Сучасні тенденції впровадження інформаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів: досвід та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Сучасні тенденції впровадження інформаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів: досвід та перспективи

Дубасенюк Олександра Антонівна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та управління навчальними закладами

Вознюк Олександр Васильович,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри англійської мови з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті,

м. Житомир

Анотація

У статті в умовах освітніх змін розглядаються сучасні виклики та тенденції впровадження інформаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів в Україні. Виділено актуальні напрями: модернізація освіти в умовах викликів інноваційного прогресу суспільства та становлення інформаційної цивілізації; цифровізація освіти; європейська і світова інтеграція у сфері освіти; науковий і методичний супровід, який має інформаційну технологічну спрямованість. Виокремлено тенденції розвитку систем вищої освіти в контексті світових інтеграційних процесів: поява, становлення цифрового покоління, розвиток мережевого простору; у структура освітнього процесу орієнтується на розвиток здатності у майбутніх педагогів до дослідницької, конструкторської, винахідницької діяльності; посилення диференціації та індивідуалізації освітнього простору; створення нових поколінь навчальних програм з урахуванням індивідуальної траєкторії розвитку майбутнього педагога; орієнтація молоді на навчання впродовж життя. Наведено результати проведених досліджень (С.М. Галицький, М.О. Ковальчук, А.В. Рудик), що підтверджують окреслені тенденції. Дослідження засвідчили, що моделювання освітніх процесів приводить до позитивних змін у підготовці майбутніх педагогів різних спеціальностей за умови технологізації та впровадження сучасних інформаційних технологій в освітній процес. Останнє дає змогу урізноманітнити форми та методи викладання навчальних дисциплін, посилити позитивну динаміку засвоєння знань, формує творчий, креативний потенціал майбутніх педагогів, розвиває їх цілеспрямованість. відповідальність, самостійність. До перспектив дослідження віднесено: подальший компаративний аналіз окресленої сфери; посилення уваги до системного використання в освітньому процесі інформаційних технологій; спрямованість на підготовку інтелектуально розвиненої мобільної особистості, здатної до компетентнісної орієнтації в інформаційному просторі, до неперервної самоосвіти та самовдосконалення; організація професійної підготовки за індивідуальною освітньою траєкторією.

Ключові слова: тенденції, інформаційні технології, майбутній педагог, технологізація, інформаційний простір.

Abstract

Current trends in implementation of information technologies in the process of training the prospective teachers: experience and perspectives

Dubasenyuk Olexandra Antonivna

Doctor of Sciences (Pedagogy), professor, professor of the department of pedagogy and educational establishment management Zhytomyr Ivan Franko State University, Zhytomyr, Ukraine

Voznyuk Alexander Vasilievich

Doctor of Sciences (Pedagogy), Professor of the department of English with methods of teaching in pre-school and primary education

In the context of educational changes, the article examines modern challenges and trends in the introduction of information technologies in the process of training the prospective teachers in Ukraine. Current directions are highlighted: modernization of education in the context of the challenges of innovative progress of society and the formation of information civilization; digitalization of education; European and world integration in the field of education; scientific and methodical support, which has an information technology orientation. The trends in the development of higher education systems in the context of global integration processes are highlighted: the emergence and formation of the digital generation; the development of the network space; the structure of the educational process is oriented at the development of the ability of the prospective teachers for research, design, and inventive activity; strengthening the differentiation and individualization of the educational space; creating new generations of educational programs taking into account the individual trajectory of the prospective teacher's development; orientation of young people to lifelong learning. The results of conducted research (S.M. Halytskyi, M.O. Kovalchuk, A.V. Rudyk) are presented, which confirm the outlined trends. Studies have shown that the modelling of educational processes leads to positive changes in training the prospective teachers of various specialties under the condition of technological advancement and the introduction of modern information technologies into the educational process. The latter makes it possible to diversify the forms and methods of teaching educational disciplines, to strengthen the positive dynamics of knowledge acquisition, to mould the creative potential in the prospective teachers, thus developing their purposefulness. responsibility, independence. Research perspectives include: further comparative analysis of the defined area; increased attention to the systematic use of information technologies in the educational process; focus on training an intellectually developed mobile personality, capable of competent orientation in the information space, continuous self-education and self-improvement; organization of professional training according to an individual educational trajectory.

Keywords: trends, information technologies, prospective teacher, technologization, information space.

Основна частина

У Концепції розвитку педагогічної освіти в Україні (2018) визначено вектори реформування педагогічної освіти, зокрема необхідність оновлення змісту, структури, стандартів і технологій навчання в системі педагогічної освіти; потреба визначення механізмів, спрямованих на підвищення суспільного престижу педагогічної праці. В сучасних умовах підвищується роль закладів вищої освіти, які, на думку В.П. Андрущенка, працюють на перспективу розвитку українського суспільства, покликані формувати інтелект нації, від цього залежить її майбутнє [1]. Науковці-футурологи прогнозують зміни у XXI ст., які характеризуються такими основними проявами: появою «цифрового покоління», що передбачає стрімкий розвиток інформаційних технологій, загальну комп'ютеризацію та системне програмування всіх сфер виробництва, застосуванням телекомунікацій зі зворотним зв'язком. Такі трансформації призведуть до зміни темпу і стилю суспільного та індивідуального життя людей, підвищать їх інтенсивність, індивідуальність, відповідальність, творчість. В.Г. Кремень прогнозує: сучасне суспільство потребуватиме інтелектуально розвиненої мобільної особистості, здатної до самоосвіти, самовдосконалення, що передбачає володіння ґрунтовними знаннями. Відповідно ставляться нові вимоги і до професійно-педагогічної освіти [2].

Постановка проблеми. Проблемі вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів в системі вищої освіти в Україні присвячено фундаментальні дослідження вітчизняних учених (О.Є. Антонової, С.С. Вітвицької, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, В.В. Каплінського, Н.І. Лазарєвої, Н.Г. Ничкало, О.Я. Савченко та ін.).; формуванню професійної компетентності, педагогічної майстерності та впровадженню інноваційних технологій у підготовку сучасного вчителя - В.Ф. Биков, Н.М. Бібік, Р.С. Гуревич, О.А. Лавриненка, А.О. Міненок, О.І. Пометун, О.М. Спірін, Л.О. Хомич та ін. У Національній доповіді НАПН України про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (до 30-річчя незалежності України) (В.Г. Кремень, В. І. Луговий, О.М. Топузов) (2021) зазначено важливість таких напрямів сучасної освіти як модернізація освіти в умовах викликів інноваційного прогресу суспільства та становлення інформаційної цивілізації; цифровізація освіти - імператив її розвитку, європейська і світова інтеграція у сфері освіти - шлях до підвищення освітньої якості; науковий і методичний супровід - базова умова модернізації освіти. У доповіді наголошено, що упродовж останніх років розроблено низку концептуальних інноваційних підходів, технологій та методик. Серед них такі: розвиток інформаційно-цифрового навчального середовища української школи; хмаро орієнтовані системи відкритої науки в навчанні й професійному розвитку вчителів; використання цифрових технологій для реалізації змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти; методологія формування хмаро орієнтованого навчально-наукового середовища педагогічного закладу освіти; методологія педагогічного проєктування методологія педагогічного проєктування комп'ютерно орієнтованого середовища навчання предметів природничо-математичного циклу в профільній школі; розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів в умовах хмаро орієнтованого навчального середовища тощо [2, с. 119-120].

За таких умов дослідження стану та умов використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі є надзвичайно актуальним (В.Ю. Биков, І. Є. Булах, М.І. Жалдак, М.М. Козяр, О.М. Спірін, О.П. Пінчук та ін. [3-5]). Зазначимо й таких зарубіжних науковців, як Т. Барський, С. Бандерсон, Т. Ейджер, А. Лесгодс, Й.-Л. Мартинанд та ін.

Мета дослідження: проаналізувати та обґрунтувати сучасні тенденції впровадження інформаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів.

Теоретичні засади професійно-педагогічної підготовки вчителя визначено у науково - аналітичній доповіді НАПН України (Н.Г. Ничкало, Л.Б. Лук'янова, Л.О. Хомич), де наголошено, що, зокрема, на магістерському рівні підготовки педагогічних кадрів у навчальні плани з поміж інших («Філософія освіти та методологія науки», «Методологія та технологія педагогічних досліджень», «Медіапедагогіка» та інші) включаються дисципліни дослідницького спрямування з інформаційних технологій в освіті («Комп'ютерні інформаційні технології в освіті та науці» («Інформаційні технології у гуманітарній освіті», «Інформаційні технології в освіті і науці») та ін. [6, с. 22].

Отже, ключовим поняттям постає «технологія». У науковій літературі технологізація освітнього процесу у ЗВО розглядається як комплекс цілеспрямованих форм, методів, прийомів, засобів та технологій підготовки майбутніх учителів до реалізації педагогічної діяльності, що визначається чітким окресленням її мети і прикінцевих результатів (формування відповідної професійної готовності), розподілу освітнього процесу на визначені компоненти з чіткою орієнтацією на організацію навчальної діяльності учнів в умовах ЗСО з широким використанням ІКТ. Технологізація освітнього процесу в умовах загальноосвітньої школи передбачає ефективне забезпечення засвоєння знань з урахуванням пізнавальних можливостей учнів, вибору форм, організаційних форм, методів, засобів освітньої діяльності, що сприяють диференціації освіти, її гуманізації та гуманітаризації. Окреслений процес реалізується, шляхом упровадження перспективних освітніх інновацій як системи цілісних відносин; конкретизується в основних напрямах усебічного розвитку особистості.

Відтак, модернізація вищої освіти Україні потребує врахування тенденцій розвитку системи вищої освіти у контексті світових інтеграційних процесів. У сфері розвитку мережевої освіти можна виділити наступні тенденції:

1. Інформатизація освітнього простору. Протягом останнього десятиліття істотно трансформувалося освітнє середовище інформаційного суспільства, що створює нові можливості для професійної освіти. Для «цифрового покоління» сучасний мережевий простір постає певною віртуальною реальністю, в якій молоді люди проводять левову частку свого життя, як отримуючи необхідну інформацію, так і здійснюючи інтерактивну взаємодію з користувачами віртуальних мереж. З'являються нові перспективи поповнювати і розвивати свої знання через мережу «Інтернет». Як наслідок, актуалізується проблема щодо розробки нової освітньої парадигми професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах сучасного інформаційного простору. За таких умов виявляється необхідність розробки мережевої освітньої парадигми, що передбачає створення теорії навчання в інформаційному середовищі з метою виявлення особливостей мережевої освіти, в якому виявляються перспективні можливості інформатизації сучасного освітнього простору.

2. Спрямованість освіти на творчий, інноваційний підхід. У сучасних учасників освітнього процесу університету має формуватися здатність до дослідницької, конструкторської, винахідницької діяльності, спрямованої на формування творчих навичок самостійного пошуку перспективних напрямів щодо методології досліджень і відповідних розробок. Досвід зазначеної діяльності розвинених країн світу (США, Японія, Німеччина) засвідчує про значні результати, досягнуті в різних галузях освіти, науки і техніки, що знаходять віддзеркалення у відповідних документах.

3. Посилення диференціації й індивідуалізації інформаційного освітнього процесу. Така тенденція простежується через розвиток варіативних освітніх програм, які орієнтовано на різні категорії майбутніх фахівців у контексті розробки індивідуалізованих програм завдяки визначенню темпів навчання стосовно особистісно-професійних якостей кожного студента. Водночас передбачається суттєве розширення диференціації та індивідуалізації навчання на основі створення нових поколінь навчальних програм з урахуванням індивідуальної траєкторії розвитку майбутніх фахівців.

4. Орієнтація майбутніх фахівців на навчання впродовж життя. Нині у світі відбувається активне впровадження принципів безперервної освіти через створення нових типів освітніх установ неформальної освіти, що має бути враховано у професійно - педагогічній освіті: народні будинки (Німеччина, Нідерланди); громадські мережі саморегульованої освіти (США); інформаційно-повчальні центри, суспільні зали, центри освіти (Японія). В Україні успішно функціонує Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України імені Івана Зязюна, в якому розробляються стратегічні напрямки розвитку освіти впродовж життя. Реалізація принципів безперервної системи освіти передбачає: поступальність у формуванні і збагаченні творчого потенціалу особистості; інтеграцію навчальної і практичної діяльності; урахування особливостей структури і змісту освітніх потреб сучасної людини на різних стадіях її життєвого циклу; єдність професійної, загальної і гуманітарної освіти; самоосвіту в періоди між стадіями організованої навчальної діяльності; інтеграцію формальної, неформальної та інформальної складових безперервного освітнього процесу.

5. Простежується тенденція технологізації та моделювання освітніх процесів і змісту професійно-педагогічної освіти, яка передбачає розробку інноваційних компетентністних моделей та відповідних навчальних курсів, необхідного навчально-методичного супроводу. За останній період здійснено низку досліджень, пов'язаних з упровадженням інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх педагогів [7-9].

У дослідженні реалізовано комплекс наукових методів: теоретичні - аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури та передового педагогічного досвіду, систематизація та логічне узагальнення - з метою теоретичного обґрунтування структури готовності майбутніх педагогів до технологізації освітнього процесу; класифікація - для визначення критеріїв, показників і рівнів оцінювання досліджуваної готовності; моделювання - для наукового обґрунтування моделі професійно-педагогічної підготовки; емпіричні: вивчення, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду, педагогічне

спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіди, тестування відповідних знань і умінь, рейтингове оцінювання, прогнозування, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для перевірки ефективності розробленої моделі; методи математичної статистики - для обробки та аналізу результатів експериментального дослідження та встановлення наукової достовірності отриманих результатів.

Наведемо результати проведених досліджень, що підтверджують окреслені тенденції та визначають перспективи подальших наукових розвідок у цій сфері.

М.О. Ковальчук на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо проблеми формування готовності майбутніх учителів до застосування мультимедійних навчальних систем у початковій школі виявила певні тенденції: підтримка освітніх програм підготовки майбутніх учителів до застосування мультимедійних засобів на державному рівні (Великобританія); розробка спеціальних стандартів для вчителів щодо сформованості належних знань, умінь та навичок застосування мультимедійних навчальних систем у професійній діяльності (США); запровадження курсів підвищення кваліфікації учителів за принципами мультимедійного навчання (Франція, Швеція); створення мультимедійних освітніх середовищ у різних типах шкіл (Болгарія, Польща, Ізраїль) [Ковальчук, с. 10].

У дослідженні М.О. Ковальчук [10, с. 11] розроблено і науково обґрунтовано структурні компоненти готовності майбутніх учителів до застосування мультимедійних засобів: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-корекційний. Визначено критерії та показники рівня її сформованості. За допомогою поетапної методики експериментально перевірено модель формування готовності майбутніх учителів до застосовування мультимедійних навчальних систем у початковій школі. Педагогічний експеримент передбачав формування у майбутніх учителів початкових класів базових знань про мультимедійні навчальні системи, умінь і навичок їх використання в навчальному процесі, що визначало вдосконалення змісту підготовки майбутніх фахівців. Так, на 3 курсі реалізовано методичні розробки низки навчальних дисциплін: «Педагогічні технології у початковій школі», «Методика навчання математики у початковій школі», «Методики використання комп'ютерної техніки при викладанні предметів шкільного курсу. INTEL», спецкурсу «Комп'ютерні технології у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку».

На практико-узагальнювальному етапі експериментальної роботи (4 курс навчання) здійснювалося формування у майбутніх учителів установки на застосування мультимедійних навчальних систем під час педагогічних практик, а також у процесі вивчення дисциплін професійно-практичого циклу «Педагогічні технології у початковій школі» та «Інноваційні технології навчання математики у початковій школі».

Програма експериментальної роботи [10, c. 14] включала констатувальний, (визначення стану досліджуваного явища), формувальний (упровадження розробленої моделі) та контрольний (проведення порівняльного аналізу дослідження і статистичної обробки отриманих даних для визначення ступеня достовірності, оцінки ефективності авторської моделі) етапи, на яких експериментальною роботою було охоплено 445 майбутніх учителів початкових класів та 37 педагогів ВНЗ. Вибіркову сукупність склало 357 студентів, з них - 180 осіб ЕГ і 177 - КГ.

Таблиця 1. Узагальнені відомості про рівень сформованості готовності майбутніх учителів до застосування мультимедійних навчальних систем у початковій школі до та після експерименту в КГ та ЕГ групах