Рівні сформованості умінь і навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня

Размещено на http://allbest.ru

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Рівні сформованості умінь і навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня

Ірина Середа кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри спеціальної освіти

Вікторія Кисличенко кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри спеціальної освіти

Анастасія Мирохіна магістрантка 667 групи

Анотація

Метою статті є визначення рівнів сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня. У статті розглянуто особливості формування умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення ІІІ рівня. Показані результати експериментальної роботи з виявлення актуального рівня сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку, порівняно їх з рівнем сформованості у дітей із нормотиповим розвитком. Визначені критерії, показники та рівні для дослідження рівня сформованості реплікації діалогічних єдностей.

Ключові слова: реплікація діалогічних єдностей, діти із загальним недорозвитком мовлення, рівні сформованості, критерії, показники, діти старшого дошкільного віку.

Abstract

Levels of formation of skills and skills of replication of dialogical units in children of older preschool age with general impairment of speech level III

Iryna Sereda Candidate of pedagogical sciences, associate professor of Special Education Department, Mykolaiv V. O. Sykhomlynskyi National University

Victoria Kyslychenko Candidate of pedagogical sciences, associate professor of Special Education Department, Mykolaiv V. O. Sykhomlynskyi National University

Anastasiia Myrokhina Master's student, 667 group, Mykolaiv V. O. Sykhomlynskyi National University Mykolaiv

The purpose of the article is to determine the levels of formation of abilities and skills of replication of dialogic units in children of older preschool age with general underdevelopment of level III speech. The article examines the peculiarities of the formation of abilities and skills of replication of dialogic units in children of older preschool age with general underdevelopment of speech of the III level. The results of experimental work on identifying the current level of formation of abilities and skills of replication of dialogic units in children of older preschool age are shown, compared with the level of formation in children with normotypical development. The criteria, indicators and levels for researching the level of formation of the replication of dialogic units are defined.

Keywords: replication of dialogic units, children with general underdevelopment of speech, levels of formation, criteria, indicators, children of older preschool age.

Вступ

Постановка проблеми. Відповідно до вимог системи дошкільної освіти в Україні мовленнєвий розвиток є одним із провідних видів освітньої діяльності та визначає головне завдання комунікації - оволодіння мовою як засобом спілкування та культури, де саме діалог розглядається як основна форма спілкування дітей дошкільного віку.

Діалогічне мовлення поділяється на багато компонентів. Одним із них є реплікації діалогічних єдностей.

Реплікація діалогічних єдностей - уміння швидко й адекватно реагувати своєю реплікою на репліку співрозмовника, а також продукувати ініціативні репліки за зразком.

Діалогічне мовлення можна трактувати як взаємодію людей між собою за допомогою мовлення. У спрощеному вигляді, це чергування промовляння та слухання речень, об'єднаних однією тематикою.

Діалогічне мовлення оточує дитину кожен день всюди, починаючи від народження [3, c. 25]. Тому можна сказати, що діалогічне мовлення посідає основне місце у житті дитини та потребує уваги під час формування мовленнєвої компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні проблемі діалогічного мовлення в психолого-педагогічній літературі приділяється досить багато уваги. Вчені провели роботу та визначили зміст мовленнєвої, напрямки діагностичної та корекційної роботи для формування діалогічного мовлення; знання, уміння і навички, які повинна мати дитина в дошкільному віці; розкрили сутність поняття «діалогічне мовлення», його класифікацію та структуру. (А. Богуш, Л. Виготський, Н. Гавриш, В. Любашина та ін.) [1, 2, 3, 5]. Але питання реплікації діалогічних єдностей розкрито поки недостатньо.

Актуальність дослідження полягає у вирішенні проблеми розвитку умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.

Метою статті є визначення особливості стану сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення на основі розробленої діагностичної методики дослідження.

Виклад основного матеріалу

Науковці вказують на те, що з кожним роком кількість дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку, зокрема із загальним недорозвитком мовлення, збільшується. [6, с. 404] Для дітей даної категорії характерні труднощі під час використання складних речень, особливо у спонтанних умовах. Діти можуть вести діалог та відповідати на запитання про сім'ю, знайомі об'єкти.

Але зазначаються труднощі у володінні мовленнєвими навичками, виборі словесних засобів, майже відсутня ініціатива у діалозі. Часто дітям необхідні наочні або словесні підказки. Наявні паузи у мовленні. Репліки не мають цілісності й носять фрагментарний характер [7, с. 26].

Завданням дослідження було визначити рівні сформованості одного з найголовніших видів навчальної діяльності - діалогічного мовлення, а саме реплікації діалогічних єдностей.

Методику діагностики розроблено з врахуванням науково-теоретичних положень, принципів навчання та виховання, а також відповідно до віку й індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку із ЗНМ. Усі ці особливості окреслено у психолого-педагогічній літературі. Під час розробки завдань ми користувались методичними рекомендаціями та розробками таких учених, як: А. Богуш, Н. Луцан, А. Чулкова та інших [1, 4, 8].

Методика дослідження стану сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня передбачала визначення критеріїв та критеріальних показників, що розкривають сутність формування реплікації діалогічних єдностей.

Перший критерій - реактивний, його показники:

- наявність реплік-стимулів у мовленні, що передбачає вміння вірно формулювати та ставити питання, використання різних мовленнєвих штампів у ситуаціях звернення до когось: привітання, знайомства, вибачення, прохання, конфлікту;

- використання діалогічних єдностей, що передбачає самостійність та послідовність під час ведення розпитувань, чіткість та повнота під час формулювання питань.

Другий критерій - операційний, його показники:

- самостійність у складанні діалогічних єдностей, що передбачає самостійність у формулюванні реплік декількох героїв;

- змістовність діалогічних єдностей, що передбачає вміння дотримуватися черговості діалогу, підтримувати тему розмови, доповнювати вислови партнера.

Кожний критеріальний показник дослідження включав декілька діагностичних завдань. Наведемо їх приклади.

Для діагностики наявності реплік-стимулів у дітей старшого дошкільного віку ми використовували вправи «Ввічливі слова» та «Спостереження». Під час вправи «Ввічливі слова» дітям пропонувалося описати свою поведінку у різних ситуаціях спілкування. Дорослий наводив ситуацію. Діти описували свою поведінку у наведених ситуаціях. Увага зверталася на ініціативність та уміння використовувати мовний етикет. Під час «Спостереження» ми провели педагогічний нагляд. Дітям дано завдання з використанням продуктивної діяльності, а саме конструювання з конструктора Лего. Ми спостерігали за діалогом дітей, більше за наявністю реплік-стимулів. Як діти розпочинають діалог, як продовжують, чи виявляють ініціативу.

Для діагностики умінь використовувати діалогічні єдності було використано завдання «Відгадайка» та «Моя улюблена іграшка». Під час виконання першого діагностичного завдання дітям пропонувалося визначити задуману вихователем тварину з числа зображених на картинках: лисиця, вовк, ведмідь, заєць тощо. Відгадування здійснювалося шляхом питань. Але спочатку дорослий надає приклади питань: Тварина дика чи домашня? Де живе? Чим харчується? тощо. Під час виконання другого діагностичного завдання "Моя улюблена іграшка» дітям пропонувалося намалювати їх улюблену іграшку та відповісти на питання за малюнком.

Щоб перевірити самостійність у складання діалогічних єдностей використовувалися завдання «Телефонна розмова» та «Рукавичка». Під час проведення завдання «Телефонна розмова» дітям пропонувалося поговорити по телефону. Репліки-стимули вимовляв дорослий, репліки-реакції - дитина. Після кожної репліки дитині давалася можливість самому відновити бесіду, але якщо цього не відбувалося, дорослий переходив до наступної репліки. У другому діагностичному завданні діти працювали в парах. У кожної дитини є паперова рукавичка. Інструкція була така: «Перед вами білі рукавички та олівці. Рукавички треба прикрасити, але так, щоб вийшла пара. Малюнок може бути будь-який, але спочатку варто домовитися між собою, щоб рукавички вийшли однакові».

Для визначення умінь змістовно складати діалогічні єдності ми обрали такі завдання: «Про що говорять зайчики?» та «Створи і розкажи». У першому завдання дітям пропонувалося по картинці, на якій зображені два зайця, що розмовляють, придумати, про що вони говорять. А у другом діагностичному завданні діти мали створити свою картинку (малюнок, аплікація, тощо), а потім розповісти, що зображено. Розповідь тривала у формі діалогу с дорослим або однолітком.

Для визначення рівня сформованості умінь і навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня ми обрали таку рівневу оцінну шкалу: 3 бали - високий рівень сформованості; 2 бали - достатній рівень сформованості; 1 бал - середній рівень сформованості; 0 балів - низький рівень сформованості.

Аналіз результатів за першим та другим критеріями дослідження свідчить про те, що діти із ЗНМ ІІІ рівня мають недостатній рівень умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей.

За показниками першого показника реактивного критерію визначено, що вихованці групи із загальним недорозвитком мовлення використовують етикетні слова у добре відомих ситуаціях, як-от, вітання, прощання, прохання, подяка. При цьому в мові дошкільників із ЗНМ спостерігаються помилки, часто ними використовується для відповідей непряма мова. У дітей із нормотиповим розвитком мовлення грубих помилок не спостерігалося. Лише іноді траплялися незначні помилки, через неуважність та поспіх під час відповіді.

Аналізуючи результати другого показника реактивного критерію, можемо констатувати: меншість дітей із ЗНМ здатні поставити кілька питань дорослому або однолітку, але логічний зв'язок між реченнями відсутній, також діти часто відволікаються і втрачають інтерес до запропонованого завдання. Друга частина дітей не здатна формулювати питання, але може відповісти односкладно. На відміну від дітей із ЗНМ, діти із нормотиповим розвитком іноді допускали помилки під час формування запитань чи відповідей, проте ці помилки були не суттєвими.

Відповідно до результатів першого показника реактивного критерію група дітей із загальним недорозвитком мовлення має такі результати: для дітей із високим та достатнім рівнем розвитку самостійного складання діалогічних єдностей характерно використання реплік-стимулів та реплік- реакцій приблизно в рівній мірі, достатня кількість реплік, загалом. Також характерні й помилки. Для дітей із середнім та низьким рівнем досліджуваного параметра властива мала кількість реплік, повна відмова від реплік-стимулів на користь рідкісних реплік-реакцій. Діти з нормою мовного розвитку використовують достатню кількість реплік, застосовують їх різноманітно, тобто, і репліки-стимули, і репліки-реакції. Незначна кількість мовних помилок, яку роблять ці діти, загалом, не знижує достатнього рівня розвитку показника, що вивчається.

Досліджуючи другий показник операційного критерію, ми зафіксували такі результати: більшість половини групи дітей із ЗНМ втрачають зміст діалогу, перескакують з однієї теми на іншу. Іноді діти взагалі розмовляють на різні теми. На відміну від них, діти із нормотиповим розвитком мовлення майже не мають складнощів з питально-відповідальною формою діалогу. Проте діти нерідко роблять помилки чи неточності, поспішаючи з відповіддю чи відволікаючись від виконання завдання.

За результатами дослідження було визначено рівні сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня та їх особливості (табл. 1.1). Високий рівень констатовано у 56,3% дітей із нормою мовленнєвого розвитку та 10,4% дітей із ЗНМ ІІІ рівня. На достатній рівень вийшло 29,2% дітей із нормою та 10,4% дітей із ЗНМ ІІІ рівня. Середній рівень показали 12,5% дітей із нормою та 31,2% дітей із ЗНМ ІІІ рівня. На низький рівень вийшло 2,1% дітей із нормою та 47,8% дітей із ЗНМ ІІІ рівня. Результати нашого дослідження вказують на те, що діти із ЗНМ ІІІ рівня мають переважно низький рівень стану сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей, на відміну від дітей того ж віку із нормою мовленнєвого розвитку, які мають високий рівень розвитку умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей. діалогічний мовлення дошкільник речення

Таблиця 1.1

Кількісні результати діагностики рівнів сформованості реплікації діалогічних єдностей

Висновки

Згідно якісного і кількісного аналізу, проведеного в ході дослідження, було визначено, що загалом діти із загальним недорозвитком мовлення більшою мірою відчувають труднощі під час формулювання запитань. Часто відсутній логічний зв'язок між репліками. Відповіді на питання даються дітям із ЗНМ легше, але часто вони односкладні, використовується непряма мова. Багато помилок робиться через неуважність або швидку втомлюваність та втрату інтересу.

Під час дослідження ми визначили, що діти з високим рівнем сформованості реплікації діалогічних єдностей активні у спілкування, охоче вступають у контакт, самостійно можуть обрати тему діалогу. У них наявні як репліки-стимули, так і репліки-реакції. Діалоги проходять у швидкому темпі, без тривалих зупинок та допомоги, мають складну структуру, складаються з 4-6 діалогічних єдностей. Діалоги, як правило, змістовні, мають логічний зв'язок. Діти ведуть діалоги як з дорослими, так і з однолітками самостійно, допомоги не потребують.

Діти, що мають достатній рівень також вступають у контакт, беруть участь у спілкуванні, але вже не так активно, перші ініціативу не проявляють. Темп діалогу уповільнюється паузами. Частіше наявні репліки-реакції, а не репліки-стимули. Здатні поставити декілька запитань, але часто логічний зв'язок між ними відсутній. Спостерігаємо діалоги, що складаються з 1-3 діалогічних єдностей. Репліки використовуються прості, часто однослівні. Діалоги малозмістовні, іноді діти потребують допомоги дорослого.

Дітей з середнім рівнем сформованості реплікації діалогічних єдностей часто не беруть участь у спілкуванні, відають перевагу індивідуальній ігровій діяльності. Погано виражають свої думки. Під час діалогу часто відволікаються, втрачають інтерес, не слухають. Репліки-стимули майже відсутні, репліки-реакції короткі, однослівні, однотипні. Відповідати на питання здатні, але формулювати їх - ні. Самі розпочинати діалог не можуть, для початку потребують допомоги. Можуть відповісти кількома репліками, але часто вони не відносяться до змісту розмови.

У дітей з низьким рівнем спостерігається відмова від виконання завдань. Репліки-стимули взагалі відсутні. Репліки-реакції можна почути рідко, часто вони не відповідають змісту запитання. Не можуть реалізувати поставлене перед ними завдання.

Проблема дослідження рівнів сформованості умінь та навичок реплікації діалогічних єдностей у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня не вичерпується результатами проведеного дослідження та потребує подальшого вивчення.

Література

1. Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. К. : Вид. дім «Слово», 2004. 376 с.

2. Выготский Л. С. Мышление и речь. Собрание сочинений. М., 1982. Т.2. 351 с.

3. Гавриш Н. Г. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят : навч.-метод. посіб. К. : Вид. дім «Шкіл, світ», 2006. 119 с.

4. Луцан Н. І. Теорія і практика розвитку зв'язного мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності : дис. д-ра пед. Наук : 13.00.02. О., 2006. 473 с.

5. Любашина, В. В. Формування діалогічних умінь у дітей старшого дошкільного віку в іграх за сюжетами художніх творів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Ялта, 2006. 243 с.

6. Тищенко В. В. Патогенез загального недорозвитку мовлення нез'ясованої етіології: психолінгвістичний аналіз проблеми. Науковий часопис. Корекційна педагогіка. 2016.

7. Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ : програмно-методичний комплекс. Київ : 1П1 «Актуальна освіта», 2013. 108 с.

8. Чулкова, А. В. Методика навчання діалогічного мовлення дітей дошкільного віку : дис. канд. пед. Наук : 13.00.02. Одесса, 1994. 145 c.

References

1. Bohush, A.M. (2004). Movlen. rozvytok ditei vid narodzh. do 7 rokiv. [Speech development of children from birth to 7 years]. Kyiv: Vyd. dim «Slovo» [in Ukr.].

2. Vyigotskiy, L.S. (1982). Myishlenie i rech. Sobranie sochineniy [Thinking and speech. Collected composed]. (Vols. 2). Moskow: Pedagogika [in Russia].

3. Havrysh, N.H. (2006). Rozvytok zviaznoho movlennia doshkilniat [Develop. of coherent speech of preschoolers]. Kyiv: Vyd. dim «Shkil, svit» [in Ukr.].

4. Lutsan, N.I. (2006). Teoriia i praktyka rozvytku zviaznoho movlennia ditei doshkilnoho viku v movlennievo-ihrovii diialnosti [Theory and practice of the development of coherent speech ofpreschool children in speech and game activities]. [in Ukrainian].

5. Liubashyna, V.V. (2006). Formuvannia dialohichnykh umin u ditei starshoho doshkilnoho viku v ihrakh za siuzhetamy khudozhnikh tvoriv [Formation of dialogic skills in children of older preschool age in games based on the plots of artistic works]. Yalta [in Ukrainian].

6. Tyshchenko V.V. (2016). Patohenez zahalnoho nedorozvytku movlennia neziasovanoi etiolohii: psykholinhvistychnyi analiz problem [Pathogenesis of general underdevelopment of speech of unknown etiology: a psycholinguistic analysis of the problem]. Naukovyi chasopys. Korektsiina pedahohika [in Ukr.].

7. Trofymenko, L.I. (2013). Korektsiine navchannia z rozvytku movlennia ditei starshoho doshkilnoho viku iz ZNM: prohramno-metodychnyi kompleks [Remedial training on the development of speech of older preschool children with SEN]. Kyiv: PP «Aktualna osvita» [in Ukrainian].

8. Chulkova, A.V. (1994). Metodyka navchannia dialohichnoho movlennia ditei doshkilnoho viku [Methods of teaching dialogic speech of preschool children]. Odessa [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru