Групові форми роботи з використанням ІКТ у підготовці вчителя-філолога

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Philology and Journalism

GROUP FORMS OF WORK WITH THE USAGE OF ICT IN THE PEDAGOGICAL TRAINING OF A TEACHER-PHILOLOGIST

The article presents our own experience in organizing group forms of work with the use of information and communications technologies in the pedagogical training of a teacher-philologist, which can be useful for teachers of higher education during the digitalization of educational processes. The possibilities of using the Zoom service to organize the work of scientific associations of students are outlined; the application of the “session halls” function in practical classes in linguistic disciplines is demonstrated. The use of the online board Google Jamboard in practical classes on modern Ukrainian literary language is demonstrated. It is proved that an effective method of using a group form of work is the development of educational and methodological materials by the future teacher-philologists, which forms the need for a creative approach to learning, includes elements of project and research work. The use of the interactive media ThingLink in the course of business Ukrainian language is illustrated; in particular, a marker with text material about brainstorming as a method of generating new ideas is used to organize group work of students. The atmosphere of the process of search and cooperation develops the creative potential of the student-philologist, forms the need for a creative approach to studying and the desire for further development of pedagogical creativity. The use of online services for surveys, YouTube video hosting, online generators to create word clouds as appropriate and effective information and communications technologies in the organization of group work of students is described. It is defined that such types of work attract students by the non-standardformat of education, by the opportunity of creative self-expression during the generation of their own information and communications educational content. Possession of video content creation skills is extremely desirable for the future teacher-philologist; the creation of the group video report facilitates active development of organizational and communicative skills, pedagogical mastery.

Key words: group forms of work, information and communications technologies, teacher-philologist, Zoom, Jamboard,

Постановка проблеми

Фронтальна, індивідуальна та групова діяльність становлять цілісну систему навчальної діяльності здобувачів вищої освіти. Вони пронизують увесь освітній процес і відрізняються одна від одної кількістю студентів і способом організації їхньої діяльності. Групове навчання легко й ефективно поєднується з традиційними формами й методами навчання, воно «відкриває для студентів можливості співпраці зі своїми однокурсниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню студентами високих результатів засвоєння знань і формування вмінь» (Карплюк, 2007: 30).

Однією з основних проблем дистанційного навчання є недостатність комунікації. Групові форми організації роботи студентів усувають цей недолік, адже спільна діяльність не ізолює студентів один від одного, а реалізує природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги й співпраці. У процесі взаємодії «студент-студент» відбувається обмін досвідом щодо виконання певних завдань, вивчення нових тем, пошуку матеріалів, виконання творчих, дослідницьких завдань тощо. Групові форми роботи студентів формують навички співпраці, які будуть реалізовані в майбутній професійній діяльності. Оскільки «людина - соціальна істота, то така взаємодія покращує емоційний стан, полегшує сприйняття ізольованого навчання» (Стадній, 2020: 154). Організація групової форми роботи зумовлює активне спілкування студентів і знижує рівень психологічного напруження, яке виникає в дистанційному навчанні.

Аналіз досліджень

Численні дослідження з педагогіки та психології вищої школи доводять ефективність і результативність групових форм діяльності, які забезпечують особистісний розвиток студентів, їх соціалізацію та професіоналізацію (Г. Андреєва, М. Артюшина, Є. Головаха, Казміренко, Р. Немов, М. Обозов, Л. Уманський, Ю. Ханін та інші).

Переваги групової форми організації навчальної діяльності студентів визначено в дослідженні Карплюк (Карплюк, 2007); технології групового навчання при підготовці майбутніх учителів початкової школи, зокрема робота студентів у малих групах, стали предметом наукових інтересів Л. Луцинкевич (Луцинкевич, 2016); шляхи використання групових форм організації навчальної діяльності студентів на практичних заняттях з географії запропоновано О. Варакутою (Вакарута, 2013). Актуальним питанням організації групової навчальної діяльності з урахуванням ціннісних орієнтирів здобувачів вищої освіти присвячено праці М. Артюшиної (Артюшина, 2001). Колективні форми роботи в дистанційному навчанні (на прикладі KSU Online) проаналізовані в одній із авторських публікацій (Климович, Мартос, 2020), зокрема охарактеризовано інструментарії освітньої платформи Moodle, які сприяють упровадженню в дистанційне навчання принципу взаємодії «викладач-студент» і «студент-студент».

Попри достатню кількість досліджень групових форм діяльності, можливості використання групових форм роботи із використанням ІКТ у підготовці вчителя-філолога, особливо в умовах дистанційного або змішаного навчання, недостатньо описані й потребують детального вивчення, що зумовлює актуальність роботи.

Мета статті - презентування власного досвіду організації групових форм роботи із використанням інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці вчителя-філолога, що може стати в нагоді викладачам вищої школи в умовах діджи- талізації освітніх процесів.

Виклад основного матеріалу

Особливо актуальними й затребуваними в умовах онлайн- навчання стали сервіси з функціями групових чатів і конференцій. Найбільш зручною у використанні під час дистанційного навчання є платформа Zoom, яка дає змогу як організовувати роботу зі здобува- чами в межах академічної або навчальної групи, так і розв'язувати проблемні завдання в мінігрупах.

Перевагою цього сервісу є можливість під час заняття демонструвати матеріал на робочому столі, використовувати інтерактивну дошку (whiteboard), планувати час занять і заздалегідь запрошувати студентів, здійснювати запис зустрічі, передавати матеріали через чат. Усі можливості сервісу Zoom активно використовуємо в організації роботи наукових об'єднань студентів, що дає змогу науковому керівникові проводити групові зустрічі зі здобувачами вищої освіти з метою планування ефективної роботи над дослідженням на всіх етапах роботи (наприклад, ознайомлення з нормативними документами ЗВО щодо принципів академічної доброчесності, визначення етапів роботи й вимог до оформлення результатів дослідження тощо).

Для організації групової роботи на платформі Zoom незамінним помічником є функція «сесійні зали» (breakout rooms), яка дає змогу поділити конференцію на окремі кімнати для обговорення. Активно використовуємо ці можливості під час практичних занять з дисциплін «Сучасна українська літературна мова», «Ділова українська мова», «Старослов'янська мова», «Гендерна лінгвістика» тощо.

Рис. 1. Фрейм Google Jamboard із теми «Частка як службова частина мови»

Загальна технологія використання сесійних залів передбачає попередню підготовку (інструктаж) до виконання завдань у мінігрупах, формування груп, колективне обговорення й виконання завдань, презентацію результатів роботи кожної з груп. Викладач може поділити студентів на окремі сесійні зали вручну або автоматично. Учасники кімнати обговорення мають усі можливості обміну аудіо, відео й екранами моніторів, можуть звернутися за допомогою (ask for help) і запросити в свою кімнату викладача (invite host). Наприклад, під час опрацювання теми «Гендерні стереотипи й гендерна чутливість комунікації» кожній із мінігруп пропонували довести або спростувати твердження: 1) тендерні стереотипи формуються з дитинства; 2) існують «чоловічі» й «жіночі» професії; 3) школа є інструментом тендерної поляризації; 4) творення й уживання фемі- нітивів - вимога часу.

Важливо, що викладач як організатор конференції може вільно переключатися між кімнатами й спостерігати хід обговорення, надавати консультації, за потреби координувати діяльність здобу- вачів, відповідати на запитання. Для завершення роботи сесійних залів необхідно в меню сесійних залів натиснути «Закрити всі зали». У цьому разі через 60 секунд сесійні зали завершать свою роботу, усі учасники автоматично повернуться в основну конференцію.

Як показала практика, спільна робота здобу- вачів у групах по 4-5 осіб дає можливість усім висловити власну думку, обговорення відбувається активніше, паралельне опрацювання й представлення результатів роботи дає змогу розглянути ширше коло питань із залученням максимальної кількості студентів.

Під час проведення дистанційних занять у синхронному режимі доцільним є використання онлайн-дошки, вибір яких сьогодні досить великий. Онлайн дошка Jamboard - інтерактивний сервіс від Google - є ефективним засобом організації дистанційного навчання. Спільна робота над полотном допомагає створити проєктну діяльність, указує на соціальний характер ресурсу (Хрущ, 2019: 326). Безперечно, в умовах дистанційного навчання спільна діяльність здобувачів вищої освіти на Google Jamboard формує навички педагогічної взаємодії, «аналіз та оцінка результатів своєї роботи й робіт одногрупників сприяють самопізнанню, прагненню до самовдосконалення, рефлексії та саморозвитку, формуванню навичок об'єктивної оцінки результатів роботи інших студентів» (Требенко, 2020: 157).

Групову роботу студентів із використанням онлайн-дошки Jamboard організовували на практичних заняттях із сучасної української літературної мови. Ефективним прийомом використання групової форми роботи є розробка навчально- методичних матеріалів до вивчення нових тем самими студентами. Створення групових онлайн- дошок із теми «Службові частини мови» (рис. 1) формувало в майбутніх учителів потребу у творчому підході до навчання, включало елементи проєктної та дослідної роботи. Можливість вза- ємооцінки й отримання зворотного зв'язку від одногрупників, порад щодо покращення власних робіт - це стимул для самовдосконалення студентів у процесі групової форми роботи.

Інтерактивний плакат являє собою електронний освітній засіб нового типу, який забезпечує високий рівень задіювання інформаційних каналів сприйняття наочності навчального процесу (Мелько, 2017: 259). Нескладний в опануванні сервіс ThingLink дає можливість викладачеві урізноманітнити освітній процес інтерактивними дидактичними матеріалами. Сервіс підтримує завантаження за иЯІЬ текстових матеріалів, фото, відео, звуку. Інтерактивність зображення досягається додаванням у нього маркерів, які можна вибрати з колекції ThingLink. Основою для інтерактивного плаката може бути будь-яке зображення, завантажене з персонального комп'ютера або за вказаним прямим покликанням із популярного хостингу. Цікавинкою сервісу є колекція «Бібліотека ThingLink 360°», що містить професійні зображення з оглядом у форматі 360 градусів різноманітної тематики, які можна використовувати як базу для створення необхідної інтерактивної наочності.

Інструмент ThingLink використали в курсі ділової української мови під час вивчення теми «Форми колективного обговорення професійних проблем» (рис. 2), розмістивши на панорамному зображенні офісу такі мітки: 1) відео «Ефективні онлайн-наради» (ресурс youtube.com); 2) відео «Критика: як правильно давати зворотний зв'язок та критикувати інших / Риторика онлайн» (ресурс youtube.com); 3) книга «Кріс Восс, Тал Рез. Ніколи не йдіть на компроміс. Техніка ефективних переговорів. Київ, 2019» (ресурс nashformat.ua); 4) підручник «Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням. Київ, 2011» (ресурс pidru4niki.com); 5) стаття «Хвостенко Т. Мозковий штурм або мозкова атака як розповсюджений прийом генерування нових ідей» (ресурс iqholding.com.ua).

Для організації групової роботи студентів скористалися маркером інтерактивного плакату з текстовим матеріалом про мозковий штурм. Поділили студентів на приблизно однакові за рівнем знань групи, урахувавши кількість «сильних», «середніх» і «слабких» студентів. У таких різнорідних групах забезпечується максимальна взаємодія між студентами з різними здібностями, «слабкі» студенти опиняються під контролем «сильних» студентів, що допомагає їм отримати максимум знань і досвіду. Усі сформовані мінігрупи отримали однакове завдання: обрати одну з фахових тем для мозкового штурму й розробити сценарій його проведення. Атмосфера пошуку й співпраці розвиває творчий потенціал студента, формує потребу в креативному підході до навчання, потяг до подальшого розвитку педагогічної творчості.

Рис. 2. Інтерактивний плакат «Форми колективного обговорення професійних проблем» на сервісі Thinglink