Писанкарство як метод розвитку навичок письма та мовлення в дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Писанкарство як метод розвитку навичок письма та мовлення в дітей молодшого шкільного віку

Олександр Козинець, кандидат педагогічних наук, доцент

Марія Градусова, магістр

Анотація

Результати та дискусії

Діти, що мають утруднення в навчанні через морфологічну та функціональну незрілість мозкових структур, потребують спеціально організованої психолого-педагогічної, корекційно-розвиткової роботи. Розвиваючи ідеї Л. Виготського, науковці галузей спеціальної освіти аргументовано доводять необхідність використання сензитивних періодів становлення вищих психічних функцій. Тому актуальним є пошук шляхів профілактики та подолання дисграфій. Перевага таких методик, де в одній діяльності можливо одночасно впливати з розвивальною, профілактичною чи корегувальною метою на велику кількість загальнофункціональних та специфічних механізмів мовленнєвої діяльності, а також на розвиток когнітивних функцій, сенсомоторних процесів, емоційно-вольову сторону особистості, мотиваційний компонент діяльності, очевидна [14].

Запровадження в роботі з дітьми молодшого шкільного віку з труднощами в навчанні, зокрема з дисграфією, такого народного мистецтва, як писанкарство розвиває не лише творчість, естетичні смаки та долучає до національних традицій, але має також потужний корекційно-розвивальний потенціал. Унікальність писанкарства як засобу, який дозволяє розвинути до оптимального рівня когнітивні здібності, а саме: диференціювати сприйняття (перцептивне дозрівання), покращити довільність та концентрацію уваги, виділяти суттєві ознаки предметів і явищ, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними (аналітичне мислення), здатність розуміти і використовувати символи, розвинути тонку моторику рук і зорово-моторну координацію, сукцесивні функції, сприяти емоційно-вольовій та мотиваційній зрілості школярів цієї категорії - стає очевидною при знайомстві з технікою виконання писанки [2; 4].

Насамперед, дитина має обрати малюнок для писанки та зробити ескіз на папері. Цей етап важливий у роботі з молодшими школярами з труднощами в навчанні, адже дозволяє педагогу на початковому етапі побачити, наскільки дитина орієнтується в відтворенні візерунку, його пропорцій, розміщенні елементів відносно один одного. Наступним етапом є перенесення візерунка безпосередньо на яйце простим олівцем. Далі дитина має обвести лінії воском за допомогою писачка і занурити у фарбу. Якщо писанка має кілька кольорів, то етап нанесення воску і наступного фарбування повторюється, поки писанка набуде остаточного забарвлення. Найцікавіший момент для дитини в роботі над писанкою настає на останньому етапі, коли знімається темний шар воску з яйця, під яким з'являється задуманий від самого початку візерунок. Лише в цей момент дитина бачить результат своєї роботи і може об'єктивно її оцінити. Як вдалий, так і не зовсім результат спонукає до нової творчої роботи та запускає навички контролю [4; 14]. дисграфія писанкарство шкільний

Як відомо, у писанкарстві основним матеріалом є яйце. Його форма досить складна для розпису через обмеженість поверхні та об'єму. Поступово в дитини з'являється навичка: під час роботи яйце потрібно обертати пальцями лівої долоні і, тримаючи правою рукою писачок, стежити, щоб зображення наносилося на верхню частину яйця. У результаті дитина розвиватиме мануальну латералізацію [4; 12].

Дитині з труднощами в навчанні часто може бути складно оволодіти навичкою письма, адже це вимагає виконання витончених рухів руки. Техніка письма потребує злагодженої роботи дрібних м'язів кисті й усієї руки, а також добре розвиненого зорового сприймання й уваги. Систематичне заняття писанкарством створює умови для накопичення дитиною рухового й тактильного досвіду, розвиває вправність рук, форсує перехід до більш зрілих форм зорово-моторної координації шляхом формування в дитини «лінії намацування» (за С. Ігнатьєвим). Оволодіння знаннями й навичками писанкарства потребує поглибленого сприймання предметів і явищ, уваги до їх властивостей, форми, розмірів. Так, для того, щоб розписати яйце, дитина повинна знати, що шкаралупа не лише гладка і біла, але й крихка. Таким чином, дитина вчиться контролювати натиск робочого інструмента (олівця, писачка), щоб не зіпсувати свій виріб. Згодом ця навичка може також переноситись у процес роботи в зошиті [3; 4; 5].

Символіка писанкарства -- це своєрідна образотворча абетка у вигляді символічних знаків та зображень. Зважаючи на складність писанкової символіки, дітей слід починати ознайомлювати лише з найпростішими символами. Рослинні, тваринні та інші знаки в писанкарстві зображуються стилізовано і схематично, що сприяє вдосконаленню навички символізації, необхідної для формування писемного мовлення в дітей з дисграфією [4; 5; 12].

Абсолютна більшість писанок побудована за допомогою орнаменту, в основі якого лежать ритм і симетрія. Насамперед, це візерунки в смузі, квадраті, колі, овалі, трикутнику. У дітей з труднощами в навчанні досить часто несформовані просторові уявлення, що не лише ускладнює опанування писемним мовленням але й може спровокувати труднощі в засвоєнні математичних уявлень. У процесі написання писанки досить часто потрібно геометрично поділити яйце на кілька частин, розділити лінію на рівні відрізки, утворити кут тощо. Таким чином, дитина ділить не лише простір (вгорі-внизу, праворуч-ліворуч, попереду- позаду), але побіжно усвідомлює існування дробів, ритмічних рядів та знайомиться з геометрією [10].

Розглянемо, які психофізіологічні механізми є спільними для процесу письма та написання писанки. Так, зорове сприймання та рівень його розвитку безумовно визначає успішність засвоєння базових навичок письма. Системний характер зорового сприймання вміщує ряд операцій: прийом та виділення окремих ознак сигналу, порівняння їх між собою та з внутрішнім еталоном, створення відповідних гіпотез про характер стимулу та віднесення його до певної категорії, тобто, власне, впізнавання. Механізми впізнавання простих ознак є вродженими, симультанними і локалізованими в зоровій корі. Для впізнавання складних фігур (в тому числі символів) залучаються асоціативні ділянки кори. Збільшення темпу росту провідних третинних полів у період між 4 і 7 роками, згідно теорії О. Лурії, розглядається як сенситивний у розвитку системної організації процесу сприймання. Саме тому важливо вчасно розвивати зорове сприймання, по можливості, до початку опанування писемним мовленням або паралельно навчанню. На матеріалі писанки дитина сприймає та засвоює велику кількість елементів, з яких складаються друковані та писані букви, що збагачує досвід оперування зорово-просторовими образами, зокрема просторовою комбінаторикою та стимулює розвиток асоціативних областей кори головного мозку [2; 3; 8].

Також під час написання писанки чудово можна відпрацювати таку властивість сприймання, як транспозиція, тобто здатність до переносу певних просторових конфігурацій на комплекси стимулів іншої інтенсивності. Так, під час заняття дитина на аркуші паперу, тобто на площині, відтворює взірець. Після цього, безпосередньо пишучи писанку, дитина переносить той же орнамент на об'ємну поверхню яйця, що вимагає високого рівня просторового сприймання [2; 9].

Успішність засвоєння інформації залежить і від розвитку уваги, зокрема, стійкості, концентрації, переключання, розподілу та обсягу. На початкових етапах навчання писемному мовленню дитина змушена одночасно виконувати велику кількість різних дій, що вимагає від неї високого рівня розвитку уваги. Незрілість уваги пояснюється недорозвиненістю емоційно-вольової сфери, що може впливати і на розвиток самоконтролю. Заняття писанкарством (за умови, якщо воно цікаве дитині) може поступово покращувати показники розвитку уваги [4; 7].

У процесі написання писанки такі властивості уваги, як розподіл та обсяг, йдуть пліч-о-пліч. Відтворюючи патерни орнаменту та слідкуючи за правильністю співвідношення частин зображених символів з цілим образом писанки, потрібно одночасно стежити за температурою воску в писачку для отримання рівномірної лінії. Якщо не розподіляти увагу і вчасно не підігріти писачок, він охолоне і перестане писати. Поки писачок гріється над свічкою, дитині потрібно осягати, де закінчилась лінія орнаменту і де знову починати відтворювати наступний елемент. Тобто, увага дитини має більш-менш успішно розподілятись, а її обсяг розширюватись до оптимальних значень для успішного написання не лише писанки, а й письма в зошиті. Адже відомо, що під час опанування навичкою письма дитина змушена одночасно виконувати велику кількість різних дій, що неможливо здійснити без достатнього розвитку здібності концентрувати, розподіляти і переключати увагу [2; 4 ; 7].

Одним з важливих загальнофункціональних механізмів мовленнєвої діяльності, що є також передумовою успішного засвоєння писемного мовлення, є достатній рівень розвитку функції зорового контролю. Прийняття помилкових рішень вимагає їх корекції під час виконання завдань, що потребує високого рівня розвитку зорового контролю. Виготовляючи писанку навіть з нескладним орнаментом, діти часто припускаються помилок, які видно одразу після занурення писанки в чергову барву або на завершальному етапі під час зняття воскового шару. Така особливість змушує дитину самостійно звертати увагу на допущену помилку, провести її аналіз і зрозуміти, часто з допомогою педагога, як уникнути такої прикрості в майбутньому. Тобто, дитина, зацікавлена в результаті, свідомо починає контролювати написання елементів орнаменту, розвиваючи означену функцію та виявляючи нові для неї метакогнітивні здібності. У результаті високий рівень зорового контролю переноситься дитиною в свій робочий зошит [2; 4; 6; 14].

Таким чином, написання писанки формує внутрішньо аналізаторні зв'язки зорового аналізатора, у яких відображаються просторове розташування і взаємовідношення різних графічних елементів. Просторова близькість великої кількості символів (як і літер в тексті) ускладнює внутрішньоаналізаторні зв'язки, вимагаючи тонких просторово-кількісних диференціювань, без яких складна аналітико-синтетична робота, необхідна для формування зорових уявлень букв, стає неможливою [2; 7].

Кінцевою ланкою операцій, що складають письмо є графомоторні навички. Ця операція здійснює перетворення оптичних образів букв (графем) у відповідні графічні накреслення (кінеми) за допомогою рухів руки. Розвиток графомоторних навичок тісно пов'язаний зі станом зорово-моторної координації, тому вони можуть впливати на процес письма в цілому. Відомо, що деякі діти настільки утруднюються під час процесу зображення букв, що з уваги дитини випадають дві попередні операції письма - аналіз звукового складу слова та переведення фонеми в графему. Формування ж графомоторних навичок в онтогенезі відбувається синхронно з розвитком образотворчої діяльності, наріжною функцією від якої залежить цей процес, є складні форми зорово-моторної координації. Саме тому, на думку В. Аверіна, найбільш сприятливі умови для інтелектуальної продуктивності письма є тоді, коли техніка письма забирає мінімум зусиль і часу [1 ; 5; 7].

Відмінність писанкарства від образотворчого мистецтва полягає в репродуктивному (відтворювальному) характері цього виду традиційного мистецтва. У процесі нанесення символів на поверхню яйця відбувається поступовий перехід від переважно кінестетичного (з опорою на «пам'ять руки») контролю за виконанням рухів до більш складного та ієрархічно організованого зорово-кінестетичного, тобто з опорою на довільні форми зорово-моторної координації. Адже овоїдна форма має значно обмеженішу поверхню в порівнянні з аркушем паперу, що спонукає дитину застосовувати прийом намацувальних рухів [4; 5].

Досконалість форми яйця, сформована система символів, що відтворюються, слідуючи певним закономірностям у досить жорсткому порядку в поєднанні з кольорами, утворюють орнамент писанки. Багато елементів друкованих та письмових літер є ідентичними символам у писанкарстві як за способом відтворення, так і за розміром. Таким чином, за умови регулярних занять писанкарством можливо розвинути навички зорово- моторної координації та сприяти автоматизації графомоторних навичок [4].

Наведений аналіз традиційного писанкарства з точки зору впливу його на формування таких когнітивних процесів, як зорове сприймання, увага, розвиток зорово-кінестетичної організації рухів та метакогнітивних здібностей дозволяє зробити припущення про вдосконалення передумов формування навичок письма [3, 14].

Висновки

Наразі переважна більшість робіт з дисграфії в основному зосереджена на вивченні важливих питань, пов'язаних з уточненням симптоматики, визначенням причин виникнення, розробкою класифікацій дисграфії, визначенням стратегії допомоги і сучасних напрямів корекції та розвитку цієї категорії дітей. Водночас майже немає досліджень, що дають відповіді про те, як з урахуванням новітніх даних графічної лінгвістики і психофізіологічних механізмів письма допомогти дитині з дисграфією за короткий проміжок часу одночасно виконувати багато різнопланових завдань технічного, графічного та орфографічного характеру, кожне з яких має свої особливості. Тому важливе завдання писанкарства - розвантажити частину психічних процесів, задіяних у процесі письма, шляхом автоматизації графо-моторної навички для кращої концентрації на інших операціях письма.

Писанкарство допомагає в шкільній адаптації, сприяє позитивній мотивації до процесу письма на уроках з розвитку мовлення, інтеграції психічних процесів, розвитку складних форм зорового гнозису, праксису, просторовим уявленням, пам'яті, самоконтролю, метакогнітивним здібностям, вдосконалює сукцесивні та симульнанні синтези. Незважаючи на доволі складну техніку виконання писанки, систематичне заняття писанкарством стимулює накопичення дитиною необхідного досвіду, адже чим більш інтенсивний і різноманітний потік інформації надходить у мозок дитини, тим швидше відбувається функціональне та анатомічне дозрівання центральної нервової системи (П. Анохін, Л. Бадалян, Г. Новікова та ін.) [14].

Література

1. Аверин В. А. Психология детей и подростков: учебное пособие. Издание 2-е, переработанное и дополненное. Санкт-Петербург: Издательство Михайлова В. А., 1998. 379 с.

2. Данілавічютє Е. А. Сучасні підходи до вивчення порушень писемного мовлення та їх корекції у вітчизняній логопедії. Актуальні проблеми сучасної логопедії: матеріали конференції. Київ: РВЦ КПДЮ, 2007. С. 18-21.

3. Ильин Б. Б. О термине «письмо» в графической лингвистике и смежных науках. Филологические науки. Вопросы теории и практики. № 8-1 (74). Тамбов: оОо Издательство «Грамота», 2017. С. 74-82.

4. Козинець О. В., Градусова М. І. Писанкарство як метод розвитку передумов опанування навичкою письма у дітей молодшого шкільного віку. Наукові дослідження та інновації в галузі суспільно-гуманітарних наук: збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної інтернетконференції (м. Мелітополь, 24 листопада 2021 р.) / ТДАТУ: ред. кол. Ломейко О. П., Єременко О. А., Михайлов В. В [та ін.]. Частина 1. Мелітополь: ТДАТУ, 2021. С. 140-143.

5. Корнев А. Н. Нарушения чтения и письма у детей: учебно-методическое пособие. Санкт-Петербург: ИД «МиМ», 1997. 286 с.

6. Леонтьев А. А. Лингвистическое моделирование речевой деятельности. Основы теории речевой деятельности. Москва: Наука, 1974. С. 36-63.

7. Логопедія: підручник / за ред. М. К. Шеремет, вид. 5-те. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2018. 856 с.

8. Лурия А. Р. Письмо и речь: Нейролингвистические исследования: учеб. пособие для студ. психол. фак. высш. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 2002. 352 с.

9. Марченко І. С., Кобилякова Т. В. Профілактика оптичної дисграфії: навч.- метод. посіб. Київ: Вид-но НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. 101 с.

10. Плотникова А. А. Теоретический обзор проблемы дискалькулии. Вестник Таганрогского государственного педагогического института Гуманитарные науки. № 2. Таганрог, 2012. С. 144-151.

11. Російчук Т. А. Роль образотворчих практик у виникненні мовлення та вербального мислення (філогенетичний аспект). Проблеми загальної та педагогічної психології: збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. Т. 5. ч. 3. Київ, 2003. С. 260-266.

12. Тарасун В. В. Писемне мовлення: запобігання і корекція порушень: науково-методичний посібник. Київ: МП Леся, 2007. 151 с.

13. Ткачова К., Гудима В. Писанкарство. Тернопіль-Харків: Видавництво «Ранок», 2009. 112 с.

14. Чередніченко Н. В. Психолінгвістичні та психолого-педагогічні передумови формування навички письма. Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць. Київ: Актуальна освіта, 2007. Вип. 16. С. 222-227.

References

1. Averyn, V. A. (1998). Psykholohyia detei і podrostkov: uchebnoe posobye [Psychology of children and adolescents: textbook] Yzdanye 2-e, pererabotannoe y dopolnennoe. Sankt-Peterburh: Yzdatelctvo Mykhailova V. A. [in Russian].

2. Danilavichiutie, E. A. (2007). Suchasni pidkhody do vyvchennia porushen pysemnoho movlennia ta yikh korektsii u vitchyznianii lohopedii [Modern approaches to the study of written speech disorders and their correction in domestic speech therapy]. Aktualni problemy suchasnoi lohopedii: materialy konferentsii - Actual problems of modern speech therapy: materials of the conference. Kyiv: RVTs KPDIu, 18-21. [in Ukrainian].

3. Ilyn, B. B. (2017). O termine «pismo» v hrafycheskoi linhvistyke y smezhnikh naukakh [On the term «letter» in graphic linguistics and related sciences]. Fylolohycheskie nauki. Voprosy teorii i praktyky - Philological sciences. Questions of theory and practice. № 8-1 (74). Tambov: OOO Yzdatelstvo «Hramota», 74-82 [in Russian].

4. Kozynets, O. V., Hradusova, M. I. (2021). Pysankarstvo yak metod rozvytku peredumov opanuvannia navychkoiu pysma u ditei molodshoho shkilnoho viku [Pysanka as a method of developing the prerequisites for mastering the skill of writing in children of primary school age]. Naukovi doslidzhennia ta innovatsii v haluzi suspilno- humanitarnykh nauk: zbirnyk materialiv I Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internetkonferentsii - Scientific research and innovations in the field of social and humanitarian sciences: a collection of materials of the 1st All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference (Melitopol, November 24, 2021) (m. Melitopol, 24 lystopada 2021 r.) / TDATU ; red. kol. Lomeiko O. P., Yeremenko O. A., Mykhailov V. V [ta in.]. Chastyna 1. Melitopol: TDATU, 140-143. [in Ukrainian].

5. Kornev, A. N. (1997). Narushenyia chtenyia y pysma u detei: Uchebno- metodycheskoe posobye [Reading and writing disorders in children: Educational and methodological guide]. St. Petersburg: YD «MyM». [in Russian].

6. Leontev, A. A. (1974). Linhvistycheskoe modelirovanye rechevoi deiatelnosty [Linguistic modeling of speech activity]. Osnovy teorii rechevoi deiatelnosti - Fundamentals of the theory of speech activity. Moskva: Nauka, 36-63. [in Russian].

7. Sheremet, M. K. (ed.) (2018). Lohopediia: pidruchnyk [Speech therapy: textbook]. Vyd. 5-te. Kyiv: Vydavnychyi Dim «Slovo». [in Ukrainian].

8. Luryia, A. R. (2002). Pismo i rech: Neirolinhvisticheskie issledovanyia [Writing and speech: Neurolinguistic research]: ucheb. posobye dlia stud. psikhol. fak. Moskva: Yzdatelskii tsentr «Akademyia». [in Russian].

9. Marchenko, I. S., Kobyliakova, T. V. (2011). Profilaktyka optychnoi dyshrafii [Prevention of optical dysgraphia]: navch.-metod. posib. Kyiv: Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova. [in Ukrainian].

10. Plotnykova, A. A. (2012). Teoretycheskyi obzor problemy dyskalkulyy [Theoretical review of the problem of dyscalculia]. Vestnyk Tahanrohskoho hosudarstvennoho pedahohycheskoho instytuta. Humanitarnye nauki - Bulletin of the Taganrog State Pedagogical Institute Humanitarian sciences, 2, 144-151. [in Russian].

11. Rosiichuk, T. A. (2003). Rol obrazotvorchykh praktyk u vynyknenni movlennia ta verbalnoho myslennia (filohenetychnyi aspekt) [The role of visual practices in the emergence of speech and verbal thinking (phylogenetic aspect)]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii - Problems of general and pedagogical psychology: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka APN Ukrainy / za red. S. D. Maksymenka, T. 5, ch. 3, 260-266. [in Ukrainian].

12. Tarasun, V. V. (2007). Pysemne movlennia: zapobihannia i korektsiia porushen: naukovo-metodychnyi posibnyk [Written communication: prevention and correction of violations: a scientific and methodological guide]. Kyiv: MP Lesia. [in Ukrainian].

13. Tkachova, K., Hudyma, V. (2009). Pysankarstvo [Pysankarstvo]. Ternopil- Kharkiv: Vydanytstvo «Ranok». [in Ukrainian].

14. Cherednichenko, N. V. (2007). Psykholinhvistychni ta psykholoho-pedahohichni peredumovy formuvannia navychky pysma [Psycholinguistic and psychological and pedagogical prerequisites for the formation of writing skills]. Teoriia i praktyka suchasnoi lohopedii - Theory and practice of modern speech therapy: zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: Aktualna osvita, Vyp. 16, 222-227. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru