Іншомовна комунікативна компетенція як важливий чинник у навчанні майбутніх фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іншомовна комунікативна компетенція як важливий чинник у навчанні майбутніх фахівців

Марина Камінська,

старший викладач кафедри іноземних мов Херсонського державного аграрного університету (Херсон, Україна)

У статті зазначено, що в умовах глобалізації та тісної взаємодії інформаційних потоків іноземна мова стає універсальним засобом професійного життя. Зроблено акцент, що саме знання іноземної мови, вміння вільно входити в іншомовне комунікативне середовище мають особливо важливе значення для конкурентоздатного працівника, спроможного досягти вершин у професійній діяльності. Відзначено, що на сучасному етапі розвитку України надається перевага фахівцям, які є розвиненими особистостями, вміють навчатися, вдосконалюватися, слідкують за найновішими змінами у сфері, в якій працюють, здатні обмінюватися досвідом з колегами з інших країн. Такий обмін досвідом неможливий без уміння спілкуватись іноземною мовою. Оскільки спілкування включає в себе не лише вміння відповідати на офіційні листи та сприймати написану інформацію, то актуальними є здатність чути, аналізувати почуте та реагувати на нього. У зв'язку із цим формування іншомовної комунікативної компетентності є важливим для навчальної та майбутньої професійної діяльності. Надано визначення поняття «іншомовної комунікативної компетентності», розглядаються його характерні ознаки. У статті обґрунтовано необхідність іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців на сучасному ринку праці. Розглянуто завдання діяльності закладу вищої освіти (за Законом України «Про вищу освіту») в іншомовній підготовці здобувачів вищої освіти. Здійснено аналіз джерел досліджуваної теми та виокремлено професійні якості та чинники формування на практиці іншомовної комунікативної компетентності. Іншомовна комунікативна компетентність є важливим компонентом комунікативної культури та невід'ємним складником підготовки сучасних фахівців для подальшого застосування набутих знань, умінь, навичок та особистісних якостей в іншомовному середовищі, здійснення міжмовної, міжкультурної міжособистісної комунікації. Формування іншомовної комунікативної компетентності полягає в такому володінні іноземною мовою, яке дозволяє використовувати її для задоволення професійних потреб, реалізації особистих ділових контактів і подальшої професійної самоосвіти та самовдосконалення .

Ключові слова: іншомовна комунікативна компетентність, глобалізація, конкурентоздатний фахівець.

FOREIGN LANGUAGE COMPETENCE AS AN IMPORTANT FACTOR IN TEACHING FUTURE SPECIALISTS

Maryna KAMINSKA,

Senior Lecturer at the Department of Foreign Languages Kherson State Agrarian University (Kherson, Ukraine)

The article states that under conditions of globalization and information interaction foreign language becomes a universal means of professional life. The article highlights the idea that foreign language skills, the ability to enter foreign language communicative environment are particularly important for competitive employee able to reach the aims in the professional activities, these aspects are actualized in the article under consideration. The success of foreign language communication greatly depends on many factors: the desire to improve foreign language communicative competence, which will establish contacts and relationships with other linguistic cultures, proficiency in a foreign language and the ability to use it in appropriate situations of communication. An important aspect of foreign language communicative competence in preparing students for professional communication in a foreign language is to develop positive attitudes. The approaches of foreign researchers to studying foreign languages are characterized by the following methods: grammar-translated and translated textually-, audio-linguistic, direct, method of audio-lingual skills theory, cognitive theory of conscious mastery of code and more. In national science the use of basic techniques in teaching foreign language in higher educational establishments is based on comparative consciously and deliberately and practical methods, communicative approach, using intensive methods of active connections and so on. The current stage of development of psychological and educational research related to the problem of the formation offoreign language communicative competence leading to the study of foreign languages at higher school, is characterized by the availability of different approaches and techniques, which are based on the implementation of the communicative approach. Foreign language communicative competence as an important factor of communicative culture is an integral part of teaching modern specialists to apply knowledge and skills in the foreign language environment and implement intercultural communication. Developenent offoreign language competence is to speak foreign language in such a way that allows to use it to meet the professional needs and to implement personal professional contacts andfurther professional education.

Key words: foreign language competence, globalization, competitive specialist.

Постановка проблеми

іншомовна комунікативна компетенція фахівець

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли у всіх сферах життя виникають численні культурологічні та соціальні зв'язки, відбувається перерозподіл ціннісних орієнтирів і мотивацій у системі освіти. Однією з ознак сучасного освітнього середовища є взаємодія та взаємовплив багатьох освітніх середовищ, використання інноваційних знахідок однієї країни в освітньому просторі інших країн. Інтеграція освітніх процесів різних країн розвивається на основі ідей гуманізації, комунікативних теорій розвитку особистості.

Відповідно до нових стандартів з іноземної мови в обов'язковий мінімум основних освітніх програм, окрім мовленнєвих вмінь, мовних знань, навичок, навчально-пізнавальних вмінь, входять також і соціокультурні знання та вміння.

Формування соціокультурних знань та вмінь означає розширення обсягу лінгвокраїнознавчих та країнознавчих знань за рахунок нової тематики та проблематики мовленнєвого спілкування з урахуванням специфіки обраного профілю; поглиблення знань про країну або про країни, мова яких вивчається, їх науку та культуру, історичні та сучасні реалії, суспільних діячів, місце цих країн у світовому суспільстві та у світовій культурі, про взаємовідносини з нашими країнами; розширення обсягу лінгвістичних та культурних знань, навиків та вмінь, пов'язаних з адекватним використанням мовних засобів, а також правил мовленнєвої та немовленнєвої поведінки відповідно до норм, які прийняті в країні мови, яка вивчається.

Підвищення ролі викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах є нагальним питанням, яке виникло у зв'язку інтеграцією України в європейський і світовий освітні простори, потребою гідно конкурувати в умовах світового ринку праці. Тому перед сучасною вищою школою стоїть завдання сформувати не лише «конкурентноспро-можного професіонала, що володіє щонайменше однією іноземною мовою, а передусім полікультурну особистість» (Павлішак, 2014:73).

Аналіз останніх досліджень

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що багато зарубіжних і вітчизняних вчених досліджували питання професійної іншомовної освіти: Г Архіпова, Н. Гез, І. Зимня, С. Козак, О. Павленко, Н. Пруднікова, К. Махотін, О. Пометун, Ю. Фролов, А. Хуторской, І. Зимня, М. Пригодій, Ю. Федоренко, Н. Хомський, Н. Чернова; іншомовної комунікативної компетентності: Л. Біркун, Л. Брахман, С. Брумфіт, О. Волобуєва, Р Джонсон, Г Китайгородська, С. Козак, С. Мельник, Е. Пассов, М. Свейн.

Поняття компетентності розкриває Закон України «Про вищу освіту»: компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти. У Національній рамці кваліфікацій України зазначається, що компетентність/компетентності - здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості, а результатом навчання є компетентності (знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості), які набуває та/ або здатна продемонструвати особа після завершення навчання. Одними з перших дослідників, які визначили комунікативну компетентність, були Д. Хаймс і А. Холлідей. Вони стверджували, що «Communicative competence» - це здатність до мовного спілкування в різних ситуаціях в процесі взаємодії з іншими учасниками спілкування, правильно використовуючи мовну систему, слідуючи мовним нормам і вибираючи адекватне ситуації спілкування і комунікативну поведінку». Сучасні українські дослідники визначають термін «іншомовна комунікативна компетентність» як: знання, уміння та навички, необхідні для розуміння чужих і власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування, зміст якої охоплює знання основних понять лінгвістики мови (стилі, типи, способи зв'язку речень у тексті), навички та уміння аналізу тексту та власне комунікативні надбання - знання мови, високий рівень практичного володіння як вербальними, так і невербальними її засобами, а також досвід володіння мовою, обираючи адекватне ситуації спілкування і комунікативну поведінку» (Закон України «Про вищу освіту», 2016).

Мета статті

Підготовка висококваліфікованих, добре інформованих, здатних жити і працювати в багатонаціональному середовищі фахівців - предмет позачергової уваги університетів в період глобалізації та інтеграції сучасного суспільства. Мета статті полягає в тому, щоб довести, що в цих умовах іноземна мова виступає одним із найважливіших компонентів професійної підготовки.

Основний матеріал

Розвиток сучасної світової економіки та міжнародних зв'язків пов'язані з процесом глобалізації сучасного суспільства. У наші дні слово «глобалізація» стало невід'ємною частиною словника сучасної людини. Його використовують для позначення реального процесу інтеграції народів і держав у єдину світову систему, цивілізацію чи простір, що функціонує на основі міжнародної стандартизації й уніфікації поводження всіх його суб'єктів. Як правило, з процесами глобалізації зв'язують розширення міжнародних обмінів, культурних контактів, розвиток телекомунікацій і сприйняття нашої планети як загально будинку. Із цього погляду глобалізація є привабливим процесом, що обіцяє народам взаємну вигоду і користь. Цим можна пояснити вектор розвитку України на інтеграцію з Європейським Союзом.

Поряд із загальноєвропейською інтеграцією повинні йти інтеграційні процеси у вищій освіті країн регіону, що дозволить щонайкраще готувати висококваліфікованих фахівців, яких потребує Європа для того, щоб побудувати найбільш динамічну і конкурентоздатну наукомістку економічну систему.

Цей процес - шлях до інтеграції європейської вищої освіти без збитку для розмаїтості національних культур, що гарантує якість освітніх послуг. Незважаючи на те, що кожна окрема країна розвивалася з урахуванням історичних і соціальних її особливостей.

У всесвітній декларації про вищу освіту для XXI століття відзначається, що система сучасної освіти повинна виходити з перспективи освіти фахівців протягом усього життя для того, щоб забезпечити їхню всебічну інтеграцію в глобальне суспільство знань прийдешнього сторіччя. У зв'язку із цим навчальні програми повинні постійно адаптуватися до сучасних і майбутніх потреб суспільства. Заклади вищої освіти повинні забезпечувати таку освіту, що виховує добре інформованих і глибоко мотивованих громадян, здатних до критичного мислення, аналізу суспільної проблематики, пошуку і використанню рішень проблем, що стоять перед суспільством, а також до того, щоб брати на себе соціальну відповідальність. Нові педагогічні і дидактичні підходи повинні сприяти оволодінню навичками і розвивати компетенції і здібності, пов'язані з комунікацією, творчістю і критичним аналізом, незалежним мисленням і колективною працею в багатокуль-турному контексті, коли творчість ґрунтується на сполученні традиційних чи місцевих знань і навичок із сучасною наукою і технікою.

Метою навчання іноземної мови здобувачів вищої освіти немовних має стати практичне використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності. Під час вивчення іноземної мови мова та культура виступають в органічній єдності. Адже «володіти іноземною мовою означає опанувати іншомовною культурою»(Бідюк, 2012: 143). Професійно-орієнтоване навчання іноземної мови - це навчання, яке в межах навчального плану спрямоване на оволодіння студентами іноземною мовою відповідно до вимог певної професійної сфери (Образцов, 2005:78).

На сучасному етапі розвитку суспільства освіта зіштовхнулася з рядом історичних викликів. Серед них: необхідність забезпечити високу функціональність людини в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій здійснюється набагато швидше, ніж зміна поколінь; забезпечити оптимальний баланс між локальним і глобальним для того, щоб людина усвідомлювала реалії глобального світу, була здатна жити і працювати в цьому світі, нести частину відповідальності за нього, бути громадянином не тільки своєї країни, але і громадянином світу; виробити в людині здатність свідомого й ефективного функціонування в умовах складних відносин у глобальному інформаційному суспільстві. Ці й інші вимоги щодо освіти зумовлюють необхідність перегляду ряду сталих характеристик і норм освітньої діяльності.

Приймаючи до уваги курс розвитку України на інтеграцію в європейське політичне, економічне, освітнє, наукове, правове, культурне співтовариство, актуальним стає питання підвищення якості підготовки з іноземної мови майбутніх фахівців. Володіння мовою інтернаціонального спілкування є однією з головних умов плідного співробітництва і розуміння в єдиному багатонаціональному просторі. Крім того, набуті у свій час знання вимагають постійного оновлення і поповнення, використовуючи всесвітню інформаційну мережу Internet, закордонні науково-технічні видання, тобто ті ресурси, що дають можливість розширити знання про нові технології, тенденції розвитку світової науки і техніки. Іноземна мова і є тим інструментом, своєчасним і плідним, що водночас підвищує конкурентоспроможність і мобільність сучасного фахівця на світовому ринку праці.

Таким чином, не технічний і не технологічний процес стають бар'єром індивідуальної чи корпоративної взаємодії представників технічної інтелігенції. Саме низький рівень мовної підготовки фахівців, в тому числі і аграрного сектора, значною мірою знижує їх конкурентоздатність і мобільність на світовому ринку праці.

Із цієї причини питання навчання іноземній мові фахівців будівельної галузі є на сучасному етапі одним з найважливіших у підвищенні якості їх професійної підготовки. Іноземна мова в немовному закладі вищої освіти давно уже вийшла за рамки загальноосвітньої дисципліни. Сьогодні її варто розглядати як одну зі складових частин професійної підготовки поряд зі спеціальними дисциплінами. При всій різноманітності своїх функцій мова - це, насамперед, основний носій інформації різного роду. Залежно від того, до якої сфери людської діяльності відноситься той чи інший масив інформації, мовні засоби її вираження здобувають більшу чи меншу специфічність, утворюючи підмови галузей наук, професій і т.д.

Отже, поряд із загальною мовною компетенцією фахівець повинен мати і професійно-мовну компетенцію, яку можна визначити як професійно значиму якість фахівця, яка характеризується комплексом знань, умінь і навичок, що забезпечують йому можливість сприймати, розуміти і породжувати повідомлення (тексти), що містять виражену специфічними засобами природної мови (підмови професії) інформацію, що відноситься до об'єкта його професії, зберігати таку інформацію в пам'яті й обробляти її в ході розумових процесів.

У структурі професійно-мовної компетенції важливим є володіння спеціальною термінологією в обсязі, необхідному і достатньому для повного і точного (для даного рівня розвитку науки) опису об'єкта професії, оскільки саме терміни виражають основні поняття тієї чи іншої області знань і зв'язки між ними.

До цього часу навчання майбутнього фахівця такого роду знанням і умінням не ставилося як одна з задач педагогічного процесу. Однак, на наш погляд, наявність таких знань і умінь у студентів, що опановують професію, має важливе значення, оскільки вони являють собою «центральну ланку» навчальної діяльності, а знання мовних засобів може сприяти більш глибокому розумінню і більш міцному засвоєнню навчальної інформації і тим самим підвищити ефективність навчальної діяльності, виступаючи як фактор її успішності.

Розвиток умінь переробки інформації з іншомовних джерел при навчанні в немовному закладі вищої освіти припускає формування на визначеному етапі у її здобувачів умінь працювати з науковою літературою без безпосередньої допомоги викладача. Ефективність самостійної роботи являє собою як показник рівня придбаних їм навичок і умінь, так і необхідну передмову подальшого удосконалювання умінь іншомовної мовної діяльності.

Добре відомо, що здобувачі вищої освіти стикаються з величезною кількістю інформації на іноземній мові не тільки під час навчання, але й у подальшій професійній діяльності. Уже на першому році навчання більшість з них усвідомлює, що знання іноземної мови є необхідним для формування високого рівня професіоналізму й одержання престижної роботи. Крім того, студенти, що ставлять своєю метою наукову працю (магістранти та аспіранти), гостро відчувають недолік вищезгаданих умінь і навичок для ефективної роботи над темою дисертації. У зв'язку із цим стає необхідним пошук нових методів і підходів у навчанні іноземних мов в немовному закладі вищої освіти, що базувалися б на основних мовних потребах фахівців.

Аналіз мовних потреб є фундаментом у визначенні змісту навчання іноземній мові в немовному ЗВО. При цьому необхідно враховувати зону найближчого розвитку професійної діяльності фахівців. Це тільки перший крок. Після того як визначено ті уміння і навички, які необхідно сформувати, необхідно виконати більш сфокусований аналіз методів і підходів навчання з огляду на той факт, що навчання іноземній мові для професійного спілкування найбільш ефективно при використанні методів і підходів, з якими студенти знайомі, вивчаючи спеціальні дисципліни. Для фахівців будівельної галузі - це проблемний підхід у вирішенні задач, що одним із найефективніших і у формуванні мовних навичок і умінь. У результаті застосування даного підходу навчальна мовна діяльність починає найбільш повно імітувати справжнє мовне спілкування, зростає позитивна мотивація навчання, іноземна мова виступає у своїй основній функції - засобу одержання і передачі нової інформації.

Отже, такий підхід до вивчення фахової іноземної мови є процесуально мотивованим, що інтенсифікує навчальний процес, сприяє засвоєнню лексичного матеріалу на рівні невільного запам'ятовування, яке відрізняється оперативною готовністю засвоєного.

Таким чином, можливо зробити висновки, що іншомовна комунікативна компетентність є комплексом знань, умінь, навичок та особистісних якостей рівень сформованості яких дозволяє майбутньому спеціалісту ефективно здійснювати іншомовну, а отже, міжмовну, міжкультурну і міжособистісну комунікацію. Оволодіння іноземною мовою сприятиме як удосконаленню процесу формування іншомовної комунікативної компетентності фахівців, так і розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, набуттю особливо значущих для кожного знань та вмінь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бідюк Н.М. Теоретико-методологічні підходи у навчанні іноземної мови. Хмельницький : ХНУ, 2000. 194 c.

2. Бідюк Н.М. Формування міжкультурної комунікативної компетенції у майбутніх фахівців міжнародних відносин. Вісник Черкаського університету. 2012. Вип. 135. С. 141-146.

3. Закон України «Про вищу освіту». URL : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18. 3.

4. Образцов П. И. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов. Орел : ОГУ, 2005. 114 с.

5. Павлішак О. Комунікативна компетенція у підготовці вчителя іноземної мови. Молодь і ринок. 2014. № 5. С. 71-75.

REFERENCES

1. Bidyuk N. M. Teoretyko-metodolohichni pidkhody u navchanni inozemnoyi movy [Theoretical and methodological approaches in teaching foreign languages]. Khmel'nyts'kyy: KhNU, 2000. 194 p. [in Ukrainian].

2. Bidyuk N. M. Formuvannya mizhkul'turnoyi komunikatyvnoyi kompetentsiyi u maybutnikh fakhivtsiv mizhnarodnykh vidnosyn [Development of intercultural communicative competence for future specialists of international relatioms]. VisnykCherkas'kogo universytetu. 2012. № 135. P 141-146 [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrayiny «Pro Vyshchu Ossvitu» [The Law of Ukraine «On Higher Education»] [Electronic resource]. - http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18.3 [in Ukrainian].

4. Obraztsov P I. Professionalno-orientirovannoe obuchenie inostrannomu yazyiku na neyazyikovyih fakultetah vuzov [Professionally oriented teaching of foreign languages at non-linguistic faculties of HEE]. Orel: OGU, 2005. 114 p. [In Russian].

5. Pavlishak O. Komunikatyvna kompetentsiya u pidhotovtsi vchytelya inozemnoyi movy [Communicative competence in training teachers of foreign languages]. Molod'i rynok. 2014. № 5. P 71-75 [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru