Формування медіативної компетентності у процесі вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови

Размещено на http://allbest.ru

1Харківського національного університету Повітряних Сил

Формування медіативної компетентності у процесі вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови

1Інна Єрастова-Михалусь, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри авіаційної англійської мови

2Діана Ципіна, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри іноземних мов та міжкультурної комунікації

Abstract

Оскільки основу значущої частини конфліктів та криз становлять порушення інформаційних потоків та комунікаційних зв'язків, за доцільне вважаємо розгляд комунікативної природи медіації, розуміння її конструктивного потенціалу.

За основу візьмемо методологічні основи тлумачення комунікації. Так, в усіх теоріях присутнє поняття комунікації, однак різне трактування її природи та специфічних характеристик зумовлює плюралістичність розуміння її сутності.

Серед вчених склалося таке загальне розуміння комунікації:

а) комунікація є символічним процесом, при цьому акцент робиться на діяльності людей, опосередкованої символами як типом знаків;

б) комунікація являє собою соціальний процес, що відрізняє її від інших форм взаємодії, важливим при цьому є не дослідження дій окремих учасників цього процесу, а аналіз їх спільної діяльності та взаємовпливу, опосередкованих соціальним середовищем;

в) комунікація передбачає наявність спрямованості та взаємовпливу її учасників один на одного, однією з умов ефективності інтеракції стає формування єдиних інтерпретацій різних аспектів комунікативної ситуації; орієнтація учасників комунікації один на одного знаходить прояв у процесі як вербальної, так і невербальної комунікації, на рівні міжособистісної комунікації і в рамках колективних дій групи людей;

г) комунікації притаманна наявність індивідуальних інтерпретацій, у контексті інформаційного підходу під час передання інформації смисл спілкування є ідентичним для обох учасників дії; здатність оцінити ситуацію з позиції іншої людини дозволяє передбачити поведінку інших;

д) комунікація передбачає наявність спільних інтерпретацій, тобто конструювання власної інтерпретації символів з боку кожного індивіду можливе лише теоретично, але насправді спільна мова, що опосередкує комунікацію, єдиний культурний фон мають за наслідок досить обмежений набір інтерпретацій.

На основі представлених поглядів на комунікацію можна дійти висновку, що результатом успішної комунікації є створення єдиного смислу, досягнення спільної комунікативної згоди та дії, основною умовою утворення яких є наявність соціально-психологічного середовища або комунікативного простору.

Теперішній стан суспільства диктує необхідність володіння фахівцями якістю з подолання можливих конфліктних або кризових ситуацій. Необхідна акцентуація уваги на превентивному виявленні проблем, вирішенні конфліктів на ранніх стадіях, недопущенні їх загострення та виникнення кризи.

Одним з ефективних та перспективних способів управління ризиками та проблемами, запобігання та вирішення спорів є посередництво (медіація). Використання медіативних процедур є особливо доцільним у соціальних та бізнес-конфліктах з потужним емоціональним складником, коли є зацікавленість сторін у зниженні репутаційних ризиків та продовження партнерства. До таких сфер можна віднести міжкультурні конфлікти, між- та внутрішньокорпоративні спори, конфлікти на робочому місці тощо.

У науковій літературі медіацію відносять до альтернативних методів вирішення спорів і трактують її здебільшого як систему взаємодій з метою спільного врегулювання та вирішення спорів з точки зору досягнення збалансованості інтересів. конфліктний медіативний іноземний освіта

Обов'язковою умовою процесу медіації є участь нейтральної третьої сторони, що допомагає конфліктуючим сторонам розібратися в існуючих між ними розбіжностях, зрозуміти їх сутність та за можливістю вирішити їх, але при цьому сторони повністю контролюють процес прийняття рішення з урегулювання конфлікту та умови його вирішення (7). На відміну від традиційного вирішення спорів в суді, медіатор, який виконує функцію посередника, покликаний сприяти виробленню сторонами взаємовигідного рішення, що відповідатиме їх інтересам (8). Отже, медіація являє собою певний вид соціального зв'язку на основі спрямованої передачі інформації, що дозволяє здійснити взаємодії партнерів з перемовин. У процесі кооперації відбувається взаємний вплив учасників один на одного на основі значення символу, що поділяється обома сторонами, формування індивідуальних та спільних інтерпретацій: «Інтерпретувати дії іншого - визначити для себе, що дія має те чи інше значення, той чи інший характер» (Блумер, 1984: 175). Крім того, здатність бачити ситуацію з позиції іншої людини дає змогу прогнозувати подальший перебіг подій, аналізувати альтернативні варіанти дій та встановлювати адекватні форми взаємодії.

Комунікативні функції медіатора при цьому спрямовані на організацію перемовного процесу, встановлення та дотримання правил здійснення усіх процедур, управління діалоговим процесом, забезпечення комфортних умов і регулювання всіх аспектів взаємодії, що передбачає передусім володіння комунікативною компетентністю - сукупністю знань, умінь та навичок, що охоплюють особливості комунікативного процесу, а саме: види спілкування та основні його характеристики, вербальні та невербальні засоби спілкування, психологічні та комунікативні типи партнерів, специфіку взаємодії з ними, форми та методи ділової взаємодії, технології та прийоми впливу на людей, методи інтеграції та генерування ідей для конструктивної комунікації (Голуб, 2011: 39).

Серед конфліктних ситуацій, якими має управляти медіатор, можна виокремити такі, що виникають між представниками однієї та різних культур. Тому за доцільне вважаємо введення терміну «медіатор культур», який означає людину, що сприяє процесу передачі концептуальної та культурологічної інформації, релевантної для даної ситуації спілкування. У цьому сенсі до завдань медіатора належать інтерпретація висловів, намірів, очікувань та перцепцій учасників медіативного процесу, встановлення та збалансування комунікацій між ними з метою наступного здійснення необхідних видів професійно-орієнтованої діяльності. На думку науковця Р. Тафта, медіатор має бути бікультурною особистістю та володіти сукупністю таких знань, умінь та навичок (Тафт, 1981: 53, 73): знання про культуру відповідної мовної групи, народу, що охоплює історію, фольклор, традиції, звичаї, цінності тощо; навички вербального та невербального спілкування; технічні навички, що передбачає комп'ютерну грамотність тощо; соціальні навички, що охоплюють знання правил, норм, які регулюють соціальні відносини в представленому суспільстві, емоційну компетентність, володіння навичками самоконтролю. Окрім володіння наведеними навичками, медіатор має бути гнучким в інтеркультурному аспекті.

До необхідних якостей, якими має володіти медіатор, вважаємо за доцільне також віднести високий рівень толерантності. У «Декларації принципів толерантності» (ЮНЕСКО, 1995) толерантність трактується як розуміння і прийняття різноманіття культур сучасного світу, повага до форм самовираження і способів прояву індивідуальності людини, а також визнання права людей на відмінності за зовнішнім виглядом, соціальним статусом, мовою, поведінкою, цінностями тощо (Декларація, 1995).

Високий рівень сформованості цієї якості передбачає здатність до ефективної комунікаційної взаємодії, стійкий світогляд, правильне сприйняття сучасних проблем розвитку суспільства, готовність до створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, що відображається в уміннях толерантно ставитися до протилежних думок; вміння регулювати корпоративні відносини; нейтралізувати конфліктні ситуації, пов'язані з протилежними інтересами; засвоювати, реалізовувати наукові та культурні досягнення світової цивілізації з поважливим ставленням до різних культур, релігій, ідей збереження миру; робити посильний внесок у гармонізацію міжособистісних, міжнаціональних відносин; протистояти проявам расової, національної, статевої, вікової дискримінації (Піддубний та ін., 2012). Аналіз основних принципів етики ділового спілкування також підтверджує значущість сформованості толерантності у медіатора, оскільки він відрізняється стилем комунікативної поведінки, що характеризується його здатністю попереджувати та вирішувати конфлікти, дотримуватися багатоальтернативного підходу, поєднувати свої цінності з моральними цінностями інших сторін (Лавриненко та ін., 2005: 308-319). У процесі формування міжкультурної компетентності та толерантності, що є одними з найважливіших якостей медіатора, особливе місце займає професійно-орієнтовне вивчення іноземної мови, що відповідає особистим потребам тих, хто навчається.

На заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням майбутні фахівці мають змогу ознайомитися з вербальними та невербальними засобами спілкування, з культурою та традиціями різних країн; усвідомити різноманіття культурно зумовлених відмінностей, які впливають на взаємовідносини між представниками різних культур; особливостями ділового спілкування та професійної діяльності іноземних партнерів тощо.

З метою ефективного формування зазначених якостей вважаємо за доцільне використання переважно активних та інтерактивних (дискусії, диспути, тренінги, метод кейса, рольові ігри, мозковий штурм) методів навчання, а також методів проблемного викладення навчального матеріалу, частково-пошукових, дослідницьких і творчих.

Розглянемо приклади дидактичних засобів формування комунікативної компетентності та толерантності на заняттях з професійно-орієнто- ваної англійської мови:

1. In groups of 4 choose 5 personal moral qualities of the tolerant person from the following: respectability, exactingness, honesty, uncompromising attitude, magnanimity, friendliness, responsibility, empathy, self-confidence. Discuss the results.

2. In groups of 3-4 give a definition to the cross- cultural tolerance considering personal qualities that were chosen in the previous task. Discuss the results.

3. Discuss the following questions:

- Name countries with the most competitive economy in the world. What are the reasons of their success?

- What is cross-cultural tolerance?

- Name moral qualities of the tolerant person.

4. Express your opinion about the following statements, discuss it with your partner:

- Cultural differences aren't important - the main thing is to treat people as individuals.

- If people come to my country, I expect them to adapt to the way we do things.

- Globalization means there is now one business culture everywhere in the world.

- My company has been working successfully internationally for many years, and I travel a lot for my work. I suppose that means that I'm interculturally competent.

- Some companies invest a lot in intercultural training. The others don't seem to be doing nearly as much. Why should we always make the effort? (6).

5. In groups of 3-4 research the following topics, discuss the results:

- attitude to the representatives of the ethnic groups in different world countries;

- dependence between the level of cross-cultural tolerance of the country and its economic success.

6. Imagine that employees in your company have a conflict over the launch of new product. Try to find the decision how you resolve this problem. Discuss it in the group.

7. “The Table of Antipodes” (модифіковано на основі методів запропонованих науковцем Л. Шустовою). Identify positive and negative aspects of your personality that can influence your professional interaction with foreign business partners and make the appropriate table of antipodes. Discuss the results; determine negative and positive qualities that are more common in your group;

“Turn Negative to Positive” (модифіковано на основі методів, запропонованих науковцем Л. Шустовою). Pay your attention to the determined in the previous task negative aspects of your character that may prevent effective cooperation with the representatives of other cultures. Discuss the examples of professional situations where such qualities are unacceptable; how is it possible to cope with them? (Шустова, 2006).

Висновки

Отже, формування медіативної компетентності в процесі вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови потребує детального розгляду необхідних якостей медіатора та підбору відповідних дидактичних засобів з метою досягнення результату. До сфери подальшого наукового пошуку входить аналіз міжкультурного аспекту діяльності медіатора.

Список використаних джерел

1. Блумер Г. Общество как символическая интеракция. Соврем. зарубежная социальная психология. Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 173-179.

2. Голуб О. Ю., Тихонова С. В. Теория коммуникации : учебник. Москва : Дашков и К°, 2011. 388 с.

3. Декларация принципов толерантности. Утверждена резолюция 5.61 Генеральной конференции ЮНЕСКО от 16 ноября 1995 года. Век толерантности: научно-публицистический вестник. Москва : МГУ, 2001.

4. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра зі спеціальності 8.03060104 «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» / [І. О. Піддубний та ін.]. Харків : ХНЕУ, 2012. 63 с.

5. Психология и этика делового общения / под ред. В. Н. Лавриненко. Москва : Юнити, 2005. 415 с.

6. URL: https://books.google.com.ua/books? id=8iFTCwAAQB AJ&pg=PA553&lpg=PA553&dq=business+spotlight+ 6/2009&source =bl&ots=XuMVxD-tNx&sig=ACfU3U1kOUtVj0H-BXBsYAcKm-EhTW9c

7. Литвинов А. В. Введение в медиацию. URL: http://samlib.ru7l/litwinow_aleksandr_walentinowich/med1.shtmi.

8. Кулінченко О. С. Підготовка майбутніх педагогів до впровадження медіації. URL: www.mediacia.com/wordmed. htm.

9. Taft R. The Role and Personality of the Mediator / S. Bochner (ed.) The Mediating Person : Bridges Between Cultures. 1981. Cambridge, MA : Schenkman. P 53- 88.

10. Шустова Л. П. Воспитание толерантности - приёмы для индивидуальной работы [Текст]. Классный руководитель. 2006. № 4. С. 77-80.

References

1. Blumer G. Obshhestvo kak simvolicheskaja interakcija [Society as a symbolic Interaction]. Sovremennaja zarubezhnaja social'naja psihologija [Modern foreign social psychology]. Moscow : Moscow University Press, 1984. pp. 173-179 [in Russian].

2. Golub O. Yu., Tihonova S. V. Teorija kommunikacii [Communication Theory. Textbook]. Moscow : Dashkov and Ko, 2011.388 p. [in Russian]

3. Deklaratsiya printsipov tolerantnosti [Declaration of Principles on Tolerance]. Utvershdena rezolutsiya 5.61 Generalnoy konferentsii UNESCO ot 16 noyabrya 1995 goda. Vek tolerantnosti: nauchno-publitsistisheskiy vestnik. Мoscow : МGU, 2001 [in Russian].

4. Osvitnyo-kvalifikatsiyna harakteristika magistra zi spetsialnosti 8.03060104 “menedgment zovnishnyoekonomichnoyi diyalnosti” galuzi znan 0306 “Menedgment i administruvannya” [Master of Foreign Economic Activity of Management and Administration Knowledge Areas Educational and Qualification Characteristics] / [I.O.Piddubny ta in.]. Kharkiv : KhNEU, 2011.63 p. [in Ukrainian].

5. Psyhologiya i etika delovogo obshchenya [Psychology and Ethics of Business Communication] / pod red. V. N. Lavrinenko. Мoscow : Unity, 2005. 415 p. [in Russian].

6. Retrieved from: https://books.google.com.ua/books? id=8iFTCwAAQB AJ&pg=PA553&lpg=PA553&dq=business+s potlight+6/2009&source=bl&ots=XuMVxD-tNx&sig=ACfU3U1kOUtVj0H-BXBsYAcKm-EhTW9c [in English].

7. Litvinov A. V. Vvedenie v mediaciju. Retrieved from: http://samlib.ru/l/litwinow_aleksandr_walentinowich/med1. shtml [in Russian].

8. Kulinchenko O. S. Pidhotovka maibutnikh pedahohiv do vprovadzhennia mediatsii. Retrieved from: http://www.mediacia.com/wordmed.htm [in Russian]

9. Taft R. The Role and Personality of the Mediator / S. Bochner (ed.) The Mediating Person : Bridges Between Cultures. 1981. Cambridge, MA : Schenkman. P 53-88.

10. Shustova L. P Vospitanie tolerantnosti - priyomi dla individualnoy raboty [Tolerance Education - Tools for Individual Work]. Klassniy rukovoditel. 2006. № 4. С. 77-80 [in Russian]

Размещено на Allbest.ru