Цінності як об’єкт психолого-педагогічних міждисциплінарних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цінності як об'єкт психолого-педагогічних міждисциплінарних досліджень

Ольга Христенко,

У статті проаналізовано поняття "цінності" у контексті психолого-педагогічних досліджень українських учених та окреслено їхній вплив на вирішення проблеми формування системи цінностей в умовах розвитку сучасної освіти. З огляду на складні реалії сьогодення, освіта стоїть перед низкою викликів, першим з яких є такий: що запропонувати підростаючому поколінню як цінності, щоб молоді люди були здатними жити в сучасних умовах, творити, бути щасливими й водночас корисними суспільству? Перманентне прагнення до осягнення концептуальної сутності цінностей у філософському й науковому вимірах вимагають глибокого аналізу даного поняття з позиції міждисциплінарного підходу. Авторка досліджує філософські, психологічні, педагогічні праці вітчизняних науковців, присвячені питанням оновлення змісту традиційних цінностей відповідно до вимог часу в контексті забезпечення якості української освіти та сучасних цивілізаційних змін. Аналізуючи різні концептуальні підходи до розуміння цінностей, авторка розглядає дане поняття як найбільш значущі істинні ідеї, феномени, що акумулюють у собі частину об'єктивної реальності, якій притаманні властивості необхідного, корисного, досконалого; у процесі формування особистості вони можуть ставати її суб'єктивними пріоритетами як результат засвоєння культури конкретного суспільства/нації. Окреслені у статті напрями трансформації ціннісних освітніх пріоритетів дають змогу здійснювати подальші дослідження з метою розроблення ефективних інноваційних технологій упровадження відповідних цінностей безпосередньо в навчально-виховний процес у закладах освіти, а також у медійний, інформаційний простір нашої держави. Також установлено, що наукові положення дослідників можуть слугувати моделлю розроблення відповідних методологічних засад гуманітарної підготовки фахівців різного профілю з урахуванням аксіологічного підходу. психологічний педагогічний освіта

Ключові слова: цінності, духовні цінності, педагогічні дослідження.

Olga KHRYSTENKO,

The article analyzes the concept of "values" in the context of psychological and pedagogical research of Ukrainian scientists, and also their impact on solving the problem of forming of the system ofvalues under conditions of development of modern education. Considering the complicated realities of today, education faces a number of challenges, the first of which is: what can be offered to the younger generation as values so that young people can live in modern conditions, create, be happy and at the same time useful to society? The permanent striving to comprehend the conceptual essence of values in the philosophical and scientific dimensions require an in-depth analysis of this concept from the standpoint of an interdisciplinary approach. The author researchs the philosophical, psychological and pedagogical works of domestic scientists dedicated to updating the content of traditional values in accordance with the requirements of the time in the context of ensuring of the quality of Ukrainian education and modern civilization. Analyzing various conceptual approaches to understanding values, the author of this article considers this concept as the most significant true ideas, phenomena that accumulate part of the objective reality, which has the properties of necessary, useful, perfect; in the process of forming a personality, they can become its subjective priorities as a result of assimilation of the culture of a particular society / nation. The directions of transformation of valuable educational priorities outlined in the article contribute to investigations further for the purpose of developing of effective innovative technologies of introduction of the corresponding values directly in educational process in educational institutions, and also in media, information sphere of our state. It is also established that the scientific conclusions of researchers can serve as a model for developing of appropriate methodological foundations for humanitarian training of specialists in various fields, taking into account the axiological approach.

Key words: values, spiritual values, pedagogical research.

Постановка проблеми. Усі дії людини, події, явища та процеси в суспільстві відбуваються з єдиної, не завжди відкритої, але постійно присутньої причини - пошуку, формування, утвердження, боротьби індивідуальних/суспільних цінностей. Тієї унікальної рушійної сили, яка визначає поведінку людини та людства. Метою освіти є/має бути підготовка людини до життя, а отже, до розв'язання особистісних, професійних, суспільних проблем, до певної позиції у конфліктах, до прийняття рішень, до співпраці, до творення власної унікальної життєвої стратегії... Така постановка питання веде нас до феномену цінностей як прийнятих особистістю "керівництв до дії". З огляду на складні реалії сьогодення, освіта стоїть перед низкою викликів, першим з яких є: що запропонувати підростаючому поколінню як цінності, щоб молоді люди були здатними жити в сучасних умовах, творити, бути щасливими й водночас корисними суспільству? Перманентне прагнення до осягнення концептуальної сутності цінностей у науковому вимірі вимагає глибокого аналізу даного поняття з позиції міждисциплінарного підходу.

Проблематика цінностей є наскрізною у нормативних документах, що визначають пріоритети розвитку освіти в Україні. Так, завданнями суспільно-гуманітарної підготовки старшокласників, зокрема, визначено: формування ціннісного ставлення до української мови як до державної мови України та системи загальнолюдських, національних, особистісних ціннісних орієнтирів; утвердження за допомогою засобів художньої літератури національних і загальнолюдських цінностей; прищеплення демократичних цінностей (повага людської гідності й дотримання прав людини, повага культурної багатоманітності, справедливості, верховенства права); набуття системних знань про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ-ХХІ ст. з позиції цінності життя людини; сприяння формуванню політичної та правової культури, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні з національними та загальнолюдськими цінностями (Навчальні програми, 2017).

Удосконалення системи вищої освіти також пов'язане з утвердженням цінностей, що відповідають сучасним реаліям. Так, у Концепції розвитку педагогічної освіти, затвердженій МОН

України від 16 липня 2018 р., зазначається, що проблема дисбалансу між суспільним запитом на висококваліфікованих педагогічних працівників та існуючою системою педагогічної освіти проявляється, зокрема, у розмиванні довіри суспільства до професійної спільноти педагогічних працівників як носіїв знань, культури та суспільних цінностей (Про затвердження Концепції, 2018).

Нещодавно затвердженими державними стандартами вищої освіти, наприклад за спеціальностями "Соціологія", "Громадське здоров'я", також передбачено очікувані результати навчання, що відображають ціннісний компонент: вирішувати етичні дилеми відповідно до норм професійної етики соціолога та загальнолюдських цінностей (Про затвердження стандарту, 2021); здатність зберігати та примножувати моральні, культурні та наукові цінності і досягнення суспільства (Про затвердження стандарту, 2020).

Аналіз досліджень. У контексті сучасних українських досліджень спостерігаємо чималу увагу до "ціннісної" проблематики, що підкреслює її універсально-парадигмальний характер. Так, ціннісний дискурс в освіті вивчає В. Андрущенко; психолого-педагогічний аспект цінностей - І. Бех, М. Боришевський; сутність цінностей, їх взаємозалежність із вихованням та культурною спадщиною нації - О. Вишневський; розвиток професійних цінностей у педагогічних закладах вищої освіти - О. Дубасенюк; трансформації системи цінностей молоді в контексті реформування вітчизняної професійної освіти - Л. Єршова; проблему моральних, духовних цінностей в українському суспільстві - Г. Васянович, В. Жуковський; цінності у системі світоглядних пріоритетів української педагогіки - І. Зязюн; вектори "перезавантаження" цінностей в сучасній Україні, які повинні відповідати цивілізаційним особливостям ХХІ ст., - В. Кремень; специфіку цінностей у межах різних підходів/концептуалізації ідей виховання моральності в сучасній Україні, виклики перед освітою в умовах існування антицінностей - О. Сухомлинська.

Мета статті - проаналізувати поняття "цінності" у психолого-педагогічних дослідженнях українських учених та окреслити їхній вплив на вирішення проблеми формування системи цінностей у сфері освіти.

Виклад основного матеріалу. Звернувшись до філософських пошуків, знайдемо дефініцію цінності, насамперед, у Філософському енциклопедичному словнику, де цей термін позначає належне та бажане на відміну від реального, дійсного. Таким чином, підкреслюється специфіка цінності як високої мети чи ідеалу, до яких треба прагнути людині та суспільству. Розумінню терміна "цінність" сприяє й теза про її співвідношення з істиною, яка відображає, описує реальність; натомість цінність відповідає на питання, що є бажаним або яким щось повинно бути (Філософський енциклопедичний словник, 2002: 707).

В. Лісовий підкреслює існування двох основних груп концепцій щодо пояснення природи цінностей: об'єктивістської та суб'єктивістської (Філософський енциклопедичний словник, 2002: 707), котрі репрезентують фундаментальні підстави ціннісного вибору людини. В історичній ретроспективі об'єктивістський підхід виводить поняття цінності з духовного світу ідей та їх божественного авторства, засвідченого "через явлення Христа - зокрема через Божий Заповіт" (Філософський енциклопедичний словник, 2002: 707). Отже, об'єктивістське трактування цінностей виявляє їх найвищий авторитет, універсальний характер та об'єктивну реалістичність. Опираючись на об'єктивістські концепції, можна формувати ієрархію особистісних/суспільних цінностей, що відображатимуть ідею Добра у найточнішому та найширшому значенні. Із цього приводу висловився Любомир Гузар: "Для того щоб застосовувати таланти позитивно, треба мати певну шкалу цінностей. Щоб робити добро, треба любити людей, шанувати їх, бажати їм добра. Усі інші цінності входять до загального великого образу "любити ближнього"" (Гузар, 2010). Стосовно суб'єктивістського розуміння цінностей, то вони належать до психічних об'єктів, їх джерелами є наші бажання, інтереси, почуття, ставлення (Філософський енциклопедичний словник, 2002: 707). Тобто автором цінностей є людина з усіма її здібностями, схильностями, поглядами на світ, "плюсами" і "мінусами", людина як вона є...

Звертаючись до ціннісних дефініцій у педагогічних енциклопедичних виданнях, зауважимо акцентування уваги на формуванні особистості як ключовому процесі реалізації цінностей. Так, С. Гончаренко пропонує розглядати ціннісні орієнтації як вибіркову, відносно стійку систему спрямованості інтересів і потреб особистості, зорієнтовану на певний аспект соціальних цінностей (Гончаренко, 1997: 357). Як бачимо, головною характеристикою ціннісних орієнтацій людини виступає їх відповідна спрямованість, схильність до певних моделей поведінки, вибору, ініціатив.

Репрезентуючи поняття "цінності" в "Енциклопедії освіти", В. Киричок підкреслює їх антропоцентричний та екзистенційний характер, адже вони значною мірою відтворюють саму людину й водночас наповнюють сенсом існування людини і суспільства. Автор пояснює сутність цінностей як опосередкованого культурою еталону належного у досягненні потреб, котрий має трансцендентний характер, що виходить за межі індивідуальної свідомості (Киричок, 2008: 991). Отже, процес формування цінностей окремої особистості та суспільства пов'язаний з осягненням культурної скарбниці нації.

Оскільки освіта акумулює у собі досягнення філософської й наукової думки, вона виступає універсальним генератором ідей щодо ціннісних пріоритетів суспільства. Дослідження ціннісного дискурсу в освіті є винятково актуальним, особливо в умовах ціннісних криз, трансформацій та перезавантажень. Як зазначає В. Андрущенко, з якого б боку ми не підходили до "освіти", вона завжди висвітлюється як система функціонування цінностей, що передаються від одного суб'єкта до іншого на основі дискурсу (Андрущенко, 2006: 4). На практиці освіта у будь-якому суспільстві завжди розгортається як ціннісний дискурс людини (учня, студента) і суспільства (вчителя, викладача) з приводу істини і похибки, добра і зла, належного і наявного (Андрущенко, 2006: 3), тому освіта є відповідальною за творення ціннісних стратегій та їх імплементацію в суспільстві.

Дослідження психологічного виміру цінностей допомагають розуміти дане поняття як невід'ємну частину внутрішнього світу людини, глибоку мотиваційну сферу її поведінки та життєдіяльності. Так, М. Боришевський, досліджуючи цінності як феномен, найтісніше пов'язаний зі сферою потреб людини, що безпосередньо стосується мотивів самоактивності індивіда (Боришевський, 1997: 22), трактує їх як мету життєдіяльності особистості. У педагогічному контексті цінності виступають детермінантою всіх напрямів виховання. У репрезентованих дослідником характеристиках духовності знаходимо низку цінностей: віра в Бога-творця, у безсмертя душі людської, моральність, справедливість, самовдосконалення, покаяння, самоповага, повага до іншої людини, толерантність, добродійність, патріотизм, вдячність тощо (Психологічні закономірності, 2011: 33-34). Вони становлять основу духовності особистості, яка твориться шляхом прищеплення відповідних почуттів, розвитку навичок, формування готовності до конкретних моделей поведінки.

Власне, духовні цінності, які виконують функцію орієнтації у світі та особистісного самовизначення, становлять особливий предмет дослідницьких робіт І. Беха. На переконання автора, духовно зріла особистість опирається на зазначені цінності, коли йдеться про вирішення смисложиттєвих проблем, які постають перед людиною як система "вічних питань" онтологічного й екзистенційного характеру (Бех, 2008: 196). Дослідник вирізняє два типи цінностей: оперативні, які виявляються спонтанно, у реальній поведінці, та базові - високого ступеня узагальнення, які зазвичай не бувають безпосередньо пов'язаними з конкретною поведінкою. Відповідно, базові цінності виступають джерелом оперативних і пов'язані з ними значною кількістю опосередковуючих ланок, дія яких, зауважує І. Бех, є складною і недостатньо вивченою (Бех, 1998: 15). Таким чином, механізми реалізації базових цінностей людини можуть бути предметом перспективних міждисциплінарних наукових робіт.

За результатами нашого дослідження визначено сутнісну структуру поняття "цінності" у контексті вітчизняної науки (табл. 1).

Власне, ми розглядаємо цінності як найбільш значущі істинні ідеї, феномени, поняття, що акумулюють у собі частину об'єктивної реальності, якій притаманні властивості необхідного, корисного, досконалого; у процесі формування особистості вони можуть ставати її суб'єктивними пріоритетами як результат засвоєння культури конкретного суспільства/нації.

Науковий інтерес становлять праці В. Жуковського, який вивчає проблему моральних цінностей в українському суспільстві перехідного періоду. Щодо вибору їх характеру та змісту автор аналізує як самодостатні християнські та гуманістичні цінності. Зристиянський підхід, який ґрунтується на вірі в Бога як абсолюті Добра, ставить за мету зробити людину морально досконалішою шляхом розвитку сумління, що застерігає її від зла (Жуковський, 2000: 80). Новий соціальний ідеал, базований на християнських цінностях, передбачає формування особистості, яка поводилася б морально в умовах демократії і свободи, була здатною до самоконтролю й самообмеження та готовою жити згідно з існуючими в суспільстві цінностями (Жуковський, 2000: 81). Таким чином, автор розкриває актуальність християнських цінностей у вихованні в умовах перехідного періоду до демократії.

Аналізуючи сучасний стан українського суспільства, Г. Васянович підкреслює суперечність між змістом духовних цінностей та формами їх забезпечення. Так, невідповідність традиційної культурної інфраструктури потребам студентської молоді зумовлює відхід останньої від її послуг. Натомість засилля масової культури низького ґатунку призводить до руйнації гуманістичних цінностей української молоді (Васянович, 2014: 5).

Дослідження Г. Васяновича є цінними для розроблення культурної стратегії України, спрямованої на залучення сучасної молоді до вічних духовних цінностей шляхом використання інноваційних форм їх забезпечення.

І. Зязюн також аналізує тенденції розвитку цінностей сучасного суспільства, що виражаються у практичному житті та впливають на підростаюче покоління, наприклад вивищення розкішного стилю життя (який для більшості є недоступним), девальвація моральних чеснот (які можуть бути навіть висміяними)... (Зязюн, 2002: 10). Щоб пояснити ці реалії, автор використовує філософські категорії абсолютних вічних вартостей та відносних ідеалів. Розглядаючи абсолютні вічні цінності в межах об'єктивістського підходу, І. Зязюн конкретизує їх у педагогіці як цінності моральні, релігійні, що забезпечують духовне виховання особистості.

Як взірець дослідник представляє історію культури європейської цивілізації, що підтримувалася "чистою джерельною духовністю християнства: мистецтвом, наукою, шануванням людської гідності, гуманними моральними відносинами" (Зязюн, 2002: 12). Свою думку І. Зязюн обґрунтовує тим, що найцінніше в людині (так само, як і в нації) - ідеали та вірування, позаяк у них криються найважливіші смисложиттєві істини. Опираючись на історичний досвід людства, автор виокремлює сім'ю як основного носія освітніх і виховних цінностей, а завданням школи як соціальної інституції вбачає виховання творців духовних і матеріальних цінностей і розумного споживання (Зязюн, 2002: 15), що актуально в умовах псевдокульту розкішного стилю життя невеликої кількості багатіїв посеред незаможної більшості.

Розкрити взаємозв'язок цінностей та виховання, а також культурної спадщини суспільства допомагають дослідження О. Вишневського. Автор пропонує дефініцію цінностей як певної ієрархічної системи ідеалів, фундаментальних понять і цілей, якими живе суспільство і в здійсненні яких убачає сенс свого існування (Вишневський, 2006: 121). Таке трактування цінностей обґрунтоване їх ідеальною природою. Адже, як зазначає О. Вишневський, цінності стосуються також тих найпотаємніших глибин людської душі, які не можна осягнути раціоналістичним мисленням; вони репрезентують і стан духовності людини та суспільства, а отже, носять і містичний (ірраціональний) характер (Вишневський, 2006: 121). Цей ідеалізм цінностей у світлі об'єктивістського підходу, репрезентованого в даному разі О. Вишневським, відображають абсолютні, вічні цінності, джерелом і моральним авторитетом яких є Бог. До них відносять: віру, надію, любов, сумлінність, правду, справедливість, доброту, чесність, гідність, милосердя, прощення, красу, свободу, нетерпимість до зла, служіння, оберігання життя, мудрість (Вишневський, 2006: 126). Цінності такого рівня апріорі носять універсальний характер і мали б бути основою морального виховання людини.

Таблиця 1

Дефініція поняття "цінності" у працях українських педагогів ХХ-ХХІ ст. та академічних енциклопедичних виданнях/словниках