Концепт-карти як засіб методологізації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Концепт-карти як засіб методологізації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів

Рис. 1. Модель концепт-карти (за джерелом: https://nitforyou.com/konceptualnye-karty/)

Відповідно, conceptmapping - це технологія візуалізації зв'язків між різними концептами, поняттями, ідеями, уявленнями.

Основними характеристикам концепт-карт є такі: фокус-запитання, концепти, зв'язувальні слова / фрази, список концептів («парковка ідей»), семантична структура, ієрархічна структура, перехресні покликання.

Фокус-запитання завдає основну тему концепт-карти або проблему, для аналізу та вирішення якої вона складається. Будь-яке фокус-запитання зумовлене певним контекстом, у межах якого відбувається аналітична та пошукова робота. Фокус-запитання розглядається як: 1) визначення, формулювання проблеми, на аналіз та вирішення якої спрямована концепт-карта, 2) поняття, для розкриття сутнісних та функційних характеристик якого створюється концепт-карта.

Концепти. Концепт (поняття) - лаконічне формулювання (зазвичай в одне слово), що пов'язано із поняттями предметної галузі, представляє досліджувану ситуацію, закономірності в подіях, об'єктах та ситуаціях. На думку О. Селіванової, концепт - це «інформаційна структура свідомості, різносубстрактна, певним чином організована одиниця пам'яті, яка містить сукупність знань про об'єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п'яти психічних функцій свідомості й позасвідомого» (Селіванова, 2008, с. 256). Дослідниця визначає концепт як фіксоване та структуроване поняття, що зароджується в процесі пізнавальної діяльності, відображає та узагальнює досвід людини й репрезентовану її свідомістю дійсність. Тобто концептом може бути фактично будь - яке слово, що має під собою чітко виражений нематеріальний, часом абстрактний, смисл, та виконує номінативну функцію.

Зв'язувальні слова / фрази розміщуються на лініях, якими поєднуються елементи концепт-карти, та пояснюють, як окремі концепти (поняття) пов'язані між собою, зумовлюють один одного. Такі слова формулюються максимально лаконічно та зазвичай містять дієслово, наприклад, «викликає», «потребує», «зумовлює», «ґрунтується на…», «застосовується для…», «має значення для…», «призводить до.», «є частиною» тощо. Підкреслимо, що зв'язувальні слова / фрази можуть відображати різні функційні та змістові ознаки певного концепту. Так, у процесі складання концепт-карти, метою якої є репрезентація конкретної дидактичної або виховної концепції / теорії, зв'язувальні слова можуть відображати вихідні теоретичні ідеї концепції / теорії («ґрунтується на», «заснована», «складається з», «досліджується (ким?)»), її функційне призначення («дозволяє», «орієнтована», «забезпечує», «вимагає», «призводить до» і т. п.).

Список концептів (теорій, ідей) («парковка ідей») - це складання списку ключових концептів.

Семантична структура. Два або більше концептів, що об'єднані зв'язу - вальним словом, складають твердження, які називаються смисловими (або семантичними) одиницями.

Ієрархічна структура як одна з ключових характеристик концепт-карти зумовлює розташування загальних концептів у верхній частині карти, а більш конкретних та специфічних - понизу відповідно до визначеної ієрархії. Ієрархічна структура безпосередньо пов'язана із контекстом, або ситуацією, для вирішення якої призначена концепт-карта.

Перехресні покликання наочно відображають зв'язки між концептами різних ієрархічних рівнів та дозволяють усвідомити нові погляди на сутнісні взаємозв'язки елементів концепт-карти та визначити приховані шляхи вирішення проблеми. Другорядні концепти можуть бути пов'язані і із загальним концептом, і між собою. Відповідно, утворюється наочна схема ключових ідей (концептів), яку можна розглядати як змістову опору для вивчення та подальшої роботи в межах навчального модуля, теми.

Графічне зображення зв'язків між різними концептами (поняттями, ідеями) сприяє формуванню в майбутніх учителів асоціацій як одного із засобів усвідомлення інформації та перетворення її в особистісне знання.

Зауважимо, що близьким до поняття концепт-карти (conceptmap) є поняття «карта розуму», «карта пам'яті», «інтелект-карта» (mindmap). Досить часто їх використовують як синоніми. Проте між цими засобами візуалізації є відмінності. По-перше, карти пам'яті зазвичай демонструють ієрархічні структури, а концепт - карти - довільні структури. По-друге, концепт-карти використовуються для унаочнення, схематизації теорій та концепцій, з якими здобувачі вищої освіти ознайомлюються в процесі роботи з академічними та навчальними текстами. Інтелект-карти (ментальні карти) відображають асоціативні зв'язки між теоріями, поняттями на основі внутрішньої мисленнєвої роботи, є менш формальними та структурованими, акцентують увагу на ілюстративному матеріалі як підґрунті для актуалізації певних асоціацій. По-третє, концепт-карти вибудовуються за ієрархічним принципом, відображають найбільш загальні концепти (ідеї) у верхній частині карти, а пов'язані із ними концепти - нижче відповідно до ієрархії; інтелект-карти зазвичай містять основне поняття, фразу або зображення в центрі схеми, звідки відгалужуються пов'язані ідеї. По-четверте, у концепт-картах використовують перехресні покликання та множинні зв'язки, ментальні карти зазвичай використовують окремі відгалужені гілки.

Отже, на відміну від інтелект-карт (mindmap), концепт-карти є більш структурованими та менш ілюстративними.

Мета саме концепт-карт полягає насамперед у позначенні відношень між концептами (ідеями, поняттями).

З урахуванням позицій науковців щодо організації процесу підготовки концепт-карт (Лобачова, 2016, с. 318; Novak, 1990; Novak, Canas, 2008; Conceptmapsineducation; Zvacek, Restivo, Chouzal, 2013, р. 7 та ін.) доцільно виокремити такі етапи складання концепт-карти:

• Визначитися із фокус-запитанням, тобто сформулювати мету створення карти, завдання, на вирішення яких спрямована концепт-карта. Дж. Новак пропонує формулювати саме запитання замість просто загальної теми, оскільки запитувальна форма дозволяє обмежити зміст концепт-карти, орієнтувати його на конкретні напрями пошукової діяльності: «концептуальна карта може стосуватися певної ситуації чи події, яку ми намагаємося зрозуміти через організацію знань у вигляді концептуальної карти, забезпечуючи тим самим контекст для концептуальної карти» (Novak, Canas, 2008). Крім того, форма фокус-запитання дозволяє врахувати цільову аудиторію, на яку розрахована концепт-карта. Так, необхідно враховувати, що «очевидно, карта для старшокласників буде сильно відрізнятися від карти на ту саму тему, але призначену для використання в університеті» (Conceptmapsineducation).

• Визначити основний концепт (ідею).

• Скласти список ключових концептів (ідей), які репрезентують понятійний апарат досліджуваної проблеми / питання, тобто виконати «парковку ідей». Зазвичай рекомендовано добирати не більше 25 понять.

• Додати на карту концепти (ідеї) із списку з урахуванням їхньої ієрархії. Найважливіші концепти (ідеї, поняття) розміщують у верхній частині карти. Подібні або споріднені поняття слід розташовувати близько один до одного.

• Позначити зв'язки між концептами (ідеями) з урахуванням зв'язувальних слів (фраз), що відображають відповідний функційний або змістовий зв'язок. Ідентифікація стосунків - і перехресних зв'язків, які можуть виникнути, - це зазвичай найскладніший елемент цієї діяльності (Zvacek, Restivo, Chouzal, 2013, р. 7).

• Додати перехресні покликання, які з'єднують концепти в різних частинах карти. Перехресні покликання, зв'язки, які визначаються між поняттями в неочевидно пов'язаних областях концептуальної карти, допомагають учням розвивати розуміння того, якими можуть бути нові ідеї, як інтегрувати їх у знайомі структури та отримати більшу ефективність для використання в нових ситуаціях (Zvacek, Restivo, Chouzal, 2013, р. 7).

• Здійснити аналіз проведеної роботи та, за необхідністю, корекцію узгодженості елементів концепт-карти. Макет повинен відповідати природному порядку читання - зазвичай зліва направо і зверху вниз.

Для створення концепт-карт доцільно використовувати відповідні сервіси.

CmapTools. Основне призначення - стимулювання співробітництва та обмін думками при створенні моделей знань (knowledgemodels), що ґрунтуються на концепт-картах(cmaps). Наявна можливість підключення мультимедійних файлів, установлення покликань на інші типи ресурсів (зображення), відео, звук, текст), які дозволяють пояснити те чи те поняття, колективне узгоджене редагування концепт-карт багатьма користувачами.

FreeMind. Програма призначена для використання з метою управління проєк - тами (створення структури підзадач, аналіз та відстежування часу їх виконання; представлення структури проєкту; проведення інтернет-досліджень; організації зберігання колекції невеликих записів із структурою покликань; організації мозкового штурму, створення коментованих інтернет-закладок (internetfavorites).

Xebece. Головне призначення - побудова моделі знань. Програма допомагає оптимізувати збір та представлення інформації, візуалізацію знань та обмін думками, забезпечує комунікацію при складанні моделей.

MicrosoftVisio. Популярний застосунок, що надає спеціалізовані інструменти для створення концепт-карт та проведення мозкового штурму, дозволяє візуалізувати концепції, ідеї та проєкти, здійснювати обмін різноманітною інформацією в робочих групах.

Aibase. Застосунок призначено для структурування концепцій та ідей, управління проєктами, побудови моделей знань, підтримки мозкового штурму, проведення тренінгів. Для організації даних використовуються гіперпокликання, коментарі, анімації, таблиці та ін., що дозволяє вибудовувати складні структури, які можна відображати у двомірному та тримірному вигляді, а також змінюваними в часі.

Lucidchart. Дозволяє створювати та публікувати професійні блок-схеми, які доцільно використовувати на будь-якому етапі навчальної, професійної діяльності - від мозкового штурму до ведення проєктів.

Переваги використання спеціальних сервісів для створення концепт-карт полягають у можливості зберігати її в цифровому форматі, надалі редагувати та передавати.

По завершенні роботи над концепт - картою доцільно провести аналіз проведеної роботи, наприклад, поставити такі питання: «Чи відповідає зміст концепт - карти зазначеному фокус-питанню?», «Наскільки адекватно кожен елемент концепт-карти пов'язано із іншими елементами?», «Чи можна супроводити ту чи ту з'єднувальну лінію більш адекватним зв'язувальним словом / фразою?» тощо.

Аналітична робота в процесі та по завершенні концепт-карти стимулює системне мислення, розвиває навчально-пізнавальні вміння та навички, рефлексивні здібності здобувачів вищої освіти.

Залучення здобувачів освіти до складання концепт-карт та подальшої роботи з такими графічними організаторами має передбачати ґрунтовну попередню підготовку - надання інформації про сутність та особливості концепт-карт, вимог до структури, етапи складання. Окрім цього, на початковому етапі роботи доцільно організувати роботу з концепт-картою, підготовленою викладачем за підсумками попередньої навчальної теми або деяких загальних понять з поточного предмета. Відповідно, студенти вже знайомі з поняттями, ідеями, і лише спосіб їхнього подання для них є новим. Слушними є рекомендації дослідників про те, що «карта може бути навмисно підготовлена неповною, ми можемо запропонувати студентам визначити, які поняття та відношення слід додати» (Conceptmapsineducation, р. 11).

В освітньому процесі закладів вищої освіти концепт-карти доцільно використовувати для різних стратегій, завдань професійної підготовки майбутніх фахівців:

• виявлення концепцій, теорій на основі аналізу наукових джерел;

• виявлення та аналіз структури складноорганізованих ідей;

• виявлення нових ідей та зв'язків у певній предметній галузі, навчальному модулі, темі;

• генерування нових знань;

• лаконічний виклад навчальної / наукової проблеми;

• перетворення неявних (прихованих) знань у структуровані явні звання;

• установлення взаємозв'язку між концептами, поняттями, концепціями, ідеями на основі логічних та асоціативних зв'язків;

• організація групової роботи, проєктної діяльності, різних форм мозкового штурму,

• розвиток навичок запам'ятовування навчального матеріалу;

• розвиток системного мислення;

• формування вмінь та навичок візуалізації навчальної / наукової інформації.

Представлені позиції актуальні для навчально-методичного забезпечення методологізації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів, яка передбачає оволодіння майбутніми фахівцями сфери освіти навичками проблематизації, контекстуалізації, систематизації навчального матеріалу на основі логічних операцій аналізу, синтезу, абстрагування тощо.

Відзначимо, що концепт-карти доцільно розглядати як один з методів когнітивної візуалізації, яка має на меті переосмислення предмета вивчення / дослідження, спрямована на розвиток пізнавальних здібностей, аналітичного та критичного мислення, що має важливе значення для формування методологічної культури майбутніх фахівців.

У контексті реалізації завдань вищої освіти І. Лобачова зазначає, що «концептуальні карти використовують для того, щоб допомогти студентам організувати та виявити зв'язок між поняттями певної теми. В основу такої карти покладено головне поняття (концепт), яке в процесі її побудови розширюється. Це, насамперед, дає можливість продемонструвати, як основна ідея може бути розподілена на конкретні теми» (Лобачова, 2016, с. 317). Дослідниця підкреслює, що «карти такого типу зазвичай ієрархічні, з підпорядкованими поняттями, що випливають з основного концепту або думки. Цей тип графічного органайзера, головна функція якого - допомогти організувати інформацію на папері чи екрані комп'ютера, щоб покращити її запам'ятовування, засвоєння, аналіз абозастосування, як правило, завжди дозволяє змінити або додати нові поняття. Зазначимо, що позиція концепту на карті може безперервно змінюватися, але в той самий час підтримується зв'язок з іншими поняттями на карті» (Лобачова, 2016, с. 318).

А. Анохіна-Наумека (А. Anohina-Nau - meca) розглядає потенціал концепт-карт для оцінювання структурних знань студентів університету (АпоЫт-Naumeca2019, р. 67-110). Науковиця пропонує використовувати модифіковані концептуальні карти з орієнтацію на набір стандартних зв'язувальних фраз, використання кожного поняття лише один раз (АпоЫт-Naumeca2019, р. 109).

На думку Л. Норік та І. Лебедєвої, «використання концептуальних карт суттєво активізує самостійну роботу студентів, мотивує їх до вивчення навчальних дисциплін та забезпечує цілісний погляд на предметну область; матеріал, поданий студентом, краще розуміється і відтворюється; побудова карти дозволяє виявити відсутні логічні зв'язки та уточнити особливі властивості категоріального апарату навчальної дисципліни» (Норік, Лебедєва, 2020, с. 161).

Отже, основні переваги концепт-карт у процесі загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів пов'язано з тим, що вони спрямовані на: узагальнення провідних ідей у процесі вивчення освітніх компонентів педагогічного блоку; розвиток таких методологічних умінь та навичок, як аналіз та синтез, узагальнення, систематизація; сприяння розумінню навчального матеріалу на основі сполучення текстового та візуального складників; формування здатності структурувати інформацію та встановлювати логічні зв'язки. Так, у процесі вивчення освітнього компонента «Педагогіка» в контексті формування в майбутніх фахівців сфери освіти вмінь та навичок проблематизації здобувачам пропонувалася концепт-карта «Проблематизація» як орієнтувальна основа для аналізу явищ та процесів педагогічної дійсності, визначення протиріч у межах конкретної педагогічної ситуації (Рис. 2).

Рис. 2. Концепт-карта «Проблематизація»

З урахуванням значущості запитування як форми мислення, актуальності запитування як способу залучення особистості до активної мисленнєвої діяльності доцільно організувати роботу майбутніх учителів з концепт-картою «Запитування» (Рис. 3), яка дозволяє розкрити сутнісні характеристики технологій запитування як системи технік запитування на основі запитувальної активності та проблемного бачення особистості.

Рис. 3. Концепт-карта «Запитування»

Аналіз теоретико-методичних засад створення та використання концепт-карт, практики застосування концепт-карт в освітньому процесі ЗВО свідчить про необхідність урахування низки проблемних позицій:

• по-перше, психологічні особливості сприйняття та обробки інформації сучасною молоддю, зокрема, наявність кліпового мислення, призводить до зниження здатності до концентрації на предметі вивчення. Відповідно, завдання уважного вивчення значного за обсягом тексту, виокремлення ключових ідей та встановлення смислових зв'язків викликають чималі утруднення в здобувачів вищої освіти;

• по-друге, побудова концепт-карти передбачає володіння засобами логічного зв'язку, усвідомлення ієрархічної побудови понятійно-категорійного апарату певної предметної галузі, навчального модуля. Реалізація означених передумов утруднюється недостатнім рівнем культури роботи з поняттями, загальнофілософської підготовки майбутніх фахівців;

* по-третє, особливого значення набуває реалізація принципів системності, усвідомленості, доступності, інтеграції в процесі професійної підготовки фахівців різного профілю.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Сучасні вимоги до підготовки конкурентоспроможних педагогічних та науково-педагогічних працівників зумовлюють особливу увагу до освітніх технологій, спрямованих на забезпечення формування в майбутніх учителів методологічної культури, системного мислення, навичок проблематизації та концептуалізації явищ та процесів педагогічної дійсності. З урахуванням значущості технологій візуалізації в освітньому процесі закладів вищої освіти в процесі загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів доцільно використовувати концепт-карти як інструменти для організації та репрезентації знань, що спрямовані на виявлення та аналіз структури складноорганізованих ідей, генерування нових знань, лаконічний виклад навчальної / наукової проблеми, розвиток системного мислення, формування вмінь та навичок візуалізації навчальної / наукової інформації та ін.

Відповідно до позицій Дж. Новака для складання концепт-карт необхідно визначити фокус-запитання, основний концепт (ідею, теорію), список концептів («парковка ідей»), зв'язувальні слова / фрази, перехресні покликання, що в підсумку забезпечує семантичну та ієрархічну структури концептуальної карти.

Основними перевагами концепт - карт як засобу методологізації загально - педагогічної підготовки майбутніх учителів є сполучення текстового та візуального складників систематизації та узагальнення навчальної інформації, графічне оформлення понятійної структури навчального матеріалу, сприяння розвитку методологічних умінь та навичок. Концепт-карти надають можливість установити зв'язки між поняттями, теоріями, ідеями, представити в компактному графічному вигляді взаємозв'язки між різними об'єктами, заохочують до критичного мислення.

Перспективи подальших досліджень пов'язані із використанням концепт-карт для формування метакогнітивних умінь та навичок майбутніх учителів.

Література

1. Бутенко Л.Л. Концептуалізація поняття «методологізація професійної підготовки педагогічних та науково - педагогічних працівників». Освіта та педагогічна наука. 2016. №1 (164). С. 24-30.

2. Житеньова Н.В. Візуалізація: основні поняття та визначення. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. 2019. №25. С. 123-127.

3. Лобанова І.М. Імплементація концептуальних карт для підвищення іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. №2 (56). С. 315-321.

4. Норік Л., Лебедева І. Використання концептуальних карт як метод активізації самостійної роботи студентів. ІІ Шкловські читання «Проблеми сучасних природничо - математичних наук та методик їх викладання»: збірник тез II Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 28-29 жовт. 2020 р. Глухів, 2020. С. 160-161.

5. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. Полтава: До - вкілля-К, 2008. 712 с.

6. Структурно-логічні схеми. Таблиці. Опорні конспекти. Есе. Навчальні презентації: рекомендації до складання: метод. посіб. для студ. / уклад.: Л.Л. Бутенко, О.Г. Ігна - тович, В.М. Швирка. Старобільськ, 2015. 112 с.

7. Anohina-Naumeca А. Concept Map - Based Formative Assessment of Students' Structural Knowledge: Theory and Practice. Cambridge Scholars Publishing, 2019. 175 р.

8. Eppler M.J. A Comparison between Concept Maps, Mind Maps, Conceptual Diagrams, and Visual Metaphors as Complementary Tools for Knowledge Construction and Sharing. Information Visualization. 2006. №5 (3). Р. 202-210.

9. Furstenau B., Kneppers L., Dekker R.

10. Concept Mapping and Text Writing as Learning Tools in Problem-Oriented Learning / Canas A.J., Novak J.D., Vanhear J. (Eds.), Concept Maps: Theory, Methodology, Technology. Proc. of Fifth International Conference on Concept Mapping (Vol. 1). Malta. University of Malta, 2012. P. 97-104.

11. Concept Maps in Education. The Complete Guide. URL: https://irp.cdn-

12. website.com/73a66fd2/files/uploaded/Concept % 20maps % 20in % 20education.pdf.

13. Zvacek S.M., Restivo M.T., Chouzal M.F. Concept Mapping for Higher Order Thinking. International Journal of Engineering Pedagogy (iJEP). 2013. №3 (S1). Р. 6-10.

14. Novak J.D. Concept Mapping: a Useful Tool for Science Education. Journal of Research in Science Teaching. 1990. Vol. 27. №10. P. 937-949.

15. Novak J.D., Canas, A.J. The Theory Underlying Concept Maps and How to Construct and Use Them. Technical Report IHMC CmapTools'2008. Florida Institute for Human and Machine Cognition. URL: http://www.ssu.ac.ir/fileadmin/templates/fa/Mo avenatha/Moavenate-Amozeshi/ edicupload/olymp-3.pdf.

References

1. Butenko, L.L. (2016). Kontseptualiza - tsiia poniattia «metodolohizatsiia profesiinoi pidhotovky pedahohichnykh ta naukovo-peda - hohichnykh pratsivnykiv» [Conceptualisation of Concept «Methodologisation of Vocational Training of Pedagogical and Scientific - pedagogical Workers»]. Osvita tapedahohich - na nauka - Education and Pedagogical Sciences, 1 (164), 24-30 [in Ukrainian].

2. Zhytienova, N.V. (2019). Vizualizatsiia: osnovni poniattia ta vyznachennia [Visualization: Basic Concepts and Definitions]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho univer-sytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia pedahohichna - Collection of

3. Scientific Works of Kamyanets-Podilsky National University named after Ivan Ogienko. Series: Pedagogical, 25, 123-127 [in Ukrainian].

4. Lobachova, I. M (2016). Implemen - tatsiia kontseptualnykh kart dlia pidvy - shchennia inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv [Implementation of Concept Maps to Improve Foreign Communicative Competence of Future Specialists]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative

5. technologies, 2 (56), 315-321 [in Ukrainian].

6. Norik, L., & Lebedieva, I. (2020). Vykorystannia kontseptualnykh kart yak metod aktyvizatsii samostiinoi roboty studentiv [The Use of Concept Maps as a Method of Activating Students' Independent Work]. II Shklovski chytannia «Problemy suchasnykh pryrodnycho-matematychnykh nauk ta metodyk yikh vykladannia» - II Shklov readings «Problems of Modern Natural and Mathematical Sciences and Methods of their Teaching». (pp. 160-161). Hlukhiv [in Ukrainian].

7. Butenko, L.L., Ihnatovych, O.G., & Shvyrka, V. M (Eds.). (2015). Strukturno - lohichni skhemy. Tablytsi. Oporni konspekty. Ese. Navchalni prezentatsii: rekomendatsii do skladannia [Structural and Logical Schemes. Tables. Reference notes. Essay. Educational presentations]. Starobilsk [in Ukrainian].

8. Anohina-Naumeca, А. (2019). Concept Map-Based Formative Assessment of Students' Structural Knowledge: Theory and Practice. Cambridge Scholars Publishing [in English].

9. Eppler, M.J. (2006). A Comparison between Concept Maps, Mind Maps, Concep-tual Diagrams, and Visual Metaphors as Complementary Tools for Knowledge Construction and Sharing. Information Visualization, 5 (3), 202-210 [in English].

10. Furstenau, B., Kneppers, L., & Dekker, R. (2012). Concept Mapping and Text Writing as Learning Tools in Problem-

11. Oriented Learning. Canas A.J., Novak J.D., Vanhear J. (Eds.), Concept Maps: Theory, Methodology, Technology. Proc. of Fifth International Conference on Concept Mapping (Vol. 1). (pp. 97-104). Malta: University of Malta [in English].

12. Concept Maps in Education. The Complete Guide. Retrieved from https://irp.cdn - website.com/73a66fd2/files/uploaded/Concept% 20maps % 20in % 20education.pdf [in English].

13. Zvacek, S.M., Restivo, M.T., & Chouzal, M.F. (2013). Concept Mapping for Higher Order Thinking. International Journal of Engineering Pedagogy (iJEP), 3 (SI), 6-10 [in English].

14. Novak, J.D. (1990). Concept Mapping: a Useful Tool for Science Education. Journal of Research in Science Teaching, 27 (10), 937-949 [in English].

15. Novak, J.D., & Canas, A.J. (2008). The Theory Underlying Concept Maps and How to Construct and Use Them. Technical Report IHMC CmapTools. Florida Institute for Human and Machine Cognition. Retrieved from http://www.ssu.ac.ir/fileadmin/templates/fa/Mo avenatha/Moavenate-Amozeshi/ edicupload/olymp-3.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru