Зміст підготовки персоналу прикордонної служби: світовий та вітчизняний досвід

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

Факультет підготовки керівних кадрів

Кафедра національної безпеки та управління

Зміст підготовки персоналу прикордонної служби: світовий та вітчизняний досвід

Торічний В.О., доцент

д-р н. з держ. управління

Селявін Д.І. слухач

м. Хмельницький

Анотація

Стаття присвячена аналізу стану вищої української військової освіти, зокрема проблемі підготовці майбутніх фахівців прикордонної служби, яка прагне розвиватись у контексті європейської, проте переживає низку складнощів та проблем. Особливим видом національної безпеки є прикордонна безпека, що визначається як ступінь захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави в її прикордонній сфері, при якій суспільству, державі та особі не завдається шкоди, а навпаки, створюються умови для реалізації їхніх інтересів, пов'язаних із свободою пересування через державний кордон, оперативно виявляються та припиняються правопорушення, здійснюється протидія загрозам національній безпеці на кордоні та планомірна діяльність з усунення причин їх виникнення. В системі національної безпеки вона представляє, не один з її видів, а одну з її специфічних областей, тому що йдеться про безпеку національних інтересів навіть не у певному просторі України, а у прикордонній сфері, яка значно ширша за територіальні межі держави. Одним з основних суб'єктів системи прикордонної безпеки є Державна прикордонна служба, яка є також складовою сектору безпеки і оборони України.

У проблемі модернізації вищої військової освіти виокремлено питання використання інноваційних технологій. проаналізовано сучасні практики у системі професійної підготовки персоналу прикордонних відомств країн Європи та США. Виявлено, що сучасна модель професійної підготовки володіє ознаками багаторівневої системи та включає як вищу військову і професійно-технічну освіту, так і перепідготовку, підвищення кваліфікації та самоосвіту. Підкреслено, що серед пріоритетних завдань, які формують європейські держави та США в системі професійної підготовки прикордонників є забезпечення належного рівня прикордонної безпеки в умовах перманентних викликів та загроз, що виникають в системі міжнародної взаємодії. Акцентовано увагу на тому, що система професійної підготовки прикордонників країн ЄС та США передбачає в першу чергу їх практичну спрямованість та наявність умов для обміну досвідом та можливостей співпраці в умовах викликів та загроз територіальній цілісності та національній безпеці.

Ключові слова: прикордонні підрозділи, система підготовки персоналу, професійна освіта, країни Європейського Союзу, Сполучені Штати Америки.

Abstract

Contents of the training of border service personnel: global and domestic experience

V.O. Torichny Doctor of Public Administration, Associate Professor of the Department of National Security and Management; D.I. Selyavin student of the Faculty of Management Training, National Academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytskyi

The article is devoted to the analysis of the state of higher Ukrainian military education, in particular the problem of training future specialists of the border service, which seeks to develop in the European context, but is experiencing a number of difficulties and problems. A special type of national security is border security, which is defined as the degree of protection of the vital interests of a person, society and the state in its border area, in which society, the state and the person are not harmed, but on the contrary, conditions are created for the realization of their interests, related with freedom of movement across the state border, crimes are quickly detected and stopped, threats to national security are countered at the border and systematic activities are carried out to eliminate the causes of their occurrence. In the system of national security, it represents not one of its types, but one of its specific areas, because it is about the security of national interests not even in a certain space of Ukraine, but in the border area, which is much wider than the territorial boundaries of the state. One of the main subjects of the border security system is the State Border Service, which is also a component of the security and defense sector of Ukraine.

In the problem of modernization of higher military education, the issue of using innovative technologies is singled out. modern practices in the system of professional training of personnel of border agencies of European countries and the USA were analyzed. It was found that the modern model of professional training has features of a multi-level system and includes both higher military and vocational education, as well as retraining, advanced training and self-education. It is emphasized that among the priority tasks that European states and the USA are forming in the system of professional training of border guards is ensuring the appropriate level of border security in the conditions of permanent challenges and threats arising in the system of international interaction. Attention is focused on the fact that the system of professional training of border guards of the EU and the USA provides first of all their practical orientation and the availability of conditions for the exchange of experience and opportunities for cooperation in the conditions of challenges and threats to territorial integrity and national security.

Keywords: border units, personnel training system, professional education, European Union countries, United States of America.

Постановка проблеми

Загрози та виклики в системі захисту України від російського вторгнення, з якими зіткнулася Україна сьогодні провокують формування нового бачення та стратегій, а також оновлення уявлень про національну безпеку та механізми її захисту. Ситуація в Україні є складною, що свідчить про накопичення внутрішніх проблем, загострюючи ключове питання - державної незалежності. І, як слушно підкреслює вітчизняний дослідник О. Власюк, якщо перший етап новітнього українського державотворення відбувався за мирних і сприятливих зовнішніх умов, якими не вдалося повною мірою скористатися через низку внутрішніх стримуючих чинників: низький рівень державного управління, корупцію, слабкість стратегічного мислення, вибір на користь екстенсивних і споживацьких моделей суспільного розвитку, нехтування проблематикою науково- технологічного розвитку [4, с. 16]. То сучасні процеси глобалізації породили небезпеки, привносячи до структури міждержавних відносин нові асиметрії, диспропорції, деформації, активізацію інтеграційних процесів на глобальному і регіональному рівнях, формування нових міжнародних відносин, нових структур, зокрема у сфері воєнної безпеки. Головною метою останньої є запобігання, локалізація і нейтралізація в першу чергу воєнних загроз. У зв'язку з цим, сьогодні активізувалася потреба осмислення та впровадження нових стандартів у підготовці персоналу відповідних органів, в межах базових компетенцій яких реалізація заходів із державної та національної безпеки.

У Законі України «Про національну безпеку України» у п/п. 9 ч.1 ст.1 визначає національну безпеку як захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз [7].

Особливим видом національної безпеки є прикордонна безпека, що визначається як ступінь захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави в її прикордонній сфері, при якій суспільству, державі та особі не завдається шкоди, а навпаки, створюються умови для реалізації їхніх інтересів, пов'язаних із свободою пересування через державний кордон, оперативно виявляються та припиняються правопорушення, здійснюється протидія загрозам національній безпеці на кордоні та планомірна діяльність з усунення причин їх виникнення [10, с. 196]. В системі національної безпеки вона представляє, не один з її видів, а одну з її специфічних областей, тому що йдеться про безпеку національних інтересів навіть не у певному просторі України, а у прикордонній сфері, яка значно ширша за територіальні межі держави [10, с. 197]. Одним з основних суб'єктів системи прикордонної безпеки є Державна прикордонна служба (далі - ДПСУ), яка є також складовою сектору безпеки і оборони України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми професійної підготовки персоналу активно досліджуються науковцями. Так, особливості підготовки персоналу в різних сферах розглянуто в роботах вітчизняних вчених А. Віхтюка, М. Литвина, Д. Іщенко, В. Маліновського, А. Махнюка та інших. Окремі аспекти підготовки персоналу, зокрема психолого-педагогічні складові аналізували Ю. Гурьянов, Є. Потапчук, О. Сафін. Досвід окремих європейських держав, зокрема Польщі, Фінляндії, Німеччини та США вивчали А. Балендр, О. Ісламова, М. Литвин, О. Мельников, Б. Марченко, А. Махнюк, А. Мисик, В. Нікіфоренко, В. Серватюк, П. Шишолін, та ін. Водночас, потребує більш детального вивчення особливості підготовки персоналу прикордонної служби в умовах загроз національній безпеці та територіальній цілісності держави.

Мета статті - аналіз сучасних практик країн високого рівня розвитку у системі професійної підготовки персоналу прикордонної служби.

прикордонний освіта національний безпека

Виклад основного матеріалу

Базовими засада та принципами підготовки персоналу, згідно чинних нормативно-правових документів, що регламентують діяльність та визначають основні завдання ДПСУ є високий рівень компетентності у захисті державних кордонів. Забезпечення останньої, на наш погляд, можливе через систему спеціальної, морально-психологічної, правової, фізичної підготовки прикордонників.

Українська дослідниця О. Ісламова зазначає, що прикордонна служба має чітко визначені оперативні компоненти, функції яких визначаються та делегуються через положення, нормативні документи, а в деяких випадках і через закони. У різних сферах діяльності вони працюють над досягненням спільних цілей. З огляду на це, командири та особовий склад підрозділів мусять не лише розуміти та усвідомлювати відповідні розбіжності, але й застосовувати найбільш оптимальний комплекс ресурсів для ефективного виконання службових обов'язків без особистих або професійних упереджень [8, с. 144]. Останнє формує нові вимоги до професіоналізму персоналу ДПСУ та наближення до європейських стандартів системи його професійної підготовки, яка володіє системними ознаками і є динамічною, цілеспрямованою, просторово-часовою інтеграцією елементів, які взаємопов'язані між собою і формують наступні підсистеми: цільову, законодавчо-нормативну; інституційно-управлінську; організаційну; теоретико-методологічну; змістовно-технологічну; діагностично-результативну [3, с. 47].

Професійну освіту офіцерів-прикордонників слід трактувати як цілеспрямований процес, що передбачає своєчасне наповнення базових знань персоналу ДПСУ у відповідності до зміни професійних вимог. Як засвідчує аналіз нормативно-законодавчої бази, сучасна модель професійної підготовки персоналу ДПСУ набуває ознак багаторівневої системи та включає як вищу військову і професійно-технічну освіту, так і перепідготовку, підвищення кваліфікації та самоосвіту. У цьому контексті стандарти вітчизняної системи професійної підготовки наближені до загальноєвропейських та американських вимог.

Фундаментом зазначеної вище підготовки є принцип, згідно якого необхідно вчити військовослужбовців того, що є найбільш важливим в охороні державного кордону, а саме: формування і розвиток у них професійно необхідних якостей, моральності, самовідданості, особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, функціональних і службових обов'язків [6, с. 192].

За результатами аналізу освітньо-професійних програм підготовки персоналу ДПСУ визначено, що левова частка часу, в контексті професійної підготовки відводиться на вдосконалення польової виучки персоналу, навчання вмілих дій в різних умовах обстановки. При цьому стає дедалі частішою практика залучення офіцерів управлінь органів ДПСУ для проведення занять з найбільш складних і важливих тем предметів підготовки особового складу.

У виконанні завдання оптимального поєднання виконання службових обов'язків із процесами підготовки персоналу, штабами органів розробляються тематичні плани на кожне навчальне півріччя з розподілом навчального навантаження на кожний місяць. На підставі цього плану командирами підрозділів навчальне навантаження розподіляється на кожний тиждень із складанням розкладу занять. Під час складання розкладу занять на тиждень враховується службове навантаження на персонал, обстановка, яка складається на ділянці кордону, час на проведення тренувань з предметів навчання та за сигналами тривог, необхідний обсяг робіт щодо вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази та інші заходи з підготовки особового складу. При цьому передбачаються резервні дні для опрацювання тем занять, що не були проведені напередодні через об'єктивні причини, а також проведення додаткових занять зі слабо засвоєних тем. При введенні посиленої охорони державного кордону підготовка особового складу здійснюється шляхом тренувань під час підготовки до служби і безпосередньо під час несення служби [6, с. 192].

Можна констатувати, що окреслені заходи не завжди є можливість реалізувати повною мірою, до того ж важливим моментом є також врахування специфіки у підготовці персоналу ДПСУ у відповідності до їх спеціалізації та службових обов'язків.

Аналіз досвіду професійної підготовки прикордонників у США та країнах Європи засвідчив, що вона відбувається послідовно та поетапно та містить: самостійне навчання, етап контактного навчання та етап досвідченого навчання. При цьому, для забезпечення її високого рівня використовуються найбільш прогресивні та сучасні форми навчання, такі як практики, воркшопи, квести, стажування та технології навчання, зокрема технології змішаного, колаборативного, мобільного навчання, які в основному спеціалізуються на проведенні онлайн занять та дистанційного вивчення ряду курсів. Водночас ті теми, засвоєння яких потребують фізичної присутності здобувачів, вивчаються очно на етапі контактної фази, а під час досвідної фази відпрацьовуються набуті знання та навички під час несення служби в своїх підрозділах охорони кордону [3, с. 54].

Необхідно зазначити, що з-поміж пріоритетних завдань, які формують європейські держави та США в системі професійної підготовки прикордонників є забезпечення належного рівня прикордонної безпеки в умовах перманентних викликів та загроз, що виникають в системі міжнародної взаємодії. При цьому особлива увага акцентується на усуненні перешкод для транскордонного співробітництва й вільного руху людей. З метою розв'язання даної проблеми, було сформовано та запроваджено систему інтегрованого прикордонного менеджменту, яка використовує сучасні інформаційні технології, бази даних країн членів Європейського Союзу та передбачає співпрацю на національному, міжвідомчому, а також на міжнародному, регіональному, багатосторонньому і двосторонньому рівнях із реалізацією комплексу заходів, що зосереджені на: спільній оцінці ризиків та загроз на кордоні; запровадженні ефективного прикордонного контролю; співпраці у кримінально-розвідувальній та оперативній сферах; проведенні спільних операцій на кордонах ЄС; підготовці персоналу за єдиними стандартами ЄС; міжнародну співпрацю та кооперацію у тому числі з країнами, що не входять до складу ЄС [5].

Розроблення системи інтегрованого прикордонного менеджменту активізує проблеми підготовки прикордонників різних держав, розширює спектр вимог до їх компетенції. Показовим і надзвичайно ефективним у цьому плані є системи професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах ЄС, ключовою складовою якої є агенція FRONTEX. Остання відповідає за організацію і проведення спільних операцій з охорони зовнішніх кордонів ЄС, збір відповідних ресурсів держав-членів для організації прикордонної служби і необхідного технічного обладнання та координує їх розміщення на сухопутному, морському кордоні або в міжнародних аеропортах ЄС [3, с. 45].

Згадана вище взаємодія, як показали час та практика, виявилася надзвичайно ефективною та плідною, так як надала можливість здійснювати підготовку прикордонників, використовуючи при цьому інфраструктуру усіх країн ЄС, зокрема Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Кіпрі, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Греції, Угорщині, Італії, Латвії, Литві, Мальті, Нідерландах, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччині, Словенії, Іспанії та Швеції. Наша держава також долучилася до даного проекту. Так, у січні 2019 р. Національна академія Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького стала єдиним навчальним закладом - членом міжнародної мережі партнерських академій серед країн Східноєвропейського партнерства та сороковим навчальним закладом мережі партнерських академій FRONTEX. У такій співпраці відкриваються нові можливості трансферу інформаційних ресурсів, обміну досвідом, імплементації європейських освітніх стандартів, доступу до навчальних ресурсів та онлайн-курсів за міжнародними стандартами [3, с. 51].

Для здійснення поглибленого аналізу практик в системі підготовки персоналу прикордонних служб у Європі та США, розглянемо окремі аспекти їх структури, функціональних обов'язків та особливостей управління. Так, професійна підготовка персоналу Митно-прикордонної служби США передбачає заходи, що детермінують готовність особового складу до формування навичок, необхідних для здійснення місій до належного рівня. У зв'язку із цим, прикордонники повинні постійно проходити підготовку щодо виконання обов'язків відповідного підрозділу на базі особистих навичок та спеціалізації. До того ж, передбачені систематичні відрядження співробітників, в межах яких вони залучаються до операцій і завдань, що відповідають їхньому рівню підготовки та атестації, а в деяких випадках передумовою такого залучення може бути проходження курсу підвищення кваліфікації [8, с.146-147]. Остання є важливим сегментом професійної підготовки прикордонників, у зв'язку з чим керівництво Митно-прикордонної служби та Прикордонного патруля США стежать за розширенням програм підвищення професійної кваліфікації, надання можливостей долучатися до програм підготовки кадрового резерву, забезпечують їх доступність. Схожою у цьому напрямку є і підготовка прикордонників у країнах ЄС, в межах якої активно поєднуються класичні апробовані методи поряд із більш сучасними інтерактивними технологіями, зокрема проведення тренінгових занять, презентація кейсів та сценаріїв розгортання різних ситуацій на кордоні. Останнє дозволяє активізувати систему практичної підготовки персоналу, формування у них уявлення про обставини, з якими вони можуть зіткнутися при розгортанні різних ситуацій, які потенційно відрізняються від тих, з якими вони звикли мати справу вдома. Так, до прикладу, співробітники національних прикордонних відомств можуть краще зрозуміти, що означає нести службу на кордоні держави, яка традиційно була пунктом в'їзду до ЄС, а не країною транзиту чи призначення, і навпаки. Така система підготовки прикордонників дає можливість отримувати інформацію про нові інструменти та бази даних, які можуть допомогти їм виконувати свої обов'язки ефективніше. Навчальні курси професійного спрямування охоплюють навички роботи з системами автоматизованого прикордонного контролю (ABC), попереднього подання імен пасажирів (PNR), EUROSUR (Система спостереження за кордонами Європи) та Візовою інформаційною системою (VIS) [8, с. 148].

Як бачимо, система професійної підготовки прикордонників країн ЄС передбачає в першу чергу їх практичну спрямованість, до того ж систематичні заходи спільного навчання та участі у спільних прикордонних операціях дозволяють персоналу обмінятися власним досвідом, розширювати сферу соціальних контактів, що в кінцевому результаті забезпечує ефективне виконання службових обов'язків на всіх рівнях та ділянках охорони державних кордонів.

Вартим уваги є досвід підготовки прикордонників Фінляндії, формування персоналу здійснюється через систему відбору та систему підготовки. Остання здійснюється за трьома ланками: нижча ланка фахівців (рядові), термін підготовки до 6 місяців; унтер-офіцери, термін підготовки до 3 тижнів; офіцери середньої ланки, термін підготовки: «бакалавр» - 3 роки, «магістр» - 4 роки; офіцери вищої ланки, термін підготовки 1, 2 роки [3, с. 11]. Підготовка персоналу здійснюється поетапно та передбачає: базову прикордонну підготовку (18 навчальних тижнів), кероване стажування в прикордонному загоні (близько 3 місяців) та практичну базову підготовку (13 навчальних тижнів, з них 10 тижнів - підготовка в рамках європейського союзу). Звертаємо увагу, що після п'яти-шести років проходження базової підготовки, обов'язковим є проходження курсів підвищення кваліфікації. При цьому, кожний курс не дублює попередній та надає можливість після здачі заліку отримати унтер-офіцерське звання. Слушною та ефективною, на нашу думку, є практика достатньої самостійності та автономії у формування тематики та проведенні даних курсів. Це допомагає корегувати систему підготовки персоналу у відповідності із викликами в системі міжнародної безпеки [3, с. 14].

Досліджуючи систему комплектування та підготовки персоналу Фінляндії, визначаємо її достатньо високий рівень та ефективність. Останнє забезпечується через реалізацію наступних складових: двоетапна дієва система відбору кандидатів до служби у прикордонній охоронні: перевірка професійної придатності здійснюється безпосередньо в прикордонних загонах та у навчальних закладах, де планується навчання; наявність чіткої системи проходження служби персоналом від молодшого рангу до старшого, що є позитивною мотивацією для персоналу та детермінує його бажання щодо перманентного підвищення рівня професійної майстерності; практична спрямованість підготовки персоналу; обов'язкова система зміни викладацького складу кожні 5-6 років; гнучкість системи підготовки, що дозволяє диференційовано здійснювати підготовку та перепідготовку персоналу, ураховуючи потреби та зміни в обстановці на кордоні [3, с. 14].

Прикордонне відомство республіки Польща, яка була суттєво реорганізована у 1991 р. структурно схожа до Державної прикордонної служби України, хоча має свої відмінності. Згідно польського законодавства, охорона державного кордону на суші та морі та контроль прикордонного руху покладено на Міністра внутрішніх справ, а охорона державного кордону у повітряному просторі Польської Республіки покладається на Міністра національної оборони [9].

На початку 2000-х років відбулися зміни в організаційній структурі Прикордонної охорони Польщі, які передбачали уточнення меж компетенцій та відповідальності співробітників усіх рангів. Розпочався процес повної інтеграції системи управління шляхом об'єднання служб прикордонного контролю і охорони кордону в єдиний структурний підрозділ [1, с. 13].

З часів членства Польщі у Євросоюзі, відбулася переоцінка існуючих загроз у сфері прикордонної безпеки, з урахуванням нових викликів. У зв'язку з чим, прикордонна служба отримала суттєве розширення своїх повноважень аж до здійснення повного контролю над перебуванням та даної інституції та перетворення її на орган, що виконує комплексні функції імміграційного контролю і поліції у справах іноземців [5].

Сучасна прикордонна служба Польщі керується у своїй діяльності «Стратегією інтегрованого управління кордонами» та має власну самодостатню систему професійної підготовки службовців, завдяки роботі Центрального навчального центру в м. Кошалині та Центру підготовки в м. Кентшині. Прикордонників готують за всіма необхідними спеціальностями. Існує також можливість офіцерів із інших служб пройти спеціальну підготовку.

У травні 2002 р. у Польщі вступила в дію нова модель навчання та професійної підготовки прикордонників, яка підсилить їх підготовку та надасть можливість отримати теоретичні та практичні знання в галузі як контролю прикордонного руху, так і охорони державних кордонів. До того ж, передбачена співпраця з навчальними центрами інших служб, а також використання міжнародного досвіду у підготовці персоналу. Особливої уваги в системі підготовки надають навчальним програмам, що реалізуються в рамках двостороннього співробітництва, а також проектам СОР та Twinning34. Дані проекти передбачають навчання за рахунок фінансування Європейського Союзу та мають на меті передачу знань щодо правової системи ЄС, особливо в царині охорони і контролю кордонів, інституцій ЄС, їх компетенції та питань співпраці між відповідним інституціями в межах європейського простору [1, с.73].

Беручи до уваги перспективи та обсяги майбутньої міжнародної співпраці Польщі із ЄС, в межах Головної Комендатури Прикордонного відомства був створений відділ з координації такої діяльності - Бюро міжнародного співробітництва і Європейської інтеграції. Практику подібної активної співпраці в межах ЄС ми спостерігаємо і у Німеччині, де основним органом, що охороняє цілісність та недоторканість території держави є Федеральна прикордонна охорона, яку засновано у 1951 р. і яка є поліцейським формуванням загально-федерального значення та знаходиться безпосередньо у підпорядкуванні Федерального міністра внутрішніх справ. Цікаво, що її співробітники в правовому відношенні є не військовослужбовцями, а чиновниками, тобто державними службовцями, а за основними компетенціями вона абсолютно не відрізняється від ДПСУ, хоча має дворівневу структуру: підрозділи федеральної прикордонної поліції ( до неї входить також Дирекція прикордонної охорони та 10 управлінь, які координують 65 прикордонних постів) та служби «окремої» прикордонної поліції [5].

Висновки

Таким чином, зміст підготовки персоналу прикордонних відомств країн високого рівня розвитку (Європейського Союзу та США) дав змогу виявити відповідність української системи підготовки персоналу ДПСУ нормам, задекларованим світовою спільнотою, що дозволяє забезпечити ефективне виконання персоналом службових обов'язків на високому професійному рівні. Перспективами подальших досліджень є вивчення досвіду підготовки персоналу в умовах воєнного стану, загроз та викликів територіальній цілісності державних кордонів.

Література

1. Адамчик М., Ткач А. Пограничная охрана республики Польша: современная европейская пограничная служба.

2. Балендр А.В. Особливості системи відбору та підготовки персоналу різних ланок Прикордонної охорони Фінляндії // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер.: Педагогічні та психологічні науки. 2013. №3. С. 7-16.

3. Балендр А. Система професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія Педагогічні науки. 18 (3). С. 44-62.

4. Власюк О.С. Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики: Вибр. наук. праці К.: НІСД, 2016. 528 с. (17)

5. Галанюк Я. Місце прикордонних служб в системі органів публічної влади європейських країн // Державне управління: удосконалення та розвиток. №12. 2017.

6. Грязнов І., Посметюк А. Особливості професійної підготовки військовослужбовців в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України // Наука і освіта”. №3-4. 2005. С. 192-194.

7. Закон України «Про національну безпеку України». Розділ II: Планування в секторі національної безпеки і оборони: проект. К., 2017. 32 с. (27)

8. Ісламова О. Порівняльний аналіз особливостей професійної діяльності і підготовки персоналу прикордонних мобільних підрозділів країн Євросоюзу і США // Військова освіта. 1 (43), 2021. С. 142-153.

9. Про охорону державного кордону: Закон Польщі від 19.11.1990 [Електронний ресурс]

10. Рачок Р.В., Мул Д.А., Прокопенко Є.В. Концептуальні підходи до моделювання системи прикордонної безпеки // Сучасні проблеми забезпечення національної безпеки держави: тези ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (26 листопада 2020 року). К.: Інститут УДО України КНУ імені Тараса Шевченка, 2020. С.19б-199. (76)

References

1. Adamchyk M., Tkach A. (2015) Pohranychnaya okhrana respublyky Pol'sha:sovremennaya evropeyskaya pohranychnaya sluzhba. [Border guard of the Republic of Poland: modern European border service].

2. Balendr A. V. (2013) Pohranychnaya okhrana respublyky Pol'sha:sovremennaya evropeyskaya pohranychnaya sluzhba. [Peculiarities of the system of selection and training of personnel of various branches of the Border Guard of Finland] // Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Ser.: Pedahohichni ta psykholohichni nauky - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Ser.: Pedagogical and psychological sciences. No. 3. P. 7-16. [in Ukrainian].

3. Balendr A. (2018) Systema profesiynoyi pidhotovky fakhivtsiv z okhorony kordonu v krayinakh Yevropeys'koho Soyuzu. [The system of professional training of border guard specialists in the countries of the European Union] // Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Seriya Pedahohichni nauky - Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noyi akademiyi Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. Ser.: Pedahohichni ta psykholohichni nauky - Collection of research papers of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Pedagogical sciences series. 18 (3). P. 44-62. [in Ukrainian].

4. Vlasyuk O.S. (2016) Natsional'na bezpeka Ukrayiny: evolyutsiya problem vnutrishn'oyi polityky. [National security of Ukraine: the evolution of domestic policy problems]'. Vol. of science works K.: NISD. 528 p. (17). [in Ukrainian].

5. Galanyuk Ya. (2017) Mistse prykordonnykh sluzhb v systemi orhaniv publichnoyi vlady yevropeys'kykh krayin. [The place of border services in the system ofpublic authorities of European countries] // Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - State administration: improvement and development. No. 12.

6. Gryaznov I., Posmetyuk A. (2005) Osoblyvosti profesiynoyi pidhotovky viys'kovosluzhbovtsiv v orhanakh ta pidrozdilakh Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny. [Peculiarities of professional training ofmilitary personnel in bodies and units of the State Border Guard Service of Ukraine] // Nauka i osvita - Science and Education". No. 3-4. P. 192-194. [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrayiny «Pro natsional'nu bezpeku Ukrayiny». (2017) [Law of Ukraine "On National Security of Ukraine"]. Section II: Planning in the national security and defense sector: project. K. 32 p. (27). [in Ukrainian].

8. Islamova O. (2021) Porivnyal'nyy analiz osoblyvostey profesiynoyi diyal'nosti i pidhotovky personalu prykordonnykh mobil'nykh pidrozdiliv krayin Yevrosoyuzu i SSHA. [Comparative analysis of the features of professional activity and personnel training of border mobile units of the European Union and the USA] // Viys'kova osvita - Military education. 1 (43). P. 142-153. [in Ukrainian].

9. Pro okhoronu derzhavnoho kordonu. [On the protection of the state border]: the Law of Poland dated November 19, 1990 [Electronic resource]

10. Rachok R.V., Mul D.A., Prokopenko E.V. (2020) Kontseptual'ni pidkhody do modelyuvannya systemy prykordonnoyi bezpeky. [Conceptual approaches to the modeling of the border security system] // Suchasni problemy zabezpechennya natsional'noyi bezpeky derzhavy - Modern problems of ensuring the national security of the state: theses of the III International Scientific and Practical Conference. K.: Institute of UDO of Ukraine, KNU named after Taras Shevchenko. P.196-199. (76). [in Ukrainian].

Размещено на allbest.ru