Досвід створення мультимедійного підручника з історії

Abstract

В умовах особистісно зорієнтованого навчання та упровадження компетентнісного підходу предметно-історична підготовка майбутніх учителів наразі набуває просвітницької спрямованості й вимагає від майбутніх педагогів орієнтації у широкому загальному контексті розвитку суспільства від його минулого до сьогодення. Під час використання дидактичних можливостей навчального курсу в процесі вивчення історії відкриваються великі можливості для упровадження інновацій і, зокрема, мультимедійних навчальних засобів: електронних посібників та підручників. Саме для забезпечення сучасного рівня викладання та вивчення відповідного розділу курсу історії України нами були створено мультимедійний навчальний засіб: мультимедійний підручник з історії України «Глухівський період в історії Гетьманщини» (укладачі: кандидат педагогічних наук, докторант Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова А. Гриценко та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії, правознавства і методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка В. Абакумова). педагогічний освіта мультимедійний підручник

Мультимедійний підручник забезпечує вивчення одного із важливих розділів вітчизняної історії, а саме історії, що охоплює період XVIII ст. (1708-1783 рр.). Цей предмет, як нормативна дисципліна циклу професійної та практичної (професійно орієнтованої) підготовки майбутніх учителів історії, вивчається протягом усього їх навчання - з 1-го по 4-й курси (вісім семестрів) бакалаврату у всіх закладах вищої педагогічної освіти України (галузь знань 01 Освіта / Педагогіка, освітній ступінь «бакалавр». Спеціальність: 014.03 Середня освіта (Історія). Зокрема, історичний період XVIII ст. вивчається на другому курсі у четвертому семестрі під час змістовного модуля № 4 «Українські землі від початку до 80-х рр. вісімнадцятого століття». Для цього відводиться 32 години, в тому числі - по 6 годин лекційних та практичних, а також 20 годин самостійної роботи студентів. Метою вивчення курсу є оволодіння історією України нового часу, формування розуміння спільних і окремих закономірностей перебігу історичного процесу та взаємовідносин, методології підходу до оцінки історичних джерел, його ціннісних орієнтацій в організації державного життя, вивчення політичного та соціально-економічного досвіду.

Серед основних завдань курсу з опорою на сучасні наукові досягнення є вивчення особливостей розвитку України в означений період із з'ясуванням впливу історичного розвитку на сьогодення, формування знань про методологічні засади, джерельну базу вітчизняної історичної науки, хід історії під час Глухівського періоду в історії Гетьманщини, оволодіння навичками самостійного отримання знань і науково-дослідницької роботи, бібліографічного оформлення наукового матеріалу тощо.

Розробляючи мультимедійний підручник з історії України, ми виходили із тлумачення цього поняття як сучасного мультимедійного засобу навчання для закладів вищої освіти, що містить систематизовані предметно-історичні відомості відповідно до навчальної програми з дисципліни «Історія України» з урахуванням сучасних завдань професійної підготовки вчителя історії.

Підручник розроблений з використанням усього арсеналу засобів мультимедіа та побудований на загально-дидактичних і специфічних суспільствознавчих принципах, спрямований на розвиток умінь і навичок, які забезпечують формування професійної компетентності студентів (Гриценко, 2019: 18). Програмним середовищем для мультимедійного підручника є ряд програм Neobook / TurboSite 1.7.1 / EBook Maestro FREE 1.80 / eBooksWriter LITE 2016.40.1.266, а також звукові редактори (Wave lab, Nero Wave Editor, Nero Vision). Підручник, розташований на DVD-диску, вимагає встановлення на комп'ютер, потужність якого відповідає стандартним вимогам. Мультимедійний підручник складається із кількох розділів, які відкриваються на сторінці меню (змісту): тексти лекцій; глосарій; іменний покажчик та біографії відомих історичних діячів; перелік відео з теми; мультимедійні презентації; тестування. Лекційний матеріал, відповідно до навчальної програми дисципліни, систематизований за модульним принципом: історико-культурологічний та теоретичний матеріал з історії України XVIII століття розподілений на три змістових модулі та сім тематичних блоків (лекцій): «Глухів - столиця Гетьманщини. «Глухівський період історії» гетьманської України»; «Діяльність гетьмана Івана Скоропадського»; «Гетьманування Данила Апостола (1727-1734 рр.)»; «Правління «Гетьманського уряду» (1734-1750 рр.)»; «Гетьманування Кирила Розумовського (1750-1764 рр.)»; Друга Малоросійська колегія (1764-1782 рр.)»; «Глухів і Глухівщина в історії культурного життя України».

Рис. 1. Зображення сторінки «Зміст» мультимедійного підручника

Усі тексти лекцій оснащені системою гіперпосилань до глосарію (більше сотні статей теоретичних та наукових понять з історії); іменного покажчика (62 персоналії) та до відповідних статей української Вікіпедії, що спрощує пошук необхідної інформації та залучає додаткові навчальні матеріали. Текст лекцій також доповнюється посиланнями на ті чи інші відеосюжети та відеофільми, а також мультимедійні презентації до лекцій з широко представленою аудіо-, відеоінформацією (фрагментами портретів, історичних карт, інших люстрацій), а також дидактичного апарату у вигляді розроблених тестових завдань, адаптованих до зовнішнього незалежного оцінювання. Важливе місце в підручнику посідає вимірювання набутих знань студентів за допомогою: тестування набутих історико-теоретичних знань; перевірки засвоєння відомостей про життя і творчість історичних діячів; з'ясування рівня хронологічної, просторової та інших предметно-історичних компетентностей.

Наприкінці кожної лекції для самоперевірки майбутнім учителям пропонується виконання тестів закритої форми на вибір однієї чи кількох правильних відповідей. Пропоновані в мультимедійному підручнику тестові завдання використовуються послідовно на різних етапах роботи над матеріалом. Таким чином, пройшовши тестування, кожен студент може самостійно перевірити набуті у процесі вивчення історії України теоретичні знання, відстежити рівень сформованості предметно-історичних компетентностей, виявити прогалини в знаннях та усунути недоліки в попередній підготовці.

Отже, розроблений нами мультимедійний підручник з історії відповідає таким найважливішим принципам: загальнодидактичним (науковості, систематичності та послідовності навчання, свідомості, цілеспрямованості, єдності навчання, виховання і розвитку, зв'язку теорії з практикою); специфічним для електронних навчальних засобів (інтерактивності, гіпертекстовості та мультимедійності); специфічним саме для навчальних засобів з історії України(активізації предметно-історичної діяльності; інтеграції традиційних методик навчання історії з інноваційними мультимедійними технологіями) тощо.

Рис. 2. Зображення сторінок з прикладами тестів та варіантами відповідей на питання тесту мультимедійного підручника

Висновки

Таким чином, використання мультимедійного підручника крім традиційних дидактичних принципів передбачає реалізацію таких специфічних дидактичних принципів, як принципи мультимедійності, інтерактивності й гіпертекстовості, які зумовлені використанням переваг сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. До них слід віднести принцип адаптивності, інтерактивності навчання, розвитку інтелектуального потенціалу студента та забезпечення повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу навчання.

Завдяки принципу забезпечення повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу навчання електронний підручник забезпечує можливість виконання всіх ланок дидактичного циклу в межах одного сеансу роботи з інформаційною і комунікаційною технікою. Реалізація названих дидактичних принципів електронних засобів навчання, розроблених на основі об'єктно-орієнтованого підходу, забезпечує використання мультимедійного підручника з історії України «Глухівський період в історії Гетьманщини» за рахунок врахування закономірностей інформаційних процесів на аудиторних заняттях з відповідної дисципліни (лекційних і практичних), а також у самостійній роботі майбутніми учителями історії.

Список використаних джерел

1. Анисимова Н. С. Теоретические основы и методология использования мультимедийных технологий в обучении : автореф. дис... доктора пед. наук : 13.00.02. Санкт-Петербург, 2002. 42 с.

2. Баханов К. О. Шкільна програма з історії: становлення змісту. Харків : Видавнича група Основа, 2009. 127 с.

3. Воронова Н. С Мультимедійні технології в освіті. Інформаційні технології - 2018: зб. тез V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців (17 травня 2018 р., м. Київ). Київ, 2018. С. 35-37.

4. Гирич І. Варіант проблемно-тематичного принципу побудови програми з історії України для 10 класу. Історія в школах України. 2010. № 3. С. 26-31.

5. Гриценко Андрій. Особливості використання сучасних мультимедійних навчальних засобів з історії у закладах освіти. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. 2019. № 12. С. 16-22. URL: http://journals.uran.ua/apppfo/article/view/175630/196217.

6. Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Луганськ, 2007. 20 с.

7. Пометун О., Фрейман Г Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні. Історія України. 2006. № 19. С. 8-13.

8. Тележинська А. О. Використання комп'ютерно-орієнтованих технологій у процесі викладання історії у ЗНЗ. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2013. Вип. 36. С. 53-56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2013_36_14.

9. Телуха С. С. Мультимедіа як модернізаційний напрямок навчання в процесі викладання курсу «Історія України». Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: 50 Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. Київ, 2018. № 4. С. 48-50.

10. Томаченко О. В. Трансформація змісту шкільних програм з історії (1989-2010 рр.). Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Сер. : Історичні науки. Миколаїв, 2012. Вип. 3.33. С. 192-200. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdu_2012_3.33_27.

11. Mayer, Richard E. Multimedia learning. Cambridge: Cambridge University Press, 2001. https://doi.org/10.1017/ CBO9781139164603.

References

1. Anisimova N. S. Teoreticheskie osnovyi i metodologiya ispolzovaniya multimediynyih tehnologiy v obuchenii [Theoretical foundations and methodology of using multimedia technologies in education] : avtoref. dis... doktora ped. nauk: 13.00.02. Sankt-Peterburg, 2002. 42 p. [in Russian].

2. Bakhanov K. O. Shkilna prohrama z istorii: stanovlennia zmistu [History school program: content development]. Kharkiv: Vydavnycha hrupa Osnova, 2009. 127 p. [in Ukrainian].

3. Voronova N.S Multymediini tekhnolohii v osviti [Multimedia technologies in education]. Informatsiini tekhnolohii - 2018: zb. tez V Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii molodykh naukovtsiv (17 travnia 2018 r., m. Kyiv). Kyiv, 2018. pp. 35-37. [in Ukrainian].

4. Hyrych I. Variant problemno-tematychnoho pryntsypu pobudovy prohramy z istorii Ukrainy dlia 10 klasu [A variant of the problematic-thematic principle of building a program on history of Ukraine for the 10th grade]. Istoriia v shkolakh Ukrainy. 2010. № 3. S. 26-31. [in Ukrainian].

5. Hrytsenko Andriy. Osoblyvosti vykorystannia suchasnykh multymediinykh navchalnykh zasobiv z istorii u zakladakh osvity [Features of the use of modern multimedia educational tools in history in educational institutions]. Aktualni problemypedahohiky, psykholohii taprofesiinoi osvity. 2019. Nr 12. pp. 16-22. URL: http://journals.uran.ua/apppfo/article/ view/175630/196217 [in Ukrainian].

6. Kazakov Yu. M. Pedahohichni umovy zastosuvannia mediaosvity v protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv [Pedagogical conditions for the use of media education in the process of future teachers' professional training]: avtoref. dys... kand. ped. nauk: 13.00.04. Luhansk, 2007. 20 p. [in Ukrainian].

7. Pometun O., Freiman H. Suchasni tsili ta zavdannia shkilnoi istorychnoi osvity v Ukraini [Modern goals and objectives of school history education in Ukraine]. Istoriia Ukrainy. 2006. Nr 19. pp. 8-13. [in Ukrainian].

8. Telezhynska A. O. Vykorystannia kompiuterno-oriientovanykh tekhnolohii u protsesi vykladannia istorii u ZNZ [Use of computer-aided technology in teaching history at school]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchanniaupidhotovtsifakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. 2013. Vyp. 36. pp. 53-56. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Sitimn_2013_36_14 [in Ukrainian].

9. Telukha S. S. Multymedia yak modernizatsiinyi napriamok navchannia v protsesi vykladannia kursu “Istoriia Ukrainy” [Multimedia as a modernization direction of teaching in the course of teaching the course “History of Ukraine”]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu “KhPI”. Seriia: 50 Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva. Kyiv, 2018. Nr 4. pp. 48-50. [in Ukrainian].

10. Tomachenko O. V. Transformatsiia zmistu shkilnykh prohram z istorii (1989-2010 rr.) [Transforming the content of school curricula in history (1989-2010)]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni VO. Sukhomlynskoho. Ser. : Istorychni nauky. Mykolaiv, 2012. Vyp. 3.33. pp. 192-200. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvmdu_2012_3.33_27 [in Ukrainian].

11. Mayer, Richard E. Multimedia learning. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. https://doi.org/10.1017/ CBO9781139164603.

Размещено на Allbest.ru