Практико зорієнтовані технології в підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаціино-документознавчої галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практико зорієнтовані технології в підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаціино-документознавчої галузі

Лєсовець Неля Миколаївна,

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», м. Полтава, Україна

Лєсовець Н.М. Практико зорієнтовані технології в підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаційно-документознавчої галузі

У статті досліджено проблему підготовки конкурентоспроможних фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи в закладах вищої освіти. Представлено обґрунтування понять «технологія», «практико зорієнтовані технології», «професійна культура фахівця інформаційно-документознавчої галузі».

Через з'ясування сутності поняття «технологія навчання», визначення його структури доводиться доцільність застосування практико зорієнтованих технологій як найбільш доречного інструменту освітнього процесу, результатом якого є вміле застосування набутих знань та навичок на практиці.

Наголошено, що застосування практико зорієнтованих технологій у підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаційно-документознавчої галузі сприяє більш чіткому та регламентованому впливу (і з боку викладача, і з боку студента) на всі етапи процесу навчання: від надання студентам знань, умінь і навичок - до контролю щодо їх засвоєння. При цьому важливою умовою є забезпечення зворотного зв'язку (якість, підбір матеріалу, урахування ситуації, контроль, самоконтроль тощо).

Ключові слова: технологія, освітня технологія, педагогічна технологія, практико зорієнтовані технології, професійна культура фахівця інформаційно-документознавчої галузі, конкурентоспроможність фахівців інформаційно-документознавчої галузі.

Liesovets N.M. Practice-oriented Technologies in the Training of Competitive Specialists in the Information and Documentation Industry

In the article examines the problem of training competitive specialists in information, library and archival affairs in higher education institutions. Substantiation of the concepts «technology», «practice-oriented technologies», «professional culture of a specialist in the information and documentation industry» are presented.

Through clarifying the essence of the concept of «learning technology», defining its structure, the expediency of using practiceoriented technologies as the most appropriate tool of the educational process, which results in the skilful application of acquired knowledge and skills in practice.

It is noted that the use of practice-oriented technologies in the training of competitive specialists in the information and documentation industry contributes to a clearer and more regulated influence (both on the part of the teacher and the student) on all stages of the learning process: from providing students with knowledge, skills and abilities - to control of their absorption. In this case, an important condition is to provide feedback (quality, selection of material, consideration of the situation, control, self-control, etc.).

Keywords: technology, educational technology, pedagogical technology, practice-oriented technologies, professional culture of a specialist in the information and documentation industry, competitiveness of specialists in the information and documentation industry.

Постановка проблеми

Звертаючись до вивчення проблеми, що має актуальність для теорії і практики розвитку сучасної інформаційно-документознавчої галузі, передусім, зауважимо на необхідності отримання від системи вищої освіти якісно нових результатів - підготовки не лише гарного виконавця професійних функцій та завдань, а й кваліфікованого суб'єкта професійної діяльності, який усвідомлює її мету та результати, здатного самостійно й компетентно ухвалювати рішення, готового до саморозвитку та самореалізації в професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень

практико зорієнтована підготовка фахівець

Як свідчить численний науковий доробок (Н. Г айсинюк, А. Гуменчук, В. Іщенко, С. Кулешов, І. Крохмаль, Н. Кушнаренко, О. Матвієнко, Ю. Палеха, М. Слободяник, А. Соляник, В. Спрінсян, М. Цивін та ін.), особлива роль у процесі становлення інформаційно-документознавчої сфери належить випускникам спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», оскільки їхня освітньо-професійна програма «адаптована до су-часних потреб формування нової генерації кадрів з інформаЦІЙНОЇ діяльності й покликана забезпечувати посилення українського інформаційного ринку» (Спрінсян, 2011, с. 283). Власне тому одним із пріоритетних завдань сьогодення є задоволення потреби суспільства у висококваліфікованих фахівцях, конкурентоспроможних на ринку праці, які б володіли вміннями ефективно розв'язувати професійні завдання із документаційного та бездокументаційного забезпечення управління. Це, на думку дослідників, сприятиме прогресу не тільки в межах набуття власного професіоналізму майбутнього фахівця, а й розвитку певної про-фесійної галузі та суспільства загалом.

Теоретико-методологічні засади дослідження становлять наукові положення про вивчення сутності технології навчання, характеристику традиційних та інноваційних технологій професійної підготовки студентів у ЗВО (І. Брітченко, Н. Волкова, Т. Поясок, Л. Прокопів, С. Сисоєва, В. Стрельніков, Л. Ткачук, В. Федорчук та багато ін.); застосування практико зорієнтованих технологій в освітньому процесі (І. Гузій, Н. Матюшенко, О. Котикова, І. Пальшкова, Н. Черв'якова та ін.).

Метою статті є визначення особливостей формування конкурентоспроможного фахівця інформаційно-документознавчої галузі шляхом упровадження в освітню діяльність практико зорієнтованих технологій.

Методологія та методи дослідження

У процесі вивчення особливостей застосування практико зорієнтованих технологій у підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаційно-документознавчої галузі було використано такі загальнонаукові методи дослідження: діалектичний метод пізнання (здійснення усебічного вивчення предмета й об'єкта наукового дослідження) і засновані на ньому загальнонаукові методи - логічний (містить способи й засоби вивчення вимог до сучасного фахівця інформаційно-документознавчої галузі); аналізу та син-тезу (для вивчення стану розробки проблеми в теорії та практиці інформаційно-документознавчої галузі), структурний метод (для обґрунтування понятійно-термінологічної системи наукового дослідження, а також класифікації сучасних освітніх практико зорієнтованих технологій); описовий (для визначення сутності та значення практико зорієнтованих технологій як важливого складника в професійній підготовці майбутніх фахівців); узагальнення та систематизації (для визначення шляхів упровадження практико зорієнтованих технологій).

Виклад основного матеріалу

Важливим напрямом наукових досліджень сьогодні постає проблема кон-курентоспроможності майбутніх фахівців інформаційно-документознавчої галузі на ринку праці, оскільки роботодавці потребують універсальних фахівців, здатних забезпечити документаційні та бездокументаційні процеси в управлінській діяльності. Узявши до уваги теоретичний і практичний доробок щодо підвищення рівня викладання навчальних дисциплін у ЗВО, уміле застосування знань на практиці, можна констатувати, що науковці надають перевагу визначенню таких понять, як «практико зорієнтований підхід» і «практико зорієнтовані технології».

Насамперед зауважимо, що з 90-х рр. ХХ ст. поняття «технологія» міцно ввійшло в науковий обіг на тлі процесів комп' ютеризації та інформатизації, а також технологізації. Поняття «технологія» (від гр. techne - мистецтво, майстерність і logos - слово, вчення) означає сукупність знань про способи та засоби здійснення виробничих процесів (Словник, 2000, с. 891). Дослідниця Л. Ткачук зазначає, що сьогодні відомо понад 300 формулювань (залежно від того, як автори уявляють структуру й складники освітнього технологічного процесу) терміна «технологія» та його варіацій (Ткачук, 2010, с. 99).

Вивчення психолого-педагогічної літератури засвідчує наявність таких термінів та понять, як «освітня технологія», «педагогічна технологія», «навчальна технологія», «технологія навчання» тощо. Як зауважує науковиця Л. Буркова, «освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Їх призначення - прогнозування розвитку освіти, його конкретне проєктування і планування, передбачення результатів, а також визначення відповідних освітнім цілям стандартів. Прикладами освітніх технологій можуть бути концепції освіти, освітні закони, освітні системи» (Буркова, 2000, с. 190).

Щодо іншого терміна - «педагогічна технологія» - зауважимо, що його вперше в науковий обіг увів Джеймс Саллі в 1886 році. Проте наразі також не існує єдиного визначення цього поняття. Серед численних трактувань заслуговує на увагу визначення Г. Селевка: «педагогічна технологія - це система функціювання всіх компонентів педагогічного процесу, який збудовано на науковій основі, запрограмованому в часі та просторі, та який призводить до передбачуваного результату» (Селевко, 1998, с. 22). Дослідник зауважує, що застосування технологічного підходу й терміна «технологія» до соціальних процесів, до галузі духовного виробництва - освіти, культури - це явище є новим для суспільної дійсності. Досліджуючи застосування терміна «технологія», Г. Селевко виокремлює чотири позиції та визначає вчених, які їх підтримують:

1. Педагогічна технологія як засіб, тобто як застосування методичного інструментарію, апаратури, навчального обладнання і технічних засобів навчання для освітнього процесу (В. Беспалько, С. Гібсон, І. Зязюн, В. Монахов, Т. Сакамото, Б. Скіннер, В. Сластьонін, М. Чошанов).

2. Педагогічна технологія - процес комунікації (засіб, модель, техніка виконання завдань), застосований на зазначеному алгоритмі, програмі, системі взаємодії учасників педагогічного процесу (В. Беспалько, С. Гібсон, І. Зязюн, В. Монахов, Т. Сакамото, Б. Скіннер, В. Сластьонін, М. Чошанов).

3. Педагогічна технологія - усеохоплювальна галузь знань, яка спирається на здобутки соціальних, природничих наук та науки управління (С. Ведемейер, В. Гузєєв, М. Ераут, Р. Кауфман, П. Підкасистий).

4. Педагогічна технологія - багатовимірний процес (В. Давидов, М. Кларін, П. Мітчелл, Г. Селевко, К. Сілбер, Р. Томас, Д. Фінн) (Селевко, 1998, с. 24).

У контексті нашого дослідження ми будемо вживати термін «технологія навчання». Зауважимо, що він є багатовекторним і поліфункційним, оскільки серед дослідників немає єдиної думки щодо його визначення та трактування. Звернемо увагу на тлумачення цього поняття, подане С. Гончаренком в «Українському педагогічному словнику»: «Технологія навчання (з гр. - мистецтво слова, навчання) - за означенням ЮНЕСКО, це в загальному розумінні системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти» (Гончаренко, 1997, с. 331).

На думку В. Стрельнікова та І. Брітченка, «технологія є певним механізмом, що повинен привести у перетворювальний рух педагогічну дійсність, усю систему вищої освіти. Рушійною силою цього перетворення є практико-орієнтована наука. Відбувається зустрічний рух теорії і практики, які й породжують технологію. Така технологія має викликати до життя щось, чого не існує, немов ініціювати розвиток системи освіти в потрібному напрямі» (Стрельніков, Брітченко, 2013, с. 6). Дослідники зазначають, що термін «технологія навчання» необхідно вживати тоді, коли є чітка алгоритмічна послідовність і гарантується одержання кінцевого результату. Тому аналіз будь-якої технології навчання передбачає розкриття притаманного їй алгоритму дій і пояснення критеріїв гарантованого результату. Сутність технології навчання полягає в побудові системи навчальних завдань і розробці алгоритму дії студента (Там само).

Науковці І. Гузій, Н. Матюшенко (Гузій, 2017; Матюшенко, 2014) та інші вчені надавали значної уваги проблемі формування практико зорієнтованого освітнього середовища. Дослідниця І. Гузій уважає, що процес формування конкурентоспроможності майбутнього фахівця вимагає видозміни освітнього середовища в напрямі розширення його ресурсів практичним змістом, орієнтованим на безперервний розвиток конкурентоспроможності в контексті перспективних вимог обраної професії (Гузій, 2017, с. 27). Н. Матюшенко, акцентуючи увагу на необхідності застосування практико зорієнтованого підходу в навчанні, робить висновок, що в його контексті студент постає носієм певної системи знань, навичок і вмінь, що реалізуються в діях. Цей досвід, система практичних дій, навичок і вмінь утворює практичне знання, яке є первинним і слугує підставою для будь-якого «теоретичного» знання, основою наукової, філософської, етичної та іншої рефлексії (Матюшенко, 2000, с. 244).

Насамперед зауважимо, що фахівці інформаційно-документознавчої галузі сьогодні навчаються за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Ця назва фактично відображає три складники, які існують у межах однієї спеціальності (Про затвердження, 2018). Жодним чином не зменшуючи ролі цих складників, наголосимо на важливості у складі цієї спеціальності документознавчого компонента, який у самій назві сьо-годні не відображається. Утім, попередня назва спеціальності - «Документознавство та інформаційна діяльність» - акцентувала увагу, у першу чергу, власне на цьому складнику. Сьогодні в більшості ЗВО, не винятком є і ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», готують фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» за освітньою програмою «Документознавство та інформаційна діяльність».

Актуальність зазначеної вище спеціальності є незаперечною. Це можна пояснити і соціальним запитом на фахівців інформаційно-документознавчої галузі (архівістів, бібліотекарів, документознавців, організаторів діловодства, фахівців з інформаційних технологій та ін.), і технологізацією інформаційно-комунікаційних процесів в управлінській діяльності, що потребує оновлення кадрів. Навчання у ЗВО фахівців цієї спеціальності передбачає ґрунтовне вивчення фахових освітніх компонентів із урахуванням нових вимог у галузі інформаційних технологій. Кваліфікаційні вимоги до фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи зазнають сьогодні значних змін. Наразі можна констатувати, що традиційні підходи в освітній діяльності змінюються, цьому, як уже зазначалося, сприяє розвиток інформаційно-комуніка-ційних технологій. З огляду на те, що виробничий процес в установах виявляється переповнений цифровими технологіями, багато сучасних роботодавців наполягають на необхідності досконалого знання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Відповідним чином, «практична необхідність виявлення сутності вищої інформаційної освіти безпосередньо пов'язана із формуванням конкурентного освітнього середовища, що має зв'язок із пошуком засобів та шляхів збільшення привабливості освітнього закладу для кінцевого споживача освітніх послуг, у тому числі, і формуванням привабливих іміджів спеціальностей» (Матвієнко, 2021, с. 6).

Ми погоджуємося з думкою І. Гузій (Гузій, 2017, с. 28), що вимоги ринку праці й оновлення професійних функцій у соціальному макросередовищі є тими зовнішніми рушійними чинниками, які спричинюють видозміни мікросередовищ. Авторка наголошує на ціннісно-мотиваційному, особистісному спрямуванню педагогів і студентів до налагодження зв'язків із соціальними партнерами, до освоєння й упровадження інноваційних педагогічних технологій (проєктних, ігрових), моделювання професійних ситуацій, урізноманітнення форм навчання (проблемні лекції, бінарні заняття, тренінги, екскурсії тощо) (Там само, с. 29).

Беручи до уваги високі вимоги, що висуваються до майбутніх фахівців інформаційно-документознавчої галузі, не можна оминути таке поняття, як «професійна культура» та необхідність її формування у закладі вищої освіти. Не можна не звернути увагу на те, що професійна культура загалом є складником загальносуспільної культури та функціює в межах двох рівнів: об'єктивному (транслокальному) - на рівні певної професійної групи та суб' єктивному (локальному) - на рівні окремої особистості, яка належить до цієї групи і виконує професійну діяльність (Ісаєнко, 2014; Веремчук, 2016). Виходячи з усвідомлення взаємоза-лежності цих двох рівнів, констатуємо, що процес формування професійної культури є можливим за умови її інтенсивного й усебічного розвитку майбутнього фахівця інформаційно-документознавчої галузі, у ході якого відбувається вдосконалення особистісних якостей та рис характеру, прийняття системи моральних цінностей, вироблених і суспільством, і певною професійною групою, утворення в освітньому середовищі соціальної картини світу, у якій головне місце належить майбутній професійній діяльності. Відповідно, результатом такого розвитку постає усвідомлення здобувачем вищої освіти значущості обраної професії, якісне виконання професійних завдань під час проходження навчальної та технологічної практики, усвідомлення власних цілей щодо набуття певного досвіду під час виконання виробничих функцій.

Своєю чергою, можна говорити, що поняття «професійна культура фахівця інформаційно-документознавчої галузі» є багатоаспектним та поліфункційним, оскільки характеризує водночас ступінь опанування студентом специфічного виду професійної діяльності, рівень його професійного становлення, а також особливості професійної діяльності, спосіб реалізації творчих здібностей у ході професійної діяльності, що виявляється, у першу чергу, в умінні генерувати нові ідеї. Процес та результати формування професійної культури в освітньому середовищі залежать від рівня сформованості загальної культури здобувача освіти, що зазвичай буде позначатися на рівневі сформованості необхідних якостей. Суттєвим у з'ясуванні феномену професійної культури фахівця інформаційно-документознавчої галузі є співвідношення загальної культури у складі професійної, оскільки це утворення є базовим та визначає основне підґрунтя для діяльності в межах обраної професії.

Зауважимо, що нові державні освітні стандарти передбачають посилення прикладного, практичного характеру освіти, адекватність його сучасним вимогам науки й суспільного життя. Завданням ЗВО постає створення максимального зв'язку зі стейкхолдерами для вироблення чіткої освітньо-виховної концепції, що ґрунтується на принципах зацікавленості в отриманні чітких результатів, які в подальшому будуть сприяти розвитку організації, фірми, установи чи підприємства.

У чинному Стандарті з підготовки бакалавра зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» перелік спеціальних (фахових) компетентностей сформовано відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційної, бібліотечної та архівної галузі й вимог ринку праці. Найважливішими серед них є вміння:

* здійснювати відбір, аналіз, оцінку, систематизацію, моніторинг, організацію, зберігання, поширення та надання в користування інформації та знань у будь-яких форматах;

* використовувати методи систематизації, пошуку, збереження, класифікації інформації для різних типів контенту та носіїв;

* упроваджувати інноваційні технології виробництва інформаційних продуктів і послуг, підвищення якості інформаційного обслуговування користувачів інформаційних, бібліотечних та архівних установ;

* адмініструвати соціальні мережі, електронні бібліотеки та архіви;

* використовувати автоматизовані інформаційно-пошукові системи, організовувати електронні бібліотеки та архіви;

* опановувати та застосовувати технології системного аналізу інформаційної діяльності (Про затвердження, 2018).

На нашу думку, застосування практико зорієнтованих технологій у підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаційно-документознавчої галузі сприяє більш чіткому та регламентованому впливу (і з боку викладача, і з боку студента) на всі етапи процесу навчання: від надання студентам знань, умінь і навичок - до контролю щодо їх засвоєння. При цьому важливою умовою є забезпечення зворотного зв'язку (якість, підбір матеріалу, урахування ситуації, контроль, самоконтроль тощо).

Метою практико зорієнтованого навчання є формування в здобувачів освіти спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» знань, умінь та навичок практичної роботи, затребуваних сьогодні в професійній галузі, а також формування розуміння й усвідомлення того, де, як і для чого набуті знання та вміння можуть бути застосовані на практиці. Лише за такої умови фахівець інформаційно-документознавчої галузі буде конкурентоспроможним на су-часному ринку праці, оскільки він буде не пасивним учасником освітнього процесу, а, навпаки, активним здобувачем нових знань.

Поряд із цим зауважимо, що сучасні роботодавці шукають, передусім, універсальних фахівців інформаційно-документознавчої галузі, які б володіли багатьма навичками з документаційного та бездокументаційного забезпечення, а саме: уміти організувати роботу зі службовими документами, відповідно до державних стандартів грамотно їх укладати, працювати з різними видами організаційної техніки, системами електронного документообігу, займатися підтримкою сайту, його інформаційним наповненням, здійснювати підготовку до ділових нарад, засідань, конференцій тощо. До того ж окремі роботодавці потребують працівників, які на високому чи достатньому рівні володіють іноземною мовою, оскільки налагодження усного та писемного спілкування з іноземними діловими партнерами є однією з умов подальшої ефективної професійної діяльності.

Сучасний викладач закладу вищої освіти має можливість використання різноманітних практико зорієнтованих, інтерактивних технологій у підготовці конкурентоспроможних фахівців інформаційно-документознавчої галузі, серед яких:

* ігрові технології навчання;

* проєктна технологія;

* технологія проблемного навчання;

* технологія контекстного навчання;

* кейс-стаді;

* технологія портфоліо;

* технологія майстер-класу;

* технологія розвитку критичного мислення тощо.

Застосування практико зорієнтованих технологій у підготовці фахівців інформаційно-документознавчої галузі, насамперед, набуває особливого значення під час проходження студентами навчальної та виробничої (технологічної) практик, уможливлюючи в цьому процесі соціально-психологічну та професійну адаптацію майбутнього фахівця до виконання виробничих функцій. За цих умов перед студентами-практикантами спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» постають нові вимоги, що потребують від них відповідальності, дисциплінованості, організованості, здатності розв'язувати складні спеціалізовані завдання, залучення всіх особистісних ресурсів конкурентоспроможності для ухвалення обґрунтованих рішень у виробничих ситуаціях.

Розглядаючи питання соціальної та практичної значущості інформаційно-документознавчої галузі, ми зіштовхнулися з близькими до них проблемами, що також потребують з'ясування - щодо кваліфікованості, адаптованості майбутніх фахівців для забезпечення технологічних процесів, які є професійними (у межах певної виробничої галузі - бібліотечної, архівної, інформаційної тощо). До таких, зокрема, ми відносимо й науково-до-слідний процес, підпорядкований розв'язанню актуальних завдань бібліотечної, архівознавчої, документознавчої галузі. Тобто майбутній фахівець повинен бути, урешті-решт, не лише гарним виконавцем виробничих функцій в установі / на підприємстві, а й дослідником, генератором нових ідей. Власне тому фахівець інформаційно-документознавчої галузі повинен уміти працювати не лише автономно, а й у команді.

Повертаючись до питання щодо створення практико зорієнтованого освітнього середовища для студентів інформаційно-документознавчої галузі, необхідно ще раз звернути увагу на те, що воно має бути адаптованим до сучасних умов, зокрема: викладання із застосуванням нових інформаційно-комунікаційних технологій, вивчення систем електронного документообігу, програмного забезпечення, засобів аналітико-синтетичної переробки документної інформації тощо. На практичних і лабораторних заняттях з вивчення фахових освіт-ніх компонентів ми застосовуємо ділові ігри та тренінги, метою яких є наближення студента до професійної діяльності, а також вироблення вмінь та навичок адаптації у складних виробничих ситуаціях. Досвід роботи у ЗВО показує, що такі форми організації навчальної діяльності сприяють розвитку критичного мислення здобувача освіти, а також креативності, яка виявля-ється в умінні майбутнього фахівця генерувати нові ідеї.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, базові знання та вміння, одержувані здобувачами вищої освіти, з одного боку, не повною мірою відповідають сучасним вимогам і підходам роботодавців, а з іншого - значним чином «застарівають» за той час, поки майбутні фахівці починають працювати самостійно. Інформаційно-документознавча галузь по-стійно зазнає стрімких змін, і ті знання, які були набуті протягом навчання, зазвичай до часу закінчення студентом закладу вищої освіти вже не є актуальними. Крім того, випускники ЗВО не завжди готові до змін, до того, що знання не можуть мати сталу форму, а весь час повинні оновлюватися. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікацій-них технологій впливає на те, що система традиційних підходів до навчання не відповідає вимогам часу, оскільки цикл професійної підготовки не повинен завершуватися в межах ЗВО. Отже, студента необхідно мотивувати до навчання впродовж життя: для цього повинні бути створені і психолого-педагогічні умови, і здійснена значна навчально-виховна робота щодо обґрунтування цієї концепції на прикладі власного досвіду провідних фахівців окремих установ чи організацій/ підприємств, бібліотек, архівів тощо.

В умовах стрімких змін інформаційно-комунікаційних технологій, а також жорстких вимог на сучасному ринку праці з боку роботодавців продуктивність навчання фахівця інформаційно-документознавчої галузі залежить від спеціально дібраної методики, що є предметом подальших наукових розвідок.

Література

Буркова Л. В. Структурний підхід до поняття педагогічної технології. Вісник Жи-томирського педагогічного університету. Педагогічні науки. 2000. Вип. 6. С. 189-192.

Веремчук О. В. Особливості формування професійної культури майбутніх документознавців у вищих навчальних закладах. Інтернаука: міжнародний науковий журнал. 2016. № 8. С. 24-29.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 376 с.

Гузій І. Створення практико-орієнтованого освітнього середовища як умова формування конкурентоздатності майбутніх педагогів професійного навчання комп'ютерного профілю в системі соціального партнерства. Обрії. 2017. № 2 (45). С. 27-29.

Ісаєнко С. А., Родкевич О. Г. Формування професійної культури майбутнього фахівця: до постановки проблеми. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2014. II (12), Issue 25. С. 50-54.

Матвієнко О. В., Цивін М. Н., Гуменчук А. В. Сучасні концепції документно-інформаційної науки: підготовка фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» : навч.- метод. посібник. Київ : Вид-во Ліра-К, 2021. 140 с.

Матюшенко Н. В. Практико-орієнтована підготовка майбутніх учителів гуманітарного профілю засобами продуктивних технологій. Наука і освіта. 2014. № 5. С. 242-248.

Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти : Наказ МОН України від 12 груд. 2018 № 1378. URL: https://msu.edu.ua/wp-

content/uploads/2021/10/029- Inform.bibliot.ta_.arkhivn. sprava- bakalavr.28.07.pdf.

Селевко Г. К. Современные образовательные технологии : учеб. пособие.

Москва : Народное образование, 1998. 256 с.

Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень / уклад. Л. О. Пустовіт та ін. Київ : Довіра, 2000. 1018 с.

Спрінсян В. Г. Підготовка документознавців, інформаційних аналітиків - нагальна потреба інформаційного суспільства. Моделювання регіональної економіки: зб. наук. пр. Івано-Франківськ : ПНУ ім. Василя Стефаника, 2011. № 2 (18). С. 283-289.

Стрельніков В. Ю., Брітченко І. Г. Сучасні технології навчання у вищій школі: модульний посібник для слухачів авторських курсів підвищення кваліфікації викладачів МІПК ПУЕТ. Полтава : ПУЕТ, 2013. 309 с.

Ткачук Л. Ретроспектива генезису освітніх технологій у педагогічних вищих навчальних закладах. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2010. № 1. С. 99-106.

References

Burkova, L. V. (2000). Strukturnyi pidkhid do poniattia pedahohichnoi tekhnolohii [Structural Approach to the Concept of Pedagogical Technology]. Visnyk Zhytomyrskoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky - Bulletin of Zhytomyr Pedagogical University. Pedagogical sciences, 6, 189-192 [in Ukrainian].

Veremchuk, O. V. (2016). Osoblyvosti formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh dokumentoznavtsiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Features of Formation of Professional Culture of Future Documentologists in Higher Educational Institutions]. Internauka: mizhnarodnyi naukovyi zhurnal - Interscience: international scientific journal, 8, 24-29 [in Ukrainian].

Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv : Lybid [in Ukrainian].

Huzii, I. (2017). Stvorennia praktykooriientovanoho osvitnoho seredovyshcha yak umova formuvannia konkurentozdatnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia kompiuternoho profiliu v systemi sotsialnoho partnerstva [Creating a Practiceoriented Educational Environment as a Condition for the Formation of Competitiveness of Future Teachers of Professional Computer Training in the System of Social Partnership]. Obrii Horizons, 2, 27-29 [in Ukrainian].

Isaienko, S. A., & Rodkevych, O. H. (2014). Formuvannia profesiinoi kultury maibutnoho fakhivtsia: do postanovky

problemy [Formation of Professional Culture of the Future Specialist: before Problem Statement]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, II (12), 25, 50-54 [in Ukrainian].

Matviienko, O. V., Tsyvin, M. N. & Humenchuk, A. V. (2021). Suchasni kontseptsii dokumentno-informatsiinoi nauky: pidhotovka fakhivtsiv za spetsialnistiu 029 «Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava» [Modern

Concepts of Document and Information Science: Training of Specialists in the Specialty 029 «Information, Library and Archival Affairs»]. Kyiv: Vyd-vo Lira-K [in Ukrainian].

Matiushenko, N. V. (2017). Praktykooriientovana pidhotovka maibutnikh uchyteliv humanitarnoho profiliu zasobamy produktyvnykh tekhnolohii [Practical-oriented Training of Future Teachers of the Humanities by Means of Productive Technologies]. Nauka i osvita - Science and education, 5, 242-248 [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 029 «Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava» dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity : Nakaz MON Ukrainy vid 12 hrud. 2018 № 1378 [On Approval of the Standard of Higher Education in the Specialty 029 «Information, Library and Archival Affairs» for the First (Bachelor's) Level of Higher Education: Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine from December 12 2018 № 1378]. msu.edu.ua. Retrieved from https://msu.edu.ua/wp-

content/uploads/2021/10/029- Inform.bibliot.ta_.arkhivn.sprava- bakalavr.28.07.pdf [in Ukrainian].

Selevko, G. K. (1998). Sovremennye obrazovatel'nye tehnologii [Modern Educational Technologies]. Moscow : Narodnoe obrazovanie [in Russian].

Pustovit, L. O. (red.) (2000). Slovnyk inshomovnykh sliv: 23 000 sliv ta terminolohi- chnykh slovospoluchen [Dictionary of Foreign Words: 23 000 Words and Terminological Phrases]. Kyiv : Dovira [in Ukrainian].

Sprinsian, V. H. (2011). Pidhotovka dokumentoznavtsiv, informatsiinykh analitykiv - nahalna potreba informatsiinoho suspilstva [Training of Document Specialists and Information Analysts is an Urgent Need of the Information Society]. Modeliuvannia rehional- noi ekonomiky - Modeling of the regional economy, 2 (18), 283-289. Ivano-Frankivsk: PNU im. Vasylia Stefanyka [in Ukrainian].

Strelnikov, V. Yu., & Britchenko, I. H.

(2013). Suchasni tekhnolohii navchannia u vy- shchii shkoli [Modern Technologies of Higher Education]. Poltava: PUET [in Ukrainian].

Tkachuk, L. (2010). Retrospektyva henezysu osvitnikh tekhnolohii u pedaho- hichnykh vyshchykh navchalnykh zakladakh [Retrospective of the Genesis of Educational Technologies in Pedagogical Higher Educational Institutions]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia - Problems of modern teacher training, 1, 99-106 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru