Історіографічний контекст проблеми здоров’язбережувального виховання учнівства у Польщі: вибрані аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Історіографічний контекст проблеми здоров'язбережувального виховання учнівства у Польщі: вибрані аспекти

Лариса Сливка,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки початкової освіти

Івано-Франківськ, Україна

Анотація

Тема дослідження актуалізується потребою пошуку ефективних шляхів розв'язання проблеми здоров'язбере- жувального виховання зростаючої особистості і використанням позитивного зарубіжного досвіду у цій ділянці виховно-освітньої праці. Мета статті - анонсувати низку польських видань, які з'явилися у період XIX ст. - 1918 рік, і які розглядаємо як історіографічні у вимірі проблеми здоров'язбережувального виховання учнів.

Встановлено, що історіографічні надбання польських вчених у сфері здоров'язбережувальної педагогіки мають майже 150-річну традицію. Умовно першими комплексними історичними працями, в яких репрезентуються проблеми здоров'я учнівської молоді у вимірі організаційної і виховно-освітньої діяльності школи, є розвідки з історії медицини (Людвік Ґонсьоровський, Юзеф Оеттінґер). Спорадичні рефлексії про виховання для здоров'я дітей та молоді зустрічаються у працях Єнджея Кітовіча і Адама Мощеньського.

Посилене вивчення історії польської освіти розпочалося у середині ХІХ століття. Інформативним щодо виявлення загальних ідей і засад в контексті становлення та ґенези польської освіти вирізняються розвідки Антоні Карбов'яка, Станіслава Кота, Станіслава Лемпіцького, Зиґмунта Кукульського, Болеслава Барановського, Францішка Бізоня, Францішка Майхровіча. здоров'язбережувальний виховання освітній

Ґрунтовне осмислення історії польського виховання загалом і контексті польських виховних здоров'збережувальних традицій представлено у книзі Ґустава Доліньського. Осмисленням минулого фізичного виховання як засобу збереження і формування здоров'я зростаючої особистості відзначаються праці Едварда Мадейського. Персоналістична тематика історичних досліджень фігурує у працях Станіслава Копчиньсько- го, Єугеніуша Пясецького. Рефлексії щодо рекреаційно-оздоровчої діяльності польських громадських товариств представлено у творчості Болеслава Філіньського і Юзефа Муклановіча. Проблему організації наприкінці ХІХ ст. сприятливого для здоров'я учнів середовища досліджували Тадеуш Юзеф Жулинський і Леон Верніц.

Ключові слова: історіографія, здоров'язбережувальне виховання, Польща, діти і молодь, учні загальноосвітніх шкіл, освіта.

Abstract

Larysa SLYVKA,

Candidate of Pedagogical Sciences, Ph.D., Associate Professor at the Department of Primary Education Pedagogy Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

HISTORIOGRAPHICAL CONTEXT PROBLEMS OF HEALTH EDUCATION STUDENTS IN POLAND: SELECTED ASPECTS

The topic of the research is actualized by the need to find effective ways to solve the problem of health education of a growing personality and the use ofpositive foreign experience in this area of educational work. The purpose of the article is to announce a number of Polish publications that appeared during the XIX century. - 1918, and which we consider as historiographical in measuring the problem of health education of students.

It has been established that the historiographical achievements of Polish scholars in the field of health pedagogy have a tradition of almost 150 years. Conventionally, the first comprehensive historical works, which represent the health problems of students in terms of organizational and educational activities of the school, are explorations in the history of medicine (Liudvik Gonsorovskyi, Yuzef Oettinger). Sporadic reflections on the upbringing of children and young people are found in the works of Yendzhei Kitovich and Adam Moshchenskyi.

Intensified study of the history of Polish education began in the mid-nineteenth century. The investigations of Antoni Karboviak, Stanislav Kot, Stanislav Lempitskyi, Zygmunt Kukulskyi, Boleslav Baranovskyi, Frantsishko Bizon, and Frantsishko Maikhrovich are informative in identifying general ideas and principles in the context of the formation and genesis of Polish education.

A thorough understanding of the history of Polish education in general and the context of Polish educational and health-preserving traditions is presented in the book by Gustav Dolinskyi. Edvard Madeiskyi's work is marked by the understanding of the past physical education as a means ofpreserving and shaping the health of a growing personality. Personalistic themes of historical research appear in the works of Stanislav Kopchynskyi and Yeuheniush Piasetskyi. Reflections on the recreational and health activities of Polish public associations are presented in the works of Boleslav Filinskyi and Yuzef Muklanovich. The problem of organization in the late nineteenth century. Tadeush Yuzef Zhulynskyi and Leon Vernits researched an environment conducive to student health.

Key words: historiography, health education, Poland, children and youth, secondary school students, education.

Постановка проблеми

Актуальність проблеми дослідження визначається потребою використання позитивного зарубіжного досвіду у пошуку ефективних шляхів розв'язання проблеми здоров'язбережувального виховання дітей і молоді.

Аналіз досліджень

Серед історико-педаго- гічних надбань, присвячених історії здоров'язбе- режувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі, розвідки українських вчених становлять невелику частку, відтак, рано ще говорити про значні результати. Поряд з тим, зазначимо, що із початком 1990-х років в українській педагогіці спостерігається позитивна тенденція, яку характеризуємо, як зацікавлення вченими нашої держави проблемами зарубіжної педагогіки (А. Бєсєдіна, Н. Василенко, В. Єфімова, С. Цьома, Л. Клос, ін.) і збільшення кількості розвідок, присвячених польському досвіду формування культури здоров'я учнів (І. Даценко, Т. Єрмакова, О. Карпенко, І. Мордвінова, Т. Повалій, Б. Чере- дрецька, М. Чепіль, Т. Повалій, ін.). Що ж до історіографічних надбань польських вчених у сфері здоров'язбережувальної педагогіки, то вони є ширшими і більш деталізованими, адже мають майже 150-річну традицію.

Мета статті - анонсувати низку польських видань, які з'явилися у період XIX ст. - 1918 рік, і які розглядаємо як історіографічні у вимірі проблеми здоров'язбережувального виховання учнів.

Виклад основного матеріалу

Умовно першими ретроспективними оглядами про роль медицини у здоров'язбереженні людини можна вважати описи діяльності студіюючих в Італії видатних польських лікарів, здійснені ще за доби Відродження лікарем, автором медичних трактатів, філософом, професором Ягеллонського університету у Кракові Себастіаном Петриці (пол. Sebastian Petrycy; 1554-1626). Достеменно відомо також, що цей вчений організував перше у Кракові коло лікарів, яке займалося дослідженням історії медицини (Historia medycyny, 2006: 3).

Більш-менш комплексні праці історіографічного характеру відповідного змісту з'явилися лише на початку XIX століття і пов'язані вони були з першими регулярними лекціями з історії медицини на Лікарському факультеті Ягеллон- ського університету, які почали проводити від 1809 року. До когорти відомих і маловідомих загалові постатей, викладачів, які «опікувалися» цією навчальною дисципліною, розробляли її змістове наповнення і розвивали історіографію медицини на польських землях відносимо професора загальної і спеціальної терапії Францішка Костецького (пол. Franciszek Kostecki; 1758-1844), очільника кафедри патології і терапії, лікарської клініки, юридичної медицини та історії медицини Вой- цєха Бодушиньського (пол. Wojciech Boduszynski; 1768-1833), професора Себастіана Ґіртлєра (пол. Sebastian Girtler; 1767-1833), ін.). Вартою уваги є одну з перших комплексних праць, підготовлених лікарем, професором Ягеллонського університету Юліаном Савічевським (пол. Julian Sawiczewski Jozef; 1795-1854), «Трактак, що охоплює історію лікарської поліції», яка була надрукована в 1829 і 1833 роках на сторінках «Щорічників Наукового Краківського Товариства» (пол. «Rocznik Towarzystwa Naukowego Krakowskiego»). Попри те, що цій розвідці бракує глибокого і критичного аналізу зібраних матеріалів, її автор увійшов у когорту видатних істориків медицини як потужний «дослідник джерел». Вагому лепту у скарбницю історії польської медицини вніс професор історії медицини, судової медицини і лікарської поліції Фридерик Гехель (пол. Fryderyk Bogumil Hechel; 1795-1851). Перу вченого, завдяки якому історію медицини розпочали викладати не тільки латинською мовою, але й - польською, належить праця «Історично-критичні дослідження початку і розвитку судової медицини» (1839), яку називають «найдозрілішою», з точки зору наукових підходів у тогочасній медичній історіографії (Gryglewski, 2016). Заслуговує на увагу досить інформативне навіть для сьогодення чотиритомне дослідження лікаря і суспільного діяча Людвіка Ґонсьоров- ського (пол. Ludwik Gqsiorowski; 1807-1863) «Збір відомостей до історії лікарського мистецтва у Польщі» (1839). У змісті цієї праці уже можна простежити початки формування проблемного поля історії гігієни, яка у першій третині ХІХ ст. починає виокремлюватися як напрямок наукових медичних спеціальностей і стає предметом наукового пошуку дослідників (Domoslawski, 2007 : 65).

Першим із ґрона краківських лікарів, хто зробив історію медицини головним предметом своїх систематичних дослідницьких інтересів, був Юзеф Оеттінґер (пол. Jozef Oettinger; 1818-1895): докторська дисертація вченого була присвячена життєдіяльності гуманіста, перекладача, видатного польського лікаря доби Ренесансу Юзефа Струся (пол. Jozef Strut; 1510-1568). Окрему тематику становить друга праця науковця «Лікарські уміння стосовно шкіл, а особливо стосовно уявної старої і нової школи. Історично-кри- тично-лікарське дослідження», подана 1862 року на отримання титула доктора габілітованого: вона тісно пов'язана із висвітленням проблем тогочасної шкільної освіти в контексті питань здоров'язбереження учнів (Gryglewski, 2016).

Певна інформація, дотична проблемі наукового пошуку, міститься в одному з розділів під назвою «Про виховання дітей», уміщеному у праці «Опис обичаїв і звичаїв за панування Августа ІІІ» польського історика, мемуариста, політичного кореспондента і священника Єнджея Кітовіча (пол. Jqdrzej Kitowicz, 1728-1804) (Kitowicz, 1840), та у розвідці «Щоденник польської історії в останні роки правління Августа ІІІ і перших - Станіслава Понятовського», автором якого був політичний діяч і мемуарист Адам Мощеньський (пол. Moszczenski Adam; 1731-1823) (Moszczenski, 1867). На сторінках обидвох згаданих видань, які репрезентують повсякденне життя поляків наприкінці XVII - на початку XVIII ст., надибуємо спорадичні рефлексії про виховання для здоров'я дітей і молоді.

З середини ХІХ століття, коли почали відбуватися певні зміни в організації, змісті і завданнях шкільної освіти, посилився інтерес до вивчення історії польської освіти.

Ця доба позначилася появою перших «професіоналів» у сфері історії виховання. Так, 1905 року першим доцентом Ягеллонського університету у цій галузі став педагог, історик освіти і виховання Антоні Карбов'як (пол. Antoni Karbowiak; 1856-1919). Історія виховання стає предметом досліджень як представників академічної спільноти (Станіслав Кот (пол. Stanislaw Kot; 1885-1975), Станіслав Лемпіцький (пол. Stanislaw Lempicki; 1886-1947), Зиґмунт Кукульський (пол. Zygmunt Kukulski; 1890-1944), так і учителів й викладачів учительських семінарій, найвідоміші серед яких Болеслав Барановський (пол. Boleslaw A. Baranowski; 1844-1916), Францішек Бізонь (пол. Franciszek Bizon; 1857-1921), Францішек Май- хровіч (пол. Franciszek Majchrowicz; 1858-1928). Попри те, що розвідки цих авторів були першими працями, написаними польською мовою, мали дещо схематичний характер і орієнтувалися переважно на зміст німецьких підручників з історії виховання, а, отже, історія освіти Польщі представлена в них ще несміливими спробами, їхній зміст є інформативним щодо виявлення загальних ідей і засад в контексті становлення і ґенези польської освіти (Meissner, 1989 : 157).

Відзначимо дослідження відомого лікаря, гігієніста, суспільного діяча і публіциста Ґустава Доліньського (пол. Gustaw Dolinski; 1846-1906) «Як у нас виховують дітей? Нарис історії польської педагогіки» (Dolinski, 1899), у якому представлено історію стану та процесуально-змістових аспектів виховання зростаючої особистості у Польщі. Цитуючи слова автора передмови до видання, психолога і публіциста Юліана Охоро- віча (пол. Julian Ochorowicz, 1850-1917) про те, що у книзі зафіксовано «давні зусилля» поляків на педагогічній ниві (Там само : 7), своєю чергою, зазначимо, що під скромною назвою міститься науково-популярна ґрунтовна праця з елементами філософського та психологічного осмислення історії польського виховання, яку представлено, зокрема, і під кутом здоров'збережувальних традицій. Аналітичний огляд змісту розвідки засвідчує, що прогресивні освітньо-виховні гасла були предметом постійних зацікавлень тих, хто дбав про розвиток і виховання дітей та молоді, а кожне освітнє нововведення завжди, у тій чи іншій мірі, супроводжувалося певними доцільними змінами щодо здоров'язбереження учнів, оскільки здоров'я зростаючої особистості завжди мало у Польщі своїх «апостолів» і захисників. Відзначимо змістову глибину книги у контексті аналізу першоджерел: ретроспективним розважанням піддано кілька десятків праць, датованих XV-ХІХ століттями, в яких у більшій чи меншій мірі порушувалися проблеми збереження і зміцнення здоров'я зростаючої особистості засобами фізичного виховання. Крім того, здійснено аналіз педагогічної творчості низки видатних постатей, праці яких стали свого часу «епохами» у польській літературі з фізичного виховання. Вартісною ця книга є ще й тому, що дає інформацію про ґенезу предметного поля фізичного виховання: наприкінці ХІХ ст. цей педагогічний феномен трактувався як уся навчально-виховна діяльність, спрямована на розв'язання проблем, пов'язаних із руховою активністю, загартуванням, гігієною тіла і одягу, раціональним харчуванням, профілактикою шкідливих звичок, т. ін.

Про намагання осмислити минуле і через нього визначити шляхи майбутнього поступу фізичного виховання як засобу збереження і формування здоров'я зростаючої особистості засвідчують матеріали праць відомого лікаря, учителя та пропагандиста гімнастики Едварда Мадейського (пол. Edward Mar- celi Madejski; 1832-1906) «Раціональна гімнастика як частина дієтетики, з погляду лікаря, історико-кри- тично і практично опрацьована автором Дієтетики Дитини» (Madejski, 1871), «Короткий нарис історії гімнастики від найдавніших часів» (Madejski, 1880) та історико-педагогічне дослідження А. Карбов'яка «Фізичне виховання Комісії Народної Освіти у світлі історії педагогіки» (Karbowiak, 1902).

Початок ХХ ст. позначився появою персона- лістичного вектора історичних досліджень. Одна з таких розвідок належить перу лікаря, гігієніста, суспільного діяча, науковця, активного промотора і пропагандиста дидактично-виховної концепції шкільної гігієни Станіслава Копчиньського (пол. Stanislaw Kopczynski; 1873-1933), називається «Праця Єнджея Сьнядецького про фізичне виховання» (Kopczynski, 1907) і репрезентує «зірку першої величини» у сфері методики організації фізичного виховання серед дітей та молоді, професора Вільнюського університету Єнджея Сьнядецього (пол. Jqdrzej Sniadecki; 1768-1848). Друга публікація «Хенрик Йордан» (Piasecki, 1907), автором якої є лікар, громадський діяч, теоретик фізичного виховання і шкільної гігієни Єугеніуш Пясецький (пол. Eugeniusz Witold Piasecki; 1872-1947), присвячена громадській і виховній діяльності вченого-медика, засновника і організатора «зелених теренів» - інноваційної форми позакласної здоров'яспрямованої роботи для дітей та молоді - Хенрика Йордана (пол. Henryk Jordan;1842-1907). У цих працях не просто охарактеризовано постаті Є. Сьнядецього і Х. Йордана, а передусім - поінформовано читача про зміст їхнього творчого доробку і його значення для розвитку теорії і практики виховання, спрямованого на збереження і зміцнення здоров'я зростаючої особистості.

Серед перших історико-педагогічних праць про становлення та розвиток відпочинкових зон у межах міських парків, організацію «рекреаційної» і «табірної» діяльності, що полягала в організації спеціальних локацій спортивно-оздоровчого і відпочинкового характеру для дітей і молоді, виділимо працю видатного педагога Болеслава Філіньського (пол. Boleslaw Filinski) «Парк доктора Йордана і кілька порад щодо виховання» (Filinski, 1891) та історичний нарис Юзефа Муклановіча (пол. Jozef Muklanowicz; 1875-1907) «Виникнення і поступовий розвиток Садів імені В.Е. Рау у Варшаві» (Muklanowicz, 1907).

Важливу інформацію про організаційні основи створення наприкінці ХІХ ст. у школі сприятливого для здоров'я учнів середовища ми почерпнули з книги польського лікаря Тадеуша Юзефа Жулинського (пол. Tadeusz Jozef Zulinski; 1839-1885) «Висновки Академічної Комісії Середніх Шкіл у справі їх гігієнічної реформи» (Zulinski, 1883) та статті польського лікаря-дерма- толога, президента Польського Евгенічного Товариства Леона Верніца (пол. Leon Marek Wernic; 1870-1953) «Що знаємо про стан сучасної шкільної гігієни у Польському Королівстві на основі праць останнього двадцятиліття» (Wernic, 1906). У цих історико-педагогічних працях представлено тогочасні підходи до шкільної гігієни, анонсовано досягнення світової громади у цій сфері, актуалізовано необхідність широкого застосування у повсякденній практиці різноманітного арсеналу засобів збереження і зміцнення здоров'я учнів.

Висновки

Першість в актуалізації проблеми здоров'я зростаючої особистості ролі і можливостей школи у збереженні і формуванні здоров'я учнів належить лікарям. Лікарських фах наклав професійний відбиток на зміст їхніх праць. Педагогічний вектор висвітлення історичних аспектів проблеми здоров'язбереження учнівства припадає у Польщі на другу половину ХІХ століття. Після запровадження у європейських школах обов'язкової навчальної дисципліни «гімнастика» (фізичне виховання) у літературі з'явилися історико-педаго- гічні розвідки, присвячені фізичному вихованню, а із виокремленням в лоні медичних наук напрямку «суспільна гігієна» та її складника «шкільна гігієна» увагу дослідників привертає організаційна і просвітницько-виховна діяльність школи у зазначених напрямках. В анонсованих у статті працях переважає здебільшого елементарно-описовий (часто - докладний) переказ історичних джерел, так би мовити, їх реферативний виклад. Разом з тим, у дослідженнях історико-педагогічного змісту уже надибуємо не тільки опертя на наявну літературу, але й - належний аналіз першоджерел.

Репрезентовані розвідки є важливими для нас, насамперед, своїм фактичним матеріалом, який дає можливість зрозуміти процеси становлення і розвитку виховання для здоров'я як педагогічного процесу у Польщі. Характеризуємо історіографічну добу до 1918 року як таку, в якій вперше озвучено події і факти, дотичні розвитку польської освіти і виховання загалом та їхнього здоров'яорієнтованого виміру зокрема, і в якому з'явилися перші праці із критичним осмисленням відповідного історико- педагогічного досвіду. Саме ці видання, на нашу думку, сприяли формуванню підґрунтя польської історико-педагогічної історіографії у контексті проблеми здоров'язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі.

Список використаних джерел

1. Dolinski G. Jak u nas chowano dzieci? Zarys dziejow pedagogiki polskiej / Z przedmow^ Juliana Ochorowicza. Warszawa. 1899. 154 s. (Biblioteka dziel wyborowych. nr. 103).

2. Domoslawski Z. Wprowadzenie do medycyny : podr^cznik dla wyzszych szkol zawodowych. Jelenia Gora. 2007. 114 s.

3. Filinski В. Park Dra Jordana i kilka uwag o wychowaniu. Krakow : A. Slomski. 1891. 88 s.

4. Historia medycyny : notatki z wykladow i cwiczen. Brzeg. 2006. 26 s.

5. Gryglewski R. W. Zarys historii Katedry Historii Medycyny CM JU. 2016.

6. Karbowiak A. Wychowanie fizyczne Komisyi Edukacyi Narodowej w swietle historyi pedagogii. Lwow, 1902. 86 s.

7. Kitowicz J. Opis obyczajow i zwyczajow za panowania Augusta III. Wydany z r^kopismu przez Edwarda Raczynskiego. Poznan: drukarnia Walentego Stefanskiego, 1840. T. I, 264 s.; T. II, 254 s.; T. III, 321 s.; T. IV, 202 s.

8. Kopczynski St. Dzielo J^drzeja Sniadeckiego o wychowaniu fizycznym. Ruch. 1907.

9. Madejski E. Gimnastyka racjonalna jako cz^sc dyjetetyki ze stanowiska lekarskiego historyczno-krytyczne i praktyczne opracowana przez Autora Dyjetetyki Dzieci. Warszawa : Gebethner i Wolff. 1871. Cz. 1. 174 s.; Cz. 2. 116 s.

10. Madejski E. Krotki rys historyi gimnastyki od najdawniejszych czasow. Lwow. 1880. 52 s.

11. Meissner A. Polskie podr^czniki do historii wychowania. Rozprawy z Dziejow Oswiaty. 1989. nr. 32. S. 155-167.

12. Moszczenski A. Pami^tnik do historyi polskiej w ostatnich latach panowania Augusta III i pierwszych Stanislawa Poniatowskiego / z predmow^ H. Mosickiego. wyd. 3. Poznan : Nakladem Ksi^garni Jana Konstantego Zupanskiego, 1867. 184 s.

13. Muklanowicz J. Powstanie i stopniowy rozwoj Ogrodow im. W. E. Rau'a w Warszawie: szkic historyczny. Warszawa, 1907. 47 s.

14. Piasecki E. Henryk Jordan. Muzeum. 1907. T. 2. S. 4.

15. Wernic L. Co wiemy o stanie wspolczesnej higieny szkolnej w Krolewstwie Polskim na zasadzie prac ostatniego dwudziestolecia. Zdrowie. 1906. S. 379-390.

16. Zulinski T. Wnioski Akademickiej Komisyi Szkol Srednich w sprawie reformy ich higienicznej. Krakow : Nakladem Wydawnictwa «Nowej Reformy», 1883. 127 s.

References

1. Dolinski G. Jak u nas chovano dzieci? Zarys dziejuv pedagogiki polskiej [How were children buried with us? Outline of the history of Polish pedagogy] Warsaw. 1899. 154 p. [in Polish].

2. Domoslavski Z. Vprowadzenie do medycyny: podrenchnik dla vyzhshych szkul zavodovych [Introduction to Medicine: a Textbook for Higher Vocational Schools]. Jelenia Gura. 2007. 114 p. [in Polish].

3. Filinski В. Park Dra Jordana i kilka uvag o vychovaniu [Dr Jordan Park and a few remarks about upbringing]. Krakuv : A. Slomski. 1891. 88 p. [in Polish].

4. Historia medycyny: notatki z vykladuv i cwiczen [History of medicine: notes from lectures and exercises]. Bzheg. 2006. 26 p. [in Polish].

5. Gryglevski R. V. Zarys historii Katedry Historii Medycyny CM JU [Outline of the history of the Chair of the History of Medicine, CM JU]. 2016.

6. Karboviak A. Wychowanie fizyczne Komisyi Edukacyi Narodowej w swietle historyi pedagogii [Physical education of the National Education Commission in the light of the history of pedagogy]. Lwow, 1902. 86 p. [in Polish].

7. Kitovich J. Opis obyczajow i zwyczajow za panowania Augusta III. Wydany z r^kopismu przez Edwarda Raczynskiego [Description of manners and customs during the reign of Augustus III. Released from the manuscript by Edward Raczynski]. Poznan: Walenty Stefanski's printing house, 1840. V. I, 264 p.; V. II, 254 p.; V. III, 321 p.; V. IV, 202 p. [in Polish].

8. Kopczynski St. Dzielo Jendrzeja Sniadeckiego o vychovaniu fizychnym [J^drzej Sniadecki's work on physical education]. Movement. 1907. [in Polish].

9. Madejski E. Gimnastyka racjonalna jako chenshch dyjetetyki ze stanoviska lekarskiego historychno-krytychne i praktychne opracovana pshez Autora Dyjetetyki Dzieci [Rational gymnastics as part of historical-critical and practical training from a medical position, developed by the Author of Children's Dyehetics]. Warsaw: Gebethner i Wolff. 1871. P. 1. 174 s.; P. 2. 116 p. [in Polish].

10. Madejski E. Krutki rys historyi gimnastyki od najdavniejshych chasuv [A brief overview of the history of gymnastics from the earliest times]. Lviv. 1880. 52 p. [in Polish].

11. Meissner A. Polskie podrenchniki do historii vychovania [Polish textbooks on the history of education]. Dissertations on the History of Education. 1989. No. 32. pp. 155-167. [in Polish].

12. Moshchenski A. Pamientnik do historyi polskiej v ostatnich latach panovania Augusta III i piervszych Stanislawa Poniatowskiego / z predmow^ H. Mosickiego [A diary to Polish history in the last years of the reign of August III and the first of Stanislaw Poniatowski / with the predma of H. Mosicki]. Poznan : Published by the Jan Konstanty Zupanski Bookshop, 1867. 184 p. [in Polish].

13. Muklanovich J. Powstanie i stopniowy rozwoj Ogrodow im. W. E. Rau'a w Warszawie: szkic historyczny [The establishment and gradual development of Ogrody im. W. E. Rau in Warsaw: a historical sketch]. Warsaw, 1907. 47 p. [in Polish].

14. Piasecki E. Henryk Jordan [Henryk Jordan]. Muzeum. 1907. V. 2. P. 4. [in Polish].

15. Vernic L. Co viemy o stanie vspulchesnej higieny shkolnej v Krulevstvie Polskim na zasadzie prac ostatniego dvudziestolecia [What do we know about the state of contemporary school hygiene in the Polish Kingdom, based on the work of the last twenty years]. Health. 1906. pp. 379-390. [in Polish].

16. Zhulinski T. Vnioski Akademickiej Komisyi Shkul Srednich v spravie reformy ich higienichnej [Conclusions of the Academic Commission of Secondary Schools on the reform of their hygiene]. Krakuv: Published by «Nowa Reformy» Publishing House, 1883. 127 p. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru