Потенціал мультимедіа у формуванні математичної компетентності здобувачів вищої освіти

Вступ

Постановка проблеми, її актуальність. Потенціал мультимедіа у формуванні математичної компетентності здобувачів вищої освіти важко переоцінити. Адже математична компетентність э базисом формування і розвитку логічного, критичного мислення. Мультимедійний концепт комунікування проник в усі сфери життєдіяльності людини. Мультимедіа часто розглядаються основою розроблення нового навчального контенту відповідно до діяльнісного підходу. Контекстно математичної компетентності здобувачів вищої освіти мультимедіа затребувана під час розроблення методик проєктування навчальної, пізнавальної, дослідницької діяльності здобувачів освіти, створення та використання мультимедійних комплексів для підвищення якості освіти за галузями знань і спеціальностями; формування соціально значимих компетентностей усіх учасників освітнього процесу.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Питання, заявлене у темі статті, актуалізоване системно і багатоаспектно. З огляду на реалії діяльності закладів вищої освіти використання мультимедіа в площині якості вищої освіти, фахової підготовки досить системно презентовано у монографії, зокрема презентовано досвід системного бачення проблеми у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди (Ворожбіт-Горбатюк, 2021). Безсумнівно цінним є розкриття технологій мультимедіа через призму онлайн безпеки (Онлайн-безпека учасників..., 2021; Султанова, & Прокоф'єва, 2020). Методологічний базис цієї статті сформовано з урахуванням висновків і пропозицій щодо дотримання концептів діяльнісного і системного підходів (Rakov, Titarenko, & Ionova, 2004). У контексті цієї теми значимими стали висновки щодо розуміння математичної компетентності у публікаціях українських дослідників, зокрема можливості втілення компетентнісного підходу через практично зорієнтований навчальний контент (Астаф'єва, 2019). У цій роботі ми послуговувалися термінологією, конкретизованою з огляду на нормативний аналіз поняття математичної кометентності (Онопрієнко, 2018). Однак, системний перетин проблеми використання мультимедійних технологій для формування математичної компетентності здобувачів вищої освіти затребуване і перебуває у полі зору сучасних дослідників.

Мета статті: розкрити потенціал мультимедіа у формуванні математичної компетентності здобувачів вищої освіти відповідно до діяльнісного підходу.

Виклад основного матеріалу дослідження

мультимедіа математичная компетентність

Варто акцентувати увагу на тому, що мультимедіа розширює уявлення про зміст навчання і способи його інтерпретації. Мультимедійний навчальний контент дає змогу подавати інформацію структуровано з урахуванням логіки науки, яка вивчається, різними застосунками і способами фіксації уваги здобувача. При цьому важливого значення набуває зворотний зв'язок на кожному етапі опанування такого контенту.

Мультимедійні технології по суті інтегроване середовище формування ключових компетентностей (комунікаційних, інформаційних, цифрових тощо), розширити кордони методичної співпраці освітян. Мультимедіа має пряму контекстну залежність з діяльнісним підходом: студент використовує ресурс графіки, гіпер-тексти, звукові, відео, анімаційні дидактичні матеріали, елементи мобільного навчання. Мультимедійні технології дають значний потенціал для розроблення індивідуальної траєкторії опанування конкретної освітньої компоненти, циклу навчальних дисциплін, активізації навчання через дослідження, урізноманітнення формату навчальної взаємодії, активації навчання через дослідження. Значущим, на наш погляд, є те, що мультимедіа розширюють спектр прийомів навчального діалогу у системах «викладач - здобувач», «здобувач - здобувач», індивідуалізують навчальну комунікацію, дають змогу органічно поєднати елементи ігрових, імітаційних засобів навчання, дослідницької проєктної роботи, самонавчання. В результаті мультимедіа стають генеруючою силою мотивації до навчання упродовж життя.

У цьому дослідженні математичну компетентність ми розглядаємо не лише як елемент групи предметних. Це передбачає опору на ключові загальні компетентності, наприклад уміння вчитися самостійно, проявляти пізнавальну і дослідницьку ініціативність. Послуговуючись методологічним баченням математичної компетентності відповідно до Європейської довідкової системи «Ключові компетентності для навчання упродовж життя», у дослідженні потенціал мультимедіа для формування у здобувачів вищої освіти математичного способу мислення (логічне, просторове), математичного способу викладу інформації (через формули, діаграми, графіки, моделі, конструктори тощо). Ці здатності, на нашу думку, є визначальними для забезпечення якості освіти і реалізації ідеї навчання через дослідження. Відповідно до Європейської довідкової системи математична компетентність інтегрована із компетентністю у науках, технологіях, інженерії (ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning, 2018). Наприклад, розроблення навчальних презентацій передбачає інтегрування математичної компетентності і мовно-комунікаційної. Потенціал стендових доповідей як формату презентування результатів навчання через дослідження важко переоцінити для формування математичної компетентності, адже успіх стендової презентації передбачає суворе дотримання логіки подання навчальної і дослідницької інформації, аргументацію діаграмами, графіками, схемами. У цьому аспекті цінний досвід використання потенціалу стендових доповідей під час креативних круглих столів «Навчання через дослідження» у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди (2022).

Використання стендових доповідей під час навчання через дослідження, безумовно є потужним ресурсом формування математичної компетентності у розумінні здатності особистості використовувати логіко- математичне, логічне, просторове мислення в розв'язанні поточних життєвих завдань. Так, наприклад, знання чисел, мір допомагає структурувати емпіричні дані проведеного дослідження. Базові математичні презентації дають змогу візуалізувати на стендовій доповіді ключові моменти емпіричного і контрольного етапів. Дотримання логіки у вибудові аргументації висновків дослідження дає змогу здобувачеві показати високий рівень осмислення наукових концепцій і класичної методології.

Клуб любителів деталізованих технологій у Харківському національному університеті радіоелектроніки (Харківський національний університет радіоелектроніки, 2022) прекрасно ілюструє формат використання мультимедіа для удосконалення математичної компетентності здобувачів, опанування технологією blockchain, децентралізацією та токенізацією цифрових активів (Султанова & Прокоф'єва, 2020), осмислення ролі математики у виробленні позитивної мотивації до навчання через дослідження, прийняття наукової істини, розуміння ризиків наукових теорій і наукових концепцій для прогресу мультикультурного суспільства. Зазначимо тут, що для якості освіти мультимедіа у формуванні математичної компетентності забезпечується різними каналами подачі інформації, дозованістю навчального контенту, простим алгоритмом опанування, чіткими, зрозумілими для усіх критеріями оцінки результатів навчання.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, мультимедіа реалізують діяльнісний підхід у формуванні математичної компетентності здобувачів вищої освіти в розумінні метапредметності цього явища. На прикладі івентів - круглого столу навчання через дослідження у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, діяльності клубу деталізованих технологій у Харківському національному університеті радіоелектроніки - презентовано бачення практичного формування математичної компетентності здобувачів як дослідників. Мультимедіа розширюють дослідницьку компетентність, зокрема: вчать організовувати освітній процес через контрольовані математичні обчислення, використання технологічних ресурсів для аргументації наукових узагальнень і висновків, дотримання наукової етики через критичну оцінку впливу технологій на формування світогляду. Перспективним напрямом визначено саме потенціал мультимедіа у формуванні навичок отримання доказового рішення як необхідної процедури навчання через дослідження.

Список використаних джерел

Астаф'єва, М.М. (2019). Математична компетентність: наук.-метод. посібник. Косів: Писаний камінь. URL:

https://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/27815/1/M_Astafieva_MK_FITU.p df

Ворожбіт-Горбатюк, В.В. (2021). Забезпечення якості освіти: досвід Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Оковороди. Педагогіка ХХІ століття: сучасний стан та тенденції розвитку. Колективна монографія: у 2 ч. Ч. 1. Львів- Торунь, Ліга-Прес, 1-27. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397- 241-1-1

Онлайн-безпека учасників освітнього процесу в умовах дистанційного і змішаного навчання. (2021). Навч.-метод. посіб. Харків: Ранок. 198. Онопрієнко, О. (2018). Предметна математична компетентність як дидактична категорія. URL:

https://core.ac.uk/download/pdf/84273723.pdf Раков, С.А. (2005). Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ. Харків, Факт. 360.

Султанова, Л., & Прокоф'єва, М. (2020). Цифрова безпека в галузі вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 21(1), 106117. DOI: https://doi.org/10.35387/od.1 (21).2022.106-117.

Харківський національний університет радіоелектроніки. (2022). URL: https://nure.ua/skillsschool/distributed-lab-blockchain-kurs/klub- Ijubiteliv-decentralizovanih-tehnologij

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди.

(2022). URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/8067 ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. (2018). URL:

https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex- recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf.

Rakov, S.,Titarenko, L., & Ionova, H. (2004). Mathematics teacher training in Ukraine. Teacher Training, International Monographs on Mathematics Teaching Worldwide. Monograph 2. Centre for Innovation in

Mathematical Teaching, University of Exeter, United Kingdom, 245258.

References (translated and transliterated)

ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning. (2018).

https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex- recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf [in English].

Astaf'yeva, M.M. (2019). Matematychna kompetentnist'[Mathematical Competence]: nauk.-metod. posibnyk. Kosiv: Pysanyy kamin'.

https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27815/1/M_Astafieva_MK_FITU.pdf [in Ukrainian].

Kharkivs'kyy natsional'nyy pedahohichnyy universytet imeni H.S. Skovorody. (2022). [H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University]. https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstream/123456789/8067 [in Ukrainian].

Kharkivs'kyy natsional'nyy universytet radioelektroniky (2022) [Kharkiv National University of Radio Electronics]. https://nure.ua/skillsschool/distributed-lab- blockchain-kurs/klub-ljubiteliv-decentralizovanih-tehnologij [in Ukrainian].

Onlain-bezpeka uchasnykiv osvitnoho protsesu v umovakh dystantsiinoho i zmishanoho navchannia (2021) [Online safety of participants in the educational process in the conditions of distance and mixed learning]: navch.-metod. posib. Kharkiv: Vyd-vo «Ranok». 198 [in Ukrainian].

Onopriienko, O. (2018). Predmetna matematychna kompetentnist yak dydaktychna katehoriia [Subject mathematical competence as a didactic category]. https://core.ac.uk/download/pdf/84273723.pdf [in Ukrainian].

Rakov, S., Titarenko, L., & Ionova H. (2004). Mathematics teacher training in Ukraine. Teacher Training, International Monographs on Mathematics Teaching Worldwide. Monograph 2. Centre for Innovation in Mathematical Teaching, University of Exeter, United Kingdom, 245-258 [in English].

Rakov, S.A. (2005). Matematychna osvita: kompetentnisnyi pidkhid z

vykorystanniam IKT [Mathematical education: a competency-based approach using ICT]. Kharkiv, Fakt. 360 [in Ukrainian].

Sultanova, L., & Prokofieva, M. (2022). Tsyfrova bezpeka v haluzi vyshchoi osvity [Digital security in the field of higher education]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy - Adult education: theory, experience, perspectives, 21(1), 106-117 [in Ukrainian].

Vorozhbit-Horbatiuk, V.V. (2021). Zabezpechennia yakosti osvity: dosvid

Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Ckovorody [Ensuring the quality of education: experience

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University]. Pedahohika KhKhI stolittia: suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku - Pedagogy of the 21st century: current state and development trends. Kolektyvna monohrafiia: u 2 ch. Ch. 1. Lviv-Torun, Liha-Pres, 1-27.