Теоретичні аспекти інноваційної технології при підготовці майбутнього вчителя початкової школи до професійного самовизначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, м. Берегово

Теоретичні аспекти інноваційної технології при підготовці майбутнього вчителя початкової школи до професійного самовизначення

Островська Маріанна Ярославівна

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри педагогіки та психології

Анотація

виховний педагогічний самовизначення учень

Глобалізаційні процеси еволюції суспільства, складна економічна ситуація, вихід на міжнародний ринок праці, широке запозичення зарубіжного досвіду у різних сферах життєдіяльності особистості та децентралізація влади стали передумовою для реформування системи освіти України відповідно до загальноєвропейських та світових норм і стандартів.

Освіта покликана забезпечити реалізацію виховної, дидактичної та розвивальної функцій педагогічного процесу на засадах професійного самовизначення. Про це зазначається в нормативних освітніх документах: Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст. (2002), законах України “Про освіту” (2006), “Про вищу освіту” (2014), Концепції національного виховання студентської молоді (2009), Концептуальних засадах розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір (2004), Національній стратегії розвитку освіти України на період до 2021 року (2012), Галузевій концепції розвитку неперервної педагогічної освіти (2013) та ін.

Така реформа є довготривалим процесом, який може не завершитись в найближчі 30-40 років і потребуватиме фахівців з усіх напрямів професійно-педагогічної підготовки, у тому числі й майбутніх вчителів початкових класів. Такий фахівець повинен сприяти насамперед формуванню та розвитку наукового світогляду учнів, цілісного бачення ними світу з позицій різних наук та розвитку їх предметної та ключових компетентностей. З огляду на це, підготовка майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності на засадах компетентнісного підходу постає актуально-перспективним завданням теорії та методики професійної освіти.

Трансформаційні виклики сьогодення спричиняють кардинальні зміни і в системі професійної освіти: якість підготовки вчителів має не лише враховувати нинішній рівень розвитку технологій, а й базуватися на принципах випереджувального навчання.

Цілком очевидно, що мають бути враховані у змісті стандартів освіти як основні інструменти забезпечення якості надання освітніх послуг. Проте варто пам'ятати, що студенти мають оволодіти компетентностями, задекларованими сучасними освітніми стандартами, завдяки сформованим у власній навчальній діяльності пізнавальним можливостям. І, що не менш важливо, продовжувати оволодівати новітніми професійними знаннями, інноваційними технологічними методами, прийомами, засобами в самоосвітній діяльності.

Ключові слова: інноваційні технології, вчитель початкових класів, стандарт освіти, компетентність.

Ostrovska Marianna Yaroslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology of the Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education Ukraine, Beregovo

Theoretical aspects of innovative technology in the preparation of the future primary school teacher for professional self-determination

Abstract

The globalization processes of society's evolution, the complex economic situation, entry into the international labor market, extensive borrowing of foreign experience in various spheres of personal life, and the decentralization of power became a prerequisite for reforming the education system of Ukraine in accordance with European and global norms and standards.

Education is designed to ensure the implementation of educational, didactic and developmental functions of the pedagogical process on the basis of professional self-determination. This is stated in normative educational documents: the National Doctrine of Education Development of Ukraine in the 21st century. (2002), Laws of Ukraine "On Education" (2006), "On Higher Education" (2014), Concept of National Education of Student Youth (2009), Conceptual Principles of Development of Pedagogical Education of Ukraine and its Integration into the European Educational Area (2004), National strategies for the development of education of Ukraine for the period until 2021 (2012), the Sectoral Concept of the Development of Continuous Pedagogical Education (2013), etc.

Such a reform is a long-term process that may not be completed in the next 3040 years and will require specialists from all areas of professional and pedagogical training, including future primary school teachers. Such a specialist should primarily contribute to the formation and development of students' scientific worldview, their holistic vision of the world from the standpoint of various sciences, and the development of their subject and key competencies. In view of this, the preparation of future primary school teachers for professional activity on the basis of the competence approach appears to be an urgent and promising task of the theory and methodology of professional education.

Today's transformative challenges cause radical changes in the system of professional education as well: the quality of teacher training should not only take into account the current level of technology development, but also be based on the principles of anticipatory learning.

It is quite obvious that the content of education standards should be taken into account as the main tools for ensuring the quality of the provision of educational services. However, it is worth remembering that students should master the competencies declared by modern educational standards, thanks to the cognitive opportunities formed in their own educational activities. And, what is no less important, to continue mastering the latest professional knowledge, innovative technological methods, techniques, and means of self-education.

Keywords: innovative technologies, primary school teacher, standard of education, competence.

Постановка проблеми

У сучасних умовах реформування освіти актуальність досліджуваної проблеми пояснюється низкою чинників.

По-перше, істотно розширилися професійні функції вчителя як суб'єкта соціально-педагогічної діяльності, предметом якої є: соціокультурне виховання учнів в руслі інноваційного підходу та гуманістичної парадигми; створення умов для їх ефективної адаптації до навчально-виховного процесу; розвиток особистісно значущих цінностей для успішної соціалізації в школі; запобігання асоціальним явищам і вчинкам, своєчасне подолання кризових ситуацій; формування соціально активної особистості шляхом активізації педагогічного потенціалу соціуму. Тому вирішення окреслених соціально-виховних завдань вважаємо важливою складовою діяльності вчителя початкових класів.

По-друге, соціально-економічна та політична криза в суспільстві призводить до зростання кількості неблагополучних сімей, сиріт і напівсиріт, тенденційного збільшення в соціально-виховному середовищі школи девіацій серед неповнолітніх. У зв'язку з цим, професійна діяльність учителя початкових класів поширюється на соціальне виховання учня.

По-третє, школу сьогодні розглядають як відкриту соціально педагогічну систему, тому й соціально-педагогічна діяльність у ній ґрунтується на співпраці всіх працівників у вирішенні проблем вихованця: адміністрації навчального закладу, соціального педагога, психолога, учителя початкових класів, вихователя та ін.

По-четверте, особливістю професійної діяльності педагога початкової школи є багатопредметне навчання та виховання конкретного контингенту учнів. Це створює достатні можливості для психологічного діагностування дітей, налагодження продуктивної роботи з їхніми батьками (опікунами) щодо розвитку обдарованості чи надання (за потреби) кваліфікованої соціально педагогічної допомоги [2, С. 336].

По-п'яте, війна 2022 року теж нажаль багато принесла непотрібних змін у наше життя...

Зрештою, сензитивність молодшого шкільного віку сприяє ефективності навчально-виховного впливу, насамперед учителя, який у період початкового навчання, зазвичай, слугує взірцем для наслідування [2, С. 38].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В останні роки у зв'язку з впровадженням у практику освіти суб'єкт - суб'єктної педагогічної парадигми особлива увага приділяється теоретичному аналізу і обґрунтуванню механізмів становлення вчителя як суб'єкта педагогічної діяльності (Г. Аксьонова, Р. Асадуллін, Є. Волкова, Н. Григорьєва, В. Жорнова, Н. Нікітіна, Н. Соловйова); формуванню його загальної і професійно-педагогічної культури (М. Віленський, В. Гриньова, Е. Гришин, О. Ходусов); різним аспектам його індивідуально-творчого розвитку та інноваційного потенціалу (І. Богданова, Н. Кічук, Л. Кондрашова, З. Курлянд, А. Линенко, Н. Мажар, Л. Подимова, Н. Посталюк, Т. Руденко, Т. Руднєва, О. Цокур та інші) [7, С. 236].

Мета статті - полягає у впровадженні інноваційних технологій в освітній процес, що ґрунтуються на формуванні компетентностей, необхідних у підготовці студентів педагогічних ЗВО. Адже кожен випускник закладу вищої освіти має володіти певними компетенціями, тобто: бути мобільним, володіти комунікативною культурою, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність, критично мислити, презентувати себе на ринку праці тощо.

Виклад основного матеріалу

Основні критерії сформованості професійної готовності майбутніх учителів до формування соціального здоров'я учнів основної школи : науково-теоретична готовність студента (сукупність необхідних знань), практична готовність студента (сформованість практичних умінь), психофізіологічна готовність студента (розвиток професійно важливих якостей), психологічна готовність студента (усталена мотивація та усвідомлення потреби подальшого професійного розвитку у формуванні соціально здорових підлітків [8, С. 33]. Удосконалення такої підготовки, можливе за умов упровадження відповідних спецкурсів, застосування інтерактивних форм і методів навчання, удосконалення змісту різних видів педагогічної практики та самостійної роботи.

Проблема формування основ професіоналізму майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки характеризується через систему компетентностей, що включає: високий рівень професійної компетентності та педагогічної майстерності, сформованість необхідних професійно-орієнтованих якостей, здатність вчителя до рефлексії та його готовність до постійного саморозвитку та самовдосконалення впродовж усієї професійної діяльності. До основних структурних компонентів професіоналізму майбутнього вчителя математики дослідницею віднесено: мотиваційно-ціннісний компонент (стійка спрямованість на професію вчителя початкової школи, наявність професійно-педагогічної мотивації); когнітивний компонент (повнота знань з основ професіоналізму, технологій навчання початкової школи, змісту майбутньої професійної діяльності); технологічний компонент (рівень володіння проектуванням й технологізацією професійної діяльності вчителя) та рефлексивний компонент (рівень сформованості рефлексії, розуміння відповідальності за результати своєї професійної діяльності) [8, С. 35]. Ефективне формування основ професіоналізму в майбутніх учителів-початкової школи можливе за умов: формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до оволодіння основами професіоналізму; спонукання до інноваційної діяльності; удосконалення інформаційного забезпечення системи фахової підготовки; створення рефлексивного середовища з метою реалізації прагнення майбутніх учителів до професійного саморозвитку. При цьому найбільш ефективними засобами для організації професійної підготовки є інтерактивні та мультимедійні технології [5, С. 336].

Для всіх видів професій важливе значення набувають культура спілкування і готовність до діалогу в полікультурному комунікативному просторі. При цьому здатність до здійснення культуродоцільних видів професійної діяльності виступає обов'язковим компонентом професійної готовності вчителя початкової школи. Формування загальнокультурної компетентності майбутніх вчителів початкової школи у процесі професійної підготовки набуватиме ефективності за умов: професійної орієнтації дисциплін гуманітарного циклу, культурологічного та гуманістичного спрямування дисциплін професійного циклу й розвитку мотиваційної та комунікативної складових професійної підготовки майбутніх вчителів [1, С. 33].

До структурних компонентів професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи віднесено: предметну, інформаційно-комунікаційну, комунікативну, особистісно-інтелектуальну, креативну, педагогічну, методичну, соціальну й науково-дослідницьку компетенції, кожна з яких характеризується певними професійними та індивідуальними якостями особистості. У процесі вивчення фахових дисциплін формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи буде ефективним при використанні мультимедійних, інформаційно-комунікаційних й програмних педагогічних засобів навчання, проблемно-пошукових, евристичних, частково-пошукових, дослідних, частково-дидактичних методів навчання у формах науково-дослідної роботи, засідань “круглого столу”, роботи в інформаційно-педагогічному середовищі, індивідуальної й групової розробки і захисту проєктів, портфоліо тощо. Важливу роль у цьому процесі також відіграють інтерактивні методи навчання та методи стимулювання творчої активності студентів [8, С. 30].

Для успішної організації процесу формування комунікативної культури майбутніх учителів засобами інтерактивних технологій необхідно створити комплекс педагогічних умов, що включає: професійну спрямованість змісту фахових дисциплін, забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі «викладач - студенти» та моделювання професійно спрямованих ситуацій [3, С. 66].

Проблема формування професійної ідентичності майбутніх учителів засобами інформаційних технологій займає особливе місце у професійній підготовці, оскільки виступає тим регулятором, що виконує стабілізуючу та перетворюючу функції, чим забезпечує орієнтацію студента у світі професій та професійній спільноті. Професійна ідентичність може формуватися лише на етапі узгодження основних елементів професійного процесу під час безпосереднього входження особистості в професійну діяльність та оволодіння нею. Професійна ідентичність виражається сукупністю особистісних характеристики студента, до якої віднесено усвідомлення: відповідальності внаслідок своєї належності до професії педагога; уявлення про власну відповідність вимогам професії та зіставленням себе з певним професійним образом [4, С. 86].

У структурі професійної ідентичності виділено сукупність компонентів та критеріїв їх сформованості, що включає:

мотиваційний компонент (сформовані мотиви і цілі майбутньої професійної діяльності),

когнітивний компонент (уміння здійснювати пошук та обробку інформації),

емоційно-вольовий компонент (емоційне ставлення до діяльності, вольові риси, відбиття емоційних переживань внутрішнього світу іншої людини),

комунікативний компонент (розвинуті комунікативні вміння),

діяльнісно-практичний компонент (наявність сформованих професійних умінь та навичок).

Підвищення ефективності формування професійної ідентичності майбутніх учителів засобами інформаційних технологій забезпечує комплекс педагогічних умов (використання можливостей інформаційного середовища Moodle та застосування проєктного навчання) й психологічних умов (підвищення інтересу до формування професійної ідентичності на основі індивідуалізації навчання; застосування інтерактивних методів навчання для розвитку самомотивації, емпатії та рефлексії) [8, С. 49].

Підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання інтернет-підтримки у процесі навчання учнів передбачає Інтернет-підтримки навчального процесу як сукупності інформаційних ресурсів (культурних, енциклопедичних, довідкових, навчальних тощо), педагогічного інструментарію (віртуальна електронна дошка, ментальні карти, блоги,

геосервіси, віртуальні мікроскопи, телескопи, дослідницькі середовища тощо) і засобів комунікацій (текстові, голосові, та відео повідомлення, обмін файлами тощо) [8]. Для ефективної підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання інтернет-підтримки у процесі навчання учнів необхідне використання відповідної технології, яка реалізується у три етапи: базовий (систематизація й поглиблення знань студентів з інтернет-технологій, розвиток інформаційно-пошукових, інформаційно-аналітичних та інформаційно-технологічних вмінь), процесуальний (комплексне формування опорних знань і вмінь, необхідних для здійснення ефективної інтернет-підтримки навчання) та практично-коригувальний (набуття студентами власного досвіду використання інтернет-підтримки в реальному навчальному процесі загальноосвітньої школи, коригування їх готовності до такої діяльності, формування у майбутніх учителів здатності до самостійного вдосконалення своєї підготовки) [8].

Формування професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи можливе у квазіпрофесійній діяльності. Квазіпрофесійна діяльність - форма навчання, що моделює професійну діяльність, за якої студенти виходять за межі опрацювання вузької теми заняття, шляхом включення в моделювання реальних ситуацій, вирішують професійні завдання та питання професійної взаємодії [7, С. 335]. Для підвищення ефективності квазіпрофесійної діяльності студентів доцільно використовувати певну платформу дистанційного навчання, наприклад платформу Moodle. Використання Moodle забезпечить можливість тісного зв'язку з керівником практики від ЗВО щодо уточнення завдань і термінів проходження практики, надасть можливість отримати зразки оформлення звітів, сприятиме обговоренню проблем або найкращого досвіду шкіл за допомогою форумів або чатів, а також надасть кожному студенту можливість сформувати власне електронне портфоліо [7].

Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової практики є складним процесом, спрямованим на опанування знаннями та набуття практичних умінь та навичок, необхідних для виконання завдань професійно-педагогічної діяльності[6].

У структурі професійної підготовки виділено наступні компоненти та їх відповідні показники:

мотиваційний компонент (професійно ціннісні орієнтації, мотивація досягнення успіху, самооцінка власних професійно значущих якостей, прагнення до самовдосконалення),

змістовий компонент (комплекс педагогічних і спеціальних знань),

практично-діяльнісний компонент (навички практичної роботи, рефлексивні вміння, творчий потенціал),

організаційно-методичний компонент (організаційно-комунікативні здібності, вміння забезпечувати ефективний навчально-пізнавальний процес, самостійність вибору засобів, прийомів та методів роботи) [3].

Результативність професійної підготовки студентів під час проходження фахової практики забезпечує комплекс таких педагогічних умов: практичне застосування знань під час навчально-дослідної діяльності, надання особистісної спрямованості цілям професійної підготовки, забезпечення стадіального проходження студентами фахової практики відповідно до етапів професійної підготовки (адаптація - результативна активність - індивідуалізація процесу навчання - оволодіння педагогічною майстерністю), використання системи завдань дослідного характеру із застосуванням інтерактивних методів навчання [8, С. 56].

При висвітленні педагогічних умов формування самооцінювання навчальних досягнень у професійній підготовці майбутніх учителів важлива роль належить взаємозалежності і взаємозв'язку професійної діяльності, професійної самосвідомості та самооцінки майбутнього вчителя. При цьому, виділяють прогностичну, актуальну, потенційну, рефлексивну та ретроспективну самооцінку. Формування самооцінювання навчальних досягнень у професійній підготовці майбутніх учителів буде ефективним, якщо: здійснюється розвиток мотивації до самооцінювання, ведеться професійне педагогічне спілкування, відбувається накопичення індивідуального досвіду самооцінювання особистості, здійснюється розвиток інтелектуальних операцій самооцінювання, ставлення до себе як до активного суб'єкта діяльності з само оцінювання стану професійної підготовки, забезпечується реалізація активного та пасивного механізмів формування самооцінки особистості [8].

У професійній підготовці майбутніх учителів сьогодні дедалі більшу увагу отримує компетентнісний підхід, що зумовлено оновленням законодавчої бази вищої освіти України. У працях науковців розглядаються як професійна (фахова) компетентність вчителя загалом, так і її окремі складові, зокрема загальнокультурна компетентність. Проте використано різну концептуальну базу понять «компетенція» та «компетентність». Особлива роль відводиться інформаційним технологіям як засобу професійної підготовки майбутніх вчителів та підготовці майбутніх учителів до ефективного їх використання у подальшій професійній діяльності. У більшості досліджень увагу зосереджено на інтерактивних технологіях навчання та методах стимулювання творчої активності студентів, зокрема через їх професійну орієнтацію та створення рефлексивного середовища [8, С. 86]. Окремо розглядається формування самооцінювання вчителя та підготовка майбутніх учителів до формування соціального здоров'я учнів основної школи. Важливе значення у професійній підготовці майбутнього вчителя займає фахова практика, як інструмент підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності [8].

Висновки

Отже, метою сучасної системи освіти нині стає - формування в особистості відчуття власної відповідальності перед собою і суспільством, а конститутивним принципом, згідно з яким має відбуватися взаємодія всіх складових цієї системи, зокрема учасників освітнього процесу, повинна бути довіра.

Водночас, враховуючи вплив глобалізації на розвиток освіти в сучасному світі не слід забувати про збереження основних національних особливостей України, її морально-духовного та світоглядного потенціалу для особистості й суспільства.

Не менш важливою передумовою реформування системи загальної середньої освіти України є інформатизація яка зумовлена нестримним розвитком інформаційно-комп'ютерних технологій, що супроводжується їх проникненням практично у всі сфери людської життєдіяльності.

Впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій, з одного боку, забезпечує відкритість освіти, а з іншого - висуває певні вимоги до рівня технологічної підготовки у сфері ІКТ усіх учасників освітнього процесу. Саме відкритість освіти стає передумовою для самоосвіти вчителя, як найважливішої вимоги на шляху її саморозвитку та самореалізації в умовах інформаційного суспільства.

Проте, незважаючи на численні переваги ІКТ, водночас їх впровадження в освіту супроводжується небезпекою втрати людських контактів, що неминуче призведе до деградації людських відносин і комунікацій як основи взаєморозуміння. Це зумовлює необхідність розробки таких методів і способів навчання, за яких не втрачається гуманітарний аспект освіти - розвиваючий ефект в становленні особистості. Адже жодний механізм чи пристрій не став основним чинником соціального життя, а лише збільшує роль і значення людини.

Література

1. Березюк О.С. Формування загальнокультурної компетенції майбутніх фахівців: збірник наукових праць / за ред. О.С. Березюк, О.М. Власенко. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. - С. 122.

2. Будник О.Б. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до соціально-педагогічної діяльності: дис. ... доктора педагогічних наук: 13.00.04/ Олена Богданівна Будник. - Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2021. - С. 552

3. Вітвицька С.С. Моделювання професійної підготовки фахівців в умовах євроінтеграційних процесів. Монографія /За ред. С.С. Вітвицької, доктора педагогічних наук, професора. - Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2019. - С. 304

4. Данилюк І.В. Становлення ідентичності фахівця: [монографія] / Г.О. Балл, В.Л. Зливков, С.О. Копилов [та ін.]; за ред. В.Л. Зливкова. -- К.-Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. -- С. 260.

5. Кучай Т.В. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів засобами мультимедійних технологій у вищих навчальних закладах Польщі / за ред. А.І. Кузьмінського. - Черкаси: видавець Чабаненко Ю.А., 2014. -С. 361.

6. Островська М.Я. Формування фахової компетентності майбутніх учителів початкової школи до застосування інноваційних технологій. «Наука і техніка сьогодні» (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Техніка», Серія «Фізико-математичні науки»). Випуск № 6(6) 2022 (категорія Б), Київ. 2022.- С. 234-245.

7. Пальшкова І.О., Балакірєва В. Інноваційні технології у підготовці студентів педагогічних ЗВО: монографія/ І.О. Пальшкова. Одеса: ПНПУ ім. К.Д. Ушинського, 2021. - С. 405.

8. Чубрей О.С. Теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх вчителів географії в сучасних умовах: навч.-метод. посібник. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2019. - С. 106.

References

1. Berezyuk, O.S. (2013). Formuvannia zahalnokulturnoi kompetentsii maibutnikh fakhivtsiv [Formation of general cultural competence of future specialists]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka - Zhytomyr: Publication of ZhDUnamed after I. Franka,122[in Ukrainian].

2. Budnyk, O.B. Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do sotsialno-pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and methodical principles of professional training of future primary school teachers for socio-pedagogical activity]. Doctor's thesis. Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka - Zhytomyr: State University named after I. Franka, 552[in Ukrainian].

3. Vitvytska, S.S. (2019). Modeliuvannia profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv [Modeling professional training of specialists in the conditions of European integration processes]. Zhytomyr: Vyd. O.O. Yevenok - Zhytomyr: Ed. O.O. Evenok, 304[in Ukrainian].

4. Danyliuk, I.V.& Ball, G.O.& Zlyvkov, V.L.& Kopylov S.O. (2014). Stanovlennia identychnosti fakhivtsia [Formation of the identity of a specialist]. K.-Kirovohrad: Imeks-LTD -- K.-Kirovograd: Imex-LTD, 260[in Ukrainian].

5. Kuchai, T.V. (2014). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv zasobamy multymediinykh tekhnolohii u vyshchykh navchalnykh zakladakh Polshchi [Theoretical and methodical principles of training future primary school teachers by means of multimedia technologies in higher educational institutions of Poland]. Cherkasy: vydavets Chabanenko Yu.A.- Cherkasy: Yu.A. Chabanenkopublisher, 361[in Ukrainian].

6. Ostrovska, M.Ya. (2022). Formuvannia fakhovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly do zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii [Formation of professional competence of future primary school teachers for the use of innovative technologies]. "Science and technology today" (Series "Pedagogy", Series "Law", Series "Economics", Series "Technology", Series "Physical and mathematical sciences"). 6(6) 2022 (category B), Kyiv, 234-245[in Ukrainian].

7. Palshkova, I.O., & Balakireva, V. (2021). Innovatsiini tekhnolohii u pidhotovtsi studentiv pedahohichnykh ZVO [Innovative technologies in the training of students of pedagogical higher education institutions]. Odesa: PNPU im. K.D. Ushynskoho - Odesa: PNPU named after K.D. Ushinsky, 405[in Ukrainian].

8. Chubrei, O.S. (2019). Teoretychni aspekty profesiinoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv heohrafii v suchasnykh umovakh [Theoretical aspects of professional training of future geography teachers in modern conditions] Chernivtsi: Chernivetskyi nats. un-t - Chernivtsi: Chernivtsi national. University, 106 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru