Особливості розвитку практичних умінь як складової предметних компетентностей учнів в умовах дистанційного навчання біології

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Особливості розвитку практичних умінь як складової предметних компетентностей учнів в умовах дистанційного навчання біології

Шаповал Лариса Василівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри біології, методології і методики навчання

Анотація

У статті висвітлена проблема розвитку практичних умінь і навичок і учнів в умовах дистанційного навчання біології.

Проаналізовано основні поняття дослідження - технології дистанційного навчання, дистанційне навчання біології, предметні компетентності, формування практичних умінь і навичок, методи наукового пізнання природи у школі, комп'ютерні технології навчання, дослід, експеримент, спостереження, порівняння.

Вказано на надзвичайну актуальність дистанційного навчання як інформаційної технологій у сучасній освіті України.

Проаналізовано стан виконання програми з біології в 6-11-х класах за вересень 2022 року в умовах дистанційного навчання, виявлено низку практичних умінь як складових предметних компетентностей, що не змогли бути сформовані в учнів за відсутності належних приладів та інструментів.

Розглянуто можливості використання програмних засобів навчання (віртуальної лабораторії, віртуального лабораторного практикуму) як альтернативних традиційним засобам, що застосовуються за офлайн- навчання. Вивчено питання прикладів їх використання в освітньому процесі закладів освіти України. Показано, що віртуальні лабораторні практикуми мають поєднуватися з іншими формами і методами навчання та складатися як із віртуальної, так і з реальної частин.

Розкрито поняття «зміст розвитку практичної складової навчальних компетентностей учнів в умовах дистанційного навчання». Під ним ми розуміємо послідовну, цілеспрямовану систему взаємопов'язаних завдань (видів діяльності) із застосування учнями методів наукового дослідження у навчальному процесі.

Висвітлені правила розвитку в учнів умінь під час дистанційного навчання. дистанційний навчання компетентність біологія

На основі аналізу програми з біології для 6-9 класів визначено вимоги до умінь учнів, пов'язаних з опануванням таких методів дослідження, як спостереження, порівняння, дослід (експеримент). Наведено приклади розвитку цих умінь при вивченні різних тем в умовах дистанційного навчання.

Проаналізовані чинні підручники з біології для 6-го класу на предмет наявності лабораторних практикумів, що забезпечують розвиток практичних умінь учнів за умов їх самостійної роботи вдома.

Запропонована тематика дослідницьких робіт учнів, які можуть виконуватися ними самостійно в умовах дистанційного навчання і сприятимуть розвиткові практичних умінь як складової предметних компетентностей.

Ключові слова: технології дистанційного навчання, дистанційне навчання біології, онлайн-освіта, предметні компетентності, формування практичних умінь і навичок, методи наукового пізнання природи у школі, комп'ютерні технології навчання, дослід, експеримент, спостереження, порівняння.

Abstract

Peculiarities of the development of practical skills as a component of pupils' subject competences in terms of distance learning of biology

Shapoval Larysa Vasylivna PhD. in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Biology and Methods of Teaching, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The article highlights the problem of the development of practical abilities and skills in pupils in the conditions of distance learning of biology.

The main concepts of research are analyzed - distance learning technologies, distance learning of biology, subject competences, formation of practical abilities and skills, methods of scientific knowledge of nature at school, computer learning technologies, experiment, experiment, observation, comparison.

The extreme relevance of distance learning as information technology in modern education of Ukraine is indicated.

The status of the implementation of the biology program in grades 6-11 for September 2022 in terms of distance learning was analyzed, and a number of practical skills were revealed as components of subject competencies that could not be formed in pupils due to the lack of appropriate devices and tools.

Possibilities of using educational software tools (virtual laboratory, virtual laboratory workshop) as alternatives to traditional tools used for offline training are considered. The issue of examples of their use in the educational process of educational institutions of Ukraine has been studied. It is shown that the virtual laboratory practicum should be combined with other forms and methods of training and cannot be the main component of training, that in conditions of distance learning it is more appropriate to organize a practicum consisting of both virtual and real parts.

The concept of "the content of the development of the practical component of pupils' educational competences in terms of distance learning" is revealed. We understand it as a consistent, purposeful system of interrelated tasks (types of activities) with the use of scientific research methods by pupils in the educational process.

The rules for the development of pupils' skills during distance learning are highlighted.

Based on the analysis of the biology program for grades 6-9, the requirements for the pupils' skills related to mastering such research methods as observation, comparison, and research (experiment) have been determined. Examples of the development of these skills when studying various topics in the conditions of distance learning are given.

Current biology textbooks for the 6th grade were analyzed for the presence of laboratory workshops that ensure the development of pupils' practical skills under the conditions of their independent work at home.

The proposed topic of pupils' research works, which can be carried out by them independently in the conditions of distance learning and will contribute to the development of practical skills as a component of subject competences.

Keywords: distance learning technologies, distance learning of biology, online education, subject competences, formation of practical abilities and skills, methods of scientific knowledge of nature at school, computer learning technologies, research, experiment, observation, comparison.

Вступ

Постановка проблеми. Спочатку карантинні обмеження під час пандемії COVID 19, а потім війна Росії проти України стали серйозним викликом для всієї освітянської спільноти. Перед педагогічними працівниками постала необхідність пошуку ефективних шляхів організації та реалізації освітнього процесу в дистанційному форматі. Ні в кого не викликає сумніву, що дистанційне навчання є однією з актуальних інформаційних технологій у сучасній освіті. Навчання за допомогою телекомунікаційних та комп'ютерних технологій, за якого учень територіально віддалений від вчителя та освітніх ресурсів на сучасному етапі розвитку середньої освіти в Україні перебуває в стані активного становлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливої актуальності набули наукові дослідження у цій галузі. Проблема дистанційного навчання стала предметом розгляду в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Значна кількість досліджень присвячена вивченню загальних питань організації дистанційного навчання (А. Дуднікова, В. Ільченко, В. Кухаренко, Ю. Мальований, К. Пікуль, Л. Сизова та ін.). Психолого-педагогічні аспекти, концепцію проектування ефективних розвивальних середовищ дистанційного навчання висвітлювали у своїх працях М. Жалдак, О. Коміссарова, Ю. Машбиць, М. Назар, М. Смульсон та ін. вчені.

Мета статті. Розкрити особливості розвитку практичних умінь учнів в умовах дистанційного навчання біології.

Виклад основного матеріалу

Дослідження показали, що сучасні можливості ІКТ, комп'ютерні освітні системи і програми, різноманітні Інтернет-ресурси роблять дистанційний освітній процес комфортнішим як для вчителів, так і для учнів.

Дистанційне навчання, освітні інновації онлайн-освіти мають низку переваг перед офлайн-освітою. При цьому якщо різноманітні завдання формування знань за дистанційного навчання досить успішно розв'язані, то розвиток практичних умінь залишається науково-методичною проблемою, яка вимагає свого розв'язання [1].

Ці проблеми, нажаль, не дозволяють проводити дистанційно лабораторні чи практичні заняття так, як це робилося традиційним способом та отримувати учням уміння і навички практичного характеру через відсутність належного матеріально-технічного забезпечення.

І хоча питання формування практичних умінь і навичок як складових предметних компетентностей учнів також є широко представленими на шпальтах наукових педагогічних видань, але з огляду на реалії сьогодення надзвичайно актуальними є необхідність вибору відповідних методів і технологій дистанційного навчання, які б уможливлювали розвиток практичної складової навчальних компетентностей доступними вчителеві засобами.

Так, аналіз виконання програми з біології в 6-му класі лише за вересень місяць 2022 року показав, що, нажаль, дистанційне навчання завадило учням опанувати низку умінь в рамках практичної роботи №1 («Будова світлового мікроскопа та робота з ним») та практичної роботи №2 («Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа»).

Зокрема, навчаючись дистанційно, учні не змогли навчитися розпізнавати на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові, налаштовувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об'єкта; виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин; дотримуватися правил роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням.

Учні 7-го класу втратили можливість вдосконалити уміння «дотримуватися правил роботи з натуральними об'єктами та лабораторним обладнанням».

У 8-му класі у рамках дистанційного навчання неможливим виявилося проведення в традиційній формі лабораторного дослідження з «ознайомлення з препаратами тканин людини та дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м 'язової тканин».

Щодо 9-го класу, то й там початок навчального року є багатим на формування практичних умінь і навичок (учень повинен уміти «дотримуватися правил виготовлення мікропрепаратів та розглядати їх за допомогою мікроскопа»), але дистанційне навчання унеможливлює реалізувати це завдання належним чином [2].

Особливість навчального предмета «Біологія і екологія» в 10-11 класах також зумовлена формуванням дослідницької компетентності учнів. Проте у старшокласників, на відміну від учнів середніх класів, уже має бути сформована здатність «до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками» [3]. Їх пізнавальна діяльність проявляється у створенні дослідницьких проектів, роботі з базами даних, використанні ІКТ для пошуку, обробки, створення інформації під час виконання практичних і лабораторних робіт.

Останнім часом, у тому числі і у зв'язку з дистанційним навчанням, коли неможливе проведення дослідів учнями у рамках шкільної біологічної лабораторії, все більше уваги вчених стало приділятися проблемі використання програмних засобів навчання (віртуальній лабораторії, віртуальному лабораторному практикуму, що базуються на сучасних ІТ- технологіях). В їх основі лежить імітаційне комп'ютерне моделювання, мета якого - демонстрація різних об'єктів, процесів та явищ природи, способів дій за допомогою ІКТ. Розробка та впровадження таких програмних засобів має тенденцію заміни натуральних об'єктів їхніми рисунками, флеш-анімаціями біологічних процесів.

Та все ж, за дослідженнями вчених, оскільки таке моделювання не відображує усіх системних зв'язків об'єкта, є спрощеним його образом, тому воно не в змозі вирішити належним чином проблему формування практичних та дослідницьких умінь і навичок. І хоча учням ці зображення є цікавими, все ж вони зменшують ефективність засобів навчання. За дослідженням [4] віртуальний лабораторний практикум має поєднуватися з іншими формами і методами навчання і не може бути основним компонентом навчання; доцільніше так організовувати практикум, щоб він складався із віртуальної та реальної частин.

Вивчення літературних джерел з теми дослідження дозволило зробити висновок, що формування практичних умінь і навичок в учнів у процесі вивчення шкільного курсу біології навіть за умов офлайн-навчання викликає у практикуючих педагогів труднощі та часто має нецілеспрямований характер.

Що ж передбачає розвиток практичної складової навчальних компетентностей учнів в умовах дистанційного навчання? В основу змісту цього поняття ми кладемо послідовну, цілеспрямовану систему взаємопов'язаних завдань із застосування учнями методів наукового дослідження у навчальному процесі, формування на цій основі навчальних прийомів.

Навчальні прийоми (способи діяльності) пов'язані з теоретичним змістом біології і виражаються в певному переліку дій. Успішне здійснення учнями правильної послідовності дій у процесі навчання дозволяє усвідомлено засвоювати, а потім і застосовувати знання в нових умовах.

За визначенням психологів, уміння - це засвоєний спосіб діяльності. Для того, щоб учні оволоділи уміннями, вони повинні знати, із яких компонентів вони складаються. Тому так важливо спеціально показувати школярам склад дій того, чи іншого прийому навчальної роботи.

З цією метою відбираються запитання чи завдання, під час виконання яких відпрацьовуються окремі дії чи прийом в цілому. Лише після того, як учень, виконуючи завдання самостійно, буде безпомилково застосовувати необхідні способи дій, можна вважати уміння сформованим.

Сформоване на основі прийому навчальної діяльності уміння набуває нової якості: учні, знаючи склад і послідовність дій, самостійно і творчо застосовують їх у нових умовах. Оволодінню умінням сприяє багаторазове, за інструкцією, чи самостійне повторення дій, усвідомлення учнями структури самого уміння, застосування дій за зразком

Які ж правила розвитку в учнів умінь під час дистанційного навчання?

Учні повинні чітко усвідомити відповіді на три запитання: що робити (характеристика певного методу дослідження, його відпрацювання, визначення об'єкта, предмета чи явища на основі цілі, теоретичних уявлень про нього і умов діяльності); для чого робити (постановка цілей діяльності, мотивація навчальної діяльності, показ очікуваного результату); як робити (інструктаж із послідовності виконання дій, їх місця у структурі уміння, особливості отримання інформації, її реєстрації, обробки й інтерпретації).

За такого підходу практичні (дослідницькі) уміння складаються із трьох основних компонентів: змістовного; операційного; мотиваційного.

Розглянемо це положення на прикладі різних методів дослідження, опанування якими - одне із першочергових завдань учнів у процесі вивчення біології.

Метод спостереження -- один із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння знань, цілеспрямоване сприйняття об'єктів або явищ природи для виявлення їхніх ознак, за якого дослідник не втручається у хід подій.

Це найпростіший метод дослідження, який є складовою частиною інших методів, або їх основою. Він передбачає:

1. Формулювання мети спостереження (визначення об'єкта, за яким буде проводитися спостереження, певних ознак об'єкта чи явища для цілеспрямованого сприйняття). У меті повинен бути чітко визначений, і його результат. Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких ціль буде сформульована.

Оскільки спостереження вимагає значних вольових зусиль учня, особливого значення набуває мотивація навчальної діяльності. Для підлітків самі об'єкти спостережень, так і зміни, що відбуваються з ними, їх причини; усвідомлення важливості результатів спостережень особисто для учня, для виконання наступних завдань чи для засвоєння знань або способів діяльності тощо.

Одним із потужних мотивів є пізнавальний інтерес. Його можуть викликати як

2. Визначення ходу роботи (послідовності дій під час цілеспрямованого сприйняття). План складається, виходячи з тих конкретних завдань, які послідовно розв'язуються у процесі спостереження. План дозволяє забезпечити послідовність діяльності учнів, уникнути непередбачуваності та різних випадковостей.

3. Власне здійснення спостереження, вимірювання певних параметрів із застосуванням фіксації сприйнятого (фотографування, зарисовування, запис у формі таблиці, щоденника тощо).

Оскільки спостереження - це цілеспрямоване сприймання, воно має розпочинатися з розгляду об'єкта в цілому. Це сприятиме формуванню цілісного уявлення про нього. Далі організовується детальний розгляд тих складових, які визначені цілями спостереження. При цьому відбувається співставлення цілого і частин, що дозволяє учням, як уникати випадкових ознак під час сприймання, так і усвідомлювати сприйняті ознаки у контексті цілого образу.

4. Опис побаченого, письмовий звіт, альбом малюнків або фотографій, відеозапис, аудіозапис, колекція, гербарій тощо. Формулювання висновків.

У висновках зазвичай відображається усвідомлена належність частини до цілого, або зміст певного уявлення про цей об'єкт (зміст відповідає цілі).

Проведений аналіз програми з біології для 6-9 класів дав змогу визначити вимоги до умінь учнів, пов'язаних з опануванням такого методу дослідження, як спостереження.

Так, у процесі вивчення теми «Клітина» у 6-му класі у результаті спостереження в учнів має сформуватися уміння розпізнавати рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини на моделях, фотографіях, рисунках. У темі «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності» учень повинен уміти розпізнавати на моделях і фотографіях одноклітинні організми; описувати їх середовища існування, будову, процеси життєдіяльності. У темі «Рослини» вимогою до навчальних досягнень учнів є уміння описувати ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини); розпізнавати клітини, тканини та органи рослини; цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони. Тема «Різноманітність рослин» також передбачає розвиток в учнів уміння розпізнавати рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних); основні життєві форми рослин; рослини різних екологічних груп; основні типи рослинних угруповань; описувати будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин. У рамках теми «Гриби» учень повинен уміти розпізнавати їстівні й отруйні гриби своєї місцевості та лишайники.

Для формування цих умінь учителеві необхідно дотримуватися алгоритму, запропонованого вище, що полегшить засвоєння учнями знань, забезпечить кращі результати в навчанні, позитивні емоції, розвине пізнавальні інтереси, вплине на їх поведінку.

Пропонуємо послідовність завдань, виконання яких має сформувати в учнів уміння спостерігати на прикладі теми «Будова клітини».

Наявний у вчителя цілий арсенал засобів демонстрування зображення клітини за допомогою ІКТ дозволяє побачити її на фотографіях, схематичних малюнках, моделях, відео тощо.

При цьому вчитель пропонує учням якнайповніше помічати особливості її структур і органел, у тому числі й такі деталі, які зовні здаються недостатньо помітними і незначними. Уважно подивіться на малюнок (фотографію, модель) рослинної клітини. Розгляньте, з яких структурних частин вона складається. При цьому об'єктом спостереження є клітина, а результатом - уявлення про будову клітини. Водночас і об'єкт спостереження, і його результат є конкретними. Вони позначені зрозумілими для школярів термінами. У 6 класі уявлення про будову рослинної клітини включає такі ознаки: форма клітини, зовнішній покрив, внутрішній вміст. Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

Осмислення учнями мети спостереження є обов'язковим і пояснюється тим, що вони мають різний рівень опорних знань та умінь. Окрім того, оскільки сприймання має вибірковий характер, то без усвідомлення і конкретизації мети кожен учень буде сприймати і виділяти в предметах те, що є для нього важливим чи цікавим. З іншого боку кожен об'єкт спостереження має різні характеристики, властивості і може сприйматися школярами з різних точок зору.

1. Розгляньте форму клітини. Знайдіть назву структури, яка оточує клітину ззовні. Знайдіть внутрішні структури. Назвіть їх. Знайдіть ядро. Яку форму воно має? Знайдіть мітохондрії. Що вони вам нагадують? Знайдіть ендоплазматичну сітку. Де вона знаходиться? На що вона схожа? Зверніть увагу, як позначені на малюнку рибосоми. Де вони знаходяться? Знайдіть, як називається внутрішній простір клітини.

2. Замалюйте клітину, підписавши назви її структурних частин по пам 'яті. Перевірте правильність позначень.

Щодо опанування методу порівняння, то воно здійснюється на основі співставлення об'єктів або явищ природи з метою встановлення їхньої подібності чи відмінності.

У курсі біології 6-го класу уміння порівнювати необхідне при вивченні всіх тем. Так, у темі «Клітина» учні повинні уміти порівнювати рослинну і тваринну клітини. У темі «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності» учень повинен уміти порівнювати за вказаними ознаками будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів; у темі «Рослини» -- процеси фотосинтезу та дихання, статеве й нестатеве розмноження; у темі «Різноманітність рослин» -- рослини різних груп та життєвих форм; у темі «Гриби» -- відрізняти отруйні гриби від їстівних.

Розглянемо детальніше умови формування цього уміння. Щоб порівняти об'єкти, предмети чи явища природи необхідно: а) проаналізувати і виділити їхні ознаки, частини; б) зіставити об'єкти, предмети чи явища природи, визначити риси схожості та відмінності; в) зробити висновок, що в предметах подібного і що відмінного.

Наведемо приклад завдання на порівняння будови рослинної і тваринної клітини у 6-му класі.

1. Уважно розгляньте малюнки (фотографії, моделі) рослинної і тваринної клітин. Порівняйте рослинну і тваринну клітини за будовою. З цією метою спочатку назвіть основні складові рослинної клітини, потім - тваринної клітини, зрештою виділіть риси їх схожості, а за тим - риси відмінності. Зробіть висновки.

Порівняння здійснюється за малюнками, фотографіями, моделями, що демонструються учителем за допомогою ІКТ. Завдання мають будуватися з урахуванням цілей, методів, засобів та змісту уроку. Система таких завдань, що застосовуються упродовж вивчення курсу має ставати складнішою як за характером об'єктів, так і за кількістю ознак, що порівнюються.

При побудові завдань на порівняння необхідно вказувати основу для виконання цієї дії. Важливо врахувати, що коли ознаки для порівняння нові, то знання про них спочатку необхідно сформувати, а якщо відомі -- актуалізувати. Тому таке питання вчитель може задати учням лише після попереднього вивчення цього питання.

Дещо складнішим за виконанням, а отже, і за уміннями, необхідними для опанування цього методу є експеримент (дослід). У курсі біології 6-го класу згідно навчальної програми лише в темі «Рослини» передбачено, що учень має уміти практикувати дослідження будови органів рослини та досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин; фіксувати результати дослідів і досліджень. У той же час, засвоївши цю тему, учень повинен уміти розмножувати рослини та пророщувати насінини. Темою «Різноманітність рослин» передбачено формування уміння підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах.

В умовах дистанційного навчання вчитель використовує лише демонстраційний експеримент. Він слугує ілюстрацією його слів. Для того, щоб учні в домашніх умовах відтворили його, ба більше - проявили уміння на творчому рівні вивчати об'єкти (явища) природи, змінюючи умови їхнього існування, спостерігати за наслідками цих змін, необхідна їх ґрунтовна попередня підготовка.

Які основні дії мають бути сформовані в учнів для проведення експерименту (досліду)?

1. Осмислення мети досліду. Актуалізація знань про об'єкт, з яким проводиться дослідження.

2. Планування досліду:

а) з'ясування послідовності практичних дій;

б) підготовка необхідних інструментів, приладів і матеріалів.

3. Проведення досліду:

а) виконання практичних дій згідно плану;

б) спостереження за об'єктом, процесом;

в) отримання результатів спостереження та фіксація результатів;

4. Осмислення результатів досліду - узагальнення фактів, установлення взаємозв'язків.

Аналіз підручника з біології для 6-го класу [5] показав, що він пропонує чотири дослідницькі практикуми із методикою їх проведення, які сприятимуть розвиткові дослідницьких умінь учнів: «Спостереження за розвитком пагона з бруньки», «Дослідження процесу росту вегетативних органів», «Транспорт речовин по рослині», «Вегетативне розмноження рослин», які учень може виконати дистанційно (вдома) самостійно, або з допомогою дорослих. Зрозуміло, що це достатньо мала кількість дослідницьких робіт в курсі, що має потенційно великі можливості у формуванні досліджуваної якості. Нажаль, у підручнику [6] такі практикуми взагалі відсутні. А в той же час, учні можуть самостійно провести цікаві дослідження, що не лише відображають особливості фізіології рослинного організму, а й відповідають змісту програми, а тому з успіхом можуть використовуватися у шкільній практиці з метою формування практичних умінь і навичок. Зокрема це такі досліди, як «Гальмуючий вплив світла на ріст рослин», «Взаємний вплив рослин», «Вплив сили земного тяжіння на ріст кореня і стебла», «Вивчення фототропізму рослин», «Термонастії квітки тюльпана», «Як рухаються листки робінії псевдоакації», «Штучний листопад», «Написи і малюнки на плодах», «Чи багато крохмалю в опалому листі?» та ін.

До складу тематики ботанічних експериментів (дослідів) можна рекомендувати такі, що демонструють: саме досліджуване явище (наприклад, транспорт речовин судинами); умови протікання явища і його основні закономірності (наприклад, утворення хлорофілу в листках на світлі);вплив різних зовнішніх умов (наприклад, тютюнового диму на ріст рослин). Бажано залучати учнів до дослідів, що показують застосування знань про досліджуване явище у практичній діяльності (наприклад, використання явища ростових кореляцій у рослинництві).

Засобами експериментів (дослідів), що проводяться самостійно учнями в умовах дистанційного навчання за правильної організації формуються не лише діяльнісний, але й знаннєвий та ціннісний компоненти предметної компетентності. Якщо діяльнісний компонент включає практичні вміння , то знаннєвий - систему знань про фізіологічні процеси та явища, ціннісний - ціннісні орієнтації учнів.

Наприклад, в експерименті «Дослідження впливу етилену на опадання листя (штучний листопад)» фізіологічним процесом, або явищем, що демонструється є листопад рослин під впливом етилену. Компоненти компетентності, що формуються: знаннєвий (учень наводить приклади періодичних явищ в житті рослин; пояснює явище листопада); діяльнісний (учень планує і проводить експеримент з вивчення впливу етилену на опадання листків; спостерігає та описує хід виконання досліду, прогнозує і фіксує результати, робить висновки; ціннісний (учень оцінює значення явища листопада в житті рослин, висловлює судження щодо можливості використання властивостей етилену в практичній діяльності).

В експерименті «Фарбування квітів харчовими барвниками» фізіологічним процесом або явищем, що демонструється є висхідний рух речовин. Компоненти предметних компетентностей, що формуються - знаннєвий (учень оперує термінами «ксилема», «флоема», «судини», «висхідний потік», «низхідний потік», пояснює транспорт речовин); діяльнісний (учень практикує дослід, що демонструє транспорт речовин судинами; планує спостереження, прогнозує і фіксує результати досліду, робить висновки; уміє готувати розчини; застосовує знання і навички для фарбування квітів); ціннісний (учень оцінює значення явища руху речовин у житті рослин, висловлює судження щодо можливості використання явища забарвленні квітів у в практичній діяльності.

Ще одним прикладом є експеримент, де вивчається ріст рослин під впливом тютюнового диму. Він дозволяє сформувати: знаннєвий компонент навчальних досягнень ( учень оперує термінами «ріст рослин», «розвиток рослин», називає умови і речовини, необхідні для життєдіяльності рослин); діяльнісний компонент (учень описує ріст і розвиток рослинного організму; планує і проводить експеримент з вивчення впливу тютюнового диму на ріст рослин; спостерігає та описує хід виконання досліду, прогнозує і фіксує результати, робить висновки; уміє пророщувати насіння); ціннісний компонент (учень усвідомлює негативний вплив тютюнового диму на живі організми).

Робота учня з при виконанні цих дослідів може відбуватися самостійно, а спілкування з зі вчителем - за допомогою засобів комунікації. Тому однією з основних вимог, що висуваються до таких дистанційних практикумів, є широке використання діалогових режимів роботи. Спілкування між учасниками дистанційного навчання може забезпечуватися через передачу текстової, графічної, відео- та аудіоінформації у синхронному або асинхронному режимі.

Висновки

Одне із провідних завдань сучасної педагогічної науки - запровадження системи дистанційної освіти та забезпечення сприятливого впливу нових технологій на освітній процес.

Труднощі впровадження дистанційного навчання у освітній процес закладів загальної середньої освіти пов'язані, переважно, з формуванням практичних умінь і навичок у процесі виконання практичних і лабораторних робіт, які потребують використання відповідних приладів та інструментів.

Педагогічні програмні засоби, засоби візуалізації навчального матеріалу, у яких процеси та явища моделюються у віртуальному середовищі можуть лише частково вирішити проблему; вони мають поєднуватися з іншими формами і методами навчання.

Розвиткові практичних умінь за умови самостійної роботи учнів під час дистанційного навчання сприяє чітка алгоритмізація дій та їх виконання на репродуктивному, а потім - і на творчому рівнях засвоєння.

Оволодінню учнями умінням сприяє повторення дій (за інструкцією, чи самостійне), усвідомлення структури самого уміння. Сприятимуть вирішенню цієї проблеми завдання на спостереження, порівняння, досліди та експерименти, зміст яких відповідає вимогам програми, рівню навчальних досягнень учнів та є доступним для виконання в домашніх умовах.

Література

1. Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna% 20osvita-2020.pdf

2. Біологія (6-9 класи): навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna- serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas.

3. Біологія і екологія (10-11 класи): (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

4. Гребеник Л. І. . Віртуальні лабораторні роботи як елемент лабораторного практикуму з біологічної хімії. Електронні засоби та дистанційні технології для навчання протягом життя: тези доповідей X Міжнародної науково-методичної конференції. Суми: Сумський державний університет. 2014. С. 34-35.

5. Остапченко Л. І. Біологія: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Л. І. Остапченко [та ін.]. К.: Генеза, 2014. 223 с.

6. Костіков І. Ю. Біологія: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ І. Ю. Костіков [та ін.]. К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. 256 с.

References

1. Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia v shkoli: metodychni rekomendatsii [The Organization оГ Distance Learning At School: methodical recommendations]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni% 20recomendazii/ 2020/ metodichni %20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf [іп Ukrainian].

2. Biolohiia (6-9 klasy): navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Biology (grades 6-9): curriculum for secondary schools]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas [In Ukrainian].

3. Biolohiia i ekolohiia (10-11 klasy): navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Biology and ecology (grades 10-11): curriculum for secondary schools]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni- programi/ navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv [In Ukrainian].

4. Hrebenyk, L. I. (2014). Virtualni laboratorni roboty yak element laboratornoho praktykumu z biolohichnoi khimii [Virtual laboratory work as an element of laboratory practice in biological chemistry]. Elektronni zasoby ta dystantsiini tekhnolohii dlia navchannia protiahom zhyttia - Electronic means and distance technologies for lifelong learning. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet. 2014. 34-35 [In Ukrainian].

5. Ostapchenko, L. I. (2014). Biolohiia: pidruchnyk dlia 6 klasu zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Biology: a textbook for 7th grade secondary schools]. /L. I. Ostapchenko [et al.]. Kyiv: Heneza [In Ukrainian].

6. Kostikov I. Yu. (2014). Biolohiia: pidruchnyk dlia 6 klasu zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Biology: a textbook for 7th grade secondary schools]. / I. Yu. Kostikov [et al]. K.: Vydavnychyi dim «Osvita». [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru