Ретроспективний аналіз становлення та розвитку поняття інтегрованого навчання професійно-орієнтованої англійської мови у вітчизняній методиці навчання іноземних мов

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету

У статті описано процеси становлення та розвитку явища інтеграції у вітчизняній методиці навчання іноземних мов, визначено шляхи застосування інтегрованого навчання професійно орієнтованої англійської мови як цілі і як засобу навчання з метою формування у майбутнього фахівця цілісного розуміння й уявлення про предмет вивчення через акцентування на точках перетину у різних галузях знань, зокрема професійній та навчанні іноземної мови.

У дослідженні названо та описано основні три етапи розвитку поняття інтеграції у педагогічній науці та викладено їх суть у зв'язку з важливою роллю концепції міжпредметних зв'язків та поступовим зміщенням уваги дослідників на розвиток інтегрованого навчання іноземних мов із змістом інших дисциплін. Виділено ряд педагогічних чинників, які вважаємо актуальними на сучасному етапі методологічних досліджень для становлення інтегрованого навчання професійно-орієнтованої іноземної мови завдяки їх сприянню синтезу лінгвістичного та професійного компонентів змісту навчання і, таким чином, підтримці його успішного впровадження на немов- них факультетах ЗВО.

Ключові слова: інтеграція, предметно-мовне інтегроване навчання, професійно орієнтоване англомовне спілкування.

Iryna LEVCHYK,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Foreign Languages Department Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University (Ternopil, Ukraine)

Науковці розглядали окремі аспекти зазначеної проблеми, а саме: Н. Бориско, С. Ніколаєва, Г Турчинова - переваги та обґрунтування інтегрованого навчання іноземних мов у мовному ВНЗ, Ю. Абрамова, Л. Кад- ченко - використання міжпредметних зв'язків при викладанні іноземної мови у вищих навчальних закладах; Л. Сажко, Е. Ганиш - інтегративну основу навчання іноземних мов на рівнях визначення цілей та змісту, організації навчального процесу, використання засобів навчання та на рівні застосування сучасних технологій навчання; О. Горбань, І. Письменна, В. Щер- бицька - використання при вивченні іноземної мови мультисенсорного підходу та впровадження ІКТ в проведення занять для відкриття суті та змісту іноземної мови; А. Котковець, К. Ружин, А. Дуброва - застосування принципів інтеграції у процесі навчання іноземної мови, Т. Дружченко, Н. Євтушенко, Ю. Козловський, Р. Мартинова, Н. Мукан, О. Пономаренко, В. Сулим, Б. Чер- нявський та інші вчені - інтеграційні процеси в професійній освіті та інтеграція іноземних мов за професійним спрямуванням; Г. Турчинова, З. Корнєва, О. Тарнопольський, А. Виселко, Т. Брик, Н. Лебошина - розгляд проблем класифікації типів та видів англомовного занурення з метою кращого пристосування методу до реальних потреб майбутніх фахівців.

Мета статті - проаналізувати становлення явища інтеграції у вітчизняній методиці навчання іноземних мов, висвітлити основні підходи до розуміння інтегрованого навчання професійно орієнтованої англійської мови на основі характеристики його видів, особливостей застосування у вітчизняній педагогічній практиці.

Явище інтеграції в освіті знайшло своє застосування як ціль і як засіб навчання, надаючи можливість сформувати у студента цілісне розуміння й уявлення про предмет вивчення через акцентування на точках перетину у різних галузях знань, зокрема професійній та навчанні іноземної мови. У якості засобу навчання інтеграція розвиває ерудицію студентів, розширює наявну вузьку спеціалізацію навчання, при цьому не заміняючи собою базові дисципліни та будучи спрямованою на системне поєднання набутих знань. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002) чітко зазначена директива у напрямку до цілісності та інте- гральності знань під час підготовки фахівців, які мають відрізнятися глибокою багатобічною фаховою компетентністю, що є складовою загальної життєвої компетентності. На противагу вузькопро- фільній спеціалізації, інтеграція у навчанні формує професійні, соціокультурні, комунікативні та ряд інших компетентностей у студентів, сприяє розвитку ерудиції, логіки та різностороннього пізнання.

Інтегроване навчання має історичні та дидактичні передумови виникнення, сутність поняття інтеграції в освіті тісно переплітається з постатями Аристотеля, Лукреція, Г Галілея, котрі пропагували цілісний підхід до навчання та виховання. Згодом ідея формування цілісності у мисленні учня знайшла втілення у педагогічних системах Я. Коменського (1982), І. Песталоцці (1981: 8), К. Ушинського (1950) та інших теоретиків, які наполягали на збереженні природніх між- предметних зв'язків задля системності освіти. педагогічний англійська мова навчання

В історії розвитку інтеграції у педагогіці загалом виділяють три основних етапи (А. Данилюк, 2000; К. Левковська, 1962; Р. Мартинова, 2016). Із першим етапом пов'язують становлення концепції трудової школи американського філософа та педагога Дж. Дюї (1899). Виробнича діяльність в освітніх програмах виступала основним фактором інтеграції відносно змісту навчання.

На другому етапі розвитку педагогічної інтеграції відзначають укріплення міжпредметних зв'язків не лише у напрямку координації шкільної освіти з виробничим навчанням, а також пошуку змістових, систематичних, дидактичних зв'язків між шкільними навчальними дисциплінами. Власне, сама сутність міжпредмет- них зв'язків спочатку полягала у пошуку шляхів відображення цілісності природи у навчальному матеріалі (Я. Коменський, І. Песталоцці), їх вивчали як частину більш загальної проблеми системності навчання (К. Ушинський, С. Гончаренко) через призму інтеграції, проте, це привело до певного протиріччя змісту та форми, тому що взаємопов'язане навчання окремих шкільних дисциплін має мало спільного із пізнанням довколишнього середовища (Р. Мартинова, 2016: 101). Аналіз трактування вченими (С. Гончаренко, 2012: 210; Н. Сердюковою, 1998: 105; С. Смірно- вою, 2009: 58; І. Звєрєвим, 1994: 10-16; Р. Мартиновою, 2016: 12-15; Т Вепрєвою 2012, Т Друж- ченко, 2015: 143 та ін.) поняття міжпредметних зв'язків, їхніх видів, функцій та форм реалізації у контексті процесів диференціації та інтеграції в освіті показав їх резервний потенціал для розвитку інтегрованого навчання.

Зміщення уваги дослідників на інтегроване навчання з метою задовільнити потребу у закладенні основ наукового світогляду, цілісного сприйняття дійсності та розвитку творчого мислення за умов стрімкого нагромадження інформації та обмеженого часу на навчання маркує початок третього етапу розвитку педагогічної інтеграції наприкінці 80-х років минулого століття. Було визначено ключові моменти та характеристики інтегрованого процесу навчання (Ю. Тюнніков, 1988: 7-12), взаємодію його компонентів через єдність цілей, принципів, змісту та форм організації (В. Безрукова, 1990: 5-25), поняття цілісності та його властивості як синтетичного а не лише сумарного результату взаємодії частин системи інтегрованого навчання (Г. Федорец, 1983: 9).

Результатом застосування інтеграції в освіті стає створення якісно нових курсів, дисциплін, систем вправ, які спрямовані на формування комплексних знань студентів, розвиток їх здатності до творчого мислення й аналізу та, окрім цього, сприяють оптимізації навчального процесу. До особливостей інтеграції знань і вмінь для майбутніх сучасних фахівців у контексті їхньої іншомовної підготовки дослідники (Н. Мукан,

І. Пастирська, С. Кравець, 2020: 56) відносять наступні чинники: врахування особливої ролі та місця іноземної мови у професійній підготовці майбутніх фахівців; визначення та забезпечення рівнів компетенції володіння іноземними мовами для сучасних фахівців різних спеціалізацій; забезпечення вибору основної та додаткових мов з огляду на конкретні потреби і цільове призначення у конкретній сфері професійної діяльності, зокрема журналістики; забезпечення готовності фахівців до перекладацької діяльності з урахуванням особливостей фаху; інтеграція знань та вмінь у процесі вивчення іноземних мов для оптимізації теоретичного та практичного компонентів професійної підготовки фахівців; постійна інтеграція знань та вмінь, що сприяє оновленню змісту професійної підготовки.

Реалізація інтегрованого навчання англомовного професійно орієнтованого спілкування відбувається за умови інтеграції змісту навчання через предмети відповідного циклу, через цілісність його елементів, у результаті чого знання студента з суміжних дисциплін набувають цілісності на різних рівнях - про ту чи іншу освітню галузь, предмети, курси, розділи чи окремі теми (Енциклопедія освіти, 2008: 356; Ю. Костюшко, 2013: 196). Таким чином, завдяки усвідомленню необхідності набуття спеціальних знань, навичок та вмінь у студента зростає інтерес до їх поглиблення й розширення (Н. Євтушенко, 2013: 208) засобами іноземної мови у професійному контексті.

На сучасному етапі у становленні інтегрованого навчання професійно-орієнтованої іноземної мови виділяють педагогічні чинники, які сприяють синтезу лінгвістичного та професійного компонентів змісту навчання і таким чином зумовлюють успішність його впровадження на немовних факультетах ЗВО. Погоджуючись з Т Дружченко (2015: 144), Т Брик і Н. Лєбошиною (2019: 43) ми відносимо до їх переліку міждисциплінарний характер навчання для забезпечення природ- нього взаємозв'язку та професійної спрямованості навчальних дисциплін, і в його межах створення міждисциплінарних педагогічних тандемів і кластерів, формування міждисциплінарних тем та проектів; активне використання інноваційних технологій з метою відтворення моделі реальної професійної діяльності та специфіки іншомовного оточення; розробку профільних курсів іноземною мовою, інтегрованих в зміст профільної освіти. Інтегровані курси, які поєднують іноземну мову зі спеціальними дисциплінами, на думку Т Дружченко (2015: 144), допомагають студентам отримати комплексні знання, сформувати цілісну взаємопов'язану картину світу, понижують втомлюваність за рахунок перемикання уваги на різноманітні види діяльності на заняттях, розвивають пам'ять, уяву, логічне мислення, комунікативні навички, та спонукають викладача до постійного самовдосконалення. Спираючись на думку експертів у цій області (J. Harmer, 2011), Т Брик і Н. Лєбошина (2019) доповнюють перелік умовами успішного впровадження інтегрованого предметно-мовного навчання - інтенсивною соціальною взаємодією в аудиторії між викладачем і студентом, і між самими студентами; активною роботою в парах і групах; відбором автентичного цікавого навчального матеріалу; створенням полікультурного середовища на заняттях; розвитком креативного мислення; активною підтримкою і допомогою викладача у процесі навчання.

Своєрідність іноземної професійно-орієнто- ваної мови вчені (М. Багарядцева, Т Дружченко, М. Адамко, Р. Мартинова та інші науковці) детермінують наявністю міжпредметного підґрунтя для інтеграції, яке згодом перетворюється на внутрішньопредметну інтегровану дисципліну завдяки органічному переплетінню мовного та професійного аспектів. Її особливий статус в інтеграційних процесах зумовлений потребою у наближенні до чужої лінгвокультурної спільноти та нормами сучасного міжкультурного спілкування на основі проникнення, доповнення та поваги до інших культур. Інтегроване навчання іноземної мови, зокрема англійської, розглядають як необхідний інструмент для формування міжкультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців та ефективний метод навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування. Оперування знаннями з профільних дисциплін на занятті англійської мови спонукає майбутнього фахівця застосовувати навички і вміння у комунікативні ситуації, які стосуються його майбутньої професійної діяльності, поглиблюючи мисленнєві процеси аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення й систематизації. Таким чином, один із двох її видів, а саме - предметна інтеграція - виникла на основі злиття частин різнопредметної інформації, які можуть, на думку Р. Мартинової (2017: 57-58), в смисловому відношенні доповнити одне одного, розширити власне інформаційне поле з допомогою інформаційного поля споріднених з нею дисциплін. Проте через розбіжності між змістом навчання англійської мови як іноземної та потребою у реальній комунікативній практиці в англомовному професійному середовищі відзначають необхідність у вдосконаленні відповідних інтегрованих курсів. Незважаючи на те, що ця трансформація сприяє ефективному формуванню міжкультурної комунікативної компетентності майбутніх фахівців, існує переконання, що інтеграційні зв'язки доцільніше встановлювати не тільки щодо фактичних даних, а й щодо навчальних дій і операцій, які виконують у процесі навчання, тобто в «інтеграції за процесуальною ознакою». Саме у процесуальній інтеграції фахівці (Н. Мукан, І. Пастирська, С. Кравець, 2020: 56) відзначають вплив іноземної мови на формування потрібних професійних навичок та умінь за кошт активізації її екстралінгвістичних функцій. Інакше кажучи, недостатньо лише структурованого характеру процесу навчання синтезованої дисципліни, на думку Р. Мартино- вої (2017), це не передбачає суттєвих структурних змін і не відрізняється від процесу навчання будь-яких інших навчальних курсів.

Висвітлення поняття процесуальної інтеграції потребує попереднього розгляду характеристик професійно-орієнтованої іноземної мови, яка з лінгвістичної точки зору (Т. Друж- ченко 2015: 144) являє собою особливий функціонально-стилістичний різновид мови, що обслуговує певну сферу людської діяльності, а у методичному - це продукт поєднання предметів «іноземна мова» та спеціальних дисциплін: він виступає «цілим» стосовно дисциплін, на основі яких його утворили, і «частиною» стосовно системи навчальних дисциплін як такої. Водночас зі збереженням зв'язків із так званими дисциплінами-першоджерелами, в процесуальній інтеграції відзначають появу якісно нових характеристик. Тобто, іноземну мову як дисципліну зі специфічною лінгвістичною системою, проте без смислового змістового навантаження (М. Адамко 2016: 100; Р. Мартинова 2017: 61), можливо об'єднати практично з будь-яким іншим «стержневим предметом», наприклад, із фахового блоку дисциплін, у процесуальній інтеграції, тобто такій, що об'єднує за способом діяльності, а не за змістом. Беручи до уваги те, що засвоєння навчального матеріалу із спеціальної дисципліни сприяє засвоєнню мови, якою здійснюється навчальна діяльність, суть інтеграції професійної та іномовної мовленнєвої діяльності Р. Мартинова вбачає у навчанні студентів відповідної термінологічної лексики, яка лежить в основі текстів професійного спрямування, подається на лекціях у розширеному і більш доповненому вигляді і після чого вивчений матеріал закріплюють з допомогою практичного виконання вправ.

Дещо інше розуміння інтегрованого навчання професійно-орієнтованої англійської мови висвітлено в роботах вітчизняних дослідників - Г. Турчи- нової (2006), З. Корнєвої (2004), О. Тарнопольського (2008, 2011) та А. Виселко (2013). Сутність підходу

О. Тарнопольський (2011: 26) описує як поступову відмову від традиційної для вітчизняних немовних ЗВО методики професійно орієнтованого навчання (з її фокусуванням головним чином на мові, яка вивчається) і переході до методики інтегрованого навчання спеціальності та іноземної мови (у таких варіантах як навчання через зміст фахових навчальних предметів у курсі іноземної мови та іншомовне занурення у курсах спеціальних дисциплін).

Висновки