Парадигми сучасної організації музично-виховної роботи в закладах освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

Парадигми сучасної організації музично-виховної роботи в закладах освіти

О. Бухнієва, к.п.н., доцент

У статті зроблений теоретичний аналіз проблеми виховного впливу музичного мистецтва на особистості учнів в закладах середньої освіти, обрано сучасний інформативний період XX-XXI століть, в якому науково-педагогічним працівникам потрібно знаходити новітні інноваційні засоби організації музично-виховної діяльності в учнівському просторі. Дослідження присвячено організації музично-виховної діяльності в закладах освіти та необхідності цілеспрямованої педагогічної підготовки, яка повинна поєднувати фундаментальну музично-педагогічну освіту з глибоким засвоєнням наукових основ музично-професійної діяльності та практичним оволодінням засобів музично- виховної роботи, з формуванням практичних навичок і умінь. У роботі розглядається проблема виховання особистості різноманіттям сучасних засобів вивчення музичного мистецтва. Визначено, що процес цілеспрямованого музичного виховання і розвитку дітей здійснюється за допомогою багатьох форм організації музично-виховної діяльності, які збагачують її зміст і методи сприйняття класичного та фольклорного музичного мистецтва.

Висвітлено особливу роль організації музично-виховної роботи в закладах освіти, на які покладено функції провідного джерела формування духовно-естетичного простору особистості для подальшого зростання справжніх громадян країни за допомогою високо професійних науково-педагогічних фахівців.

Ключові слова: музично-естетичне виховання, музичне мистецтво, творчість, педагогічна підготовка, організація музично-виховної діяльності, середня освіта

Abstract

Paradigms of modern organization of musical and educational work in educational institutions

O. Bukhnieva, PhD in Ped. Sc., Ass. Professor, Izmail State University of Humanities, Ukraine

The article provides a theoretical analysis of the problem of educational influence of musical art on the personality of students in secondary education, selected modern information period of XX-XXI centuries, in which scientific-teachers need to find the latest innovative tools for the organization of musical and educational activities in the student space. The study is devoted to the organization of musical and educational activities in educational institutions and the need for targeted pedagogical training, to combine fundamental music-pedagogical education with deep mastering of scientific bases of music-professional activity and practical mastering of means of music-educational work with formation of practical skills and abilities. The paper considers the problem of education of personality by a variety of modern means of studying musical art. It is determined that the process of purposeful musical education and development of children is carried out through many forms of organization of musical- educational activity, which enrich its content and methods perception of classical and folk music. It is emphasized that the art of music has an educational effect on children, stimulates their activity, independence, evokes aesthetic feelings, creates a positive creative mood which should form spirituality, the morality of adolescents as growing young citizens to address issues of national values. It is proved that musical art is one of the effective means of musical and aesthetic education of students, which promotes the formation of perception of beauty in life, culture and art, activates artistic communication and self-expression, helps a person to become noble, affects his mental health, imagination, feelings, thoughts, will and dignity. The special role of the organization of music-educational work in educational institutions, which are entrusted with the functions of the leading source of formation of spiritual and aesthetic space of the individual for further growth of real citizens of the country for with the help of highly professional scientific and pedagogical specialists.

Key words: musical-aesthetic education, musical art, creativity, scientific-pedagogical preparation, organization of musical-educational activity, education.

Постановка проблеми

На сучасному етапі свого розвитку вітчизняна музична педагогіка зіткнулася з певними проблемами, зумовленими факторами нашого сьогоднішнього життя. Ці складнощі потрібно розв'язати, спираючись на нову філософію освіти, де головною метою є формування творчої, високоосвіченої, духовно збагаченої особистості з високим рівнем національної та естетичної культури.

Виховання підростаючого покоління завжди було найважливішою проблемою суспільства. Її актуальність в сучасних умовах зростає в зв'язку з тим, що країна і суспільство знаходяться на перехідному етапі розвитку, коли змінюються цінності, моральні орієнтири, за останні десятиліття відбулися істотні зміни, які серйозно вплинули на систему освіти і виховання молоді. Тому організація музично-виховної роботи в закладах освіти потребує певної трансформації та модернізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стан музично-естетичного виховання особистості завжди викликав дискусії з боку вчених. Багато провідних сучасних світових та вітчизняних фахівців висувають дане питання на передні ряди. Дослідження та аналіз необхідності мистецько-художньої творчості дітей представлені трудами видатних фахівців, таких як О. Бордюк (Бордюк, 2015), Ю. Грицай (Грицай, 2005), Л. Масол (Масол, 2001) та багатьох інших. Вивчення основ музичного розвитку дітей та їх музичних здібностей відбивається в працях фахівців О. Зіміної ( Зіміна, 2000), О. Отич (Отич, 2009), О. Олексюк (Олексюк, 2004), Е. Печерської (Печерська, 2001) та багатьох ін.

У другій половині ХХ ст. та на початку XXI ст. філософами, педагогами, психологами та мистецтвознавцями активно розглядались наступні питання:

- загальні питання теорії художньо-естетичного виховання в закладах освіти (О. Зіміна. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку (Зіміна, 2000), О. Отич. «Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання: теоретичний і методичний аспекти» (Отич, 2009);

- питання естетичного виховання школярів засобами дійсності і різних видів мистецтва (Е. Печерська. Уроки музики в початкових класах (Печерська, 2001), О. Рудницька. Педагогіка: загальна і мистецька (Рудницька, 2002));

- питання специфіки естетичного виховання молоді на різних вікових рівнях (О. Олексюк. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва (Олексюк, 2004)).

Ці доробки та багато інших доробків вважаються основою сьогоднішніх концепцій художньо-естетичного виховання в закладах освіти.

Мета роботи. Розширити обізнаність майбутніх вчителів музичного мистецтва, які навчаються питанням організації музично-виховної роботи в закладах освіти у інноваційних методиках роботи зі школярами. Більш детально опанувати інформацією про організацію музично-виховної діяльності в закладах освіти. Довести важливість процесу музично-естетичного виховання для розвитку школяра, незаперечність інноваційної діяльності як складової професійної підготовки майбутнього фахівця з музично-виховної роботи в закладах освіти. Окреслити основні проблеми організації музично-виховної діяльності в освітніх закладах. Визначити місце і роль вчителя музичного мистецтва в житті учнів та закладу середньої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Мистецтво наповнює вільний час дітей соціально цінним змістом. Заняття тим чи іншим видом мистецтва мають величезне виховне значення незалежно від того, на якому рівні майстерності здійснюється ця діяльність. Тому при організації музично-виховної роботи слід керуватися правилом: «Ніяких обмежень за ознакою обдарованості» (Грицай, 2005). До художньо-творчої діяльності на заняттях або у художньо-творчих гуртках повинні залучатися всі діти, і завдання тут полягає у тому, щоб в кожній дитини знайти творчу жилку, розбудити і розвинути її творчі задатки. Існуюча нині система художньої освіти склалася в нашій країні досить давно. Вона базується на визнаних у світі традиціях музичної культури та музично-виховної роботи. Але інноваційні процеси не пройшли повз цього соціального інституту. У наші дні заклад середньої освіти являє собою вдосконалену, модернізовану навчальну установу, яка має величезний потенціал і можливості внести вагомий внесок у культуру і виховання, світогляд і освіту дітей.

Інновації (англ. Innovation-нововведення) - провадження нових форм, способів і умінь у сфері навчання, освіти і науки. Технологія - це послідовність певних дій, операцій, пов'язаних з конкретною діяльністю вчителя і спрямованих на досягнення поставлених цілей. Інноваційні технології - це комплекс методів і засобів, спрямованих на підтримку етапів реалізації конкретного нововведення. Головною метою інноваційних технологій освіти є підготовка людини до життя в постійно мінливому світі. Освіта повинна розвивати механізми інноваційної діяльності, знаходити творчі способи вирішення життєво важливих проблем, сприяти перетворенню творчості в норму і форму існування людини. Найбільш перспективні освітні технології на сьогоднішній день повинні включати в себе таку діяльність педагога, яка цілісна за своєю природою, послідовна в наборі дій, а необхідний результат цієї діяльності повинен мати прогнозований характер (Турчин, 2014).

Музичне виховання цілеспрямовано здійснюється в школі в урочний або позаурочний час. Щоб стати засобом художньо-естетичного виховання, вчителю потрібно творчо підійти до предмету своєї науки, пробудити творчий інтерес до нього школярів. Адже емоційні переживання (почуття, настрої, емоції, афекти) супроводжують не тільки художні, але й усі пізнавальні акти, активізують або гальмують сприймання, пам'ять, мислення, уяву, впливають на особистісні прояви (інтереси, потреби, мотиви тощо) (Грицай, 2005). Музично виховати дитину означає цілеспрямовано сформувати особистість шляхом впливу музичного мистецтва, сформувати інтереси, потреби та естетичне ставлення учня до музики. Таким чином, це є технологія розвитку процесів сприйняття, яка об'єднує всі види музичної діяльності учнів: слухання музики і роздуми про неї, співочий розвиток школярів, інтонування та музично-ритмічні рухи, імпровізації (мовні, вокальні, ритмічні, пластичні, художні).

Технології арттерапевтичного впливу - це створення комфортної обстановки для навчання (зниження впливу стресів), нормалізація основних функцій організму: дихання, артеріальний тиск, серцеві ритми; стимулювання слухової активності при сприйнятті музики, оздоровлення голосового апарату в процесі співу, відновлення координації між слухом і голосом (вокалотерапія), розвиток функцій легень в процесі співу, розвиток координації рухів під музику (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи (Горшков, 2003)) та ін.

В ході навчального процесу на уроках музики необхідно збільшити обсяг сприйняття і виконання класичної музики з метою створення комфортного звукового середовища для музичної освіти і виховання підростаючого покоління.

Технологія - продуктивно-творча діяльність. Урок в даній освітньої технології будується за такою формулою: почуття - думки - дії, від гри до творчості, результатом якого буде певний продукт. Дана технологія дозволяє формувати систему поетапного художнього пізнання світу, навички творчо-творчої діяльності, а також розвиває рефлексію власних досягнень з урахуванням психофізіологічних особливостей молодшого і середнього віку. При такому підході до конструювання педагогічного процесу формуються конкретні способи творчої діяльності, створюється ситуація успішності, за рахунок реального проживання учнями себе в мистецтві. Методологічною основою при створенні даної технології є виділення музичної діяльності як умови і способу, що дозволяє організувати взаємодію «учитель - мистецтво - учень». Ланка «мистецтво- учень» є визначальною.

Технологія продуктивно-творчої діяльності будується на принципах загально-художнього осягнення мистецтва:

- принцип захопленості і емоційної чуйності;

- принцип культуросообразності;

- принцип природосообразності (від гри до творчості);

- принцип єдності виховання і освіти;

- принцип наступності і безперервності різних рівнів музичної освіти;

- комплексний підхід до синтезу всіх видів мистецтв і сфер життя;

- одночасна робота всіх аналізаторів (зір, слух, дотики).

Основними методами навчання продуктивно-творчої діяльності є методи музичної імпровізації, інтеграції різних видів мистецтв, інтерпретації власного виконання музичного твору. З цією метою використовуються різні форми спілкування дитини з музикою, види виконавської діяльності. У процесі творчої діяльності учні виступають в ролі композиторів, музикантів, диригентів, акторів-виконавців, створюють малюнки, складають вірші, пишуть музику. інноваційний музичний духовний естетичний учнівський

Технологія розвитку асоціативно-образного мислення школярів на уроках музики базується на зв'язку музики з іншими видами мистецтва - літературою, образотворчим мистецтвом, православною культурою, кіно, театром. На уроці музики інтеграція мистецтв допомагає освоювати мову музики, порівнюючи і виявляючи його «подібності та відмінності» з мовою інших видів мистецтв. Одним із прийомів даної технології є слухання музики і її сприйняття, аналіз твору. Цей прийом є самим творчим, тому що в процесі роботи розкривається творчий потенціал дитини, його внутрішній світ. Таке прослуховування музичного твору, а потім його аналіз допомагають дітям уявити ту чи іншу картинку, яку можна перенести на папір. spiritual aesthetic innovative musical educational

Чимало наукових дискусій серед професорсько-викладацького складу та фахівців викликає інформатизація освіти, зокрема у організації музично-виховної роботи в закладах освіти. Наприклад, О. Бордюк вважає, що впровадження інноваційних технологій - це процес пошуку, який тісно пов'язаний з розвитком нетрадиційних форм, методів і засобів навчання. Він відрізняється багатогранністю теоретичних поглядів і досвіду впровадження педагогічних інновацій (Бордюк, 2015: 41-45).

Інноваційна діяльність спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного викладача, на збагачення і розвиток творчого потенціалу колективу в цілому, а саме:

- адаптація навчальних музично-виховних програм до сучасності;

- застосування в навчальному процесі інноваційних методів і форм навчання: інтегровані уроки, мистецькі конкурси, театралізовані вистави (як альтернативні форми проведення проміжної атестації учнів);

- проведення класних і позакласних музично-виховних заходів із залученням новітніх інформаційних засобів навчання: створення відеофільмів, музично-художніх презентацій, музичних відео кліпів, слайд-шоу та ін.;

- використання в роботі викладачів інтернет-ресурсів, інформаційних технологій тощо.

Сучасний вчитель музичного мистецтва має бути одночасно і вчителем, і вихователем, і організатором музично-педагогічного процесу, і, водночас, консультантом для батьків. У процесі музичного навчання учитель має сформувати у школяра прагнення бути неповторною особистістю в музичному мистецтві, допомогти відшукати оригінальне, самобутнє розв'язання музично-творчих завдань, вільно реалізувати свої творчі можливості задля себе і оточення людини лише за наявності віри у самого себе. Окрім того, повинна бути організована методична робота з молодими фахівцями. Вони повинні при необхідності отримувати допомогу і консультації з питань методики викладання, педагогіки, психології, що сприяє підвищенню їх професійної та методичної компетенції (Грицай, 2005: 171-172).

Необхідність постійного вдосконалення освітньої та виховної діяльності школи в умовах сучасного часу, пред'являє все більш високі вимоги до якості професійно-педагогічної підготовки вчителя, до рівня його професійних знань, умінь і навичок. Це стосується не тільки загальної професійно-педагогічної підготовки, а й конкретних видів різноманітної музично-виховної діяльності, до яких вихователю доведеться звертатися неодноразово (Зіміна, 2000: 40).

Організація музично-виховної діяльності здійснюється на основі плану музично- виховної роботи освітнього закладу, планів класних керівників, керівників об'єднань додаткової освіти, а також на основі цільових виховних програм. Зміст і форми музично- виховної діяльності обираються з урахуванням діагностики розвитку особистості дітей, їх інтересів, обов'язково вікових і індивідуальних особливостей учнів.

Особливу увагу при організації музично-виховної роботи в закладах освіти слід приділити застосуванню різноманітних творчих форм роботи зі школярами. В нагоді можуть стати колективні фронтальні чи групові завдання; індивідуальні або парні форми роботи, зокрема гра на музичному інструменті; надання можливостей учням відчути себе в ролі вчителя, готуючи цікавий, зокрема у цифровому форматі, матеріал згідно теми уроку, створення ними власних уроків-презентацій, цифрових таблиць та дошки, підготовка цікавого відеоматеріалу з виступів великих майстрів музичного та образотворчого мистецтв тощо.

Сформувати і виховати музичну культуру в школярів - важливе завдання педагогіки ХХІ століття. Вчитель має розвинути чутливість і жагу дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватися неповторністю музичних творів, з повагою і інтересом відноситись до вічних витворів мистецтва, при цьому не потрібно обмежуватися класичною або народною музикою. Новітні технології дозволяють застосовувати на уроці або у позаурочний час найкращі зразки естрадної музики різних країн світу та різних часів, знайомство та вивчення великих осіб у мистецтві (Верховинець, 2008).

В процесі навчання музичної діяльності ми прагнемо виховати у школярів почуття істинної любові до світу і людини, адже знання без любові до світу можуть обернутися навпаки, проти людини. Слід розвивати в дітях красу поведінки, засновану на моральності і духовності, яка неодмінно відбивається в дитячій музичній творчості. Дуже важливо, щоб вони сприймали творчість не як щось позамежне, притаманне лише небагатьом обраним, а як прояв власної людської природи, як «іскру Божу» в самих собі. Одне з головних завдань сучасних педагогічних кадрів - допомогти дітям усвідомити те, що музика наповнена особистісним змістом, що за допомогою звуків та їх поєднань вони можуть висловлювати свої думки, почуття, переживання. Правильно організована музично-виховна робота в закладах освіти допоможе всім, хто навчається, усвідомити власну відповідальність за стан звукового середовища сучасності, адже від кожного з них залежить: чи буде в світі звучати гармонійна і піднесена музика або він наповниться порожніми, крикливими, неприємними звучаннями.

Важлива роль у вихованні учнів належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позаурочною або позакласною. Позакласна виховна робота посідає одне з головних місць в навчальному процесі, так як в ній задовольняються потреби в спілкуванні, відбувається творчий розвиток особистості. Вона спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей. Окрім того, природно доповнює уроки музичного мистецтва і має на меті розширити музичний кругозір школярів, поглибити одержані знання з даної дисципліни, а також удосконалити виконавські співацькі або інструментальні навички і вміння. На позакласних заходах діти мають більше можливості для самопрояву, для сольного інструментального виконання або ансамблевої гри на музичному інструменті, для створення власних композицій, композиторської діяльності, диригентської тощо.

Музично-виховна робота спрямована на виховання вільної особистості. Ця діяльність заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, дає можливість почуватися вільною людиною. Художня освітня діяльність сприяє незалежному мисленню, передбачає розробку багатьох досліджень в різноманітних галузях, є одним із засобів всебічного розвитку особистості дитини, так як учень відчуває свою творчу незалежність, можливість досягнень і реалізації себе в майбутньому.

Багато провідних фахівців із музично-педагогічної галузі висувають ці питання на передній план, з'ясовують проблеми, серед яких недосконалість шкільних навчальних програм і недостатня розробленість сучасних методів музичного навчання і виховання, а також необхідність подолання існуючої недооцінки ролі дисципліни з музичного мистецтва в середній школі (що позначається в навчальному плані і суттєво впливає на оснащення занять). Ці недоліки визначаються відсутністю справжньої зацікавленості змістом даного предмета з боку учнів. На нашу думку, «неважливість» уроків мистецтва у середній школі накладає помітний відбиток на рівень музично-естетичного розвитку учнів та організацію творчої діяльності і музично-виховної роботи зі школярами (Турчин, 2014).

Не втрачають цінність поради відомого українського педагога-новатора, мудрого учителя і наставника, В. Сухомлинського. Він вважав, що справжнє пізнання мистецтва починається там, де людина пізнає красу для себе, живе у цій красі, прагне до неї. Так, однією зі сходинок у процесі художньо-естетичного виховання дитини є, за словами педагога, музика. Вона стає осягненням мови почуттів, для читання якого першими і найяскравішими сторінками є народна пісня. За словами В. Сухомлинського, почуття величі та краси людини закладають твори музичного мистецтва. Педагогічна діяльність накопичує досвід творчої діяльності, оскільки дає можливість учням випробувати свої сили в різних її видах. Використовуючи необхідні методи та форми роботи на уроці музичного мистецтва або у позаурочний час, учитель формує в своїх учнів якості особистості, які необхідні для життя у сучасному світі, а саме мобільність, винахідливість, чуйність, милосердя, креативність (Олексюк, 2004).

Шляхи збагачення творчого потенціалу людини різноманітні, але художньо- естетичне виховання в цьому процесі є головним. Воно виступає підсумковим, завершальним елементом системи загального виховання, надає їй закінченості і насичує всю її структуру суто людським змістом.

Висновки

Мистецтво може пробуджувати творчі здібності людини навіть тоді, коли вони ще дрімають і не мають опори для себе в життєвому досвіді. Організація музично- виховної роботи в закладах освіти сприяє отриманню вмінь практичної реалізації учнями у середній школі й студентами у вищі основ музичного виховання дітей різних вікових груп, а також закономірностей процесу розвитку цільної особистості.

Подальше дослідження означеної проблеми передбачає вдосконалення та пошук інших сучасних форм, методів, прийомів сучасної організації музично-виховної діяльності вчителя музичного мистецтва.

Джерела і література

1. Бордюк О.М. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2015. Вип. 41. С. 226-231.

2. Верховинець В.М. Теорія українського народного танцю. К., Музична Україна. 5-те вид. 2008. 150 с.

3. Горшков Є.В. Від жеста до танцю. Посібник для музичних керівників ДНЗ. М., ГНОМ, 2003. 81 с.

4. Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. Курс лекцій/Навчальний посібник. Миколаїв, МДУ ім. Сухомлинського. 2005. 207 с.

5. Зіміна О.Н. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку. Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. М., ВЛАДОС, 2000. 304 с.

6. Масол Л.М. Зарубіжні музично-педагогічні системи: концепції. Педагогічний словник. К., Педагогічна думка, 2001. С. 201.

7. Олексюк О.М., Ткач М.М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва. Навч. посіб. К., Знання України, 2004. 264 с.

8. Отич О.М. Мистецтво у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання: теоретичний і методичний аспекти. Монографія. Чернівці, Зелена Буковина, 2009. 752 с.

9. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах. Навч. посібник К., Либідь, 2001. 272 с.

10. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна і мистецька. Навч. посібник. К., 2002. 270 с. Турчин Т.М. Інновації в сучасній початковій загальній музичній освіті. Зб. наук. праць. Науковий часопис. Вип. 16 (21). Част. 2. К., НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2014. С. 171-175.

References

1. Bordyuk O.M. (2015). Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy [Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems] Vyp. 41. P. 226-231. [in Ukrainian].

2. Horshkov Ye.V. (2003). Vid zhesta do tantsyu [From gesture to dance] Posibnyk dlya muzychnykh kerivnykiv DNZ [Manual for musical directors of preschool institutions]. M., HNOM. 81 p. [in Russian].

3. Hrytsay Yu.O. (2005) Teoriya i metodyka vykhovannya [Theory and methodology of Education]. Kurs lektsiy/Navchal'nyy posibnyk. Mykolayiv, MDU im. Sukhomlyns'koho. 207 p. [in Ukrainian].

4. Masol L.M. (2001). Zarubizhni muzychno-pedahohichni systemy: kontseptsiyi [Foreign musical and pedagogical systems: concepts]. Pedahohichnyy slovnyk [Pedagogical dictionary]. K., Pedahohichna dumka. 201 p. [in Ukrainian].

5. Oleksyuk O.M., Tkach M.M. (2004). Pedahohika dukhovnoho potentsialu osobystosti: sfera muzychnoho mystetstva [Pedagogy of the spiritual potential of the individual: the sphere of musical art] Navch. posib. [Textbook]. K., Znannya Ukrayiny. 264 p. [in Ukrainian].

6. Otych O.M. (2009). Mystetstvo u systemi rozvytku tvorchoyi indyvidual'nosti maybutn'oho pedahoha profesiynoho navchannya: teoretychnyy i metodychnyy aspekty [Art in the system of development of creative individuality of the future teacher of professional training]. Monohrafiya [Monograph]. Chernivtsi: Zelenaya Bukovina publ. 752 p. [in Ukrainian].

7. Pechers'ka E.P. (2001). Uroky muzyky v pochatkovykh klasakh [Music lessons in primary classes] Navch. posibnyk [Textbook]. K., Lybid'. 272p. [in Ukrainian].

8. Rudnyts'ka O.P. (2002). Pedahohika: zahal'na i mystets'ka [Pedagogica: general and artistic]. Navch. posibnyk [Textbook]. K. 270 p. [in Ukrainian].

9. Turchyn T.M. (2014). Innovatsiyi v suchasniy pochatkoviy zahal'niy muzychniy osviti [Innovations in Modern Primary general musical education] Zb. nauk. prats' [Collection of scientific works]. Vyp. 16 (21). Chast. 2. K., NPU im. M.P. Drahomanova. P. 171-175. [in Ukrainian].

10. Verkhovynets V.M. (2008). Teoriya ukrainskogo narodnogo tantsii [Theory of Ukrainian folk dance]. K., Muzichna Ukraina. 5-te vid. 150 p. [in Ukrainian].

11. Zimina O.N. (2000). Osnovy muzychnoho vykhovannya i rozvytku ditey molodshoho viku [Fundamentals of musical education and development of young children]. Navch. posibnyk dlya stud. vyshch. navch. zakladiv. M, Vlados publ. 304 p. [in Russian].

Размещено на allbest.ru