Підготовка студентів до формування літературознавчої компетентності молодших школярів

Размещено на http://allbest.ru

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Красюк Людмила Василівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Ковтун Наталія Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Липчанко-Ковачик Оксана Василівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри англійської мови, літератури з методиками навчання, Мукачівський державний університет

Анотація. У науковій статті розкрито специфіку підготовки студентів як майбутніх педагогів початкової школи до формування літературознавчої компетентності молодших школярів. Визначено, що від професійної та кваліфікованої підготовки педагогів залежить ефективне засвоєння молодшими школярами елементарних особливостей літератури, проведення ґрунтовного аналізу літературних творів. З'ясовано, що педагог має гармонійно поєднувати в собі здатність внутрішньо переживати всі літературно-мистецькі явища, вміння довільно оперувати теоретико-літературними засобами для розуміння художньо-естетичних фактів і явищ. Встановлено, що літературознавча компетентність молодших школярів є результатом систематичної навчальної діяльності, умінням активно засвоювати систему літературних знань, використовувати їх з метою пізнання навколишньої дійсності, умінням задовольняти власні потреби. Виявлено, що літературний розвиток молодших школярів змушує детально розглянути їх літературні здібності. Доведено, що компонентами літературознавчої компетентності є: практичне оволодіння літературними поняттями, розпізнавання літературних творів, їх аналіз. Обґрунтовано, що літературний розвиток молодших школярів характеризується засвоєнням літературних понять, думок і образних засобів, розрізненням жанрів творів. Доведено, що не менш важливим результатом є цілеспрямоване виховання школяра-читача з естетично розвиненим і позитивним емоційним переживанням, тому і ті, хто готується стати педагогом початкових класів, і педагогом-професіоналом, і методистом з мови, мають сформувати у молодших школярів елементарні знання з літератури, комплексно для цього використовуючи сучасну дитячу літературу та книжки для виховання та навчання дітей на рівні сучасних вимог, а також навички читання та практичні навички роботи з різножанровими текстами.

Ключові слова: педагог, літературознавча компетентність, початкова школа, молодші школярі.

Krasyuk Lyudmila, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Theory and Methods of Primary Education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Kovtun Natalia, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Theory and Methods of Primary Education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Lypchanko-Kovachyk Oksana, PhD in Pedagogy, Senior Lecturer at the Department of English language, literature with methods of teaching, Mukachevo State University

STUDENT PREPARATION FOR THE FORMATION OF LITERARY COMPETENCE OF YOUNGER SCHOOL STUDENTS

педагог студент літературознавча компетентність молодші школярі

Постановка проблеми. У ході модернізації початкової освіти запроваджено компетентнісний підхід, методологічну перебудову навчально- виховного процесу на засадах гуманізації та демократизації, яка була спрямована на особистісний розвиток молодших школярів та формування у них ряду базованих компетентностей.

Починаючи з дошкільного віку і протягом усього життя люди навчаються. Сьогодні особливої актуальності набула власне літературна освіта, проблема самоосвіти, починаючи з самостійного читання дітей. Початковий етап літературної освіти є фундаментальним і важливим, оскільки передбачає формування у випускника початкової школи правильної читацької діяльності (яка складається з читацьких і літературних знань, умінь і навичок молодших школярів) і самостійності. Якщо така компетенція не сформована, то реалізувати завдання і зміст літературної освіти на наступному етапі навчання дуже важко, а подальша самоосвіта потенційно неможлива.

Виконання та зміст завдань початкової школи покладаються на педагогів початкових класів. Тому в процесі підготовки майбутнього педагога початкової школи особливого значення набуває ознайомлення з деталями літературної освіти, питаннями, які формують його літературну компетентність. Розвиток умінь і навичок систематично і правильно організовувати навчальний процес на уроках читання, що дозволяє формувати літературознавчу компетентність молодших школярів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика формування літературознавчої компетентності молодших школярів у контексті підготовки студентів як майбутніх педагогів молодшої школи лежить в основі досліджень небагатьох науковців. Зокрема ґрунтовне розкриття цієї проблематики здійснили Г. Геруля, О. Горбонос, Л. Іванова, Т. Качак, Г. Коваль, Л. Коваль, Я. Кодлюк, О. Комар, Є. Ляска, І. Сойко, О. Фенцик та інші.

Мета статті полягає у розкритті специфіки підготовки студентів як майбутніх педагогів початкової школи до формування літературознавчої компетентності молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Формування літературної компетентності молодшого школяра - це складний і цілеспрямований поетапний процес становлення дитини як читача, формування навичок автентичного читання, мотивації до читання, залучення до читацької діяльності як засобу навчання. Цей процес передбачає формування вмінь розпізнавати, аналізувати, інтерпретувати та критично оцінювати різножанрові тексти, оперувати інформацією в різних формах, застосовувати її в навчально-пізнавальних ситуаціях, ситуаціях спілкування та практичному досвіді [1].

Від професійної та кваліфікованої підготовки педагогів залежить ефективне засвоєння молодшими школярами елементарних особливостей літератури, проведення ґрунтовного аналізу літературних творів. Тому це питання є актуальним не лише для школярів, а й для тих, хто готується стати педагогом початкових класів. Педагог, який гармонійно поєднує в собі здатність внутрішньо переживати всі літературно-мистецькі явища, вміння довільно оперувати теоретико-літературними засобами для розуміння художньо-естетичних фактів і явищ, є неодмінною частиною початкової освіти. Майбутні педагоги початкових класів повинні володіти: 1) творчою навичкою, яка використовує художню мову для забезпечення формування в молодших школярів високоморальних і загальнолюдських цінностей;

2) дослідницькими вміннями, що сприятимуть проведенню літературно- філософських, літературно-історичних, літературно-психологічних і текстологічних досліджень, мотивуватимуть науково-дослідницьку діяльність молодших школярів, активізуватимуть їхній пізнавальний інтерес;

3) особистими та професійними якостями, які дають змогу розвивати молодших школярів як активних громадян, здатних гідно представляти та утверджувати Україну в Європейському Союзі. Важливість розвитку таких професійно-особистісних характеристик свідчить про необхідність формування літературних здібностей педагогів початкової школи, які, у свою чергу, формують літературні здібності своїх школярів.

Дослідження літературних умінь молодшого школяра та ознайомлення з термінологією розпочалося зовсім недавно в процесі вивчення його мовленнєвої діяльності [2]. Літературознавча компетентність визначається не тільки обсягом накопичених у пам'яті літературних знань, початковими навичками читання, умінням їх відтворювати, а й умінням школярів засвоювати знання та застосовувати їх у власній літературній діяльності. Літературознавча компетентність молодших школярів - це результат систематичної навчальної діяльності, уміння активно засвоювати систему літературних знань, використовувати їх з метою пізнання навколишньої дійсності, уміння задовольняти власні потреби (естетичні).

З методичного боку літературознавча компетентність - це володіння комплексом літературознавчих знань, умінь і навичок, які забезпечують можливість свідомого вибору книжок для читання за правилами культури читання. З повним розумінням вони включаються в різні форми мисленнєво-творчої діяльності на основі сформованого читання і характеру такого читання [3].

Літературний розвиток молодших школярів змушує детально розглянути їх літературні здібності. Це віковий і водночас виховний процес, який формує здатність до сприйняття літературних творів, до розуміння загальноприйнятої художньої мови (завдяки ранньому теоретичному засвоєнню мови та літературних знань), до власної літературно-творчої діяльності. А розвиток літератури вимагає нового погляду на навчання молодших школярів читанню, має справу з образним малюванням картини, авторським поглядом, з особливою естетичною формою пізнання світу.

Літературознавча компетентність, як складова літературної компетенції, визначає достатній читацький досвід молодших школярів, сприйняття ними жанрової специфіки творів; проведення грамотного аналізу роботи; визначення на практичному рівні та розпізнавання таких понять, як тема, ідея, жанрова специфіка твору, композиція, система персонажів, засоби художньої виразності. Засвоєння літературознавчих понять дозволяє молодшому школяреві глибоко розуміти художні твори, відтворювати систему художніх образів, розширювати коло читання художньої літератури.

Ознайомлення з твором - це своєрідна внутрішня розмова, діалог двох особистостей - письменника й читача. Компетентнісні підходи передбачають як взаємодію читача з текстом, так і оцінювання, яке полягає насамперед у виявленні позитивного сприйнятого ставлення читача до тексту. Читач може прийняти наміри автора, вступити у фіктивну суперечку з автором твору або просто бути байдужим до зображуваного. Отже, формування літературознавчого вміння може бути успішним за умови життєвого досвіду, творчої уяви, активізації емоційно-образної пам'яті.

Ефективне формування розуміння прочитаного у молодших школярів можливе за умов [4]: використання на уроках диференційованих завдань, спрямованих на формування навичок швидкочитання; застосування передових методів і прийомів навчання дітей читання, нових прийомів передового освітнього досвіду; взаємозв'язку між розумінням прочитаного і розвитком мови; враховування психології молодших школярів; проведення текстових рецензій і вибіркових читань для кращого розуміння змісту та розуміння ідеї твору, його художніх характеристик і образотворчих засобів у практиці повсякденної роботи; високого професіоналізму і творчості педагогів; досягнення позитивних результатів шляхом систематичного оновлення систем роботи та уроків читання в поєднанні з позитивним підходом.

Компоненти розуміння прочитаного взаємопов'язані, а їх взаємодія формує розуміння прочитаного молодшими школярами. Це свідчить про: формування їх знань про літературу як вид мистецтва та літературу як науку; формування основних умінь сприймати і розуміти зміст творів різних жанрів і висловлювати належну оцінку творам; уміння застосовувати набуті знання та вміння у своїй літературній творчості; розвиток творчих, власне літературних здібностей; формування системи цінностей та емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, інших людей і себе [5].

Так, компонентами літературознавчої компетентності є: практичне оволодіння літературними поняттями, розпізнавання літературних творів, їх аналіз.

Тому сучасні учні, а завтрашні педагоги початкових класів повинні вміти аналізувати художні твори. Це має на меті дати змогу школярам знайти порядок розвитку картин життя в них і виділити основні епізоди, встановити причинно-наслідкові та часові зв'язки між запланованими подіями, охарактеризувати літературного героя, його вчинки, висловлювання та ставлення до нього. Тому на уроках читання рекомендується педагогам використовувати такі види аналізу літературних творів: змістовий, структурний, емоційно-оцінний, художній, літературний, стилістичний, лінгвістичний. У результаті школярі мають усвідомлювати ідейно-тематичне багатство твору, вчитися виділяти системи групування героїв, особливості розвитку сюжету, вираження цієї ідеї в позасюжетних елементах. Крім того, аналіз літературних творів школярем повинен сприяти його глибокому розумінню, сприйняттю думок, свідомому і виразному читанню. Отже, аналізувати зміст художнього твору означає досліджувати та пояснювати його основні теми та ідеї. Але разом з тим майбутні вчителі повинні усвідомлювати, як ідейно-тематичний зміст втілюється автором в образній формі, як саме він оформлений, у якій художній формі. Необхідно звернути увагу школярів на те, що зображується. Це насамперед жанрові особливості твору, його композиційна будова, спосіб висловлювання, образна техніка поетичної мови.

Тому основним завданням підготовки студентів до формування літературознавчої компетентності у молодших школярів є ознайомлення їх із понятійним апаратом методики позакласного читання в курсах дитячої літератури.

Варто відзначити такі критерії підготовки майбутніх педагогів початкової школи до формування розуміння прочитаного молодшими школярами [6]:

- стійкість мотивації до читання та вміння створювати інтерактивно- мотиваційне освітнє середовище на уроках літературного читання, щоб викликати в школярів інтерес до книги;

- володіння основами літературознавства та знання методів навчання літературного читання;

- рівень професійної майстерності у формуванні читацької особистості дітей (уміння обирати систему прийомів удосконалення читацьких навичок молодших школярів; методи організації читацької діяльності з орієнтацією на вікові особливості шкорярів; уміння обирати прийоми, їх рівень);

- уміння налагоджувати конструктивне спілкування з молодшими школярами в процесі вивчення художніх текстів чи науково-пізнавальної інформації на уроках літературного читання, у тому числі вести діалог з автором через текст.

Висновки. Таким чином, визначено, що літературний розвиток молодших школярів характеризується засвоєнням літературних понять, думок і образних засобів, розрізненням жанрів творів. Не менш важливим результатом є цілеспрямоване виховання школяра-читача з естетично розвиненим і позитивним емоційним переживанням. Тому і ті, хто готується стати педагогом початкових класів, і педагогом-професіоналом, і методистом з мови, мають сформувати у молодших школярів елементарні знання з літератури, комплексно для цього використовуючи сучасну дитячу літературу та книжки для виховання та навчання дітей на рівні сучасних вимог, а також навички читання та практичні навички роботи з різножанровими текстами.

Підготовка майбутнього педагога до професійної діяльності є складним і цілеспрямованим процесом, у результаті якого формуються певні «моделі підготовки». Підготовкою майбутнього педагога початкової школи до формування розуміння прочитаного молодшого школяра є особистісні якості, набуті під час навчання, мотиваційні настанови, набуті педагогічні, методичні та літературознавчі знання, використання яких проявляється у взаємодії сформованих умінь. Основою моделі підготовки молодших школярів до навчання літературного читання та формування літературознавчої компетентності має бути сприйняття ними літератури як словесного мистецтва, високий ступінь культури читання та читацької грамотності.

Література:

1. Фенцик О.М. Формування читацької компетентності здобувачів початкової освіти: аналіз художнього тексту. Педагогічні науки: збірник наукових праць. Вип. LХXXIІ. Херсон: ХДУ, 2018. С. 81-85.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К. : Ірпінь : ВТФ Перун, 2001. 1440 с.

3. Коваль Г.П. Методика читання : навчальний посібник / Г. П. Коваль, Л.І.Іванова, Т. Б. Суржук. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2010. 280 с.

4. Качак Т.Б. Літературна освіта молодших школярів: Навчально-методичний посібник / Т. Б. Качак. Івано-Франківськ, 2017. 44 с.

5. Сойко І.М. Літературне читання в системі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ. 2018. Вип. 1. С. 121-128.

6. Фенцик О.М. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування читацької компетентності учнів. Витоки педагогічної майстерності. 2018. Випуск 22. С. 203-207.

Размещено на Allbest.ru