Нормативно-правова база полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади
Проведення комплексного розгляду нормативно-правової бази полікультурного виховання у сучасній шкільній освіті на прикладі провінції Британська Колумбія. Федеральний вплив на освіту. Систематизація нормативно-правової бази полікультурного виховання.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.04.2023 |
Размер файла | 53,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань
Нормативно-правова база полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади
Свиридюк Ольга Володимирівна
кандидат педагогічних наук, доцент
Анотація
У Канаді існують 13 автономних систем освіти і відсутнє федеральне міністерство в справах освіти. У кожній провінції функціонують власні міністерства чи департаменти освіти. Відповідно до прийнятих у Канаді законів про школу та освіту створюються шкільні ради і навчальні округи для розв'язання проблем місцевого рівня. Ці ради контролюють представники громадськості, яких обирає місцеве населення. Хоча системи освіти окремих провінцій схожі, все ж мають суттєві відмінності, зумовлені географічними особливостями провінцій, національним складом і культурно-історичними традиціями, адже Канада - велетенська мозаїка різних культур.
Наголошено, що важливо брати до уваги документи двох рівнів: федерального, провінційного та загальношкільного, розглядаючи й систематизуючи нормативно-правову базу полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади,
Зазначено, шо федеральний уряд підтримує полікультурні програми та наукові дослідження в галузі освіти через відділення, спочатку засноване як директорат полікультурності (Multiculturalism Directorate) в 1972 році під керівництвом держсекретаря, але відсутність федерального контролю над освітою і провінційним законодавством у цілому обмежує значущість федерального впливу на освіту.
Проаналізовано законодавчі документи, видані федеральним урядом, - Конституція (Constitution Act, 1867), Канадська хартія прав і свобод (the Canadian Charter of Rights and Freedoms, 1982), Закон про офіційні мови (Official Languages Act, 1985), Закон про Канадську полікультурність (the Canadian Multiculturalism Act, 1988), Метою Кодексу громадських прав (Human Rights Code, R.S.B.C. 1996), Закон про рівність зайнятості (the Employment Equity Act, 1998).
Розглянуто нормативно-правову базу полікультурного виховання у сучасній шкільній освіті на прикладі провінції Британська Колумбія. Вона найперша прийняла політику полікультурності, найактивніше впроваджувала її у законодавчу базу провінції та в сферу освіти: Закон про права людини Британської Колумбії (the BC Human Rights Code), Акт полікультурності (the Multiculturalism Act), Шкільний акт (the School Act), «Атрибути випускника Британської Колумбії» (The attributes of the BC graduate, The Graduation Program), «Оцінка, відбір і керівництво навчально-методичним забезпеченням» (Evaluating, Selecting, and Managing Learning Resources: A Guide BC Ministry of Education.
Ключові слова: полікультурне виховання, повага, рівність, різноманітність.
Svyrydiuk Olha Volodymyrivna PhD, Associate Professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman
Regulatory and legal basis of multycultural education in modern canadian school education
Abstract
There are 13 autonomous education systems in Canada and no federal ministry of education. Each province has its ministries or departments of education. Canada's school and education laws create school boards and school districts to address local issues. These councils are controlled by public representatives who are elected by the local population. Although the education systems of individual provinces are similar, they still have significant differences due to the geographical features of the provinces, the national composition and cultural and historical traditions, because Canada is a huge mosaic of different cultures.
It is emphasized that it is important to take into account the documents of two levels: federal, provincial and school-wide when considering and systematizing the legal framework of multicultural education in modern school education in Canada.
It is noted that the federal government supports multicultural programs and educational research through a department originally established as the Multiculturalism Directorate in 1972 under the Secretary of State, but the lack of federal control over education and provincial legislation generally limits the significance of federal influence on education.
Legislative documents issued by the federal government were analyzed - the Constitution (Constitution Act, 1867), the Canadian Charter of Rights and Freedoms (1982), the Official Languages Act (1985), the Canadian Multiculturalism Act (the Canadian Multiculturalism Act, 1988), the purpose of the Human Rights Code, R.S.B.C. 1996, the Employment Equity Act, 1998.
The regulatory and legal basis of multicultural education in modern school education is considered in the example of the province of British Columbia. She was the first to adopt the policy of multiculturalism, the most actively implemented it in the legislative framework of the province and the field of education: the BC Human Rights Code, the Multiculturalism Act, the School Act, "Attributes British Columbia graduate" (The attributes of the BC graduate, The Graduation Program), "Evaluating, Selecting, and Managing Learning Resources: A Guide BC Ministry of Education.
Keywords: multicultural education, respect, equality, diversity.
Постановка проблеми
Повага, рівність і різноманітність - це три слова які має за основу полікультурне виховання в сучасній шкільній освіті Канади. Коли повага, рівність і різноманітність існують разом як збалансоване тріо, всі учні набувають переваги від позитивного суспільства, що формується. Канада завжди була полікультурною країною починаючи з культурної різноманітності Перших Націй і до імміграції людей з Європи. Цей процес продовжується до цих пір і країна продовжує вдосконалюватись, як нація зі збільшенням кількості культур з усього світу [c. 626].
Канада є єдиною західною країною, що не має федерального управління освітою і національної освітньої політики. Над загальними освітніми проблемами провінції співпрацюють у рамках Ради міністрів освіти Канади (РМОК). Федеральний вплив на освіту в основному непрямий (через вирівнювальні субсидії). Багато законів формують провінції. Проте, державні сили формуються і виражаються через політичні, бюрократичні, наукові і громадянські організації, діяльність котрих фільтрують провінційні законодавці. Федеральний уряд сприяє таким програмам, як двомовність і полікультурність, а також відіграє важливу роль у конституційних реформах, які впливають на освіту. Провінційні закони відрізняються, як у випадку Закону про неповнолітніх правопорушників і полікультурну політику. Хоча федеральний уряд як і раніше має контроль над освітою корінних народів, але цю відповідальність поступово переклали на провінційні ради.
Масштаби освіти та підвищення її ролі в соціально-економічному розвитку країни вимагають залучення до вирішення питань освіти федеральних органів влади. Так, чимало програм загально-національного рівня: імміграційна, вивчення державних мов, забезпечення різноманітності культур, навчання і перепідготовка робітників і службовців - безпосередньо впливають на систему освіти в країні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Дослідженню полікультурного виховання присвячуються праці вітчизняних та закордонних вчених, а саме І. Білецької, Н. Шульги, І. Лощенової, С. Лук'янчук, Дж. Бенкс та Р. Гош. Хоча варто зазначити, що нормативно-правова база полікультурного виховання у сучасній шкільній освіті Канади не достатньо розкрита та потребує детального дослідження.
Мета статті - аналіз нормативно-правової бази полікультурного виховання у шкільній освіті Канади.
Виклад основного матеріалу
полікультурний виховання шкільний освіта
Загалом, у Канаді існує провінційно-місцевий поділ фінансування освіти. Обґрунтуванням є зведення до мінімуму нерівності між бідним і багатим населенням. Міністерства освіти більшості провінцій відповідають за встановлення шкільних округів, надання грантів шкільним радам, розвиток освітніх цілей і робочих програм, авторизування підручників, легітимізація вчителів і контроль програм педагогічної освіти. Провінційні уряди прямо чи опосередковано співпрацюють з профспілками вчителів. Шкільні ради отримують гранти провінційних урядів для реалізації своїх програм, транспортування учнів, коли це необхідно, керування сайтами і т. д. Шкільні ради також разом із муніципальними органами влади підвищують доходи за допомогою місцевих податків житлової та бізнес-нерухомості. Розподіл провінційно-місцевої відповідальності за фінансування освіти дозволяє провінціям передбачити достатньо грошей на освіту, тому що два рівні влади намагаються гарантувати якість і рівність. Острів Принца Едуарда і Нью-Брансвік є винятком тому, що їхні шкільні ради отримують повне державне фінансування і не отримують місцевого.
Отже, у Канаді існують 13 автономних систем освіти і відсутнє федеральне міністерство в справах освіти. У кожній провінції функціонують власні міністерства чи департаменти освіти. Відповідно до прийнятих у Канаді законів про школу та освіту створюються шкільні ради і навчальні округи для розв'язання проблем місцевого рівня. Ці ради контролюють представники громадськості, яких обирає місцеве населення. Хоча системи освіти окремих провінцій схожі, все ж мають суттєві відмінності, зумовлені географічними особливостями провінцій, національним складом і культурно-історичними традиціями, адже Канада - велетенська мозаїка різних культур.
Розглядаючи й систематизуючи нормативно-правову базу полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади, важливо брати до уваги документи двох рівнів: федерального, провінційного та загальношкільного.
Федеральний уряд підтримує полікультурні програми та наукові дослідження в галузі освіти через відділення, спочатку засноване як директорат полікультурності (Multiculturalism Directorate) в 1972 році під керівництвом держсекретаря. Але відсутність федерального контролю над освітою і провінційним законодавством у цілому обмежує значущість федерального впливу на освіту.
Законодавчі документи, видані федеральним урядом, - Конституція (Constitution Act, 1867), Канадська хартія прав і свобод (the Canadian Charter of Rights and Freedoms, 1982), Закон про офіційні мови (Official Languages Act, 1985), Закон про Канадську полікультурність (the Canadian Multiculturalism Act, 1988), Метою Кодексу громадських прав (Human Rights Code, R.S.B.C. 1996), Закон про рівність зайнятості (the Employment Equity Act, 1998).
Хоча Закон про Британську Північну Америку (the British North America Act, 1867) і Закон про Канаду (the Canada Act, 1982) гарантують конфесійність, тобто релігійність системи, шкільні ради формуються відповідно до релігійних ознак, аж ніяк НЕ мови, це не створює особливих проблем у англомовних провінціях Канади. Однією з основних проблем федеральної полікультурної політики є те, що вона не може бути ефективно реалізованою в освіті, тому що: (а) освіта є провінційною відповідальністю, і (б) ні юридичні, ні політичні фінанси не доступні через відсутність гарантій основних прав.
З прийняттям Канадської Хартії прав і свобод громадян у 1982 році [2] полікультурна спадщина канадців була визнана в Конституції. Розділ 27 Хартії наголошує на збереженні і зміцненні полікультурної спадщини канадців.
Цей пункт уповноважував суд прийняти полікультурну реальність Канади до уваги на найвищих щаблях влади. За словами колишнього комісара з прав людини, він забезпечує корисну «призму тлумачення» на допомогу суду в балансуванні між індивідуальними або колективними полікультурними правами. Доречним прикладом є питання свободи індивідуального вираження, вирішуючи яке, треба враховувати заборону расової упередженості або поширення пропаганди проти расизму. Отже, принцип, що лежить в основі свободи самовираження не поширюється на абсолютну свободу слова. Канадська Хартія прав і свобод громадян виключає прояви дискримінації через гарантію рівності і справедливості для всіх, не зважаючи на расу чи етнічність.
Розділ 15 (1) констатує: кожна особа є рівною перед законом і має право на рівний захист і рівні переваги без дискримінації за расою, національним або етнічним походженням, кольором шкіри, релігією, статтю, віком, розумовою або фізичною неповноцінністю.
У розділі 23 «Право на освіту мовами меншин» мова йде про забезпечення провінційними урядами освіти канадців офіційною мовою за їх вибором, навіть у районах, де меншість жителів розмовляють цією мовою. У всіх випадках право на отримання освіти мовою меншин використовують тільки тоді, коли є достатня кількість дітей, для організації навчання їхньою рідною мовою. У такому випадку уряди повинні забезпечити необхідні умови.
Варто зазначити, що в розділі 27 «Полікультурна спадщина» офіційно визнано полікультурну особливість країни і зауважено, що для канадців велика честь, що Канада є домом для багатьох культурних груп. Цей розділ тлумачиться відповідно до збереження і зміцнення полікультурної спадщини канадців.
У 1988 році Канада перша у світі прийняла закон національної полікультурності. Закон про Канадську полікультурність [3] визнав полікультурність як фундаментальну рису суспільства Канади з інтегральною роллю в процесі прийняття рішень федерального уряду. Спрямований на збереження і зміцнення полікультурності в Канаді, Закон сприяв збереженню культури і мови, зменшенню дискримінації, збільшенню усвідомлення і розуміння культур, надавав підтримку культурним інституційним змінам на федеральному рівні.
У пошуку балансу між культурною особливістю і рівністю Закон установив право всіх на визнання культурної спадщини за їхнім вибором, крім того зберігаючи «повну і однакову участь в житті канадського суспільства». Закон намагався зберегти, збільшити й об'єднати різноманітність культур у функціонуванні канадського суспільства, гарантуючи рівний доступ і повну участь для всіх канадців у соціальній, політичній і економічній сферах суспільства. Зосередженість на викоріненні расизму й усуненні дискримінаційних бар'єрів, як способів для виконання зобов'язань Канади в галузі прав людини.
Закон репрезентував полікультурність, як позитивний інструмент змін, спрямований на усунення бар'єрів, на шляху залучення, рівності, представлення всіх громадян в установах Канади, і їх доступу до тих установ. Закон враховував потребу збільшення участі меншин у головних установах Канади, вносячи різноманітність у ці установи як природний, нормальний і позитивний компонент прийняття рішень, джерело локалізації і встановлення пріоритетів.
Закону підлягають усі урядові агентства, відділи і королівські корпорації - не тільки міністерство відповідальне за полікультурність. Від закону очікувалося забезпечення провідної ролі в просуванні полікультурності Канади, прийнятті участі в проектуванні та втіленні планів, програм, процедур і стратегій у прийнятті рішень, що збільшують повну і рівну участь меншин у межах інституційних структур.
Мета Закону: визнати, що різноманітність Канади стосовно рас, культурної спадщини, релігії, етнічної приналежності, походження і місця походження є основною характеристикою суспільства, що збагачує життя всіх канадців; заохочувати повагу до різних культур спадщини Канади; сприяти расовій гармонії, крос-культурному розумінню і повазі до розвитку суспільства; сприяти створенню суспільства в Канаді, в якому немає ніяких перешкод для повної і вільної участі всіх канадців в економічному, соціальному, культурному та політичному житті Канади.
Політика полікультурності: визнає і заохочує розуміння, що полікультурність відображає расову і культурну різноманітність Канади; сприяє міжкультурному взаєморозумінню, повазі, поглядам і уявленням, які досягають гармонії серед канадців кожної раси, культурної спадщини, релігії, етнічної і локальної приналежності; сприяє повній і вільній участі всіх осіб у суспільстві Канади; сприяє здібностям кожного канадця, незалежно від раси, культурної спадщини, релігії, етнічної приналежності та місця походження брати участь в економічному, соціальному, культурному та політичному житті канадців так, щоб узгоджувалися з правами й обов'язками членів суспільства Канади; підтверджує, що насильство, ненависть і дискримінація за ознакою раси, культурної спадщини, релігії, етнічної приналежності, походження чи місця походження не має місця в суспільстві Канади; працює у напрямі розбудови суспільства в Канаді, вільної від усіх форм расизму, конфлікту і дискримінації за ознакою раси, культурної спадщини, релігії, етнічної приналежності і місця походження; визнає невід'ємне право кожного канадця, незалежно від раси, культурної спадщини, релігії, етнічної приналежності або місця походження, на гідне ставлення до нього; визнає правило для державних служб і програм толерантності і відповідальних за полікультурність у Канаді.
У Законі про офіційні мови (Official Languages Act, 1985) [11, c. 31] урядова політика з просування англійської та французької мов представлена розділами 41, 43.
У розділі 41 зазначено, що уряд Канади прагне сприяти повному визнанню і використанню англійської та французької мови в канадському суспільстві.
Відповідальним за координацію відповідно до цього Закону є міністр з питань канадської спадщини.
Метою Кодексу громадських прав (Human Rights Code, R.S.B.C. 1996), [8, c. 210] є: сприяння розвитку суспільства в Канаді, в якому немає ніяких перешкод до повної і вільної участі в економічному, соціальному, політичному і культурному житті Канади; сприяння атмосфері взаєморозуміння і взаємної поваги, де всі рівні у своїй гідності та правах; запобігання дискримінації; виявлення й усунення стійкої закономірності нерівності, пов'язаної з дискримінацією; забезпечення засобів правового захисту для тих осіб, які піддаються дискримінації; моніторинг прогресу досягнення рівності в Канаді; створення механізмів забезпечення інформації, освіти та консультацій, необхідних для досягнення цілей, викладених у пунктах а; е.
Основною метою Закону про рівність зайнятості (the Employment Equity Act, 1998) [6] є досягнення рівності на робочому місці шляхом: заохочення рівних можливостей та справедливого ставлення шляхом ліквідації нечесної дискримінації; впровадження позитивних заходів для забезпечення справедливого представництва чорношкірих, жінок та інвалідів на всіх рівнях на робочому місці.
Отже, підтримка полікультурності на федеральному рівні підтверджується нормативно-правовою базою, яка охоплює всі сфери життя громадян країни. У всіх цих документах визнається необхідність і важливість здійснення полікультурного виховання громадян Канади.
Через те, що освіта в Канаді децентралізована, міністерства освіти кожної провінції розробляють власне нормативно-правове забезпечення полікультурного виховання в шкільній освіті Канади відповідно до соціально- економічних та демографічних умов.
Розглянемо нормативно-правову базу на прикладі провінції Британська Колумбія. Вона найперша прийняла політику полікультурності, найактивніше впроваджувала її у законодавчу базу провінції та в сферу освіти: Закон про права людини Британської Колумбії (the BC Human Rights Code), Акт полікультурності (the Multiculturalism Act), Шкільний акт (the School Act), «Атрибути випускника Британської Колумбії» (The attributes of the BC graduate, The Graduation Program), «Оцінка, відбір і керівництво навчально- методичним забезпеченням» (Evaluating, Selecting, and Managing Learning Resources: A Guide BC Ministry of Education.
Перші два документи є ідентичними до федеральних, тому ми докладніше зупинимось на третьому.
Шкільний акт (School Act / Statement of Education Policy Order / School Regulation) [12] прийнятий Міністерством освіти провінції Британська Колумбія 14 липня 2008. Він регулює відносини між державою та членами суспільства, які бажають здобути освіту.
У ньому зазначається, що мета демократичної країни - забезпечити всіх членів суспільства освітою, яка дозволяє їм стати грамотними, особисто розвиненими і публічно корисними, тим самим збільшуючи силу і вклад у здоров'я та стабільність країни.
Метою шкільної системи в Британській Колумбії є забезпечення всіх учнів рівним доступом до освіти, здобуття грамотності: розвиток індивідуального потенціалу і набуття знань, умінь і навичок, необхідних для росту здорового, демократичного, плюралістичного суспільства і процвітаючої та стійкої економіки.
Відбувається постійний прогрес соціально-економічних цілей, оскільки успіх провінції залежить від рівня освічених людей, які можуть чітко і критично мислити та адаптуватися до змін.
Прогрес у досягненні цих цілей також залежить від освічених громадян, які сприймають толерантний і багатогранний характер канадського суспільства і які мотивовані до активної участі в демократичних інститутах провінції Британська Колумбія.
Документ міністерства освіти провінції Британська Колумбія «Атрибути випускника Британської Колумбії» (The attributes of the BC graduate, The Graduation Program, 2004) [1] описує знання, вміння, ставлення і компетенції, яких потребують молоді люди, щоб домогтися особистого успіху та як члени канадського суспільства.
Другий розділ документа «Людський і соціальний розвиток» включає: знання і навички, необхідні для соціально відповідальних громадян, виховання поваги до різноманітності всіх людей і право інших мати інші ідеї та переконання; знання і розуміння, що вони повинні брати участь у демократії як громадяни Канади і світу, діючи відповідно до законів, прав і обов'язків демократії; ставлення, знання і позитивні звички, учні повинні бути здоровими людьми, відповідальними за власне фізичне та емоційне благополуччя; відносини і компетенції, які потрібні учням, щоб брати на себе ініціативу, для поліпшення якості свого і чужого життя.
У четвертому розділі «Соціальна відповідальність у школах Британської Колумбії» вказується, що людський і соціальний розвиток є однією з цілей державної шкільної системи Британської Колумбії. Ця широка мета визначає, що учні, як очікується, крім усього іншого, розвивають почуття соціальної відповідальності, терпимість і повагу до ідей та переконань інших. Відповідальність державної шкільної системи для досягнення цієї мети школа несе разом із сім'ями та громадами.
Міністерство освіти провінції Британської Колумбії запропонувало критерії відбору навчальних ресурсів «Оцінка, відбір і керівництво навчально-методичним забезпеченням» (Evaluating, Selecting, and Managing Learning Resources: A Guide BC Ministry of Education (Revised 2000)), зокрема критерії придатності різноманітності. Критерії оцінювання [7] згруповані за чотирма основними напрямками: зміст, педагогічне проектування, технічне проектування і соціальні аспекти.
Для нашого дослідження інтерес становить напрямок соціальні аспекти.
Дослідження соціального аспекту навчально-методичного забезпечення головним чином визначає шляхи, якими ресурс може підтримувати просоціальні відносини і заохочення різноманітності та права людини. Він також допомагає виявити потенційно суперечливі, чутливі або образливі елементи, які можуть існувати в змісті ресурсу. Соціальні аспекти з оцінки навчально-методичного забезпечення - це рівність чоловіків і жінок; системи вірувань; вікові образи; соціально-економічний стан; політичні питання; регіональний ухил; зміст полікультурності і антирасизму; культура корінних народів; особливі потреби учнів; етичні / правові питання; мова; насильство; стандарти безпеки.
Детальні вказівки кожного з цих соціальних аспектів допомагають оцінювачам у відборі і рекомендації ресурсів, які дають точні посилання і створюють позитивний образ.
Документ «Політика мовної освіти» (The Language Education Policy, 1995) [9] покликаний стати невід'ємною частиною навчального плану від дошкільного закладу до 12 класу (the Kindergarten to Grade 12 Education Plan), визнавати офіційні мови Канади та інші мови, якими розмовляють у Британській Колумбії. Щоб досягнути успіху в Канаді, учні повинні володіти досконало однією з офіційних мов країни.
Мета політики: уряд Британської Колумбії очікує, що всі учні досягнуть майстерності володіння англійською мовою; уряд Британської Колумбії визнає, що всі учні, вихідці корінних народів, повинні мати можливість вивчати мову корінних народів завжди, коли це можливо, і робити це за підтримки спільноти корінних меншин; уряд Британської Колумбії заохочує всіх учнів вивчати мови, які існують у громадах провінції [9].
У Британській Колумбії Міністерство освіти регулює закони і виділяє кошти школам для забезпечення вивчення англійської як другої мови (English Second Language).
Вивчення англійської як другої мови (ESL) повинно допомогти учням стати фахівцями з англійської мови, інтелектуально розвиватися для досягнення очікуваних результатів у навчальній програмі провінції.
Міністерство освіти провінції Британська Колумбія рекомендує всім учням розвивати мовні навички, які допоможуть їм жити і функціонувати ефективніше в етнокультурній різноманітності навколишнього середовища Британської Колумбії і в двомовній Канаді.
Вивчення нової мови розширює соціальні та культурні горизонти учнів; сприяє збереженню життєздатності всіх культур; підсилює взаєморозуміння і повагу шляхом заохочення взаємодії учнів із різних мовних спільнот; має важливе значення для інтелектуального розвитку та соціалізації всіх учнів; сприяє особистісному зростанню і культурному збагаченню; надає можливості для встановлення зв'язку з минулим, полікультурною спадщиною та різноманітністю; служить для підготовки учнів до майбутнього Британської Колумбії.
У документі Стратегії безпечної школи провінції Британської Колумбії - безпечні, турботливі і впорядковані школи (The BC Safe School Strategy - Safe, Caring and Orderly Schools, 2004) [4] запропоновано стратегії безпечної школи з метою допомоги школам і спільнотам визнати різноманітність, ліквідувати дискримінацію, розвивати соціальну відповідальність, створити позитивну шкільну культуру, сприяти особистій безпеці учнів, запобігати злочинності та насильству.
Міністерство освіти Канади забезпечило асортимент матеріалів, ресурсів та професійну підготовку для надання допомоги школам, батькам і громадам зі стратегіями заради збереження безпеки в школах Британської Колумбії. Безпечна і турботлива школа, в якій є глибока особиста прихильність до основних соціальних цінностей справедливості, повага і співчуття. Учні повинні мати можливість спостерігати цінності в дії в своєму повсякденному житті, особливо в школі [4].
Школи провінції Британська Колумбія прагнуть розвивати позитивну культуру школи; використовувати загальношкільні зусилля для створення «спільноти», виховувати повагу, соціальну інтеграцію, справедливість і рівність; здійснювати набір учнів, формувати навички спілкування; виховувати, проектувати і стимулювати соціально відповідальну поведінку, яка сприяє процвітанню шкільної спільноти, вирішенню проблем мирним шляхом, різноманітності цінностей і захисту прав людини; взяти на себе відповідальність у партнерстві з більш широкою спільнотою для вирішення критичних проблем безпеки; співпрацювати для кращого вирішення таких питань, як переслідування та залякування, расизм, сексизм та гомофобія, та освоїти нові навички правильних відповідей на них; послідовно та аргументовано реагувати на інциденти за принципом справедливості, за допомогою заходів, зміцнити відносини і відновити відчуття приналежності
до свого народу; брати участь у розробці політики, процедур і практик, які сприяють безпеці шкіл; моніторинг і оцінка шкільного середовища для доказу безперервного вдосконалення; визнати і відзначити досягнення, виокремлюючи при цьому ділянки, які потребують поліпшення.
Документ «Різноманітність у школах провінції Британська Колумбія» (Diversity in BC Schools: A Framework, 2004) [5], є концептуальною основою. Його мета полягає в тому, щоб: сприяти шкільній системі у виконанні своїх зобов'язань відповідно до Закону про Конституцію (the Constitution Act), Канадської Хартії прав і свобод (the Canadian Charter of Rights and Freedoms), Кодексу прав людини Британської Колумбії (the BC Human Rights Code), Закону про полікультурність (the Multiculturalism Act), Закону про офіційні мови (the Official Languages Act), Закону про рівність у зайнятості (the Employment Equity Act), та Шкільного акту (the School Act); сприяти шкільній системі в її зусиллях для створення та підтримки навчання і робочого середовища, які реагують на різні соціальні та культурні потреби громад, які вона обслуговує.
У цьому документі охарактеризовано ключові поняття, подано посилання на нормативно-правові документи, визначено важливі наслідки політики, стратегій та ініціатив у системі шкільної освіти, пов'язані з визнанням різноманітності та заохоченням прав людини; запобігання та реакція на випадки дискримінації, переслідувань і насильства.
Документ призначений для надання допомоги в перегляді існуючої політики і практики для забезпечення їх відповідності законодавству; посилення існуючої політики і практики з метою залучення різноманітності; розробка та впровадження нової політики і практики, безпосереднього задоволення різних потреб громадян, які забезпечує шкільна система.
Документ має чотири розділи. У першому розділі «Різноманітність у школах провінції Британська Колумбія» охарактеризовано ключові поняття: «різноманітність», «полікультурність», «права людини», «рівність у сфері зайнятості і соціальної справедливості». Викладені цілі кожного з цих понять і підтверджує відповідне чинне законодавство.
У другому розділі «Провінційні політики, стратегії та ініціативи» описано провінційні політики, стратегії та ініціативи, які були введені в систему шкільної освіти у зв'язку з різноманітністю.
У третьому розділі «Імплементування для відділів освіти і шкіл» подано інформацію для дискусії та рекомендації, що приведуть до політики постійного поліпшення, процедури та практики з підтримки різноманітності.
Міністерство освіти провінції Британська Колумбія запропонувало методичні рекомендації «Створення середовища: виховання різноманітності і соціальної справедливості через навчальну програму К-12» (Making Space: Teaching for Diversity and Social Justice throughout the K-12 Curriculum, 2008) [10], спеціально для вчителів, чия щоденна робота безпосередньо впливає на виховання учнів. Основну увагу приділено довідковій інформації і оцінці діяльності, а не практиці управління в класі. Вчителі запроваджують практику управління в класі, яка забезпечує безпеку і відкритість усіх учнів. Найбільш ефективно виховується в учнів повага і підтримка соціальної різноманітності, коли вчителі активно вчать про соціальну різноманітність, соціальну справедливість та цінності розвитку розуміння і поваги до всіх осіб; особисто моделюють розуміння і повагу до всіх осіб, з використанням інклюзивних прикладів, мови та ресурсів у їхньому класі.
Отже, у провінції Британська Колумбія полікультурне виховання підтримується на законодавчому рівні такими документами: «Шкільний Закон», «Оцінка, відбір і керівництво навчальними ресурсами», «Атрибути випускника провінції Британська Колумбія», «Політика мовної освіти», «Стратегії безпечної школи провінції Британська Колумбія - безпечні, турботливі і впорядковані школи», «Різноманітність у школах провінції Британська Колумбія», «Створення середовища: навчання з різноманітності і соціальної справедливості через навчальну програму К-12».
Висновки
Отже, аналіз нормативно-правової бази полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади свідчить, що законодавча підтримка полікультурного виховання на федеральному та провінційному рівнях є ґрунтовною. Хоча нормативно-правове забезпечення полікультурного виховання відрізняється у формі та змісті у провінціях, але має спільну місію - визнання різноманітності культур, забезпечення освіти для повноцінної участі в житті суспільства, для культурного, лінгвістичного розвитку та міжкультурного взаєморозуміння.
Література
1. Атрибути випускника БК, Випускна програма. 2004. URL: http://www2.gov.bc.ca/ gov/content/education-traimng/k-12/teach/bc-peiformance-standards/healthy-living/background/attributes.
2. Карріган Т. Канада, хто ми і куди ми йдемо? Імміграція, полікультурність і канадська ідентичність. Освітній гурток «Глід», 2001. 288с.
3. Канадський акт полікультурності [Електронний ресурс]. 1988. URL: http: //laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/C-18.7/page-1.html.
4. Турбота є наріжним каменем шкільного середовища, де немає дискримінації, переслідувань і насильства. 2014. URL: www.ed.gov.nl.ca/edu/.../safeandcaring/parent-guardian.pdf.
5. Різноманітність у школах Британської Колумбії: Рамкова основа, Британська Колумбія, 2004 р.
6. Закон про справедливість у сфері зайнятості. 1995. URL: http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/e-5.401/.
7. Оцінювання, вибір і управління навчальними ресурсами: посібник Міністерство освіти Британської Колумбії. 2000. URL: https://www.bcerac.ca/resources/whitepapers/docs/ERAC_WB.pdf.
8. Інгліш К. Полікультурність: нові політичні відповіді на різноманітність. Париж: 1996. С. 70.
9. Мовна освіта в школах Британської Колумбії, політика та рекомендації Міністерства освіти. 2004. URL: http://www2.gov.bc.ca/gov/content/education-training/administration/legislation-policy/public-schools/language-education-policy.
10. Звільнення простору: Навчання різноманітності та соціальної справедливості в рамках навчальної програми K-12. URL: https://www.bced.gov.bc.ca/irp/pdfs/making_space/makingSpace_full.pdf.
11. Закон про офіційні мови. 1985. URL: http: //laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/O-3.01/.
12. Закон про школу, 1996. URL: http://www.bclaws.ca/civix/document/id/complete/ statreg/96412_00.
13. Свиридюк О.В., Особливості полікультурного виховання в сучасній шкільній освіті Канади. Педагогічний дискурс. № 15, 2013. С. 626-630.
References
1. Attributes of the BC graduate, The Graduation Program. 2004. URL: http://www2.gov.bc.ca/gov/content/education-training/k-12/teach/bc-performance-standards/healthy-living/background/attributes.
2. Carrigan T. Canada, Who are We and Where are We Going? Immigration, Multiculturalism & the Canadian Identity. Hawthorn Educational Group, 2001. P. 288.
3. Canadian Multiculturalism Act [Electronic resource]. 1988. URL: http: //laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/C-18.7/page-1.html.
4. Caring is the cornerstone of a school environment that is free of discrimination, harassment and violence. 2014. URL: www.ed.gov.nl.ca/edu/.../safeandcaring/parent-guardian.pdf.
5. Diversity in BC Schools: A Framework, British Columbia, 2004.
6. Employment Equity Act. 1995. URL: http://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/e-5.401/.
7. Evaluating, Selecting, and Managing Learning Resources: A Guide BC Ministry of Education. 2000. URL: https://www.bcerac.ca/resources/whitepapers/docs/ERAC_WB.pdf.
8. Inglis C. Multiculturalism: New Policy Responses to Diversity. Paris: 1996. P. 70.
9. Language Education in BC Schools, Policy and Guidelines Ministry of Education. 2004.
10. URL: http://www2.gov.bc.ca/gov/content/education-training/administration/legislation-policy/public-schools/language-education-policy.
11. Making Space: Teaching for Diversity and Social Justice throughout the K-12 Curriculum. URL: https://www.bced.gov.bc.ca/irp/pdfs/making_space/makingSpace_full.pdf.
12. Official Languages Act. 1985. URL: http: //laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/O-3.01/.
13. School Act, 1996. URL: http://www.bclaws.ca/civix/document/id/complete/statreg/ 96412_00.
14. Svyrydiuk O.V., Peculiarities of multicultural education in modern school education in Canada. Pedagogical discourse. No. 15, 2013. P.626-630.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Екологічна культура як ціль виховання в сучасній школі. Основні напрямки здійснення екологічного виховання молодшого школяра. Реалізація діяльністного підходу в шкільній екологічній освіті на уроці географії. Гра як засіб екологічного виховання.
курсовая работа [52,7 K], добавлен 26.12.2007Патріотичне виховання підростаючого покоління: історіографія проблеми. Психолого-педагогічні особливості патріотичного виховання учнів у сучасній початковій школі. Система формування особистості молодшого школяра у полікультурному виховному просторі.
дипломная работа [785,3 K], добавлен 02.08.2012Аналіз педагогічних праць з правового виховання. Форми правової свідомості. Необхідність та ефективність юридичного виховання в сучасній загальноосвітній школі. Шляхи формування правосвідомості та культури особистості. Зміст виховного заходу "Закон і ми".
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.10.2010Необхідність активізації патріотичного виховання студентської молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Роль дисциплін соціально-гуманітарного циклу в сучасній освіті. Напрями патріотичного виховання у вищих навчальних закладах.
статья [43,9 K], добавлен 31.08.2017Сутність виховного процесу, його особливості в сучасній школі: виховання як педагогічна категорія і як система. Пріоритети виховної роботи в сучасній школі. Система дидактичних принципів, характеристика закономірностей виховання та їх реалізація.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 13.03.2012Місце соціального розвитку дитини та розширення його самостійної активності у сучасній освіті. Методика використання засобів туризму у фізичному вихованні дошкільнят. Значення дошкільного фізичного виховання елементів туризму і краєзнавчої діяльності.
статья [19,7 K], добавлен 27.08.2017Характеристика методів, форм та принципів навчання та виховання. Встановлення зв'язку уроку й позакласної роботи. Аналіз взаємодії викладачів та вихователів з метою досягнення ефективності взаємозв’язку навчання та виховання у професійній освіті.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 12.05.2015Розкриття проблеми патріотичного виховання молоді та його концептуальних ідей в системі освіти. Практика патріотичного виховання школярів у сучасній школі. Вікові особливості підлітків і юнаків, їх використання педагогом в процесі патріотичного виховання.
курсовая работа [127,2 K], добавлен 31.10.2014Мета, завдання, форми і методи родинного виховання в сучасній сім’ї. Умови успішного родинного виховання, методика його здійснення у загальноосвітній школі на сучасному етапі. Розробка методичних рекомендацій вчителям щодо покращення роботи з батьками.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 15.12.2013Соціальна інтеграція як одна із функцій сучасної освіти. Взаємозв’язок системи підготовки кадрів з державним ладом. Характеристика процесів в модифікації інституту освіти, особливості полікультурного і національно-патріотичного виховання індивідууму.
статья [22,1 K], добавлен 20.08.2013