Візуалізація матеріалу в умовах синхронного дистанційного навчання: можливості використання дошки віртуальної колаборації miro board

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Візуалізація матеріалу в умовах синхронного дистанційного навчання: можливості використання дошки віртуальної колаборації miro board

Опришко Наталя Олексіївна завідувач кафедри філології та лінгводидактики, кандидат філологічних наук, доцент, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Анотація

дистанційне навчання вища освіта віртуальна дошка miro

Вимушений перехід більшої частини українських ЗВО на дистанційну форму навчання в синхрономи чи асинхронному форматі призводить до того, що викладачі змушені шукати нові методики та прийоми роботи в аудиторії, тепер віртуальній, які б дозволили позбутися можливих недоліків, традиційно асоційованих із дистанційним навчанням і водночас могли б покращити процес здобуття вищої освіти, мотивувати його суб'єктів на активну співпрацю, незважаючи на такі очевидні стримуючі фактори, як тривожність, неуважність, пригніченість, викликані війною.

Природньо, що основним інструментом у здбутті освіти будь-якого рівня наразі стали новітні інформаційні технології, зокрема можливості глобальної мережі Інтернет. Проте певна частитна викладачів не усвідомлює, як саме можна скористатися різноманітними інтернет- ресурсами для створення власного методичного контенту у процесі дистанційного навчання синхронного чи асинхронного типу. У даній статті ми фокусуємося на особливостях першого із перелічених типів здобуття дистанційної освіти, який передбачає проведення занять в режимі реального часу із допомогою сервісів онлайн-конференцій (Zoom, Google Meet і т.п.), апелюючи до необхідності покращувати візуалізацію навчального матеріалу на таких заняттях.

Одним зі способів такого покращення можуть стати віртуальні дошки (або ж дошки віртуальної колаборації), зокрема розробка нголландських дизайнерів Miro board (2011), що привернула увагу викладачів-практиків усього світу ще під час коронавірусних обмежень 2020-2021 р.р. Інструментарій дошки легкий і функціональний, варіації використання на заняттях, як лекційних, так і практичних, досить різноманітні. А застосування даної платформи як освітнього простору дає змогу викладачеві урізноманітнити не лише способи візуалізації навчального матеріалу, але й варіанти організації освітнього процесу на різних етапах навчання.

Ключові слова: синхронне дистанційне навчання, візуалізація, принцип наочності, мовна підготовка, дошка віртуальної колаборації

Abstract

Opryshko Natalia Oleksiyivna Head of the department of philology and linguodidactics, Phd (Philology), associate professor, Kharkiv National Automobile and Highway University

THE PRINCIPAL OF VISUALIZATION IN THE COURSE OF SYNCHRONOUS DISTANCE EDUCATION: POSSIBILITIES OF USING THE VIRTUAL COLLABORATION BOARD MIRO

The forced transition of the majority of Ukrainian higher education institutions to distance learning in a synchronous or asynchronous format leads to the fact that a lot of teachers are forced to look for new methods and techniques of working in the classroom, at this rate solely virtual, which would allow to get rid of possible disadvantages traditionally associated with distance learning and at the same time could improve the process of getting qualifications, motivate subjects for active cooperation, despite such obvious restraining factors as anxiety, inattention and depression caused by the war.

It is natural that the latest information technologies, in particular the possibilities of the Internet and its immesurable resourses, have become the main tool in getting education at any level. However, a certain percentage of teachers do not realize how exactly it is possible to use various Internet platforms to create their own methodical content in the process of distance learning of the synchronous or asynchronous type. In this article, we focus on the features appropriate to the first of the listed types of distance education, which involves conducting classes in real time using online conference services (Zoom, Google Meet, etc.). The article emphasizes the need to improve the visualization of educational material at such classes, taling a well-known principle of general didactics: most of the information retrieved in the course of the lesson is perceived with the help of the visual receptors.

One of the ways that lead to such improvement can be virtual boards (or virtual collaboration boards), in particular, the Miro board (2011), created by the Dutch designers, a tool which attracted the attention of practicing teachers around the world, especially during the 2020-2021 coronavirus restrictions. The toolkit of the virtual board is easy and functional, the variations of use in classes, both during lectures and seminars, are quite diverse. And relying on this platform as an educational space allows the teacher to diversify not only the ways of visualizing the educational material, but also the options for organizing the educational process at different stages of learning.

Keywords: synchronous distance learning, visualization, principle of visuality, language training, virtual collaboration board

Постановка проблеми

Пандемія коронавірусу, яка почалася в 2020 році, підготувала нас до роботи як в дистанційному режимі, так і в комбінованому класі з одночасним перебуванням студентів онлайн і офлайн. Але жодні виклики того періоду не були для української освіти такими проблемними, як робота під час воєнної кризи, з якою зараз стикається наша країна. Оскільки студенти більшості ЗВО розкидані по всій Україні, певна їх кількість перебуває навіть поза її межами, зокрема, у країнах Європейського Союзу, більшість вищих навчальних закладів не мали іншого виходу, окрім як перенести освітній процес на онлайн- ресурси суттєвіше, ніж це було два роки тому під час карантину. Особливо, якщо говорити про території, прилеглі до лінії фронту, зокрема й Харківщину, де традиційний навчальний процес у офлайн- форматі припинився 24 лютого і мав змогу продовжитися тільки через місяць і лише дистанційно. Саме цей тотальний перехід ЗВО Харкова та сусідніх областей на нову форму здобуття освіти і викликав необхідність систематизувати досвід дистанційного навчання в Україні, його методів, прийомів і можливостей, а також розробити чи хоча б оновити той інструментій, який дозволив би викладачеві ефективно проводити заняття онлайн у зручному для студентів - синхронному чи асинхронному - режимі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання дистанційної освіти не нове у сфері вітчизняної та зарубіжної педагогіки. Воно було і залишається актуальним протягом усіх років існування незалежної України, але на зміну більш примітивним поглядам на здобуття освіти (у тому числі й вищої) дистанційним шляхом, які панували наприкінці минулого сторіччя, а також у зв'язку зі швидким розвитком інформаційних і комп'ютерних технологій уже протягом 2000-х років дискусії щодо форми, змісту, методів і прийомів дистанційної освіти стали доволі конструктивними. Велика кількість науковців, займаючись даним питанням, пропонували власні концепції розвитку такої форми освіти в Україні. Зокрема, було запропоновано основоположні принципи та перспективи дистанційного навчання у закладах вищої освіти України (В.М. Антонов [1], В.Ю. Биков [2]), окреслено спектр дидактичних, методичних, організаційних прийомів роботи у дистанційному форматі (В.Г.Гетта, С.М.Єрмак, Г.В.Джевага [3]), а також запропоновано варіанти інформаціно-програмного забезпечення дистанційної освіти, спираючись на вітчизняний і зарубіжний досвід (Г.О. Козлакова[7]). Важливі аспекти дистанційного та змішаного навчання висвітлюються впродовж останніх десятиліть такими ученими, як В.М.Кухаренко, В.Г.Левчук, О.О. Самойленко, О.Л. Зарицька, А.А. Олешко та інші [див.: 4]. Проте досвід останніх років, розпочатий пандемією 2020 р. та продовжений нині повномасштабним російським вторгненням, хоча і був систематизований деякими педагогами й дослідниками дистанційної освіти (наприклад: [5], [6] тощо), все ще потребує більш широкого висвітлення. Особливо це стосується форм і методів роботи викладача дистанційного курсу, освітніх технологій, які б змогли нівелювати відмінності онлайн і офлайн навчання, а також ресурсів і платформ (закрема й мережі Інтернет), якими міг би ефективно послугововутися сучасний викладач. Однією з таких платформ, на нашу думку, могла би стати дошка віртуальної колаборації Miro board, створена Андреєм Хусідом (Нідерданди) у 2011 р.

Мета статті - дослідження методичного потенціалу віртуальної дошки Miro як засобу візуалізації навчального матеріалу у процесі синхронної дистанційної освіти, зокрема у системі мовної підготовки студентів в українських ЗВО. І досягнення даної мети передбачає вирішення ряду завдань, які ми ставимо перед собою, зокрема: 1) зробити короткий огляд дистанційного навчання як нової форми здобутя вищої освіти в ЗВО України; 2) окреслити важливість візуалізації навчального матеріалу як компоненту дистанційного навчання в синхронному режимі; 3) розглянути варіанти віртуальних дощок, що користуються популярністю серед викладачів у світі; 4) детально зупинитися на перевагах і особливостях використання дошки Miro та її методичному потенціалі для викладача-мовника, що працює дистанційно.

Виклад основного матеріалу

Як уже зазначалося вище, протягом останніх років освітній процес у світі зазнав значних трансформацій. Багато в чому це пов'язано з розвитком комп'ютерних й інформаційних технологій, але водночас такі трансформації посилюються й іншими факторами, як от пандемією Covid-19, що прискорила перехід до дистанційних форм роботи та навчання, зокрема у сфері вищої освіти. В Україні, де відносно швидко зняли пандемічні обмеження (начальний процес у ЗВО почав повертатися до традиційного формату вже у травні 2020 р.), масштабний перехід на дистанційну форму отримання знань відбувся через початок бойових дій. А за умов, коли значна частина студентів різного рівня вищої освіти не має фізичної можливості відвідувати заняття особисто (перебуваючи в евакуації зі свого регіону чи навіть країни або в тимчасовій окупації), загострилася необхідність організувати навчальний процес таким чином, щоб позбутися типових недоліків, традиційно пов'язаних з дистанційною освітою.

Насправді подібні зміни не відбулися на фоні повної відсутності законодавчо-нормативної бази для здобуття вищої освіти дистанційно. Українські навчальні заклади, у тому числі й ЗВО, мають право на впровадження такої форми освіти ще з 2013 р., відповідно до Положення про дистанційне навчання Наказу Міністерства освіти і науки України [9]. У відповідь на безпрецедентний в новітній історії локдаун 2020 р. у дане положення було внесено ряд важливих змін. Відповідно до Закону України «Про вдосконалення освітніх послуг у сфері вищої освіти» від 2020 року, дистанційна форма здобуття кваліфікації визначається як індивідуалізований процес навчання у ВНЗ, який відбувається здебільшого «через опосередковану взаємодію освітніх учасників процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [8]. Лише декілька закладів освіти наразі практикують дистанційне навчання саме як форму здобуття кваліфікації, частіше воно стає лиш ситуативною формою надання освітніх послуг через певну упередженість як викладчів, так і здобувачів освіти у нашій країні. Проте, на нашу думку, незважаючи на існуючу тенденцію, не варто акцентувати увагу на очевидних недоліках, як от відсутність безпосереднього фізичного та емоційного контакту між викладачем і студентом, превалювання індивідуальної роботи, сумнівна об'єктивність контролю за набутими знаннями та вміннями тощо. Адже спектр методів і прийомів, які може використовувати сучасний викладач-т'ютор, зокрема мовник, може мінімізувати відмінності між традиційною та дистанційною формами навчання. Перш за все, йдеться про грамотно створені дистанційні курси (e-learning) та курси-ресурси, наповнені візуальними, відео та аудіо матеріалами із можливістю постійного котролю навчального процесу збоку викладача, що дозволить студенту легко опанувати предмет. Такі курси можуть повністю забезпечити дистанційне навчання, принаймні, коли йдеться про асинхронний його варіант.

Однак у дистанційному навчальному процесі синхронної форми навіть грамотно дібраний матеріал, розміщений на курсі-ресурсі у мережі Інтернет, не здатен повною мірою забезпечити візуалізацію навчальної інформації кожного заняття. Водночас відомо, що зорові аналізатори відіграють провідну роль у сприйнятті та запам'ятовуванні: саме за їх допомогою людина отримує переважну більшість (80-90%) інформації з навколишнього світу, в тому числі й навчальної. Завдяки принципу наочності підвищується ефективність навчання, а також мотивація студентів, оскільки навчальна успішність є одним із основоположних чинників формування позитивного ставлення суб'єктів освіти до навчального процесу [див.: 11, С. 118].

У системі ж мовної підготовки студентів (надто у сфері оволодіння іноземною мовою), яка в більшості випадків є суто практичним курсом, загально дидактичний принцип наочності набуває ще більшого значення: візуалізація кожної окремої лексичної групи слів, граматичної теми чи навіть заняття з розвитку усного чи писемного мовлення стає запорукою гарного довготривалого ефекту. Як зазначають дослідники, використання різних видів наочності -- натуральної, образної, словесно- образної (динамічної та статичної, плоскої та об'ємної) «покращує навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяє формуванню в них самостійних навичок й інтересу до професійних знань» [10, С. 483].

Це твердження набуває особливої актуальності, коли йдеться про синхронне дистанційне навчання, у якому використання традиційних «аудиторних» засобів наочності неможливе, а дистанційний курс, розміщений на відповідному ресурсі, є лише додатковим інструментом у навчальному процесі, тоді як основна частина його відбувається в реальному часі, наприклад, у форматі відеоконференції або вебінару. У цьому випадку викладач не спрямовуватиме студентів на сайт кожного разу, коли навчальна інформація потребує певної візуалізації. Однак незручно та неефективно одночасно працювати з відкритими матеріалами в різних форматах (аудіо, відео, текстовий документ, фото чи інший тип зображення), час від часу пояснюючи окремі моменти теми підручними засобами (наприклад, щоб пояснити незрозумілу лексему чи фразему), так само, як і робити нотатки на віртуальній дошці (наприклад, вбудованій в платформу для відео-конференцій Zoom), що можуть зникнути до того, як студенти змогли б їх зафіксувати в зошиті чи нотатнику, щойно припинеться інтернет-трансляція (через аварійне виключення світла, припинення інтернет-сигналу чи з інших технічних причин). Тому перед нами постає проблема організації простору віртуальної аудиторії таким чином, щоб переваги звичайного офлайн- заняття, де викладач і студенти можуть взаємодіяти різними способами, залишалися й в онлайн-форматі. Крім інших способів, цієї мети можуть досягнути віртуальні онлайн дошки.

Ідея віртуальної дошки не є новою, і цей інструмент давно привернув увагу викладачів-практиків, що було описано в ряді робіт на початку нинішнього тисячоліття. Але найважливіша частина дискусії відбулася під час пандемії коронавірусу, коли методисти [4], [12], [13] закликали використовувати різні віртуальні дошки в освітньому процесі. Було враховано, що віртуальні дошки представляють можливість співпраці між викладачем і студентом у режимі реального часу, незалежно від того, який формат навчання передбачається (тобто йдеться про традиційне навчання, дистанційне чи навіть комбіноване - таке, де в аудиторії одночасно перебувають студенти онлайн і офлайн).

Тому пропонуємо порівняти найпопулярніші віртуальні дошки для спільної діяльності (virtual collaboration boards), що можна використовувати як базові, так і додаткові платформи для навчання. Тут ми говоримо про найбільш функціональні й зручні дошки, створені для полегшення спілкування та співпраці між викладачем і студентом, а також підвищення ефективності занять у дистанційному форматі синхронного типу.

Варто почати з віртуальної дошки під назвою Twiddla. Будучи сервісом одночасної роботи в мережі, Twiddla є хорошим прикладом якісної дошки з широким набором інструментів. Вона дозволяє працювати з веб-сайтами та документами різних типів і дає можливість обговорювати актуальні питання в режимі реального часу за допомогою нотаток та аудіо- чи відеокоментарів. Дошкою легко користуються студенти будь-якого віку, вона не вимагає реєстрації, підтримується будь-яким веб-браузером і доступна за допомогою простого прямого посилання. Та водночас дошка має досить обмежений інструментарій для редагування матеріалу.

Scribbllar -- це ще один зручний спосіб збагатити онлайн- навчання. Найважливіші функції цієї дошки включають голосовий зв'язок і обмін документами/зображеннями, коли викладач має заздалегідь підготувати частину матеріалу та надіслати її студентам, скажімо, електронною поштою. Але дана функція втрачає актуальність за наявності розробленого дистанційного курсу, який уже містить усі необхідні матеріали завчасно.

Stoodle -- це ще один навчальний інструмент із простим доступом і використанням: дошкою можна керувати відразу після відкриття сайту, згенероване посилання на дошку надсилається необмеженій кількості студентів, мікрофон і письмова схема вмикаються автоматично і, таким чином, заняття можна починати.

Як і згадана вище, дошка Popplet також підтримує голосові повідомлення та відеочат. Він надає можливість працювати з одним документом за раз, але документ може містити тексти, зображення, діаграми та діаграми. Недоліком цієї дошки є те, що реєстрація та інтерфейс розроблені лише англійською мовою.

Сервіс під назвою WikiWall також вважається віртуальною дошкою, хоча він функціонує більше як шпалери, де користувачі можуть розміщувати зображення в різних форматах, тексти та відео. Дошка має дуже зручний і зрозумілий інтерфейс, оригінальний набір інструментів, вимагає реєстрації, а посилання на нову дошку можна відразу опублікувати в мережі.

Padlet board, маючи надпростий і зрозумілий інтерфейс, дає можливість безкоштовно розміщувати файли, посилання та фотографії, зроблені веб-камерою з будь-якого пристрою. Готовою дошкою можна поділитися в соціальних мережах, трансформувати в різні формати та навіть роздрукувати. Таку платформу можна застосовувати як під час традиційного заняття, наприклад, як частину процесу візуалізації, так і на зустрічах чи нарадах різного характеру, як-от обговорення поточних питань та планування різноманітних заходів. Крім того, творчо згенеровану дошку можна використовувати як файлообмінник або хмарне сховище для завантажених навчальних матеріалів. То ж вона радше могла б знайти своє застосування у сфері організації навчального процесу, тобто як інструмент співпраці для співробітників одного структурного підрозділу університету (наприклад, кафедри) чи як інструмент спілкування між різними структурними підрозділами (між кафедрами факультету, викладачами та деканатом тощо).

Limnu -- ще одна платформа, яка дозволяє створювати онлайн- дошки з максимальною швидкістю та ефективністю. Вона забезпечує спілкування з необмеженою кількістю користувачів у чаті, а також дозволяє роздруковувати файли різних типів, обговорювати, працювати з інтегрованими зображеннями та разом малювати. Однією з істотних переваг сервісу є можливість зберегти будь-яку дошку у форматі jpg або png з високою роздільною здатністю. А серед недоліків можна вказати відсутність тектового редактора, і це є суттєвим мінусом, адже в ході заняття, як правило, немає часу для повільного та доволі важкого виписування великої кількості навчальної інформації від руки інструментами для малювання, такими як олівець, пензлик чи маркер.

При цьому найбільшою популярністю серед так званих базових віртуальних дошок користується сервіс IDroo. Викладачі-мовники у всьому світі обирають його завдяки поєднанню простого інтерфейсу та інсталяції, зручності у використанні, зокрема й під час уроків у Zoom чи Skype та можливості безкоштовного створення до 10 дошок. Співпраця через Skype вбудована в сервісну платформу, тому можна запросити студента для одночасної роботи над дошкою прямо зі списку контактів Skype, що зручно для виконання домашнього завдання: студент може виконати його, просто відкривши IDroo на своєму пристрої, потім зберегти та знову відкрити під час наступного уроку для перевірки й оцінювання. Недолік такої дошки - неможливість залучити одночасно велику групу студентів, вона більше підходить для надання індивідуальних або ж екзаменаційних консультацій.

Звісно, кожен викладач має обрати такий вид віртуальної дошки, який відповідатиме нагальним потребам освітного процесу. Проте навіть у порівнянні з широким спектром можливостей усіх перерахованих вище платформ дошка Miro (https://miro.com), раніше відома як Realtimeboard, вважається найефективнішою. Пропонуємо звернути вашу увагу саме на цей сервіс для більш детальної його оцінки.

На думку розробників, Miro -- це інтерактивний інструмент, який дозволяє викладачам створювати та ділитися навчальними матеріалами, організовувати групову чи індивідуальну роботу з ними або розробляти та завершувати проєкти в одному віртуальному місці, адаптованому до академічних потреб. У період пандемічних обмежень цей інструмент віртуальної колаборації, який давно успішно використовується в роботі міжнародних компаній, почали активно впроваджувати в навчальний процес заклади освіти різних рівнів. І це не дивно, адже Miro «допомагає організувати урок з будь-якого предмету за допомогою набору зручних інструментів на зручному інтерфейсі» [14, С. 91]. Контент, завантажений на дошку, розміщується у віртуальному просторі, і до нього можна отримати доступ з будь-якої точки світу за допомогою особистого облікового запису та веб-сайту Miro на робочому столі або через додаток для смартфона. Ряд методистів-практиків підтримали ідею використання дошки в навчальному процесі, зокрема К. Гріффенхаген у методичному огляді «Out of Office into the School: electronic whiteboards for education» [12], Д. Міллер у статті «The Interactive Whiteboard as a Force for Pedagogic Change» [12] та ін.

Є багато способів ефективної роботи з віртуальною дошкою Miro на будь-якому занятті, зокрема й при вивченні мови. Найпростіший спосіб організувати навчання за допомогою такої дошки - це використовувати її як звичайну віртуальну дошку (на кшталт дошки у Zoom, Scribbllar, Twiddla, IDroo тощо) так само, як викладач використовує традиційну дошку в аудиторії, але з можливістю прикріплення (закріплення) певних навчальних і/або роздаткових матеріалів текстового характеру заздалегідь і навіть під час заняття. Сюди ми можемо вбудовувати широкий спектр допоміжних матеріалів, від сторінок підручника, за яким працює група, до різноманітних зображень, діаграм, графіків, інфографіки, додаткових завдань тощо, включаючи відео з YouTube. В результаті навчання онлайн стає максимально схожим на звичайні офлайн-заняття, але замість того, щоб отримувати інформацію з підручника чи дошки, розсіюючи увагу між різними джерелами візуалізації, студенти мають змогу бачити все одночасно на віртуальній дошці.

Традиційно, для заняття з мови, зокрема іноземної, викладачеві потрібно створити немало матеріалів для візуалізації теми чи мовного явища, і різноманітні інструменти, вбудовані в дошку Miro, покликані допомогти в цьому. Платформа пропонує велику кількість готових шаблонів для використання: діаграми, концептуальні карти, різноманітні моделі мозкового штурму, візуалізовані етапи проєктної роботи тощо. Елементи вищезазначених шаблонів можна залучати в залежності від цілей заняття, але значно дієвіше, на нащ погляд, використовувати прозору (пусту) дошку та просто заповнювати її власними методичними розробками. Початківцям у роботі з сервісом допомагає корисний вбудований посібник, який пропонує відповіді на поширені запитання, а також спрямовує до розробників платформи у разі виникнення непередбачуваної або нетипової ситуації. Доступ до нього можна знайти у верхньому правому куті дошки на будь-якому етапі роботи з нею.

Для перетворення пустої віртуальної дошки на простір віртуального класу використовується зрозумілий набір інструментів, які можна знайти в лівій частині екрану. Зокрема, це інструменти, за допомогою яких автор наповнює простір дошки відповідним контентом. Більшість інструментів легко зрозуміти кожному, хто хоч раз працював з такими інтерактивними технологіями, як Smart board, або будь-якими програмами з функцією графічного редагування, такими як Photoshop або CorelDRAW. Вибір інструментів дозволяє розмістити тут інформацію у різній формі: текст, прості 2D-фігури, наклейки з нотатками, зображення, документи чи діаграми. Також є можливість інтегрувати посилання на відео з YouTube або веб-сторінку. За допомогою функції «завантажити» авор/редактор здатен легко інтегрувати файли з диска Google Drive / OneDrive або сервісу Box / Dropbox тощо. Досить цінною є функція вивантаження прямо на дошку текстових файли doc/docx і pdf не надто великого розміру з пристрою викладача та розміщення їх там із можливістю вилучення деяких сторінок для більш детального вивчення. Очевидно, що ці зміни автоматично зберігаються на віртуальній дошці та в «хмарі». Функція «Додати програми» дозволяє збільшити та покращити панель інструментів, додавши до неї деякі нові елементи. Таким чином можна, не залишаючи дошки, знаходити онлайн потрібні зображення (додаток Google Image), додавати таблиці (додаток Tables), створювати діаграми (додаток Diagrams), графіки (додаток Charts) тощо. Ще одна функціональна і корисна опція має назву «Рамка» (Frame). З одного боку, вона допомагає організувати робочий простір, розділивши дошку на частини, кожну з яких можна трансформувати в окремий PDF - документ. З іншого боку, викладач має можливість надіслати посилання на одну конкретну рамку одному конкретному студентові, надаючи доступ до певного завдання і таким чином дозволяючи індивідуальну роботу або роботу в малих групах для різних студентів одночасно та незалежно один від одного. Такий вид діяльності є досить зручним, оскільки після переходу за посиланням студент, який отримав завдання, бачить перед собою лише ту частину віртуальної дошки, де знаходиться його завдання, при цьому інші учасники освітного процесу не заважають і не відволікають його.

Якщо панель інструментів ліворуч допомагає викладачеві організувати роботу в віртуальному просторі та наповнювати її необхідною інформацією, інша панель, розташована горизонтально внизу сторінки, загалом спрощує співпрацю та презентацію матеріалу в режимі реального часу. Мається на увазі спілкування в чаті, реакції на дошку та її вміст, таймер або коментарі у вигляді тексту, аудіо чи відео, прикріплені до дошки. Більшість із цих функцій відкрито для абонентів з оновленими планами, але навіть у базовому (безкоштовному) плані широкий набір інструментів і функцій Miro підвищує популярність використання цієї платформи для співпраці викладача і студентів у дистанційному форматі.

З методичного погляду, впровадження дошки можливе на різних етапах навчання. Це спрощує презентацію нового матеріалу, оскільки відео розміщується безпосередньо на дошці і не потребує додатково відкритих файлів чи вікон/вкладок у браузері. Завдяки функції «Коментар» можна отримати зворотній зв'язок від усіх учасників навчального процесу в режимі реального часу, в тому числі будь-яку кількість питань, які можуть виникнути у студентів під час презентації. Так само дієвим є використання сервісу на етапі тренування та закріплення вивченого матеріалу, адже дошка віртуальної колаборації пропонує індивідуальний робочий простір для окремих студентів або для роботи в малих групах. Використання віртуальної дошки полегшує інструктаж до виконання домашніх завдань, та проєктної роботи студентів. За потреби дошка може працювати як інтерактивний нотатник, де студенти демонструють, як пишуть або малюють щось від руки за допомогою стилуса або навіть власних пальців (якщо йдеться, скажімо, про вивчення іноземної мови на початковому етапі навчання, зокрема й у мовній підготовці іноземних студентів).

Висновки

Як ми бачимо, візуальний простір для співпраці, відомий як Miro board, надає широкий спектр ефективних інструментів для викладання та вивчення будь-яких предметів, у тому числі мовних, тому може стати дійсно ефективним освітнім середовищем у часи, коли з різних причин переважає дистанційне навчання. Це дає змогу викладачеві стимулювати пізнавальну діяльність студентів, подаючи навчальний матеріал у новій, цікавій та систематизованій формі. У той же час це дає студентам можливість брати активну участь у заняття, навіть якщо вони наразу знаходяться далеко від дому. І ця участь передбачає, що кожен студент не лише слухає чи бачить викладача і навчальні матеріали на екрані, але й пише, малює та створює візуальний контент разом з іншими учасниками освітнього процесу, а отже спілкується з ними, як на будь-якому традиційному (офлайн) занятті.

Звичайно, такого способу організації занять часто недостатньо для задоволення певних освітніх потреб. Існує кілька варіантів використання візуальної дошки Miro для співпраці викладача та студентів: адаптація вбудованих шаблонів робочого середовища Miro або створення нових для різних типів взаємодії під час уроку. Кожен із перелічених вище інструментів віртуальної співпраці за допомогою дошки Miro потребує детального обговорення і не повинен залишатися поза увагою методистів. Проте, безсумнівно, наполеглива та різноманітна робота з ними зробить процес навчання більш ефективним і мотивуючим, дозволить створити ситуацію успіху, продемонструвавши динамічну модель співпраці між учасниками навчального процесу навіть у його віддаленому, дистанційному форматі.

Література

1. Антонов В. М. Дистанційне навчання: логіка. Технології. Перспективи / Валерій Миколайович Антонов. - Київ ; Херсон : Штрих, 2011. - 160 с.

2. Биков В. Ю. Дистанційний навчальний процес : навч. посібн. / В. Ю. Биков. - Київ : Міленіум, 2005. - 292 с.

3. Гетта В. Г. Дистанційне навчання: дидактика, методика, організація: монографія / В. Г. Гетта, С. М. Єрмак, Г. В. Джевага [та ін.]. - Чернігів: Десна Поліграф, 2017. - 286 с..

4. Дистанційне навчання: сутність, особливості та технології : рек. покажч. / Херсон: Держ. ун-т; упоряд.: Н. А. Арустамова, О. М. Блінова, С. М. Соболь. - Херсон : ХДУ, 2020. - 47 с.

5. Кухаренко В. М. Екстрене дистанційне навчання в Україні : монографія / за ред.: В. М. Кухаренка, В. В. Бондаренка. - Харків : Міська друк., 2020. - 409 с.

6. Олешко А. А. Удосконалення системи дистанційного навчання у вищій школі в умовах пандемії covid-19 / А. А. Олешко, С. М. Бондаренко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми інтеграції освіти, науки та бізнесу в умовах глобалізації» : тези доп., 10 листоп. 2020 р. - Київ : КНУТД, 2020. - С. 78-79.

7. Козлакова Г. О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід : [монографія] / Г. О. Козлакова. - Київ : Просвіта, 2002. - 233 с.

8. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти / Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2020. - № 24. - ст.170. (Закон України)

9. Про затвердження Положення про дистанційне навчання : наказ М-ва освіти і науки України 25 квіт. 2013 р. № 466 [Електронний ресурс] / М-ва освіти і науки України // Верховна Рада України. Закон України. - Режим доступу: https ://zakon. rada .gov. ua/l aws/ show/ z0703-13#Text.

10. Ягулов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник / В.В.Ягулов. - К.: Либідь, 2002 р. - 560 с.

11. Eshel Y. The Open Classroom in Cross-Cultural Prospective: A Research Note / Y. Eshel, Z.Klein // Sociology of Education. - Vol.53, №2 (Apr 1980). - P. 114-121

12. Greiffenhagen, C. Out of the Office into the School: electronic whiteboards for

education. - 2021. - Retrieved from: ftp://ftp.comlab.ox.ac.uk/pub/

Documents/techreports/TR-16-00.pdf, accessed 10 Feb, 2022.

13. Miller D. The Interactive Whiteboard as a Force for pedagogic Change: The experience of five elementary schools in an English authority / D.Miller, D.Glover // Information Technology in Childhood Education Annual. - № 6. - 2020. - P. 75-91. - Retrieved from: http://www.editlib.org/p/10762, accessed 11 Jun, 2022.

14. Opryshko N.O. Miro board as an effective educational space during Ukrainian war crisis // Science of XXI century: development, main theories and achievements: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2), June 24, 2022. Helsinki, Republic of Finland: European Scientific Platform. - Helsinki: ESP, 2022. - P. 91-95

References

1. Antonov V. M. (2011) Dystantsiyne navchannya: Lohika. Tekhnolohiyi. Perspektyvy [Distance learning: Logic. Technologies. Prospects]. Kyiv ; Kherson: Shtrykh [In Ukrainian].

2. Bykov V. Yu. (2005). Dystantsiynyy navchal'nyy protses: navch. posibn. [Distance learning process: teaching manual]. Kyiv: Milenium [In Ukrainian].

3. Hetta V. H., Yermak S. M., Dzhevaha H. V. and others (2017). Dystantsiyne navchannya: dydaktyka, metodyka, orhanizatsiya: monohrafiya [Distance learning: didactics, methodology, organization: monograph]. Chernihiv: Desna Polihraf [In Ukrainian].

4. Arustamova N. A., Blinova O. M. & S. M. Sobol' (Eds). (2020). Dystantsiyne navchannya: sutnist', osoblyvosti ta tekhnolohiyi: rek. pokazhch. [Distance learning: essence, features and technologies: short list]. Kherson: KHDU [In Ukrainian].

5. Kukharenko V. M. & Bondarenko V. V. (Eds). (2020). Ekstrene dystantsiyne navchannya v Ukrayini: monohrafiya [Emergency distance learning in Ukraine: monograph]. Kharkiv: Mis'k. druk. [In Ukrainian].

6. Oleshko A. A. & Bondarenko S. M. (2020). Udoskonalennya systemy dystantsiynoho navchannya u vyshchiy shkoli v umovakh pandemiyi covid-19 [Improvement of the distance learning system in higher education in the conditions of the covid-19 pandemic]. Materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Problemy intehratsiyi osvity, nauky ta biznesu v umovakh hlobalizatsiyi»: tezy dop. - Proceedings of Internatioanl applied Csiences conf. "Problems of integration of education, science and business in the conditions of globalization". (p.p.78-79). Kyiv: KNUTD [In Ukrainian].

7. Kozlakova H. O. (2002). Informatsiyno-prohramne zabezpechennya dystantsiynoyi osvity: zarubizhnyy i vitchyznyanyy dosvid: monohrafiya [Information and software support of distance education: foreign and domestic experience: monograph]. Kyiv: Prosvita [In Ukrainian].

8. Pro vnesennya zmin do deyakykh zakoniv Ukrayiny shchodo vdoskonalennya osvitn'oyi diyal'nosti u sferi vyshchoyi osvity [On making changes to some laws of Ukraine regarding the improvement of educational activities in the field of higher education]. (2020, 1.24). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. (p.170). [In Ukrainian]

9. Pro zatverdzhennya Polozhennya pro dystantsiyne navchannya: nakaz M-va osvity i nauky Ukrayiny [On the approval of the Regulation on distance learning: order of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. (2013, April 25). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text [In Ukrainian].

10. Yahulov V.V. (2002). Pedahohika: Navchal'nyy posibnyk [Pedagogy: Learning Manual]. Kyiv: Lybid' [In Ukrainian].

11. Eshel Y. & Klein Z. (1980). The Open Classroom in Cross-Cultural Prospective: A Research Note. Sociology of Education, Vol.53, I. 2, 114-121 [In English].

12. Greiffenhagen C. (2021). Out of the Office into the School: electronic whiteboards for education. Retrieved from: ftp://ftp.comlab.ox.ac.uk/pub/ Documents/techreports/TR-16-00.pdf, accessed 20 Nov, 2022. [In English].

13. Miller D. & Glover D. (2020). The Interactive Whiteboard as a Force for pedagogic Change: The experience of five elementary schools in an English authority. Information Technology in Childhood Education Annual, I.6, 75-91. [In English]

14. Opryshko N.O. (2022). Miro board as an effective educational space during Ukrainian war crisis. Science of XXI century: development, main theories and achievements: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the II International Scientific and Theoretical Conference, Vol.2. (p.p.91-95). Helsinki: ESP [In English].

Размещено на Allbest.ru