Сутність інноваційної діяльності в системі професійної освіти

Вправно застосовувати на практиці новітні досягнення науки і техніки в галузі спеціальності 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) фахівці будуть спроможними за умови усвідомлення значущості інновативності в їхній професіограмі. З огляду на це в публікації на засадах аналітико-синтетичного, структурного методів здійснено аналіз документів державної ваги, педагогічних поглядів науковців на термінологічну систему, що характеризує інноваційну діяльність. З'ясовано сутність поняття «інноваційна діяльність», на лексичному рівні мовної системи його визначено як гіперонім. Проаналізовано об'єкти і суб'єкти інноваційної діяльності, визначено основні структурні її компоненти в системі професійної освіти: системність, змодельованість, функційність, динамічність, постійний взаємозв'язок усіх складників, технологічність, результативність.

У статті описано критерії інноваційної діяльності, зазначено її функції, ефективні підходи до формування в майбутніх фахівців професійної освіти готовності до інноваційної діяльності; зосереджено увагу на інноваційних технологіях, освітніх формах і заходах, які спонукають до інноваційної діяльності, допомагають усвідомити її сутність і структуру.

Охарактеризовано діяльність Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка щодо запровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання та формування педагогічної майстерності педагогів професійного навчання.

Спроєктовано педагогічні умови формування готовності до інноваційної діяльності у здобувачів вищої професійної освіти.

Ключові слова: інноваційна діяльність, інноваційна педагогічна (освітня) діяльність, інновація, ознаки інноваційної діяльності, професійна освіта.

Abstract. The modern space of professional education is being modernized on the basis of the introduction of innovative activities, which is mostly explained as the renewal of the organization of the educational process on the basis of the production of new educational ideas, the mastery and implementation of innovatively effective approaches, methods, means and forms of achieving the projected goals of a certain educational and professional program in the professional education system.

Skillfully apply the latest achievements of science and technology in the field of specialty 015 Professional education (by specialization), specialists will be capable if they realize the importance of innovation in their professional profile. On the basis of analytical-synthetic, structural methods, an analysis of documents of state importance, pedagogical views of scientists on the terminological system characterizing innovative activity was carried out. The essence of the concept of "innovative activity" is clarified, at the lexical level of the language system it is defined as a hyperonym. The objects and subjects of innovative activity were analyzed, its main structural components in the professional education system were determined: systematicity, modeling, functionality, dynamism, constant interrelationship of all components, technology, effectiveness.

The article describes the criteria of innovative activity, its functions, effective approaches to the formation of readiness for innovative activity of intending specialists of professional education; attention is focused on innovative technologies, educational forms and activities that encourage innovative activity, help to understand its essence and structure.

The activity of the Oleksandr Dovzenko Hlukhiv National Pedagogical University regarding the introduction of innovative learning technologies into the educational process and the formation of pedagogical skills of professional training teachers.

Pedagogical conditions for the formation of readiness for innovative activity among students of higher professional education have been designed.

Keywords: innovative activity, innovative pedagogical (educational) activity, innovation, signs of innovative activity, professional education.

Постановка проблеми. Основним завданням сучасної освіти України є забезпечення готовності педагога до роботи в нових умовах, що стрімко змінюються з огляду на інтеграцію України в міжнародний економічний та освітній простір.

Останнім часом актуалізувалося питання підготовки компетентного педагога, здатного вправно застосовувати на практиці новітні досягнення науки і техніки в галузі спеціальності 015 Професійна освіта, і спеціалізації «Будівництво та зварювання» зокрема, творчо використовувати інноваційні технології, гнучко реагувати на запити ринкової освітньої економіки.

У сучасному інформаційно-комунікаційному суспільстві відчуваємо потребу у фахівцях з іншою типологічною структурою особистості, які були б спроможні до саморозвитку та самовизначення в різноманітних складних ситуаціях, могли б чітко визначати свою роль у професійній діяльності, мали б високий рівень професійної інноваційної культури, були відкритими до переймання професійного досвіду інших та психологічно готовими до примноження нових ідей, використання освітніх інновацій (нововведень) під час професійної діяльності.

Відтак система професійної освіти потребує радикальних змін в організації освітнього процесу, формуванні практичних умінь послуговуватися інноваційними технологіями, раціональними підходами, методами і засобами навчання, які сприяли б розвитку творчого потенціалу здобувачів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний аналіз проблеми засвідчує широкий спектр наукових розвідок, результати яких слугують підґрунтям для подальшого аналізу.

Дослідженням інноваційних технологій у підготовці здобувачів вищої освіти займається низка науковців, зосібна А. Арістова, О. Балагура, Х. Бахтіярова, С. Волобуєва, І. Дичківська, М. Клименко, В. Ковальчук, С. Старовойт, В. Ципко та інші. Вітчизняні та зарубіжні дослідники соціокультурних і соціально-психологічних аспектів інновацій акцентують увагу на аналізі особистісних характеристик суб'єктів інноваційної діяльності, особливостей сприйняття та поширення інновацій, формування інноваційного стилю мислення (В. Аношкіна, Г. Герасимов, В. Делія, Л. Ілюхіна, С. Міллер, Е. Роджерс, А. Хебіг, С. Янголовський та інші).

Численні дослідження присвячено формуванню готовності майбутніх педагогів до інноваційної діяльності під час навчання в педагогічних закладах вищої освіти (М. Анісімов, Л. Базиль, І. Богданова, Ю. Будас, І. Гавриш, Т. Демиденко, О. Дубасенюк, Є. Маринченко, Г. Сиротенко, О. Шапран та інші). Наукові розвідки М. Артюшиної, Н. Ничкало, Т. Поясок та інших спрямовані на розкриття інновацій та інноваційної діяльності в професійно- технічній (професійній) освіті.

Співробітниками Інституту професійно-технічної освіти НАПН України проводиться низка наукових досліджень, присвячених розробці теоретико- методологічних засад модернізації професійної (професійно-технічної) освіти щодо її змісту, технологій, управління, інформаційно-аналітичного забезпечення, запровадження сучасних інноваційно-інформаційних засобів навчання, виховання і професійної орієнтації здобувачів освіти.

Незважаючи на широкий та багатоплановий характер досліджень із проблеми визначення основних характеристик інновацій та інноваційної діяльності, проблематика сутності інноваційної діяльності в системі професійної освіти залишається недостатньо вивченою.

Мета статті - охарактеризувати та розкрити сутність інноваційної діяльності в системі професійної освіти, з'ясувати основні властивості інноваційної діяльності, підходи до формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної діяльності, окреслити компонентні складники педагогічних умов, що сприятимуть ефективному формуванню готовності фахівців професійної освіти до інновацій.

Виклад основного матеріалу. Значущість інноваційної діяльності беззаперечна, про що передусім засвідчує низка законів України, які в ці буремні часи потребують реалізації: «Про інвестиційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні».

Для розвитку професійної освіти важливе значення має інноваційна діяльність, що характеризується апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі. Інновації в професійній освіті пов'язані з загальними процесами в суспільстві, реаліями буття, які вимагають пошуку нових підходів до формування змісту освіти, визначення структури, добору прийомів, форм, засобів навчання і викладання, роботи, технологій організації освітнього процесу. Оволодіння інноваційною діяльністю у сфері професійної освіти, зокрема за спеціалізацією «Будівництво та зварювання», не є миттєвим, це потребує часу, накреслення методичної системи як поетапної і водночас цілісної моделі формування готовності майбутніх фахівців до використання інноваційних технологій у професійній діяльності.

Сутність поняття «інноваційна діяльність» ґрунтується на дистрибутивному взаємозв'язку двох лексем в означеному словосполученні. Це спонукає до пояснення семантики понять «інновація» та «діяльність».

Термін «innovation» у перекладі з англійської означає нововведення чи «введення новацій». Тобто практичне використання новації з моменту її винаходу та упровадження в якості нових продуктів або послуг є нововведенням (інновацією). Новацію розуміють як новий порядок, новий звичай, новий метод, винахід, нове явище (відкриття).

Відповідно до міжнародних стандартів «інновацією» є кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, котрий використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг [1].

У термінологічному словнику за загальною редакцією О. Огієнка поняття «інновації» визначено як нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях; управління змінами, процеси розвитку, не відомі раніше новації, часткова новизна, умовна новизна, суб'єктивна новизна, науковомісткі нововведення тощо. З огляду на сутнісні ознаки інновація аналізується і як методологія, і як процес, і як продукт (результат). Як методологія інновація розглядає закономірності процесів розвитку, породження нових ідей, формування новацій, вплив їх на суспільство й адаптацію до них суспільства, регіону, громади, установи, галузі, особистості. Як процес вона означає часткову або масштабну зміну стану системи та відповідної діяльності. Інновація як результат передбачає процес створення (відтворення) нового - новації, яка з моменту впровадження стає нововведенням (інновацією) [2, С. 32-40].

Закон України «Про інноваційну діяльність» (зі змінами) [3, С. 1] формулює лексико-семантичне поле на позначення інноваційності, де гіперонімом виступає словосполучення «інноваційна діяльність», гіпонімами, або включеннями - «інновації», «інноваційний продукт», «інноваційна продукція», «інноваційний проєкт», «інноваційне підприємство», «інноваційна інфраструктура». Отже, «інноваційна діяльність» розуміється як така, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. Об'єктами інноваційної діяльності визначено: інноваційні програми і проєкти, нові знання та інтелектуальні продукти, організаційно- технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Відповідно до зазначеного документа «інновації» - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Важливим аспектом в освітній підготовці майбутніх бакалаврів професійної освіти за спеціалізацією «Будівництво та зварювання» є визначення законодавчою базою державної ваги з інноваційної діяльності основних напрямів - стратегічних та середньострокових із розвитку інноваційної діяльності, заходи з реалізації яких мають передбачатися освітньо-професійними програмами в закладах вищої освіти.

«Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» є своєрідною ухвалою планування та упровадження інновацій в освітню діяльність закладів освіти України. У документі наголошено, що освітніми інноваціями є «новостворені (застосовані) або вдосконалені освітні, навчальні, виховні, психолого-педагогічні та управлінські технології, методи, моделі, продукція, освітні, а також технічні рішення в галузі освіти, що істотно підвищують якість, результативність та ефективність освітньої діяльності». У «Положенні про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» визначено об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності в системі професійної освіти, а саме: до об'єктів включено: нові емпіричні та/або теоретичні знання, освітній та виховний процеси, освітні (педагогічні), дидактичні, виховні, управлінські системи, моделі, методи, інноваційні освітні програми і проєкти, інші інтелектуальні продукти, засоби навчання та обладнання, організаційні та адміністративні рішення, а також рішення іншого характеру, що істотно поліпшують якість освіти, результативність та ефективність освітньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів професійної освіти.

Суб'єктами інноваційної освітньої діяльності є фізичні та юридичні особи: педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів професійної освіти, наукові працівники, працівники органів управління освітою, заклади професійної освіти, наукові установи, підприємства, установи та організації, що надають освітні послуги. Інновації в освітньому процесі потребують насамперед інноваційної діяльності всіх суб'єктів цього процесу [4]. Аналіз системи об'єктових та суб'єктових складників дає змогу визначити основні ознаки інноваційної діяльності: системність, змодельованість, функційність, динамічність, постійний взаємозв'язок усіх компонентів, технологічність, результативність.

У педагогічній сфері інновації розуміємо як зміни в освітньому середовищі з метою його вдосконалення та покращення. За С. Пальчевським, у педагогіці терміном «інновації» позначають не тільки нові форми організації освітнього процесу, а й організації праці та управління в цілому, нові види технологій, які нерідко використовуються не лише в масштабах окремих установ чи організацій, а й цілих загальногосподарських галузей [5, С. 545].

На наше переконання, повне потрактування поняття «інновації» в освітній галузі представлено в «Енциклопедії освіти» за редакцією В. Кременя: «<...> процес творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти» [6, С. 338]. Автор зосереджує увагу на тому, що поняття «інновація» має комплексне значення, оскільки ним позначається власне ідея та процес її практичної реалізації.

Поняття «діяльність» трактуємо як активність особистості, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленої мети.

Нині інновації, а відтак й інноваційна діяльність, охопили всі сфери людського життя, а саме: освіту, економіку, науку, мистецтво, медицину, управління, екологію тощо. З огляду на це в освітній галузі поряд із поняттям «інноваційна діяльність» почали функціонувати поняття-розширювачі змісту, як-от: «інноваційна освітня діяльність», «інноваційна педагогічна діяльність», «педагогічна інноватика», «інноваційна діяльність у системі освіти», «інноваційна педагогічна технологія», «інноваційна компетентність педагога», «інноваційна поведінка педагога» тощо.

Таким чином, термінологічна система сучасної освіти, і професійної передусім, також постійно оновлюється, що спричинено розширенням теоретико-практичних напрямів досліджень у галузі професійної освіти, її спеціалізаціями. Динаміка терміноапарату спонукає науковців до постійного пошуку узагальнювальних підходів, принципів його потрактування.

О. Огієнко виділяє три підходи до тлумачення інноваційної діяльності в галузі освіти: 1) створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини; 2) найвищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в цілепокладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту й технологій інноваційного навчання; 3) діяльність з розробки, пошуку, освоєння і використання нововведень, їх здійснення [2, С. 32].

В. Ковальчук наголошує, що в сучасних умовах ринку праці професійна (професійно-технічна) освіта повинна переорієнтуватися з традиційної діяльності на інноваційну, яка спрямована на формування готовності до опанування нових знань, багатофункціональних умінь, що забезпечує професійну мобільність та конкурентоспроможність випускника, відповідає запитам сучасного та перспективного ринку праці [7]. Під педагогічною інновацією науковець розуміє «процес створення та впровадження різноманітних за змістом нововведень (у змісті освіти, у методиках, технологіях, формах, методах, прийомах, засобах навчання, в організації освітнього процесу, в управлінні закладом освіти), є відображенням особистісних особливостей педагога, що визначаються характером його самопрояву у професійній діяльності» [7, C. 127 - 128].

Слушно зауважує В. Ковальчук, що інноваційна діяльність «передбачає творчий пошук педагогом форм та засобів професійної самореалізації, відкриття нових - оригінальних та оптимальних саме для нього способів професійної діяльності, спрямована на оновлення й вдосконалення освітньої системи, забезпечення її прогресивного розвитку» [7, С. 127]. Таким чином дослідник спонукає до комплексного аналізу й синтезу інноваційної діяльності у сфері професійної освіти, у його міркуваннях простежуємо особистісно зорієнтований, особистісно діяльнісний підходи, наскрізними є принципи системності та постійного розвитку у формуванні готовності майбутніх фахівців професійної освіти до впровадження інновацій у процесі діяльності.

Аналіз наукових розвідок (Н. Брюханова, І. Гавриш, Н. Дворнікова, І. Доброскок, Ю. Завалевський, Г. Єфремова, І. Кіпіоро, Л. Лук'янова, Є. Маринченко, Л. Покроєва та інші) засвідчує, що інноваційна педагогічна діяльність, і в системі професійної освіти зокрема, структурно охоплює зовнішні (мета, засоби досягнення, об'єкт впливу, суб'єкт діяльності, результат) і внутрішні (мотивація, зміст операції) компоненти. Як і будь-яка педагогічна діяльність виконує гностичну (пізнавальну), проєктувальну (перспективне планування завдань і способів розв'язання їх), конструктивну (співпраця педагога і здобувачів освіти), комунікативну (взаємодія педагога із студентами, колегами), організаторську (поетапність дій педагога і студентів) функції [9].

Визначено такі критерії інноваційної діяльності:

- новизна: творчий підхід авторів до розв'язання психолого-педагогічних завдань навчання й виховання;

- оригінальність;

- раціоналізація окремих елементів освітнього процесу;

- новаторство;

- наукова достовірність (відповідність інновацій сучасним науково- педагогічним уявленням, закономірностям, теоріям, принципам);

- прогностичність (відповідність інновацій сучасним дидактичним вимогам; спрямованість на майбутнє; можливість прогнозування);

- ефективність (результативність інновацій; висока ефективність упровадження в реальних умовах визначеного закладу освіти; стабільність і тривалість результатів у часі [2, С. 32 - 40].

Слушно зауважує Є. Маринченко, що «сутність інноваційної педагогічної діяльності як особливого виду творчості спрямована на оновлення процесу професійної підготовки здобувачів освіти. Це результат активності людини, спрямований на зміну її відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів» [8, С. 50]. Означена думка засвідчує особистісно зорієнтований підхід до провадження інноваційної освітньої діяльності.

На основі розглянутих підходів можна зробити висновок про те, що інноваційна діяльність у професійній освітній галузі характеризується динамічною розробкою та впровадженням принципово нового змісту та технологій навчання, а також активним спонуканням суб'єктів до опанування цієї діяльності та активної реалізації здобутих компетентностей в систему професійної освіти.

Таким чином, інноваційна діяльність у професійній освіті - це цілеспрямоване запровадження нововведень в освітнє середовище з метою підвищення якості професійної освіти, конкурентоспроможності на педагогічному ринкові праці її здобувачів.

Уважаємо, що залучення майбутніх педагогів професійного навчання до різноманітних форм освітньої діяльності, інноваційних заходів є осердям формування в них готовності як до оволодіння інноваційною діяльністю, так і до впровадження її результатів під час роботи в закладах професійної освіти. Інноваційна діяльність у системі професійної освіти може ефективно реалізуватися через такі форми роботи у закладі вищої освіти:

- організацію постійно діючих наукових семінарів із найактуальніших проблем, над якими працюють педагоги закладів професійної (педагогічної) освіти;

- стажування педагогів у науково-дослідних інститутах і закладах вищої освіти, міжнародне стажування;

- засідання рад факультетів, «круглі столи», дискусії;

- ділові, евристичні ігри з генерування нових педагогічних ідей;

- творчу діяльність педагогів у методичних об'єднаннях;

- участь у науково-практичних конференціях різного рівня

(регіонального, усеукраїнського, міжнародного);

- узагальнення власного науково-педагогічного досвіду і передового педагогічного досвіду своїх колег;

- проходження курсів підвищення кваліфікації;

- самостійна дослідницька, творча робота над темою, проблемою;

- участь у колективній експериментально-дослідницькій роботі в межах спільної проблеми, над якою працюють досвідчені педагоги закладу вищої освіти;

- долучення до міжнародних інноваційних проєктів, грантових розробок.

Так, у Глухівському національному педагогічному університеті ім. О. Довженка діють наукові школи, науково-дослідні лабораторії, навчально-наукові лабораторії та наукові центри, мета функціонування яких спрямована на інноваційну діяльність учасників освітнього процесу. Зокрема на факультеті технологічної і професійної освіти функціонує наукова школа «Розвиток педагогічної майстерності педагога», організатором та керівником якої є доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва В. Ковальчук.

Основні напрями роботи наукової школи спрямовано на реалізацію вимог законів України з інноваційної діяльності, Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року (2019), Стратегії розвитку професійно-технічної освіти на період до 2023 року (2020), Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки (2021), а саме: тенденції розвитку освіти в умовах ринку праці; проблеми підготовки майбутніх фахівців у закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти; удосконалення методики навчання в закладах професійної (професійно- технічної) та вищої освіти; упровадження інноваційних технологій навчання в освітній процес; розвиток педагогічної майстерності педагога тощо [10].

Також під керівництвом науковця В. Ковальчука в Глухівському національному педагогічному університеті ім. О. Довженка функціонує наукова лабораторія «Інноваційні технології навчання», основними цілями та завдання якої є: задоволення потреби особистості в науковому, інтелектуальному, культурному розвитку; розробка та впровадження інноваційних технологій в освітній процес, удосконалення і модернізація освітнього процесу, підвищення якості освіти; вивчення та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі інноваційних освітніх технологій; розробка концепцій (концептуальних моделей) і програм науково-дослідного експерименту й надання практичної допомоги в розробці й проведенні індивідуальних експериментально-дослідницьких робіт, моделювання уроків, навчально-пізнавальних ситуацій тощо; проведення діагностичних досліджень стану інноваційних освітніх процесів і їх впливу на формування особистості студента і викладача; формування і реалізація банків даних та програмно- інформаційних продуктів; підтримка наукових зв'язків із закладами освіти, науковими установами, з проблем впровадження інноваційних освітніх технологій в освітній процес закладів освіти; поширення наукових знань і здійснення культурно-просвітницьких заходів [10].

Другий рік поспіль на базі університету організовується та проводиться Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток педагогічної майстерності майбутнього педагога в умовах освітніх трансформацій», провідною ідеєю якої є формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної освітньої діяльності.

Уважаємо, що показником інноваційної діяльності є застосування інноваційних технологій навчання, які «стимулюють новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі; зорієнтовані на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі на засадах розвитку творчих здібностей, логічного та образного мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми» [11, С. 18].

На думку М. Артюшиної, інноваційними навчальними технологіями «можна вважати ті, що дозволяють комплексно реалізувати стратегію інноваційного навчання, сприяють розвитку інноваційних властивостей суб'єктів навчання» [12, С. 135]. Дослідниця до інноваційних навчальних технологій відносить: технологію проблемного навчання, технологію колективної розумової діяльності, технологію формування критичного мислення, технологію проєктного навчання, технологію інтерактивного навчання, технологію ігрового навчання та інші.

На нашу думку, для реалізації завдань із формування готовності майбутніх педагогів професійного навчання, і зі спеціалізації «Будівництво та зварювання» зокрема, варто спроєктувати педагогічні умови, системними компонентами яких уважаємо: 1) створення інноваційного потенціалу закладу вищої освіти та формування інноваційного освітнього середовища; 2) інтерактивне навчання, під час якого до взаємодії через сучасні комп'ютерні технології, ситуацію невимушеної співпраці задіяні всі учасники освітнього процесу та стейкхолдери; 3) дуальність в організації освітнього процесу - здобуття інноваційних знань, формування інноваційних умінь, навичок, стимулювання до творчого породження інноваційних ідей, використання інноваційних технологій на виробництві, у закладі освіти під керівництвом наставника; 4) спрямованість дисциплін загального та спеціального циклу освітніх програм на формування готовності до впровадження інноваційних технологій у процесі професійної діяльності; 5) формування інноваційної культури майбутнього педагога професійного навчання.

Висновки. Інноваційна діяльність фахівця сучасної професійної освіти є необхідною умовою його професіограми. Для оволодіння основами інноваційної діяльності у процесі здобуття вищої освіти майбутній педагог професійного навчання має усвідомити сутність інноваційної діяльності в цілому, опанувати її характерні особливості, структуру, функції, критерії, сформувати психологічну готовність до постійних інноваційних змін, до роботи в команді ініціаторів. Освітні установи, де здійснюється підготовка майбутніх спеціалістів професійної галузі знань, мають створити відповідне інноваційне освітнє середовище, диджиталізувати його, употужнити досвідченими викладачами, спроможними генерувати інноваційні ідеї, упроваджувати навчання на засадах дуальності, системно організовувати й проводити заходи з інноваційної педагогічної діяльності, формувати інноваційну культуру та корпоративну етику в системі професійної інноваційності.

Отже, інноваційна діяльність стала органічною потребою науково- педагогічних (педагогічних) колективів закладів освіти і водночас характерною ознакою якісних змін у системі професійної освіти.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в дослідженні та розкритті інноваційних підходів у підготовці бакалаврів професійної освіти передових європейських країн.