Дистанційна освіта: позитивні і негативні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційна освіта: позитивні і негативні аспекти

Коровяка Євгеній Анатолійович кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро

Хоменко Володимир Львович кандидат технічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро

Пащенко Олександр Анатолійович кандидат технічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро,

Калюжна Таїсія Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро

Анотація

Дистанційна освіта в тій чи іншій формі з'явилась людина навилась записувати свої думки, а потім інша людина могла їх читати і тим самим навчатись чомусь-новому. З того часу розвиток людства стрімко пришвидшився. З появою кожного нового засобу комунікації розширювались і можливості дистанційної освіти. Спочатку для неї використовувались пошти і газети, потім радіо і телебачення. Але справжнім проривом стала поява комп'ютерів і комп'ютерних мереж.

Новим каталізатором розвитку дистанційного навчання нажаль виявились всесвітня пандемія вірусу СОУГО-19 і початок війни в Україні. Від засобу саморозвитку дистанційна освіти стала повноцінним засобом навчання на державному рівні.

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання поділяються на два способи доставки: синхронне і асинхронне. При синхронному навчанні усі учасники «присутні» одночасно. В асинхронному навчанні учасники не повинні бути разом в один і той самий час і отримають доступ до матеріалів курсу за своїм власним розкладом. Ці два методи можуть бути поєднані. Багато університетів використовують так зване «змішане навчання», коли практичні або лабораторні заняття проводяться в аудиторіях, а лекційні - дистанційно.

В роботі проаналізовані переваги і недоліки дистанційної форми навчання для студентів і для університетів.

До переваг для студентів віднесено: гнучкість, доступність вмісту, низька вартість, можливість навчання вдома в будь-який час.

До недоліки для студентів віднесено таке: необхідність мати високий рівень самодисципліни; немає можливості задати питання викладачу в той самий момент, коли вони виникають.

Переваги для навчального закладу є: нижча вартість, відсутність потреби у фізичному просторі, один дистанційний курс обслуговує декілька класів. До недоліків дистанційної освіти для навчального закладу можна віднести: навчальний заклад може втратити якість, коли в аудиторному режимі учень не має можливості активніше брати участь у підготовці уроків; зворотній зв'язок учня займає більше часу; культурний аспект.

Ключові слова: дистанційна освіта, масові відкриті онлайн-курси.

Abstract

Koroviaka Yevhenii Anatoliiovych Candidate of Technical Sciences, associate professor, head of the department, Dnipro University of Technology, Dnipro,

Khomenko Volodymyr Lvovych Candidate of Technical Sciences, associate professor, Dnipro University of Technology, Dnipro

Pashchenko Oleksandr Anatoliiovych Candidate of Technical Sciences, associate professor, Dnipro University of Technology, Dnipro

Kalyuzhna Taisiia Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dnipro University of Technology, Dnipro

DISTANCE EDUCATION: POSITIVE AND NEGATIVE ASPECTS

Distance education in one form or another appeared when a person wrote down his thoughts, and then another person could read them and thereby learn something new. Since then, the development of mankind has accelerated rapidly. With the appearance of each new means of communication, the possibilities of distance education also expanded. At first, mail and newspapers were used for it, then radio and television. But the real breakthrough was the emergence of computers and computer networks.

Unfortunately, the global pandemic of the COVID-19 virus and the beginning of the war in Ukraine turned out to be a new catalyst for the development of distance learning. From a means of self-development, distance education has become a full- fledged means of education at the state level. Information and communication technologies of distance learning are divided into two methods of delivery: synchronous and asynchronous. With synchronous training, all participants are "present" at the same time. In asynchronous learning, participants do not have to be together at the same time and will access course materials on their own schedule. These two methods can be combined. Many universities use so-called "blended learning", where practical or laboratory classes are held in classrooms, and lectures are held remotely.

The paper analyzes the advantages and disadvantages of distance education for students and universities.

Advantages for students include: flexibility, availability of content, low cost, the ability to study at home at any time.

Disadvantages for students include the following: the need to have a high level of self-discipline; there is no opportunity to ask questions to the teacher at the very moment they arise. The advantages for the educational institution are: lower cost, no need for physical space, one distance course serves several classes.

Disadvantages of distance education for an educational institution include: an educational institution may lose quality when, in classroom mode, the student does not have the opportunity to participate more actively in the preparation of lessons; student feedback takes more time; cultural aspect.

Keywords: distance education, massive open online courses.

Постановка проблеми

Дистанційна освіта в тій чи іншій формі з'явилась людина навилась записувати свої думки, а потім інша людина могла їх читати і тим самим навчатись чомусь-новому. З того часу розвиток людства стрімко пришвидшився. З появою кожного нового засобу комунікації розширювались і можливості дистанційної освіти. Спочатку для неї використовувались пошти і газети, потім радіо і телебачення. Але справжнім проривом стала поява комп'ютерів і комп'ютерних мереж.

Масові відкриті онлайн-курси вийшли на освітній ринок в 1990-х роках і стали для нього серйозною загрозою. На думку Клейтона Кристенсена «підрив» ринку в нижньому ціновому сегменті являє собою появу більш дешевих рішень, а інший «підрив» пов'язаний зі створенням нового ринку компаніями, які створюють нові можливості в раніше не охоплених сферах споживання [1].

Як вказує Шерман Янг масові відкритий онлайн-курс мають «підривний» потенціал, який здатний створювати нові підходи до навчання і викладання, призначені для розвитку навиків, які необхідні учням по всьому світу [2].

У 2014 р. МВОК названі ЮНЕСКО у числі 30 найбільш перспективних тенденцій у розвитку освіти до 2028 р., оскільки вони сприяють демократизації освітнього процесу і створенню безкоштовних освітніх ресурсів, усувають територіальні та часові бар'єри.

Новим каталізатором розвитку дистанційного навчання на жаль виявились всесвітня пандемія вірусу COVID-19 і початок війни в Україні. Від засобу саморозвитку дистанційна освіти стала повноцінним засобом навчання на державному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання дистанційного навчаня вивчаються багатьма українськими та зарубіжними науковцями, такими як Атанов Г., Балл Г., Биков В., Булах І., Гондюл В., Григорова О., Гуревич Р., Дейнеко В., Дмитренко П., Дорошенко Ю., Жалдак М., Жулкевська В., Козлакова Г., Корсак К., Кремень В., Кухаренко В., Луговий В., Морзе В., Муліна Н., Олійник В., Пасічник Ю., Петращук О., Примаченко І., Рибалко О., Свиридюк В., Сердюков П., Сиротинко Н., Сисоєва С., Собаєва О., Сорока О., Стефаненко П., Таланчук П., Танась М., Ткачук Г., Шейко В., Шуневич Б., Титова С., Anderson T., Breslow L., Buck T., Ferguson R., Gunawardena C.N., Hackley P., Haenlein M., Harry K., Hiemstra R., Holmberg B., Holotescu С., Kaplan А., Karsenti T., Kaye A.T., Keegan D., Kukulska-Hulme A., Lewis L., Martinez A.B., Martinez J. McIsaac M.S., Moore M.G., Navarro P., Parsad B., Perraton H., Porter L.R., Rumble G., Shea P., Sherry L., Simonson M., Simpson O., Smaldino S., Tice P., Webster J., Xiangyang Zhang Zvacek S.M. та ін.). Проте практика дистанційного навчання за останні роки після всесвітньої пандемії вірусу COVID-19 і початку війни в Україні постійно розширюється, заявляється новий досвід, виявляються нові переваги і недоліки такої форми навчання.

Мета статті - дослідження переваг і недоліків дистанційної навчання з урахуванням українського та закордонного досвіду.

Виклад основного матеріалу

Зараз провідні університети в світі зазвичай виставляють свої дистанційні курси не тільки на власних сайтах, а також і на спеціальних платформах дистанційних курсах. Дистанційне навчання це сукупність сучасних технологій, що забезпечують доставку інформації в інтерактивному режимі за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій від тих, хто навчає, до тих, хто навчається.

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання

поділяються на два способи доставки: синхронне і асинхронне. При

синхронному навчанні усі учасники «присутні» одночасно. Це потребує організації графіка навчання. При цьому застосовуються такі засоби ІКТ як веб- конференції, відеоконференції, освітнє телебачення, супутники прямого мовлення (DBS), інтернет-радіо, потокове мовлення, телефон і VoIP на основі Інтернету. В асинхронному навчанні учасники не повинні бути разом в один і той самий час і отримають доступ до матеріалів курсу за своїм власним розкладом. При цьому застосовуються такі способи доставки як поштова переписка, дошки, форуми, відео і аудіо записи, печатні матеріали, голосова пошта і факс.

Ці два методи можуть бути поєднані. Багато університетів використовують так зване «змішане навчання», коли практичні або лабораторні заняття проводяться в аудиторіях, а лекційні - дистанційно.

При використанні МВОК виникає ряд проблем і питань:

- відсутність індивідуального навчання;

- високий відсоток самовиключення - зазвичай курс закінчують 7-10 % студентів;

- висока вартість створення курсів ($15-30 тис.);

- наявність плати за навчання суперечить філософії «відкритості» МВОК;

- цифрова компетентність викладачів і невизначеність філософії МВОК;

- МВОК є формою просування корпоративних інтересів.

Загалом аналізуючи діапазон, зміст та особливості користування масовими онлайн-курсами як прогресивним засобом освітньої діяльності із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій можливо їх

класифікувати за наступними критеріями [3]:

за обсягом освіти 1) спеціалізації; 2) окремі курси;

за сертифікаційним засвідченням: 1) з видачею сертифікату; 2) без видачі сертифікату;

за платністю сертифікату: 1) платний сертифікат; 2) безкоштовний сертифікат;

за платністю доступу: 1) платний доступ; 2) безкоштовний доступ;

за мовою послуг 1) полімовні; 2) мономовні;

за тривалістю: 1) довгострокові; 2) короткострокові;

за розробником: 1) університетські; 2) створені іншими організаціями;

за тематикою курсів: 1) вузькопрофільні; 2) широкопрофільні;

за складністю: 1) загальноосвітні: 2) спеціалізовані;

за суб'єктним складом: 1) для громадян; 2) для спеціалістів; 3) для держслужбовців;

за рівнем розвитку країни: 1) для країн що розвиваються; 2) для розвинутих країн;

за часом: 1) доступні протягом певного періоду часу; 2) доступні постійно; за кількістю слухачів 1) без обмеження; 2) з обмеженням; за процесом навчання: 1) без тьюторської підтримки; 2) з тьюторською підтрикою.

Суспільство постійно стикається з новими викликами. На початку 2020 року, таким стала всесвітня пандемія вірусу СОУГО-19, яка вплинула на всі сфери життя. Багато країн, зокрема і Україна, ввели у себе режим карантину. У лютому 2022 на землю України прийшла війна. Наші міста і села були піддані бомбардуванням.

В таких умовах підприємства і організації України втратили змогу працювати в своєму звичайному режимі. Таким чином, в нашій країні була змінена структуру задіяння працівників у різних галузях господарства. В один момент значна кількість підприємств змушена була призупинити або зовсім припинити свою виробничу діяльність. Без джерел отримання прибутків опинилась велика кількість як юридичних, так і фізичних осіб. В таких умовах найменше постраждали підприємства і працівники специфіка роботи яких дозволяє проводити всю, або частину виробничої діяльності віддалено, тобто дистанційно.

Одним із таких видів діяльності виявилась освіта.

У нашій державі розвиток дистанційного навчання почав прискорюватися з прийняттям Закону України «Про Національну програму інформатизації», затвердження Постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 р. № 1494 «Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 рр.», Наказу міністра освіти і науки України № 802 від 04.12.2003 р. «Про затвердження Заходів щодо реалізації Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 рр.», затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України Положення «Про дистанційне навчання» № 40 від 21.01.2004 р.

Зміст дистанційних курсів регламентується «Вимогами до вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти, наукових, освітньо- наукових установ, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання з підготовки та підвищення кваліфікації фахівців за акредитованими напрямами і спеціальностями», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1518 від 30.10.2013 р., а також «Положенням про дистанційне навчання», затверджених наказом МОН України № 446 від 25.04.2013 р.

Таким чином перехід на дистанційну освіту є не тільки вимушеною необхідністю у зв'язку з розповсюдженням коронавірусу і воєнним діям в Україні, а ще й загальносвітовою тенденцією. Тому є вагомі причини вважати, що і після нормалізації епідеміологічної ситуації частка очного навчання у вищій освіті буде стрімко скорочуватись і замінюватись різними формами дистанційної і змішаної освіти. Змішане навчання це освітній підхід, який суміщає навчання за участю викладача та онлайн освіту.

Розглянемо переваги і недоліки дистанційної форми навчання для студентів і для університетів.

Переваги для студентів.

Серед численних переваг, які дає дистанційна освіта студентам, які використовують цей метод для отримання знань та навчальних цілей:

* Гнучкість: багато студентів шукають курси дистанційної освіти лише тому, що вони не можуть або не хочуть піддавати себе жорсткості, необхідної на курсах фізичного класу. У цьому сенсі гнучкість, яку пропонує дистанційний режим, є великою перевагою.

• Доступність вмісту: у більшості курсів, які пропонуються офлайн, студент відвідує заняття, які пропонуються лише один раз, і повинен записати й знайти інші засоби, щоб даний вміст зберігався для подальшого використання. У класах, які навчаються дистанційно, зміст (зазвичай записаний на відео та аудіо) доступний студенту для цього перегляду, коли це необхідно.

• Низька вартість: ви можете знайти на ринку пропозиції курсів різних рівнів освіти з набагато нижчими цінами в порівнянні з цінами традиційних аудиторних курсів.

• Навчання вдома в будь-який час: одним із факторів успіху дистанційних курсів є те, що багато студентів, які належать до цільової аудиторії, вже працюють на ринку праці та прагнуть відповідати новим вимогам. Відповідно, відсутність жорсткості щодо часу та місця навчання також може характеризувати перевагу дистанційної освіти для студентів.

Недоліки для студентів.

Незважаючи на те, що дистанційна освіта виявилася дуже вигідною, її також є упередження, що суперечать навчанню, а саме:

• Необхідність мати високий рівень самодисципліни: надмірна гнучкість також може бути недоліком для студентів, які не мають достатньої дисципліни, щоб мати можливість виконувати необхідні види діяльності без присутності викладача, який часто керує та контролює.

• Немає можливості задати питання викладачу в той самий момент, коли вони виникають: на звичайних заняттях учні можуть мати можливість задавати запитання як тільки вони з'явилися, тоді як на дистанційних курсах це відбувається не так просто, змушуючи студента зберігати його запитання для майбутньої зустрічі чи іншого контакту з репетиторами та викладачами.

Переваги для навчального закладу:

• Нижча вартість: завдяки дистанційній освіті заклад може задовольнити ширшу аудиторію студентів, використовуючи ті самі або менші ресурси, ніж традиційні курси, оскільки на курсах навчається набагато більше, ніж у звичайних класах, що в кінцевому підсумку призводить до скорочення витрат навчального закладу. При грамотному підході провайдери масових відкритих онлайн-курсів досягають чудових фінансових результатів [4].

• Немає потреби у фізичному просторі: потреба у фізичному просторі на курсах в аудиторії призводить до низки бюрократичних і витратних процесів, таких як потреба в ліцензії на ведення бізнесу та наявності матеріальних засобів. Курси дистанційного навчання усувають цю потребу, оскільки заняття можна викладати у віртуальному середовищі, а інші контакти, які мають відношення між студентом та установою, також можуть бути встановлені між ними неособистими засобами.

• Один дистанційний курс (або одне відео) обслуговує декілька класів: у звичайних класах викладач повинен вести один клас для різних класів у різний час. У дистанційній освіті викладачі записують свої уроки, наприклад, у форматі відео, і заклад пропонує ці відео учням, або викладач викладає зміст один раз. Щоб оновити вміст, потрібно записати нове відео.

До недоліків дистанційної освіти для навчального закладу можна віднести:

• Щодо навчання: навчальний заклад може втратити якість, коли в аудиторному режимі учень не має можливості активніше брати участь у підготовці уроків. Під час звичайних занять студенти можуть зробити свій внесок своїм досвідом, запитаннями та міркуваннями і таким чином змусити клас йти різними шляхами. Перебуваючи на дистанції, студент готується до виступу викладача і навряд чи змінить параметри, задані записаними лекціями. Таким чином, може статися так, що учень залишається з питаннями, які не розглядаються в той момент, коли вони виникають, і все ще викликає труднощі з точки зору змісту, у багатьох випадках викладач навіть не помічає.

• Зворотній зв'язок учня займає більше часу: на традиційних заняттях викладач отримує зворотній зв'язок відразу, чого не буває на онлайн заняттях. Тому викладачу потрібно більше часу, щоб зрозуміти, отримав учень ефективне навчання чи ні.

• Культурний аспект: незважаючи на те, що дистанційна освіта вже поширена в усьому світі та має постійно зростаючу культуру, Україна все ще дуже зосереджена на очних курсах, і багато студентів все ще мають певні упередження щодо цього способу викладання та вважають дистанційні курси неефективними, коли порівняно з аудиторними курсами.

Висновки

В суворих умовах сьогодення Україна змушена активно впроваджувати дистанційні технології в навчанні. Окрім міркувань безпеки це має цілий ряд суттєвих переваг як для закладів освіти так і для осіб, що в них навчаться. Проте є і цілий ряд недоліків, які негативно впливають на якість навчання.

Література

1. Christensen C., Michael E., McDonald R. What is Disruptive Innovation? Harvard Business Review, 2015.

2. Young S., From Disruption to Innovation: Thoughts on the Future of MOOCs, Voprosy obrazovaniya / Educational Studies Moscow, no. 4, pp. 21-43, 2018. https://doi.org/10.17323/1814- 9545-2018-4-21-43.

3. Кірін Р.С., Хоменко В.Л., Пащенко О.А. Класифікаційні критерії масових відкритих онлайн-курсів з інтелектуальної власності // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2020. - Т. 78. - №. 4. - С. 315-330. https://doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3353.

4. Хоменко В.Л., Кірін Р.С. Бізнес-моделі комерціалізації інтелектуальної власності

провайдером масових відкритих онлайн-курсів Coursera. Питання інтелектуальної власності у сфері трансферу технологій: збірн. наук. прац. ГУ Всеукр. наук.-практ. конф.-семін. з пробл. екон. інтел. власн., 21 травн. 2021р., Київ: Науково-дослідний інститут

інтелектуальної власності НАПрН України, 2021. - С. 261-268.

References

1. Christensen C., Michael E., McDonald R. (2015). What is Disruptive Innovation? Harvard Business Review.

2. Young S. (2018). From Disruption to Innovation: Thoughts on the Future of MOOCs, Voprosy obrazovaniya / Educational Studies Moscow, 4, 21-43. https://doi.org/10.17323/1814- 9545-2018-4-21-43.

3. Kirin R.S., Khomenko V.L., Pashchenko O.A. (2020). Klasyfikatsiini kryterii masovykh vidkrytykh onlain-kursiv z intelektualnoi vlasnosti [Classification criteria of mass open online courses on intellectual property]. // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 78 (4), 315-330. https://doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3353 [in Ukrainian].

4. Khomenko V.L., Kirin R.S. (2021). Biznes-modeli komertsializatsii intelektualnoi vlasnosti provaiderom masovykh vidkrytykh onlain-kursiv Coursera [Business models of commercialization of intellectual property by the provider of massive open online courses Coursera]. Pytannia intelektualnoi vlasnosti u sferi transferu tekhnolohii: zbirn. nauk. prats. IV Vseukr. nauk.-prakt. konf.-semin. z probl. ekon. intel. vlasn. Kyiv: Naukovo-doslidnyi instytut intelektualnoi vlasnosti NAPrN Ukrainy, 261-268 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru