Краєзнавчі студії як елемент ефективної інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Краєзнавчі студії як елемент ефективної інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір

Ленмара Ісмаілова, викладач кафедри україністики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

У статті розглянуто доцільність використання можливостей краєзнавчих (історико-краєзнавчих) студій для адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір у рамках набуття професійної освіти медичного профілю під час навчання у вищих навчальних закладах України іноземних студентів. Залучення іноземних студентів до національної культури, звичаїв, устоїв, мови через подорожі країною, відвідування музеїв, історичних місць, виставок, читань позитивно впливає на підвищення комунікативної, мовної та мовленнєвої компетентностей іноземних студентів. Відзначено, що ефективність використання можливостей краєзнавчих (історико-краєзнавчих) студій для адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір у рамках набуття професійної освіти медичного профілю носять обопільний характер. Так, з боку викладачів та викладачів-методистів необхідність так побудувати процес, щоб це було цікаво, корисно та результативно. З боку іноземних студентів повинен бути особистий інтерес, зацікавленість та психологічна готовність до сприйняття нового життєвого світу та людського буття.

Акцентовано увагу на тому, що можливості краєзнавчих студій можна використовувати для заохочення відвідування театрів, кінотеатрів, концертів, спортивно-оздоровчих заходів, а також на побутовому рівні, коли іноземний студент увесь час знаходиться у потрібному культурному та мовному середовищі, у який необхідно адаптовуватися. Представлено позитивний вплив на формування достатньо-необхідного рівня комунікативної та мовленнєвої компетентностей у період міжнаціональних, міжрелігійних та міжкультурних комунікацій усіх комунікантів (як з боку нашої країни, так і іноземців), адже на навчання приїздять із багатьох країн, які культурно та ментально кардинально відрізняються від національної культури, звичаїв, традицій (на побутовому та освітньому рівнях).

Зазначено роль залучення краєзнавчих (історико-краєзнавчих) студій в опануванні української мови як іноземної, у підвищенні рівня мовної та мовленнєвої компетентностей студентів-іноземців не тільки у вивченні мови, але й під час засвоєння профільних предметів, необхідних для отримання певної кваліфікації. Наголошено, що формування сучасного навчального та мовного середовища з використанням краєзнавчих студій формує передумови для подальшої інтеграції національних вищих навчальних закладів до глобального світового освітнього простору.

Ключові слова: краєзнавчі (історико-краєзнавчі) студії, мовне та культурне середовища, адаптація та інтеграція в мовне середовище, іноземні студенти, вивчення української мови як іноземної, психологічна готовність та адаптація, мовна та мовленнєва компетентності.

Region studies as an element of effective integration of foreign students into the Ukrainian language space

Lenmara Ismailova, Lecturer at the Department of Ukrainian Studies Bogomolets National Medical University

Key words: local lore (historical and local lore) studies, language and cultural environment, adaptation and integration into the language environment, foreign students, the study of Ukrainian as a foreign language, psychological readiness, and adaptation, language and speech competence.

Сучасні глобалізаційні та інтеграційні процеси все більше поширюють свій вплив на усі сфери суспільного життя, коли новітні технології та техніка кардинальним чином змінили такі важливі фактори традиційного суспільства, як відстань і час. Переміщення людей на значні відстані за короткий проміжок часу, як от: подорожі, робота, навчання, лікування на іншому континенті, із важливої події перетворилися на буденність. Всі ці можливості суттєво впливають на свідомість сучасної людини, її життєвий світ, звичаї, устої, культуру тощо. Відбувається певна уніфікація та стандартизація багатьох процесів для нової комунікації на умовах мультикультуралізму, мультинаціоналізму та мультирелігійності.

Яскравим прикладом такого стану речей є формування глобального освітнього процесу на основі визначених стандартів для навчально-освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців, адже глобальний ринок праці та міжнародні наукові програми та проекти вимагають від студентів - майбутніх фахівців, саме такої професійної підготовки. Це, зокрема, стосується навчання студентів англійською мовою, яка на сьогодні поступово стає мовою міжкультурного та міжнаціонального спілкування на глобальному світовому рівні. Водночас, в усіх країнах відбувається навчання багатьма різними національними мовами, але при цьому навчально-освітній процес базується на глобальних міжнародних вимогах та стандартах під час підготовки майбутніх фахівців-професіоналів такого необхідного рівня, щоб вони могли виходити на глобальний ринок праці. На сьогодні Україна бере активну участь в адаптації національного навчального-освітнього простору до загальносвітових вимог у рамках Болонського процесу (у якому беруть участь понад 48 країн світу).

Виявив, що використанню краєзнавчих (історико-краєзнавчих) студій під час адаптації й інтеграції в україномовний простір для формування високого рівня мовної та мовленнєвої компетентностей іноземних студентів у рамках вивчення української мови як іноземної, приділяється багато уваги з боку сучасних дослідників та викладачів, а саме: І. Алєксєєнко, М. Бабишена, В. Голубко, Е. Забарна, В. Мельник, Р. Мельник, І. Микитин, А. Середяк, А. Чернякова, О. Федорова тощо.

Не зважаючи на досить широкий спектр проведених досліджень відносно використання краєзнавчих студій для більш широкого пізнання іноземцями нашої країни, питання використання можливостей цих студій для інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір, для забезпечення високого рівня мовної та мовленнєвої компетентностей під час вивчення української мови як іноземної є частиною загальної проблеми, котрій присвячена дана стаття. Це зумовлено сталим запитом у іноземних абітурієнтів на отримання вищої освіти у закладах вищої освіти України (ЗВО), що підтверджує достатньо високий професійний рівень національної вищої освіти на міжнародному рівні.

Метою статті є дослідження ролі краєзнавчих (історико-краєзначих) студій в адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір у рамках підвищення рівнів мовної та мовленнєвої компетентностей під час отримання професійних знань, навчаючись у ЗВО.

При цьому виникає актуальне питання щодо швидкої адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір, адже високий рівень побутової мовної та мовленнєвої компетентностей дає змогу прискорювати зростання цих компетентностей на професійному рівні. Досить ефективним механізмом підвищення рівня адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір можуть виступати краєзнавчі (історико-краєзнавчі) студії, які разом із регіональними студіями можуть водночас із культурним, підняти рівень «лінгвістичних особливостей буденної мови», зважаючи на багатогранність історичного розвитку окремих регіонів.

Адже, як зазначає І. Алєксєєнко, «використання краєзнавчого матеріалу відповідає принципам культурологічного підходу в навчанні іноземних мов», що дає змогу «встановлювати і застосовувати різні мовленнєві та міжпредметні зв'язки, використовуючи свої знання і досвід» та «переходити від простого засвоєння навчального матеріалу, пропонованого або рекомендованого ... до активного набуття знань, самостійного визначення своїх комунікативних потреб і цілеспрямованого пошуку необхідного краєзнавчого матеріалу». Все це, передбачає «самостійну роботу з довідковою літературою, архівним матеріалом, відвідування музеїв, історичних місць, виставок народної творчості, зустрічі та бесіди з цікавими людьми, обмін інформацією тощо», - і таким чином «відбувається творче переосмислення отриманої краєзнавчої інформації» (Алєксєєнко, 2014, с.13).

А дослідниця І. Волобуєва, розглядаючи «особливості навчання іноземних студентів на підготовчих факультетах», відзначає, що «вивчення української мови, як іноземної, передбачає не тільки засвоєння лінгвістичних знань, умінь та навичок, але й формування комунікативної діяльності іноземних студентів», через «можливість поглиблювати розвиток своїх інтелектуальних можливостей у взаємозв'язку з рідною та іноземною мовами, оволодівати міжкультурною інформацією про історичні, географічні та соціальні поняття і явища країни, де проходить їх навчання» в рамках методу активної поза аудиторної роботи, коли «екскурсії містом, по музеях. знайомство з театрами ... виконують не тільки ознайомчий характер, а й навчальний та допомагають іноземним громадянам ознайомитися з культурою, особливостями життя народу України» (Волобуєва, 2014, с.5-6). Отже, можна говорити про необхідність залучення краєзнавчих студій для прискорення адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір під час навчання у ЗВО.

Що стосується краєзнавчих студій, то їх формування відбувається на засадах історико-культурного та мовного середовища окремих територій (регіонів). В. Голубко та А. Середяк, розглядаючи «методичні засади підготовки історика - краєзнавця: досвід, перспективи», зазначають, що в рамках історико-краєзнавчих студій та\або краєзнавчих студій вивчається широкий спектр напрямів дослідження краю, серед яких, на наш погляд, цікавими для інтеграції студентів- іноземців в україномовний простір можуть бути такі: «повна сучасна назва населеного пункту» та «варіанти назви та особливості вимови впродовж його існування»; «перша історична згадка про село, місто (дата і джерела), обставини заснування, формування визначальних рис»; «топоніми та мікротопоніми, їх походження та зміни під впливом суспільно-політичних умов»; «культурне життя населеного пункту в історичній ретроспективі (музичне, театральне, літературне, мистецьке, спортивно-оздоровче)», а також «читальні (клуби), музеї, кінотеатри, бібліотеки, архіви» та «навчальні заклади, наукові, культурно-освітні установи, основні напрями та показники їх роботи»; «співіснування різних культур: взаємозбагачення, конфлікти»; «повсякденне життя мешканців населеного пункту»; «визначні місця, історичні пам'ятки, пам'ятники, меморіальні дошки»; «культові споруди», які виступають «архітектурною окрасою населеного пункту, осередком духовного, політичного, освітнього життя його мешканців» (Голубко, 2017).

При цьому необхідно враховувати те, що Україна має давню історію регіонів, а тому такі регіональні краєзнавчі студії мають особливу цінність для можливостей, через адаптацію та інтеграцію в україномовний простір іноземців, включати наші регіони в глобальний культурний, науковий, навчальний, мовний простір. Так, Е. Забарна, розглядаючи «специфіку дефініції «регіональні студії» та її прикладне використання», акцентує увагу на тому, що «регіональні студії - це термін, якій відповідає дослідженню та моніторингу процесів, що відбуваються в регіоні: історико-культурних, культурно-етичних, соціально-економічних, політичних, економіко-географічних, еколого-природничих та ін.» (Забарна, 2017), адже в сучасних умовах глобалізації та децентралізації регіон є «безпосереднім учасником транскордонного співробітництва, виступає реальним представником продуктивних сил та є віддзеркаленням специфіки розвитку економіки певної території», а тому такі студії під час навчальних комунікацій створюють умови для більш швидкої інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір. Як наголошують В. Голубко та А. Середяк, «перспективним і поки що недостатньо розробленим напрямом історії повсякденності є вивчення лінгвістичних особливостей буденної мови, як невід'ємного носія і виразника культури людини», а тому «комплексний підхід істориків та філологів у дослідженнях краю дозволив би показати спільні та відмінні риси спілкування та співіснування людей у різних регіонах, населених пунктах, родинах» (Голубко, 2017).

Адже, як зазначають О. Федорова та І. Микитин «...занурення в українське мовно-культурне середовище як одна з умов формування та розвитку слухової рецепції іноземців», коли «ефективним методом формування слухової рецепції виступає занурення в українське мовно-культурне середовище . та активну різноджерельну аудитивну діяльність» (Федорова, 2019, с.111), а це можна досягти, серед іншого, у краєзнавчих (історико-краєзнавчих) студіях. І. Алєксєєнко на прикладі залучення краєзнавчих студій до вивчення англійської мови наголошує на тому, що «інтеграція краєзнавства у процес навчання англійської мови може здійснюватися за двома напрямами: 1) включення краєзнавчої інформації в програму вивчення англійської мови (тобто тематичний спосіб засвоєння краєзнавчої інформації); 2) творче переосмислення отриманої краєзнавчої інформації, вміння конкретизувати, аналізувати та синтезувати історичні та сучасні тенденції розвитку рідного краю та країни» (Алєксєєнко, 2014, с. 13).

Указані дефініції можна застосовувати також і під час вивчення української мови як іноземної, оскільки краєзнавчі студії досить гармонійно та ефективно допомагають в адаптації та інтеграції в мовний простір, а це водночас сприяє підвищенню рівню мовної та мовленнєвої компетентностей під час набуття професійної компетентності студентів-іноземців під час навчання у ЗВО. Краєзнавчі студії також сприяють міжнаціональним комунікаціям на міжособистісному культурному рівню комунікантів різних культур, національностей, релігій та мов, що особливо важливо під час навчання на мультикультурному, мультирелігійному та мультинаціональному рівнях, які є на сьогодні у ЗВО, що інтегруються у глобальний міжнародний навчально-освітній простір.

Як відзначає А. Чернякова, «в контексті етнокраєзнавчих студій, крім заняття-екскурсії, етнографічний та краєзнавчий матеріал можна презентувати, застосовуючи інші інноваційні технології проведення занять, як-от: заняття-конференція, заняття-квест, заняття-гра, заняття-тренінг, краєзнавче караоке, краєзнавча імпреза, історико-краєзнавчий пазл тощо» (Чернякова, 2019, с. 120) в умовах, коли «сучасна методика навчання української мови як іноземної зорієнтована на залучення етнокраєзнавчого матеріалу до змісту навчально-методичної літератури з метою формування кроскультурної компетентності студентів» (Чернякова, 2019, с. 120). Відбувається розширення форм і методів застосування нових сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів викладання.

Підсумовуючи дослідження ролі краєзнавчих студій як елементу ефективної інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір, можна відзначити, що вони є ефективним інструментом для сприяння зростання комунікативного та культурного рівнів комунікантів під час вивчення української мови як іноземної, що наразі є особливо важливим. В рамках краєзнавчих студій можна створити відповідне середовище з високим рівнем психологічної готовності іноземних студентів навчатися в країні, а саме: подорожі країною, відвідання історичних місць, музеїв та меморіальних комплексів. Також можна планувати в рамках краєзнавчих студій відвідання виставок, театрів. Концертів, а також проводи у вузі поетичних вечорів, читань та спортивних заходів, де іноземні студенти беручи участь будуть швидше адаптовуватися та інтегровуватися у національний освітній простір для кращого засвоювання освітніх програм, де мовою навчання є українська (іноземна для іноземних студентів). Так, використання краєзнавчих (історико-краєзнавчих) студій позитивним чином сприяє прискоренню адаптації та інтеграції студентів-іноземців в україномовний простір у рамках набуття професійної освіти медичного профілю під час навчання у закладах вищої освіти України.

1. Алєксєєнко І.В. Реалізація краєзнавчого компоненту змісту навчання іноземної мови у старшій школі (на матеріалі елективного курсу з англійської мови). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сєр. «Педагогіка, соціальна робота». 2014. Вип. 32, С. 12-14.

2. Волобуєва І.В. Особливості навчання іноземних студентів на підготовчих факультетах. Педагогіка та психологія. 2014. Вип. 45. С. 3-13..

3. Голубко В., Середяк А. Методичні засади підготовки історика-краєзнавця: досвід, перспективи. Дрогобицький краєзнавчий збірник. Спеціальний випуск ІІІ. Дрогобич, 2017. С. 9-20.

4. Забарна Е. Специфіка дефініції «регіональні студії» та її прикладне використання.

5. Мельник В., Мельник Р Специфіка викладання курсу «країнознавство» для іноземних студентів у вищих навчальних закладах. Українська мова як іноземна у фокусі інновацій: від досвіду до впровадження: зб. матеріалів циклу Міжнародних науково-практичних семінарів. Львів, 2019. С. 88-90.

6. Федорова О., Микитин І. Занурення в українське мовно-культурне середовище як одна з умов формування та розвитку слухової рецепції іноземців. Українська мова як іноземна у фокусі інновацій: від досвіду до впровадження: зб. матеріалів циклу Міжнародних науково-практичних семінарів. Львів, 2019. С. 111-114.

7. Чернякова А. Етнокраєзнавчі студії як інструмент формування кроскультурної компетентності іноземних студентів у процесі мовної підготовки. Українська мова як іноземна у фокусі інновацій: від досвіду до впровадження: зб. матеріалів циклу Міжнародних науково-практичних семінарів. Львів, 2019. С. 116-124.

1. Alieksieienko I.V. Realizatsiia kraieznavchoho komponentu zmistu navchannia inozemnoi movy u starshii shkoli (na materiali elektyvnoho kursu z anhliiskoi movy). [Implementation of the local history component of the content of foreign language teaching in high school (on the material of an elective course in English).]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Sir. «Pedagogy, social work». 2014. Is. 32, pp. 12-14. [Ukrainian].

2. Volobuieva I.V. Osoblyvosti navchannia inozemnykh studentiv na pidhotovchykh fakultetakh. [Features of teaching foreign students at preparatory faculties]. Pedagogy and psychology. 2014. Is. 45. pp. 3-13. [Ukrainian].

3. Holubko V., Serediak A. Metodychni zasady pidhotovky istoryka-kraieznavtsia: dosvid, perspektyvy. [Methodical bases of preparation of the historian-local lore expert: experience, prospects]. Drohobych local lore collection. Special issue III. Drogobich, 2017. pp. 9-20. [Ukrainian].

4. Zabarna E. Spetsyfika definitsii «rehionalni studii» ta yii prykladne vykorystannia. [The specifics of the definition of «regional studies» and its application]. [Ukrainian].

5. Melnyk V., Melnyk R. Spetsyfika vykladannia kursu «krainoznavstvo» dlia inozemnykh studentiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh. [The specifics of teaching the course «Country Studies» for foreign students in higher education]. Ukrainian as a foreign language in the focus of innovation: from experience to implementation: a collection of materials of the series of International scientific and practical seminars. Lviv, 2019. pp. 88-90. [Ukrainian].

6. Fedorova O., Mykytyn I. Zanurennia v ukrainske movno-kulturne seredovyshche yak odna z umov formuvannia ta rozvytku slukhovoi retseptsii inozemtsiv. [Immersion in the Ukrainian linguistic and cultural environment as one of the conditions for the formation and development of auditory reception of foreigners]. Ukrainian as a foreign language in the focus of innovation: from experience to implementation: a collection of materials of the series of International scientific and practical seminars. Lviv, 2019. pp. 111-114. [Ukrainian].

7. Cherniakova A. Etnokraieznavchi studii yak instrument formuvannia kroskulturnoi kompetentnosti inozemnykh stu- dentiv u protsesi movnoi pidhotovky. [Ethnographic studies as a tool for the formation of cross-cultural competence of foreign students in the process of language training]. Ukrainian as a foreign language in the focus of innovation: from experience to implementation: a collection of materials of the series of International scientific and practical seminars. Lviv, 2019. pp. 116-124. [Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru