrainy v svitovyi osvitianskyi prostir [Didactic integrology as a branch of pedagogy. Ways and problems of Ukraine's entering the world educational space]. Vinnytsia: Universum, Vol. 1. [in Ukrainian].

10. Konieva, M. Z. (2020). Linhvistychna kompetentnist yak vazhlyvyi skladnykh inshomovnoi komunikatsii maibutnikh uchyteliv inozemnoi movy [Linguistic competence as an important component of foreign-language communication of future foreign language teachers]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialnikomunikatsii, 31(70), no.1, ch 3. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.1-3/05 [in Ukrainian].

11. Korniienko, S. I. (2009). Some and basic characteristics of linguistic competence of future teachers of the Bulgarian language. Vol. 4. Retrieved from:http://vuzlib.com/content/view/416/_[in Ukrainian].

12. Mykytenko, M. M. (2020). Sutnist ta struktura linhvistychnoi kompetentsii ta kompetentnosti maibutnikh vykladachiv anhliiskoi movy [Essence and structure of linguistic competency and competence of future lecturers of the English language]. Pedahohichnyi almanakh, 45, 124-131. https://doi.org/10.37915/pa.vi45.98 [in Ukrainian].

13. Pastyrska, I. Ia. (2019). Mizhpredmetni zviazky yak propedavtychnyi etap rozvytku intehratsii zmistu osvity. [Interdisciplinaryties as a propaedeutic stage of development of integration of essence of education]. Zahalnapedahohika ta istoriiapedahohiky, 12 (2), 17-19. [in Ukrainian].

14. Rudenko, V. B., Kiienko, L. P., & Myroniuk, T. L. (2014). Forming linguistic competence of pupils of secondary comprehensive educational institutions in accordance with new educational standards: educational-methodic manual. T. H. Pakhomova (Ed.). Cherkasy: ChOIPOPP. [in Ukrainian].

15. Sarnovska, N. I. (2016). Formuvannia linhvosotsiokulturnoi kompetentnosti maibutnho fakhivtsia-mizhnarodnyka v protsesi vyvchennia inozemnoi movy [Forming linguosocio-cultural competence of a future international specialist in the process of learning a foreign language]. Young Scientist, 4.1. (31.1). Retrieved from: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/4/188.pdf [in Ukrainian].

16. Symonenko, T. V. (2006). Teoriia i praktyka formuvannia profesiinoi movnokomunikatyvnoi kompetentsii studentiv filolohichnykh fakultetiv [Theory and practice of forming professional language-communicative competency of students of philological faculties]. Cherkasy: BRAMA. [in Ukrainian].

17. Shutova, L. I. (2013). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti studentiv pid chas vyvchennia kursu “Henderna linhvistyka” [Forming communicative competence of students when studying the course “Gender Linguistics”]. Naukovyi visnyk Donbasu, 2(22). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2013_2_35 [in Ukrainian].

18. Sienkiewicz, H. (1988). Listy zpodrфzydoAmeryki. Warszawa.

19. Sienkiewicz, H. (1994). Z wrazenwloskich. Warszawa.

Размещено на Allbest.ru