Вплив інтернет-сленгу на розвиток пізнавальної активності студентської молоді до вивчення іноземної мови

The influence of internet slang on the development of cognitive activity of student youth in learning a foreign language

The article describes the features of the influence of Internet slang on the development of the cognitive activity of student youth to learn a foreign language. The statistics of research conducted by global international organizations on the amount of time spent by young people on smartphones, as well as the gradation of the most popular activities of Internet users. Tendencies of actualization of the problem of Internet slang on the development of the cognitive activity of student youth to learn a foreign language, such as the use of social networks, blogging, online games that young people use during manipulations in online games, correspondence on social networks, filming blogs, video broadcasts on Tiktok, Stories on Instagram, Facebook messenger, Telegram channels, etc. The essence of the key concept of the study «Internet slang» is described, as well as to reveal its origins. Classified tokens belonging to Internet slang by subject are presented. These include: to denote computer hardware and software; names of companies that manufacture hardware and software; names ofanti-virus programs; identification ofpeople working in the field of computer technology; designation of actions; words that accompany the process of the user's work with the computer; evaluative content. Methods of forming language slang units of Internet slang are determined: borrowed words from English; Internet slang in the language of lets playing; Internet video blog slang; Internet slang in the written speech of users offorums and social networks; Internet slang in colloquial speech; truncated words; modification of commonly used words and creation on their basis of lexical units with double meaning. The results of our survey conducted on the social network Instagram on finding out the reason for the use of Internet slang by student youth are presented.

Key words: foreign language, youth Internet slang, cognitive interest, students.

Основна частина

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток кіберпростору вирізняється специфічною соціально-демократичною групою - інтернет-корис - тувачами. Саме нове покоління, яке активно реагує на зміни у суспільному житті країни та світові інформаційні тенденції загалом, є творцем мовних одиниць та сприяє виникненню специфічного Інтернет-сленгу. Загальновідомим є факт, що Інтернет-сленг генерується на основі запозичення іншомовних лексичних одиниць та їх адаптації в рідну мову з подальшим використанням у повсякденному житті.

Сленг є відкритим мовним пластом нормативно-знижених лексико-фразеологічних одиниць, які характеризуються яскравим емоційно - експресивним забарвленням. За час свого існування безліч сленгових одиниць закріпилися в літературній англійській мові. Інтернет-сленг пов'язаний з мовною грою, яка передбачає навмисне маніпулювання мовними засобами, з метою отримати комічний, або концептуальний ефект. Крім цього, Інтернет-сленг дає можливість відтворювати емоції, які важко висловити у лаконічному мовному середовищі, за умови дотримання встановлених норм.

Тенденції до користування соціальними мережами, блогінгу, онлайн-ігор, тощо, актуалізують проблему вплив Інтернет-сленгу на розвиток пізнавальної активності студентської молоді до вивчення іноземної мови. Адже багато сленгових виразів молодь використовує саме під час маніпуляцій в онлайн-іграх, переписках у соціальних мережах, зніманні блогів, трансляцій відео у Tik - tok, Stories в Instagramm, месенджеріFacebook, на каналах Telegram тощо.

Аналіз досліджень. Різноманітним аспектам проблеми впливу інтернет-сленгу на розвиток пізнавальної активності студентів до вивчення іноземної мови присвячена значна кількість наукових досліджень, зокрема: особливостям використання англомовного молодіжного мержевого сленгу (М. Бергельсон, О. Дзюбіна, О. Дорда, А. Паве - льєва, І. Сотніченко, Дж. Алькантре-Пілар (ісп. J. Alcantara-Pilar), С. Лю (кит. S. Liu), Л. Шисюн (кит. L. Shixiong) та ін.); можливості використання Інтернет-сленгу у вивченні іноземної мови (О. Бондар-Фурса, Ю. Загребнюк та ін.)

Метою статті є визначення впливу Інтернет - сленгу на розвиток пізнавальної активності студентської молоді до вивчення іноземної мови.

Виклад основного матеріалу. Друга половина XX - початок XXI століть знаменується епохою хайпового розвитку ІКТ, а також укорінення тренду геймерства, хакерства та блогерства, як молодіжної субкультури, частина яких складає понад 3,1 млрд людей із загальної кількості населення планети. Із появою прихильників ком'ютерних онлайн-ігор, блогерів, тіктокерів та активних користувачів соціальних мереж дедалі більше зростає сегмент споживачів, які вбачають цілодобову потребу в користуванні смартфоном (Бровко, 2021: 213-214).

Означене підтверджується кількісними результатами проведеного у 2021 р. дослідженні порталу Android Headlines (Mobile Review). Відтак, виявилося, що 80% осіб використовують смартфони одразу після пробудження. 48% респондентів визнали себе «смартфонозалежними». Решта 52% заявили, що ніколи не розлучаються з девайсом більш ніж на добу. Майже стільки ж опитуваних, а саме 54% відчувають почуття паніки при кожному падінні заряду батареї нижче 20%.

У 2021 році компанія Counterpoint Research (Mobile Review) також представила своє дослідження про те, скільки годин на добу і як більшість користувачів використовують свої смартфони. Наразі тільки 4% власників смартфонів активно використовують його менше однієї години на день. 26% користувачів витрачають на свого «електронного друга» 7 годин і більше, тобто більше половини того часу, що вони не сплять. Ще 21% витрачають на смартфон 5-7 годин. Таким чином, майже половина всіх власників смартфонів використовують його на межі можливостей, які апарат може надати своєю автономністю. 20% або кожен п'ятий користувач витрачає трохи більше 3 годин. Ще 29% використовують пристрій протягом 3-5 годин на добу (рис. 1).

Рис. 1. Time distribution of using smartphones by youth

Слід також зазначити, що найпопулярнішою активністю залишається вихід до Інтернету, про що свідчать 64% долі опитуваних. 62% респондентів надають перевагу онлайн-іграм. Користувачі які переважно користуються голосовими викликами складають 56%, а листуються 54% користувачів смартфонів (рис. 2).

Рис. 2. Global Daily User Behavior

В контексті досліджуваної проблеми доцільно розкрити сутність ключового поняття дослідження «Інтернет-сленг», а також розкрити його витоки.

У сучасному Інтернет просторі досить поширеним є Інтернет-сленг - так звана «мова», що виникла з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 р. З розвитком яких в Україні також почала зароджуватися специфічна мова, якою спілкуються IT-спеціалісти та активні користувачі мережі Інтернет. Порівняно молодий вік ІТ-спеціалістів, які задіяні в цій сфері, популярність комп'ютерів та Інтернету у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних висловів, визначили моду на Інтернет-сленг і так званий «закон мовної економії» (скорочування слів) серед користувачів всесвітньої мережі Інтернет. Інтернет-сленг, який часто використовує молодь під час електронних комунікацій містить значну кількість скалькованих запозичень з англійської мови.

Існує безліч трактувань поняття «Інтернет - сленг», але всі вони зводяться до того, що це - своєрідний похідний від слів англійської мови діалект, жаргон, набір фраз та висловів, що мають вузьке застосування та не є граматично правильними словами в мові.

У «Словнику лінгвістичних термінів» Д. Ганичта І. Олійника сленг, жаргон та арго мають тотожні значення: «Сленг - слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків. Сленг моряків, художників; арго; жаргон» (Ганич, 1985).

О. Селіванова наголошує на вживанні даної субмови молодим поколінням та переважанні в ній англомовних вкраплень. Дослідниця подала таку дефініцію у «Лінгвістичній енциклопедії»: сленг - жаргон, частіше молодіжний; вкраплення в мову англійської або американської розмовної лексики (Селіванова, 2010).

Важко заперечити, що використання такої форми спілкування в Інтернет-мережі не призводить до підвищення пізнавального інтересу студентської молоді до вивчення іноземної мови.

Адже не зважаючи на його дещо фамільярну форму, Інтернет-сленг є найяскравішим, найемоційнішим і найжвавішим стилем мови, який допомагає людям якнайглибше висловити свої думки та почуття.

На основі вищезазначеного слід навести класифікацію Інтернет-сленгу. Оскільки джерел утворення сленгу є досить багато, а також те, що він тісно зв'язаний із англійською мовою - спектр способів модифікації його лексем є надзвичайно широким.

Відтак, дослідники класифікують лексеми, приналежні Інтернет-сленгу за тематичною ознакою: 1) слова для позначення апаратного та програмного забезпечення комп'ютера; 2) найменування фірм, що виготовляють апаратне і програмне забезпечення; 3) назви антивірусних програм; 4) слова на позначення людей, які працюють у сфері комп'ютерних технологій; 5) слова на позначення дій; 6) слова, що супроводжують процес роботи користувача з комп'ютером; 7) слова оцінного змісту (Дзюбіна, 2016; Загребнюк, 2020).

Слід розрізняти такі способи формування мовних одиниць Інтернет-сленгу: 1) запозичені з англійською мови, часто перероблені або навмисно покручені (наприклад: англійське слово e-mail (електронна пошта) стає словом мило в жартівливому для сприйняття звучанні; 2) Інтернет-сленг у мові летсплеїнгу (тренд у світі відеоігор, жанр інтернет-серіалів, в яких гравці публікують і коментують свій ігровий процес) (наприклад: волюм, каст, скрімер, скрімак, дамажити, скіл, нуб, крафт, лут, перс, дабл кіл, флагман, лаги, апгрейд, тіммейт, шутер, чітер, геймплей увійшли в мову завдяки використанню ліцензійних ігор із англійським озвученням та інтерфейсом; 3) Інтернет-сленг відеоблогінгу (наприклад: стрім, патч, туторіал, які увійшли в мову завдяки переносу слів з однієї мови в іншу і відрізняються лише в писемному мовленні); 4) Інтернет-сленг у писемному мовленні користувачів форумів та соціальних мереж (наприклад: хештег, скрін, лайк, дизлайк, вайн, скетч, хейтери, фоловер, френд, ютубер, мем); 5) Інтернет-сленг сленг у розмовному мовленні (наприклад: лазити, або сьорфити в Інтернеті, юзер, геймер, лінк, гуглити, клікати, фотка); 6) усічені слова: (наприклад: комп замість комп'ютер, проги замість програми, вінда (програма Windows); 7) модифікація загальновживаних слів і створення на їх основі лексичних одиниць із подвійним змістом: дурдос, дирдос - операційна система DR-DOS (Загребнюк, 2020; Павельєва, 2021).

Відтак, кожна з цих сфер вживання має набір одиниць комп'ютерного сленгу, що об'єднуються за їхнім лексичним значенням, поняттям, що означає певні матеріальні чи абстрактні явища чи предмета, ігровий процес тощо.

Рис. 3. Причини використання Інтернет-сленгу студентською молоддю