Формування іншомовної комунікативної компетентності студентів в умовах цифрофізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування іншомовної комунікативної компетентності студентів в умовах цифрофізації

Гончаренко-Закревська Наталія Валеріївна кандидат педагогічних наук, доцент, зав. кафедри іноземних мов, факультет міжнародних відносин, Національний авіаційний університет, м. Київ

Дюканова Ніна Михайлівна доцент, доцент кафедри іноземних мов, факультет міжнародних відносин, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

У статті розглядаються питання формування іншомовної комунікативної компетенції студентів вищих навчальниї закладів в умовах цифровізації системи освіти. Представлено перелік найефективніших методів формування та підвищення рівня комунікативної компетенції студентів, що досягається за допомогою використання інноваційних навчальних комп'ютерних програм. Необхідність впровадження нових методів навчання визначається інноваційним форматом освіти з широким доступом до відкритих електронних ресурсів. Наголошується про застосування таких особливостей і переваг цифрового навчання, як персоналізація, гнучкість, адаптованість, мультимедійність, навчання у співпраці і взаємодії з викладачем. Сучасні цифрові інформаційні технології дозволяють вирішити проблему викладання мови у студентів з різним рівнем знань на старті. Вони також дозволяють прискорити ккадемічну адаптацію вчорашніх абітурієгтів після вступу до внз. В системі вищої освіти широко використовується платформа Moodle, проте не всі викладачі знають про усі можливості, які вона пропонує, включаючи електронні словники, електронні енциклопедії, словникові тренажери, пошуково-довідникові системи, аудіо-, відео та інтерактивні ресурси. Науково- педагогічні працівники мають добре орієнтуватися в інформаційних технологіях задля формування і розвитку лінгвістичних і комунікативних навичок своїх студентів на основі здійснення індивідуального підходу. Нові перспективи сучасної науки обумовлені необхідністю індивідуалізації навчання як системи засобів, що спрямовані на підтримку та розвиток самобутності майбутніх спеціалістів.

Ключові слова: цифровізація, академічна адаптація, поляризація знань, лінгвістична компетенція, іншомовна комунікативна компетенція.

Abstract

FORMATION OF STUDENTS' FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE UNDER DIGITAL COMPUTING PROCESS

Honcharenko-Zakrevska Nataliia Valeriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Docent of Foreign Languages chair, head of the Chair of Foreign Languages, Department of International Relations in National Aviation University, Kyiv,

Diukanova Nina Mykhailivna Docent of Foreign Languages Chair, docent of the Chair of Foreign Languages, Department of International Relations in National Aviation University, Kyiv

The article considers the issues of the foreign language communicative competence formation under digital computing process. The list of the most effective methods of formation and increasing the level of students' communicative competences has been presented. It is achieved by using innovative educational computer programs. The necessity of such new methods of learning implementation is determined by the innovative format of education with the ample access to open electronic resources. The application of such specific features and advantages of digital learning as personalization, flexibility and adaptiveness, multimedia, leaning in cooperation and interaction with a professor has been emphasized. The modern digital information technologies allow solving the problem of educating the students with different level of knowledge at the start. They also enable accelerating the academic adaptation of yesterday's high school graduates after their entering university. The platform Moodle has been very popular in the system of higher education. However, not every educator is aware of all the ample opportunities it proposes including electronic dictionaries, electronic encyclopedias, vocabulary training devices, search-reference systems, audio-, video- and interactive resources. The educators at university are to be well familiar with information technologies to form and develop their students' linguistic and communicative skills based on the individual approach to each student. The new prospects of the up-to-date science are caused by the necessity of the learning's as a set of techniques individualization aimed to support and to develop the self-sufficiency of future specialists.

Keywords, digital computing, academic adaptation, polarization in knowledge, : linguistic competence, foreign language communicative competence.

Постановка проблеми

іншомовна комунікативна компетентність студент

В епоху глобальної цифровізації має місце широке впровадження інноваційних інформаційних технологій в процес навчання. До освітніх систем успішно інтегруються електронні навчальні ресурси, електронні бібліотеки, дистанційні курси і освітні онлайн платформи. Вони дозволяють сформувати єдине інтегроване навчальне середовище, яке поступово стає невід'ємною складовою навчального процесу. Особливу актуальність за цих умов набуває проблема досягнення студентами такого рівня іншомовної компетенції, яка б дозволила вільне спілкування в типових ситуаціях в межах своєї спеціальності [1].

Під цифровізацією за сучасних умов розуміється загальносвітова тенденція розвитку суспільства, що передбачає всебічну трансформацію інформацію в цифрову форму в економіці, промисловості, науці, освіті та інших сферах життєдіяльноті людини.

Система вищої освіти є однією з найбільш чутливих щодо цифровізаційної реформи. Передбачається, що навчальне середовище вищих навчальних закладів має включати до себе сукупність цифрових технологій, які давали б студентам можливість навчатися в будь-який час, в будь-якому місці, незалежно від їх локалізації із увахуванням особистісно-орієнтованого підходу.

Так, в 2016 році Кабінетом Міністрів України було презентовано проект «Цифровий порядок денний України 2020» (Digital Agenda for Ukraine 2020) з метою інтеграції системи освіти у світові процеси [2]. Головна мета проекту - створити умови для системного підвищення якості та розширенння можливостей безперервної освіти для усіх категорій громадян.

Значення володіння іноземною мовою, а особливо англійською, важко переоцінити. Сучасні фахівці мають вибудовувати усну і письмову систему комунікації з роботодавцями, колегами і співробітниками, що значно підвищує їх конкурентоспроможність на світовому ринку праці в межах глобального світового співтовариства [3].

Необхідно виділити такі найважливіші структурні складові іншомовної комунікативної компетенції, рівень розвитку яких має кількісні виміри:

- Мовна (граматика, фонетика, лексика, орфографія);

- Лінгвопрофесійна (загальнофахова, спеціальна, інформаційна);

- Соціокультурна (соціолінгвістична, лінгвокраїнознавча);

- Мовна (прагматична, дискурсивна, стратегічна) [3].

Це - кінцевий результат навчання, який визначає здатність і готовність випукника внз до професійно-орієнтованої іншомовної комунікації.

Мета роботи - охарактеризувати інформаційно-комунікативні комп'ютерні технології, які застосовуються в системі вищої освіти, та оцінити перспективи їх використання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Через безперечну актуальність теми існує чимало публікацій, авторами яких є С. Алексеєва, В. Биков, М. Жолдак, Н. Морзе, С. Прохорова, М. Топусов та інші. Дослідники її різних аспектів підкреслюють необхідність обгрунтування нових підходів до змісту, методів і організаційних форм інформаційної освіти. Зокрема, застосуванню інформаційних технологій у системі вищої освіти присвячені роботи С. Алексеєвої [4], М.Топусова [5], О.Башкір [6], Т. Боднер [7], Н. Мачинської, С. Стельмах [9]. Усі ці дослідники відзначають як доцільність їх застосування, так і доцільність поширення інформації про наявні в світі ресурси.

Виклад основного матеріалу. Серед причин, пов'язаних з проблемами оволодіння іноземною мовою, є поляризація студентів щодо рівня їх стартових знань, Це має місце завжди, незважаючи на той факт, що усі абітурієнти складають ЗНО при вступі до внз. Майже кожен викладач стикається з цією проблемою з початку викладання в групі студентів.

Сучасні цифрові інформаційні технологі\ дозволяють учням працювати з інформацією самостійно, поза залежності від стартового рівня володіння іноземною мовою. Онлайн тестування надає оперативні результати і об'єктивну оцінку знань людини [5]. До того ж, тестування на старті і в процесі навчання надає викладачу можливість раціональніше розподіляти свій час на підготовку і проведення практичних занять, приділяючи більше уваги слабким чи, навпаки, сильним студентам.

Слід виділити такі переваги застосування інформаційних технологій для студентів:

- Індивідуальний підхід з урахуванням їх здібностей, особистісних якостей, типу і рівня мотивації до навчання;

- Можливість посилення фактора наочності при сприйнятті навчального матеріалу;

- Емоційне задоволення основного контингенту студентів і підвищення їх мотивації через інтерактивний процес творчої взаємодії з ресурсом.

Для викладача це:

- Створення комфортних умов праці через позбавлення його рутинних операцій і зосередженню на креативних моментах планування і здійснення навчального процесу;

- Доступ до аутентичного матеріалу і можливість організації активного спілкування іноземною мовою в конкретних типових ситуаціях;

- Можливість використання міждисциплінарних форм навчання (через доступність інформації про загальний процес навчання в межах внз) і можливітсь взаємодії викладачів різних дисциплін в інтегрованому середовищі.

Передбачається, що викладач дедалі виконуватиме переважно консультативну функцію, направляючи зусилля студентів на досягнення бажаного результату.

Інша проблема, що потребує вирішення, - це адаптація студентів до нових методів і форм навчання після їх вступу до внз. Під академічною адаптацією розуміють переважно психологічну адаптацію учнів до нової для них педагогічної системи. Академічна адаптація означає пристосування нещодавніх абітурієнтів до особливостей організації навчального процесу у внз, до метдів навчання, до необхідності засвоєння великого обсягу інформації за короткий час і аналізу наукових і методичних матеріалув, які нерідко є написаними складною для колишніх школярів мовою.

У зв'язку з цим зростає потреба у реалізації і вдосконаленні ресурсів науково-освітньої педагогічної діяльності, розробки інноваційних когнітивно- адаптивних технологій, які спроможні збагачувати зміст навчальних дисциплін новими ідеями і технологіями, знання яких забезпечує високу якість професійної підготовки [6].

Підтримка процесу адаптації студентів до інноваційного університетського кластеру сприяє підвищенню їх успішності і формуванню компетентностей, які є необхідними для роботи в професійній сфері, зокрема формуванню іншомовної комунікативної компетенції.

Прискорити адаптацію студентів дозволяє застосування інформаційно- комунікативних комп'ютерних технологій. Це системні методи планування, застосування і оцінювання протягом усього навчального процесу. Такі технології включають до себе підкасти, блоги, веб-квести. Учасники навчального процесу можуть не тільки користуватися готовими ресурсами мережі Інтернет, але й створювати власні контенти.

Програмні засоби навчального призначення на сучасному етапі включають до себе електронні підручники, електронні лекції, комп'ютерні програми, розроблені для викладання і контролю знань, онлайн словники, довідникиі відповідні бази даних, збірники задач і генератори прикладів (ситуацій), предметно-орієнтовані середовища, навчально-методичні комплекси, програмно- методичні комплекси і комп'ютерні ілюстрації для підтримки різного виду занять [6].

Окремо розглянемо навчальні комп'ютерні програми, які є додатковим адаптивним засобом для підвищення ефективності навчального процесу. Такі програми називаються навчальними у вз'язку з тим, що принцип їх складання носить навчальний характер з поясненнями, правилами і зразками виконаних завдань. Вони можуть містити відеофільми, слайди, аудіо-і відеоблоки тощо [7].

Необхідно відмітити, що застосування сучасних технолоогій значно полегшує сприйняття навчального матеріалу. Якщо якийсь текст виводити на екран і одночасно сприймати на слух, то обсяг знань, які запам'ятовуються, серйозно збільшується, до того ж, розширюється словниковий запас, поліпшуються вимова і дикція користувача. Після прослуховування матеріалу студенту зазвичас пропонують скласти діалог чи організують дискусію на задану тему. В цих ситуаціях присутнім є емоційно-особистістний контент, що забезпечує оптимальний рівень сприйняття і засвоєння інформації. При цьому студенти розкривають свій творчий потенціал, вирішують різні ситуаційні завдання, розподіляють ролі і взаємодіють в обстановці гри [8]. Робота з навчальними комп'ютерними програмами викликає у студентів позитивну реакцію і інтерес до такого роду завдань [ 9, 10].

Одним з найпопулярніших інструментів цифрового інформаційного середовища на сьогодні є система управління освітою МоойІе (модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), яку широко використовують як у вітчизняних, так і у закордонних внз [11-13].

Тим, хто вивчає іноземні мови, система надає широкий вибір інструментів: електронні навчальні і навчально-методичні матеріали, відеолекції, вебінари, аутентичні аудіо- і відерзастосунки, глосарії та можливість додавання гіперпосилок на довідкові матеріали в Інтернет-ресурсах.

Використання МоойІе дозволяє сформувати і розвинути лінгвістичні і комунікативні навички студентів із врахуванням їх особистісних особливостей і здібностей. Зокрема, найчастіше використовуються тестові завдання, які дозволяють оцінювати рівень знань студентів автоматично в онлайн режимі. Викладач має можливість налаштувати кількість спроб і терміни виконання тесту, а також письмово коментувати як результати конкретних студентів, так і успішність виконання тесту в групі в цілому [14].

Тестові завдання з автоматичною перевіркою є ефективнішими при самостійній роботі, оскільки вони надають студентам можливість самим контролювати свій рівень засвоєння матеріалу в динаміці, через поступове проходження певних етапів навчального процесу.

За допомогою комп'ютерних тестовіх технологій можна створювати тести різного типу, включаючи:

1. Одинарний вибір (з ряду запропонованих варіантів обирають тільки одну правильну відповідь);

2. Множинний вибір (вибір декілької відповідей з запропонованих варіантів, причому зараховуються лише правильні відповіді);

3. Відкрите питання (студенти самостійно вводять правильну відповідь з клавіатури, що виключає можливітсь угадування відповіді); і

4. Відповідність (приведення у відповідність елементів з двох списків) [15].

Ще одним дієвим інструментом вивчення іноземної мови є Інтернет- тренажери, наприклад Словниковий тренажер. Викладач може використовувати цю програму як в аудиторній роботі для закріплення і повторення вивченого матеріалу, так і в режимі контролю знань щодо лексичних, граматичних і фонетичних аспектів іноземної мови [14].

Багато викладачів нерідко практикують такий інформаційно-комунікативний інструмент, як електронні словники, енциклопедії, а також різні пошуково-довідкові системи, що дозволяє зробити процес навчання більш цікавим і значно прискорити роботу з текстом [16]. Крім того, студенти можуть самостійно складати глосарії на базі використання пошуково-довідкових систем. Ці глосарії можуть використовуватися в ході занять за відповідними темами.

Висновки

Викладені матеріали дозволяють зробити такий висновок:

Підготовка конкурентоспроможних спеціалістів набуває більшої ефективності в умовах цифровізації вищої освіти і впровадження інтегрованого інформаційного середовища, забезпечуючи гнучкість, адаптованість, мультимедійність, навчання у взаємодії з викладачем, а також персоналізацію навчального процесу.

Застосування цифрових технологій відіграє важливу роль в процесі формування іншомовної комунікативної компетенції та підвищення її рівня через продуктивне використання аудіо-, відео та інтерактивних ресурсів. Це також сприяє максимальному розкриттю творчого потенціалу студентів і розвиває їх вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі в умовах цифровізації сучасного суспільства.

Література:

1. Закон України Про вищу освіту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/print/138989959029395.

2. Цифрова адженда України 2020. Концептуальні засади (версія 1.0) [Електронний ресурс] - Режим доступу: https//issue.com/mineconomdev/docs/digital_agenda_ukraine-v2_1.

3. Recommendations of the European Parliament and the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning C2006/962/EC)//Official Journal of the European Union, 30.12.2006.-L394/10-394/18 EN

4. Алексеєва С.В. Актуальні проблеми дидактики в умовах інформатизації освіти: індивідуалізація навчання / Наука і техніка сьогодні. Серія Педагогіка. 2022. 1(1)б с. 18-26.

5. Топусов М.О. Проектування інформаційно-освітнього середовища навчальних закладів у сучасному суспільстві / Український педагогічний журнал. 2017. № 1. С. 26.

6. Башкір О.І. Активні та інтерактивні методи навчання у вищій школі. Педгогіка та психологія: зб. наук. праць. Харків: ТОВ «ДСА ПЛЮС», 2018. Вип. 60. С. 33-45.

7. Боднар Т.О. Формування ІКТ-компетентності педагогів в системі вищої освіти України / Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». 2022. Вип. 1(6). С.45 - *

8. Гончаренко-Закревська Н.В., Дюканова Н.М., Петровська Н.М. Організаційні та лінгвопсихологічні аспекти інтерактивного підходу при формуванні іншомовної комунікативної компетенції // Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка». 2022. Вип. 1(6). С. 132-141.

9. Мачинська Н.Г., Стельмах С.С. Сучасні форми організації навчального процесу у вищій школі. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012.180 с.

10. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. Київ: Альма матер, 2010. 456 с

11. Прохорова С.М. Поняття цифрової компетентності вчителя іноземної мови у світовому просторі / С.М, Прохорова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. - 2015. - С. 113-116.

12. Балалаєва О.Ю. Інформаційні технології як чинник формування парадигми освіти / Оновлення змісту, форм та методів навчання та виховання в закладах освіти. 2013. Вип. 7. С. 437-446.

13. Khalil, F. Students' identities and their relationships with their engagement in an online learning community. International Journal of Emerging Technologies in Learning. 2019. 14(5)/ P. 4-9.

14. Гончарова В.Б., Аносова Ю.П. Метод проектної діяльності на заняттях іноземної мови за професійним спрямуванням у ВНЗ І-ІІ р.а. Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. 2013. Вип.3-4. С. 136-143.

15. Naman, D. Designing Tasks for the Communicative Classroom. Cambridge: Cambridge University Press. 1989/ 2000.211 p.

16. Кирикилиця В.В. Форма взаємодії викладача і студента у процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням. Проблеми освіти. 2019. Вип. 93. С. 33-49.

References:

1. Zakon Ukrainy “Pro vyshchu esvitu [The Law of Ukraine “On Higher Education] (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/print/138989959029395 [in Ukrainian]

2. Tsyfrova adzhnbda Ukrainy 2020. Kontseptualni zasady (version 1,0)] URL http//issue.com/mineconomdev/docs/digital_agenda_ukraine-v2_1. [in Ukrainian].

3. Recommendations of the European Parliament and the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning C2006/962/EC)//Official Journal of the European Union, 30.12.2006.-L394/10-394/18 EN [in English]

4. Aliekseieiva S. (2022) Aktuakni problem dydaktuku v umavah informatyzatsii osvity: individualizatsiia navchannia [Current problems of didactics in the conditions of informatization of education: individualization of learning]. Nauka y oscita siohodmi - Science and Education Today .1(1). 18-26 [in Ukrainian]

5. Topuzov M/O/ (2017) Proektuvannia informatsiino-osvitniohp seredovyshcha navchalnykh zakladiv u suchasnomu suspilstvi [Designing the information and educational environment of educational institutions in modern society] Ukrainsky pedagahohichny zhurnal. - Ukrainian Pedagogical Journal1. 26 [in Ukrainian]

6. Bashkir O.I. (2018) Aktuvni y interaktyvni metody navchannia u vyshchii shkoli [Active and interactive teaching methods in higher education]. Pedahohika tapsykholohia: zb. naukprats. Kharkiv: TOV “DISA PLIuS”, Vyp.60. S.33-45

7. Bodnar . O. (2022) Formuvannia IKT-kompetentnosti pedahohiv v systemi vyshchoi osvity v Ukraini {Formaton of ICT competence of teachers in the system of higher education in Ukraine] Perspectyvy ta innovatsii nauky. Seria “Pedahohika ” - Prospects and Innovations in Science. Series “Pedagology”. 6(1). 45 -52 [in Ukrainian]

8. Honcharenko-Zakrevska N.V. & Diukanova N,M., (2022) Organizatsijni i lingvopsyholohichni aspecty interaktyvnogo pidhodu do formuvannja inshmovnoi kommunikatyvnoji kompatentsii [Organizational and linguo-psychological aspects of interactive approach to formation of foreign language communicative competence]. Perspectyvy ta innovatsii nauky - Prospects and Innovations of Modern Science. Series “Pedagology”. 1(6). 132-141 [in Ukrainian]

9. Machynska, N.H,, Stelmah, S.S. (2012) Suchasni formy organizatsii navchalnoho protsesy u vyshchiy shkoli [Current forms of organization of educational process at university] Lviv: Lviv Public University of Internal Affairs, Ukraine [in Ukrainian]

10. Fitsula N.M. (2010) Pedahohika vyschoyi shkoly [Pedagogy at universities] Kyiv: Alma Mater, Ukraine [in Ukrainian]

11. Prokhorova S.M. (2015) Poniattia tsyfrovoi kompetentnosti vchytelia inozemnoi movy u svitovomu osvitnomu prostori. {The concept of digital competence of a foreign language teacher in the world educational space]. Visnyk Zhytomyrskogo derzhuniversytetu imeni Ivaba Franka. Pedahohichni nauky - Proceeding of Ivan Franko Zhytomir State Pedagogical University. 113-116 [in Ukrainian]

12. Balalaieva O.Iu. (2013) Informatsiini tekhnolohii yak chynnyk formuvammia novoi paradyhmy osvity [Information technologies as a factor in the formation of a new paradigm od education] Onovlennua zmistu, form ta metodiv navchannia i vykjovannia v zakladah osvity - Innovation in Content, Form andMethods of Learning and Upbringing in Educational Institutions. 7. 437-446 [in Ukrainian].

13. Khalil, F. (2019) Students' identities and their relationships with their engagement in an online learning community. International Journal of Emerging Technologies in Learning. 14(5)/ P. 4-9 [in English]

14. Goncharova V.B., Anosova Yu. P. (2013) Metod proiektnoi dialnosti na zaniattiah inozemnoi movy za profesiinym spriamuvanniam u vnz I-II r.a.[Method of project activity at foreign language for specific purposes lessons at colleges of I-II accreditation levels] Informatsiini telhnologii v osviti, nautsi ta vyrobnytstvi. - Information Technologies in Education, Science and Production, 3-4, 136- 143.

Размещено на Allbest.ru