Особливості способу життя студентів за умов дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості способу життя студентів за умов дистанційного навчання

Лупак Оксана Миколаївна кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри анатомії, фізіології та валеології, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич

Жук Ніна Михайлівна бакалавр, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич

Анотація

У статті обґрунтовано, що спосіб життя студентів значною мірою залежить від умов навчання, адже навчально-професійна діяльність вважається провідною діяльністю у юнацькому віці. Запроваджені карантинні обмеження у 2020 році у зв'язку з пандемією гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2, внесли певні корективи у спосіб життя студентської молоді. Досліджено, що орієнтованість на технічні засоби навчання й віртуальне освітнє середовище, постійна концентрація на екрані монітора, тривале «включення» у віртуальний світ безумовно здійснює певний вплив як на емоційну сферу, так і на інші компоненти способу життя здобувачів вищої освіти.

З метою виявлення змін способу життя студентів за умов дистанційного навчання проведено анкетування. У дослідженні взяли участь 82 здобувачі вищої освіти. карантин дистанційне навчання спосіб життя

У більшості студентів відбулися зміни режиму дня, зокрема це стосується тривалості сну, часу, відведеному на відпочинок. З'ясовано, що у 23,2% студентів тривалість сну зменшилася, а у 30,5% навпаки - збільшилася. Третина респондентів почала менше часу виділяти для проведення відпочинку, а 2,4 % - стали відпочивати більше. У частини студентів виникли проблеми із самоорганізацією, значно зменшилася рухова активність. Виявлено зміни раціону харчування студентів, зокрема недотримання правил раціонального харчування, здебільшого характерні легкі перекуси або часті переїдання. Майже у третини опитаних здобувачів вищої освіти погіршився стан здоров'я, при цьому, 22% респондентів вказали на появу проблем з поставою, 40,2% скаржаться на погіршення настрою, апатію та роздратованість під час дистанційного навчання, а 26,8% не почувають себе бадьорими та життєрадісними в повсякденному житті під час карантину за умов дистанційного навчання.

Дистанційний формат взаємодії учасників освітнього процесу для більшості закладів освіти є новим, тому дана проблема потребує подальшого дослідження.

Ключові слова: студенти, спосіб життя, дистанційне навчання, режим дня, харчування, рухова активність.

Lupak Oksana Mykolaivna Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor of the Department of Anatomy, Physiology and Valeology, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych,

THE IMPACT OF THE DISTANCE LEARNING ON THE LIFESTYLE OF STUDENTS

Abstract. The article substantiates that students' lifestyle to great extent depends on the conditions of studying whereas educational and professional occupation considers to be the leading activity in the youthful age. Introduced quarantine restrictions in 2020 in connection with the pandemic of acute respiratory disease COVID-19, caused with coronavirus SARS-CoV2, introduced certain corrections in the lifestyle of students' youth. One has proved that orienteering at technical modes of studying and virtual educational environment, constant concentration on the screen of monitor, continued «switching on» the virtual world undoubtedly implements the influence both on the emotional sphere and other components of the lifestyle of students of higher education.

Distanced format of coopйration of the participants of educational process for the most educational establishments is new, therefore the current problem requires further study.

Постановка проблеми

У 2020 році у зв'язку з пандемією COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV2, у світовому масштабі для учасників освітнього процесу актуальним став пошук нових форм його організації задля отримання якісної освіти її здобувачами. За цих умов заклади освіти перейшли на дистанційне навчання, що дає змогу з використанням комп'ютерних і телекомунікаційних технологій забезпечувати інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання, а також самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Перехід до дистанційного навчання спричинив зміну структури освітнього середовища [5], що безперечно вплинуло на всіх учасників освітнього процесу. Саме тому активно досліджуються різні аспекти дистанційного навчання. Зокрема методологічне забезпечення та педагогічні засади відкритого дистанційного простору висвітлено у працях В. Кухаренко, Р. Гуревич, М. Кадемія, Є. Полат, В. Беспалько, П. Дмитренко, О. Коломієць, В. Олійник, П. Стефаненко, Ю. Пасічник, П. Таланчук та інших науковців [6].

За даними літератури [5, 7], за умов дистанційного навчання серед студентської молоді, що навчається за медичними спеціальностями, спостерігалися підвищена схильність до стресу, емоційний дискомфорт, збільшення кількості студентів з високим рівнем реактивної тривожності та агресії порівняно з навчанням в аудиторії. Під час навчання за дистанційною формою у зв'язку з пандемією СОУГО-19 у багатьох студентів виявлено низький рівень самомотивації та самоорганізації стосовно навчання [8]. Здоров'язбережувальний аспект дистанційного навчання вивчали Т. Кудрявцева, Т. Арбідова, В. Бондаренко, зміни життєдіяльності студентів- фармацевтів за впливу дистанційної форми навчання проаналізовано у праці Н. Дубель [9]. Зокрема зроблено акцент на зменшенні фізичної активності здобувачів вищої освіти, їхньому емоційному перенапруженні та порушенні режиму сну. Науковці [10] стверджують, що завдяки належній руховій активності студентської молоді можна попередити порушення у стані їхнього здоров'я, зумовлені переходом до дистанційного навчання.

Мета статті - дослідження особливостей способу життя студентів за умов дистанційного навчання.

Методи дослідження:теоретичний (аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми), анкетування, статистичний.

Виклад основного матеріалу

Для проведення дослідження було розроблено питання анкети, які дали змогу з'ясувати особливості способу життя студентської молоді за умов дистанційного навчання. В опитуванні взяли участь 82 студенти (з них 24 хлопці та 58 дівчат) віком 19-22 років, жителі Львівської області, що є здобувачами різних закладів вищої освіти України. Питання анкети стосувалися режиму дня, тривалості сну, рухової активності, активного відпочинку, раціону харчування та стану здоров'я.

Важливе значення для нормального функціонування організму, підтримання працездатності на високому рівні, самоорганізованості відіграє режим дня. У разі його відсутності або ж неналежної організації з часом можуть виникнути значні проблеми із здоров'ям.

Зміни режиму дня під час дистанційного навчання відмітили 79,3% здобувачів вищої освіти. Студенти звернули увагу на деякі труднощі, зокрема у 6,1% опитаних виникли значні проблеми з дотриманням режиму дня; у 23% - із самоорганізацією; 27% скаржаться на збільшення обсягу завдань, відведених на самостійне опрацювання і тому їм більше часу необхідно на їх виконання, ще у 16% студентів виникли проблеми із комп'ютерною технікою належної якості, що також значно впливає на час підготовки до навчальних занять. Однак загалом 62,2% респондентів задоволені своїм режимом дня за умов дистанційного навчання.

Здоровий сон необхідний для відновлення втрачених сил та енергії, зміцнення імунної системи, нормалізації обміну речовин, зниження ризику розвитку багатьох захворювань.

Аналіз відповідей респондентів показав, що тривалість сну під час дистанційного навчання у 21,9% студентів становить 4-6 год, у 57,3% - 7-9 год,

Рис. 2. Вплив дистанційного навчання на рухову активність студентів

Необхідно пам'ятати про те, що будь-яка діяльність зможе бути максимально ефективно виконана, якщо вона чергується іх відпочинком. Адже недостатність належного відпочинку сприятиме розвитку перевтоми. Показано, що у 63,4% студентської молоді, яка брала участь в опитуванні, тривалість відпочинку не змінилася, третина респондентів почала менше часу виділяти для проведення відпочинку, а 2,4 % - стали відпочивати більше.

Дотримання правил раціонального харчування є запорукою здоров'я та профілактикою багатьох захворювань. Незбалансоване харчування, особливо за нестачі глюкози, вітамінів, білків зумовлює зниження працездатності, концентрації уваги, емоційної стійкості, погіршення запам'ятовування, порушення сну тощо [11].

Часто під час карантину люди змінюють свої харчові звички, головно кратність прийомів їжі та їх повноцінність. Перебуваючи під час дистанційного навчання в домашніх умовах, студенти мають більшу змогу дотримуватися раціонального харчування, зокрема мати повноцінні прийоми їжі та вживати гарячі страви.

За результатами анкетування з'ясовано, що за умов дистанційного навчання у 46,3% опитаних студентів відбулися такі зміни раціону харчування (рис. 3):

- збільшилася кратність прийомів їжі (дехто міг раніше мати взагалі одноразове харчування) здебільшого за рахунок легких перекусів;

- часті переїдання;

- вживання їжі незалежно від почуття голоду, практично зник апетит;

- почали дотримуватися правил раціонального харчування.

З'ясовано, що у 53,7% опитаних раціон практично не змінився (рис. 3). Загалом під час дистанційного навчання 56,1% респондентів повноцінно харчуються, а 43,9% не дотримуються правил раціонального харчування, харчуються здебільшого перекусами (головно бутербродами та іншими продуктами, що містять легкозасвоювані вуглеводи).

Рис. 3. Зміни у харчуванні студентів за умов дистанційного навчання

28% опитаних здобувачів вищої освіти вказали на погіршення стану здоров'я, при цьому, у 22% респондентів появилися проблеми з поставою. 40,2% скаржаться на погіршення настрою, апатію та роздратованість під час дистанційного навчання, а 26,8% не почувають себе бадьорими та життєрадісними в повсякденному житті під час карантину за умов дистанційного навчання, відчувають нестачу «живого» спілкування.

Висновки

Результати проведеного дослідження засвідчили, що дистанційне навчання впливає на деякі компоненти способу життя студентів. Виявлено зміни режиму дня, проблеми із самоорганізацією студентів, що частково зумовлює зміну тривалості сну, зменшення рухової активності та часу відведеному для відпочинку, зафіксовано погіршення стану здоров'я, зміни настрою. Показано, що за умов дистанційного навчання у респондентів відбулися зміни раціону харчування, зокрема збільшилася кратність прийомів їжі, здебільшого за рахунок легких перекусів; мають часті переїдання, почали вживати їжу незалежно від почуття голоду. Майже половина опитаних студентів загалом не дотримується правил раціонального харчування, хоча декілька з них навпаки почали правильно харчуватися.

Література:

1. Козирєв М. П., Козловська Ю. Р. Професійне становлення фахівця в умовах вищого навчального закладу. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2013. Випуск 1. С. 305-313.

2. Чернявська Л. І., Криницька І. Я., Мялюк О. П. Стан здоров'я студентів, проблеми та шляхи їх вирішення. Медсестринство. 2017. №1. С. 24-27.

3. Могильний Ф. В. Модель формування здорового способу життя. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження : колективна монографія / за заг. ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. С. 320-326.

4. Штихно Л. В. Дистанційне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти. Молодий вчений. 2016. № 6 (33). С. 489-493.

5. Галадза М., Прядка В., Коляденко Н. Вплив переходу на дистанційну форму навчання на психічні стани студентів медичних спеціальностей. Психологічне здоров'я. 2021. Вип. 2(7). С. 55-63. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-7.

6. Проворова Є. М. Організаційно-методичне забезпечення фахової підготовки майбутнього вчителя музики в умовах дистанційного навчання. Перспективи та інновації науки. 2022. № 7(12). С. 358-366. DOI: http://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12)-358-366.

7. Ajmal M., Ahmad S. Exploration of anxiety factors among students of distance learning : A case study of Allama Iqbal Open University. Bulletin of Education and Research. 2019. Vol. 41(2). P. 67-78.

8. Теренда Н. О., Теренда О. А., Горішний М. І., Панчишин Н. Я. Особливості дистанційного навчання студентів в умовах пандемії COVID-19 (за результатами анкетування). Медична освіта 2020. № 4. С. 57-60. DOI: http://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11661.

9. Дубель Н. І. Дослідження впливу дистанційної форми навчання на життєдіяльність студентів-фармацевтів в умовах пандемії COVID-19. Art of Medicine. 2022. № 1(21). С. 120-123. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2022.1.21.120.

10. Gallo L. A., Gallo T. F., Young S. L., Moritz K. M., Akison L. K. The impact of isolation measures due to COVID-19 on energy intake and physical activity levels in Australian university students. Nutrients. 2020. Vol. 12(6). P. 1865. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12061865.

11. Ковальчук Г. Я., Лупак О. М. Раціональне харчування як важливий чинник здоров'я студентів. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження : колективна монографія / за заг. ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. С. 114-119.

References:

1. Kozyrev, M. P., & Kozlowska, J. R. (2013). Profesiine stanovlennia fakhivtsia v umovakh vyshcoho navchalnoho zakladu [Professional development of a specialist in higher educational establishment]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia psykholohichna - Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. Series psychological, 1, 305-313 [in Ukrainian].

2. Chernyavska, L. I., Krynytska, I. Ya., & Myaluk, O. P. (2017). Stan zdorovia studentiv, problemy ta shliakhy yikh vyrishennia [Students' health, problems and solutions]. Medsestrynstvo - Nursing, 1, 24-27 [in Ukrainian].

3. Mohylnyi, F. V. (2017). Model formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia. [A model of formation of a healthy lifestyle]. Zahalna teoriia zdorovia ta zdoroviazberezhennia : kolektyvna monohrafiia / za zah. red. prof. Yu. D. Boichuka - General theory of health and healthcare : a collective monograph / according to the general editing by prof. Yu. D. Boychuk. Kharkiv: Publisher Rozhko S. G. P. 320-326 [in Ukrainian].

4. Shtykhno, L. V. (2016). Distantsiine navchannia yak perspectyvnyi napriam rozvytku suchasnoi osvity [Distance learning as a promising direction of developing modern education]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 6 (33), 489-493 [in Ukrainian].

5. Haladza, M., Priadka, V., & Koliadenko, N. (2021). Vplyv perekhodu na dystantsiinu formu navchannia na psykhichni stany studentiv medychnykh spetsialnostei [The impact of the transition to distance learning on the mental state of medical students]. Psykholohichne zdorovia - Psychological Health, 2(7), 55-63. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-7 [in Ukrainian].

6. Provorova Ye. М. (2022). Orhanizatsiino-metodychne zabezpechennia fahovoi pidhotovky maibutnoho vchytelia muzyky v umovakh dystantsiinoho navchannia [Organizational and methodological support of professional training of the future music teacher in the conditions of distance learning]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Prospects and innovations of science, 7(12). 358-366. DOI: http://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12)-358-366 [in Ukrainian].

7. Ajmal, M., & Ahmad, S. (2019). Exploration of anxiety factors among students of distance learning : A case study of Allama Iqbal Open University. Bulletin of Education and Research, 41(2), 67-78.

8. Terenda, N. O., Terenda, O. A., Horishnyi, M. I. & Panchyshyn, N. Ya. (2020). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia studentiv v umovakh pandemii COVID-19 (za rezultatamy anketuvannia) [Features of distance learning of students in the conditions of the COVID-19 pandemic (according to the results of the survey)]. Medychna osvita - Medical education, 4, 57-60 [in Ukrainian].

9. Dubel, N. І. (2022). Doslidzennia vplyvu dystantsiinoi formy navchannia na zhyttiediialnist studentiv-farmatsevtiv v umovakh pandemii COVID-19 [Study of the influence of distance form of learning on the life activities of students of pharmacists in the convention of the COVID-19 pandemic]. Art of Medicine, 1(21), 120-123. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2022.1.21.120 [in Ukrainian].

10. Gallo, L. A., Gallo, T. F., Young, S. L., Moritz, K. M., & Akison L. K. (2020). The impact of isolation measures due to COVID-19 on energy intake and physical activity levels in Australian university students. Nutrients, 12(6), 1865. DOI: https://doi.org/10.3390/nu12061865.

11. Kovalchuk H. Ya., Lupak O. M. (2017). Ratsionalne kharchuvannia yak vazhlyvyi chynnyk zdorovia studentiv [Sound nutricion as a significant factor of student's health]. Zahalna teoriia zdorovia ta zdoroviazberezhennia : kolektyvna monohrafiia / za zah. red. prof. Yu. D. Boichuka - General theory of health and healthcare : a collective monograph / according to the general editing by prof. Yu. D. Boychuk. Kharkiv: Publisher Rozhko S. G. P. 114-119 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru