Інформаційні технології в технологічній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні технології в технологічній освіті

Близнюк Микола Миколайович, доктор педагогічних наук, професор, член Спілки дизайнерів України, професор кафедри теорії і методики технологічної освіти, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Анотація

Технології є потужним інструментом прискорення прогресу у всіх сферах суспільного розвитку, одним із суттєвих факторів, що визначають конкурентоспроможність країни, регіону, галузі та окремої організації визначають новий стиль життя суспільства. В умовах сучасного динамічного розвитку суспільства, ускладнення технічної та соціальної інфраструктури інформація стає таким же стратегічним ресурсом, як традиційні матеріальні та енергетичні ресурси. У період інформатизації суспільства набувають значущості вміння збирати необхідні дані, висувати гіпотезу, робити висновки і висновки, використовувати для роботи з інформацією нові інформаційні технології.

Констатується, що перехід до комп'ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, пошук розумного поєднання нового з традиційним складні та вимагають вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних та інших проблем.

Використання комп'ютерних технологій змінює цілі та зміст навчання: з'являються нові методи та організаційні форми навчання. Оновлення змісту навчання пов'язане, перш за все, з підвищенням ролі гуманітарної підготовки, формуванням у учнів послідовного природничо уявлення про навколишній світ.

Як висновок, використання комп'ютерних технологій створює передумови для інтенсифікації процесу творення. Вони дозволяють широко використовувати на практиці психолого-педагогічні розробки, що забезпечують перехід від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно набувати нових знань. Комп'ютерні технології сприяють розкриттю, збереженню та розвитку особистісних якостей учнів. Перспективна система освіти повинна враховувати основні виклики XXI століття і пов'язані з ними найважливіші проблеми людини в сучасному та інформаційному суспільстві, підвищення доступності якісної освіти шляхом розвитку системи дистанційного навчання та засобів інформаційної підтримки навчального процесу сучасними інформаційними та телекомунікаційними технологіями.

Ключові слова: інформація, інформаційні технології, комп'ютер, технологічна освіта, навчальний процес.

Abstract

Information technologies in technological education

Blyzniuk Mykola Mykolayovych Doctor of pedagogical sciences, professor, member of the Union of Designers of Ukraine, professor of the Department of Theory and Methodology of Technological Education of Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenka

Technologies are a powerful tool for accelerating progress in all spheres of social development, one of the essential factors that determine the competitiveness of a country, region, industry and individual organization and determine a new lifestyle for society. In the conditions of modern dynamic development of society, the complication of technical and social infrastructure, information becomes the same strategic resource as traditional material and energy resources. In the period of informatization of society, the ability to collect the necessary data, put forward a hypothesis, draw conclusions and conclusions, and use new information technologies to work with information acquire significance.

It is noted that the transition to computer learning technologies, creating conditions for their development, testing and implementation, the search for a reasonable combination of the new with the traditional are complex and require the solution of a whole complex of psychological-pedagogical, educational-methodical and other problems.

The use of computer technologies changes the goals and content of education: new methods and organizational forms of education appear. The updating of the content of education is connected, first of all, with increasing the role of humanitarian training, the formation of students' consistent natural perception of the surrounding world.

As a conclusion, the use of computer technologies creates prerequisites for the intensification of the creative process. They make it possible to widely use in practice psychological and pedagogical developments that ensure the transition from mechanical assimilation of knowledge to mastering the ability to independently acquire new knowledge. Computer technologies contribute to the discovery, preservation and development of students' personal qualities. A prospective education system should take into account the main challenges of the 21st century and the most important human problems associated with them in the modern and information society, increasing the availability of quality education through the development of a distance learning system and means of information support of the educational process with modern information and telecommunication technologies.

Keywords: information, information technologies, computer, technological education, educational process.

Постановка проблеми

У всіх сферах освіти ведуться пошуки способів інтенсифікації та швидкої модернізації системи підготовки, підвищення якості навчання з використанням комп'ютерних технологій, які повсюдно увійшли до нашого життя. Їх застосування в навчальному процесі як інструменту людської діяльності та принципово нового засобу навчання дає можливість використовувати психолого-педагогічні розробки, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, реалізовувати ідеї навчання, що веде до появи нових методів та організаційних форм навчання та більш швидкого їх впровадження у навчальний процес.

Основою підготовки до використання комп'ютерних технологій є принципи дидактики, що визначають вимоги до змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, орієнтованих на досягнення поставленої мети. З аналізу загальних властивостей інформації, її видів та функцій, впливу на розвиток і виховання людини випливає вимога: інформація, що циркулює в освітньому процесі, повинна ефективно використовуватися на кожному конкретному етапі, у кожний момент діяльності того, хто навчає та навчається. Це визначає вибір методів, організаційних форм та засобів навчання, які повинні забезпечувати активність пізнавальної діяльності, коли вся увага зосереджується на суті досліджуваного явища чи процесу, а не на самому комп'ютері, що виступає як засіб навчання.

Перехід до інформаційно-комп'ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, пошук розумного поєднання нового з традиційним складні та вимагають вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних та інших проблем. Застосування комп'ютерних технологій у сучасному освітньому процесі цілком закономірне явище. Однак ефективність їх використання в навчанні залежить від чіткого уявлення про місце, яке вони повинні займати в найскладнішому комплексі взаємозв'язків, що виникають у системі взаємодії «викладач-учень». Досить актуальними дані питання є для технологічної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У дослідженні знайшли відображення положення теорій педагогічної технологій (В.П. Беспалько, В.М. Мадзігон, Р.П. Скульський); проблеми інформатизації та комп'ютеризації освіти (В.Ю. Биков, Б.С. Гершунський, М.І. Жалдак, Є.С. Полат, В.В. Лапінський), дидактичні аспекти використання комп'ютерних технологій (Ю.К. Бабанський, Є.І. Машбиць, Л.І. Корнєєва, Ю.С. Рамський), окремі аспекти й положення технологічної освіти (М.С. Корець, Є.В. Кулик, В.К. Сидоренко, Л.В. Оршанський, В.П. Тименко, Д.О. Тхоржевський, А.Ю. Цина та інші).

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів впровадження інформаційних технологій до технологічної освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу

Інформаційні технології (ІТ, від англ. information technology, IT) - широкий клас дисциплін та сфер діяльності, що належать до технологій створення, збереження, управління та обробки даних, у тому числі із застосуванням обчислювальної техніки. Останнім часом під інформаційними технологіями найчастіше розуміють комп'ютерні технології. Зокрема, ІТ мають справу з використанням комп'ютерів та програмного забезпечення для створення, зберігання, обробки, обмеження доступу до передачі та отримання інформації.

Згідно з визначенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформаційні технології - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням інформації; обчислювальну техніку й методи організації та взаємодії з людьми і виробничим обладнанням, їх практичні додатки, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми [6]. Самі ІТ вимагають складної підготовки, великих початкових витрат та наукомісткої техніки. Їх впровадження має починатися зі створення математичного забезпечення, моделювання, формування інформаційних сховищ для проміжних даних та рішень.

Дані процеси співзвучні до базових компетенцій майбутніх фахівців у галузі технологічної освіти [5]:

• готовності фахівців використати основні методи, способи та засоби отримання, зберігання, переробки інформації, робота з комп'ютером як засобом управління інформацією;

• здатності працювати з інформацією у глобальних комп'ютерних мережах;

• розуміння сутності та значення інформації у розвитку сучасного інформаційного суспільства, усвідомлювати небезпеки та загрози, що виникають у цьому процесі, дотримання основних вимог інформаційної безпеки;

• здатності застосування інформаційних технологій для забезпечення якості навчально-виховного процесу.

Застосування інформаційно-комп'ютерних технологій у навчанні, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, пошук розумного поєднання нового з традиційним складні та вимагають вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних та інших проблем [1,2]. Серед них можна виділити такі напрямки:

• вироблення єдиного комплексного науково-методичного підходу до вирішення проблеми впровадження комп'ютерних технологій у освітній процес;

• розробка методики використання комп'ютерних технологій у практичній діяльності;

• підготовка педагогічних кадрів до освоєння комп'ютерних технологій навчання та впровадження їх в освітній процес;

• підготовка учнів до використання комп'ютерних технологій для набуття знань та умінь;

• матеріально-технічне оснащення навчального закладу;

• пошук, розробка та створення відповідного методичного забезпечення.

У освітньому процесі комп'ютер є об'єктом вивчення, засобом навчання, виховання, розвитку та діагностики засвоєння змісту навчання, т.б. можливі різні напрями використання інформаційно-комп'ютерних технологій у процесі навчання. За першого - засвоєння знань, умінь і навиків веде до усвідомлення можливостей комп'ютерних технологій, до формування умінь їх використання під час вирішення різноманітних завдань. При другому - комп'ютерні технології є сильним засобом підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу.

У суспільстві основним технічним засобом опрацювання інформації слугує персональний комп'ютер. Впровадження персонального комп'ютера в інформаційну сферу та використання телекомунікацій визначило новий етап розвитку інформаційної технології, яка з цього моменту одержала найменування «нової», «комп'ютерної».

Існують три основні принципи комп'ютерної інформаційної технології:

• інтерактивний (діалоговий) режим роботи з комп'ютером;

• інтеграція з іншими програмними продуктами;

• гнучка зміна даних та поставлених завдань.

Інформаційна технологія, як і будь-яка інша технологія, повинна відповідати таким вимогам:

• забезпечувати високий ступінь розчленування всього процесу обробки інформації на етапи (фази), операції, дії;

• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої мети;

• мати регулярний характер.

У Доповіді ЮНЕСКО про основні напрями діяльності в галузі освіти та інформатики після Першого Міжнародного конгресу «Інформатика та освіта» зазначено, що важливою є не сама технологія, а її взаємодія з навчанням та її роль у контексті системи освіти в цілому [6].

Інформаційні технології приносять можливість та необхідність зміни самої моделі навчального процесу: перехід від репродуктивного навчання - «переливу» знань з однієї голови в іншу, від викладача до студентів - до креативної моделі (коли в навчальній аудиторії за допомогою нового технологічного та технічного забезпечення моделюється життєва ситуація або процес, студенти під керівництвом викладача повинні застосувати свої знання, виявити творчі здібності для аналізу модельованої ситуації та виробити рішення на поставлені завдання). Фахівці вважають, що розвиток традиційних і нових технологій має йти за принципом додатковості та взаємокорелювання, що, у свою чергу, дозволяє говорити про принципово новий вимір освітнього середовища - глобальний, вимір, що існує в реальному часі та асоціює у собі всю сукупність освітніх технологій [3,4].

«Інтернет - гіпертехнологія, що включає в себе всі інші, і її успіх пояснюється тим, що вона може «дати всім все»... Проте завжди знайдеться область для застосування технологій нижчого рівня, таких як комп'ютерні конференції чи електронна пошта. Також ще не настав час відмовитися від курсів дистанційного навчання, що мають глобальний характер, але не використовують жодних комп'ютерних чи комунікаційних технологій» [7].

Завдяки Інтернету різні сторони глобалізації (наукова, технологічна, економічна, культурна та освітня) справили значний вплив як на традиційні очні навчальні заклади, так і на розвиток різноманітних освітніх нововведень, таких як дистанційне навчання та віртуальні університети. У всіх цих організаціях глобалізація потребує глибоких та радикальних змін структури, методики викладання та досліджень, а також підготовка управлінського та викладацького персоналу [4].

Розвиток та розширення використання освітніх ІТ безпосередньо пов'язується з проблемою зміни ефективності навчання. Визначення ефективності будь-якого методу, технології навчання включає вимір досягнутого результату, витрат матеріальних ресурсів і часу на його досягнення. Ефективність навчання вимірюють або за результатами контрольних робіт у балах або за результатами тестування у відсотках вирішених завдань. При цьому зазвичай порівнюють групи учнів, які користувалися та не користувалися комп'ютерними засобами підтримки навчання.

Оцінку ефективності методів навчання із застосуванням інформаційних технологій дають зазвичай у порівнянні з так званими традиційними методами та обмежуються вимірюванням результату навчання, іноді враховуючи витрати часу учнів. Чи можливе застосування традиційних критеріїв якості до ключових аспектів дистанційної освіти у технологічному навчальному середовищі? Застосування такого підходу до оцінки інформаційних технологій у навчанні передбачає, що останні не вносять нічого нового в цілі та завдання навчання. Насправді впровадження інформаційних технологій впливає на якість та зміст освіти.

На думку експертів, нові інформаційні технології навчання дозволяють підвищити ефективність практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін не менше ніж на 30 %, об'єктивність контролю знань учнів - на 2025 %. Успішність у контрольних групах, які навчаються з використанням освітніх ІТ, як правило, вища в середньому на 0,5 бала (при п'ятибальній системі оцінки). Зокрема, швидкість накопичення словникового запасу за комп'ютерної підтримки вивчення іноземних мов підвищується у 2-3 рази [5].

Водночас існує підхід, що передбачає застосування традиційних критеріїв якості та ефективності у технологічній вищій освіті. Ключовими аспектами прийнято вважати: (I) кваліфікований викладацький склад; (II) педагогічна майстерність; (III) розробка курсу з додаванням елементів, що зумовлені застосуванням технологічних засобів навчання; (IV) роботу студентських служб [6].

Інформаційні та комунікаційні технології за визнанням фахівців є одним із пріоритетних напрямів науки і техніки, які у XXI столітті стануть вирішальними, критичними.

Під критичними розуміють такі технології, які мають міжгалузевий характер, створюють суттєві передумови у розвиток багатьох технологічних галузей чи напрямів досліджень і розробок, дають разом головний внесок у вирішення ключових проблем розвитку та прогресу.

У освіті роль критичних безперечно належить базовим інформаційним технологіям, тобто таким, що є основою освітніх технологій, які використовують засоби інформаційно-обчислювальної техніки та в сукупності утворюють технологічну інфраструктуру навчального закладу.

Критичні освітні технології забезпечують створення на основі інфраструктури корпоративних телекомунікаційних мереж освітніх установ розподілених баз освітніх технологій, які завдяки цій інфраструктурі можуть використовуватись у будь-якому місці освітнього простору, у тому числі й у процесі реалізації ідеології дистанційної освіти.

У цьому найважливішими напрямами інформатизації освіти є:

• реалізація віртуального інформаційно-освітнього середовища на рівні навчального закладу, що передбачає виконання комплексу робіт із створення та забезпечення технології його функціонування;

• системна інтеграція інформаційних технологій в освіті, що підтримують процеси навчання, наукових досліджень та організаційного управління;

• побудова та розвиток єдиного освітнього інформаційного простору.

По суті йдеться про вирішення проблеми якісної зміни стану всього інформаційного середовища системи освіти, про представлення нових можливостей як для випереджувальної, розвиваючої освіти кожної особистості, так і для зростання сукупного суспільного інтелекту.

Важливою та ефективною умовою прогресу будь-якого суспільства було і є створення та розширення єдиного інтерактивного інформаційного простору. Саме єдині інформаційні простори історично значною мірою сприяли прискоренню розвитку всього людства загалом, були вирішальним чинником удосконалення цивілізації в усіх галузях (духовної, професійної, тілесної, культурної та інших). Обмін знаннями, об'єднання зусиль щодо подальшого пізнання природи, розвитку науки, техніки, культури - все це сприяє ефективному підвищенню матеріального рівня. Тому створення єдиного інтерактивного інформаційного простору можна вважати стратегічною метою впровадження сучасних та перспективних інформаційних технологій у всі сфери людської діяльності.

Основні цілі побудови єдиного інформаційного простору в освіті пов'язані з передумовами принципово нових можливостей для пізнавальної творчої діяльності людини. Це може бути досягнуто завдяки сучасному інформаційному та технічному оснащенню основних видів діяльності в освіті: навчальній, педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській, експертній та ін.

Побудова єдиного інформаційного простору в освіті дозволить досягти:

• підвищення ефективності та якості процесу навчання;

• інтенсифікації процесу наукових досліджень в освітніх установах;

• скорочення часу та покращення умов для додаткової освіти та освіти дорослих;

• підвищення оперативності та ефективності управління окремими освітніми установами та системою освіти в цілому;

• інтеграції національних інформаційних освітніх систем у світову мережу, що значно полегшить доступ до міжнародних інформаційних ресурсів у галузі освіти, науки, культури та інших сфер.

Фахівці так формулюють основні напрями та проблеми створення та розвитку єдиного інформаційного освітнього простору:

1. Технічне оснащення навчальних закладів є одним із першочергових завдань, вирішення якого стримується в основному організаційно- економічними факторами, пов'язаними з тим, що «мала» інформатизація виявляється неефективною, а «велика» - надмірно дорогою, що не дає негайної віддачі. Все більш актуальною стає проблема реалізації освітніх інформаційних технологій в інваріантних середовищах та стандартах.

2. Організація підготовки спеціалістів. Нестача фахівців у галузі нових інформаційних технологій (особливо мережевих технологій) посилюється процесами їх «вимивання» зі сфери освіти в комерційні та інші структури, що особливо характерно для країн з перехідною економікою.

3. Організаційні заходи. Створення єдиної системи інформаційних ресурсів неможливе без постійної координуючої участі та контролю з боку педагогічної та наукової громадськості, вираженої у тій чи іншій формі.

4. Переведення інформаційних ресурсів суспільства на електронні носії. Лише переклад більшої частини накопиченої людством інформації на носії, що сприймаються комп'ютерами, дозволить створити реальні можливості доступу до цієї інформації всіх членів суспільства. Удосконалення існуючих технологій такого перекладу залишається однією з актуальних проблем розвитку інформаційних технологій.

5. Інтеграція національних інформаційних ресурсів у світове інформаційне середовище.

Ще одним перспективним напрямом розвитку системи освіти є широке впровадження методів дистанційного навчання та самоосвіти на основі використання інформаційних та телекомунікаційних технологій та засобів віддаленого доступу до розподілених баз даних та знань. Розробка відповідних рекомендацій складає перший напрямок необхідних досліджень.

Розробники дистанційної освіти конкретизують індивідуалізацію освітньої поведінки наступним чином, вважаючи, що в дистанційному навчанні найбільш яскраво виявляються риси особистісно-орієнтованого способу навчання:

Гнучкість - той, хто навчається, вільний самостійно планувати час, місце і тривалість занять.

Модульність - матеріали для вивчення пропонуються у вигляді модулів, що дозволяє учню генерувати траєкторію свого навчання відповідно до своїх запитів та потенційних можливостей.

Доступність - незалежність від географічного та тимчасового положення навчальної та освітньої установи дозволяє не обмежувати в освітніх потребах населення країни.

Рентабельність - економічна ефективність проявляється за рахунок зменшення витрат на утримання площ освітніх установ, економії ресурсів тимчасових, матеріальних (друк, розмноження матеріалів та ін.).

Мобільність - ефективна реалізація зворотного зв'язку між викладачем та учням є однією з основних вимог та підстав успішності процесу дистанційної освіти.

Охоплення - одночасне звернення до багатьох джерел навчальної інформації (електронних бібліотек, банків даних, баз знань та ін.) великої кількості учнів.

Технологічність - використання в освітньому процесі нових досягнень інформаційних та телекомунікаційних технологій.

Соціальна рівноправність - рівні можливості здобуття освіти незалежно від місця проживання, стану здоров'я, елітарності та матеріальної забезпеченості учня.

Інтернаціональність - експорт та імпорт світових досягнень на ринку освітніх послуг [8].

Другий напрямок досліджень полягає в необхідності розробки психолого-педагогічного супроводу застосування ІКТ на всіх рівнях освіти [6].

Разом з тим нові інформаційні технології в освіті мають у низці аспектів очевидні негативні впливи: (I) різний, але нерівноправний доступ; (II) невиправдано високі очікування; (III) втрата особистого спілкування; (IV) еквівалентність диплому роботі; (V) рух до міжнародної стандартизації [7].

Висновки

Перспективна система освіти повинна враховувати основні виклики XXI століття і пов'язані з ними найважливіші проблеми людини в сучасному та інформаційному суспільстві. До найважливіших напрямів переходу до нової освітньої концепції, належать, зокрема, фундаменталізація освіти на всіх її рівнях; реалізація концепції випереджувальної освіти; широке використання методів інноваційної та розвиваючої освіти на основі застосування перспективних інформаційних технологій; підвищення доступності якісної освіти шляхом розвитку системи дистанційного навчання та засобів інформаційної підтримки навчального процесу сучасними інформаційними та телекомунікаційними технологіями.

інформаційно-комп'ютерний технологія навчання

Література

1. Биков В.Ю, Буров О.Ю., Гуржій А.М., Жалдак М.І., Лещенко М.П., Литвинова С.Г., Луговий В.І., Олійник В.В., Спірін О.М., Шишкіна М.П. Теоретико-методологічні засади інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України: монографія. Наук. ред. В.Ю. Биков, С.Г. Литвинова, В.І. Луговий. Київ: Компринт, 2019. 214 с.

2. Жалдак М.І. Проблеми фундаменталізації змісту навчання інформатичних дисциплін в педагогічних університетах. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2: Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. Випуск 17., 2015. С.3-15.

3. Близнюк М.М. Методична система навчання етнодизайну на основі інформаційних технології (інтеграційні процеси, інноваційна складова, педагогічна практика): монографія. За ред. проф. М.С. Корця. Київ: Видавництво «Акварель», 2017. 504 с.

4. Біленчук П.Д., Близнюк М.М., Кобилянський О.Л., Малій М.І., Пілюков Ю.О., Соболєв О.В. Електронна цивілізація: інноваційне майбутнє України: монографія. За заг. ред. П.Д. Біленчука. Київ: УкрДГРІ, 2018. 284 с.

5. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. Випуск 43 / Редкол. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2015. 542 с.

6. UNESCO. World Education 2000: The Right to Education: Towards Education for All Throughout Life. Paris: UNESCO, 2000.

7. Burbules, Nicholas C., and Torres, Carlos Alberto. Globalization and Education: An Introduction, Globalization and Education. Critical Perspectives. in, Nicholas Burbules and Carlos Alberto Torres, eds. New York: Routledge, 2000. P. 348-349.

References

1. Bykov V.Yu, Burov O.Yu., Hurzhii A.M., Zhaldak M.I., Oliinyk V.V., Spirin O.M., Leshchenko M.P., Lytvynova S.H., Luhovyi V.I., Shyshkina M.P. Teoretyko-metodolohichni zasady informatyzatsii osvity ta praktychna realizatsiia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v osvitnii sferi Ukrainy: monohrafiia. Nauk. red. V.Yu. Bykov, S.H. Lytvynova, V.I. Luhovyi. Kyiv: Komprynt, 2019. 214 s. [in Ukrainian].

2. Zhaldak M.I. Problemy fundamentalizatsii zmistu navchannia informatychnykh dystsyplin v pedahohichnykh universytetakh. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Serna 2: Kompiuterno-oriientovani systemy navchannia. Vypusk 17., 2015. S.3-15. [in Ukrainian].

3. Blyzniuk M.M. Metodychna systema navchannia etnodyzainu na osnovi informatsiinykh tekhnolohii (intehratsiini protsesy, innovatsiina skladova, pedahohichna praktyka): monohrafiia. Za red. prof. M.S. Kortsia. Kyiv: Vydavnytstvo «Akvarel», 2017. 504 s. [in Ukrainian].

4. Bilenchuk P.D., Blyzniuk M.M., Kobylianskyi O.L., Malii M.I., Piliukov Y.O., Soboliev O.V. Elektronna tsyvilizatsiia: innovatsiine maibutnie Ukrainy: monohrafiia. Za zah. red. P.D. Bilenchuka. Kyiv: UkrDHRI, 2018. 284 s. [in Ukrainian].

5. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: Zb. nauk. pr. Vypusk 43 / Redkol. Kyiv-Vinnytsia: TOV firma «Planer», 2015. 542 s. [in Ukrainian].

6. UNESCO. World Education 2000: The Right to Education: Towards Education for All Throughout Life. Paris: UNESCO, 2000. [in English].

7. Burbules, Nicholas C., and Torres, Carlos Alberto. Globalization and Education: An Introduction, Globalization and Education. Critical Perspectives. in, Nicholas Burbules and Carlos Alberto Torres, eds. New York: Routledge, 2000. P. 348-349. [in English].

Размещено на Allbest.ru