Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до виконання завдань за призначенням

викладач кафедри фізичної підготовки та спорту

м. Харків

Анотація

У статті розглядаються актуальні питання визначення необхідних критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України (НГУ) командного напряму підготовки до виконання службових обов'язків на первинних офіцерських посадах. На сучасному етапі реформування силових структур України до стандартів НАТО врахування наявного досвіду бойових дій, рівень готовності до виконання завдань за призначенням військовослужбовців НГУ можна забезпечити лише при достатньому розвитку всіх її складників та компонентів. Перевага в одному з них неспроможна компенсувати недоліки в іншому (Вейднер - Дубровін, 1992: 103-115). Важливим є й той факт, що від рівня професійної підготовленості офіцерів, їхнього вміння швидко та вірно орієнтуватися в складних умовах службово-бойової діяльності (екстремальних умовах), приймати виважені рішення значною мірою залежить успіх виконання завдань за призначенням підлеглим особовим складом. Мета статті - визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконань завдань за призначенням. У результаті моніторингу спеціальної науково-методичної літератури встановлено, що в дослідженнях провідних фахівців цього напряму не враховується можливість позитивного впливу засобів спеціальної фізичної підготовки із сучасними технічними засобами навчання (педагогічними технологіями) на готовність майбутніх офіцерів до виконання завдань за призначенням, що підкреслює актуальність вибраного напряму дослідження. У результаті дослідження визначені критерії (мотиваційний, змістовий, аналітико-оцінний), показники (наведені у табл. 1), рівні (вищий, високий, середній, низький) сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконань завдань за призначенням. Застосування засобів спеціальної фізичної підготовки в поєднанні із сучасним науковим інструментарієм та об'єктивне оцінювання кваліфікаційного рівня спеціальної фізичної підготовленості майбутніх офіцерів НГУ забезпечують необхідний рівень професійної підготовленості офіцера випускника вищого військового навчального закладу НГУ до виконання завдань за призначенням.

Ключові слова: готовність, функціональна готовність, майбутні офіцери, завдання за призначенням, спеціальна фізична підготовка, професійна підготовка, критерії, показники, рівні.

Abstract

Oleksandr Khatsaiuk, Honored coach of Ukraine, Deputy Head of the Department of Physical Training and Sports National Academy of the National Guard of Ukraine (Kharkiv,

Anton Voronin, Teacher of Department of Tactic of the Command and Staff Faculty National Academy of the National Guard of Ukraine (Kharkiv, Ukraine)

Olha Kravchenko, Teacher of Physical Training and Sports National Academy of the National Guard of Ukraine (Kharkiv, Ukraine)

Artem Korolov, Teacher of Physical Training and Sports National Academy of the National Guard of Ukraine (Kharkiv, Ukraine)

Criteria, indicators and levels of formation of the future officer readiness of the National guard of Ukraine for the performance assigned tasks

The article deals with topical issues of determining the necessary criteria, indicators and levels of the National Guard of Ukraine (NGU) future officers readiness with command direction of preparation to perform their duties in primary officer positions. At the current stage of reforming Ukraine's security agencies to NATO standards, taking into account their experience in combat operations, the level of readiness to complete the tasks assigned to the NGU is possible only if all its components are sufficiently developed. The advantage in one of them can not compensate for the disadvantages in the other (Weidner-Dubrovin, 1992: 103-115). Also the level ofprofessional readiness of officers is important, their ability to react quickly and correctly in difficult conditions of combat activity (extreme conditions), to make decisions - depends largely on the success of the tasks assigned to the personnel. The purpose of the article is to determine the criteria, indicators and levels of formation of the future officer readiness of the NGU for the performance assigned tasks. As a result of the monitoring of the special scientific and methodological literature, it was found that the studies of leading specialists of this area do not take into account the possibility of a positive influence of special physical training with modern technical means of training (pedagogical technologies) on the readiness of future officer to perform assigned tasks, that underlines the significance of the research. As a result of the research, the following criteria were identified (motivational, semantic, analytical and evaluation), indicators (table 1), the level (the highest, high, medium, low) of the NGU future officer readiness to complete their assigned tasks. The use of special physical training in conjunction with modern scientific tools and the objective evaluation of the qualification level of special physical training of the NGU future officer provides the necessary level ofprofessional readiness of a graduate of a higher military educational establishment of the NGU to perform the assigned tasks.

Key words: readiness, functional readiness, future officers, assigned tasks, special physical training, professional training, criteria, indicators, levels.

Основна частина

Постановка проблеми. Відповідно до завдань, покладених на Національну гвардію України, військовослужбовці вище зазначеної силової структури беруть активну участь у бойових діях на сході України під час проведення Операції об'єднаних сил (ООС), в охороні громадського порядку в регіонах України, в різних міжнародних операціях, а також виконують інші завдання за призначенням (Закон України «Про Національну гвардію України», 2014: 2-4). Вищезазначене вимагає від військовослужбовців Національної гвардії України (НГУ) високої фізичної підготовленості, адже без необхідного рівня розвитку фізичних якостей та військово-прикладних навичок неможливо виконати службово-бойові завдання.

На сучасному етапі реформування силових структур України до стандартів НАТО урахування наявного досвіду бойових дій, рівень готовності до виконання завдань за призначенням військовослужбовців НГУ можна забезпечити лише при достатньому розвитку всіх її складників та компонентів. Перевага в одному з них неспроможна компенсувати недоліки у іншому (Вейднер-Дубровін, 1992: 103-115). Важливим є й той факт, що від рівня професійної підготовленості офіцерів, їхнього вміння швидко та вірно орієнтуватися в складних умовах службово-бойової діяльності, приймати виважені рішення значною мірою залежить успіх виконання завдань за призначенням підлеглим особовим складом. Тому важливість якісної організації професійної освіти майбутніх офіцерів НГУ в умовах навчання у вищому військовому навчальному закладі є очевидною, а визначення необхідних критеріїв, показників, рівнів, ступенів та інших важливих складників (чинників), які формують готовність майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдань за призначенням є актуальним напрямом наукових досліджень.

Дослідження виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи і дослідно-конструкторських робіт кафедри фізичної підготовки та спорту Національної академії Національної гвардії України (2018-2020 р.р.) та плану науково - дослідної роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка за темою «Професійно-особистісне становлення майбутнього фахівця у вищій школі в контексті інтеграції України до європейського освітнього простору» (номер державної реєстрації 0117U004242).

Аналіз досліджень. Проведений аналіз науково-методичної та спеціальної літератури (інтернет-джерел) у напрямі вдосконалення рівня професійної підготовленості майбутніх офіцерів НГУ та інших силових структур дає змогу зробити висновок, що концептуальні основи військової освіти майбутніх командирів (начальників) розкрито в роботах А.В. Барабанщикова, С.А. Божка, Я.Б. Зорія, О.С. Капінуса, І. В. Платонова, В.О. Рахманова, І. Г Радванського, В.В. Ягупова та інших фахівців цього напряму.

Заслуговують на увагу роботи, присвячені розробці та вдосконаленню науково-методичного забезпечення підготовки майбутніх офіцерів системи МВС України до професійної діяльності, провідних учених: О.В. Бикової, Т.С. Вайди, Д. Є. Гуртового, О.В. Діденка, Т О. Івашкової, О.В. Коби, С.Т. Полторака, О.М. Тогочинського, Д.В. Швеця та інших.

Відповідно до результатів досліджень вищезазначених фахівців актуальним є набуття військовослужбовцями (службовцями) різних силових структур високого рівня фізичної підготовленості, що позитивно вплине на рівень бойової готовності відповідних структурних підрозділів загалом. Крім цього, можливим є синтез запропонованих вищепереліченими ученими наукових підходів, що дає змогу розробити універсальну, актуальну та ефективну змістово-функціональну модель формування готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдань за призначенням, а засоби спеціальної фізичної підготовки сприятимуть ефективному підвищенню рівня професійної підготовленості майбутніх офіцерів для цієї силової структури.

Під час подальшого моніторингу науково - методичної та спеціальної зарубіжної літератури нашу увагу привернули роботи фахівців у напрямі професійної підготовки представників країн співучасниць блоку НАТО (Schoka; Conroy; Brown; Dumas; Maddox; Gell; Marion; Simmill-Binning, Towers; Wood, Tong, 2009: 294-305).

Наукові праці згаданих фахівців є частково корисними для впровадженя в систему професійної підготовки майбутніх офіцерів НГУ. Це дасть змогу підвищити якість їх підготовки, як для вищезазначеної силової структури, так і для інших державних збройних формувань та спеціальних служб України, що прискорить процеси трансформації силового блоку України за стандартами НАТО. Однак незважаючи на передові педагогічні методики та технології, в цих напрацюваннях є недоліки, які відображаються в тому, що неповною мірою звертається увага на методичну підготовленість майбутніх офіцерів до проведення різних форм спеціальної фізичної підготовки та спеціалізованих тренінгів з основних предметів бойової підготовки, що становить необхідну базу для успішного виконання завдань за призначенням як особисто майбутнім офіцером, так і підпорядкованим йому підрозділом (службою).

Аналіз наукових робіт вітчизняних та зарубіжних науковців свідчить про те, що запропоновані ними підходи та педагогічні методики в основному забезпечують якісну підготовку майбутніх офіцерів для силових структур і спеціальних служб. Однак через специфіку призначення та завдань, основних функцій, які покладені на НГУ, ці напрацювання фактично складно впровадити в систему професійної освіти майбутніх офіцерів НГУ, що потребує додаткових досліджень.

Питанням підготовки майбутніх офіцерів НГУ в умовах навчання у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ) присвячені роботи: А. Г Бухуна, Є. В. Денисенка, С.О. Іщенка, О.В. Луценко, Н. Є. Пенькової, А.В. Турчинова, Є. С. Яковенка та ін. У цих роботах розглянуті окремі вузькопрофільні напрями підготовки майбутніх офіцерів НГУ Однак у наукових працях вищезазначених фахівців не врахований аспект позитивного впливу засобів спеціальної фізичної підготовки, сучасних технічних засобів навчання на готовність майбутніх офіцерів до виконання завдань за призначенням, що підкреслює актуальність обраного напряму дослідження.

Мета статті - визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконань завдань за призначенням.

Виклад основного матеріалу. Досягнення мети та завдань дослідження передбачає проведення аналізу сучасних наукових підходів, які представлені у спеціальній науково-методичній літературі психолого-педагогічного напряму та стосуються визначення необхідного діагностичного інструментарію.

Відповідно до словника української мови «критерій» - підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило (Білодід, 1980: 173).

За енциклопедичним словником, «критерій» - із грецької Kpirqptov, ознака, за якою можна судити про щось, мірило для визначення, оцінки предмета чи явища (Вейсман, 1991: 731), а ще підстава для оцінки або класифікації чогось (Яременко, Сліпушко, 1998: 211).

Проблематика визначення критеріїв, показників, рівнів та ступенів сформованості професійної компетенції майбутніх фахівців розкривається в наукових роботах І. А. Абрамова, В.В. Баркасі, Л.О. Борисюка, А.В. Галімова, О.В. Лазарєва, Н.А. Молодиченко, Н. Г Ничкало, Л.М. Шевчука та інших.

На думку Ю.В. Сухарнікова (Сухарніков, 2009: 32-42), для того, щоб удосконалити підготовку фахівця до умов сьогодення, необхідно визначити критерії та показники ефективності його діяльності. Крім цього, автор вважає, що цю проблему можна вирішити за допомогою багатофакторного аналізу ефективності продуктивної діяльності фахівців із певними компетентностями, спрямованого на передбачення посадових характеристик працівників певної кваліфікації та рівня кваліфікації, а також проектування динамічної функціональної структури особистості фахівця певної професійної спрямованості та рівня кваліфікації (Сухарніков, 2009: 8). Відповідно до його поглядів, вимоги щодо компетентності визначаються як рівень професійної підготовленості, який необхідно здобути майбутньому фахівцю для виконання обов'язків за посадою згідно з узгодженими критеріями, які зазначені в стандартах вищої освіти в напрямі необхідного рівня знань, навичок та умінь.

Частково з цією гіпотезою погоджується Л.Ю. Усеінова (Усеінова, 2007: 123). Відмінність у наукових поглядах полягає у тому, що в нормативних документах неповною мірою відображені критерії професійно-практичної компетентності здобувачів вищої освіти.

Педагогічна наука під поняттям «критерій» розуміє об'єктивну ознаку, за допомогою якої здійснюється порівняльна оцінка явища (процесу), яке досліджується, ступеня розвитку його в різних досліджуваних осіб, чи сукупність таких якостей явища (феномена), що відображають його суттєві характеристики, тому і підлягають оцінці (Курило, 1999: 35). Окремі науковці пояснюють поняття «критерій» як «кількісну величину, яка визначає певні якісні характеристики процесу чи явища» (Нізков, 1980: 36).

На думку Л.М. Спенсера (Спенсер, 2005: 96), визначення необхідних критеріїв як системи вимірювання для визначення ефективного виконання роботи, що вивчається, є найважливішим та першочерговим етапом дослідження. Цю гіпотезу підверджують провідні науковці галузі педагогіки О.М. Новіков, Д.А. Новіков (Новіков, Новікова, 2007: 17), які, крім вище зазначеного, акцентують на необхідності ретельного підходу до вибору критеріїв оцінки, що буде використовуватись під час дослідження.

Таким чином, характеристика критерію прямо залежить від об'єкта дослідження. Своєю чергою, моніторинг доцільно розглядати як методологічний інструментарій управління якістю освітнього процесу, який необхідний у вигляді засобу для вибору напрямів розвитку професійної підготовки і є підґрунтям для оцінювання дійсного рівня освітніх досягнень курсантів та слухачів ВВНЗ Національної гвардії України.

Подальший моніторинг спеціальної науково - методичної літератури з вибраного напряму дослідження свідчить про те, що низка учених пропонує різноманітні підходи до визначення критеріїв, за якими проводиться оцінювання ступеня сформованості готовності до того чи іншого виду діяльності, яке складається із сукупності знань, умінь і навичок майбутніх офіцерів. Тому у процесі визначення критеріїв сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдань за призначенням доцільно використовувати основні компоненти, які використовуються

в освітньому процесі за І. Я. Лернером (Лернер, 1981: 185).

Підсумовуючи вище зазначене, доцільно констатувати, що критерій сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдання за призначенням - це еталон для визначення та оцінювання дійсного його стану, який являє собою сукупність ознак для висновку про ступінь відповідності фактичного рівня сформованості зазначеної готовності встановленим вимогам та визначеними завданнями і функціями НГУ відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Враховуючи результати проведеного моніторингу вищезазначених досліджень та особливості виділених компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців із різних споріднених галузей, можна виділити однойменні для майбутніх офіцерів НГУ критерії оцінювання: мотиваційний; змістовий; аналітико-оцінний. Крім цього, кожен критерій має бути оцінений за низкою показників, це збігається із думкою науковців: В.М. Галузяка, І.О. Грязнова, О.В. Діденка, Н.М. Малюги, М.І. Сметанського, А. Г Жукової, В.І. Шахова та інших. На їхню думку, зміст критерію за своїм обсягом є ширшим, ніж зміст показника, а показник є складовою частиною критерію. Тому ступінь вияву, якісна сформованість, визначеність критерію виражаються певними кількісними показниками.

Новий тлумачний словник української мови поняття «показник» визначає як ознаку чого-небудь, свідчення, доказ, певні дані відповідно до результатів роботи, процесу, дані про досягнення в чому-небудь (Яременко, Сліпушко 2006: 745). Показники також відіграють провідну роль у діагностуванні. Завдяки показникам є змога здійснити судження про розвиток явища, яке вивчається, отже, показник є свідченням, доказом, ознакою та ефективним інструментом оцінки досягнень різноманітних процесів чи явищ, які досліджуються.

Під час визначення необхідних критеріїв враховувалися основні вимоги, які висуваються до показників, зокрема: відповідність отриманих результатів педагогічному явищу (феномену), яке оцінюється; відсутність ознак взаємовпливу в різних показниках; охоплення найбільш значущих (важливих) та стійких сторін критерію, що розкривається показниками; надійність та достовірність отриманих результатів у різних умовах педагогічного експерименту; однозначність трактування отриманих показників експертами (провідними фахівцями); вірогідність визначити методику (інструментарій), за допомогою чого можна отримати кількісні та якісні дані (результати) (Луцький, 2011: 241-246). Крім того, різні критерії повинні мати однакові кількісні (якісні) коефіцієнти, або бути уніфікованими.

Під час запланованого педагогічного експерименту нами будуть використовуватися методики діагностики ступеня фізичної підготовленості та прикладних рухових навичок, спеціальні фізичні і методичні тести (та ін.). Крім того, для досягнення необхідного рівня спеціальної фізичної підготовленості майбутніх офіцерів НГУ планується використання таких методів: рівномірного, повторного, змінного, інтервального, змагального, сенсорного, контрольного, кругового (та ін.). Як засоби, які спрямовані на досягнення поставлених цілей дослідження - планується використати фізичні вправи, спеціальні комплекси функціональної підготовки, тренажери, технічні засоби навчання (та ін.).

Після визначення критеріїв та їх показників наступний етап дослідження був присвячений характеристиці кваліфікаційного рівня спеціальної фізичної підготовленості майбутніх офіцерів НГУ та дослідженню його впливу на готовність до виконання завдань за призначенням за кожним ступенем. Своєю чергою, ступінь - порівняльна величина, яка характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь, міра вияву чого-небудь (Біло - дід, 1980: 807).

Критерії та показники сформованості готовності майбутніх офіцерів НГУ до виконання завдань за призначенням