Освітній коучинг як акмецентрична система інноваційних педагогічних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет ім.М.П. Драгоманова,

Одеський національний економічний університет

Освітній коучинг як акмецентрична система інноваційних педагогічних технологій

Зеленін Всеволод Володимирович кандидат психологічних наук, доцент, професор кафедри політичної психології та міжнародних відносин факультету психології

Антонюк Олена Іллівна аспірантка кафедри банківської справи

м. Київ, м. Одеса

Анотація

У статті досліджується коучинг як інноваційний підхід у педагогіці. Проаналізовано сутність професії коуча як фахівця, що сприяє глибинному виявленню латентних талантів особистості та їхній повній соціальній реалізації. З'ясовано, що під коучингом розуміють акмецентричний процес, який допомагає окремим людям, групам і командам реалізовувати свій потенціал найбільш ефективним способом. Встановлено, що в освітній сфері коучинг застосовується для повного розкриття індивідуального та групового потенціалу з метою максимізації продуктивності та результативної в навчанні. Окреслено різницю між педагогічним та освітнім коучингом. Визначено, що специфікою стосунків учень-коуч (студент-коуч) є організаційні та лідерські практики, засновані на суб'єкт-суб'єктній співпраці у форматі командної роботи. З'ясовано, що коучинг створює в освітньому просторі особистісний вимір навчання і виховання, що сприяє самостійності й зрілості як у мисленні, так і в діях. Визначено, що освітня коуч-взаємодія передбачає встановлення глибокого контакту, ефективне слухання, цілезорієнтовані «підсилюючі» запитання, застосування методу кейсів та інших коуч-прийомів, компетентність здійснення яких забезпечена високий рівнем емоційного та соціального інтелекту коуча. Встановлено, що освітній коучинг може розглядатися як акмецентрична система інноваційних педагогічних технологій, модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу шляхом створення самактуалізаційного середовища для здобувачів освіти і викладачів. Визначено, що освітній коучинг передбачає вирішення таких завдань, як проведення діагностики та моніторингу освітнього процесу; створення умов, спрямованих на ефективну організацію процесу пошуку учнем чи студентом шляхів досягнення життєво важливих для нього цілей та вибору оптимального темпу просування; оволодіння інноваційними техніками та технологіями саморозвитку та самонавчання; вивчення та застосування ключових елементів само-коучингу. На основі онлайн опитування вчених, викладачів ЗВО та вчителів шкіл України, Литви, Казахстану, Білорусі та Вірменії (n=83) проаналізовано переваги та недоліки використання освітнього коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій. Встановлено, що технологічний ланцюг освітнього коучингу в умовах браку ресурсів чи кризи (світова пандемія, військові дії тощо) передбачає чітку послідовність та складається з трьох головних етапів.

Ключові слова: коучинг, коуч, педагогічний коучинг, освітній коучинг, акмецентричність, інноваційна педагогічна технологія.

Abstract

Zelenin Vsevolod Volodymyrovych PhD, Professor of the Department of Political Psychology and International Relations, Faculty of Psychology National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv

Antoniuk Olena Illivna Graduate student of the Dedartment of Banking, Odessa National Economic University, Odessa

EDUCATIONAL COACHING AS A ACMECENTRICITY SYSTEM OF INNOVATIVE PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES

The article investigates coaching as an innovative approach in pedagogy. The essence of the profession of a coach as a specialist, which contributes to the in-depth identification of latent talents of an individual and their full social realization, is analyzed. It was found that coaching is an acmecentric process that helps individual people, groups and teams to realize their potential in the most effective way. It has been established that in the educational sphere coaching is used for the full disclosure of individual and group potential in order to maximize productivity and effective learning. The difference between pedagogical and educational coaching is outlined. It was determined that the specificity of the pupil- coach (student-coach) relationship is organizational and leadership practices based on subject-subject cooperation in the format of teamwork. It was found that coaching creates a personal dimension of learning and upbringing in the educational space, which promotes independence and maturity both in thinking and in actions. It was determined that the educational coaching interaction involves the establishment of deep contact, effective listening, targeted "reinforcing" questions, the use of the case method and other coaching methods, the competence of which is ensured by the high level of emotional and social intelligence of the coach. It has been established that educational coaching can be considered as an acmecentric system of innovative pedagogical technologies, a model of joint pedagogical activity in the design, organization and implementation of the educational process by creating a self-actualization environment for education seekers and teachers. It was determined that educational coaching involves solving such tasks as conducting diagnostics and monitoring the educational process; creation of conditions aimed at effective organization of the process of the pupil's or student's search for ways to achieve vital goals and choosing the optimal pace of advancement; mastering innovative techniques and technologies of self-development and self-learning; study and application of key elements of self-coaching. Based on an online survey of scientists, teachers of higher education institutions and school teachers of Ukraine, Lithuania, Kazakhstan, Belarus and Armenia (n=83), the advantages and disadvantages of using educational coaching as an acmecentric system of innovative pedagogical technologies were analyzed. It has been established that the technological chain of educational coaching in conditions of lack of resources or crisis (world pandemic, military actions, etc.) involves a clear sequence and consists of three main stages.

Keywords: coaching, coach, pedagogical coaching, educational coaching, acmecentricity, innovative pedagogical technology.

Постановка проблеми

Глобальні виклики сучасності визначають однією з основних кондицій конкурентоспроможності навчального закладу наявність внутрішньої системи якості, що забезпечується створенням освітнього простору, який сприяє максимальному розкриттю потенціалу усіх його учасників: учнів, викладачів та адміністрації. Досягнення такої якості освіти зумовлюється чіткою організацією навчального процесу, правильним підбором інноваційних систем, методів, методик, прийомів і технологій навчання. Такий підхід до якості стає сьогодні притаманним для усіх видів та форм освіти: формальної, неформальної та інформальної. Застосування інноваційних педагогічних технологій навчання забезпечує підготовку висококваліфікованих здобувачів освіти, спроможних критично й самостійно мислити, зрілих і вмотивованих, здатних до подальшого самостійного навчання та безперервного саморозвитку. Одним з інноваційних підходів сучасної педагогіки є система технологій, що базується на методології і філософії коучингу. Хоча в українській освіті коуч-концепція ще не отримала великого впровадження, як це вже сталося у багатьох країнах світу, вважаємо, що коуч-технології варто активно впроваджувати у вітчизняну систему дошкільної, середньої та вищої освіти. Тому доволі актуальним є розгляд освітнього коучингу як системи інноваційних педагогічних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Коучинг, як новітня альтернативна інноваційна педагогічна парадигма в освіті та ефективна система формування компетентностей в учнів і студентів, представлений у наукових доробках як українських, так і зарубіжних учених. Особливості коучингу, перспективи впровадження його, як на рівні цілісної системи технологій організації освіти, так й як у вигляді окремих, інкорпорованих у навчальний процес закладів дошкільної, середньої, вищої та безперервної освіти представлено у дослідженнях вітчизняних (Н. Білик, Т. Борова, О. Відлацька, О. Галан, І. Голіяд, Н. Гордієнко, Н. Горук, М. Дзіковська, Г. Єрко, О. Єфімова, С. Жицька, В. Зеленін, Б. Зонов, О. Казмірчук, І. Ковальчук, М. Коновальчук, Г. Кузан, О. Курчаба, О.Нежинська, Н. Лобченко, О. Петренко, Г. Поберезанська, О.Проценко, С. Романова, О. Рудницьких, Л. Рябовол, С. Симодейко, В. Сидоренко, Ю. Сурмяк, В. Ушманова, А. Фарина, С. Хмельницька, Л. Хоменко-Семенова, Т. Чернова, С. Шевчук та ін.) та зарубіжних (L Brzezinski, C. Davis, M. Devine, R. Dilts, S. Gilligan, C. Houssemand, E. Kelly, R. Meyers, С. Munro, S. Spaulding, J. Starr, B. Wuytsek та ін.) вчених. Разом з тим, деякі сучасні особливості застосування коуч- підходу, як системи інноваційних педагогічних технологій, в освіті, не були розглянуті у зазначених авторів, тому спонукали нас до проведення наукових досліджень у даному контексті.

Постановка завдання

Метою роботи є дослідження освітнього коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій. Для досягнення даної мети визначено наступні завдання: характеризувати сутність освітнього коучингу в загальному контексті застосування коуч-підходу у соціономічних професіях; проаналізувати характерні ознаки освітнього коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Коуч-підхід в освіті відзначається особистісним підходом до кожного здобувача освіти, підтримкою, усвідомленою участю в процесі і здобутті конкретних результатів, у виявленні сильних та слабких сторін кожного здобувача освіти. Найголовніший наголос коучингу в освіті - глибинна діагностика конфігурації індивідуальних талантів для підвищення результативності та ефективності в процесі навчання з метою подальшої успішної самореалізації. У свою чергу, система коуч-технологій визначає певні вимоги до педагогів: дотримання етичних норм, перебування під час освітнього процесу у коуч-позиції, відсутність оціночного судження, уміння створити здобувачам освіти продуктивний коуч-простір, що забезпечить результативність через уміння слухати й чути здобувача освіти, а також навички встановлювати зі здобувачем освіти відносини, які ґрунтуються на взаємній довірі та взаєморозумінні. Такі відносини потрібно підтримувати не тільки на початкових етапах налагодження взаємодії, а протягом усього навчального періоду, формуючі стійкі компетенції саморозуміння і самонавчання, що створюють передумови для подальшої безперервної освіти. Тому роль коучингу у освіті полягає в тому, щоб покращити якість комунікацій, підвищити результативність як конкретного, так і всіх здобувачів освіти [1].

Поява наприкінці ХХ століття таких термінів, як «коучинг», «освітній коучинг», «коуч-технології» стало новим явищем спочатку у світовому, а згодом - у вітчизняному освітньому середовищі. У перекладі з англійської «coach» означає «тренувати», «надихати», «наставляти». Поняття коучинг походить зі сфери спорту, де воно означає діяльність фахівця (частіше, персонального тренера), який надихає і спонукає людину (клієнта коучингу) сформувати спосіб акмецентричний (від дав.-гр. акрр, «акме»- найвища точка, вершина) спосіб мислення, що забезпечить досягнення актуальних надзвичайних цілей - рекордів [2, с. 29-30]. Життєвої та професійної над-мети.

Засновник коуч-підходу Тімоті Голві окреслив методологічні засади для освітнього коучингу: «Коучинг - це розкриття потенціалу людини з метою максимального підвищення її ефективності. Коучинг не вчить, а допомагає вчитися» [3, с. 112]. Дані засади сходять до методу сократівського діалогу та ідей матетики (від грецького дієслова «pavOavro» - навчатися), викладених одним з засновників сучасної системи педагогіки Яном Амосом Каменським в його роботі «Spicilegium didacticum», вперше опублікованій посмертно в 1680 році. На відміну від дидактики (науки про викладання) матетика акцентує увагу на учінні, яке має вести усіх учасників навчального процесу до освітньої зрілості як здатності вчитися самому - бути вчителем для самого. Саме такою є над-мета освітнього коучингу - створити простір та передумови, які максимально розкривають потенціал самонавчання усіх суб'єктів освітнього процесу: вчителів, учнів та адміністраторів.

З початку ХХІ століття коуч-підхід продуктивно застосовується у соціономічних (таких, що допомагають) професіях, діяльність яких ґрунтується на перспективній взаємодії типу «людина-людина»: увиробничо-управлінській, науково-дослідницькій, комунікативній, соціокультурній, медичній, правовій, соціально-педагогічній та освітній сферах. Разом з тим, аналіз праць науковців, що досліджують місце коучингу в освітньому процесі, демонструє нам два погляди. Одні з них звужують роль коучингу до рівня окремих інноваційних педагогічних прийомів і технологій, інші системно розглядають коуч-підхід як явище, стиль, провідний метод, концепцію, модель чи навіть нову парадигму сучасної освіти.

Перший з цих поглядів більше притаманний педагогічному коучингу, в якому коучинг - лише окремий інструмент (чи набір інструментів) в арсеналі вчителя, другий є органічно важливим для освітнього коучингу, де коуч-підхід системно поєднує, організовує та впроваджує інноваційну методологію, філософію, методи, методики та технології, фундаментально перетворюючи простір освітнього процесу відповідно викликів сучасності.

До вітчизняних дослідників, що розглядають коучинг лише як інноваційну педагогічну технологію, можна віднести Л. Хоменко-Семенову, на думку якої «коучинг розвиває в здобувачів освіти лідерські якості й в такий спосіб сприяє формуванню успішності студентів в подальшому житті» [4, с. 137]. та С. Романову, що описує коучинг як нову технологію у професійній освіті та явище навчального процесу, побудованого на мотивуючій взаємодії, де педагог-коуч «формує умови для всебічного розкриття особистісного потенціалу здобувача освіти для досягнення його ключових цілей у певній області знань, в оптимальні для нього терміни» [5, с. 86]. Г. Побережська вважає, що коучинг як педагогічна освітня технологія базується на рівноправних, творчих учасниках освітнього процесу та спрямований на виявлення та реалізацію потенціалу здобувача освіти для досягнення високого освітнього, соціального та особистісного розвитку [6, с. 102]. М. Дзіковська спираючись на результати численних теоретичних досліджень та використовуючи накопичений практичний досвід, стверджує, що коуч- технології розвивають лідерські якості студентів, стимулюючи формування успішних команд, які забезпечують підготовку компетентних фахівців у вищому навчальному закладі [7, с. 45]. Схожих поглядів на коучинг дотримуються Г. Кузан і Н. Гордієнко [8], С. Хмельницька [9], В. Ушманова [10], О. Відлацька [11], В. Сидоренко [12], Н. Білик і Н. Любченко [13], В. Харагірло [14], а також багато інших українських науковців.

Разом з тим, серед вітчизняних дослідників є й ті, що виходять за межі суто інструментального бачення застосування коучингу в освіті та самоосвіті. Так, Ю. Сурмяк, також розглядаючи коучинг як педагогічну технологію, вважає його «моделлю спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу шляхом створення комфортного середовища для здобувачів освіти і викладача» [15, с. 188]. Уваги також заслуговує позиція Н. Горук, яка на відміну від більшості українських вчених, наголошує, що технологію коучингу слід розглядати не лише як педагогічну підтримку чи створення оптимальних умов для розкриття потенціалу особистості в контексті формальної освіти, а й для формування «самоосвітньої компетентності здобувачів освіти як вміння самостійного пізнавального пошуку, самоконтролю та ефективного керівництва власною навчальною діяльністю» [16, с. 104], як освітню зрілість й готовність до самонавчання. Т. Борова, визначаючи коучинг як нову педагогічну технологію [17], водночас вважає коучинг освітньою концепцією, яка має застосовуватися не лише в контексті викладання, але й для розкриття індивідуального потенціалу з метою максимізації особистої продуктивності, результативної роботи та професійного розвитку науково- педагогічних працівників вищого навчального закладу [18]. Подібних позицій щодо використання коучингу в освіті також дотримуються: І. Голіяд та Т. Чернова [19], О. Ніжинська і В. Тименко [20], С. Шевчук [21], Б. Савчук [22] та ін.

В свою чергу, погляд на коучинг як на явище, нову акмецентричну парадигму в освіті та у соціономічних професіях в цілому ми знаходимо в працях вітчизняних дослідників, що є більш інтегрованими у світові наукові кола. Так А. Очеретяний та Т. Кочубей, вивчаючи впровадження парадигми коучингу в навчальний процес американських студентів, дійшли висновку, що поєднання аспектів самоперевірки та самосвідомості студента разом зі свободою прямого підходу до викладача під час навчання найкраще підходить для розвитку особистості та встановлення її позитивних життєвих орієнтирів у життєдіяльності [23]. Багато хто з закордонних вчених так само розглядає коучинг як провідний метод, модель чи концепцію освіти. Зокрема, на думку Л. Бжезінського (К Brzezinski), коучинг в освіті означає підтримку здобувача освіти в його або її розвитку на шляху всієї системи освіти; коучинг, на його думку, - це процес, який допомагає людям і командам виконувати завдання найбільш ефективним способом, який передбачає «розвиток сильних сторін людей, подолання внутрішніх бар'єрів і обмежень для досягнення особистої досконалості та сприяння більш ефективній співпраці в команді» [24, с. 170]. К. Манро (С. Мишо) описує коучинг як системну модель партнерства для підтримки людей у досягненні їхніх цілей, яка включає в себе багато методів, технологій та прийомів. Він зазначає, що коуч-діалоги в освіті - це цілезорієнтовано керовані бесіди, в яких використовується технології ефективного слухання, «сильних» запитань, метод аналізу кейсів та інші прийоми й методики коучингу, ефективність яких забезпечується високим рівнем соціального та емоційного інтелекту коуча. Такий коуч-процес в контексті освіти передбачає прояснення цілей, дослідження когнітивних моделей реальності, вивчення варіантів досягнення мети, узгодження дій, їх перегляд і реалізацію [25]. Ми також погоджуємося з думкою, що коучинг - це не лише окремі інноваційні технології, які використовуються в освіті за певних обставин; освітній коучинг - це метод управління освітнім процесом, стиль побудови комунікації, спосіб мислення та спосіб буття. Ефективний освітній коучинг веде педагога та учнів (студентів) до над-мети, створює простір (коуч- простір) задоволення, креативності та радості, що дає максимальний розвиток талантів усіх учасників навчального процесу. Коуч-підхід, який сприяє високій якості навчання та в результаті здобуттю значущих цілей, виконує не лише функцію перетворення виховання, знань і навчання в навички й компетенції, а й забезпечує реалізацію функції стимулювання інтересу до навчання, руху до самоусвідомлення, розвитку своїх сильних сторін та розкриття людського потенціалу - самоактуалізації в освіті, що робить навчальний процес цікавішим і результативнішим [24, с. 170-174]. Таким чином, можна відзначити, що освітній коучинг має всі ознаки цілісної акмецентричної системи інноваційних педагогічних технології:

є моделлю спільної педагогічної діяльності з проектування, організації та проведення навчального процесу із забезпеченням комфортних умов для здобувачів освіти і педагогів;

є органічною складовою структури диференційованих форм організації навчального заняття, реалізації інших видів педагогічної взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу;

надає можливості для розвитку особистісного потенціалу здобувача освіти та реалізації потенціалу педагога.

У методиці освітнього коучингу центр уваги зміщується до менш традиційних елементів системи освіти, готуючи здобувачів освіти не до складання іспитів, а до формування світогляду та способу мислення, що сприяють самореалізації: особистісної й професійної. Оскільки здобувачі освіти досить часто стикаються зі складними ситуаціями у своєму житті, які не можна узагальнити та застосувати до єдиних «шкільних» стандартів, метою діяльності коуча в освіті є виявлення цих самобутніх потреб, а також моніторинг ролі, яку вони відіграють у житті здобувача освіти, і того, як ці потреби, шляхом зміцнення, можуть покращити соціальне функціонування та самоздійснення здобувача освіти в подальшому житті. Отже, об'єктом освітньої комунікації учень-коуч (студент-коуч) є засновані на співпраці організаційні та лідерські практики у міжособистісній і командній взаємодії. В такий спосіб суб'єкти освітнього коучингу створюють індивідуалізований: селективно-особистісний і таланто-орієнтований вимір навчання, виховання й розвитку, що базується на збільшенні самостійності як у мисленні, так і в діях для досягнення освітніх і життєвих цілей.

Для викладачів середньої та вищої ланки освіти коучинг може бути дуже персоналізованою формою професійного навчання, яке покращує навчання в класах, командах, керівництві та навіть в кар'єрному зростанні. На нашу думку, коучинг в освіті або освітній коучинг - це структурована взаємодія в трьох вимірах:

коуч-відносини викладач - викладач;

коуч-відносини викладач - здобувач освіти;

коуч-відносини здобувач освіти - здобувач освіти.

Такий стиль відносин створює можливості для глибинної діагностики й розкриття усіма учасниками освітнього процесу прихованих талантів і латентних здібностей, втілення творчих ідей для досягнення поставлених цілей, підвищення рівня мотивації та інтересу до викладання і вивчення навчальних дисциплін.

Позиція викладача-коуча (коуч-позиція) в освітньому процесі є близькою до позиції фасилітатора та полягає в організації продуктивного діалогу, який має сприяти генеруванню нових ідей та досвіду. А це, у свою чергу, як вважають О. Єфімова та С. Жицька [26], підштовхуватиме усіх учасників навчання до реалізації прийнятих рішень і поставлених навчальних, професійних і життєвих цілей. Таким чином, коуч керує процесом отримання суб'єктивно і об'єктивно нового досвіду усіх учасників освітнього процесу. коучинг інноваційний латентний талант

Основним завданням коуча-викладача є організація ефективної педагогічної взаємодії, стимулювання самоусвідомлення та переосмислення особистого досвіду, генерація нових ідей та реалізація прийнятих рішень у житті та професійній діяльності. Коуч допомагає здобувачу освіти самостійно з'ясувати та сформулювати свої життєві та професійні цілі, зосередити увагу на розвиваючих завданнях, шукати як внутрішні, так і зовнішні ресурси, знаходити альтернативу звичним алгоритмам мислення і дій, створювати плани, перевіряти їх на реалістичність, брати відповідальність за їх реалізацію, що таким чином, є елементом особистісно-орієнтованого підходу [26, с. 110].

Як кожна парадигма коучингу має свої переваги й недоліки. Зокрема, більшість дослідників та практиків застосування коуч-підходу в освіті в проведеному нами онлайн опитуванні серед вчених, викладачів ЗВО та вчителів шкіл України, Литви, Казахстану, Білорусі та Вірменії (п=83) погоджуються, що основними перевагами використання коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій слід вважати:

підвищення зацікавленості учнів й активізація навчального

процесу;

підвищення мотивації здобувачів освіти до вивчення учбового матеріалу;

виявлення здібностей здобувачів освіти, які розкривають їх як творчих людей, здатних до логічного мислення (розвиток ментального інтелекту);

розвиток в здобувачів освіти лідерських якостей та соціального інтелекту;

розвиток комунікативних навичок та вміння працювати в команді;

підвищення продуктивність навчального процесу;

розвиток емпатії та емоційного інтелекту;

розвиток духовного інтелекту.

Разом з тим, практика застосування коучингу свідчить, що головним недоліком застосування коуч-технологій в освіті може вважатися брак мотивації, енергії та часу. Через це 82% опитуваних з загальної вибірки вважають, що вчителю школи чи педагогу ЗВО дуже складно надавати індивідуальний підхід та оцінювати результати при груповому форматі навчання та звичному застосуванні застарілих, традиційних, неефективних форм, методів та технологій викладання, виховання та організації учбового процесу. Особливо це стало помітно під час локдауну, спричиненого пандемією COVID-19, який сприяв переходу до дистанційного та онлайн формату навчання. Дана ситуація засвідчила, що без внутрішньої мотивації здобувача освіти до навчання, а педагога - до реалізації ефективної професійної діяльності, без прагнення до самовдосконалення, самонавчання та саморозвитку - неможливо здійснити мету і завдання освіти. В свою чергу, саме коучинг постає результативним методом розкриття потенціалу особистості з метою максимізації власної продуктивності та ефективності в освітніх практиках навіть в кризових умовах пандемії чи війни.

Для оптимізації освітніх процесів в умовах браку ресурсів (час, мотивація, сили) чи кризи (пандемія, військові дії тощо) технологічний ланцюг коучингу передбачає чітку послідовність дій зі сторони педагога і здобувачів освіти, який, за висновками науковця О. Цибіної, описаними в роботі Г. Кузан та Н. Гордієнко [8], передбачає три головні етапи проведення занять:

перший етап: встановлення партнерських суб'єкт-суб'єктних

відносин між педагогом-коучем і здобувачами освіти, постановка конкретної мети, спільна постановка завдань для досягнення цієї мети; формування мотивації та спільного визначення завдань для здобуття конкретної мети; дослідження поточної ситуаціїУпроблеми, що передбачає пошук ресурсів, визначення внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до одержання бажаного результату; аналіз можливостей для подолання труднощів у вирішенні проблеми; вибір конкретного варіанту дій і складання плану (алгоритму) дій; домовленість про релевантні терміни його здійснення;

другий етап - покрокова реалізація розробленого плану з врахуванням перешкод, які виникають в процесі його здійснення, та із залученням ресурсів, що допомагають долати такі перешкоди;

третій етап - етап ретроспективної та проспективної рефлексії, що передбачає, з однієї сторони, аналіз та оцінку здобувачами освіти результатів вже проведеної роботи, а з іншої, - аналіз своєї майбутньої діяльності з метою її удосконалення.

Кожен наступний технологічний ланцюг коучингу, який корелює з відомою коуч-моделлю GROW (goal - мета, reality - реальність, obstacles & options - перешкоди та варіанти їх подолання, way forward - план дій), завжди починається зі зворотного зв'язку у форматі коучингу - огляду того, що було зроблено, що було успішним і що можна було б зробити краще. Основним інструментом викладача-коуча у технологічному ланцюгу освітнього коучингу є мистецтво задавати питання, щоб поступово виводити студента на правильний шлях і як результат вирішення поставленого завдання. У процесі комунікації такий викладач-коуч як провідник допомагає особистості учня (студента) розкрити свій потенціал і максимально розвинути його. Разом зі студентом викладач-коуч окреслює коло життєво важливих питань і цілей, які цікавлять учня (студента), і поступово підводить його до правильного вибору життєвих орієнтирів. Крім того, викладач-коуч стимулює прийняття креативних рішень і підтримує бажання учня (студента) досягати цілей і вносити зміни у своє життя. При цьому визнається, що ніхто так не знає про особисті проблеми й перешкоди, як сама людина, що з ними стикається. Тому саме вона за допомогою коуча має винайти правильне рішення. Для цього коучинг передбачає вирішення таких завдань:

проведення діагностики та моніторингу освітнього процесу, що дозволяє враховувати та прогнозувати зміни, що відбуваються внаслідок застосування інноваційних методів, програм і технологій;

створення умов, спрямованих на ефективну організацію процесу пошуку учнем (студентом) шляхів досягнення життєво важливих для нього цілей та вибору оптимального темпу просування до них;

оволодіння інноваційними прийомами, техніками та технологіями;

визначення ключових моментів коучингу та само-коучингу.

Водночас формат коучингу створює творчу атмосферу взаємної довіри,

особливий простір для пошуку альтернатив, де студент відчуває увагу до своїх потреб й ідей, а тому працює з більшим ентузіазмом. В такий спосіб коучинг в освіті виступає як система андрагогічних та акмесинергетичних принципів і прийомів, які сприяють найвищому розвитку талантів особистості чи групи спільно працюючих людей (команди, організації), а також забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалізацію цього потенціалу. Відповідно освітній коучинг як акмецентрична система інноваційних педагогічних технологій передбачає:

системність, вертикальну і горизонтальну цілісність неперервного освітнього процесу;

інтеграцію формальної, неформальної та інформальної освіти, навчальної, практичної і самоосвітньої діяльності;

урахування змісту навчальних потреб педагога на різних стадіях життєвого циклу [12, с.5].

В цілому можна зазначити, що у процесі освітнього коучингу відбувається розвиток професійних та особистих якостей, завдяки чому формуються нові здібності й навички, які підвищують ефективність навчання та покращують якість життя особистості загалом. Коучинг дозволяє педагогу ефективно та результативно працювати на суб'єкт-суб'єктному рівні, тобто вміти керувати собою, своїм станом, своїми ресурсами, допомагаючи іншим у розвитку особистісного потенціалу, удосконалювати навички комунікації, будувати з колегами та учнями конструктивні відносини, які максимально підвищують ефективність вирішення актуальних життєвих завдань тощо [14].

Отже, можна констатувати, що використання освітнього коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій в навчальному процесі сприяє максимальному розкриттю потенціалу здобувача освіти та безперервному розвитку професійних компетенцій педагога.

Висновки

У результаті проведеного дослідження визначено, що застосування коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій є визначальним фактором конкурентоспроможності та ефективності сучасної освіти. Порівняльний аналіз джерел дозволяє зробити узагальнення, що коучинг в освіті може використовується як інструментально - у форматі окремих прийомів і технологій, так й системно - як модель, підхід чи навіть новітня парадигма освітнього процесу. З'ясовано, що врахування індивідуальних потенційних можливостей в оцінюванні навчальних досягнень можливе при активному застосуванні коучингу як акмецентричної системи інноваційних педагогічних технологій, завдяки якій діяльність педагога-коуча еволюціонує у перманентний пошук нових, найбільш оптимальних способів досягнення над-мети, формування перспективних завдань для особистісного та професійного зростання в контексті освітньої діяльності.

Подальших розвідок потребує дослідження розробки та впровадження більш контекстуалізованих методичних рекомендацій стосовно інтеграції коуч- підходу в початкову, середню, спеціальну та вищу освіту. Також, з огляду на виклики сьогодення (світова пандемія, війна та інші глобальні кризові фактори), перспективи подальших досліджень, ми вбачаємо у розробці новітніх підходів стосовно вивчення практики застосування коуч-підходу у роботі освітніх дистанційних та онлайн платформ: Академія Хана, Coursera, edX, Udasity та інші МООС (масові відкриті онлайн-курси).

Література

1. Зонов Б. Коучинг як процес підтримки та розвитку нових моделей поведінки в освітньому середовищі. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 4 (108). С. 380-387.

2. Зеленин В.В. Между величием и травмой: трактат о селективной психодиагностике в коучинге. (Монография). Том первый. К.: Люта справа, 2015. 272 с.

3. Голви Т. Работа как внутренняя игра. Раскрытие личного потенциала. М.: Альпина Паблишер, 2012. 266 с.

4. Хоменко-Семенова Л.О. Коучинг як ефективна технологія формування успішного студента. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2015. № 7. С. 137-141.

5. Романова С.М. Коучінг як нова технологія в професійній освіті. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2010. Вип. 3. С. 83-87.

6. Поберезська Г.Г. Коучинг як педагогічна технологія студентоцентричного навчання у ВНЗ. Технологія і техніка друкарства. 2017. № 4. С. 99-107.

7. Dzikovska M. Coaching as the pedagogical technology in professional training of future specialists. Continuing Professional Education: Theory and Practice. 2019. № (3). Pp. 45-50.

8. Кузан Г., Гордієнко Н. Освітній коучинг як інноваційна технологія професійної підготовки фахівців соціальної та соціально-педагогічної сфери у вищій школі. Молодь і ринок. 2019. № 3 (170). С. 81-85.

9. Хмельницька С. Коучинг як сучасна технологія підвищення ефективності навчального процесу. Молодий вчений. 2017. № 6. С. 315-319.

10. Ушмарова В.В. Практика реалізації коуч-технології в процесі формування готовності вчителів початкових класів до роботи з обдарованими учнями. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. Вип. 48. С. 241-247.

11. Відлацька О.С. Педагогічний коучинг як технологія професійного розвитку керівника позашкільної освіти: метод. посіб. Кам'янець-Подільський: Наук.-метод. відділ ЦДЮТ, 2018. 54 с.

12. Сидоренко В.В. Педагогічний коучинг як інноваційна технологія науково-методичного супроводу професійно-особистісного розвитку вчителя в системі післядипломної освіти. Наукова скарбниця освіти Донеччини. Донецьк. 2014. № 3 (14). С. 13-19.

13. Білик Н.І. Любченко Н.В. Педагогічний коучинг як технологія професійного розвитку вчителя в системі підвищення кваліфікації. Імідж сучасного педагога: електрон. наук. фах. журн. 2020. № 5 (194). С. 41-46.

14. Харагірло В.Є. Педагогічний коучинг як технологія психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку суб'єктів освітнього процесу. Інноваційні моделі розвитку науково-методичної компетентності педагогів професійної і фахової передвищої освіти: досвід, проблеми, перспективи: зб. матеріалів Міжнародної конференції з онлайн- трансляцією, м. Біла Церква, 20 травня 2021 р. / за заг. ред. А.Б. Єрмоленка, В.С. Кулішова, С.С. Шевчук. Видавець ФОП Мокшанов В.В. Запоріжжя, 2021. С. 274-280.

15. Сурмяк Ю.Р. Педагогічний коучинг у підготовці студентів-психологів. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2016. № 1. С. 187-197.

16. Горук Н. Коучинг як ефективна технологія формування самоосвітньої компетентності студентів. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2015. № 11 (1). С. 99-104.

17. Борова Т.А. Коучинг - новітня технологія професійного розвитку науково- педагогічних працівників вищого навчального закладу. Наука і освіта. 2010. № 7. С. 33-37.

18. Борова Т.А. Концепція освітнього коучингу. Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. Харків, 2011. № 12. С. 19-23.

19. Чернова Т.Ю., Голіяд І.С. Концепт педагогічного коучингу: суб'єкт-суб'єктна взаємодія учасників освітнього процесу. Наук. зап. [Нац. педагог. ун-ту ім. М.П. Драгоманова]. Серія: Педагогічні науки. 2016. Вип. 130. С. 267-275.

20. Ніжинська О.О.,Тименко В.М. Використання коучингу в системі вищої освіти України. Вісник післядипломної освіти. 2015. №15. С. 236-245.

21. Шевчук С., Шевчук О. Коучинг як метод навчання студентів у контексті реформування вищої освіти України. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”. Серія: Педагогіка. 2016. Т. 269, вип. 257. С. 62-65.

22. Савчук Б., Білавич Г., Душенко Ю. Коучинг як філософія і технологія розвитку професійної педагогічної освіти. Гірська школа Українських Карпат. 2019. № 21. С. 82-87.

23. Kochubei T., ОсЬегеїіапуі A. Coaching as a new paradigm for the formation of the living values of American students. Побудова теорії у соціальній та освітній практиці: матеріали міжнародної наукової Інтернет-конференції (Університет Антиок у Лос- Анджелесі (США), Приморський університет (Словенія), Краківська Академія ім. Анджея ФричаМоджевського (Польща), січень - квітень 2018року), 2018. С. 207-214.

24. Brzezinski L. Coaching - mozliwosc wykorzystania w edukacji. Przeglqd Pedagogiczny. 2014. № 2. Рр. 166-175.

25. Munro C. Coaching in education: an introduction. 2016.

26. Єфімова О.М., Жицька С.А. Коучинг як складова особистісно-орієнтованого навчання у професійній підготовці студентів вищих навчальних закладів. Науковий огляд. 2017. № 4 (36). С. 103-112.

References

1. Zonov, B. (2021). Kouchyngh jak proces pidtrymky ta rozvytku novykh modelej povedinky v osvitnjomu seredovyshhi [Coaching as a process of support and development of new behavior models in the educational environment]. Pedaghoghichni nauky: teorija, istorija, innovacijni tekhnologhiji - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 4 (108), 380-387.

2. Zelenin, V.V. (2015). Mezhdu velichiem i travmoj: traktat o selektivnoj psihodiagnostike v kouchinge. (Monografija) [Between greatness and trauma: a treatise on selective psychodiagnostics in coaching. (Monograph)]. Tom pervyj. K.: Ljuta sprava, 272 s. [in Russian].

3. Golvi, T. (2012). Rabota kak vnutrennjaja igra. Raskrytie lichnogo potenciala [Work as an internal game. Disclosure of personal potential]. M.: Al'pina Pablisher, 266 s. [in Russian].

4. Khomenko-Semenova, L.O. (2015). Kouchyngh jak efektyvna tekhnologhija formuvannja uspishnogho studenta [Coaching as an effective technology for forming a successful student]. VisnykNacionaljnogho aviaciynogho universytetu. Serija: Pedaghoghika. Psykhologhija - Bulletin of the National Aviation University. Series: Pedagogy. Psychology, 7, 137-141.

5. Romanova, S.M. (2010). Kouchingh jak nova tekhnologhija v profesijnij osviti [Coaching as a new technology in professional education]. Visnyk Nacionaljnogho aviaciynogho universytetu. Serija: Pedaghoghika. Psykhologhija - Bulletin of the National Aviation University. Series: Pedagogy. Psychology, 3, 83-87 [in Ukrainian].

6. Poberezsjka, Gh.Gh. (2017). Kouchyngh jak pedaghoghichna tekhnologhija studentocentrychnogho navchannja u VNZ [Coaching as a pedagogical technology of student- centered learning in higher education institutions]. Tekhnologhija i tekhnika drukarstva - Printing technology and technique, 4, 99-107.

7. Dzikovska, M. (2019). Coaching as the pedagogical technology in professional training of future specialists [Coaching as the pedagogical technology in professional training of future specialists]. Continuing Professional Education: Theory and Practice - Continuing Professional Education: Theory and Practice, 3, 45-50 [in Ukrainian].

8. Kuzan, Gh., Ghordijenko, N. (2019). Osvitnij kouchyngh jak innovacijna tekhnologhija profesijnoji pidghotovky fakhivciv socialjnoji ta socialjno-pedaghoghichnoji sfery u vyshhij shkoli [Educational coaching as an innovative technology of professional training of specialists in the social and socio-pedagogical sphere in higher education]. Molodj i rynok - Youth and the market, 3 (170), 81-85 [in Ukrainian].

9. Khmeljnycjka, S. (2017). Kouchyngh jak suchasna tekhnologhija pidvyshhennja efektyvnosti navchaljnogho procesu [Coaching as a modern technology for increasing the effectiveness of the educational process]. Molodyj vchenyj - A young scientist, 6, 315-319.

10. Ushmarova, V.V. (2016). Praktyka realizaciji kouch-tekhnologhiji v procesi formuvannja ghotovnosti vchyteliv pochatkovykh klasiv do roboty z obdarovanymy uchnjamy [The practice of implementing coach technology in the process of forming the readiness of primary school teachers to work with gifted students]. Pedaghoghika formuvannja tvorchoji osobystosti u vyshhij i zaghaljnoosvitnij shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 48, 241-247.

11. Vidlacjka, O.S. (2018). Pedaghoghichnyj kouchyngh jak tekhnologhija profesijnogho rozvytku kerivnyka pozashkiljnoji osvity: metod. posib. [Pedagogical coaching as a technology of professional development of the head of extracurricular education: method. manual]. Kam'janecj- Podiljsjkyj: Nauk.-metod. viddil CDJuT, 54 s. [in Ukrainian].

12. Sydorenko, V.V. (2014). Pedaghoghichnyj kouchyngh jak innovacijna tekhnologhija naukovo-metodychnogho suprovodu profesijno-osobystisnogho rozvytku vchytelja v systemi pisljadyplomnoji osvity [Pedagogical coaching as an innovative technology of scientific and methodical support of the professional and personal development of the teacher in the postgraduate education system]. Naukova skarbnycja osvity Donechchyny - Scientific treasury of education of Donetsk region, 3 (14), 3-19 [in Ukrainian].

13. Bilyk, N.I. Ljubchenko, N.V. (2020). Pedaghoghichnyj kouchyngh jak tekhnologhija profesijnogho rozvytku vchytelja v systemi pidvyshhennja kvalifikaciji [Pedagogical coaching as a technology of professional development of a teacher in the system of professional development]. Imidzh suchasnogho pedaghogha: elektron. nauk. fakh. zhurn. - Image of a modern teacher: electronic. of science profession. Journal, 5 (194), 41-46.

14. Kharaghirlo, V.Je. (2021). Pedaghoghichnyj kouchyngh jak tekhnologhija psykhologho- pedaghoghichnogho suprovodu osobystisnogho rozvytku sub'jektiv osvitnjogho procesu [Pedagogical coaching as a technology of psychological and pedagogical support of personal development of subjects of the educational process]. Innovacijni modeli rozvytku naukovo- metodychnoji kompetentnosti pedaghoghiv profesijnoji i fakhovoji peredvyshhoji osvity: dosvid, problemy, perspektyvy: zb. materialiv Mizhnarodnoji konferenciji z onlajn-transljacijeju, m. Bila Cerkva, 20 travnja 2021 r. / za zagh. red. A.B. Jermolenka, V.S. Kulishova, S.S. Shevchuk. Vydavecj FOP Mokshanov V.V. Zaporizhzhja, 274-280 [in Ukrainian].

15. Surmjak, Ju.R. (2016). Pedaghoghichnyj kouchyngh u pidghotovci studentiv-psykhologhiv [Pedagogical coaching in the training of psychology students]. Naukovyj visnyk Ljvivsjkogho derzhavnogho universytetu vnutrishnikh sprav. Serija psykhologhichna - Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs. The series is psychological, 1, 187-197 [in Ukrainian].

16. Ghoruk, N. (2015). Kouchyngh jak efektyvna tekhnologhija formuvannja samoosvitnjoji kompetentnosti studentiv [Coaching as an effective technology for forming students' self-educational competence]. Problemy pidghotovky suchasnogho vchytelja - Problems of modern teacher training, 11 (1), 99-104 [in Ukrainian].

17. Borova, T.A. (2010). Kouchyngh - novitnja tekhnologhija profesijnogho rozvytku naukovo-pedaghoghichnykh pracivnykiv vyshhogho navchaljnogho zakladu [Coaching is the newest technology of professional development of scientific and pedagogical workers of a higher educational institution]. Nauka i osvita - Science and education, 7, 33-37 [in Ukrainian].

18. Borova, T.A. (2011). Koncepcija osvitnjogho kouchynghu [The concept of educational coaching]. Pedaghoghika, psykhologhija ta medyko-biologhichni problemy fizychnogho vykhovannja i sportu: zb. nauk. pr. - Pedagogy, psychology and medico-biological problems of physical education and sports: coll. of science, 12, 19-23 [in Ukrainian].

19. Chernova, T.Ju., Gholijad, I.S. (2016). Koncept pedaghoghichnogho kouchynghu: sub'jekt- sub'jektna vzajemodija uchasnykiv osvitnjogho procesu [The concept of pedagogical coaching: subject- subject interaction of participants in the educational process]. Nauk. zap. [Nac. pedaghogh. un-tu im. M.P. Draghomanova]. Serija: Pedaghoghichni nauky - Science zap [National teacher. University named after M.P. Dragomanov]. Series: Pedagogical sciences, 130, 267-275 [in Ukrainian].

20. Nizhynsjka, O.O.,Tymenko, V.M. (2015). Vykorystannja kouchynghu v systemi vyshhoji osvity Ukrajiny [The use of coaching in the higher education system of Ukraine]. Visnyk pisljadyplomnoji osvity - Bulletin of postgraduate education, 15, 236-245 [in Ukrainian].

21. Shevchuk, S., Shevchuk, O. (2016). Kouchyngh jak metod navchannja studentiv u konteksti reformuvannja vyshhoji osvity Ukrajiny [Coaching as a method of teaching students in the context of reforming higher education in Ukraine]. Naukovi praci Chornomorsjkogho derzhavnogho universytetu imeni Petra Moghyly kompleksu “Kyjevo-Moghyljansjka akademija”. Serija: Pedaghoghika - Scientific works of the Black Sea State University named after Peter Mohyla complex "Kyiv-Mohyla Academy". Series: Pedagogy, 269, vyp. 257, 62-65 [in Ukrainian].

22. Savchuk, B., Bilavych, Gh., Dushenko, Ju. (2019). Kouchyngh jak filosofija i tekhnologhija rozvytku profesijnoji pedaghoghichnoji osvity [Coaching as a philosophy and technology for the development of professional pedagogical education]. Ghirsjka shkola Ukrajinsjkykh Karpat - Mountain School of the Ukrainian Carpathians, 21, 82-87 [in Ukrainian].

23. Kochubei, T., Ocheretianui, A. (2018). Coaching as a new paradigm for the formation of the living values of American students [Coaching as a new paradigm for the formation of the living values of American students]. Pobudova teoriji u socialjnij ta osvitnij praktyci: materialy mizhnarodnoji naukovoji Internet-konferenciji (Universytet Antyok u Los-Andzhelesi (SShA), Prymorsjkyj universytet (Slovenija), Krakivsjka Akademija im. Andzheja Frycha Modzhevsjkogho (Poljshha), sichenj - kvitenj 2018 roku), 207-214 [in Ukrainian].

24. Brzezinski, L. (Polish). Coaching - mozliwosc wykorzystania w edukacji [Coaching is a possibility of wykorzystania w edukacji]. PrzeglqdPedagogiczny - PrzeglqdPedagogiczny, 2, 166-175 [in Ukrainian].

25. Munro, C. (2016). Coaching in education: an introduction.

26. Jefimova, O.M., Zhycjka, S.A. (2017). Kouchyngh jak skladova osobystisno-orijentovanogho navchannja u profesijnij pidghotovci studentiv vyshhykh navchaljnykh zakladiv [Coaching as a component of personal-oriented training in the professional training of students of higher educational institutions]. Naukovyj oghljad- Scientific review, 4 (36), 103-112 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru