Проблеми та перспективи неперервної туристичної освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Проблеми та перспективи неперервної туристичної освіти в Україні

Кобржицький Всеволод В'ячеславович

доктор філософії в галузі економіки, професор МКА

професор кафедри менеджменту ННІУЕБ

Анотація

неперервний туристичний освіта фахівець

Досліджуються особливості застосування засад концепції неперервної туристичної освіти у процесі підготовки кваліфікованих фахівців для вітчизняної туристичної галузі.

Розкривається вплив неперервної освіти на зростання рівня компетентності та підвищення кваліфікації туристичних менеджерів та інших працівників сучасного туристичного бізнесу.

Доводиться доцільність всебічної активізації когнітивних здібностей студентів і випускників вищих навчальних закладів туристичного профілю з метою здобування та подальшого використання як вузькопрофільних, так і знань, умінь і навичок універсального характеру.

Встановлюються перешкоди, котрі стримують зусилля фахівців щодо наукового обґрунтування та належного методичного забезпечення підготовки широкого кола фахівців для вітчизняної туристичної галузі.

Показується значення тісної взаємодії вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації, що готують фахівців для туристичної та суміжних галузей вітчизняної економіки, із загальноосвітніми школами, котрі є для ВНЗ головними постачальниками контингенту майбутніх студентів туристичних спеціальностей з метою попередньої профорієнтаційної роботи і пошуку молоді, яка зможе й захоче працювати у сфері послуг.

Виявляється зв'язок і залежність кваліфікації працівників сучасного туристичного бізнесу та рівня їх професійної компетентності. На конкретних прикладах демонструється безперечна корисність ряду знань та умінь, що на перший погляд виглядають цілком сторонніми й не мають відношення до реальної роботи фахівців туристичної галузі.

Підкреслюється актуальність та економічна доцільність цілеспрямованого професійного навчання задля використання сучасних глобальних дистриб'юторських комп'ютерні систем, котрі забезпечують доступ до бронювання авіаквитків, готелів, круїзних турів, прокату автомобілів, мистецьких і спортивних подій для сотень тисяч туристичних агенцій по всій планеті.

Визначаються реальні глобальні проблеми, що перешкоджають сталому розвитку міжнародного та українського туризму, як-от пандемія коронавірусного захворювання COVID-19 та розв'язана РФ загарбницька війна проти України.

Ключові слона: підготовка кваліфікованих кадрів, компетентність і кваліфікація туристичного менеджера, неперервна туристична освіта, ринок праці, туристичний бізнес.

Kobrzhytskyi Vsevolod Vyacheslavovych Doctor of Philosophy in Economics, Professor of International Personnel Academy, Professor of the Department of Management, ESIMEb. Interregional Academy of Personnel Management

Problems and possibilities of continuous tourist education in Ukraine

Abstract

The features of the application of the principles of the concept of continuous tourist education in the process of training qualified specialists for the domestic tourism industry are studied.

The influence of continuous education on the growth of the level of competence and improvement of the qualifications of tourism managers and other employees of the modern tourism business is revealed.

The expediency of the comprehensive activation of the cognitive abilities of students and graduates of higher education institutions of the tourism profile in order to acquire and further use both narrow-profile and universal knowledge, abilities and skills is proven.

Obstacles are being established that hold back the efforts of specialists regarding scientific substantiation and proper methodical provision of training of a wide range of specialists for the domestic tourism industry

The importance of close interaction between higher educational institutions of the I-IV levels of accreditation which prepare specialists for tourism and related industries of the domestic economy with secondary schools (which are the main suppliers of the contingent of future students of tourism specialties for higher education institutions) is shown. The purpose is a preliminary career guidance work and the search for young people who can and want to work in the service sector.

The connection and dependence of the qualifications of the employees of the modern tourism business and the level of their professional competence is revealed. Specific examples demonstrate the indisputable usefulness of a number of knowledge and skills that at first glance look completely extraneous and unrelated to the real work of specialists in the tourism industry.

Emphasis is placed on the relevance and cost-effectiveness of targeted professional training for the use of modern global distribution computer systems that provide access to the booking of airline tickets, hotels, cruises, car rentals, art and sports events for hundreds of thousands of travel agencies around the world.

Real global problems that hinder the sustainable development of international and Ukrainian tourism are identified, such as the pandemic of the coronavirus disease COVID-19 and the war of aggression launched by the RF against Ukraine.

Keywords: training of qualified personnel, competence and qualification of tourism manager, labor market, continuous tourism education.

Постановка проблеми

Сучасна українська туристична галузь поступово влилася до світової туристичної спільноти. При цьому вона вигідно вирізняється непересічними історичними, культурними, етнографічними, сакральними цінностями. Україна також багата на значну кількість туристично-рекреаційних ресурсів. Розумне використання цих природних і рукотворних об'єктів вимагає від вітчизняної освіти належної відповіді. Вона має полягати у науковому обґрунтуванні та належному методичному забезпеченні підготовки широкого кола фахівців для туристичної галузі. Йдеться і про молодших фахівців, і про бакалаврів з туризму, і, звичайно, про магістрів - майбутніх менеджерів української туристичної галузі.

Успішному виконанню такого завдання заважають наявні перешкоди й суперечності. До найвиразніших із них слід віднести:

високі вимоги сучасного ринку праці щодо кваліфікації фахівців, які мають адаптуватись до постійно зростаючого рівня автоматизації та програмного забезпечення роботи в туризмі;

процеси гуманізації суспільного життя та їх цілком формальне впровадженням у вітчизняну практику професійної підготовки фахівців туризму;

розбіжності між зрослими потребами культурологічної та лінгвістичної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі та їх реалізацією у вітчизняних закладах туристичної освіти;

повільне впровадження кращих зарубіжних ідей і методик професійної підготовки майбутніх фахівців туризму і готельного господарства.

Розв'язання цих суперечностей можливе тільки після розробки та обґрунтування засад підготовки туристичних фахівців згідно з міжнародними стандартами, формулювання завдань щодо забезпечення реальної конкурентоздатності вітчизняних фахівців на світовому ринку туристичних послуг. Слід також визначити зміст, форми та методи їх якісної підготовки.

Оскільки навчання й виховання висококласних фахівців відбувається протягом тривалого часу, включаючи вищу школу ІІІ та IV рівнів, а також наступні студії туристичних менеджерів щодо теорії та практики сучасного туризму, доцільно розглянути неперервність такої освіти, яка має відбуватись упродовж усієї практичної діяльності фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сама по собі ідея неперервної освіти не є винаходом ХХІ сторіччя. Тому, обговорюючи сучасну неперервну освіту, безперечно з повагою слід згадати авторів, у чиєму науковому доробку є праці, присвячені цій проблемі.

Різнопланові аспекти філософії неперервної освіти піднімали у своїх роботах В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай, В.С Пазенок. Концептуальні основи професійної підготовки майбутніх фахівців ретельно досліджували С.Я. Батишев, Р.С. Гуревич, О.А. Дубасенюк, А.О. Кирсанов, А.О. Лігоцький, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, І.П. Смирнов, В.К. Федорченко. Проблемам дидактики професійної освіти присвячені роботи А.М. Алексюка, Ю.К. Бабанського, В.І. Бондаря, С.У. Гончаренка, В.А. Козакова, П.І. Підкасистого, Д.Г. Юника. Особливості порівняльної професійної педагогіки досліджували О.М. Ельбрехт, В.О. Кудін, М.П. Лещенко, Л.П. Пуховська, О.В. Сухомлинська,.

Ряд особливостей підготовки майбутніх професіоналів для туристичної галузі висвітлено у численних роботах І.В. Зоріна та В.О. Квартальнова, який успішно досліджував різноманітні аспекти феномену сучасного туризму протягом багатьох років.

У той же час, фундаментальні теоретичні та методологічні дослідження щодо туристичної освіти в Україні проводилися мало. Тут можна виокремити роботи В.К. Федорченка та В.С. Пазенка.

Мета статті - дослідження особливостей впровадження концепції неперервної туристичної освіти та її вплив на зростання рівня компетентності та підвищення кваліфікації туристичного менеджера до подальшого використання цих знань, умінь і навичок у практичній діяльності на сучасному туристичному підприємстві.

Виклад основного матеріалу

На думку Генерального секретаря ООН А. Гуттереша, «Туризм є однією з найважливіших галузей економіки світу. У ньому працює кожна десята людина на Землі та дає засоби до існування ще сотням мільйонів» [1]. Безперечно, ці працівники повинні бути компетентними і кваліфікованими, для чого мають отримати належну освітньо-кваліфікаційну підготовку. Із великою швидкість з'являється чимало нової корисної інформації, яку професіонали мають знати й використовувати. Роботі з новими технічними засобами також треба навчатись, інтелектуальний рівень слід підвищувати..

Створення в Україні дієвої системи неперервної туристичної освіти можна вважати необхідністю для подальшого розвитку самого туризму, підвищення його ролі у подальшій модернізації національної економіки. Але при цьому виникли проблеми, для вирішення яких потрібне науково-теоретичне обґрунтування самого змісту туристичної освіти та встановлення її структури, навчальних планів і програм підготовки майбутніх високоякісних фахівців.

Реформа існуючої системи туристичної освіти в нашій державі потребує не тільки наукового обґрунтування засад підготовки майбутніх фахівців з туризму згідно з національними інтересами та сучасними тенденціями світової освіти. Необхідним є також швидке її впровадження з урахуванням реальних можливостей усіх тих навчальних закладів, котрі готують фахівців для туристичної галузі України. У цьому випадку можна очікувати на реальний прорив у підвищенні якості підготовки таких фахівців.

Виходячи з того, що професійна туристична освіта є частиною єдиної системи української освіти, то для успішної реалізації поставлених перед нею завдань, потрібно максимально використати всі наявній вітчизняні та світові науково-теоретичні розробки й досвід їх впровадження у повсякденну освітянську практику.

Провідні вітчизняні науковці та керівники галузі працювали над створенням концепції неперервної туристичної освіти України. Її наскрізною ідеєю є постійне втілення теоретичних і методологічних розробок у практику освіти і практику туризму, перевірка та коригування освітньої діяльності практикою [2, С. 152].

Можна стверджувати, що сама концепція ставить завдання наукового осмислення і подальшого втілення моделі створення ефективної системи якісного кадрового забезпечення вітчизняного туризму. Звичайно, відштовхуватись слід від потреб ринку праці у певних фахівцях для галузі, а також їх компетентності та адаптивності до швидкозмінних умов і обставин роботи на туристичному ринку.

Різнорівневі потреби щодо підготовки фахівців різних рівнів задовольняються на основі виконання державного замовлення загальноосвітніми навчальними закладами, котрі є основними постачальниками майбутніх студентів для ВНЗ І-TV рівнів акредитації. Стосовно їх плідної взаємодії можна зауважити, що велике значення має не лише профорієнтаційна робота з пошуку молоді, яка зможе й захоче працювати у сфері послуг. Вкрай важливою є і попередня підготовка майбутнього студента туристичного ВНЗ не лише в суто освітньому плані, але й рівні його загальної ерудиції та моральній готовності до майбутньої роботи у сфері послуг, тобто постійної взаємодії з людьми (колегами, партнерами, клієнтами) [3, С. 43].

Сама назва концепції неперервної туристичної освіти говорить про її тривалість. Вважається, що фахівець має навчатись усе життя. У цьому твердженні немає жодного парадоксу. Когнітивні здібності слід не лише використовувати, але й розвивати, примножувати, чому неперервна освіта лише сприяє.

Втілення в життя такої концепції спирається на чотири зрозумілі принципи:

неперервність і рівневість, згідно з яким навчання поділяється на багатоступеневу підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації. До системи такої освіти входять як професійно-технічні навчальні заклади, так і ВНЗ різних рівнів акредитації, котрі проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників для сучасного туристичного бізнесу;

формування загальнолюдських цінностей, які прищеплюються майбутнім працівникам галузі у самому навчально-виховному процесі;

випереджувальний характер туристичного навчання, що досягається шляхом оновлення змісту освіти згідно з досягненнями української та світової науки і практики організації туристичної діяльності;

поєднання теорії і практики, яке є особливо важливим для всіх рівнів підготовки фахівців з туризму.

Реалізація цих принципів можлива тоді, коли методологічні та дидактичні основи неперервної туристичної освіти є фундаментом їх науково-методичного й інформаційного забезпечення. Воно є багатоплановим і включає інформаційну, нормативно-правову, дидактичну та програмну частини, котрі не повторюючись, становлять цілісну систему сучасної неперервної туристичної освіти.

Людина, яка має належний рівень знань і практичних навичок, для підтримання свого «якісного фахового рівня» повинна постійно вдосконалюватись шляхом здобуття нових знань і умінь. На перший погляд - це цілком очевидно. Більша кількість знань, умінь і практичних навичок робить людину більш універсальною та водночас більш спеціалізованою. Таким чином зростає професійна компетентність працівника, що складає основу його ринкової вартості.

Відомо, що саме поняття компетентність означає не тільки наявність достатніх знань і вмінь у певній галузі, а й вміння ефективно застосовувати їх в обсязі своїх повноважень, ставлення майбутнього фахівця до виконання функціональних обов'язків. Компетентність -- де реальна здатність до досягнення глобальної мети чи окремого результату, тоді як кваліфікація -- ступінь придатності, підготовленості до виконання певного виду праці [2,С. 154-155].

Кваліфікація працівника спирається на його компетентність, а зростання її рівня є запорукою підвищення кваліфікації за умови активного використання людиною своїх когнітивних здібностей. Розширення професійного світогляду є так само корисним, як і поглиблення професійних знань, умінь, навичок. Знання із суміжних та супутніх галузей можуть бути особливо корисними за певних умов чи в конкретних виробничих ситуаціях.

В якості прикладу можна навести таке: майбутньому туристичному менеджеру слід мати базові знання бухгалтерської справи. Він не повинен бути професіоналом-бухгалтером, але повинен добре розуміти ідеї, сутність і технологію бухгалтерського обліку на підприємстві. Багато хто вважає це зайвим. Але знання засад бухобліку (а не віртуозне володіння всіма інструментами цієї професії) майбутньому менеджеру потрібне. І не лише через те, що колись рядовий менеджер по туризму може стати керівником туристичного підприємства, який має розуміти що роблять його підлеглі (сучасні турфірми переважно є малими підприємствами із штатом до 10-20 осіб).

Директор краще розуміє управління вхідними й вихідними фінансовими потоками та їх розпис у часі. Для кожного суб'єкта господарювання важливо безпомилково планувати та вчасно виконувати обсяги й терміни надходження матеріальних об'єктів, грошових коштів, об'єктів інтелектуальної власності. А ще правильно та вчасно оформлювати відповідні операції. Звичайно, керівник безпосередньо цим не займається і знання усіх тонкощів йому не потрібні. Але він відповідає за правильне та вчасне виконання цих операцій, включаючи взаємодію з фіскальними органами щодо сплати податків і зборів, подання усіх видів звітності.

Покладатись на бухгалтера можна, але не слід забувати про «людський чинник», який часом може підвести. Через це розуміння засад бухгалтерського обліку дозволяє директору тримати в полі своєї уваги цю важливу дільницю роботи підприємства і контролювати виконавців щодо виконання ними посадових обов'язків і підвищення рівня економічної безпеки свого підприємства.

Такі знання допомагають не лише при виконанні договірних зобов'язань перед партнерами але й при проведенні ділових перемовин і укладанні контрактів щодо обслуговування вітчизняних і зарубіжних туристів.

Цей приклад показує виняткову цінність знань із професії, суміжної до туристичного менеджера. Але сучасний світ туризму не лише яскравий і різноманітний, він мінливий. І не тільки щодо нових курортів і визначних місць, але й матеріального забезпечення в найширшому сенсі цього поняття, появі та швидкого впровадження нових технологій обслуговування клієнтів. Попри помітне відставання вітчизняної туристичної галузі від провідних світових туристичних індустрій, низка вітчизняних туроператорів працює з таким же матеріальним і програмним забезпеченням, як і їх зарубіжні колеги. Таким чином, відставання галузі поступово скорочується.

Сучасне програмне забезпечення вимагає додаткової уваги, бо воно нерідко кардинально міняє способи та методи роботи туристичної фірми як із партнерами, так і з клієнтами. Поява наприкінці ХХ ст. таких відомих сьогодні на увесь світ комп'ютерних систем як «Амадеус», «Галілео», «Вордспан», «Сейбр» і деяких інших здійснило справжню революцію в готельному й туристичному бізнесі. Глобальні дистриб'юторські комп'ютерні системи забезпечують доступ до бронювання авіаквитків, готелів, круїзних турів, прокату автомобілів для сотень тисяч туристичних агенцій. Системами також користуються десятки тисяч представництв різних авіакомпаній для бронювання та продажу квитків, а провідні авіакомпанії - для зберігання та управління ресурсами (розкладом, рейсами, тарифами). Тут міститься інформація про 99% місць на регулярних рейсах авіакомпаній усього світу.

Зрозуміло, що використання ресурсів будь-якої з глобальних систем надає переваги туристичному підприємству. Але для їх одержання треба не лише отримати доступ, але спочатку слід пройти курс навчання, скласти відповідний екзамен, і лише тоді працівник турфірми допускається до роботи в системі після відповідного під'єднання його офісного комп'ютера. І тут знову навчання, і не фахівця початківця, а вже досвідченого туристичного менеджера. Подібних прикладів можна навести більше, але це не є метою даної публікації.

До постійного оновлення знань слід віднести і вивчення нових туристичних дестинацій, регіонів, країн. Це те, з чим постійно стикається менеджер туристичної фірми незалежно від її статусу (туроператора чи турагента). Розширення географії подорожей вимагає від працівника турфірми нових знань з географії, історії, етнографії, економіки, політики, культури націй і народностей чи етнічних груп, з представниками яких доведеться зустрічатись і спілкуватись в майбутньому [4]. В такій ситуації додаткову користь принесуть поглиблені лінгвістичні знання та навички. Володіння іноземними мовами сприяє активному інформаційному обміну з представниками інших народів і культур, допомагає краще зрозуміти одне одного, укріплює ділові та гуманітарні зв'язки. Відомо, що ґрунтовні знання певної іноземної мови туристичними менеджерами можуть стати для вітчизняних фірм-туроператорів вирішальним чинником для вибору нових туристичних напрямків або дестинацій через апріорі полегшене спілкування з новими колегами іноземцями. [5, С. 110].

Знання свого туристичного продукту забезпечує можливість правильного його позиціонування та ефективний продаж. Ці знання із сфери сучасного маркетингу також корисні й потрібні. Можна іще згадати необхідність пристосування до маркетингового середовища (зміни та зміщення акцентів у рекламі, методах продажів), що також вимагає постійного вдосконалення фахівців туристичної галузі.

Ідея неперервності туристичної освіти є однією із найважливіших серед тих ґрунтовних рекомендацій щодо розвитку освіти, котрі були прийняті ІІ Міжнародним конгресом з технічної і професійної освіти «Освіта і підготовка протягом усього життя: міст у майбутнє» (Сеул, 1999р.). «Освіта упродовж усього життя» і «навчання упродовж усього життя» у різний спосіб втілюють надії, які суспільство покладає на освіту, а також можливості, які належить надавати кожній окремій людині для розвитку її здібностей [2, С.160].

Враховуючи те, що туризм я глибоко суспільним явищем, не можна оминути проблем, що активно впливають на його розвиток, а відтак і на процес підготовки високоякісних кадрів. Перш за все, від пізньої осені 2019 року почалась пандемія коронавірусного захворювання COVID-19, яка й досі не подолана до кінця, хоча в більшості країн світу її змогли взяти під певний контроль. Протягом 2020-2021 рр. світовий туризм зазнав колосальних збитків, спричинених цим захворюванням і вимушеною ізоляцією окремих країн та цілих світових регіонів. Як висловився Генеральний секретар ЮНВТО Зураб Пололікашвілі, ця криза є можливістю переосмислити туристичний сектор та його внесок у життя людей і планети; можливість для кращого розвитку до більш стійкого, інклюзивного та стійкого сектору туризму, який забезпечує широке та справедливе використання переваг туризму [1].

Перед вітчизняною туристичною галуззю постала проблема різкого зниження виїзного туристичного потоку, який до цього був провідним в українському туризмі. Через падіння курсу гривні, закриті кордони, небезпеку інфікування, необхідність отримати необхідні щеплення, значна частина наших співгромадян не поїхала за кордон на відпочинок, з пізнавальною чи іншою туристичною метою. Вітчизняний туристичний і готельний бізнес отримав виклик, із яким досить успішно справився, збільшивши пропозицію внутрішнього туристичного продукту. Зміна вектору турпотоку вимагала ряду змін в роботі підприємств туристичного, готельного секторів, громадського харчування, транспорту. Для просування та продажу турпродуктів фахівцями були використані нові методи й засоби, які вони опанували в процесі саморозвитку.

Але пандемія примусила Уряд запроваджувати карантинні обмеження, що негативно відбилось на навчально-виховному процесі підготовки фахівців. Навчання «он-лайн» використовується для тих людей, які не мають змоги отримувати знання в режимі стаціонарного або ж навіть заочного навчання. У цьому випадку ще більше, ніж при навчанні за заочною формою, зменшується роль викладача, але зростає значення та відповідальність самого студента. Відсутність постійного контакту з наставниками особливо помітно щодо студентів денної форми навчання, результати семестрового контролю яких погіршились у порівнянні із часом звичайного аудиторного навчання.

Ще більшою небезпекою стала військова агресія Росії, яка призвела до загибелі тисяч наших співвітчизників, появи біженців за кордони чи в межах України, руйнування житла та господарських об'єктів, інфраструктури. Відновлення навчально-виховного процесу в наших закладах освіти є дуже складним, і значна частина школярів і студентів знову змушені будуть навчатись дистанційно. Зрозуміло, що наші педагоги докладуть всіх зусиль для навчання учнівської та студентської молоді, але частину необхідної інформації та практичних навичок їм доведеться здобувати пізніше у процесі реалізації неперервної освіти.

Висновки

По всьому світу, у країнах з різним рівнем розвитку, багато мільйонів робочих місць і підприємств залежать від процвітаючої туристичної галузі. Туризм також є важливим чинником захисту довкілля та культурної спадщини, зберігаючи їх для майбутніх поколінь. Фахівці туризму повинні відповідати високим вимогам, які до них висуває сучасне суспільство.

Практичне втілення ідей неперервної туристичної освіти неодмінно має призвести до зростання фахової компетентності працівників галузі.

Освіта, розрахована на різні рівні компетентності та кваліфікації, має супроводжувати фахівця впродовж усього його активного життя. Здобування нових знань, оволодіння новими корисними навичками має бути неодмінною ознакою сучасного працівника української туристичної галузі. Це сприятиме не лише індивідуальному фаховому зростанню працівників, але й активному розвитку всього українського туризму в повоєнний час.

Література

1. https://www.unwto.org/standards.

2. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму. Монографія. За ред. Н.Г. Ничкало - К.: Вид. дім «Слово», 2004. - 472 с.

3. Кобржицький В. Комунікаційний менеджмент у підготовці фахівців міжнародного туризму та інших галузей сфери послуг // Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка»). - 2021. - № 1 (1). - С. 39-48.

4. Кобржицький В. (2021). Формування професійної комунікаційної культури майбутніх менеджерів міжнародного туризму. Збірник наукових праць SCIENTIA. вилучено із https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/article/view/9024.

5. Кобржицький В.В. Проблеми комунікативного виховання майбутніх менеджерів міжнародного туризму // Сучасні аспекти модернізації науки в Україні: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ; Великобританія 07 листопада 2020 р. / за ред. Є.О. Романенка, І.В. Жукової. Київ; Великобританія: ФОП КАНДИБА Т.П., 2020. 143 с. - С. 108-112.

References

1. Site UNWTO. unwto.org. Retrieved from https://www.unwto.org/standards.

2. Fedorchenko V.K. (2004). Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky fahivtsiv dlya sfery turyzmu. Monographia. Za red. N.H. Nychkalo. Kyiv Vyd. Dim “Slovo” [in Ukrainian].

3. Kobrzhytskyi V.V. (2021) Komunikatsiynyi menedzhment u pidhotovtsi fakhivtsiv mizhnarodnoho turyzmu ta inshych haluzei sfery posluh [Communication management in the training of specialists in international tourism and other branches of the service sector] - Perspectyvy ta innovatsii nauky (ser. Pedagogika) - Prospects and innovations of science (Series "Pedagogy") P.39-48 [in Ukrainian].

4. Kobrzhytskyi V.V. (2021) Formuvannia profesiynoi komunikatsiynoi kultury maybutnikh menedzheriv mizhnarodnoho turyzmu [Formation of professional communication culture of future managers of international tourism] Zbirnyk naukovykh prats SCENTIA - Collection of scientific paper SCENTIA. Retrieved from https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/ scientia/article/view/9024 [in Ukrainian].

5. Kobrzhytskyi V.V. (2020) Problemy komunikatyvnoho vykhovannia maibutnikh menedzheriv mizhnarodnoho turyzmu [Problems of communicative education of future managers of international tourism]. Y.O.Romanenko, I.V.Zhukova (Eds). (Suchasni aspekty modernizatsii nauky v Ukraini: etapy, problem, tendentsii rozvytku - Modern aspects of the modernization of science in Ukraine: state, problems, development trends: Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference, Kyiv, Great Britain. (pp.108-112)[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru