Структура та типологічні особливості монетарної мотивації студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура та типологічні особливості монетарної мотивації студентів

Ігор В. Сохань,

Анотація

Актуальність і мета дослідження: вивчення монетарної поведінки є новою проблемою у сучасній психології, а психологічний супровід конструктивних форм монетарної поведінки студентів є нагальним питанням психологічної практики. студент монетарний поведінка психологія

Методи і вибірка дослідження: Опитувальник монетарних атитюдів Б. і Т. Клонц, опитувальник Фенема "Шкала грошових уявлень та поведінки, опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей, опитувальник "Мотиви, що спонукають оволодівати власністю". Вибірку досліджуваних склали студенти ХНПУ імені Г.С. Сковороди, що навчаються за ОКР "бакалавр", кількістю 98 осіб.

Результати і висновки: Структура монетарної мотивації студентів представлена чотирма профілями: монетарної мотивації збагачення, монетарної мотивації збагачення, монетарної мотивації уникнення бідності, монетарної мотивації переваги та самоствердження, позитивної інструментальної мотивації. Типологічний аналіз мотивації володіння власністю показав існування шести профілів: вмотивованість на отримання власності, вмотивованість на заробіток, низька вмотивованість на отримання власності, полівмотивованість на отримання власності, вмотивованість на підприємництво, вмотивованість на збагачення. Були отримані типологічні профілі монетарних атитюдів: обережне ставлення до грошей, жадібне ставлення до грошових витрат, виважене ставлення до грошових витрат. Визначено типологічні профілі монетарних уявлень: установка на збереження грошей, помірність грошових уявлень, фіксація на грошах. Виявлено типологічні профілі ставлень до грошей: позитивне ставлення до грошей, виважене ставлення до грошей, байдуже ставлення до грошей.

Ключові слова: монетарна поведінка, мотивація володіння власністю, монетрані атитюди, монетарні уявлення, ставлення до грошей.

Structure and typological features of monetary motivation of students

Relevance and aim of the study: the study of monetary behavior is a new problem in modern psychology, and the psychological support of constructive forms of monetary behavior of students is an urgent issue of psychological practice.

Methods and research sample: Questionnaire of monetary attitudes B. and T. Klonz, questionnaire Fenem "Scale of monetary ideas and behavior, a questionnaire to determine the attitude of students to money, a questionnaire" Motives that motivate the acquisition of property. The sample consisted of students of KhNPU, 98 people.

Results and conclusions: The structure of students' monetary motivation is represented by four profiles: monetary motivation of enrichment, monetary motivation of enrichment, monetary motivation of poverty reduction, monetary motivation of preference and self-affirmation, positive instrumental motivation. Typological analysis of property motivation showed the existence of six profiles: motivation to acquire property, motivation to earn, low motivation to acquire property, semimotivation to acquire property, motivation to entrepreneurship, motivation to enrich. Typological profiles of monetary attitudes were obtained: a cautious attitude to money, a greedy attitude to money spending, a balanced attitude to money spending. Typological profiles of monetary representations are determined: setting for saving money, moderation of monetary representations, fixation on money. Typological profiles of attitudes to money are revealed: positive attitude to money, balanced attitude to money, indifferent attitude to money.

Keywords: monetary behavior, motivation to own property, monetary attitudes, monetary ideas, attitude to money.Вступ

Юнацький вік є сенситивним для формування ставлення до грошей як цілісне психологічне утворення, у процесі якого ключовим є входження юнаків та юнок в економічну сферу суспільства, виступаючи суб'єктом економічної діяльності (Зубіашвілі, 2009; Козлова, 2004). Утім незалежно від віку у сучасному суспільстві гроші переважною мірою осмислюються як благо (Николаенко, 2007), їм надаються символічні значення престижу та влади (Бичкар, 2007). У такому разі матеріальні власності виступають як символ самоцінності особистості юнака, провокуючи імпульсивні юнацькі покупки та відмову від заощадження коштів (Нікітіна, 2020). Крім того, викликає занепокоєння той факт, що юнаки не пов'язують доходи та здібності (Дейнека, 1999).

Передумовами монетарної мотивації, поведінки та ставлення юнаків до грошей є соціально-економічні, соціально- демографічні, етнічні, соціально-культурні, національні, релігійні умови, в яких він перебуває, причому специфіка ставлення юнака до грошей полягає у мотиваційних орієнтаціях на досягнення чи на аффіліацію; установках на колективізм чи індивідуалізм; значення, яке люди у різних культурах надають матеріальним цінностям тощо (Нікітіна, 2020). В. Москаленко (2004) підкреслено, що ставлення до грошей в українському суспільстві формується під впливом чотирьох різноспрямованих факторів: традиційної економічної свідомості, пов'язаної зі сприйняттям грошей як деякої абстрактної цінності, про яку і не варто говорити та думати; радянського менталітету батьків, що передбачає розгляд грошей як джерела нерівності, експлуатації; сильного впливу західного економізму, за яким гроші є центром соціальних відносин та пріоритетів; кризовому характері економіки, її нестабільності.

Іншими факторами монетарної мотивації є транслювання моделей надмірного споживання, що нав'язуються рекламою, які "інтоксикують" молодь, особливо ту, яка ще не має власного трудового досвіду, виражаючись у домінуванні паразитичного типу економічних установок "багато витрачати, не заробляючи" (Фенько, 2004).

Крім того факторами формування певної монетарної поведінки є особливості сімейного виховання, спілкування з однолітками та друзями. Розуміння молоддю економічних тем на індивідуальному рівні засновується саме у сім'ї, яка відіграє значну роль у процесі економічної соціалізації дітей та юнаків (Koiv, 2004). Сім'я транслює цінності економічного життя у вигляді батьківських настанов (Matthews, 1991). К. Лоу (2005), гроші є інструментом моральної соціалізації, моральним символом у межах сімейного контексту. Символічне значення грошей стає можливим для розуміння, якщо дослідити контекст його використання. Систематичне розуміння грошей розширюється, якщо ми зазначимо що ми робимо з грошима та з ким ми це робимо.

Обізнаність про гроші та фінансовий стан сім'ї виступають важливими чинниками монетарної мотивації студента поряд із індивідуальним наставництвом у розвитку дитячих фінансових навичок, що є чинником уникнення боргів у майбутньому (Norvilitis & MacLean, 2010). Заклопотаність багатьох сімей своїм благополуччям стала однією з причин стрімкого підвищення у підлітків значущості грошей як важливого засобу самоствердження та самореалізації у колі однолітків та значущих осіб. Усе це виражається у формуванні суперечливого ставлення до грошей, багатства, зниженні значущості моральних та гуманістичних цінностей, смутному уявленні сенсу свого життя та свого майбутнього. Гедоністична спрямованість поведінкових стратегій передбачає у юнаків появу споживацьких стратегій. Отже, на психологічні особливості ставлення особистості до грошей впливає ступінь участі батьків у вихованні своїх дітей. Участь юнаків у фінансових справах сім'ї постає важливим фактором економічної соціалізації (Авер'янова & Москаленко, 2003).

Серед інших факторів, що впливають на монетрану мотивацію, є виділені Т.В. Бабицькою (2007) чинники спілкування з однолітками та спілкування з друзями. Обізнаність про гроші та основи управління молодь отримує переважно від своїх батьків, а також від учителів, однолітків та друзів (Norvilitis & MacLean, 2010). У дослідженні С.Ю. Бурєніної (2000) показано, що гроші є умовою спільного дозвілля та здійснення спільної діяльності, а особистість однолітка може бути оцінена у певних випадках з боку наявності/відсутності у неї грошей.

Крім того, велику групу факторів монетарної мотивації складають внутрішньоовобистісні особливості, зокрема своєрідність психологічного захисту особистості (Лазарев, 2009), особливостей особистісної поведінки, пов'язаної з "нездоровим" ставленням до грошей (Matthews, 1991), рівня екстраверсії та агресивності (Бичкар, 2007), ступеню відкритості, сміливості, самоконтролю (Дейнека, 2002), рівня особистісної зрілості (Семенов, 2004), конституційно- типологічних особливостей (Енин, 2004), а також визначенні грошей як атрибуту свідомості особистості, який включений у систему осмислення та особистісного привласнення соціальної дійсності завдяки свідомості (Белицкая, 2003), системи особистісних ставлень (Нікітіна, 2020).

Методи та вибірка досліджуваних. Вибірку досліджуваних склали студенти ХНПУ імені Г.С. Сковороди, що навчаються за ОКР "бакалавр", кількістю 98 осіб.

У дослідженні були використані такі методики:

1. Опитувальник "Мотиви, що спонукають оволодівати власністю" (Карнышев, Бурменко, Иванова, 2006), спрямований на вивчення мотиву нужди, прагматичних мотивів, підприємницьких мотивів, мотивів незалежності та самоствердження.

2. "Опитувальник монетарних атитюдів" Б. і Т. Клонц (Баязитова, Лапшова, 2017),що спрямований на вивчення схильності до уникнення грошей, уявлення про гроші як високий статус, поклоніння грошам, занепокоєність грошами.

3. Опитувальник Фенема "Шкала грошових уявлень та поведінки" (адаптація О.С. Дейнека, 2000), спрямований на вивчення одержимості грошами, уявлення про гроші як джерело влади, економністю, неадекватною монетраною поведінкою та

4. "Опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей" (варіант для старшокласників) (Семенов, Мацнев, 2009) присвячений вивченню особливостей монетарних атитюдів особистості, був обраний тому, що його використання є найбільш доцільним у рамках нашого дослідження через врахування у ньому вікових особливостей юнацького віку та його успішної психометричної перевірки. Він складається з 45 тверджень, які оцінюються дослідженими за ступенем згоди з ними за шкалою від 1 до 7, де "1" - "цілковито не згоден", а "7" - "повністю згоден". За результатами встановлюється психологічні особливості ставлення до грошей при підрахунку отриманих результатів за п'яти шкалами: 1) "Позитивне та раціональне ставлення до грошей. Мистецтво ними керувати" (назва скорочена нами до "Вміння керувати грошима"), 2) "Фіксація на грошах. Мотив економії" ("Мотив економії"), 3) "Тривожність через гроші. Мотив фінансової безпеки" ("Тривога через гроші"), 4) "Негативні емоції по відношенню до грошей. Напруга через гроші" ("Напруга через гроші"), 5)"Терапевтична функція грошей. Гроші як задоволення чи ліки" ("Реалізація терапевтичної функції грошей"). При інтерпретації результатів пропонується скористатися протилежно визначеними описами, які характеризують велику кількість балів за шкалою чи незначну.

Мета дослідження - визначити факторну структуру та кластерні типологічні профілі монетарної мотивації особистості студента.

Результати. У результаті факторизації показників монетарної мотивації студентів було виявлено її чотирьох факторну структуру, що пояснює понад 80% дисперсії (таблиця 1).

Таблиця 1

Факторна структура монетарної поведінки студентів