Терапевтичний альянс фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Терапевтичний альянс фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі

Світлана Лупінович

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки та методик навчання, Хортицька національна академія

Анотація

У статті розкрито сутність понять «фасилітація», «фасилітатори розвитку», «терапевтичний альянс»; проведено систематизацію поглядів щодо міжвідомчого тлумачення поняття «терапевтичний альянс» та викладено його авторське розуміння. Розкривається мета статті та методи досягнення мети. Наведено докази важливості та практичної значущості створення терапевтичного альянсу в практиці роботи інклюзивного закладу. Проведено дослідження рівнів партнерської співпраці та взаємодії, визначено чинники, що перешкоджають ефективному створенню терапевтичного альянсу між спеціалістами та батьками дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Запропоновано декілька вітчизняних і міжнародних моделей організації партнерської співпраці школи та родини. Встановлено етапи створення та організаційно-педагогічні умови функціонування терапевтичного альянсу спеціалістів та батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Висвітлено сучасні форми організації інформаційно-консультативної підтримки батьківської громадськості. Акцентовано увагу на дотриманні в практиці роботи інклюзивного закладу принципів створення терапевтичного альянсу батьків та спеціалістів та способах реалізації фасилітаторської поведінки учасників терапевтичного альянсу. Розкрито теоретичне та практичне значення отриманих результатів, яке полягає в узагальненні наукових досліджень із зазначеної проблеми та розробці практичних висновків щодо впровадження ефективних методів продуктивної взаємодії спеціалістів та батьків учнів. Доведено, що практична реалізація терапевтичного альянсу повною мірою залежить від готовності всіх фасилітаторів розвитку дитини до тісної та систематичної партнерської співпраці та взаємодії. Встановлено, що ефективність функціонування терапевтичного альянсу залежить від дотримання всіма фасилітаторами розвитку дитини організаційно- педагогічних умов та рівня партнерської співпраці та взаємодії. Досліджувана проблема є багатогранною і не вичерпується запропонованою роботою. На нашу думку, перспективним є дослідження алгоритму налагодження терапевтичного альянсу між фахівцями та батьками дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі.

Ключові слова: терапевтичний альянс, інклюзивне навчання, діти із особливими освітніми потребами, моделі організації партнерської співпраці школи та сім'ї, організаційно-педагогічні умови.

Abstract

Svitlana Lupinovych

Candidate of pedagogical sciences, associate professor, head of the Department of Pedagogy and Teaching Methods, Khortytsia National

Academy

THERAPEUTIC ALLIANCE OF SPECIALISTS AND PARENTS OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS IN AN INCLUSIVE ENVIRONMENT

The article reveals the essence of the concept's "facilitation", "development facilitators", and "therapeutic alliance"; systematization of views on the interdepartmental interpretation of the concept of "therapeutic alliance" was carried out and the author's understanding of it was presented. The purpose of the article and methods of achieving the goal are revealed. Evidence of the importance and practical significance of establishing a therapeutic alliance in the practice of work of an inclusive institution is presented. A study of the levels of partnership cooperation and interaction was conducted and factors that prevented the effective setting up of a therapeutic alliance between specialists and parents of children with special educational needs in an inclusive environment were identified. Several domestic and international models of the organization of partnership cooperation between school and family are proposed. The stages of establishment and organizational and pedagogical conditions for the functioning of the therapeutic alliance of specialists and parents of children with special educational needs in an inclusive environment have been established. Modern forms of organization of informational and advisory support for the parent community are highlighted. Attention is focused on the observance of the principles of establishing a therapeutic alliance of parents and specialists in the practice of work of an inclusive institution and ways of implementing the facilitator behavior of the participants of the therapeutic alliance. The theoretical and practical significance of the obtained results is disclosed, which consists of the synthesis of scientific research on the specified problem and the development of practical conclusions regarding the implementation of effective methods of productive interaction between specialists and parents of students. It has been proven that the practical implementation of the therapeutic alliance fully depends on the readiness of all facilitators of the child's development for close and systematic partnership cooperation and interaction. It was found that the effectiveness of the functioning of the therapeutic alliance depends on the compliance of all facilitators of the child's development with the organizational and pedagogical conditions and the level of partnership cooperation and interaction. The investigated problem is multifaceted and is not exhausted by the proposed work. In our opinion, it is promising to study the algorithm for establishing a therapeutic alliance between specialists and parents of children with special educational needs in an inclusive environment.

Keywords: therapeutic alliance, inclusive form of education, children with special educational needs, models of partnership organization of school and family, organizational and pedagogical conditions.

Постановка проблеми

співпраця фахівець батьки інклюзивний

Згідно з даними Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, в регіоні констатується зростаюча тенденція до збільшення кількості дітей із різними типами психічного дизонтоґенезу (за останні три роки зростання становить 43,3 %) і групи дітей із біологічним і соціальним ризиком. Сьогодні в анамнезі у понад 70,1 % дітей зустрічаються патологічні стани, несприятливий перебіг антенатального, інтранатального і неонатального періодів, супутні соматичні захворювання і порушення нервово-психічної сфери, що визначають велику ймовірність розвитку патологій особливо неврологічного ґенезу.

Ускладнений симптомокомплекс і патогенез дітей із різними типами психічного дизонтоґенезу; дефіцит функціонування когнітивної, сенсорно- перцептивної, мовленнєво-комунікативної, афективно-вольової складових психічної діяльності дитини; відхилення в поведінці; наявність аутистичних станів; обтяженість генетичними синдромами і порушеннями метаболізму в нейроструктурах центральної нервової системи обумовлює необхідність міжвідомчої кооперації фахівців і батьків, особливо в інклюзивному середовищі, які є фасилітаторами розвитку особистісного потенціалу дитини із порушеннями психофізичного розвитку для здійснення продуктивної взаємодії.

Термін «фасилітація» (англ. facilitate - сприяти, полегшувати) у психолого-педагогічну теорію та практику ввів американський психотерапевт К. Роджерс (2002). У той же час феномен фасилітації розглядали у своїх роботах А. Адлер, А. Маслоу, В. Франкл, Е. Фромм, Л. Виготський та інші, термінологічно не визначаючи його. Д. Віннікотт пов'язував сутність поняття «фасилітація» з ранніми дитячо-батьківськими відносинами. Фасилітація ж в інклюзивному середовищі виконує функцію стимулювання, ініціювання та заохочення розвитку дітей із особливими освітніми потребами за умов, по- перше, продуктивної фахової співпраці та взаємодії фахівців, дітей із особливими освітніми потребами та їх батьків; по-друге, стабільних дитячо- батьківських відносин.

Саме терапевтичний, або робочий альянс передбачає раціональні та продуктивні стосунки клієнтів і фахівців (у нашому випадку між батьками дітей із особливими освітніми потребами та фахівцями інклюзивного навчання), дає можливість клієнтам цілеспрямовано працювати в ситуації корекційної взаємодії, а фахівцям - досягати терапевтичного успіху. Поняття терапевтичний альянс тривалий час вважався синонімічним і в психокорекції позначався скорочено - «альянс». Вперше важливість позитивного ставлення клієнта до психотерапевта акцентовано у праці Зігмунда Фрейда «Динаміка переносу» (1912), однак впродовж своєї терапевтичної практики він визначив три, доволі різні погляди на стосунки клієнта і психотерапевта (Фрейд, 1998):

- прихильність клієнта до терапевта як форма позитивного переносу;

- контакт лише на основі комунікації та інтерпретації;

- взаємодія на основі проекцій клієнта із врахуванням реальних умов терапії [9].

У випадку фахової співпраці спеціалістів з батьками дітей із особливими освітніми потребами терапевтичний альянс виступає головним інструментом для отримання максимальних результатів у розвитку дитини та поліпшення якості її життя.

Об'єднавши свої зусилля, знання особливостей розвитку, базові ресурси та труднощі дитини, батьки та фахівці надають «старт» для подальшої позитивної динаміки розвитку учня в різних сферах. Беззаперечним і доведеним вітчизняними та зарубіжними науковцями є той факт, що взаємопорозуміння між членами команди та зосередження на досягненні спільної мети залежить від ефективності роботи команди психолого- педагогічного супроводу. А довіра між фахівцями та батьками в процесі терапевтичного альянсу виступає одним із значущим критерієм подальшого успіху.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Стратегії пошуку програм взаємодії батьків і спеціальних педагогів в умовах інклюзивного навчання знайшли відображення в багатьох наукових педагогічних працях В. Бондаря, Л. Вавіної, А. Висоцької, Е. Данілавічютє, Т. Загороднюк, В. Засенко, Р. Капралової, Л. Ковінько, А. Колупаєвої, С. Литовченко, Н. Мазур, С. Миронової, О. Мартинчук, Л. Міщик, О. Нагорної, Н. Назарової, В. Засенко, Т. Скрипник, Н. Софій, А. Шевцова та ін. Проблему сучасного стану співпраці представників освітнього процесу та батьків дітей із особливими освітніми в умовах інклюзивного навчання розкрито закордонними дослідниками: S. Carrington, A. Correia, R. Eleni, C. Forlin, R. Lambert, B. Paju, B. Saggers, R. Schuck, V. Teixeira, M. Tryfon, M. Wang та ін.

Мета статті полягає в розкритті організаційно-педагогічних умов функціонування терапевтичного альянсу фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Досягнення мети забезпечується вирішенням таких завдань: здійснення теоретичного аналізу наукової літератури з проблематики дослідження, розроблення діагностичного інструментарію для визначення рівня взаємодії батьків дітей із особливими освітніми потребами з учасниками освітнього процесу; визначення рівнів сформованості терапевтичного альянсу між батьками та фахівцями та підготовка методичних рекомендацій для фахівців щодо встановлення продуктивної співпраці з батьками дітей із особливими освітніми потребами.

У процесі вивчення стану досліджуваної проблеми були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез, узагальнення та систематизація даних загальної та спеціальної літератури та нормативно- правових документів з метою визначення ефективних організаційно- педагогічних умов функціонування терапевтичного альянсу фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Впровадження авторської методики опитування фасилітаторів розвитку дитини дозволило виявити організаційно-педагогічні умови налагодження терапевтичного альянсу батьків дітей із особливими освітніми потребами та фахівцями. Теоретико-практичне значення отриманих результатів полягає в синтезуванні наукових досліджень із зазначеної проблеми та розробці практичних висновків щодо впровадження дієвих методів продуктивної взаємодії фахівців та батьків учнів.

Виклад основного матеріалу

Проведений аналіз вітчизняних і закордонних наукових джерел, що репрезентують дослідження проблеми партнерської співпраці та взаємодії фасилітаторів розвитку дитини в психолого-педагогічній теорії та практиці, дозволив з'ясувати сутність терапевтичного альянсу на рівні закладу освіти з інклюзивним навчанням, організаційно-педагогічні умови функціонування такого альянсу фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі та ефективні стратегії налагодження партнерських стосунків закладу освіти з родиною. Практична реалізація терапевтичного альянсу повною мірою залежить від готовності усіх фасилітаторів розвитку дитини до тісної та систематичної партнерської співпраці та взаємодії.

Аналіз наукових джерел показав, що в теорії і практиці шкільної та дошкільної педагогіки активно використовуються такі синонімічні поняття: «командна взаємодія», «партнерська взаємодія», «партнерська співпраця», «соціальна взаємодія», «соціальне партнерство», «терапевтичний альянс».

Зупинимось на розкритті сутності терапевтичного альянсу на рівні закладу освіти з інклюзивним навчанням. Важливим аспектом підвищення ефективності допомоги дітям із дизонтогенетичним розвитком є визначення важливості зміни моделі експертного домінування фахівців над батьками та формування між ними партнерських відносин (М. Селігман, 2009). На цей час у системі психоло-медико-педагогічної реабілітації дітей із органічними ураженнями нервової системи в Україні діє концепція взаємодії спеціалісти- батьки-дитина «Тандем», яка полягає в інтегральному об'єднанні зусиль фахівців медичного та соціально-педагогічного напрямків реабілітації дитини для її пристосування до життя, суспільно корисної праці (В. Мартинюк, 2005). На нашу думку, ця концепція не повною мірою долає професійно-домінуючий підхід у відносинах з батьками. Тому продуктивнішим для забезпечення якості відносин між фахівцями та батьками в системі психолого-педагогічного супроводу сімей, які виховують дітей із порушеннями розвитку, можна вважати використання концепції терапевтичного альянсу, що було запропоновано в межах психоаналітичного напрямку, але тепер воно широко використовується в різних напрямках психотерапії (E. Zetzel, 1958). Американським ученим Bordin E.S. (1979) вперше розроблено теорію терапевтичного альянсу. Науковець (Bordin E.S., 1979) визначав, що терапевтичний альянс - це «колоборативна особливість терапевтичних відносин, котра дає можливість пацієнту сумлінно приймати лікування та дотримуватися його» [11, С. 13].

Узагальнюючи та систематизуючи наукові підходи до розуміння сутності концепту «терапевтичний альянс» (франц. alliance, від allier - з'єднувати), відзначимо його різноаспектність і міждисциплінарність, зокрема у:

- медицині: це співпраця лікаря та пацієнта (В. Артюхова, В. Вітомський, В. Зайцев, Л. Шестопалова та ін.);

- психотерапії: це продуктивна взаємодія клієнта та психотерапевта (О. Бараненко, Н. Каліна, Д. Котлер, Н. Лісна, Л. Люборскі, Г. Станкевич, У. Хенштель, М. Lambert, J. Lewis та ін.);

- фізичній терапії: це особливий рівень взаємодії та комунікації, при якому ступінь довіри пацієнта до фізичного терапевта збільшується (M. Ferreira, P. Ferreira, A. Hall, S. Lakke, J. Latimer, C. Maher, S. Meerman та ін.);

- психології: це свідоме об'єднання зусиль психолога та батьків у психологічній роботі з дитиною (С. Литвиненко, Л. Мотозюк, С. Тафінцева, В. Ямницький та ін.);

- спеціальній педагогіці та психології: визначення поняття відсутнє, але часто вживається у наукових доробках вітчизняних науковців (Я. Баранець, К. Бородай, О. Боряк, Е. Данілавічютє, Л. Древняк, Н. Кирста, H. Кривошей, Є. Линдіна, О. Мартинчук, Т. Мартинюк, Н. Олефір, I. Онищенко, А. Петрова, А. Распутіна, Н. Софій, І. Шевчук, С. Чупахіна та ін.).

Під «терапевтичним альянсом» розумітимемо продуктивну консолідацію зусиль фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами з метою підвищення ефективності якості освітнього процесу, якості життя та особистісного розвитку дитини із дизонтогенетичним розвитком.

Саме тому професійний терапевтичний альянс фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами є одним із найважливіших факторів розвитку дитини в умовах інклюзивного середовища і посідає одне з центральних місць у системі інклюзивної педагогіки. А фасилітатори розвитку дитини сприяють підвищенню якості життя сімей і незалежному функціонуванню дитини в соціумі, незважаючи на наявність у нього порушень розвитку.

Метою терапевтичного альянсу фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі є створення сприятливих організаційно-педагогічних умов для продуктивної партнерської співпраці та взаємодії батьків з фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу. До того ж, батьки є активними учасниками цієї команди та супервізорами у реалізації командних освітніх і корекційно-розвиткових траєкторій вдома. Лише консолідовано приймаються будь-які кроки та рішення, що сприяють якості навчання, виховання та особистісному розвитку дитини. Водночас, батьки потребують колективної/підгрупової/індивідуальної інформаційної та консультативної підтримки з боку професійних фахівців, тривалої систематичної співпраці та взаємодії з ними через проведення: ігрового проєктування, бліц-ігор, дискусій, засідань батьківського клубу, тренінгів, майстер-класів, практикумів, свят, круглих столів, спортивних змагань, екскурсій, батьківських читань, обміну життєвим і професійним досвідом, ярмарки, мозкових штурмів, офіційних сторінок у соціальних мережах, походів, участі батьків у виготовленні навчально-наочного дидактичного матеріалу, ділових бесід, ділових переговорів тощо.

Пріоритетними принципами в організації терапевтичного альянсу, на наш погляд, є: віра, гнучкість, тривалість, систематичність, конфіденційність, індивідуалізація, командність, єдність, комплексність, цілеспрямованість, довіра, доступність, безперервність.

Фасилітаторська поведінка учасників терапевтичного альянсу, на нашу думку, реалізується через:

- розробку єдиної стратегії навчання, виховання та розвитку дитини із особливими освітніми потребами;

- упровадження спільних освітніх програм і проєктів;

- підвищення активностей батьків в освітньому, в тому числі й корекційно-розвитковому, процесі;

- формування задоволеності фасилітаторів розвитку дитини процесом її розвитку та результатами навчання;

- сприяння зростанню батьківської компетенції для здійснення кваліфікованої супервізії дитини із особливими освітніми потребами вдома;

- створення сприятливого комфортного інклюзивного середовища для компетентного надання освітніх послуг.

В ході теоретичного аналізу наукових джерел встановлено, що фахівці закладу освіти та батьки мають різні рівні партнерської співпраці та взаємодії. Завдяки використанню діагностичного інструментарію нами виявлено чинники, що перешкоджають ефективному налаштуванню терапевтичного альянсу фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі:

- відмова, заперечення або нерозуміння освітніх, в тому числі й корекційно-розвиткових, потреб дитини;

- непродуктивні форми і методи співпраці та взаємодії команди супроводу з дитиною із особливими освітніми потребами;

- гіпенгіофобія (страх відповідальності) будь-кого з фасилітаторів розвитку дитини;

- недовіра або несприятливий психологічний клімат між учасниками команди-супроводу з дитиною із особливими освітніми потребами.

Тому особливого значення в умовах інклюзивного навчання набувають питання розробки стратегій терапевтичного альянсу, пошуку програм взаємодії та співпраці.

Вітчизняним науковцем Ю. Бойчуком (2021), доктором педагогічних наук, професором, член-кореспондентом НАПН України виокремлено сучасні «провідні моделі організації соціальної взаємодії сім'ї і школи: інформаційно- консультативна модель; модель різнорівневої взаємодії; модель партнерських стосунків; модель мережевої взаємодії; координаційна модель» [1, С. 13]. Учений акцентує увагу на тому, що в умовах інклюзивного навчання практично значущою є модель партнерських стосунків. За Ю. Бойчуком, «перевагами цієї моделі є сформованість зрілої суб'єктної позиції батьків, які усвідомлюють свою значущість в особистісному зростанні власної дитини й несуть відповідальність за її виховання, не перекладаючи відповідальність на плечі тільки освітньої установи. Ефективність механізму моделі педагогічного партнерства ґрунтується на консолідації зусиль усіх учасників у досягненні мети, у виробленні єдиної освітньої політики» [1, С. 13].

Наукові розвідки вітчизняних науковиць Д. Завітренко та І. Жигори доводять, що «найбільш ефективною моделлю співпраці з батьками є тріада «розуміння - підтримка - спільні дії» [4, С. 116].

Американськими науковцями Небраського інституту встановлено такі рівні взаємодії учасників команди з батьками, а саме: рівень спільної діяльності (формальні бесіди про роботу та послуги, які були надані дитині); рівень кооперативної роботи (розмови про наявні проблеми, надання застережень); рівень координаційної роботи (проводяться бесіди про конкретні проблеми дитини з особливими проблемами, готовність надавати нові ідеї та пропозиції, розподілення на виконання певних ролей у процесі виховання дитини); рівень співпраці (партнерство, відкритість до втілення нових ідей щодо розвитку дитини, потреба в допомозі та надання певної допомоги, наявність довіри та поваги між батьками та спеціалістами) [11].

Дослідниками J. Deppeler, T. Loreman, U. Sharma (2005) розкрито модель командної підтримки дитини із особливими освітніми потребами, сутність якої полягає в інтеграції та консолідації зусиль команди супроводу, які працюють з дитиною та її батьками на засадах партнерської взаємодії та співпраці [12]. Науковці (J. Deppeler, T. Loreman, U. Sharma, 2005) зазначають, що в умовах реалізації такої моделі головним є не їх спільна діяльність, а спільне досягнення мети та спільну відповідальність за розвиток дитини [12].

Вітчизняна вчена Наталія Софій (2020) в рамках інклюзивної моделі навчання виокремлює такі моделі формування команд: мультидисциплінарна, інтердисциплінарна і трансдисциплінарна [7]. Проте, вона зауважує, що найбільш ефективною є трансдисциплінарна команда. Саме модель трансдисциплінарної команди передбачає тісну і систематичну співпрацю фахівців закладу освіти та батьків дітей із порушеннями дизонтогенетичного розвитку. Н. Софій (2020) відзначає, що «діяльність трансдисциплінарної моделі команди є водночас і процесом розвитку» [7].

Етапам налагодження комплексної співпраці фахівців закладу освіти та батьків присвячено вітчизняне дослідження Удич Зоряни (2021) [8]. Науковиця виділяє 6 таких етапів:

- підготовчий (планування взаємодії з батьками);

- контактний (створення і підтримка атмосфери довіри, зняття емоційного напруження, формування мотивації до співпраці);

- діагностичний (отримання і систематизація інформації про сім'ю та учня);

- моделювальний (узгодження шляхів виходу сім'ї із кризи та взаємодії системи «школа-сім'я»);

- діяльнісний (реалізація укладеної моделі співпраці, запланованих заходів);

- рефлексивний (підбиття підсумків співпраці, осмислення

результатів) [8].

Отже, аналіз наукових джерел засвідчив необхідність і доцільність створення терапевтичного альянсу в умовах інклюзивного навчання, дієвість і значущість програм/стратегій/моделей співпраці фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами на користь особистісного розвитку дитини. Терапевтичний альянс стає запорукою раціональних стосунків між фахівцями і батьками дітей з особливими освітніми потребами.

Розкриття теоретико-методологічного аспекту терапевтичного альянсу сприяло створенню підстав для висвітлення питання щодо створення організаційно-педагогічних умов функціонування терапевтичного альянсу фахівців і батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. На наш погляд, враховуючи теоретичний і практичний досвід роботи з дітьми із особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти, до ефективних умов функціонування терапевтичного альянсу слід віднести формування здатності фахівців і батьків до:

- розробки єдиної освітньої програми навчання, виховання та особистісного розвитку дитини;

- спільної та єдиної позиції у вирішенні питань навчання, виховання та особистісного розвитку дитини;

- підвищення мотивації та продуктивності результатів спільної праці та взаємодії;

- зростання батьківської компетентності з питань здійснення супервізії освітніх проєктів вдома;

- взаємоінформування про стан дитини, її досягнення та труднощі у навчальній та корекційно-розвитковій діяльності;

- здійснення самоосвітньої діяльності;

- усунення, нейтралізації або подолання детермінуючих факторів, які негативно впливають на процес розвитку дитини;

- несення відповідальності за результати досягнення спільної мети;

- налагодження довірливих стосунків і сприятливого мікроклімату.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, ми переконані, що налагодження терапевтичного альянсу фахівців та батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі - це взаємозацікавлений і взаємомотивуючий процес, спрямований на ефективне досягнення спільної мети навчання, виховання та особистісного розвитку дитини. Ефективність функціонування терапевтичного альянсу залежить від дотримання всіма фасилітаторами розвитку дитини організаційно- педагогічних умов і рівня партнерської співпраці та взаємодії. Досліджувана проблема є багатоаспектною та не вичерпується пропонованою працею. Перспективним, на наш погляд, є вивчення алгоритму налагодження терапевтичного альянсу фахівців та батьків дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі.

Література:

1. Бойчук Ю. Організація партнерської взаємодії сім'ї і школи в контексті інклюзивної освіти. Джерело педагогічних інновацій. Педагогіка партнерства в практичній діяльності закладів освіти. 2021. Випуск № 2(34). С. 12-19.

2. Гаяш О.В. Співпраця фахівців в інклюзивному навчанні як необхідна передумова забезпечення корекційної спрямованості педагогічної роботи. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: збірник наукових праць. 2015. 12(14). С. 99-113.

3. Данілавічютє Е.А., Литовченко С.В. Стратегії викладання в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник. К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. 360 с.

4. Завітренко Д., Жигора І. Взємодія фахівців з батьками дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Наукові записки. Серія: Педагогічні записки. 2021. Вип. 194. С. 116-119.

5. Колупаєва А.А., Данілавічютє Е.А., Литовченко С.В. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: навчально-методичний посібник. К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. 192 с.

6. Практика взаємодії з батьками дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному просторі : метод. посіб. / уклад. : О. В. Коган та ін. Лисичанськ : ТОВ «ФОКСПРИНТ», 2021. 80 с.

7. Софій Н.З. Основні види і моделі надання додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього навчального закладу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL:http://conf.kubg.edu.ua/index.php/courses/ idpurso/paper/view/90/71. 2020. (дата звернення 31.08.2022).

8. Удич З.І. Проблема комплексного супроводу сім'ї дитини із особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта: ідея, стратегія, результат : матеріали І Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 8 квітня 2021 р.). Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2021. С. 174-179.

9. Фрейд З. Основные принципы психоанализа. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1998. 284 с.

10. Bordin E.S. The generalizability of the psychoanalytic concept of the working alliance. Psychotherapy: Theory, Research and Practice. 1979. Vol.16. Р. 252-260.

11. Bordin E.S. Theory and Research on the Therapeutic Working Alliance: new Directions. In: Irving B. Weiner (Series ed). The Working Alliance: theory, Research, and Practice. New York: Wiley, 1994. Р. 13-37.

12. Deppeler, J., Loreman, T., & Sharma, U. Reconceptualising specialist support services in inclusive classrooms. Australian Journal of Special Education. 2005. 29 (2). Р. 117-119.

13. Hall A.M., Ferreira P.H., Maher C.G., Latimer J., Ferreira M.L. The influence of the therapist-patient relationship on treatment outcome in physical rehabilitation: A systematic review. Physical Therapy. 2010. Vol.90. Р. 1099-1110.

14. Lakke S.E., Meerman S. Does working alliance have an influence on pain and physical functioning in patients with chronic musculoskeletal pain; A systematic review. Journal of Compassionate Health Care. 2016. Vol.3. Р. 1-10.

References:

1. Bojchuk, Ju. (2021). Organizacija partners'koi vzaemodi'i sim'i і shkoli v konteksti inkljuzivno'i osviti [Organization of partnership between family and school in the context of inclusive education]. Dzherelo pedagogichnih innovacij. Pedagogika partnerstva v praktichnij dijal'nosti zakladiv osviti - A source of pedagogical innovations. Pedagogy of partnership in practical activities of educational institutions, 2(34), 12-19 [in Ukrainian].

2. Gajash, O.V. (2015). Spivpracja fahivciv v inkljuzivnomu navchanni jak neobhidna peredumova zabezpechennja korekcijnoi spijamovanosti pedagogichnoi roboti [Cooperation of specialists in inclusive education as a necessary prerequisite for ensuring corrective orientation of pedagogical work]. Aktual'ni problemi navchannja ta vihovannja ljudej z osoblivimi potrebami - Actual problems of education and upbringing of people with special needs, 12(14), 99-113 [in Ukrainian].

3. Danilavichjute, E.A., Litovchenko, S.V. (2012). Strategii vikladannja v inkljuzivnomu navchal'nomu zakladi [Teaching strategies in an inclusive educational institution]. K.: Vidavnicha grupa «A.S.K.» [in Ukrainian].

4. Zavitrenko, D., Zhigora, І. (2021). Vzemodija fahivciv z bat'kami ditej z osoblivimi osvitnimi potrebami v umovah inkljuzivnogo navchannja [nteraction of specialists with parents of children with special educational needs in the conditions of inclusive education]. Naukovi zapiski. Serija: Pedagogichni zapiski - Proceedings. Series: Pedagogical notes, 194, 116-119 [in Ukrainian].

5. Kolupaeva, A.A., Danilavichjute, E.A., Litovchenko, S.V. (2012). Profesijne spivrobitnictvo v inkljuzivnomu navchal'nomu zakladi [Professional cooperation in an inclusive educational institution]. K.: Vidavnicha grupa «A.S.K.»

6. Kogan, O. V. (2021). Praktika vzaemodi'i z bat'kami ditej z osoblivimi osvitnimi potrebami v inkljuzivnomu prostori [Practice of interaction with parents of children with special educational needs in an inclusive space]. TOV «FOKSPRINT» [in Ukrainian].7. Sofij, N.Z. (2020). Osnovni vidi i modeli nadannja dodatkovoi pidtrimki ditjam z osoblivimi osvitnimi potrebami v umovah zagal'noosvitn'ogo navchal'nogo zakladu. [The main types and models of providing additional support to children with special educational needs in the conditions of a general educational institution]. conf.kubg.edu.ua Retrieved from http://conf.kubg.edu.ua/index.php/courses/idpurso/paper/view/90/71. 2020 [in Ukrainian].

8. Udich, Z.I. Problema kompleksnogo suprovodu sim'i ditini iz osoblivimi osvitnimi potrebami. Inkljuzivna osvita: ideja, strategija, rezul'tat : materiali I Vseukrains'koi mizhdisciplinarnoi naukovo-praktichnoi konferencii (m. Ternopil', 8 kvitnja 2021 r.). Ternopil' : TNPU im. V. Gnatjuka, 2021. S. 174-179. [in Ukrainian].

9. Frejd, Z. (1998). Osnovnye principy psihoanaliza [Basic principles of psychoanalysis]. M.: Refl-buk, K.: Vakler [in Russian].

10. Bordin, E.S. (1979). The generalizability of the psychoanalytic concept of the working alliance. Psychotherapy: Theory, Research and Practice, 16, 252-260 [in English].

11. Bordin, E.S. (1994). Theory and Research on the Therapeutic Working Alliance: new Directions. In: Irving B. Weiner (Series ed). The Working Alliance: theory, Research, and Practice. New York: Wiley, 13-37 [in English].

12. Deppeler, J., Loreman, T., & Sharma, U. (2005). Reconceptualising specialist support services in inclusive classrooms. Australian Journal of Special Education, 29 (2), 117-119 [in English].

13. Hall, A.M., Ferreira, P.H., Maher, C.G., Latimer, J., Ferreira, M.L. (2010). The influence of the therapist-patient relationship on treatment outcome in physical rehabilitation: A systematic review. Physical Therapy, 90, 1099-1110 [in English].

14. Lakke, S.E., Meerman, S. (2016). Does working alliance have an influence on pain and physical functioning in patients with chronic musculoskeletal pain; A systematic review. Journal of Compassionate Health Care, 3, 1-10 [in English].

Размещено на Allbest.ru