Тенденції розвитку філологічної освіти в Україні в умовах диджиталізації

Сучасні умови вимагають щоразу більшої потреби у фахівцях, які володіють іноземними мовами в будь-якій галузі. У цьому контексті філологічна освіта стає ключовим фактором цивілізаційного прогресу, сприяє економічному та культурному розвитку країни, а також формує свідомих та активних громадян, які можуть успішно конкурувати на світовому ринку праці [1].

Диджиталізація в сучасному світі суттєво змінює підходи до навчання й особливо важлива у філологічній освіті (рис. 1). Цифрові технології дають можливість створювати нові формати навчальних матеріалів, сприяють підвищенню якості навчання та покращенню доступності до освіти [2, с. 395].

Рис.1. Роль диджиталізації у філологічній освіті

Джерело: власна розробка авторів

Одна з найважливіших переваг диджиталізації полягає у збільшенні швидкості та зручності доступу до інформації [6, с. 781]. У філологічній освіті це надзвичайно важливо, оскільки здобувачі освіти мають можливість з легкістю знаходити та вивчати різні мовні й літературні матеріали, переклади, ресурси тощо.

Диджиталізація дає змогу використовувати різноманітні форми інтерактивного та мультимедійного навчання, такі як відеоуроки, аудіозаписи, ігри та інші форми, що роблять процес навчання більш захоплюючим та ефективним. Використання інтерактивних форматів, відеоматеріалів та інших цифрових інструментів допомагає залучати здобувачів освіти до активної участі у навчанні, стимулює їхній інтерес до вивчення мови та літератури [10].

У вищій освіті ХХІ століття, зокрема в філологічній галузі, глобалізація та інтернаціоналізація є пріоритетними тенденціями. Інтернаціоналізація освіти передбачає створення нової освітньої структури, що дозволяє здобувачам вищої освіти бути мобільними та переходити до типових навчальних планів модульного типу [4].

Окрім цього, сучасні інформаційні технології використовуються для покращення освіти та дистанційного навчання. Проте для отримання доступу до початку роботи з цифровими технологіями важлива наявність базових функціональних навичок. До них належать [5]:

- уміння працювати з цифровими пристроями;

- навички користування мережею Інтернет;

- створення та користування акаунтами соціальних мереж;

- пошук інформації та необхідних електронних ресурсів.

Тому одним із важливих напрямів розвитку філологічної освіти є забезпечення умовами для набуття цифрових компетентностей як викладачів, так і здобувачів освіти. Майбутні філологи повинні не лише вивчати інформаційні технології, а й активно співпрацювати з фахівцями, які розробляють ці технології [3, с. 108]. Це свідчить про те, що професія філолога має гібридний, міждисциплінарний характер. Майбутнім філологам варто зрозуміти, як працює цифрове середовище на технологічному рівні, а також вивчити досвід використання цифрових технологій у професійній діяльності [9, с. 462]. Інформаційні технології можуть бути корисним інструментом для професійного зростання філолога. Успішність та результативність у цифровому середовищі можуть впливати на професійну кар'єру філолога. Інші головні тенденції розвитку філологічної освіти наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні напрями розвитку філологічної освіти

Джерело: складено авторами на основі аналізу [5].Якщо філологічна освіта дотримуватиметься цих напрямів, то матиме змогу вийти на абсолютно новий рівень надання знань та навичок здобувачам освіти завдяки інноваційним ресурсам та підходам.

Стратегії відіграють важливу роль у розвитку філологічної освіти. Вони допомагають студентам розуміти та сприймати мову, літературу та культуру ефективніше та глибше. Основні стратегії, Основними стратегіями, які безпосередньо сприяють розвитку вмінь та навичок у процесі філологічної освіти, є такі:

1. Комунікаційні стратегії.

2. Соціальні стратегії.

3. Стратегії внутрішнього навчання.

4. Когнітивні стратегії навчання.

5. Метакогнітивні стратегії навчання [7, с. 38].

Оскільки комунікація є важливим елементом вивчення мови та літератури, то комунікаційні стратегії допомагають здобувачам освіти розвивати мовленнєві навички та ефективно спілкуватися з іншими. У свою чергу соціальні стратегії допомагають здобувачам освіти розвивати навички співпраці та співробітництва. Когнітивні стратегії допомагають розвивати критичне мислення та аналітичні навички.

Ефективним є комбінування всіх стратегій, що сприятиме рівноправній участі здобувачів освіти у навчальному процесі. Для цього також важливо поєднувати сучасні цифрові технології з новітніми підходами викладання. Викладачі можуть отримати інформацію про те, як студенти сприймають та обробляють інформацію, а також як вони використовують різні навички навчання за допомогою різноманітних стратегій та підходів [8, с. 60]. Здобувачі освіти, які мають ефективні стратегії навчання, можуть краще розвивати свої мовні навички та краще організовувати свій час. Варто зауважити, що вибір правильної стратегії, яка включає конкретні дії, поведінку та тактику, може сприяти більш ефективному засвоєнню філологічних знань.

А втім, варто пам'ятати, що диджиталізація також має певні виклики та проблеми. Наприклад, можливість дистанційного навчання та використання віддалених ресурсів може призвести до падіння рівня комунікації між студентами та викладачами, що може вплинути на якість навчання. Необхідно також брати до уваги питання безпеки та конфіденційності інформації, що передається через цифрові канали.

Висновки