Сучасний стан фізичного виховання школярів у Скандинавських країнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан фізичного виховання школярів у Скандинавських країнах

Логвиненко Олександр Борисович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики фізичного виховання та спорту, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті висвітлюються організаційні засади залучення дітей та молоді шкільного віку до занять фізичною культурою та спортом, особливості здійснення фізичного виховання школярів у школах країн Півничної Європи. Зокрема, розглядається досвід таких Скандинавських країн, як Данія, Норвегія, Швеція та Фінляндія. Особлива дослідницька увага звертається на застосування інноваційних технологій у фізичному вихованні школярів, розглядаються умови успішної соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у цей процес.

Аналізуються сучасні наукові публікації, які засвідчують зростання інтересу дослідників до вивчення та творчого використання зарубіжного досвіду фізичного виховання дітей та молоді в закладах загальної середньої освіти. Реалізація мети і змісту фізичного виховання учнів розглядаються як ефективний засіб зміцнення здоров'я учнівської молоді та чинник залучення до активних занять фізичною культурою і спортом.

Узагальнюються (визначаються) найбільш поширені методи, які широко застосовуються вчителями фізичного виховання у роботі з дітьми та молоддю під час занять з фізичною культурою та спортом тощо.

Розглядаються сучасні тенденції розвитку освіти та фізичного виховання учнів у Скандинавських країнах, зокрема залучення дітей і молоді до позаурочних на позашкільних форм фізкультурної та спортивно-масової роботи, відвідування спортивних клубів і секцій, участь у спортивних змаганнях та інших популярних серед шкілярів заходах.

Аналізуються (з'ясовуються) критерії, які визначають ефективність фізичного виховання школярів, підходи до вибору форм, методів і прийомів здійснення цього процесу. Акцентується увага на значущості обраних педагогічних технологій, які враховують індивідуальні особливості школярів та рівень їх фізичного розвитку. Розкривається роль педагога у створенні сприятливих умов для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку школярів, формування інтересу до занять окремими видами спорту.

Ключові слова: фізичне виховання, спорт, школа, вчитель фізичного виховання, форми, методи, фізична культура, зарубіжний досвід, Скандинавські країни.

Abstract

Current state of physical education of schoolchildren in the countries of Northern Europe

Lohvynenko Oleksandr Borysovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Physical Education and Sports, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The article deals with the organizational principles of involving school-aged children and youth in physical education and sports, peculiarities of the implementation of physical education of children in the schools of the Northern European countries. In particular, the experience of such Scandinavian countries as Denmark, Norway, Sweden and Finland has been considered. Special research attention has been paid to the application of innovative technologies in the physical education of schoolchildren. The conditions of successful social integration of children with special educational needs in this process have been considered.

Modern scientific publications have been analyzed, that testified to the growing interest of researchers in the study and creative use of foreign experience in physical education of children and youth in general secondary educational institutions. Implementation of the purpose and content of physical education of schoolchildren has been onsidered as an effective means of strengthening the health of youth and a factor of involvement in active physical education and sports.

The most common methods that are widely used by physical education teachers in working with children and youth during physical culture and sports classes have been summarized.

Current trends in the development of education and physical education of schoolchildren in the Scandinavian countries have been considered, in particular, the involvement of children and youth in extracurricular and extracurricular forms of physical education and mass sports work, attendance at sports clubs and sections, participation in sports competitions and other activities popular among them.

The criteria that determine the effectiveness of physical education of schoolchildren, approaches to the choice of forms, methods and methods of implementation of this process have been analyzed. Emphasis have been placed on the importance of selected pedagogical technologies that take into account the individual characteristics of schoolchildren and the level of their physical development. The role of the teacher in creating favorable conditions for strengthening the health and physical development of schoolchildren, forming interest in certain types of sports has been revealed.

Keywords: physical education, sport, school, teacher of physical education, forms, methods, physical culture, foreign experience, Scandinavian countries.

Постановка проблеми

Обрання нашою країною стратегічним напрямом розвитку інтеграцію до Європейського Союзу зумовило цілий комплекс змін, які поступово відбуваються в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства. У цьому контексті не є вийнятком і сфери освіти та фізичної культури і спорту, адже одним із важливих напрямів модернізації країни декларується підвищення стандартів життя, а одним із ключових завдань - створення сприятливих умов для формування фізичного і ментального здоров'я населення.

Серед документів загальнодержавного рівня, що визначають характер змін у цих галузях, слід назвати «Стратегію розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року», в якій сформульовані мета та основні завдання, спрямовані, у тому числі й на популяризацію занять фізичною культурою і спортом як одного із напрямків самореалізації українців [5].

Звернення до зарубіжного досвіду фізичного виховання свідчить, що в різних країнах світу в останні десятиліття воно розглядається як визначальний чинник зміцнення здоров'я громадян, забезпечення суттєвого підвищення якості життя та працездатності населення.

Особлива увага в країнах зарубіжжя приділяється питанням фізичного виховання учнівської молоді та активному залученню школярів до занять фізичною культурою та спортом. Досвід такої роботи становить значний професійний інтерес і для України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми популяризації серед різних вікових категорій громадян занять фізичною культурою та спортом, розвитку фізичного виховання дітей та молоді посідають значне місце у дослідженнях науковців України та зарубіжжя. Окремий напрям у багаточисельних розвідках складають питання фізичного виховання учнівської молоді в системі діяльності освітніх закладів різного рівня. Значна увага вітчизняними дослідниками приділяється питанням організаційних форм і методів фізичного виховання школярів, творчого використання конструктивного зарубіжного досвіду в діяльності педагогічних колективів закладів загальної середньої освіти (Жданова О.[1]; Круцевич Т., Мамедова І.[2]; Москаленко Н., Сидорчук Т.[3]; Турчик І.[6], Яковенко А.[7] та інші). Науковці розкривають особливості організації процесу фізичного виховання в шкільних системах Великої Британії, Німеччини, Франції, Нідерландів, аналізують сучасну практику здійснення фізичного виховання школярів у діяльності шкіл США, Канади та ін. Значний інтерес з позицій нашого дослідження становить аналіз зарубіжного досвіду, який здійснює науковець Турчик І. [6]. У своїх працях автор аналізує теоретико-методичні основи формування цінностей особистості засобами фізичного виховання та спорту у світовому контексті, розкриває загальні цілі та завдання шкільного виховання у країнах Європи, наводить приклади позитивного досвіду фізичного виховання у шкільній освіті Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії, Польщі.

Мета статті - проаналізувати сучасний досвід фізичного виховання школярів в освітніх системах країн Північної Європи, зокрема Скандинавії (на прикладі Норвегії, Фінляндії та Швеції).

Виклад основного матеріалу

Звертаючись до розгляду зарубіжного досвіду фізичного виховання дітей та молоді, слід відзначити, що практично в усіх країнах ЄС визнається важливість фізичного виховання школярів. Воно розглядається як обов'язкова, органічна складова процесу загального виховання, а його головними завданнями є зміцнення здоров'я учнів, формування позитивного ставлення до рухової активності та систематичних занять фізичною культурою і спортом. Цінним у практиці шкільного фізичного виховання є й те, що воно в значній мірі спрямовується не стільки на досягнення певних спортивних результатів та формування фізкультурних умінь і навичок, скільки на розвиток потреби в активному проведенні дозвілля та стійкого інтересу до занять улюбленими видами фізичної культури і спорту [ 1; 2; 3; 6].

Одним із пріоритетних завдань шкільного фізичного виховання у Скандинавських країнах є формування в учнів потреби, а також вмінь і навичок дотримання здорового способу життя. Одночасно не манш важливим завданням цього процесу визначається і виховання в учнів інтересу до систематичних занять різними видами фізичної культури та спорту. Для цього в країнах Північної Європи створено надзвичайно сприятливі умови, оскільки можливість самостійно займатись певними видами спорту діти і молодь можуть не тільки у школах, а й у сучасних спортивних комплексах, клубах, на спортивних майданчиках, у плавальний басейнах. Такі різноманітні спортивні споруди є у достатній кількості у всіх країнах Скандинавії і вони мають можливість задовольнити потреби і смаки кожного, хто має бажання і потребу в заняттях фізичною культурою і спортом.

Ознайомлення із дослідженнями, в яких представлено зарубіжний досвід фізичного виховання учнів, засвідчує безумовну провідну роль у реалізації цього завдання школи, оскільки саме в ній на системній основі цілеспрямовано здійснюється комплекс заходів, які забезпечують формування у школярів потреби у збереженні та зміцненні здоров'я, дотриманні здорового способу життя, розвитку інтересу до активних занять фізичною культурою і спортом [3; 6].

Слід наголосити, що в Скандинавських країнах існує традиція тісної співпраці школи і батьків у прагненні до щоденної турботи про здоров'я дітей. Для них спільною характеристикою є постійна і незмінна довготривалий час «мода» на добрий фізичний розвиток, а також «мода» бути здоровою людиною і прагнути загартовуватись та якнайменше хворіти. Такі життєві пріоритети виховуються у дітей із самого раннього віку.

Якщо звернутись до практики організації фізичного виховання у школах Швеції, то треба відзначити надзвичайно добре забезпечення необхідним обладнанням всіх шкіл до проведення занять з фізичного виховання. Більшість шведських шкіл, у тому числі тих, що розташовані у сільській місцевості, мають все необхідне для проведення не тільки уроків фізичного виховання, а й різноманітних позакласних занять з фізичної фізкультури та спорту. У всіх школах Швеції, по-перше, фізичному вихованню приділяється значна увага як засобу покращення здоров'я, забезпечення фізичного розвитку та рухової підготовленості учнів, а, по-друге, в процесі використання різних засобів фізичного виховання широко використовуються їх реабілітаційні можливості для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами, різними відхиленнями у стані здоров'я. Наприклад, для школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, з вадами постави, іншими відхиленнями від норми у здоров'ї тощо. Такий досвід є особливо цікавим для України, враховуючи те, що в нашій системі освіти сьогодні здійснюється активне запровадження інклюзивної форми освіти і надання таких реабілітаційних занять засобами фізичної культури для дітей з ООП є надзвичайно важливим.

Посилена увага в роботі з фізичного виховання учнів приділяється і позашкільній роботі. Учні місцевих шкіл об'єднуються у міжшкільні спортивні клуби, які охоплюють понад 40% всієї учнівської молоді. У великих містах

Швеції існують шкільні клуби з різних видів спорту: хокею з шайбою та м'ячем, різних спортивних ігор, плавання, лиж, ковзанів тощо. До керівництва роботою цих клубів залучаються вчителі фізичного виховання, тренери з різних видів спорту, а також представники від учнів які систематично займаються спортом. В таких спортивних клубах школярі мають можливість щотижня займатись обраним видом спорту по 4-6 годин [3].

Аналізуючи досвід країн Скандинавії з формування в учнів рухової активності дослідники Круцевич Т., Трачук С., Мамедова І. зазначають, що в школах здійснюється планомірна робота з популяризації рухової активності, з чітко відпрацьованими механізмами з їх реалізації. Авторами наводяться конкретні приклади, які ілюструють рівень сформованості рухової активності школярів, так у Фінляндії достатній рівень фізичної активності мають 45 % дітей 10-11 років, 19 % підлітків 14-15 років, 13 % осіб 16-17 років; у Швеції достатній рівень фізичної активності у 19 % дітей (до 11 років), 11 % підлітків (15 років); в Норвегії серед 6, 9-річних дітей і 15-річних підлітків відповідно 90, 77 і 48 %; у Данії у 16 % 11-річних дітей, 14 і 13 % дітей 13 і 15 років відповідають чинним рекомендаціям фізичної активності [6, с. 69 - 70 ].

Потрібно наголосити, що в країнах Скандинавії значна увага звертається на рекламу в школах здорового способу життя, активне поширення серед учнів валеологічних знань.

У Фінляндії в усіх класах загальноосвітніх шкіл навчальними планами передбачено три уроки з фізичного виховання на тиждень. Також слід зазначити, що на додаток до цих занять з учнями усіх вікових груп активно проводиться різноманітна спортивно-масова робота. Зокрема, систематично відбуваються змагання з різних видів спорту, проводяться дні спорту, туристичні походи (піші, на велосипедах, байдарках, лижах тощо), організовуються різноманітні спортивні змагання між школами. До проведення багатьох заходів долучаються місцеві спортивні клуби, активну участь беруть у заходах і батьки. Можна зробити висновок, що головним мотиваційним чинником систематичних заняттях фізкультурою та спортом для фінів є гарний фізичний розвиток, міцне здоров'я, а також достатня рухова активність та активний спосіб проведення дозвілля [8].

В сучасному досвіді здійснення фізичного виховання школярів у Норвегії варто відзначити ту особливість, що вчителі фізичної культури мають значну професійну свободу в питаннях вибору методів і організаційних форм, засобів і методів своєї професійної діяльності. Такій підхід забезпечує можливість кожному педагогу у виявленні власної педагогічної творчості та суттєвому ступені врахування індивідуальних потреб і зацікавлень учнів під час проведення урочних і позаурочних форм роботи. Слід також наголосити, що в Норвегії, як і в переважній більшості країн Європи, центрами проведення позакласних і позашкільні занять з фізичної культури та спорту є переважно спортивні клуби. Головними мотивами участі у різноманітних заходах, які проводяться на базі таких спортивних клубів, для більшості норвезьких дітей є можливість разом із своїми однолітками а друзями цікаво і корисно для свого здоров'я провести відпочинок, вільний від навчання час. Серед найбільш популярних і поширених серед школярів видів спортивних занять є зимові ігрові види спорту: біг на ковзанах, хокей з м'ячем і шайбою, лижі, фігурне катання; серед літніх: футбол і туризм [4; 8].

Відзначимо, що у шкільній практиці Скандинавських країн має місце реалізація тісних міжпредметних зв'язків, але реалізуються вони по-різному. Так, наприклад, у школах Норвегії учні на уроках фізичного виховання опановують правила дорожнього руху, а в школах Данії, Швеції та Фінляндії передбачено ознайомлення учнів з основами орієнтування на місцевості за допомогою географічних карт.

фізичне виховання інноваційний європа

Висновки

Аналіз досвіду фізичного виховання школярів у Скандинавських країнах засвідчив наявність цікавих і цінних з практичної точки зору прикладів організації шкільного фізичного виховання, які можуть бути творчо використані у професійній діяльності вчителів фізичної культури в українських закладах загальної середньої освіти та враховані у процесі модернізації й удосконалення діяльності закладів загальної середньої освіти із формування навичок здорового способу життя учнівської молоді. Досвід організаційного, науково-методичного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення процесу фізичного виховання в Скандинавських країнах заслуговує на подальше вивчення, зіставно-порівняльний аналіз та творче використання у вітчизняній освітньо-виховній практиці.

Література

1. Жданова О.М. Фізичне виховання в школах країн Європи. Молода спортивна наука України. 2015. Т.2. С. 311 - 319.

2. Круцевич Т., Трачук С., Мамедова І. Заходи до підвищення рухової активності в скандинавських країнах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020. №1. С. 68 - 74.

3. Москаленко Н.В., Яковенко А.В., Сидорчук Т.В. Фізичне виховання школярів у зарубіжних країнах (ХХ ст. - початок ХХІ ст.): [монографія]. Дніпро, 2020. 259 с.

4. Спорт та здоровий спосіб життя в країнах Європи.

5. Стратегія розвитку фізичної культури і спорту до 2028 року.

6. Турчик І.Х. Фізичне виховання і спорт у шкільній освіті Європи: монографія. Дрогобич: Швидкодрук, 2017. 138 с.

7. Яковенко А.В. Предмет «Фізична культура» у системі середньої освіти зарубіжних країн. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. 2018. Вип.2 (96). С. 112 - 116.

8. Physical Education and Sport at School in Europe. Eurydice Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 76 р.

References

1. Zhdanova, O.M. (2015). Fizychne vykhovannia v shkolakh krain Yevropy. [Physical education in schools of European countries ] Moloda sportyvna nauka Ukrainy..2. 311-319 [in Ukrainian].

2. Krutsevych, T., Trachuk, S., Mamedova, I. (2020). Zakhody do pidvyshchennia rukhovoi aktyvnosti v skandynavskykh krainakh of raising physical activities in Scandinavian countries] Teriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu. 1. 68-74 [in Ukrainian].

3. Moskalenko, N.V., Yakovenko, A.V., Sydorchuk, T.V.(2020). Fizychne vykhovannia shkoliariv u zarubizhnykh krainah [XX st. - pochatok XXI st.]: [monohrafia].[ Physical education of schoolchildren inforeign countries]. Dnipro [in Ukrainian].

4. Sport ta zdorovyi sposib zhyttia v krainakh Yevropy. [Sport and healthy lifestyle in European countries] [in Ukrainian].

5. Stratehiia rozvytku fizychnoi kultury i sportu do 2028 roku. [The Strategy of physical culture and sport development to 2028 year ]. [in Ukrainian].

6. Turchyk, I.Kh. (2017). Fizychne vykhovannia i sport u shkilnii osviti Yevropy: [monohrafiia]. [Physical education and sport in school education in Europe] Drohobych: Shvydkodruk [in Ukrainian].

7. Yakovenko, A.V. (2018). Predmet «Fizychna kultura» u systemi serednoi osvity zarubizhnykh krain. [The subject "Physical Culture" in the system of secondary education in foreign countries.]. Naukovyi chasopysNPUimeniMP.Drahomanova.2 (96). 112-116 [in Ukrainian].

8. Physical Education and Sport at School in Europe. Eurydice Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 76 p. [in English].

Размещено на Allbest.ru