Технологія "перевернуте навчання" при викладанні "Шкільного курсу англійської мови та методики її навчання" майбутнім учителям

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія «перевернуте навчання» при викладанні «Шкільного курсу англійської мови та методики її навчання» майбутнім учителям

Мирослава Сосяк

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри порівняльної педагогіки та методики викладання іноземних мов, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті розглядається проблема впровадження технології «перевернутого навчання» при викладанні фахової методики майбутнім учителям. Схарактеризовано поняття «перевернуте навчання» та можливості його застосування при викладанні методики навчання англійської мови студентам педагогічних університетів. Проаналізовано багатоаспектність цієї технології, окреслено її місце при функціонуванні різних підходів до навчання, значення для розвитку автономії студента, індивідуалізації навчального процесу, формування навчально-стратегічної компетентності студента. Визначено основні моделі реалізації «перевернутого навчання» у процесі викладання фахової методики.

Ключові слова: перевернуте навчання, підхід, модель навчання, автономія студента, стратегії навчання, цифрова компетентність, фахова методика.

Abstract

Myroslava Sosyak

PhD (Pedagogy), Associate Professor of the Comparative Pedagogic and Methodology of Teaching Foreign Languages Department, Drogobych Ivan Franko State Pedagogical University

`FLIPPED LEARNING' TECHNOLOGY IN TEACHING ENGLISH METHODOLOGY TO FUTURE TEACHERS

The article deals with the problem of implementing the "flipped learning" technology in teaching English methodology to future teachers. The concept of "flipped learning" and the possibilities of its application in teaching English methodology to students of pedagogical universities have been characterized. The multifacetedness of this technology has been analyzed. The place of the "flipped learning" technology in various approaches to language learning, its importance in the development of student autonomy have been scrutinized. Its role in the process of implementing an individual approach to language learning, and developing the student's strategic competence have been outlined. The main models of implementing "flipped learning" in the process of teaching English methodology have been determined.

Keywords: flipped learning, approach, learning model, student autonomy, learning strategies, digital competence, professional methodology.

Постановка проблеми

Зміни, які відбуваються у нашому житті, викликані широким запровадженням цифрових технологій і обумовлюють появу нової філософії освіти, яка полягає у самоосвіті, самореалізації та самооцінці. Сьогодні викладач не є основним джерелом знань. Студенти мають можливість отримувати інформацію самостійно з Інтернет ресурсів. У цьому зв'язку викладачеві слід шукати такі підходи до організації навчального процесу, які б відповідали потребам нинішніх студентів.

Майбутній учитель має бути здатним до прийняття самостійних рішень, самооцінки власної діяльності та діяльності інших, до самоаналізу та вирішення творчих завдань. До цього, виклики сьогодення, обумовлені пандемією та воєнним станом в Україні, зменшенням кількості навчальних годин на вивчення фахових методик, актуалізують необхідність перегляду технологій та форм організації навчального процесу у закладах вищої освіти (ЗВО). Вирішення цього питання стає можливим в умовах уведення нових методик навчання, які сприяють збільшенню навчального часу на практичну діяльність, а також на самоосвіту майбутнього учителя. Широке впровадження цифрових технологій, поєднання on line та off line режимів навчання є основою для створення комфортного навчального середовища, у якому студент міг би максимально використати свої можливості для самостійного вирішення практичних задач і сформувати власний індивідуальний стиль засвоєння знань, умінь та навичок. Організація та запровадження технології перевернутого навчання (ПН) уможливлює збільшення часу на самостійне опрацювання студентами навчального матеріалу вдома та вивільнення аудиторного часу на практичну діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема запровадження в освітній процес технології ПН знайшла своє відображення у наукових дослідження зарубіжних вчених, а саме: Ж. Бергманна та А. Самса, М. Варшауера та П. Вітакера, Дж. Грейні, Дж. Нурі, Л. Редді та Г. Шеннона, Х. Ханга, К. Уолша. У своїх дослідженнях автори привертають увагу учителів щодо доцільності самонавчання учнів у комфортних для них умовах та розкривають методику його організації.

У вітчизняній науковій літературі технологія ПН висвітлена у працях М. Байди, М. Кадемії, О. Кузьмінської, О. Мартинюк та Г. Лисак, О. Оленюк та Н. Рубель, С. Попадюк та М. Скуратівської, Н.О. Приходькіної, І. Телев'як тощо.

Так, М.В.Байда наголошує на доцільності впровадження ПН як виду змішаного навчання у викладанні фахових методик. Автор акцентує увагу на імплементації кооперативних форм роботи у технологію перевернутого заняття (ПЗ), а саме командних форм роботи, ігор, турнірів [1]. Це дає змогу студентові пристосуватися до різних ролей, розвивати відповідальність та вміння критичного оцінювання отриманої інформації. Цю думку підтримує Н. О. Приходькіна, яка підкреслює значення використання групових форм роботи у процесі ПН [2], що сприяє, у першу чергу, оволодінню студентами вміннями 21 століття, а саме: співробітництва, інноваційними вміннями, здатністю самостійно вирішувати проблемні задачі. Поєднання on line та off line навчання дає змогу студентам поліпшити рівень володіння цифровою компетентністю. перевернуте навчання педагогічний університет

Організація та використання ПН, як зазначає О.Г.Кузьмінська, вимагає розробки інформаційного супроводу навчальної дисципліни, проектування електронних навчальних курсів та критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів [3]. Модель ПН, запропонована О.Г.Кузьмінською, розрахована для студентів, котрі вивчають інформатику.

Теоретичні аспекти організації та застосування ПН у практиці викладання навчальних дисциплін у ЗВО розкриті у наукових дослідженнях С.С.Попадюк та М.О. Скуратівської. У своїх дослідженнях автори пропонують низку вимог до створення відео лекцій, які є одним із елементів ПН [4].

Т.В.Рябуха, Н.О. Гостіщева, Л.А.Кулікова, Т.І.Харченко відмічають, що застосування цієї технології навчання сприяє персоніфікації навчального процесу, раціональному використанні аудиторного часу та результативності [5].

Л.А. Євдокімова-Лисогор акцентує увагу на можливостях використання моделі ПН у контексті формування міжкультурної комунікативної компетентності майбутнього фахівця економічного профілю [6].

Аналіз наукових праць, присвячених запровадженню технології ПН в освітній процес, показує, що ця проблема тільки починає досліджуватися вітчизняними вченими. Наукових розробок стосовно запровадження технології ПН у процес викладання іноземних мов, а саме фахових методик у ЗВО недостатньо.

Мета статті схарактеризувати можливості та шляхи впровадження технології ПН у процес вивчення майбутніми учителями навчальної дисципліни «Шкільний курс англійської мови та методики її навчання».

Виклад основного матеріалу

Ідея «перевернутого класу», «перевернутого уроку» чи «перевернутого навчання» з'явилася вперше у США. Салман Хан, учитель математики, записав невеликий відеоролик рішення математичних задач з поясненням і виклав його в інтернет. Представлені пояснення були простими і доступними для учнів. Вони мали змогу багаторазово переглядати відеоматеріал, опрацьовувати його в індивідуальному режимі, у відповідності до своїх можливостей. С.Хан прийшов до висновку, що процес навчання слід перевернути. Лекція повинна підтримувати навчання, але не бути її основною організаційною формою [7].

Технологію ПН також досліджували Джонатан Бергманн та Аарон Самс. Автори стверджували, що пояснення теорії на уроці хімії обмежує час на проведення практичних досліджень. Тому самостійне опрацювання теоретичного матеріалу вдома вважалося раціональним [8].

Сьогодні у ЗВО лекція залишається є однією із форм організації навчального процесу. Доцільність пред'явлення студентам навчального матеріалу у формі лекції залишається суперечливою. Лекція представляє собою короткий виклад навчального матеріалу у вигляді тез. Сприймання та запам'ятовування студентами лекційного матеріалу відбувається параллельно з його конспектуванням.

Проте студенти не завжди розуміють те, що конспектують. Більшість з них механічно записують отриману інформацію і не можуть дати чітку відповідь на запитання викладача під час лекції. Використання мультимедійних засобів при читанні лекцій також не поліпшує ситуацію сприймання матеріалу. Студенти змушені швидко занотувати основні тези лекції, висвітлені на інтерактивній дошці, тому не завжди уважно слухають короткі пояснення до них. До цього ж, коли лекції читаються іноземною мовою у відносно швидкому темпі, студенти втрачають хід думок лектора і часто перепитують. Достатньо великий обсяг лекційного матеріалу, його складність, швидкий темп пред'явлення, індивідуально-психологічні особливості сприйняття матеріалу студентами, їх рівень володіння іншомовним мовленням створюють труднощі для осмислення лекційного матеріалу. Виходячи з цього, можна стверджувати, що лекція як одна з форм організації навчального процесу повинна бути модифікована. Опрацювання студентами лекційного матеріалу вдома в комфортних умовах, в індивідуальному режимі сприятиме кращому його осмисленню і запам'ятовуванню. При цьому збільшиться кількість аудиторних годин для відповіді викладача на запитання студентів, обговорення матеріалу та вирішення проблемних задач.

Зарубіжні та вітчизняні учені вважають за доцільне пред'являти текст лекцій студентам попередньо у друкованому вигляді чи з аудіо або відео запису. В окремих випадках вони можуть самостійно вести пошук навчальних матеріалів до теми лекції. На практичних заняттях, які проводяться on line або off line, студенти обговорюють з викладачем окремі положення лекції, вчаться аргументувати, стверджувати чи заперечувати думки, ведуть дискусію, вирішують проблемні задачі. Для активізації мисленнєвої діяльності студентів викладач може використати прийоми інтерактивного навчання: мозковий штурм, аналіз ситуацій, навчаючись-вчусь. Вирішення конкретного завдання дискусійного характеру здійснюється методом «Прес», займи чи зміни позицію, ситуативного моделювання. При запровадженні технології ПН акцент ставиться на формуванні особистості студента як майбутнього учителя, навичок критичного мислення, розвитку творчих здібностей, здатностей вирішувати навчально-методичні задачі засобами іноземної мови.

Технологія ПН є ефективною для студентів, які вчаться за індивідуальним планом, працюють у школах і не відвідують лекційних і практичних занять. Проте самостійне ознайомлення студента з матеріалом лекції, пошук додаткової інформації не привчає студента до моделювання власної індивідуальної траєкторії навчання на основі аналізу своїх потреб. Їх досвід роботи у школах, труднощі, з якими вони зустрічаються при організації навчання з учнями, дають можливість викладачу опосередковано показати як самостійно управляти своєю навчальною діяльністю та діяльністю учнів. Тому, сутність ПН як інноваційного педагогічного підходу варто розглядати дещо ширше.

ПН це технологія самокерованого навчання з опосередкованим контролем з боку викладача, яка спрямована на планування, організацію, реалізацію та самооцінку власної навчальної діяльності.

Технологія ПН є багатоаспектною. Розглянемо це більш детально.

1.Технологія ПН передбачає автономію студента. У межах ЗВО її слід розглядати не як один з видів самостійної роботи, який проходить вдома чи у комп'ютерному класі та опосередковано скеровується викладачем за допомогою лекційного матеріалу, представленого у вигляді відео презентації чи аудіо запису. Автономія студента, за словами Н.Ф.Коряковцевої, означає аналіз потреб, самооцінку рівня володіння іншомовною комунікативною та методичною компетентностями, визначення цілей та постановку навчальних завдань [9]. У межах ПН студент має усвідомлювати як слід навчатися, що і коли вивчати для досягнення своєї мети. Для цього викладач спочатку пропонує студентам ознайомитися з питаннями лекції, матеріалом з підручника, зробити короткий виклад змісту у письмовій формі чи аудіозаписі, опрацювати додаткову літературу та проконтролювати рівень засвоєння теми лекції. Викладач опосередковано моделює і представляє мету засвоєння матеріалу, а також керує навчальною діяльністю студентів. За принципом «шаблону» він пояснює як конспектувати матеріал до конкретної теми та підготуватися до участі у діловій грі. Виконання практичних завдань з фахової методики вимагає аналізу фрагментів уроків з англійської мови, перегляду відео уроків та підготовку власних фрагментів. Завдання викладача полягає у тому, щоб показати студентові схему аналізу фрагмента уроку та структуру його побудови, а також навчити аналізувати фрагменти уроків колег, розробляти власні фрагменти, формувати індивідуальний підхід до навчання, розвивати навички спілкування, уміння переконувати, творчо використовувати сучасні засоби навчання. У подальшому студенти повинні самостійно усвідомлювати мету оволодіння матеріалом, опрацьовувати теоретичні питання і додаткову літературу, розробляти фрагменти уроків, контролювати рівень засвоєння матеріалу, виконуючи тест чи відповідаючи на контрольні запитання.

2. Розвиток знань, навичок, умінь, здатностей студента при впровадженні ПН здійснюється на основі комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, рефлексивного, професійно-орієнтованого підходів.

Згідно комунікативно-діяльнісного підходу навчання фахової методики повинно носити діяльнісний характер. Студенти повинні вміти вирішувати реальні та уявні навчально-методичні задачі. Реалізація комунікативнодіяльнісного підходу на практичних заняттях з фахової методики передбачає тісний зв'язок теорії з практикою навчання. Кожне теоретичне положення має демонструватися у фрагменті уроку. Так, наприклад, теоретичне питання стосовно дедуктивного та індуктивного способів презентації граматичних структур в англійській мові розкривається студентами у формі ділової гри із застосуванням мультимедійних засобів. Студенти демонструють уведення граматичної структурами двома способами. Після чого відбувається обговорення позитивних та негативних моментів, аналізуються можливості кожного із способів уведення структури. Засвоєння теоретичного матеріалу відбувається одночасно з опануванням практичними уміннями. Навчальна діяльність студентів організовується з метою виконання ними вмотивованих дій для вирішення навчально-методичних задач. Використання технології ПН у межах комунікативно-діяльнісного підходу дає можливість викладачеві збільшити питому вагу навчального часу на практичну діяльність, переорієнтуватися на вирішення студентами навчально-методичних задач. Вирішення таких задач сприяє формуванню у студента здатності застосовувати досвід дій у професійно орієнтованих ситуаціях та передбачає його готовність до майбутньої діяльності. Саме здатність реалізувати свої потреби, діяти та вирішувати навчально-методичні задачі відображає рівень компетентності майбутнього учителя.

Технологія ПН спрямована на формування у студентів уміння самостійно вчитися. У цьому умінні виокремлюється рефлексивний компонент, який передбачає усвідомлення якості й результативності діяльності, прагнення до вдосконалення, самоконтроль і самооцінку [10]. Готуючись до практичних занять з фахової методики рамках ПН, студент самостійно моделює свої дії щодо виконання творчих завдань, шляхів їх вирішення, пошуку альтернативних рішень, самоаналізу своєї діяльності, самоконтролю та самооцінки. Таким чином ПН створює умови для накопичення власного досвіду навчальної діяльності, формування індивідуальної траєкторії у навчанні та індивідуального стилю навчання. Студент стає здатним проаналізувати власний рівень володіння іншомовним мовленням, уміння переконувати, спростовувати, обґрунтовувати, знання теоретичного матеріалу, професійної лексики, методичних термінів. З метою формування рефлексивних умінь викладач може рекомендувати студентам укладання щоденника самоспостережень за процесом оволодіння методичними знаннями та уміннями.

Професійно-орієнтований підхід у навчанні фахової методики передбачає формування готовності студента до оволодіння професією учителя, формування професійно орієнтованої іншомовної комунікативної компетентності, оволодіння основами теорії методики, усвідомлення сутності методичних явищ і набуття практичних умінь навчання іншомовної культури.

3. Впровадження ПН сприяє розвитку навчально-стратегічної компетентності студентів. На перевернутому занятті студенти самостійно оволодівають когнітивними стратегіями запам'ятовування навчального матеріалу. До практичних занять з фахової методики вони готують флеш картки, підстановчі таблиці, ментальні карти, лепбуки, розробляють буклети з римівками, віршами та дитячими піснями. Когнітивні стратегії передбачають відбір навчальних матеріалів, текстів для читання та прослуховування, аудіо записів, відео записів, подкастів, пошук необхідної інформації, укладання вправ для автоматизації лексико-граматичного матеріалу, тощо. Оскільки організація ПН охоплює навчання вдома, це допомагає актуалізації афективних стратегій: пониження тривожності, подолання страху та боязні помилок. Студент має змогу багаторазово переглядати відео презентації, відеофільми, уроки, записані в Youtube, прослуховувати лекції, перечитувати матеріал з підручника. Це створює комфортні умови для засвоєння навчального матеріалу, виконання навчально-методичних завдань.

Самостійна чи автономна робота студента вдома сприяє розвитку метакогнітивних стратегій, а саме обдумуванню процесу навчання, його плануванню, реалізації, самоконтролю та самооцінюванню. При виникненні певних труднощів студент може звернутися до викладача за консультацією чи спілкуватися через Інтернет з однокурсниками або носіями мови. Це допомагає розвитку соціальних стратегій, які передбачають уміння звертатися по допомогу, роз'яснення, уточнення, підтвердження чи спростування інформації [методика, с.449].

4. Ще одним аспектом ПН є реалізація індивідуального підходу до кожного студента. Головною метою індивідуального підходу у рамках ПН є формування індивідуальної траєкторії навчання на основі урахування індивідуально-психологічних особливостей студента, його кругозору та заповнення прогалин у знаннях і усунення нового відставання [мет, с.484]. Персоніфіковане навчання сприяє активізації навчального процесу з фахової методики, створює підґрунтя для дії когнітивних, метакогнітивних, афективних та соціальних стратегій. До цього ж, навчання студента в індивідуальному режимі, самостійно чи автономно дає можливість для урахування діючих мотивів навчання і розвитку мотивів, орієнтованих на професію. Спостереження за навчальним процесом та бесіди із студентами, котрі працюють у школах, показують високий рівень їх мотивованості. В основному, це домінування професійних мотивів, розуміння необхідності у професійному зростанні.

Впровадження ПН допомагає реалізації регулюючої, розвиваючої та формуючої індивідуалізації [11]. Регулююча індивідуалізація спрямована на урахування викладачем реального рівня володіння студентами комунікативною та методичною компетентностями. Відповідно до рівня володіння іншомовною компетентністю та бажання студента засвоювати фахову методику можна ввести у практику ПН різні його моделі: класичну, просунуту або комбіновану. Згідно класичної моделі студенти засвоюють теоретичний матеріал самостійно, використовуючи відео лекцію, опрацьовуючи Інтернет матеріли, наукові статті та роблячи короткі записи. На практичному занятті викладач пояснює окремі положення лекції, відповідає на запитання студентів та організовує ділову гру, обговорення тексту лекції [5]. Така модель ПН може бути пристосована до студентів з недостатнім вихідним рівнем володіння іншомовною комунікацією та низькою мотивацією до оволодіння фаховою методикою.

Викладач опосередковано організовує та скеровує навчальну діяльність студентів. На таких заняттях студенти опрацьовують нові методичні терміни, засвоюють на репродуктивному рівні теоретичний матеріал, розв'язують навчально-методичні задачі на основі зразка.

Метою просунутої моделі ПЗ є навчання студентів самостійного пошуку навчального матеріалу, перегляду відеоматеріалів, опрацювання наукових статей та їх конспектування, обговорення проблем в групах, підготовка тез виступів, презентацій чи запитань. Результати роботи висвітлюються на електронній платформі, де усі студенти ознайомлюються з матеріалами. На практичному занятті обговорюють матеріал, коментують різні судження та роблять висновки. Згідно цієї моделі можуть працювати студенти з достатнім рівнем володіння іноземною мовою, з розвиненим умінням критично мислити, оцінювати думки інших та достатньо мотивовані до вивчення фахової методики. Викладач опосередковано керує навчальною діяльністю студентів.

Комбінована модель ПН розраховано на студентів з високим рівнем мовної та психолого-педагогічної підготовки. Студенти опрацьовують проблемне завдання off line, ведуть самостійно пошук навчальної літератури. У режимі on line вони презентують рішення проблемного завдання та обговорюють результати. Наступне off line заняття має на меті ознайомлення студентів з теорією, яку вони обговорюють, актуалізують отримані знання при вирішенні проблемних задач та роблять відповідні висновки на наступному on line занятті.

Таким чином, регулююча індивідуалізація має на меті тимчасове спрощення і часткове варіювання навчально-методичних задач для слабо підготованих та слабо мотивованих студентів, з одного боку. З іншого боку, вона передбачає ускладнення навчально-методичних задач для добре підготованих та мотивованих студентів.

Розвиваюча індивідуалізація технології ПН дозволяє забезпечити опору на реальний рівень функціонування пам'яті, мислення, уваги, уяви студента та здійснити розвиток слабофункціонуючих психічних процесів за допомогою навчально-методичних задач різної складності [11]. Основними прийомами реалізації цього виду індивідуалізації є відбір викладачем, а у подальшому, студентами раціонального режиму виконання завдань, зменшення обсягу та складності запропонованих викладачем навчально-методичних задач. З метою запам'ятовування навчального матеріалу студентам можна запропонувати побудову ментальних карт, алгоритмів або моделей побудови фрагментів уроків, багаторазового перегляду відеозаписів фрагментів уроків, одночасне прослуховування тексту лекції з опорою на його друкований варіант.

Формуюча індивідуалізація програмує формування індивідуального стилю навчання з опорою на індивідуальні особливості нервової системи. Реалізація технології ПН створює умови для урахування особливостей студентів «комунікативного» та «некомунікативного» типів та визначення завдань для кожного з типів. Так, «некомунікативний» тип студентів характеризується цілеспрямованістю та спостережливістю, обдумуванням своїх дій, самостійністю у прийнятті рішень. Вони надають перевагу самостійному та вдумливому опрацюванню навчального матеріалу. «Комунікативний тип» студента спрямований на спілкування та обмін інформацією. Вони ініціативні та швидко адаптуються до нового середовища. Урахування основних особливостей цих типів студентів слід брати до уваги при організації ПН за класичною, просунутою та комбінованою моделями навчання.

Висновки

ПН це інноваційна педагогічна технологія, яка спрямована на формування та розвиток індивідуальної траєкторії особистості майбутнього учителя. Вона є прийнятною у сьогоднішніх реаліях життя, оскільки дає можливість поєднати on line та off line режими навчання в одне ціле. За таких умов студент вчиться самостійно планувати, реалізувати та оцінювати свою навчальну діяльність і вирішувати проблемні навчально-методичні задачі.

Література:

1. Байда М.В. Використання класичних технологій кооперативного навчання на змішаних та перевернутих заняттях у процесі фахової підготовки вчителів-філологів / М.В. Байда // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2015. - № 4(82). - С. 83-87.

2. Приходькіна Н. О. Використання технології «переверненого» навчання у професійній діяльності викладачів вищої школи / Н. О. Приходькіна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://qoo.by/2Bk .

3. Кузьмінська О.Г. Перевернуте навчання: практичний аспект / О.Г. Кузьмінська // Інформаційні технології в освіті. - 2016. - № 1 (26). - С. 86-98.

4. Попадюк С.С., Скуратівська М.О. Методологічні засади використання освітньої концепції «перевернуте навчання» у вищій школі // Педагогічні науки. - 2017. - Том 3 №76. - С. 149-154.

5. Рябуха Т.В., Гостіщева Н.О., Кулікова Л.А., Харченко Т.І. Перевернуте навчання» як інноваційна технологія викладання іноземних мов у вищій школі // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2020 . - № 72, Т. 2.- С.100-106.

6. Євдокімова-Лисогор Л.А. Модель «перевернутого класу (Flipped classroom)» у процесі формування МКК студентів економічних спеціальностей /Л.А. Євдокімова-Лисогор // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія «Педагогічні науки». - 2016.-Вип.141.-С.69-72.

7. Hung H. Flipping the Classroom for English Language Learners to Foster Active Learning. // Computer Assisted Language Learning. - 2015.- No. 28(1). - P. 81-96.

8. Bergmann J. Flip your classroom: reach every student in every class every day / J. Bergmann, A. Sams // International Society for Technology in Education. - 2012. - 120р.

9. Коряковцева Н.Ф. Теория обучения иностраным языкам: продуктивные образовательные технологии: учеб. пособие. - М.: Издательский центр «Академия», 2010. - 192 с.

10. Князян М.О. Самостійно-дослідницька діяльність майбутніх учителів іноземних мов: Теорія і практика: Монографія.- Ізмаїл: Сміл, 2006. - 242с.

11. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студ. класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів./Бігич О.Б., Бориско Н.Ф., Борецька Г.Е. та ін. / за загальн. ред. С.Ю.Ніколаєвої. - К.:Ленвіт, 2013. - 590с.

References:

1. Bajda, M.V. (2015). Vikoristannja klasichnih tehnology kooperativnogo navchannja na zmіshanih ta perevernutih zanjattjah u procesі fahovo'i' pіdgotovki vchitelіv-fіlologіv [The use of classical technologies of cooperative learning in mixed and flipped classes in the process of professional training of philology teachers]. Visnik Zhitomirs'kogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 4(82), 83-87 [in Ukrainian].

2. Prihod'kma, N. O. Vikoristannja tehnologn «perevernenogo» navchannja u profesyny dіjal'nostі vikladachw vishhol' shkoli [The use of "inverted" learning technology in the professional activity of higher school teachers]. qoo.by Retrieved from http://qoo.by/2Bk [in Ukrainian].

3. Kuz'mms'ka, O.G. (2016). Perevernute navchannja: praktichnij aspekt [Flipped learning: practical aspect]. Informacijni tehnologi'i v osviti Information technologies in education, 1 (26), 86-98 [in Ukrainian].

4. Popadjuk, S.S., Skurativs'ka, M.O. (2017). Metodologіchnі zasadi vikoristannja osv^^'i koncepcn «perevernute navchannja» u vishhy shkoh [Methodological principles of using the educational concept "inverted learning" in higher education]. Pedagogichni nauki Pedagogical sciences, 3, 76, 149-154 [in Ukrainian].

5. Rjabuha, T.V., Gostishheva, N.O., Kuhkova, L.A., Harchenko, T.I. (2020). Perevernute navchannja» jak mnovacyna tehnologya vikladannja mozemnih mov u vishhy shkoh [Flipped learning" as an innovative technology for teaching foreign languages in higher education]. Pedagogika formuvannja tvorchoi osobistosti u vishhij і zagal'noosvitnij shkolah Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, 72, 2, 100-106 [in Ukrainian].

6. Cvdokimova-Lisogor, L.A. (2016). Model' «perevernutogo klasu (Flipped classroom)» u

procesi formuvannja MKK studentiv ekonomichnih special'nostej /L.A. Cvdokimova-Lisogor [The model of the "flipped classroom" in the process of forming the MEC of students of economic specialties]. Visnik Chernigivs'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universitetu. Serija

«Pedagogichni nauki» Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Series "Pedagogical Sciences", 141, 69-72 [in Ukrainian].

7. Hung, H. (2015). Flipping the Classroom for English Language Learners to Foster Active Learning. Computer Assisted Language Learning, 28(1), 81-96 [in English].

8. Bergmann, J. (2012). Flip your classroom: reach every student in every class every day. International Society for Technology in Education [in English].

9. Korjakovceva, N.F. (2010). Teorija obuchenija inostranym jazykam: produktivnye obrazovatel'nye tehnologii [Theory of learning foreign languages: productive educational technologies]. M.: Izdatel'skij centr «Akademija», 2010. 192 s. [in Russian].

10. Knjazjan, M.O. (2006). Samostijno-doslidnic'ka dijal'nist' majbutnih uchiteliv inozemnih mov: Teorija і praktika [Independent research activity of future teachers of foreign languages: Theory andpractic]. Izmail [in Ukrainian].

11. Bigich, O.B., Borisko, N.F., Borec'ka, G.E. ta in. (2013). Metodika navchannja inozemnih mov і kul'tur: teorija і praktika [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice]. K.:Lenvit [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru