Особливості розробки методологічно-цільового та організаційно-управлінського компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Особливості розробки методологічно-цільового та організаційно-управлінського компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти

Прокопенко Альона Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інформатики, завідувач аспірантури

м. Харків

Анотація

У статті представлено теоретичне обґрунтування методологічно-цільового та організаційно-управлінського компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти. Змістове наповнення даних компонентів представлено соціальним замовленням, цілю, завданнями, змістом, закономірностями та принципами едукації МУ в умовах діджиталізації освіти (методологічно-цільовий компонент); напрямами та етапами управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти, адміністративними методами (організаційно-управлінський компонент). У статті узагальнено соціальне замовлення держави та суспільства спрямоване на підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів в умовах діджиталізації освіти, які мають бути: підготовлені до рішення професійних задач, що характеризуються комплексністю та невизначеністю змінних; здатні до організації постійного саморозвитку, самовдосконалення, виховання себе як особистості та професіонала педагогічної ниви, який здатний до аналізу, синтезу та управління отриманою інформацією; налаштовані на гармонійну комунікацію із усіма суб'єктами освітнього процесу; із розвиненим логічним мисленням; спроможні до прийняття управлінських рішень у відповідних ситуаціях тощо. Обгрунтовано цілі управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти - посилення якості викладання освітніх компонентів задля підвищення рівня сформованості та розвитку загальних, фахових та предметних компетентностей майбутніх учителів; упровадження інноваційних методик, методів, форм та засобів, утому числі, з використанням цифрових технологій; залучення МУ до проходження різних видів офлайн та онлайн вебінарів, тренінгів, курсів тощо задля їх особистісного та професійного розвитку та саморозвитку з метою досягнення поставлених цілей, що забезпечують реалізацію особистісно та професійно-значущих пріоритетів; організація та координація роботи структурних підрозділів (відділів) у відповідності до прийнятих управлінських рішень тощо.

Ключові слова: едукації, компоненти, концептуальна модель, управління, майбутні учителі, система.

Abstract

Prokopenko Alona Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Informatics, Head of Postgraduate Studies, Associate Professor at the Department of Informatics of Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy» of the Kharkiv Regional Council, Kharkiv

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF METHODOLOGICAL- TARGET AND ORGANIZATIONAL-MANAGEMENT COMPONENTS OF THE CONCEPTUAL MODEL OF THE EDUCATION MANAGEMENT SYSTEM OF FUTURE TEACHERS IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION OF EDUCATION

The article presents the theoretical justification of the methodological-targeted and organizational-management components of the conceptual model of the management system for the education of future teachers in the conditions of digitalization of education. The meaningful content of these components is represented by the social order, goal, tasks, content, laws and principles of education of FT in the conditions of digitalization of education (methodological-target component); directions and stages of management of education of future teachers in conditions of digitalization of education, administrative methods (organizational and management component). The article summarizes the social order of the state and society aimed at training highly qualified pedagogical personnel in the conditions of digitalization of education, who must be: prepared to solve professional tasks characterized by the complexity and uncertainty of variables; able to organize continuous self-development, self-improvement, education of oneself as a person and a professional in the pedagogical field, who is capable of analysis, synthesis and management of the received information; tuned to harmonious communication with all subjects of the educational process; with developed logical thinking; able to make management decisions in relevant situations, etc. The goals of managing the education of future teachers in the conditions of digitalization of education are substantiated, namely strengthening the quality of teaching educational components in order to increase the level of formation and development of general, professional and subject competencies of future teachers; introduction of innovative methods, methods, forms and means, including the use of digital technologies; involving FT in various types of offline and online webinars, trainings, courses, etc. for their personal and professional development and self-development in order to achieve the set goals that ensure the realization of personally and professionally significant priorities; organization and coordination of the work of structural units (departments) in accordance with the management decisions, etc.

Keywords: education, components, conceptual model, management, future teachers, system.

Постановка проблеми

Сьогодення від освітньої галузі вимагає підготовку висококваліфікованих спеціалістів, які здатні швидко адаптуватися до мінливих умов сьогодення. У зв'язку із цим виникає необхідність модернізації освітньої галузі та розробки нових ефективних моделей управління освітнім процесом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні основи розробки моделей конкретно наукових педагогічних феноменів стали предметом досліджень вітчизняних науковців, таких як - С.Бадер, С.Бурчак, Т. Вакалюк, С. Велещук, А. Клімишииної, І.Кондратець, В. Литвин, М. Нестеренко, Г. Пономарьової, А. Харківської, О. Шукатки та багатьох інших. Однак, нами не знайдено досліджень, які охарактеризовують саме змістове наповнення методологічно-цільового та організаційно-управлінського компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти.

Мета статті - на онові аналізу науково-педагогічної, управлінської та спеціальної літератури теоретично обґрунтувати методологічно-цільовий та організаційно-управлінський компоненти концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти.

Виклад основного матеріалу

Розробку методологічно-цільового компонента концептуальної моделі системи управління едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти, що характеризує інтегрований результат едукації здобувачів освіти, необхідно здійснювати спираючись на загальнонаукові (стратегічний та системний) методологічні підходи.

За основу даного компонента обрано сучасне соціальне замовлення на компетентних майбутніх учителів. Як зазначає Г. Пономарьова: «Повсякчас система освіти виконувала соціальне замовлення суспільства на гармонійно розвинену особистість, яка б відповідала тій чи іншій соціально-економічній кон'юнктурі. Проте час згадати про соціальне замовлення власне Людини - бути щасливою, вільною, розумною, здоровою, тобто покласти в основу педагогічної теорії її життєдіяльність» [6, с. 35].

Корисною є думка А. Харківської, яка наголошує, що «стратегія розвитку вищої освіти в Україні повинна вбирати в себе загальносвітові тенденції трансформації суті і методів управління освітою, що в багатьох розвинених країнах стали прискорювачем економічного зростання, сприяли задоволенню потреб, що зростали, розкриттю творчого потенціалу особистості, забезпечили впровадження нових інформаційних технологій» [9, с. 48]. едукація діджиталізація освіта педагогічний

На сьогодні «постає нагальна проблема реформування національної системи освіти, яка спрямована на інформатизацію, автоматизацію та використання нових педагогічних технологій навчання, що забезпечать доступ до актуальних та потрібних знань, формування компетентної особистості вчителя, підтримки прагнення до неперервної освіти та можливостей найповнішої самореалізації, а також передумов професійного зростання і мобільності в умовах сучасного інформаційного суспільства» [1, с. 55].

Досить змістовною є думка Г. Генсерук і С. Мартинюк: «Оскільки сучасна освіта є найважливішим інструментом ціннісного, соціально-економічного, політичного, культурного розвитку соціуму, вона повинна, безумовно, мати випереджальний характер, спираючись на прогнозні вимоги економіки й соціальної сфери країни в майбутній перспективі» [3, с. 158].

Особливістю підготовки МУ у мовах сьогодення (пандемія СОУГО-19, дистанційне навчання) стала необхідність наявності у них розвинутих інформаційних знань, умінь та майстерності до роботи з сучасною комп'ютерною технікою, цифровими технологіями, платформами тощо.

«Розгляд проблеми інформатизації й комп'ютеризації процесу фахової підготовки майбутнього вчителя дав змогу визначити актуальність замовлення інформаційним суспільством нового фахівця, який здатен вдало використовувати інформаційні технології у майбутній професійній діяльності в закладі середньої освіти. Виходячи з цього, фахова підготовка має бути оновлена з урахуванням використання в освітньому процесі інформаційних технологій на рівні європейських і світових стандартів інформатизації вищої освіти» [5, с. 305].

Як зазначає О. Шукатка «при аналізі соціального замовлення на підготовку і перепідготовку фахівця необхідно враховувати значення цифровізації, пов'язаної з процесом переходу до інформатичного суспільства, яке характеризується переміщенням центру ваги на виробництво, переробку і найбільш повне використання інформації в усіх видах людської діяльності» [10, с. 135].

Отже, соціальне замовлення держави та суспільства спрямоване на підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів в умовах діджиталізації освіти, які мають бути:

підготовлені до рішення професійних задач, що характеризуються комплексністю та невизначеністю змінних;

здатні до організації постійного саморозвитку, самовдосконалення, виховання себе як особистості та професіонала педагогічної ниви, який здатний до аналізу, синтезу та управління отриманою інформацією;

налаштовані на гармонійну комунікацію із усіма суб'єктами освітнього процесу;

із розвиненим логічним мисленням;

* спроможні до прийняття управлінських рішень у відповідних ситуаціях тощо.

Визначивши зміст соціального замовлення розкриємо цілі, що направлені на його досягнення - загальна ціль - підвищення едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти та цілей 1, 2 та 3 (рис. 1).

Дані цілі були обрані у результаті аналізу праць вітчизняних та зарубіжних науковців.

Щодо досягнення цілі 1 слушним є висновки зроблені А. Харківською: «Педагоги в розвиненому суспільстві становлять дуже важливу професійну групу, що надає величезний вплив і на стан культури, і на формування ідеології та соціальної психології суспільства, і, опосередковано, на найважливіші економічні, соціальні та політичні процеси. Тому основною метою педагогічної освіти сьогодні є підготовка педагога відповідного рівня і профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентної та відповідальної людини, що вільно володіє своєю професією та орієнтується в суміжних областях знань, здібної до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готової до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності» [8, с. 277].

Рис. 1 Фрейм цілі моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти

Щодо досягнення цілі 2 слушними є висновки, зроблені Г. Пономарьовою: «Духовне відродження українського народу можливе завдяки збереженню національних культурно-історичних традицій і сповідуванню загальнолюдських цінностей. Також у суспільстві, державі відчувається об'єктивна потреба в громадянах, спроможних до їх сприйняття, збереження та збагачення. Система освіти є одним із найбільш важливих факторів досягнення цієї мети, підготовки поколінь до відтворення культурних цінностей» [6, с. 197].

Щодо досягнення цілі 3 слушними є висновки, зроблені А. Смолюком: «професійна діяльність сучасного педагога постійно ускладнюється і трансформується до вимог сучасної освітньої галузі. Сам учитель покликаний гнучко реагувати на виклики часу, бути професійно мобільним, володіти комплексом соціальних, професійних, особистісних компетентностей, які забезпечать його професійний саморозвиток» [7, с. 37].

Визначені цілі відповідають змісту едукації МУ в умовах діджиталізації за такими напрямами: професійно-орієнтованим, розвивальним та виховним.

Реалізація вище визначених цілей забезпечить освітні установи різних рівнів висококваліфікованими фахівцями/учителями, які здатні «задовольнити всебічні освітні запити й забезпечити вільний і рівний доступ усіх до цифрової освіти, важливого наукового процесу, зумовленого новими технологічними рішеннями та освітніми інноваціями» [3, с. 159].

Отже, завданнями, що постають перед закладами вищої педагогічної освіти, є:

Посилення якості викладання освітніх компонентів задля підвищення рівня сформованості та розвитку загальних, фахових та предметних компетентностей майбутніх учителів, що сприятиме визначенню їх професійних пріоритетів із урахуванням професійних норм і цінностей (ціль 1).

Упровадження інноваційних методик, методів, форм та засобів, утому числі, з використанням цифрових технологій щодо підвищення рівня вихованості МУ за відповідними напрямами - національно-патріотичним, інтелектуально-духовним, громадянсько-правовим, моральним, трудовим, естетичним, екологічним, фізичним (ціль 2).

Залучення МУ до проходження різних видів офлайн та онлайн вебінарів, тренінгів, курсів тощо задля їх особистісного та професійного розвитку та саморозвитку з метою досягнення поставлених цілей, що забезпечують реалізацію особистісно та професійно-значущих пріоритетів (ціль 3).

Організація та координація роботи структурних підрозділів (відділів) у відповідності до прийнятих управлінських рішень, із позиції їх відповідності меті та цінностям особистості та професійної спільноти, щодо досягнення поставлених цілей (підвищення едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти).

До структури методологічно-цільового компонента концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти включено також: закономірності та принципи едукації МУ в умовах діджиталізації освіти.

Закономірностями едукації МУ в умовах діджиталізації освіти визначено:

закономірність обрання перспективних напрямів методології досліджуваного феномену для ефективного професійного становлення майбутніх учителів;

закономірність результату едукаційного генезису особистості МУ;

закономірність інтеграції формальної, неформальної та інформальної освіти;

закономірність детермінації едукації для професійного становлення МУ,

* закономірність стрімкого впровадження інноваційних технологій едукації в освітній процес.

Принципами едукації МУ в умовах діджиталізації освіти є: принцип інтеграції конвергенції і дивергенції фахової діяльності, принцип коеволюції, принцип інтеграції особистих і професійних пріоритетів, принцип занурення в інформаційно-просвітницьке середовище, принцип дотримання бенчмаркінгу, принцип продуктивності спільної професійної діяльності, принцип фасилітації.

На рис. 2 зображено фрейм методологічно-цільового компонента концептуальної моделі управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти.

Рис. 2. Фрейм методологічно-цільового компонента концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовахдіджиталізації освіти

Наступним відповідно до логіки дослідження перейдемо до розробки організаційно-управлінського компонента концептуальної моделі системи управління едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти. Даний компонент характеризує інтегрований результат едукації здобувачів освіти, а його розробку будемо здійснювати спираючись на загальнонаукові (стратегічний, синергетичний та системний) методологічні підходи.

Організаційно-управлінський компонент містить напрями, етапи

та методи управління едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти.

Напрями управління едукації МУ в умовах діджиталізації освіти визначено: відповідність діяльності педагогічного ЗВО сучасним європейським та вітчизняним тенденціям розвитку освітньої галузі; забезпечення відповідності управління цим процесом педагогічній концепції едукації МУ в умовах діджиталізації освіти; визначення стратегічної мети, цілей і завдань, які сприятимуть ефективності едукації МУ в умовах діджиталізації освіти; запровадження педагогічної концепції едукації МУ в умовах діджиталізації освіти за відповідними концептами (настановчий, управлінський, системний, практико-утилітарний); залучення партнерських ЗВО та стейкхолдерів до розробки освітньо-професійних програм, навчальних планів, вибіркових освітніх компонентів; координація роботи управлінського кластеру щодо підвищення рівня едукації МУ в умовах діджиталізації освіти.

Визначено наступні етапи управління едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти:

перший етап - передбачення та планування (визначення найсуттєвіших загальних, фахових та предметних компонентностей майбутнього вчителя, що будуть актуальними найближчі п'ять років (період навчання у ЗВО) та планування відповідно до цих компетентностей освітніх компонентів.

Другий етап - збір інформації (збір інформації проводиться з метою отримання статистичних даних щодо якісного складу науково-педагогічних працівників, які забезпечують викладання на відповідній освітній програмі, матеріально-технічного та програмного забезпечення процесу едукації МУ в умовах діджиталізації освіти; якості випускників (опитування стейкхолдерів); якості створеного управлінського кластеру (якісний результат - компетентний випускник), та якості функціонування студеноцентриського освітнього середовища (опитування здобувачів вищої освіти) тощо.

Третій етап - аналіз зібраної інформації за напрямами: якість професійної підготовки здобувачів освіти; якість навчально-методичної, наукової, організаційної та виховної роботи з метою визначення чинників (зовнішніх та внутрішніх), що впливають на процес едукації МУ в умовах діджиталізації освіти та сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень.

Четвертий етап - підготовка управлінських рішень на підставі отриманої та проаналізованої інформації.

П'ятий та шостий етапи - прийняття відповідних управлінських рішень та організація роботи щодо їх виконання.

Сьомий етап - контроль виконання управлінських рішень. Аналіз отриманих результатів їх упровадження. За необхідно коригування управлінського циклу.

Розглянувши етапи управлінння едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти, доцільно представити адміністративні методи управління, що забезпечують реалізацію даних етапів.

У Законодавстві України про працю зазначається, що «характерними особливостями адміністративних методів управління є: прямий вплив

на керований об'єкт шляхом встановлення його повноважень (прав і обов'язків); односторонній вибір суб'єктом управління найближчої та кінцевої мети, завдань управлінського процесу, порядку, термінів його виконання об'єктом, ресурсного забезпечення, умов виконання завдань на кожному конкретному етапі; юридична обов'язковість актів управління (указів, постанов, рішень, розпоряджень, наказів і резолюцій), невиконання яких розглядається як порушення обов'язків» [4].

Корисною є думка С. Велещук, який зазначає, що «загалом систему адміністративних методів можна охарактеризувати як сукупність двох рівнозначних елементів, які впливають на структуру управління (регламентація діяльності, нормування в системі управління) і на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання і контроль за управлінськими рішеннями)» [2].

Науковець до адміністративних методів управління відносить «....накази, постанови, розпорядження, вказівки, інструкції, що дають змогу регламентувати діяльність, забезпечують організацію нормативами й підтримують трудову дисципліну [2].

Дані методи управління будуть використанні у процесі реалізації педагогічної концепції едукації МУ в умовах діджиталізації освіти.

Фрейм організаційно-управлінського компонента концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти представлено на рис. 3.

Рис. 3. Фрейм організаційно-управлінського компонента концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти

Фрейм організаційно-управлінського компонента концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти складається із напрямів та етапів управління едукацією, а також містить адміністративні методи управління.

Наступним етапом стане розробка професійно-зорієнтованого

та структурно-функціонального компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації.

Література

1. Вакалюк Т. А. Підготовка майбутніх учителів інформатики до розвитку логічного мислення старшокласників: теоретико-методологічний аспект : монографія. Житомир: Вид- во ЖДУ імені І. Франка, 2013. 236 с.

2. Велещук С. Концептуальні підходи до визначення функцій та класифікації методів адміністративного менеджменту. Ефективна економіка. 2013. № 4.

3. Генсерук Г. Р., Мартинюк С. В. Розвиток цифорової компетентності майбутніх учителів в умовах цифрового освітнього середовища закладу вищої освіти. Інноваційна педагогіка : наук. журнал / Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. Видавничий дім «Гельветика», 2019. Вип. 19. Т. 2. С. 158-161.

4. Законодавство України про працю : офіц. текст : за станом на 10 травня 2006 р. Київ : Істина, 2006. 328 с.

5. Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії : зб. матер. Другого Всеукр. відкр. наук.-практ. онлайн-форуму, Київ, 25-26 листоп. 2020 / за заг. ред.

6. І. М. Савченко, В. В. Ємець. Київ : Національний центр «Мала академія наук України», 2020. 370 с.

7. Пономарьова Г. Ф. Система виховної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.07 / Східноукраїнський нац. ун-т імені Володимира Даля. Сєвєродонецьк, 2016. 540 с.

8. Смолюк А. І. Професійний саморозвиток майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Східноєвропейкий національний університет імені Л. Українки, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Луцьк, 2018. 240 с.

9. Харківська А. А. Інтегральна модель професійної компетентності педагога. Педагогічні науки : Вісник Луганського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка / Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Луганськ : Вид-во ЛНУ ім. Тараса Шевченка, 2009. № 23 (186), ч. 3. С. 277-281.

10. Харківська А. А. Стратегічне управління системою науково-методичної роботи ВНЗ. Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. Харків : Вид-во УІПА, 2017. № 54-55. С. 47-55.

11. Шукатка О. В. Цифровізація професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту як закономірність інформатизації суспільства. Фізико-математична освіта. 2020. Вип. 4 (26). С. 141-147.

References

1. Vakaliuk T. A. (2013) Pidhotovka maibutnikh uchyteliv informatyky do rozvytku lohichnoho myslennia starshoklasnykiv : teoretyko-metodolohichnyi aspekt [Preparation of future informatics teachers for the development of logical thinking of high school students: theoretical and methodological aspect] : monohrafiia [monograph]. 236 [in Ukrainian].

2. Veleshchuk S. (2013) Kontseptualni pidkhody do vyznachennia funktsii ta klasyfikatsii metodiv administratyvnoho menedzhmentu [Conceptual approaches to the definition of functions and classification of administrative management methods] // Efektyvna ekonomika [Effective economics]. 4.

3. Henseruk H. R., Martyniuk S. V. (2019) Rozvytok tsyforovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv v umovakh tsyfrovoho osvitnoho seredovyshcha zakladu vyshchoi osvity [Development of digital competence of future teachers in the conditions of the digital educational environment of the institution of higher education] // Innovatsiina pedahohika : nauk. zhurnal [Innovative pedagogy: science. journal] // Prychornomorskyi naukovo-doslidnyi instytut ekonomiky ta innovatsii [Black Sea Research Institute of Economy and Innovation]. 19. 2. 158-161 [in Ukrainian].

4. Zakonodavstvo Ukrainy pro pratsiu (2006) [Labor legislation of Ukraine]: ofits. tekst : za stanom na 10 travnia 2006 r. 328 [in Ukrainian].

5. Innovatsiini transformatsii v suchasnii osviti : vyklyky, realii, stratehii (2020) [Innovative transformations in modern education: challenges, realities, strategies]: zb. mater. Druhoho Vseukr. vidkr. nauk.-prakt. onlain-forumu, Kyiv, 25-26 lystop. 2020 // za zah. red. I. M. Savchenko, V. V. Yemets. 370 [in Ukrainian].

6. Ponomarova H. F. (2016) Systema vykhovnoi roboty u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [The system of educational work in higher pedagogical educational institutions] : dys. ... d-ra ped. nauk [abstract of the dissertation of a doctor of pedagogical sciences] : 13.00.07 // Skhidnoukrainskyi natsionalnyi universytet imeni Volodymyra Dalia [Volodymyr Dahl East Ukrainian National University]. 540 [in Ukrainian].

7. Smoliuk A. I.(2018) Profesiinyi samorozvytok maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v osvitnomu seredovyshchi pedahohichnoho koledzhu [Professional self-development of future primary school teachers in the educational environment of a pedagogical college] : dys. ... kand. ped. nauk [abstract of the dissertation of a doctor of pedagogical sciences] : 13.00.04 // Skhidnoievropeiskyi natsionalnyi universytet imeni Lesi Ukrainky [Lesya Ukrainka Eastern European National University]; Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova [National Pedagogical Dragomanov University]. 240 [in Ukrainian].

8. Kharkivska A. A. (2009) Intehralna model profesiinoi kompetentnosti pedahoha [Integral model of the teacher's professional competence] // Pedahohichni nauky [Pedagogical sciences]: Visnyk Luhanskoho nats. un-tu imeni Tarasa Shevchenka // Luhanskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka [Luhansk Taras Shevchenko National University]. 23 (186), 3. 277-281 [in Ukrainian].

9. Kharkivska A. A. (2017) Stratehichne upravlinnia systemoiu naukovo-metodychnoi roboty VNZ [Strategic management of the system of scientific and methodical work of higher educational institutions] // Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity [Problems of engineering and pedagogical education] : zb. nauk. pr. // Ukrainska inzhenerno-pedahohichna akademiia [Ukrainian Engineering Pedagogics Academy]. 54-55. 47-55 [in Ukrainian].

10. Shukatka O. V. (2020) Tsyfrovizatsiia profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv fizychnoi kultury i sportu yak zakonomirnist informatyzatsii suspilstva [Digitization of professional training of future specialists in physical culture and sports as a pattern of informatization of society ] // Fizyko- matematychna osvita [Physical and mathematical education]. 4 (26). 141-147 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru