Розвиток системи освіти дорослих у різних країнах світу
Аналіз доробку вчених щодо ролі освіти дорослих у контексті життєвого шляху і міжнародного порівняння, які ґрунтуються на даних із урахуванням особливостей в її організації у різних країнах. Основні закономірності участі у формальній освіті дорослих.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.05.2023 |
| Размер файла | 20,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розвиток системи освіти дорослих у різних країнах світу
Олена Біда, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри; Ільдіка Орос, доктор філософії, доцент, президент, професор кафедри педагогіки та психології, Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ; Віталій Гончарук, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри хімії, екології та методики їх навчання; Марина Тютя, викладач-стажист кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
У статті подано короткі відомості про міжнародні зв'язки у розвитку системи освіти дорослих у різних країнах світу. Проаналізовано доробок вчених, фахівців, що вивчали роль освіти дорослих у контексті життєвого шляху і міжнародного порівняння різних країн, які ґрунтуються на лонгітюдних даних із урахуванням особливостей в організації освіти дорослих у різних країнах. З'ясовано, що в цілому спостерігається значна різноманітність у рівні участі людей в освіті дорослих у різних європейських країнах. Виявлено, що участь в усіх формах освіти дорослих (крім формальної освіти за рахунок роботодавця) по країнах тим вищий, чим вищі в цих країнах державні витрати на освіту, витрати на наукові дослідження і розробки та на соціальний захист населення.
Ключові слова: система освіти дорослих, міжнародні зв'язки, розвиток, безперервна освіта, формальна і неформальна освіта дорослих.
Development of the adult education system in different countries of the world
Olena Bida, doctor of pedagogical sciences, Professor, Head of the Department; Ildiko Oros, Doctor of Philosophy, Associate Professor, President, Professor of Pedagogy and Psychology, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Vitalii Honcharuk, Ph.D. in Pedagogical Sciences, Lecturer at the Department of Chemistry, Ecology and Relevant Teaching Methodologies, Maryna Tiutia, Trainee teacher at the Department of Primary School Professional Methods and Innovative Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
In connection with globalization and demographic changes, adult education is becoming increasingly important in today's society, and similar social mechanisms exist in different countries, which determine the participation of adult education and the linkage of this participation with the results on the labor market. But mostly those who are already well educated and have a fairly favorable position in the labor market, which acts as a mechanism for increasing social inequality, are raising their education. This is especially noticeable in relation to the widespread non-formal education in all countries, which is organized at the expense of employers.
The purpose of the article: to find out the role of international relations in the development of the educational system of adults in different countries of the world.
Brief information about international relations in the development of adult education system in different countries is presented.
The analysis of the achievements of scientists, specialists who studied the role of adult education in the context of life and international comparison of different countries based on longitudinal data, taking into account the difference in the organization of adult education in different countries and their peculiarities. It has been found that there is a significant diversity in the level of participation of adults in adult education in different European countries. It has been found that participation in all forms of adult education (with the exception of formal education at the expense of the employer) by the countries is higher, the higher the public expenditure on education in these countries, the expenses for research and development and the social protection of the population.
The basic regularities concerning participation in the formal education of adults are revealed. In some countries (Finland and partly in Denmark, Germany, USA) in formal education adults mostly come from workers with a lower initial education level and not the most confident position in the labor market, which suggests that formal education in these countries allows partially offset the social inequality that arose in the early stages of life. In some cases (in Australia, Spain, Sweden, UK) participation in formal education is due mainly to poor job market conditions. In some countries (Hungary and, to some extent, Estonia), initial social inequality is not compensated through formal adult education.
Key words: international relations, development, adult education system, different countries of the world, continuous education, formal and informal education of adults.
У зв'язку із глобалізацією і демографічними змінами освіта дорослого населення стає все більш важливою у сучасному суспільстві, в різних країнах діють схожі соціальні механізми, які визначають участь освіти дорослих і зв'язок цієї участі з результатами на ринку праці. Але переважно підвищують освіту ті, хто вже і так достатньо високо освічений та займає досить вигідну позицію на ринку праці, що виступає як механізм зростання соціальної нерівності. Це особливо помітно стосовно поширеної в усіх країнах неформальної освіти, яка організовується за рахунок роботодавців. «Організація Об'єднаних Націй провела у 1982 р. Всесвітню асамблею з проблем старіння, а Генеральна Асамблея схвалила Міжнародний план дій щодо проблем старіння. У 1990 році Асамблея проголосила 1 жовтня Міжнародним днем людей похилого віку, а через рік прийняла «Принципи ООН стосовно людей похилого віку», на реалізацію яких спрямована соціальна робота з даною категорією населення [6].
Мета статті: з'ясувати роль міжнародних зв'язків у розвитку системи освіти дорослих різних країн світу.
Питанням з'ясування ролі міжнародних зв'язків у розвитку системи освіти дорослих різних країн світу займалися вчені Н. Авшенюк, Блоссфельд, Ханс-Петер (Hans-Peter Blossfeld), Даніела Воно де Вільєна, (Daniella Vono de Vilhena), А. Гончарук, О. Кашуба, Кілпі-Йаконен Е. (Elina Kilpi- Jakonen), Л. Сігаєва, Т. Скорик, Р. Пахочіньскі (R. Pachocinski), І. Шевченко, Сюзанна Шюрер (Susanne Schьhrer) та ін. Цінними є дисертаційні дослідження з проблем розвитку освіти дорослих у Канаді (О. Котлякова), у скандинавських країнах (О. Огієнко), США (І. Беюл, І. Фокіна, О. Хахубія), Франції (Л. Ведерникова, К. Онушкіна); Швеції (В. Давидова, Т. Зотова); додаткової професійної освіти в зарубіжних країнах (О. Мітіна, З. Сафіна, О. Федотова) та ін.
Одним із головних завдань у розвитку освіти дорослих у Європейських країнах є створення і впровадження довготривалої програми міжнародного співробітництва у цій галузі; вироблення ефективних механізмів входження до освітніх і наукових програм міжнародних організацій, фондів тощо, упровадження системи інформаційного забезпечення міжнародного співробітництва [і; 2]. У 1980-х роках почалася міжнародна співпраця у сфері вищої освіти. Освітня політика працювала здебільшого на подолання безробіття молоді у більшості європейських країн. Соціальний Фонд Європи відігравав ключову роль у цій стратегії. У 1984 р. 75% його бюджету було реалізовано на проєкти з підтримки формування професійних навичок та працевлаштування молоді.
Ідеєю освіти дорослих у своїй діяльності керується такі міжнародні організації, як ЮНЕСКО, організація економічного співробітництва і розвитку (OECP), OOH та ін.
Зокрема ЮНЕСКО - це найбільший інтелектуальний центр міжурядового співробітництва з питань освіти, науки і культури, до якого входять 188 країн. Це майже всі держави світу. При ЮНЕСКО працюють близько 600 урядових організацій, мета яких - гарантувати кожній дорослій людині право на навчання. Теоретичні дослідження в цій галузі знань очолюють Інститут ціложиттєвого навчання ЮНЕСКО (Гамбург) і Міжнародний інститут планування освіти (Париж). Ці заклади є найбільшим інформаційним центром, що здійснюють тематичну координацію проблем досліджень у галузі освіти дорослих [5].
За підтримки Інституту освіти ЮНЕСКО (з 2006 р. - Інститут ціложиттєвого навчання Юнеско) у більшості країн Європи (в тому числі і в Україні) щорічно проводяться Тижні освіти дорослих. Головна мета Тижнів - досягти визнання освіти дорослих як необхідної умови розвитку суспільства, що навчається, та подолання обмеженого уявлення про освіту [3]. Останнім часом відбулося помітне збільшення кількості відповідних освітніх установ та організацій, які безпосередньо займаються проблемами освіти дорослих. Серед них - Панафриканська Асоціація письменності й освіти дорослих, Арабська мережа поширення письменності й освіти дорослих. Активізувалася пропагандистська роль Південно-Азійського й Тихоокеанського бюро освіти дорослих. У Латинській
Америці відкрито офіс з тендерної освіти й виховання, що спеціалізується на проблемах дорослих чоловіків і жінок. Північно-Американський альянс народної освіти й освіти дорослих сприяє розвитку дистанційної освіти для жителів Карибського басейну.
Значними центрами у розвитку освіти дорослих вважаються: Міжнародний інститут освіти (США), Швейцарська організація освіти дорослих, Міжнародний педагогічний центр (Франція), Міжнародний інститут педагогічних досліджень (Німеччина) та ін. У розвинутих країнах світу освіта дорослих вже давно стала самостійним напрямом державної політики [5].
Становлять особливий інтерес національні організації окремих країн у сфері освіти дорослих: Національний Інститут з питань неперервної освіти дорослих у Англії та Уельсі (National Institute of Adult Continuing Education England and Wales); Німецький Інститут з освіти дорослих (German Institute for Adult Education); Ірландська Національна Асоціація з освіти дорослих (The Irish National Association of Adult Education, Dublin, Ireland); Фінська Асоціація з освіти дорослих (Finnish Adult Education Association, Helsinki, Finland); Естонська Асоціація андрагогів (The Association of Estonian Adult Educators,Tallinn, Estonia) [7].
Однією із новітніх форм роботи з людьми літнього віку є надання соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку» яку можна розглядати як одну із сучасних форм соціальної інтеграції осіб літнього віку» [6].
Значну роль у становленні й розвитку освіти дорослих у Європі і взагалі у світі відіграють наукові конференції, семінари та інші міжнародні зв'язки. Створюються національні товариства та асоціації освіти дорослих. їхня діяльність спрямовується на активізацію міжнародної співпраці науковців та практиків, на розробку та втілення концепції освіти дорослих, обмін досвідом [3].
Досвід роботи Міжнародного товариства у сфері порівняльних досліджень у галузі освіти дорослих (ISCAE) [10] засвідчує діяльність освіти дорослих різних країн світу.
Роль міжнародних зв'язків у розвитку системи освіти дорослого населення стосовно міжнародного товариства порівняльної освіти дорослих полягає в тому, що за час свого існування ISCAE намагається розвивати і підтримувати міжнародні стандарти у сфері методології міжнародного порівняння освіти дорослих, що може допомогти дослідникам цього напряму. Визначено й перешкоди на цьому шляху, серед яких можна визначити міжнародну комунікацію (англійську мову), якою не володіють усі європейські науковці, хоча вона вже давно є мовою міжнародного наукового спілкування.
Інша проблема полягає в тому, що установи у сфері освіти дорослих, закони, політичний і культурний розвиток різних європейських країн суттєво різняться між собою. Саме тому для порівняльного аналізу важливо знайти точний переклад кожного наукового терміну.
Ще однією перешкодою є нерегулярна присутність представників національних товариств у сфері освіти дорослих на центральних міжнародних зустрічах через недостатність інвестицій, що обмежує обмін позитивним педагогічним досвідом у сфері освіти дорослих між країнами [8].
Проблемі освіти дорослих приділяється суттєва увага в освітній політиці розвинутих країн ЄС. Вона розглядається як механізм досягнення стійкого економічного розвитку, гарантування громадянського прогресу та демократичного устрою суспільного життя; як вияв відповідальності суспільства за формування людського та соціального капіталу, який є ключовим елементом сучасного суспільства знань [4].
Розглянемо міжнародні зв'язки у розвитку системи освіти дорослих у різних країнах світу. Відмітимо, що вкладає істотні фінансові ресурси в розвиток освіти дорослих Австралія. Для освіти дорослих, як зазначає Р. Пахочіньскі (R. Pachocinski), організовуються курси і центри, які доповнюють раніше здобуті знання на різних рівнях або дають професійну підготовку без відриву від виробництва чи з відривом від виробництва. При університетах і коледжах також є факультети підвищеного рівня у формі вечірнього і заочного навчання [5].
Найпоширенішим типом навчального закладу для дорослих в Індії є центри і класи соціальної освіти (до 70 тисяч), в яких навчається 1200 тис. осіб. В країні працює перший Національний відкритий університет імені І. Ганді, де можуть поглибити знання й покращити інтелектуальні вміння бідні верстви населення позбавленні інших шансів на навчання. Відкриті університети почали працювати в інших штатах. Однак, незважаючи на те, що існує багато програм з освіти дорослих, навчання грамоти, правил гігієни й здоров'я, вироблення трудових умінь і навичок тощо, в Індії й досі не ліквідовано неписьменність. В Індії для сільських жителів від 18 до 35 років є народні коледжі з терміном навчання від півроку до року. Протягом першої половини дня кожний учень вивчає сільське господарство або ремесло, у другій - регіональну мову гінді та літературу, історію Індії тощо.
Уряди багатьох країн проводять державну політику в справі освіти дорослих. Зацікавлення розвитком освіти дорослих в Ірані очевидне: по всій країні існують курси письма і читання.
В Ізраїлі створено два типи освіти дорослих: освіта дорослих і позашкільна освіта дорослих. Перший тип охоплює навчання для отримання свідоцтва або диплома про закінчення школи певного рівня, в т.ч. навчання іммігрантів івриту, а також для боротьби з неписемністю. Другий - охоплює тих, хто має бажання підвищити культурно-освітній рівень шляхом країнознавчих екскурсій, участі у спортивних іграх, дискусійних клубах. Витрати на освіту дорослих становлять 21 млн. дол. щорічно (приблизно 1,5 % бюджету Міністерства освіти).
У Китаї освіта дорослих виконує декілька функцій: дає «другий освітній шанс» тим, хто бажає доповнити освіту в початковій, середній школі та ЗВО; організовує додаткове навчання та професійне вдосконалення дорослих, які працюють; реалізує освітньо-культурні програми для дорослих.
Освіта дорослих в Єгипті зв'язана передусім із боротьбою з неписемністю. Після проведення Гамбурзької конференції Міністерство праці Єгипту ініціює різні програми професійного навчання для осіб віком 18-45 років, які не закінчили початкової школи. Практичне навчання відбувається як у державних, так і в приватних фірмах. Міністерство промисловості організовує центри професійного навчання для напівкваліфікованих робітників: навчання зводиться до підготовки підмайстрів, а метою навчання є формування та розвиток професійних і загальних умінь для того, щоб отримати шанс на роботу в державних або приватних закладах праці [5].
Виявлено, що участь в усіх формах освіти дорослих (крім формальної освіти за рахунок роботодавця) по країнах тим вищий, чим вищі в цих країнах державні витрати на освіту, витрати на наукові дослідження і розробки та на соціальний захист населення [11].
Стосовно участі у формальній освіті дорослих вченими виявлено три основні закономірності:
• у деяких країнах у формальній освіті дорослих переважно беруть участь працівники з вихідним більш низьким рівнем освіти і не самою впевненою позицією на ринку праці, що свідчить про те, що формальна освіта в цих країнах дозволяє частково компенсувати соціальну нерівність, що виникла на ранніх етапах життєвого шляху. Це особливо помітно в таких країнах як Фінляндія і частково - в Данії, Німеччині, США;
• у деяких випадках участь у формальній освіті викликана переважно незадовільним положенням на ринку праці. Це характерно для Австралії, Іспанії, Швеції, Великій Британії.
• у деяких країнах вихідна соціальна нерівність не компенсується через формальну освіту дорослих. Це характерно для Угорщини і, в певній мірі, для Естонії.
Як бачимо із зазначеного, в країнах з більш освіченим населенням соціальна нерівність у формальній освіті дорослих нижча, причиною чого може бути те, що в країнах з більш освіченим населенням у менш освічених працівників вища мотивація підвищувати свій рівень освіти. Серед працюючих жінок Естонії вихідний рівень освіти не впливає на вірогідність участі в освіті дорослих [9].
освіта дорослий міжнародний
Висновки
Отже, вчені, фахівці з освіти дорослих, здійснюючи порівняльні дослідження освіти дорослих у міжнародному аспекті, дійшли висновку, що у зв'язку із глобалізацією і демографічними змінами освіта дорослого населення стає все більш важливою в сучасному суспільстві, що в різних країнах діють схожі соціальні механізми, які визначають участь освіти дорослих і зв'язок такої участі з результатами на ринку праці. Але переважно підвищують освіту ті, хто вже і так достатньо високо освічений та займає досить вигідну позицію на ринку праці, що виступає як механізм збільшення соціальної нерівності. Це особливо помітно стосовно поширеної в усіх країнах неформальної освіти, яка організовується за рахунок роботодавців.
Література
1. Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти на рубежі століть. Вища освіта України. 2001. 1. 11-17.
2. Голотюк О.В. Система вищої освіти Франції.
3. Гончарук А. Неформальна освіта дорослих у країнах ЄС. Педагогічні науки. 2012. Вип. 54. С. 31-36.
4. Логвиненко Т.О. Вища освіта Данії, Норвегії, Швеції у сучасному європейському вимірі. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Педагогіка. Соціальна робота / гол. ред. І.В. Козубовська. Ужгород: Говерла, 2014. Вип. 30. С. 86-89.
5. Сігаєва Л. Міжнародне співробітництво у сфері освіти дорослих. Порівняльна професійна педагогіка. 2012. № 1. С. 14-23.
6. Скорик Т.В., Шевченко І.С. Університет третього віку як модель соціальної інтеграції осіб літнього віку в сучасне суспільство. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2014. Випуск 8. С. 60-68.
7. Фольварочний І.В. Гуманістичні тенденції євроінтеграційного розвитку освіти дорослих на сучасному етапі. Е-журнал «Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку». 2009. Вип. 2.
8. Фольварочний І.В. Європейські тенденції в розвитку освіти дорослих.
9. Cumulative Inequality Effects of Adult Learning in Estonia.
10. International Labour Organization-24 May. - 2012.
11. Participation in adult education: a bounded agency approach.
References
1. Andrushchenko V. Osnovni tendentsiyi rozvytku vyshchoyi osvity na rubezhi stolit' [The main trends in the development of higher education at the turn of the century]. Vyshcha osvita Ukrayiny. 2001. 1. 11-17.
2. Holotyuk O.V. Systema vyshchoyi osvity Frantsiyi [The higher education system of France].
3. Honcharuk A. Neformal'na osvita doroslykh u krayinakh ES [Informal education of adults in EU countries]. Pedahohichni nauky. 2012. Vyp. 54. S. 31-36.
4. Lohvynenko T.O. Vyshcha osvita Daniyi, Norvehiyi, Shvetsiyi u suchasnomu yevropeys'komu vymiri [Higher education in Denmark, Norway, and Sweden in the modern European dimension.]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu: Seriya: Pedahohika. Sotsial'na robota / hol. red. I.V. Kozubovs'ka. Uzhhorod: Hoverla, 2014. Vyp. 30. S. 86-89.
5. Sihayeva L. Mizhnarodne spivrobitnytstvo u sferi osvity doroslykh [International cooperation in the field of adult education]. Porivnyal'na profesiyna pedahohika. 2012. № 1. S. 14-23.
6. Skoryk T.V., Shevchenko I.C. Universytet tret'oho viku yak model' sotsial'noyi intehratsiyi osib litn'oho viku v suchasne suspil'stvo [The university of the third age as a model of social integration of the elderly in modern society]. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriya sotsiolohichna. 2014. Vypusk 8. S. 60-68.
7. Fol'varochnyy I.V. Humanistychni tendentsiyi yevrointehratsiynoho rozvytku osvity doroslykh na suchasnomu etapi [Humanistic trends of European integration development of adult education at the current stage]. E-zhurnal «Pedahohichna nauka: istoriya, teoriya, praktyka, tendentsiyi rozvytku». 2009. Vyp. 2.
8. Fol'varochnyy I.V. Yevropeys'ki tendentsiyi v rozvytku osvity doroslykh [European trends in the development of adult education].
9. Cumulative Inequality Effects of Adult Learning in Estonia.
10. International Labour Organization-24 May. - 2012.
11. Participation in adult education: a bounded agency approach.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Соціально-економічні потреби суспільства в освіті людини упродовж життя як об’єктивна передумова виникнення андрагогіки. Основні тлумачення поняття "андрагогіка". Роль і місце андрагога в системі освіти дорослих. Загальні вимоги викладача вищої школи.
лекция [24,9 K], добавлен 06.05.2012Визначення та характеристика актуальності проблеми реформування післядипломної педагогічної освіти на тлі вітчизняного соціокультурного розвитку. Ознайомлення з необхідною умовою сучасного реформування післядипломної освіти та освіти дорослих загалом.
статья [24,3 K], добавлен 24.04.2018Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.
реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010Особливості застосування навчальної методики протягом життя у педагогічному університеті. Узагальнення зарубіжного досвіду організації освіти дорослих та його адаптації до реалій українського вищого закладу. Аналіз основних складових smart-університету.
статья [118,5 K], добавлен 31.08.2017Нарис життя та творчості видатного народного педагога, поетеси Х.Д. Алчевської, дослідження та оцінка її вкладу в розвиток методики читання, освіти дорослих, зокрема жіночої. Вивчення педагогічної спадщини Алчевської та її значення в педагогіці.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 07.10.2010Структура системи освіти Німеччини. Учнівство (ремісництво), як типовий для ФРН варіант професійно-фахової підготовки. Орієнтаційний щабель навчання, його головні можливості. Коледжі, університети, мовні школи Німеччини. Стипендії та освіта дорослих.
реферат [18,8 K], добавлен 14.09.2011Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.
дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011
