Сучасні тенденції підготовки вчителів англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні тенденції підготовки вчителів англійської мови

Тетяна Гарлицька, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської мови з методикою викладання Криворізького державного педагогічного університету

Статтю присвячено дослідженню основних напрямків підготовки вчителів англійської мови на I (бакалаврському) рівні. У роботі було з'ясовано, що основними чинниками, які впливають на підготовку вчителя англійської мови є модернізація сучасного освітнього процесу, спричинена всесвітньою інтеграцією та уніфікацією, а також наближення культур різних країн. Серед основних модернізаційних змін найважливішими є єдність науки та навчального процесу, особистісно орієнтований підхід, активне залучення інноваційних методів та інформаційних технологій, зміна ролі вчителя англійської мови, компетентнісний підхід в освіті тощо.

Розробка майже всіх документів, які регулюють навчання англійської мови в освітній системі України, відбувається з орієнтацією на «Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти». Професійна підготовка бакалаврів філології структурно складається з нормативної частини (теоретико-методологічна, психолого-педагогічна, науково-дослідна підготовка) та варіативної частини, в основі якої - спеціальна підготовка. Реалізація Рекомендацій Ради Європи з мовної освіти вимагає підготовки фахівців нової генерації, здатних до самонавчання та самоорганізації, до запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій, залучення нових методик, володіння як мінімум однією іноземною мовою.

Зміна ролі сучасного вчителя англійської мови передбачає суттєве розширення функцій та можливостей учителя від звичайного наставника та джерела знань до коуча, фасилітатора, тьютора, модератора та ментора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. У статті також акцентується, що в Україні останнім часом активізувалося запровадження компетентнісного підходу в освіті, оскільки в основі кваліфікації випускника лежать компетентності. Основною метою навчання іноземної мови, зокрема англійської, як у середніх навчальних закладах, так і в ЗВО є формування іншомовної комунікативної компетентності. Однак, зважаючи на перехід із класово-орієнтованої роботи до більш комунікаційно-орієнтованої та культурно-орієнтованої діяльності вчителя в навчанні іноземних мов, досить важливою є також міжкультурна компетентність.

Ключові слова: роль вчителя англійської мови, інноваційні методи, компетентнісні підходи, іншомовна комунікативна компетентність, міжкультурна компетентність.

Modern trends of english teacher training

Tetiana Harlytska, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of English Language and Teaching Method Kryvyi Rih State Pedagogical University

The article is devoted to the new tendencies of English teacher training on the 1^st (Bachelor's) degree. The research proves that the main factors affecting the training of English language teachers are the modernization of the educational process caused by global integration and unification, as well as the approximation of cultures of different countries. Among the main modernization changes, the most important are the unity ofscience and the educational process, a person- centered approach, the active involvement of innovative methods and information technologies, the change in the role of the English language teacher, competency-based approach in education, etc. The development of almost all documents that regulate the teaching of the English language in the educational system of Ukraine is based on the "Common European Framework of Reference for Languages".

The professional training ofphilology bachelors structurally consists of a normative part (theoretical-methodological, psychological-pedagogical, scientific-research training) and a variable part, the basis of which is special training. The implementation of the Recommendations of the Council of Europe on language education requires the training of a new generation of specialists capable of self-learning and self-organization, the introduction of educational innovations and information technologies, the involvement of new methods, and mastery of at least one foreign language. The change in the role of the modern English language teacher involves a significant expansion of the teacher's functions and capabilities from an ordinary mentor and source of knowledge to a coach, facilitator, tutor, moderator and mentor in the child's individual educational locus.

The article also emphasizes that the introduction of competency-based approach in education has recently been intensified in Ukraine, because competencies are the basis of a graduate's qualification. The main aim of learning a foreign language, in particular English, both in secondary schools and in higher education institutions, is the formation offoreign language communicative competence. However, taking into consideration the transition from classroom-oriented work to more communication-oriented and culture-oriented activities of the teacher in teaching foreign languages, intercultural competence is also quite important.

Key words: the role of the English language teacher, innovative methods, competency-based approaches, foreign language communicative competence, intercultural competence.

Постановка проблеми

У сучасному світі англійська мова набула першочергового значення, оскільки для багатьох націй вона є засобом навчання, пізнання, спілкування, саморозвитку, інтеграції в культуру інших народів тощо. «Експоненційне зростання англійської мови як глобальної наразі є міжнародним феноменом, який має широкий спектр локальних упливів в освіті, торгівлі, туризмі й зовнішніх зв'язках» (Selvi, 2021: 65). Сучасна педагогічна освіта знаходиться в пошуках шляхів модернізації професійної освіти. Важливе значення в цьому процесі належить урахуванню світового досвіду, оскільки підвищення якості професійної освіти вимагає забезпечення обміну знаннями, мобільності викладачів і студентів, міжнародних науково-дослідних проектів, що потребує вивчення англійської мови. На відміну від інших найпоширеніших мов світу (мандаринської, іспанської, гінді, французької тощо), нею послуговується велика кількість носіїв інших мов, вона є мовою мережі Інтернет, усі види міжнародних документів також переважно подані англійською, яка фактично набула статусу лінгва франка 21 століття.

Аналіз досліджень

Відповідно підготовка вчителів англійської мови актуалізується. Дослідженню цього питання присвячено низку праць вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (В. Безлюдна, Г. Браун, Є. Везетіу, М. Вінн, Дж. Гармер, О. Гончарова, С. Деркач, О. Мілютіна, Т. Райт, Н. Рожак, Ґ. Саріка, А. Селві, Дж. Скріверер, І. Соколова, О. Ярошенко тощо). Важливою особливістю в процесі навчання англійської мови в закладі вищої освіти (надалі ЗВО) є те, що професійне навчання здійснюється спочатку на основі середньої освіти, а потім продовжується у вищій школі.

Мета статті - визначити основні напрямки підготовки вчителів англійської мови на I (бакалаврському) рівні.

Виклад основного матеріалу

Система мовної освіти повинна моделюватися з урахуванням усіх чинників, що визначають її специфіку в конкретний період її розвитку та функціонування. Щодо вищої мовної професійної освіти в Україні, то вона залучена в процес всесвітньої інтеграції та уніфікації, основними наслідками якого є стандартизація освітнього законодавства, освітніх процесів, а також наближення культур різних країн. Сучасний стан міжнародних зв'язків України в різних царинах, її вихід на європейський і світовий рівень потребують певних трансформацій у галузі освіти, зокрема й мовної. Оскільки Європа намагається сформувати відкрите, мультилінгвальне, міжкультурне суспільство для того, щоб її багата культурна і мовна спадщина з усіма очевидними різноманітностями на місцевому, регіональному та національному рівнях стала джерелом взаємного розуміння і збагачення. Тому питання щодо сучасної англомовної підготовки вчителя були й залишаються ключовими для Ради Європи та Європейського Союзу (Деркач, 2014: 269). Розроблення майже всіх документів, які врегульовують навчання англійської мови в освітній системі України, відбувається з орієнтацією на «Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти (ЗЄР)» (Загальноєвропейські Рекомендації, 2003).

Така орієнтація не є безпідставною, оскільки вітчизняна університетська педагогічна освіта в Україні має низку недоліків концептуального та змістового характеру, тому й вимагає певних модернізаційних змін, зокрема й тих, що спрямовані на розв'язання проблем підготовки майбутніх учителів англійської мови в ЗВО. Це засвідчують такі нормативні документи, як Закон України «Про вищу освіту», Державний освітній стандарт з іноземної мови, Національна Доктрина розвитку освіти в Україні у XXI столітті, Державна національна програма «Освіта», Державна програма «Вчитель», Концепція розвитку педагогічної освіти, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір тощо. Усі ці нормативні документи доводять, що «професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов має не вузько- предметно-спрямований освітній вектор, а такий, що забезпечує соціально-культурно-професійний взаємозв'язок, самоусвідомлення можливостей у широкому соціальному і професійному контексті» (Безлюдна, 2017: 190).

У Законі України «Про вищу освіту» та «Рамках кваліфікацій у Європейському освітньому просторі» окреслено рівні та ступені вищої освіти. Відповідно до цих документів перший (бакалаврський) рівень перебуває на сьомому рівні Національної рамки кваліфікацій та визначається як освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти чи ступеню молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційного рівню молодшого спеціаліста) здобула теоретичні знання та практичні вміння та навички, достатні для успішного виконання професійних обов'язків за обраною спеціальністю. Професійна підготовка бакалаврів філології структурно «складається з нормативної частини (теоретико-методологічна, психолого-педагогічна, науково-дослідна підготовка) та варіативної частини, в основі якої - спеціальна підготовка.

Інваріантна (обов'язкова) частина містить фундаментальні знання з філософії, психолого-педагогічних та методичних дисциплін, технологічні знання та професійно-педагогічні вміння» (Липчанко-Ковачик, 2017: 82). Теоретико-методологічна підготовка спрямована на оволодіння теоретичними знаннями педагогічної професії, тобто основами наук, пов'язаних із даною професією, поняттями й категоріями професійної спрямованості. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів-філологів передбачає оволодіння методами впливу на інших, проєктуванням освітнього процесу, основами педагогічної і психологічної культури. Науково-дослідна підготовка не лише забезпечує набуття студентами теоретично обґрунтованого уявлення про професійну компетенцію вчителя-філолога, але й розширює можливості його самореалізації, мобілізує особистісний потенціал, дозволяє посісти певне місце в соціальній системі, науці та інших сферах.

Приєднання вітчизняної системи вищої освіти до Болонського процесу та реалізація Рекомендацій Ради Європи з мовної освіти вимагають підготовки фахівців нової генерації, здатних до самонавчання та самоорганізації, до запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій, залучення нових методик, володіння як мінімум однією іноземною мовою. А «особистісно орієнтований підхід до організації навчального процесу в ЗВО передбачає перехід від традиційних до інноваційних засобів професійного становлення особистості; від пріоритету вузькоспеціальних завдань до цілісного розвитку особистості майбутнього педагога; від супідрядних стосунків у системі «викладач-студент» до педагогічної взаємодії, співтворчості та співпраці» (Волченко, 2006: 3).

Сьогодні простежується зміна ролі сучасного вчителя англійської мови, спричинена реформою Міністерства освіти і науки - Новою українською школою (НУШ), в умовах якої суттєво розширено функції та можливості вчителя від звичайного наставника та джерела знань до коуча, фасилітатора, тьютора, модератора та ментора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Оскільки в самому документі відсутнє тлумачення згаданих термінів і в освітній літературі теж немає чітко визначеної різниці між ними, учителям-практикам доводиться визначати сутність цих понять з опертям на власний досвід. Так, О. Захарченко дефініціює модератора не лише як керівника, який здійснює підтримку й організацію активної роботи групи, але й забезпечує участь кожного учня в освітньому процесі; роль коуча полягає в тому, щоб допомагати учням отримувати виняткові результати, створити умови для всебічного розвитку особистості; у функціонуванні фасилітатора є здатність учителя до діалогічної взаємодії; тьютор необхідний учням в разі додаткової допомоги в поясненні специфічного поняття, способу виконання, стратегії, покращення вимови тощо; роль ментора полягає в тому, щоб ділитися своїм набутим досвідом з вихованцями (Захарченко, 2019).

За таких умов особливу відповідальність покладено на науково-педагогічних працівників, які в межах програм та предметів у ЗВО мають підготувати вчителів англійської мови нового покоління, що відповідало б усім висунутим вимогам. Так, відповідно до ЗЄР визначено узагальнені рівні володіння мовою, подані у схемі 1.

Схема 1